Україна хоче залучати іноземних працівників: як це змінить ринок праці та бізнес
Кабмін пропонує запровадити експериментальний механізм залучення іноземних фахівців за професіями, яких бракує українській економіці. Як повідомляє Мінфін, проєкт постанови передбачає щорічний перелік дефіцитних спеціальностей, перевірку кваліфікації кандидатів та оцінювання безпекових ризиків. Поки що це пропозиція для громадського обговорення, а не чинні правила.
Як працюватиме механізм
Державний центр зайнятості щороку формуватиме перелік професій, для яких роботодавці зможуть залучати працівників з-за кордону. Під час підготовки переліку враховуватимуть заявки бізнесу, прогнози державних органів і ситуацію на регіональних ринках праці.
Іноземному кандидату потрібно буде надати документ про освіту, підтвердження досвіду роботи та трудовий договір або офіційну пропозицію від роботодавця.
Кваліфікацію перевірятиме Державний центр зайнятості за участю інших установ. Міністерство освіти і науки перевірятиме документи про освіту, Мінцифри — професійні компетентності кандидатів в IT, а СБУ оцінюватиме наявність обставин, які можуть становити загрозу національній безпеці.
За проєктом, перевірка документів триватиме до 20 календарних днів, а після позитивного рішення Мінекономіки матиме ще до 10 календарних днів для видачі документа про підтримку заяви на отримання дозволу на імміграцію.
Що це означає для бізнесу
Для підприємств, які не можуть закрити вакансії в Україні, новий механізм потенційно розширить кадровий резерв. Це актуально для виробництва, будівництва, інженерних спеціальностей та IT — за умови, що відповідні професії включать до переліку.
Дефіцит персоналу має фінансову ціну: незаповнені робочі місця обмежують обсяги виробництва, затримують виконання замовлень і змушують компанії витрачати більше на пошук та утримання кадрів. Доступ до іноземних фахівців може частково зменшити ці проблеми.
Однак нова процедура не гарантує швидкого найму. Потрібно враховувати витрати на переїзд, адаптацію, мовну підготовку та оформлення документів. Для малого бізнесу ці витрати можуть бути суттєвими.
Що це означає для українських працівників
Залучення іноземців може допомогти підприємствам зберегти виробництво й створити умови для економічного зростання. Водночас важливо, щоб механізм доповнював внутрішній ринок праці, а не перетворювався на спосіб обходити конкуренцію за українських працівників, через що нашим людям будуть менш активно підвищувати зарплати.
Якщо бізнесу буде простіше знайти спеціаліста за кордоном, це може вплинути на переговорні позиції працівників у певних професіях. Але масштаб такого впливу залежатиме від переліку спеціальностей, кількості залучених людей та умов їхнього працевлаштування.
Чому це важливо для економіки
Український бізнес працює в умовах гострого дефіциту кадрів, спричиненого війною, мобілізацією, міграцією та структурними змінами на ринку праці. Залучення іноземних фахівців може стати одним із інструментів подолання кадрових обмежень, але воно не замінить повернення людей, професійного навчання та підвищення продуктивності праці.
Поки що йдеться про проєкт постанови, положення якого можуть змінитися після громадського обговорення. Для бізнесу ключовим буде не сам факт запровадження механізму, а те, наскільки прозорими й практичними виявляться вимоги, строки перевірки та процедура працевлаштування.
Кабмін пропонує запровадити експериментальний механізм залучення іноземних фахівців за професіями, яких бракує українській економіці. Як повідомляє Мінфін, проєкт постанови передбачає щорічний перелік дефіцитних спеціальностей, перевірку кваліфікації кандидатів та оцінювання безпекових ризиків. Поки що це пропозиція для громадського обговорення, а не чинні правила.
Як працюватиме механізм
Державний центр зайнятості щороку формуватиме перелік професій, для яких роботодавці зможуть залучати працівників з-за кордону. Під час підготовки переліку враховуватимуть заявки бізнесу, прогнози державних органів і ситуацію на регіональних ринках праці.
Іноземному кандидату потрібно буде надати документ про освіту, підтвердження досвіду роботи та трудовий договір або офіційну пропозицію від роботодавця.
Кваліфікацію перевірятиме Державний центр зайнятості за участю інших установ. Міністерство освіти і науки перевірятиме документи про освіту, Мінцифри — професійні компетентності кандидатів в IT, а СБУ оцінюватиме наявність обставин, які можуть становити загрозу національній безпеці.
