Neformat.com.ua
3.44K subscribers
1.12K photos
3 videos
3.55K links
Мейл для зв'язку з редакцією - contact@neformat.com.ua

Чат для спілкування - https://t.me/neformatchat
Download Telegram
​​Carcass презентували EP, у якому демонструють, як треба грати melodic death metal, Mr. Bungle видали thrash metal, який написали ще у 1986-му, Nothing продовжують свою шугейз атаку, а ще: Draconian з готичним death/doom, green metal від Botanist, новозеландський speed metal з чорнобильською назвою Stälker, trad metal з любов’ю до рифів та Бога від Wytch Hazel, crust, sludge та death metal в одному флаконі від Romasa, повернення трешерів Evildead та ліволіберальний феміністичний хардкор від War On Women у Weekly Digest

💥 Carcass – Despicable

Ого, а з моменту виходу альбому "Surgical Steel" пройшло вже 7 років. Британці Carcass вирішили порадувати шанувальників чотирьохпісенним EP, який реально дражнить апетит перед альбомом "Torn Arteries", що мав вийти ще в серпні цього року, але був перенесений через пандемію.

💥 Mr. Bungle – The Raging Wrath Of The Easter Bunny

"The Raging Wrath Of the Easter Bunny" — це перезапис thrash metal демо Mr. Bungle 1986 року та треки, що було написані тоді, але досі не були записані. На платівці також є кавери на S.O.D. та Corrosion Of Conformity. У записі цього альбому у складі Mr.Bungle взяли участь оригінальні учасники Майк Паттон, Трей Спрюанс і Тревор Данн, до яких приєдналися трешери з Великої Четвірки — Скотт Ян з Anthrax та Дейв Ломбардо зі Slayer.

💥 Nothing - The Great Dismal

Nothing знову впоралися з тим, чого від них чекають — хітовий сонграйтинг, меланхолійна мелодійність, гучність і шум, альтернатива 90-х та шугейз. Голова може піти обертом і думки самі будуть вести темними коридорами, але ніхто й не чекав від Nothing іншого.

💥 Stälker – Black Majik Terror

Speed metal альбом "Black Majik Terror" гурту з чорнобильською назвою Stälker з Нової Зеландії починається як і має speed metal альбом – з вісцерального фальцету, рок-н-ролу на максимальних швидкостях та гітарних соло. І цього буде предостатньо впродовж усього альбому.

💥 Wytch Hazel – III: Pentecost

Третій альбом трад метал гурту, що фокусує свою лірику на середньовіччі та християнстві, але епічно та міфологічно, не проповідуючи при цьому.

#neformatcomua #neformatweekly
​​Рецензія на Natural Spirit - Під серпом часу (2020) від Олександра Рожно

На новий альбом чернігівського гурту Natural Spirit фанати чекали цілих 9 років, адже передостання платівка "Ціна свободи" вийшла аж у 2011 році. З того час у колективі були часті зміни складу музикантів і це суттєво відбилося на його музиці. На "Під серпом часу" Natural Spirit знову частково змістили акценти своєї музики, але, забігаючи наперед, не змінили свою загальну якість.

На моє переконання, "Під серпом часу" є в міру фолковим та в міру важким альбомом одночасно. Чому так? Спробую пояснити. Місцями він трохи гітарно перенавантажений, нагромаджений різними інструментальними шарами, з досить неочікуваними епічними хораловими вставками у стилі гурту Rotting Christ, а потім сходить, як хвилі на морі після шторму, в фолкову мелодику та акустично-клавішні програші. І так по синусоїді, якщо наглядно і по-технарськи. Щоб чітко розуміти та розмежувати цю структуру, "Під серпом часу" треба слухати не один раз.

У ліричному плані на "Під серпом часу" все добре. Якщо спробувати охарактеризувати суть більшості текстів цього альбому двома словами, вони були б таким "слов’янська міфотворчість", але це твердження потребує детального пояснення. Наприклад, в одній із пісень присутня концепція Карачуна, де, з одного боку, йдеться про межу зими-літа, з іншого – про стан між життям і смертю, а в ще одному значенні про обрядово-магічну практику втілення духу. Є історія про дівчину, яка перетворилася на мавку через ритуал прив'язки її душі до землі. Кліп, до речі, на цю пісню ("Гори, палай!") досить глибоко розкриває її суть. На альбомі також знайшло місце патріотично-ідейне продовження пісні "Ціна свободи".

Однак на альбомі "Під серпом часу" не обійшлося і без недоліків. Наприклад, у пісні "Чортовий млин" (відніс сюди чисто технічно) важко повністю розібрати слова в куплетах – занадто швидке виконання, як для фолк-металу, через що загальна сюжетна картина змазана, а я не з чуток знаю, що в Natural Spirit фанатів цікавить не лише музична складова, а й лірична. Відносно "Мари" було відчуття, що гурт хотів написати хіт по лекалу "Колыбельной", але щось пішло не так, мелодично дуже навіть добре, але настрій і виконання пісні суттєво інші.

