​​🟢 Розпочала роботу Міжнародна наукова конференція «Money & Banking: грошові реформи».

Третій рік поспіль її проводить Музей грошей Національного банку, щоб разом із однодумцями досліджувати історію грошей і банківської справи, нумізматику, археологію, мистецтво та дизайн грошових знаків.

☝️Тема цьогорічної конференції – грошові реформи.

І це невипадково. Адже у 2026 році Україна відзначає 30-річчя проведення грошової реформи та введення в обіг гривні.

Грошова реформа – це значно більше, ніж заміна одних банкнот іншими. У центрі будь-якої грошової системи стоїть довіра. До грошей та інституцій, до держави та її монетарної політики.

Саме тому вивчення історії грошових реформ дає змогу краще зрозуміти не лише минуле, а й те, якою має бути грошова система майбутнього.

💬 «Історія грошей – це водночас історія держав, інституцій і суспільств. Досліджуючи грошові реформи минулого, ми краще розуміємо, як формувалася довіра до грошей і державних інституцій, які рішення витримали випробування часом і як змінювалася роль грошей у суспільстві. А отже, краще бачимо і розуміємо майбутнє», – зазначив заступник Голови НБУ Олексій Шабан, відкриваючи конференцію.

Упродовж двох днів учасники говоритимуть про грошові реформи в різних країнах і в різні історичні періоди, про досвід центральних банків, роль грошей у суспільстві, а також про те, як змінюються гроші та їхнє місце в сучасному світі.

💡Цьогоріч до дискусій долучилися також представники іноземних центральних банків (Польщі, Туреччини, Литви), а також Європейського центрального банку.

Окрема увага буде приділена досвіду Європейського центрального банку із залучення громадян до створення дизайну майбутніх банкнот євро. Адже сучасні гроші – це не лише технології, захист і платіжний інструмент. Це також сенси та символи, через які держава комунікує із суспільством.

📆 Конференція триватиме 8-9 жовтня в онлайн-форматі.

➡️ Програма заходу за посиланням.

✅ НБУ провів комплексний аналіз заходів з пом’якшення валютних обмежень відповідно до зобов’язань у межах пункту 49 Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ.

Фонд підтвердив успішне виконання відповідного зобов’язання.

☝️Кінцева мета цього системного процесу, що відбувається у межах ухваленої в липні 2023 року Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування, – повернення до проведення валютного регулювання на засадах, що використовувалися до широкомасштабної війни.

Рішення про реалізацію заходів валютної лібералізації ґрунтуються на комплексній сукупності макроекономічних, ринкових та фінансових умов. Такий виважений підхід дав змогу розширити можливості для бізнесу і населення, не створюючи значного додаткового попиту на валюту, тиску на міжнародні резерви і ризиків для цінової та фінансової стабільності.

💡Лібералізація валютного ринку залишається пріоритетом для НБУ. Вона має і надалі бути всебічною, тобто такою, що стосується якомога більше різних верств та категорій: бізнесу, населення, фінансового сектору.

➡️ Публічна версія документу оприлюднена - за посиланням.

​​🔋 Статистика енергокредитування

Банки вже забезпечили фінансування енергетичних проєктів бізнесу і населення на 68,7 млрд грн.

✅ Станом на кінець вересня в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак рф розпочали фінансування проєктів:

▪️бізнесу – на 63,4 млрд грн;
▪️населення – на 5,3 млрд грн.

Зокрема, банки профінансували проєкти:

▪️з відновлення генерації потужністю 2,115 ГВт;
▪️зі зберігання енергії потужністю 944 МВт.

Валовий портфель "енергетичних" кредитів бізнесу з урахуванням їх погашення становить 40,2 млрд грн, населенню – 3,9 млрд грн.

➡️ Детальніше – за посиланням.

​​🤝 НБУ та Міжнародна фінансова корпорація з Групи Світового банку підписали Угоду про співпрацю в межах проєкту "Цифрове фінансове майбутнє України", що реалізується у партнерстві з SECO.

Підписання відбулося 12 жовтня 2026 року під час #IMFmeetings #WBGmeetings – на зустрічі Голови НБУ Андрія Пишного та віцепрезидента МФК у країнах Європи, Латинської Америки та Карибського басейну Альфонсо Гарсія Мори.