За проєктом, перевірка документів триватиме до 20 календарних днів, а після позитивного рішення Мінекономіки матиме ще до 10 календарних днів для видачі документа про підтримку заяви на отримання дозволу на імміграцію.
Що це означає для бізнесу
Для підприємств, які не можуть закрити вакансії в Україні, новий механізм потенційно розширить кадровий резерв. Це актуально для виробництва, будівництва, інженерних спеціальностей та IT — за умови, що відповідні професії включать до переліку.
Дефіцит персоналу має фінансову ціну: незаповнені робочі місця обмежують обсяги виробництва, затримують виконання замовлень і змушують компанії витрачати більше на пошук та утримання кадрів. Доступ до іноземних фахівців може частково зменшити ці проблеми.
Однак нова процедура не гарантує швидкого найму. Потрібно враховувати витрати на переїзд, адаптацію, мовну підготовку та оформлення документів. Для малого бізнесу ці витрати можуть бути суттєвими.
Що це означає для українських працівників
Залучення іноземців може допомогти підприємствам зберегти виробництво й створити умови для економічного зростання. Водночас важливо, щоб механізм доповнював внутрішній ринок праці, а не перетворювався на спосіб обходити конкуренцію за українських працівників, через що нашим людям будуть менш активно підвищувати зарплати.
Якщо бізнесу буде простіше знайти спеціаліста за кордоном, це може вплинути на переговорні позиції працівників у певних професіях. Але масштаб такого впливу залежатиме від переліку спеціальностей, кількості залучених людей та умов їхнього працевлаштування.
Чому це важливо для економіки
Український бізнес працює в умовах гострого дефіциту кадрів, спричиненого війною, мобілізацією, міграцією та структурними змінами на ринку праці. Залучення іноземних фахівців може стати одним із інструментів подолання кадрових обмежень, але воно не замінить повернення людей, професійного навчання та підвищення продуктивності праці.
Поки що йдеться про проєкт постанови, положення якого можуть змінитися після громадського обговорення. Для бізнесу ключовим буде не сам факт запровадження механізму, а те, наскільки прозорими й практичними виявляться вимоги, строки перевірки та процедура працевлаштування.
Підлеглі Пишного мріють втриматися в Нацбанку навіть після його ганебної відставки
Щури заметушилися й намагаються втриматися на борту Національного банку навіть після очікуваної відставки голови Андрія Пишного. Він чіпляється за все що вдається, мріє втриматися на посаді та зам’яти кримінальні справи. Та всі розуміють, що довго це все не терпітимуть і виштовхнуть Пишного із Нацбанку як баласт, який дискредитує установу. Тим паче — є за що, на ньому нема де пробу ставити.
Все це добре розуміють, і вже почали «танцювати» перед першим заступником голови НБУ Сергієм Ніколайчуком, який буде перехідним, тимчасовим керівником. Найбільше кожному треба довести свою працьовитість і значущість на робочому місті.
А дві мадами із секретаріату НБУ найактивніше вдають із себе дбайливих мамочек-курочек. Це керівниця Офісу правління та інституційних відносин Нацбанку Оксана Ковальова та її заступниця Юлія Федоренко.
Обидві завзято емітують бурхливу діяльність. Вечорами влаштовують закрити наради, типу заради збереження колективу Пишного, розповідаючи всім як для шефа це важливо. Хоча всі, хто його добре знаює, всі розуміють, що він дбає передусім за власну дупу.
Зрозуміло, що Ковальова/Федоренко за будь що воліють залишитися в Нацбанку, навіть коли Андрія Пишного виженуть з ганьбою. Бо ж в їх Ощадбанку, звідки їх підібрав Пишний, таких зарплат немає.
Приміром Оксана Ковальова задекларувала за 2025 рік офіційну зарплатню на рівні 6,2 млн грн (520 тис. грн на місяць), і доповіла, що за час роботи в НБУ (в 2024 році) встигла квартирку в Києві придбати за 3 млн грн та гараж за 328 тис. грн, бо ж невдовзі після початку повномасштабного вторгнення справила собі машинку BMW. Її ж заступниця Федоренко повідомила про менший оклад в Нацбанку — 4,2 млн грн за 2025 рік (346 тис. грн на місяць), та їй все ж буде непросто знайти такий оклад в будь-якому іншому секретаріаті.