Підсумовуючи, альбом "Під серпом часу" вийшов досить різноманітним, і як би окремо не сприймалися деякі його частини, він є чесним в цілому, чим може сподобатися і тим, хто не чув Natural Spirit раніше, і тим, хто давно слухає цей гурт. У моєму плейлисті "Під серпом часу" знайшов своє місце.

#neformatcomua #paganmetal #folkmetal
​​Сьогодні знову ностальгуємо та згадуємо чудовий харківський колектив City of Me

"City of Me чудово вписувалися в тогочасне коло гуртів "на межі", що грали цікаву музику, яку складно було охарактеризувати одним словом, позначало б воно жанр чи їхню особливість. Окрім виступів гурту з іншими представниками української альтернативної сцени, діяльність City of Me мала за собою фактор більшої вагомості, що визначив долю сумісного творіння Едуарда, Дмитра та Регіни — троє незмінних учасників City of Me були невіддільною частиною й інших музичних проєктів. Едуард Токуєв серйозно займався nearr тоді і продовжує вести цю формацію надалі. Регіна Железнякова курує власне дітище Regina Collage, а також грає в гурті Продукти та H.Soror. Барабанщик Дмитро відповідає за перкусію в Dr Jail та Mr Hype."

#neformatcomua #NeformatFamily
​​Рецензія на DEL CANO - Trans Port (2020) від Олександра Нечая

Одиниці зі звукового сегмента простору під назвою творчість постійно звертаються до теми транспорту. Для когось це додаток до опису власних мандрів, комусь до тріпів, а хтось просто присвячує цілі опуси різноманітним машинам, що доставляють його кудись. От взяти, наприклад, одеський one-man-band Del Cano з його альбомом "Trans Port"! От там якраз про багато видів засобів з колесами — від київського метро до львівської залізниці та одеського тролейбуса. Все звучить як саундтрек, який, власне, й потрібно слухати у транспорті. ...

Отже, Del Cano — це проєкт Сергія Вовка, який спочатку задумувався, як звуковий супровід до власного кіно автора. Але трапився карантин та, мабуть, накопичення матеріалу й протягом періоду ізоляції утворився "Trans Port". Митець каже, що писав цей LP у віддаленому районі Одеси, де ще був висушений лиман. А коли там таке трапляється, то природно виникають ще ті місця для натхнення. Сам автор каже, що в альбомі чітко чутно чіл, ембієнт, гітарні постпанкові лінії. Ще там дуже гарно чути ситнвейв та навіть псайбієнт.

Як зрозуміло з назви, перший трек "Kyiv Metro" присвячено київському метро, "Zaliznytsya" — львівській залізниці, а "Troleybus" — це про рогатого з Одеси. Ще є "Costa Oeste", нашою Західне Узбережжя, який присвячено чилійському другу Сергія Вовка. А далі там є під що задумуватися та розслаблятися, сидячи та навіть стоячи у громадському транспорті. ...

Але не варто забувати, що Del Cano з Південної Пальміри, тому там інші вібрації. Більш гостинні, з людяністю та гумором. Отже, саме "Trans Port" треба слухати в одеських тролейбусах та трамваях, сидячи на далеку відстань, або стоячи на коротку. У вертикальному положенні в київській підземці, лежачи у потягу з Західної культурної столиці. Або взагалі, хитаючись на хвилях Тихого океану у човні. Окей, можна іноді Чорне море.

#neformatcomua #electronic #bedroompop
​​Крім атмосферних ісландців Solstafir та Jucifer з несподіваними експериментами, на цьому тижні гучних імен було б не так багато, але вийшов також перший за 15 років реліз від System Of A Down! Цікаві релізи поменше теж є зокрема з більш мелодійного боку — "пост-усе" французи Déluge, лондонський прогресів дум Mountain Caller, бельгійське скрімо, чиказький думгейз, епічний progressive metal про виверження Везувію…

🌙 Dark Quarterer — Pompei

Альбом чіпляє цікавим і неординарним сторітелінгом, Dark Quarterer взагалі не цураються використовувати дивні вокальні прийоми, й епічності у них і справді не відбереш. Концептуальний альбом про виверження Везувію вийшов дуже цікавим, але вимагає специфічного смаку.

🌙 Feed Them Death — For Our Culpuble Death

Гурт Feed Them Death називає своїм стилем avant-garde death/grind, досить незвичний набір тегів. Але впродовж трьох пісень на EP "For Our Culpuble Death" гурту вдається переконати в тому, шо вони не жартують. Хаос та руйнація, загравання з жанрами від харш нойзу та хардкор панку до блеку та думу. Луплять дай боже! До того ж у квітні вони випускали повноформатник "Panopticism: Belong / Be Lost", який теж варто зацінити.

🌙 Jucifer — نظم (Nazm)

Думове дуо Jucifer неодноразово доїжджало з концертами у Київ і добре знайоме тим, хто слідкував за повільною сценою. Цього разу Jucifer експериментують із любов’ю до "традиційної та попкультури центральної / південної / західної Азії". Цей дуже персидський, судячи з усього, альбом вийде завтра.