➡️ Мета Угоди – розвиток сучасного, безпечного та ефективного фінансового сектору України через розширення безготівкових і цифрових фінансових послуг, стимулювання їх використання та підвищення доступності фінансових продуктів.

Реалізація проєкту триватиме до 2029 року.

📍Більше у релізі.

​​📈 У вересні 2026 року інфляція пришвидшилася до 10,0% у річному вимірі.

Про це свідчать дані Держстату.

Упродовж останнього місяця ціновий тиск посилився. Інфляція суттєво перевищила траєкторію липневого прогнозу НБУ насамперед через інтенсифікацію російських атак на виробничу, складську та логістичну інфраструктуру, а також подорожчання пального на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.

☝️Ці чинники посилили виробничі та логістичні витрати бізнесу, зумовивши, зокрема, вищу за прогноз базову інфляцію.

НБУ враховуватиме ці та інші чинники в своєму оновленому макроекономічному прогнозі, який оприлюднить 29 жовтня 2026 року під час оголошення рішення з монетарних питань.

➡️ Детальніше – за посиланням.

​​✅ Станом на 01 жовтня 2026 року сума готівки, що перебувала в обігу в Україні, становила 973 млрд грн.

Це на 46,7 млрд грн, або на 5%, більше ніж станом на 01 січня 2026 року (926,3 млрд грн).

Якщо у I кварталі цього року спостерігалося вилучення готівки з обігу, то у II і III кварталах попит на готівку дещо пожвавився. Це стала тенденція, що спостерігається майже кожного року та пояснюється сезонністю.

📉 Водночас порівняно з аналогічним періодом минулого року темпи зростання готівки в обігу знизилися (за дев’ять місяців 2025 року зростання становило 8,2%).

Додатковим фактором збільшення обсягів готівки в обігу в III кварталі стало посилення інтенсивності повітряних атак на критичну інфраструктуру, зокрема енергетичну, логістичну, продовольчу та телекомунікаційну.

Отже, наводимо цікаві факти про оновлену статистику готівкового обігу станом на 01 жовтня 2026 року.
⬇️⬇️⬇️

▪️У готівковому обігу перебуває 2,6 млрд банкнот на загальну суму 962,5 млрд грн, а також 15,4 млрд монет (без пам’ятних та інвестиційних) на суму 10,4 млрд гривень.

▪️На одного жителя України станом на 01 жовтня 2026 року припадало 64 банкноти і 199 платіжних розмінних та обігових монет (станом на 01 січня 2025 року – 64 та 193 шт. відповідно).

▪️Серед банкнот найбільше в обігу – номіналом 500 грн, найменше – номіналом 2000 грн (25,3% та 0,01% від загальної кількості банкнот в обігу відповідно). Зокрема, з 04 вересня у готівковий обіг уведено 0,4 млн шт. банкнот номіналом 2000 грн на суму 0,7 млрд грн.

☝️Стосовно монет нагадуємо, що сьогодні в готівковому обігу перебувають розмінні та обігові монети. Обігові монети є чотирьох номіналів: 1, 2, 5 та 10 грн. Із них найбільше в обігу монет номіналом 1 грн, найменше – номіналом 5 грн (4,9% та 2,7% від загальної кількості обігових монет в обігу відповідно).

Рік тому, з 01 жовтня 2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 коп.

Їх частка від загальної кількості в обігу становить 26,7%, водночас вони припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги. Тож їхнє поступове вилучення дасть змогу зменшити витрати держави на виготовлення, оброблення, транспортування та зберігання, а також витрати учасників готівкового обігу – на їх обслуговування в обігу.

За рік з обігу вилучено 7,8 млн шт. монет номіналом 10 коп.

Натомість на розмінні монети номіналом 50 коп. зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі та послуг. Наразі їх частка від загальної кількості в обігу становить 9,1%.

📊 Динаміка обсягів банкнот та монет в обігу свідчить, що найбільший темп приросту за січень – вересень 2026 року припадав на банкноти номіналом 1 000 грн та монети номіналом 10 грн. Їх питома вага за загальною кількістю в обігу зросла на 12,1% та 19,1% відповідно порівняно з початком цього року.

📎 Докладно вивчити динаміку всіх номіналів монет та банкнот в обігу можна на сайті НБУ за посиланням.

​​📲 На нашому сайті з’явилася нова сторінка "Глобальний кодекс валютного ринку".

Вона розміщена у розділі «Фінансові ринки. Валютний ринок».

☝️На сторінці можна знайти детальну інформацію про Кодекс, його основні принципи, переваги приєднання та практичні рекомендації для учасників валютного ринку України.

Також там є умови приєднання та перелік банків України, які уже доєднались до FX Global Code.

Національний банк у травні 2026 року приєднався до FX Global Code з метою підтримки професійних стандартів роботи на фінансових ринках.

Власним прикладом ми закликаємо банки доєднуватись до Кодексу. Це посилить їх репутаційний капітал, підвищить довіру клієнтів та контрагентів й буде поштовхом для удосконалення внутрішніх процесів.

➡️ Ознайомитися зі сторінкою можна тут.

​​📊 Розповідаємо про зміни, які відбулися на фінансовому ринку у вересні.

Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на 9 установ – до 708.

Кількість банків, що мають банківську ліцензію, не змінилася та становить 59.

✅ Станом на 01 жовтня 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працюють:

370 фінансових компаній (було 378);
43 страховики non-life (без змін), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом (без змін);
96 ломбардів (без змін);
76 кредитних спілок (без змін);
один лізингодавець (без змін);
40 страхових брокерів (без змін);
71 колекторська компанія (було 72).

Кількість як банківських (14), так і небанківських фінансових груп (40) не змінилася.

На платіжному ринку також без змін діють 13 платіжних систем, створених резидентами, серед них дві державні (без змін), та 10 міжнародних платіжних систем (без змін).

☝️ Водночас на ринку надавачів фінансових платіжних послуг працюють:

▪️17 платіжних установ (було 15);
▪️9 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг (було 11);
▪️один банк – емітент електронних грошей (без змін);
▪️один оператор поштового зв’язку (без змін).

До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 103 комерційні агенти (був 101), 31 технологічний оператор платіжних послуг (без змін) та чотири надавачі нефінансових платіжних послуг (було шість).

➡️ Детальніше – за посиланням.

❓️Як працює валютно-курсовий режим воєнного часу і чому рекордні інтервенції НБУ не означають, що він дав збій?

📰 Розповідає Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для «Економічної правди».

☝️ Ключове:

У жовтні 2023 року НБУ перейшов від фіксованого курсу до режиму керованої гнучкості. Обираючи курсовий режим, НБУ виходив із реалій воєнної економіки.

Україна отримує значне зовнішнє фінансування. Кошти від партнерів надходять у валюті, а державні видатки здійснюються в гривні. Тому уряд продає отриману валюту Національному банку і натомість отримує гривню для фінансування бюджету. Валюта поповнює міжнародні резерви НБУ.

Далі відбувається зворотний рух. Уряд витрачає гривню, зокрема на оборону. Значна частина цих видатків перетворюється на імпорт, адже і армія, і вся економіка критично від нього залежать. Для оплати імпорту потрібна валюта.

Тут і виникає посередницька роль НБУ на валютному ринку. НБУ продає на ринку валюту, отриману від уряду, і так вилучає з обігу певну частину гривні, яка потрапила в економіку через бюджетні видатки.

✅️ Таким чином режим керованої гнучкості обмежує вплив на курс тієї частини бюджетних видатків, яка фінансується за рахунок міжнародної допомоги.

Із червня 2026 року НБУ наростив чистий продаж валюти передусім через збільшення бюджетних видатків.

Так, у червні, після тривалої затримки уряд отримав значні обсяги зовнішнього фінансування. Крім того, програму ЄС Ukraine Support Loan розширили на локалізацію виробництва озброєння в Україні.

❗️Важливо розуміти: операції НБУ на валютному ринку – це не окремий процес, а частина руху коштів між державним бюджетом, валютним ринком і міжнародними резервами.

Загалом за грудень 2025 – вересень 2026 року НБУ продав на ринку не більше валюти, ніж уряд продав НБУ.