🌙 Solstafir — Endless Twilight Of Codependent Love

Solsrafir — це рок-гурт з міста Рейк’явік, Ісландія, який любить ковбойські капелюхи, рідну мову та...все це ви вже знаєте. "Endless Twilight Of Codependent Love" — це сьомий студійний альбом гурту, і він чудовий. Дев’ять пісень, хронометраж — більше години. Атмосферність і спокій.

🌙 System Of A Down — Protect The Land & Genocidal Humanoidz

На жаль, змусити System Of A Down записати нові пісні зміг лише збройний конфлікт на батьківщині. Реліз з двох треків благодійний і всі виручені кошти підуть на підтримку вірменського народу.

#neformatcomua #Neformatweekly
​​Рецензія на Ragapop — Syasya (2020) від Тихона Лютого

... Українські рок-музиканти люблять приміряти на себе тексти Шевченка, Симоненка, Стуса, хтось навіть замахується на Антонича. ... Втім, більшість цих виконавців дотримувались "лінії партії" і вибудовували ліричний настрій, підлаштовуючись під очікування публіки. А ось новий гурт учасниць театру Дах із назвою Ragapop зробив все дещо по-своєму.

Взагалі, Ragapop виглядає і подає себе як дуже грайливий проєкт, який не сприймає себе надто серйозно, хоча і замахується на глибокі новаторські задачі....

Перший реліз проєкту "Syasya", що вийшов 1 липня – це три електронні треки і три дуже різні тексти Івана Франка. Однойменний вірш "Сяся" розповідає нам історію вже немолодої секс-робітниці, що проймається почуттями до молодого клієнта і вислуховує його особисту трагедію. ... Вірш "Пані Февросіє" мав у Франка історичний контекст: його героїня уособлювала сучасну автору Галичину. Тут же у треку "Fevrosia" ми бачимо більш загальне значення і нових змістів тут не додається, але вокал Хазіпової під повільний дабстеп має ту ж харизму, що і завжди. Нарешті, фінальною точкою мінірелізу є трек "Gordosti", що тріо видало синглом іще в травні. Його текст є уривком з Франкового перекладу п’єси "Едип-цар" Софокла, а музично найбільше нагадує абстракт-хіп-хоп. Поєднання електронних басів і гітари в цьому треку є найбільш вдалим музичним рішенням цієї невеличкої роботи. ...

У порівнянні з попередніми "дахівськими" проєктами дівчат, Ragapop’у краще вдається створювати власний грув і настрій, що дозволяє слухачу часом забути про інтелектуальні забавки та змішування жанрів і просто віддатись емоційній складовій цих треків. Подорожуючи електронними світами десь між дабстепом і айдіемом, тріо ненав’язливо просуває своє бачення трьох їдких текстів Івана Франка, стираючи в той час межу соціального й екзистенційного. Сподіваємось, їхні творчі пошуки і надалі будуть настільки ж нетривіальними.

#neformatcomua #electronic
​​До нашого переліку за вересень і жовтень потрапило 130 релізів. Це не багато і не мало, зважаючи на рекордні темпи активності у карантинному 2020-му. Ось, хто нам запам'ятався найбільше:

🖤 аппекс - юннат LP
🤍 Гніт - Відчай
🖤 Тулим - По орбіті
🤍 Паліндром - Не дожив
🖤 Autumnia - .​.​.​And Your Autumnia LP
🤍 Casa Ukrania & Wiseword.Nidaros - Забуті клейноди Півдня LP
🖤 Degradatus - Degradatus EP
🤍 Earmake - Cosmic Hero 2 LP
🖤 Heinali - Beatrice
🤍 Khors - Where the Word Acquires Eternity LP
🖤 Mortebound - It is a future, it is pointless EP
🤍 Morwan - Zola​-​Zemlya LP
🖤 Mr. Hypno & His Lo-Fi - The End
🤍 Ptakh - Less Is More LP
🖤 Raventale - Planetarium II LP
🤍 Sealand Airlines - Sailing Girl
🖤 Smothering Silence - Her Melancholic Fear
🤍 The Glass Beads -Therapy LP
🖤 The Troubled - Hellfire
🤍 They Came From Visions - Cloak Of Darkness, Dagger Of Night LP
🖤 Tvii Son - Tvii Son LP
🤍 Zavoloka - Ornament LP

#neformatcomua
​​Рецензія на Mortebound — It is a future, it is pointless (2020) від Sandbox Magician

... Не всі в змозі адекватно побудувати творчий процес у таких (карантинних) умовах. На щастя, це не про Івана Вижлєцова і його новий проєкт Mortebound. ...

З першого прослуховування одразу розумієш, що Іван з Mortebound повертається із титулом короля вітчизняного маткору (з огляду на те, що активних команд у цьому жанрі майже й не залишилося, то і претендувати нікому) і робить гучну заяву. Тут усе, за що ми любимо маткор — хаос, енергія та безумство (може, навіть трохи приправлене ТОЛом, якщо йде мова про кінцівку треку "It is pointless").

Якщо вдаватись у деталі, то реліз відкривається під іншим світлом, коли починаєш знайомитись із лірикою. І після себе залишає зовсім не райдужні емоції — отак настигає тебе криза середнього віку й після 30 починаєш усвідомлювати, що більша частина твого життя пройшла марно, а все, чим ти міг пишатися рік чи два тому, абсолютного нічого не варте і краще б це все забути як страшний сон. ...