💰 Як результат, попри значні операції НБУ на валютному ринку, міжнародні резерви залишаються достатніми.

▪️Чи є зараз альтернатива режиму керованої гнучкості курсу?

▪️Яких результатів НБУ очікував від цього режиму?

▪️Чого чекати далі?

📍Відповіді – у колонці.

​​⚙️ НБУ ухвалив третій пакет регуляторних заходів для кредитної підтримки економіки в умовах погіршення безпекової ситуації.

☝️Цього разу зміни спрямовані на оборонно-промисловий та енергетичний сектори, а також збереження доступу до фінансування для постраждалих компаній.

Зокрема, передбачено:

1️⃣ Збільшення з 0,3 до 0,75 коефіцієнта ліквідності застави майнових прав на грошову виручку за договорами із суб’єктами сектору безпеки та оборони, гарантованим покупцем та оператором системи передачі електроенергії. Це дасть змогу підприємствам ОПК та енергетики залучати більші обсяги кредитування під державні контракти.

2️⃣ Право банків ураховувати фактичну вартість застави у вигляді товарів в обороті або переробці за кредитами строком до 18 місяців. Це сприятиме кредитуванню підприємств під заставу товарів та гнучкішому управлінню запасами.

3️⃣ Право банків оцінювати спроможність постраждалих від війни підприємств обслуговувати борг на основі прогнозних показників діяльності. Норма поширюватиметься на компанії, майно яких зазнало значного пошкодження, знищення або мінування, незалежно від їхнього розташування. Це дасть змогу враховувати потенціал відновлення бізнесу під час оцінки кредитного ризику.

Крім того, спрощено підходи до оцінки кредитного ризику в межах державних програм підтримки кредитування. Банки зможуть зберігати групову або спрощену оцінку кредитного ризику та не розпочинати процедури управління проблемними активами в разі прострочення доходів, що підлягають частковій компенсації Національною установою розвитку.

📍Детальніше.

​​🇺🇦🇪🇺 Україна та ЄС офіційно відкрили переговори за двома новими кластерами.

У Люксембурзі 13 жовтня 2026 року відбулася 4-та Міжурядова конференція Україна-ЄС, за результатами якої було офіційно відкрито переговори за кластером 2 “Внутрішній ринок” і кластером 3 “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”.

👤 Від НБУ участь у складі делегації України взяв заступник Голови НБУ Олексій Шабан.

За його словами, для НБУ відкриття цих кластерів є важливим кроком на шляху до інтеграції фінансової системи України до архітектури фінансового ринку ЄС.

💬 “Відкриття переговорів – визначальна подія євроінтеграційного треку України. Попереду багато роботи над гармонізацією фінансового законодавства та амбіційні дедлайни. Для НБУ ключовий фокус зосереджено на питаннях забезпечення вільного руху капіталу, імплементації актів права ЄС у сфері фінансових послуг, встановлення європейського рівня захисту прав споживачів, а також посилення незалежності НБУ. Подальша інтеграція не лише підвищить стійкість України, а й відкриє нові можливості для розвитку бізнесу та добробуту громадян”, – зазначив Олексій Шабан.

☝️Ключові зони відповідальності НБУ в межах відкритих кластерів:

▪️розділи 4 “Вільний рух капіталу” та 9 “Фінансові послуги” (кластер 2) – за ними НБУ є відповідальним за координацію міжвідомчої взаємодії на рівні держави.

Переважна більшість актів права ЄС, які має імплементувати НБУ, перебувають саме в цих розділах;

▪️розділи 17 “Економічна та монетарна політика” і 28 “Захист прав споживачів та охорона здоров’я” – це фокус на посиленні незалежності НБУ відповідно до права ЄС та удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг згідно з стандартами ЄС.

Сьогодні Україна вже відкрила чотири переговорні кластери з шести, що демонструє високу динаміку реформ навіть у надскладних умовах воєнного стану та високої невизначеності й непередбачуваності.

Рухаємося далі до членства в ЄС!

​​📊Темпи кредитування бізнесу та населення зберігаються на високому рівні.

Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України.

Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у банках у вересні 2026 року зросли на 32% р/р, а населенню – на 38% р/р.