Однак, під час прослуховування не раз виникає асоціація з тими чи іншими гуртами, з яких могли бути запозичені певні моменти. Наприклад, перший трек "It is a future" наче був написаний під впливом легендарних The Tony Danza Tapdance Extravaganza .... Не сказав би що це дуже погано, просто стиль і деякі шматки викликають надзвичайно схожі асоціації ледь не з перших секунд.

Однозначно, Іван — великий молодець і його бажання самостійно творити таку складну музику підкупає. Однак, випускати такі короткі релізи, а тут усього два повноцінні треки й одна інтерлюдія з начиткою тексту (привіт проєкту Doomeye) — це вже несерйозно, і хотілося б чогось більш масштабного. Будемо вірити, що наступний реліз, робота над яким уже триває, буде принаймні довшим. Проте амбіції на майбутнє тут наявні й навіть, якщо Mortebound і далі буде студійним гуртом, є усі шанси, що він назавжди залишиться в залі слави вітчизняного маткору.

#neformatcomua #mathcore
​​На цьому тижні в дайджесті: третій студійний альбом білоруських постпанків Молчат Дома, Шейнн Ембьюрі з Napalm Death та повернення його проєкту Blood From The Sould, аж два альбоми, які увійшли в топ-50 метал альбомів року за версією авторитетного журналу Decibel Magazine, — епічний та м'язистий heavy metal від Megatone Sword та неспинний надшвидкий death/grind від Of Feather And Bone, живий альбом від Katatonia та хардкор супергурт World Be Free. Та ще thrash metal, thrash + grind, black + death та black + grind!

👍🏻 Blood From The Soul — DSM-5

Blood From The Soul — це проєкт невтомного Шейна Ембюрі з Napalm Death, створений на початку 90-х. У 2020 році Шейн вирішив поновити активність BFTS. Суміш industrial metal та хардкор панку, штучний інтелект, роботи, дистопія, — все як має бути.

👍🏻 Megaton Sword — Blood Hails Steel — Steel Hails Fire

Ще один чудовий heavy metal реліз для тих, хто не соромиться своєї любові до гурту, фентезі та металу 80-х, особливо американської школи power metal — Manowar, Cirith Ungol, etc. Гарний звук, хітові мелодії, power від слова "сила".

👍🏻 Молчат Дома — Monument

Третій альбом білоруського post-punk / sovietwave тріо, яке стрімко нарощує популярність серед західної публіки, але не отримує настільки ж захоплених відгуків від пострадянської аудиторії. Чи зможе тоталітарне диско на "Monument" захопити серця слухачів, для яких російськомовний постпанк не звучить так екзотично?

👍🏻 Of Feather And Bone — Sulfuric Disintegration

UGH! Альбом, який трощить. Of Feather And Bone — це швидкість, хаотичність, атмосфера жаху, відчуваєш себе мухою, що все сильніше і сильніше б’ється об скло, намагаючись звільнитись. Все найкраще, чого можна очікувати від death/grind альбому!

👍🏻 World Be Free — One Time For Unity

World Be Free — хардкор-супергурт, у складі якого вокаліст Скотт Фогель (Terror, Buried Alive), гітаристи Ендрю Клайн (Strife) та Джо Гарліпп (Despair), барабанщик Семмі Сіглер (Youth of Today, Judge, CIV, Rival Schools) та бас-гітарист Алекс Баррето (Chain Of Strength),. Перший реліз після дебютного альбому "The Anti-Circle" 2016 року.

#neformatcomua #NeformatWeekly
​​Рецензія на Uvaga — Очевидно (2020) від Єгора Фелюста
⠀
... Тернопіль навряд чи у вас асоціюється з поняттям "сцена", особливо зараз, коли на 200к + населення не знайдеться і п’яти добротних панк / хардкор команд. Дебют Uvaga з мініальбомом "Очевидно" трохи змінює ситуацію, але з деякими нюансами.
⠀
ЕР розділено на шість частин із загальним хронометражем у 9 хвилин, але швидше за все, як вам вже могло здатися, він анітрохи не швидкий, не віддає люттю та не прагне зламати всі бар’єри навколо, що здивувало мене передусім. Він швидше розмірений, ніж швидкісний і робить ставку на сингалонги та помірні темпи....
⠀
З того, що сподобалося — адекватний розподіл інструментів при зведенні. У подібному жанрі я завжди хочу чути виділену та жирну бас-гітару. ... Ось із цим гурт впорався.
⠀
Окремо хочу виділити лірику, у якій немає чогось особливого або того, що розпалює всередині революцію, але на тлі тотальної сліпоти та пісень ні про що, звучить вона як непоганий стимул хоча б до появи критичного мислення про те, що щось явно не так із навколишнім світом. ...
⠀
З того, що не сподобалося — очевидний брак навичок гітариста, як технічний, так і композиторський. На його тлі інші інструменти виглядають на щабель вище і професійніше. ...
⠀
Я люблю давати шанси молодим командам, які починають із демок або іпі. Uvaga на цьому етапі привернули увагу тих, хто глибоко знайомий зі сценою та постійно шукає щось нового. У них є задатки, що можуть виділити їх серед інших команд, але це крихти на фоні загальної сірості та гітарної стагнації.
⠀
#neformatcomua #hardcore
​​Galactic SmokeHouse - це польський лейбл, серед співзасновників якого є українець Володимир Ляшенко, а тому на лейблі видаються й українські команди. Докладніше про це читайте на сайті.

З усіх релізів лейблу Володимир виділяє такі:

🌿 defector — день, коли ми покинули землю (2017)

Особисто для мене це знаковий реліз, оскільки був зроблений абсолютно спонтанно за співпраці з підземним середовищем Слобожанщини та Культом Ї. Крім того, для мене це було першим досвідом зі світом фізичних носіїв евер (back in 2016), що стало натхненням для всіх подальших подій також.

🌿 Moonstone — Moonstone (2019)

Цей альбом-оповідання про подорож Короля Гриба від народження світу до його колапсу цілком недавно набув найвищої форми еволюції як акустична одиниця. Об’єднавшись з Interstellar Smoke Records, ми створили тираж вінілу, котрий тепло зустріла локальна та світова спільнота.

🌿 The Howling Eye — Sonorus (2018)

Молоді адепти Старої Школи, нещодавно ініціювали повторний реліз свого альбому "Sonorus", котрий також мали нагоду послухати навіть українські слухачі (back in 2019) на Електричній Галявині. Альбом сповнений диким драйвом і неслабо передозований вільними інтерпретаціями звуку.

🌿 Power Plant — cargo (2020)

Історія про те, як кілька дослідників космосу відвідали усю Сонячну систему, використовуючи водночас лише знаряддя для звукозапису й дуже багато каталізаторів. Особисто для мене цей реліз знаковий, бо цей альбом був також зведений та повністю готовий до релізу в моменті, коли хлопці покидали студію, тобто протягом доби від запису. Hail the Plant!

🌿 Clockwork Totem — Scooping the Light(2019)

Чергові резиденти Electric Meadow у минулому, котрі вриваються в Топ-5 релізів через неабиякий квантовий досвід, що перебуває в цьому альбомі. Від тотального мінімалізму до ламаних структур і хеві-металу. Усьому цьому сусідують додаткові ритуальні інструменти та глибокий вокал. Один із наших перших релізів.

#neformatcomua #neformatlabel
​​Рецензія на Выставка Дисторшн — Кожей чувствовал, что​-​то не так (2020) від Олександра Нечая
⠀
... Проєкт Сергія Коваленка з міста Дніпро цього року дебютував з першим повноформатним релізом. Вокаліст та єдиний засновник гурту каже, що надихався The Fall, Shortparis, Sleaford Mods, Girl Band, IDLES, The Prodigy. Отже, як-то кажуть "Why So British?". Хоча є серед натхненників все ж таки ірландці, але небагато....
⠀
У ліриці Сергія Коваленка багато юнацького максималізму, претензії до середовища та чути виклик на конфлікт кожного, кому це не подобається. Претензія є, але драми нема. Так, кулаками помахати, пострибати та зануритись далі у свій унікальний зачинений світок.
⠀
Сам співак каже, що йому близькі Масло Черного Тмина та Марк Сміт. З другим все зрозуміло, бо це лідер The Fall — мізантроп, автор абстрактних текстів, фан окультизму (хто з Англії у свій час ним не був), скандаліст та шоумен. ... А от з першим більш цікаво — сирий тріп-хоп з Казахстану, який зараз стає популярним. Так от, у Выставка Дисторшн багато постпанку та трохи електронщини. ...
⠀
Цитати з 1990-х більш актуальні та на хвилі. Й це стосується не тільки андера. Майже всього — від одягу до простих речей. До речі, символічні тексти з непрямими натяками теж туди. Багато було таких авторів плюс-мінус 25 років тому. У Сергія Коваленка більш пряма та конкретизована лірика. В ній мало завуальованості, є обсценна лексика. А такій музиці не личить мат. Наприклад, як в пісні "Причуды (Пигалица-чума)".
⠀
Слухати на альбомі дуже приємно речі. які зроблені з Дімою Мальцевим від Banned Society. У треках "Слой тяжелый (feat. Blue Kella Ashes)" та "Упало дерево (feat. Blue Kella Ashes)" чути й тріп-хоп, і гурт The Prodigy. Випади на суспільство відсутні. тобто, може, вони і є, але без агресивної складової. Утім, є один момент, який бентежить протягом усього прослуховування "кожей чувствовал, что​-​то не так": що ж такого зробило суспільство авторові, що потрібно так на нього кидатись?
⠀
#neformatcomua #electronic
​​Герой сьогоднішнього інтерв'ю — музикант SadVoice, нашим читачам відомий найперше своїм проєктом Inner Suffering, що тільки за цей рік написав шість мініальбомів та три повноформатники! Отож, ми вирішили дізнатися, звідки береться така жага до творчості, час на неї та які цілі ставить перед собою музикант

🔹 "Я завжди намагаюся зберегти ту манеру написання, яка у мене була спочатку, називайте це стилем, якщо хочете, але при цьому на мене дуже сильно впливають гурти/альбоми, які захоплюють мій плейлист. Тобто сумненький блекгейз + рандомний жанр, який, на мій погляд, міг би поєднуватися."