☝️Нагадаємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник зменшився через списання в грудні 2025 року державними банками значного обсягу старих непрацюючих кредитів.

Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на показники річних темпів зростання валових кредитів, однак банки не знижували кредитної активності.

Оперативні дані також свідчать про продовження сталого зростання коштів на рахунках клієнтів.

📈 Так, обсяг гривневих коштів на рахунках бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) у банках у вересні зріс на 21% р/р, фізичних осіб – на 17% р/р.

Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників місячної звітності банків.

➡️ Детальніше – у статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними.

​​❓Які ділові очікування бізнесу на найближчі 12 місяців?

У ІІІ кварталі НБУ опитав керівників 664 компанії з 21 регіону країни.

📋 За результатами опитування бізнес очікує на:

▪️незначні темпи зростання ділової активності;
▪️зменшення обсягів виробництва товарів і послуг;
▪️несприятливу перспективу свого фінансово-економічного розвитку.

Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) становив 100.8% порівняно зі 107.0% у ІІ кварталі 2026 року.

🟢 Щодо макроекономічної ситуації у найближчі 12 місяців

▪️підприємства з 13 регіонів погіршили оцінки щодо обсягів виробництва товарів і послуг;

▪️інфляційні очікування за квартал майже не змінилися: річна інфляція очікується на рівні 11.5% (у ІІ кварталі – 11.6%);

▪️курсові очікування незначно посилилися: середнє значення обмінного курсу – 46.90 грн/дол. США і 54.85 грн/євро (у ІІ кварталі – 46.12 грн/дол. США і 54.42 грн/євро).

🟢 Щодо власного розвитку підприємств у найближчі 12 місяців

Респонденти стримано оцінили поточний фінансово-економічний стан власних підприємств.

☝️Найстриманіші очікування мали:

▪️за видами економічної діяльності – керівники підприємств добувної промисловості, торгівлі, транспорту та зв’язку;

▪️за розміром – великі та малі підприємства;

▪️за напрямом діяльності – всі респонденти, крім категорії «інші» та тих, що здійснюють лише експортні операції.

На зростання обсягів реалізації продукції на внутрішньому ринку очікували представники більшості видів економічної діяльності, крім добувної промисловості та будівництва, найбільше – компанії енерго- та водопостачання. Підприємства будівництва були найбільше налаштовані на збільшення обсягів реалізації продукції на зовнішньому ринку.

Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, очікували на зростання їхніх обсягів, але нижчими темпами, ніж квартал тому. Найвищі очікування мали підприємства енерго- та водопостачання.

Респонденти очікували на подальше зменшення кількості працівників на своїх підприємствах. Найбільше – представники добувної промисловості.

Учасники опитування послабили свої оцінки щодо потреби в позикових коштах найближчим часом. Частка респондентів, які планували брати банківські кредити, майже не змінилася, водночас зросла частка тих, що планували залучати кредити в гривні – 86.9% (у ІІ кварталі – 80.8%). Респонденти поліпшили оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів.

➡️ Детальніше – за посиланням.

▪️Що отримає Україна від приєднання до SEPA?

▪️Як фінансовий моніторинг допомагає боротися з тіньовими схемами?

▪️Чи готові банки працювати під час тривалих блекаутів?

🎙 На ці та інші запитання Голова НБУ Андрій Пишний відповів у подкасті «Слідкуй за грошима» з Ольгою Василевською-Смаглюк.

🟢 SEPA – це дешевші перекази в євро для українців і бізнесу.

Завдяки приєднанню до єдиної зони платежів у євро (SEPA) перекази між Україною та європейськими країнами стануть швидшими та доступнішими за вартістю. Крім того, це посилить конкурентоспроможність українського бізнесу.

У Молдові за п’ять місяців після приєднання до SEPA базова мінімальна вартість переказу знизилася з 20 євро до 1,26 євро. Для України потенційна економія може сягати сотень мільйонів євро щороку.

Щоб отримати ці переваги, потрібно ухвалити законодавчі зміни, які є важливою складовою євроінтеграційного руху країни і наших зобов’язань перед міжнародними партнерами.

🟢 Фінансовий моніторинг захищає економіку від незаконних операцій.

Він допомагає протидіяти відмиванню коштів, корупції, ухиленню від сплати податків та використанню фінансової системи в злочинних цілях.

Водночас банки мають застосовувати ризик-орієнтований підхід. Зокрема, під час обслуговування політично значущих осіб (PEP) неприпустимі необґрунтовані відмови чи штучне затягування операцій. НБУ закликає повідомляти про такі випадки.

🟢 Боротьба з дропами потребує системного рішення.

НБУ підтримує створення реєстру дропів, який допоможе банкам виявляти ризикові операції та протидіяти незаконним схемам. Передавання власних платіжних даних третім особам може мати серйозні й довготривалі наслідки.

🟢 Банківська система готується до найскладніших сценаріїв зими.

Мережа POWER BANKING охоплює майже 2 400 відділень, які здатні працювати та надавати необхідні послуги клієнтам навіть під час тривалого блекауту. Вони підготовлені до роботи в найскладніших умовах: забезпечені альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку тощо.

📽 Більше деталей – у повному випуску подкасту «Слідкуй за грошима».

​​📽️ Цього тижня відбулася презентація повнометражного документального фільму «Битва за гривню», присвяченого історії створення національної валюти України та становленню фінансової незалежності нашої держави.

Фільм символічно вийшов до 30-ї річниці проведення грошової реформи.

👤 Від НБУ участь у події взяв заступник Голови Національного банку Ярослав Матузка.

Першочергово він подякував команді, яка працювала над створенням фільму, наголосивши, що своєю творчістю вони зробили історію створення гривні ближчою до кожної людини.

💬 «Проведення грошової реформи було складною і відповідальною роботою, яка стала частиною становлення незалежної держави. І важливо, щоб історія створення гривні була відома не лише дотичним фахівцям, а й широкому загалу. Саме тому Національний банк підтримав створення документального фільму «Битва за гривню». Кіно допомагає побачити за історичними подіями людей, зрозуміти їхні рішення та відчути, як минуле пов’язане з сьогоденням», – сказав Ярослав Матузка.

Він додав, що сьогодні гривня – не лише економічний інструмент, але й важливий символ державності й незалежності України.

Фільм «Битва за гривню» – це історія боротьби України за фінансову та економічну незалежність.

💡Авторкою ідеї та продюсеркою стала Тетяна Лазарєва, автор і режисер – Володимир Сидько.

Команда працювала над стрічкою кілька років, розшукуючи свідків та безпосередніх учасників проведення реформи, важливі архівні документи та хроніку. Навіть у період повномасштабної війни, попри великі складнощі, виробництво фільму не спинилося.

☝️Так, своїми спогадами в ньому діляться третій Президент України та Голова НБУ у 1993‒1999 роках Віктор Ющенко, Голова НБУ Андрій Пишний, колишній віцепрем’єр-міністр України Віктор Пинзеник, генерал-лейтенант Василь Крутов, колишній керівник служби безпеки НБУ Ігор Чернік, капітан корабля, який перевозив гривню, Юрій Алаликін та багато інших свідків та учасників тих подій.

Через їхні свідчення та спогади показана жива історія введення в обіг гривні у 1996 році: від розроблення та виготовлення банкнот до їх секретного транспортування в Україну й проведення грошової реформи.

Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно та ТАСКОМБАНКУ.

❓️Що означають ідеї цьогорічних нобелевських лауреатів з економіки для українського бізнесу?

☝️Пояснює Максим Солодаренко, головний експерт відділу досліджень НБУ, доцент і академічний директор PhD-програми з економіки Київської школи економіки, у колонці для Forbes Ukraine.

💬 "У вересні НБУ підняв облікову ставку з 15,5% до 16%. Для будь-якого власника бізнесу така новина ставить просте питання: що це змінює для мене? Скажімо, власниця невеликого фітнес-клубу в Києві саме рахує ціну річного абонемента на наступний рік і думає про кредит на відкриття другого залу.

Відповідь на її питання частково дають ідеї, за які цього року присудили Нобелівську премію з економіки. Вони пояснюють, чому для бізнесу важить і сама ставка, і визначеність щодо подальших дій центрального банку", – зазначає Максим Солодаренко.