🔹 "У музики є властивість зберігати ті емоції, які відчувалися під час прослуховування, в цьому випадку — написання, тобто, це перетворює кожен альбом у збірку переживань за певний період часу, до них не завжди хочеться повертатися, але я іноді переслуховую свої старі штуки. Отож, якоюсь мірою, я не просто не позбавляються від тих емоцій, я ще й зберігаю їх, зафіксувавши в музиці."

🔹 "Насправді кожен реліз для мене як останній, прямо до пари жанру, як передсмертна записка, якщо хочете. Поки я роблю альбом — я живу, коли закінчую — робота мого життя завершена, можна копати яму. Просто іноді накочує дуже сильно, і здається, що нічого путнього не виходить, хочеться кинути та забути. А іноді жорсткий диск вмирає."

#neformatcomua
​​Відчувається наближення кінця року, коли кількість EP у дайджесті стає все більшою: нові мініальбоми вийшли у My Dying Bride, Refused, Fuming Mouth. Повноформатники теж достойні — один з найкращих альбомів року від Eternal Champion, бруклінці Tombs виправдовують всі очікування, ILSA карає своїм смертельним думом, супергурт Killer Be Killed, Dark Tranquility та нойз від Merzbow у Weekly Digest від Шпината.

⚡️ Eternal Champion — Ravening Iron

Вони зробили це знову. Американці Eternal Champion випустили heavy metal альбом, який одразу ж стає культовим і, очевидно, потрапить в топи року багатьох прихильників металу та видань, що висвітлюють світ важкої музики. Eternal Champion — це міць, хітові треки та фірмовий звук. Музика, під яку несешся в бій.

⚡️ Fuming Mouth — Beyond The Tomb

Перший EP дез металістів з Нової Англії на Nuclear Blast Records. Чутно, що музиканти стараються, щоб виправдати довіру і не розчарувати шанувальників! Чекатимемо на повноцінний альбом!

⚡️ Ilsa — Preyer

На новому альбомі "Preyer", ILSA з Вашингтону, округ Колумбія, інтенсивні як ніколи. Записаний під час локдауну, реліз ввібрав страхи та невизначеності неспокійних часів і використовував їх як рушійну силу для сильного, хаотичного та руйнівного death/doom металу.

⚡️ Killer Be Killed — Reluctant Hero

Макс Кавалєра, Трой Сандерс з Mastadon, Грег Пучато з The Dillinger Escape Plan та Бен Коллер з Converge за барабанами — від супергурту Killer Be Killed були високі очікування. В альбомі "Reluctant Hero" реально чуєш кожного з учасників і його внесок у створення композицій, простежується фірмовий стиль і, ох, який би фурор цей гурт викликав на літніх фестивалях…

⚡️ Tombs — Under Sullen Skies

Нью-йоркці Tombs нарешті готові презентувати нам альбом "Under Sullen Skies". Крім чудового матеріалу, який виправдовує усі очікування, Tombs цього разу залучили до роботи над альбомом цілу плеяду зіркових гостей з Integrity, Six Feet Under, Black Anvil, Psycroptic, Black Crown Initiate, Ides of Gemini тощо. Дуже достойний атмосферний блек метал, як завжди, з постпанк та дум елементами.

Більше релізів за посиланням. А кого у цей список додали б ви?

#neformatcomua #neformatweekly
​​21 листопада 2013 року, в Україні розпочався Євромайдан, який згодом переріс у Революцію Гідності. Ми попросили музикантів, учасників тих подій, поділитися спогадами та порозмірковувати над впливом Євромайдану на подальший розвиток країни, музики, культури

⚫️ Антон, бас-гітарист київського гурту Rude Riot

"Коли стався Майдан і почалась війна, люди нарешті почали осмислювати, де вони живуть. З'явилося якесь розуміння, самоідентифікація, що ми в Україні живемо, а не в Росії, що в нас є своя культура, своя мова. Люди почали захищати своє й переходити на українську. Гуляючи біля дому або школи, я бачу українськомовних дітей, сім'ї. Їх величезна кількість, і це дуже приємно. Шкода, звісно, що розуміння приходить із війною, тисячами смертей, трешняком, повним провалом, падінням в усіх сферах — люди тільки в такому випадку починають осмислювати щось".

⚫️ Микола Мага, вокаліст Обрій і The Symbioz

"У перші післяреволюційні роки багатьом молодим українським музикантам здавалося, що вони увірвуться в індустрію, змінять правила гри, посунуть старперів. Нічого цього не сталося. Усе лишилося на своїх місцях. Нагору видерлися одиниці, загальної картини це не змінило: на радіо крутять шлак, молодь слухає русню, а андерграунд існує окремо."

⚫️ Олександр Куц, вокаліст та бас-гітарист київського гурту VOVK

"Україна потрапила в шторм, але в чорних хмарах виднілося просвітлення. 2014–2015-ий. — роки національного піднесення, важкі через війну, але сповнені надії. Майдан і перші роки війни дали певну консолідацію суспільству, і це почало відображатися на соціальному житті країни. Починаючи з допомоги протестувальникам, закінчуючи військовим волонтерством. Але я кожного дня дивуюсь, яка в більшості наших співвітчизників коротка пам’ять. Мабуть, Netflix, чи HBO потрібно зняти серіал про Майдан і війну, щоби вони згадали, якою ціною ми виборювали і виборюємо справедливість."

Більше коментаторів та детальніші цитати шукайте на сайті. A якщо вам хочеться поділитися власною думкою щодо тих подій, ласкаво просимо у коментарі.

#neformatcomua
​​Рецензія на Ieschure — Cold Stars Of Eternity (2020) від Єгора Фелюста

Рівненській Ліліт три роки тому встигли напророкувати багато лавр, віддати трохи менше почестей, і в очах досвідченого слухача авторка отримала величезний кредит довіри до подальшої творчості. Що ж вийшло з її крайнього EP "Cold Stars Of Eternity"? ...

Мініальбом "Cold Stars Of Eternity" складається з двох частин: однойменного треку й композиції "In The Waves Of Darkness", і сказати по-правді, він куди гірше дебютника "The Shadow" (2017) у всьому — тут немає ні тієї унікальної атмосфери, за яку виконавиця полюбилася; ні сирого бурзумівского блеку; ні сукубівської атмосфери шабашу і всеосяжного, але не романтичного, темного середньовіччя; ні виділених ембієнтних пасажів....

Гадаю, музикантці варто було починати з цього EP і вже потім випускати "The Shadow". "Cold Stars Of Eternity" — це даунгрейд та деградація в порівнянні з дебютною роботою, бо елементи, які музику виділяли в першому релізі, тут виглядають зачатками, ідеєю без опрацювання.

Відмінністю позитивною є те, що музика втратила в ембієнті, але надбала в думових нотах. Хоч Ieschure і позиціює свою творчість як атмоблек із приписками до сцени Каскадії, але фактично це середньотемповий блек із пронизливим, типовим для dsmb вокалом, заграванням у слабо зчитуваний мелодизм і загальне повільне полотно.

... Але, що найголовніше, на мою думку, авторка нарешті вирвалася з рамок, поставлених рецензентами, — вульгарних і супутніх цій тематиці, починаючи від сексуалізації імені та закінчуючи порівнянням з еякуляцією при прослуховуванні.

... Музика, яка спокійно перестрибувала з депресивного настрою в романтичне й чарівне, перетворилася в буденно сумну. Таємнича атмосфера шабашу, смертельних піснетанців та величезних язиків багаття, стала тінню в холодній келії з невгамовними, жирними воронами, що безперестанку стукають у вікно.

Якщо цей максісингл — спроба привернути увагу до подальшого релізу, то вона відчайдушно провалилася.

Повна версія тексту тут.

#neformatcomua #black_metal
​​Ужгородський дез-метал гурт Обрій записав новий сингл за участі київського реп-гурту Тулим. Отож, говоримо з командою про новий трек, прокляття зміни складу, плани на новий альбом і не тільки

⚫️ Микола: "Ми фанати хіп-хопу й реп-металу 90-х. Подібні колаборації досить нетипові для смертьметалу й тим більше для України. Зі світових практик я можу згадати хіба фіт SFU i Ice-T. Тому для нас ця ідея була особливо цікавою. Ну й ми — фани творчості Тулим. Співпраця з Кулею була максимально легкою і приємною, результатом ми задоволені. "

⚫️ Василь: "Немає неактуальної музики. У кожного товару є свій покупець, тож попит завжди буде, навіть на жанри, які "експертам" здаються "неактуальними". Тут погоджуся з Миколою — просто треба робити ту музику, яка приносить задоволення учасникам гурту. І якщо це робити якісно, свій слухач обов’язково знайдеться."

⚫️ Петро: "Майбутнє однозначно є, і хороше. Люди грають, і це вже добре. Створюються нові банди, ось як ті ж Smile, Chaos! Degradatus, Pucsa, Bokasso (хоч і без живих виступів) ну й так далі. Гурти стараються видавати всілякі релізи, організовувати концерти, не дивлячись на ситуацію, яка зараз усіх вибила з колії. Я вважаю, що андеграундна сцена завжди буде, хтось із неї вирветься далі, хтось ні, хтось взагалі зникне, але вона буде, і тіпи, які хочуть лабати, будуть лабати."

Повне інтерв'ю тут.

#deathmetal #rap #neformatcomua
​​Рецензія на Emotional Anhedonia — Distraction Noise Oratorium (2020) від Ксенії Янус

Київський лейбл Erythrole Ukoplakia і далі тішить своїх слухачів справді андерграундними виконавцями, тож сьогодні в центрі нашої уваги п’ятий реліз проєкту Emotional Anhedonia. Як уже заведено на лейблі, цей реліз кросжанровий, експериментальний та похмурий. ...

Альбом "Distraction Noise Oratorium" можна було б жартівливо описати як відображення в магічному (звичайно, що чорному) дзеркалі ASMR треку від Укрзалізниці, яке попри своє синтетичне та синкретичне походження набагато чесніше та яскравіше малює перед очима картинки того, що відбувається у вагонах та за їхніми вікнами. У першому треку нас зустрічає такий рідний і, як завжди, незрозумілий голос жіночки-дикторки, що кличе нас почати нашу мандрівку. Якщо нам пощастить та ми правильно зрозуміємо почуте з гучномовця вокзалу й не спізнимось на посадку, то вже в другому треку матимемо змогу насолодитися задзеркальними (брудні товсті вікна відзеркалюють самі себе та дають змогу побачити не тільки те, що ззовні, а й те, що всередині) саундколажами. Подорож починається…

Якщо ви очікуєте, що цей альбом стане черговим атмосферним фоновим нойзом, то нав‘язливі гітарні та синтезаторні мелодії можуть вас розчарувати, але якщо ні до чого не готуватися та дозволити музиці заволодіти вашими думками, розчинити свою увагу в мінливих станах, спричинених шумом та менш абстрактними музичними елементами, ця подорож стане приємною та незабутньою. ...

Альбом містить у своїх назвах підказки для розуміння окремих елементів шуму, іноді абстрактні та абсурдні (жаби, які читали Сартра). Але й без пояснень альбом прозорий і зрозумілий (для кожного по-своєму, але багатогранність образів, їхня дисперсія та симбіоз, абстрактність та відсутність єдиного правильного чи наближеного до такого тлумачення робить його універсальним висловом)....

Повний текст рецензії тут.

#neformatcomua #ambient #noise
​​Сьогодні слухаємо драйвовий плейлист гітаристки/вокалістки Death Pill Мар’яни Навроцької — тут повно всілякого від треш-металу до красту!

До плейлиста Мар'яни потрапили:

⭐️ Reabilitator — Hedonism
⭐️ Hellfire Sox — House of Bones
⭐️ Knifeman — Склеп
⭐️ The Troubled — Dirty Kinky Nasty
⭐️ Zlyden — Злидень
⭐️ КАТ — Это Случится С Тобой
⭐️ Mortal Vision — Deciever
⭐️ Schizogen — The Genes Recoding
⭐️ BlazerJacket — 800 Miles
⭐️ Sabbat — Godz Of Satan
⭐️ Distillator — Perceiving Presence
⭐️ Зарница — Охотники
⭐️ Death — Zombie Ritual
⭐️ Black Flag — In My Head

Послухати та прочитати більше про кожен трек можна на нашому сайті.

#neformatcomua
​​І знову дуже щедра на релізи п'ятниця! Цього тяжня у Weekly Digest на вас чекає оновлений Sodom, повернення Cadaver та Horse The Band (!!!), такий самий як завжди Hatebreed, знову Філ Ансельмо, цього разу з блек металом Scour, ще black metal норвезький Mork та швейцарський Paysage d'Hiver, британський екстрім Corrupt Mortal Altar, австралійський tech death Psycroptic та прогресивний металкор зі США Within The Ruins

⭐️ Cadaver - Edder & Bile

Only death is real! Піонер норвезького смерть-металу Anders Odden вперше з 2004 року видає альбом зі своїм гуртом Cadaver, залучившись підтримкою Дірка Верборена (про якого ми згадували ще цього місяця через проєкт Blood From The Soul). Попри свою зайнятість з Satyricon, Anders Odden увесь час накопичував матеріал для Cadaver і нарешті готовий представити публіці альбом з 10 композицій.

⭐️ Corrupt Mortal Altar - Patiently Waiting For Wonderful Things

Британський death metal/grind/sludge-core. Вибиває повітря, як удар з обох ніг прямо в груди.

⭐️ Horse The Band – Your Fault

Перший реліз Horse The Band з 2009 року!!!

⭐️ Scour - Black EP

Phil H. Anselmo strikes again! Scour – це спільний проєкт з учасниками Agoraphobic Nosebleed, Misery Index та Pig Destroyer, а "Black" - уже третій EP кольорової серії (EP "Grey" та "Red" вийшли на домашньому лейблі Ансельмо Housecore Records у 2016 та 2017 роках відповідно). Звук Scour найкраще можна описати як блек-метал з елементами грайндкору. Гостями на EP також виступили Ерік Рутан з Hate Eternal, Пат О’Брайен з Cannibal Corpse та Джейсона Момоа (Кхал Дрого з Гри Престолів, Аквамен).

⭐️ Sodom - Genesis XIX

2018 рік став роком змін для легенд треш-металу Sodom, оскільки засновник і одноосібний лідер гурту Том Angelripper повністю змінив склад і звичне нам тріо стало зовсім іншим квартетом, що включав, однак, повернення гітариста Френка Blackfire, який грав на таких класичних альбомах 80-х, як "Persesuit Mania" та "Agent Orange". Через два роки реконструйований Sodom атакує світ своїм 16-м альбомом "Genesis XIX".

Більше релізів та посилання на стримінги тут.

#neformatcomua #neformatweekly