Бажання панянок втриматися на цих позиціях можна зрозуміти, власне, як і багатьох інших поплічників Андрія Пишного. Вдасться це їм тільки за умови призначення Сергія Ніколайчука головою на постійній основі. Однак на поточний момент це малоймовірно. Його розглядають виключно як тимчасову фігуру та шукають на місце голови НБУ нову людину ззовні, яка точно все перекроїть і перепризначить все під себе.
Щури заметушилися й намагаються втриматися на борту Національного банку навіть після очікуваної відставки голови Андрія Пишного. Він чіпляється за все що вдається, мріє втриматися на посаді та зам’яти кримінальні справи. Та всі розуміють, що довго це все не терпітимуть і виштовхнуть Пишного із Нацбанку як баласт, який дискредитує установу. Тим паче — є за що, на ньому нема де пробу ставити.
Все це добре розуміють, і вже почали «танцювати» перед першим заступником голови НБУ Сергієм Ніколайчуком, який буде перехідним, тимчасовим керівником. Найбільше кожному треба довести свою працьовитість і значущість на робочому місті.
А дві мадами із секретаріату НБУ найактивніше вдають із себе дбайливих мамочек-курочек. Це керівниця Офісу правління та інституційних відносин Нацбанку Оксана Ковальова та її заступниця Юлія Федоренко.
Обидві завзято емітують бурхливу діяльність. Вечорами влаштовують закрити наради, типу заради збереження колективу Пишного, розповідаючи всім як для шефа це важливо. Хоча всі, хто його добре знаює, всі розуміють, що він дбає передусім за власну дупу.
Зрозуміло, що Ковальова/Федоренко за будь що воліють залишитися в Нацбанку, навіть коли Андрія Пишного виженуть з ганьбою. Бо ж в їх Ощадбанку, звідки їх підібрав Пишний, таких зарплат немає.
Приміром Оксана Ковальова задекларувала за 2025 рік офіційну зарплатню на рівні 6,2 млн грн (520 тис. грн на місяць), і доповіла, що за час роботи в НБУ (в 2024 році) встигла квартирку в Києві придбати за 3 млн грн та гараж за 328 тис. грн, бо ж невдовзі після початку повномасштабного вторгнення справила собі машинку BMW. Її ж заступниця Федоренко повідомила про менший оклад в Нацбанку — 4,2 млн грн за 2025 рік (346 тис. грн на місяць), та їй все ж буде непросто знайти такий оклад в будь-якому іншому секретаріаті.
Бажання панянок втриматися на цих позиціях можна зрозуміти, власне, як і багатьох інших поплічників Андрія Пишного. Вдасться це їм тільки за умови призначення Сергія Ніколайчука головою на постійній основі. Однак на поточний момент це малоймовірно. Його розглядають виключно як тимчасову фігуру та шукають на місце голови НБУ нову людину ззовні, яка точно все перекроїть і перепризначить все під себе.
Підробка VIN-кодів авто: до суду доходить лише 1% справ
За дев’ять місяців 2026 року в Україні зареєстрували 599 кримінальних правопорушень, пов’язаних із підробкою, знищенням або заміною VIN-кодів автомобілів. До суду за цей період передали лише п’ять проваджень. Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Генеральної прокуратури.
Що таке VIN-код і навіщо його підробляють
VIN (Vehicle Identification Number) — це унікальний 17-символьний ідентифікаційний номер автомобіля. Його можна порівняти з паспортом машини: за ним ідентифікують конкретний транспортний засіб, перевіряють його реєстраційні дані та історію.
Зміна або підробка VIN-коду може використовуватися, щоб приховати справжнє походження автомобіля, його розшук, викрадення чи інші проблеми з документами. Водночас сама підозра щодо номера ще не доводить злочину: остаточні обставини встановлюють під час перевірки та експертизи.
Масштаб проблеми
З 2020 року до вересня 2026-го в Україні зареєстрували 11 417 правопорушень за статтею 290 Кримінального кодексу. До суду за цей період направили лише 69 проваджень.
У 2026 році на обліку залишилися 473 справи — на 22% більше, ніж за аналогічний період торік. Найбільше випадків за дев’ять місяців зафіксували в Києві — 169, Дніпропетровській області — 114 та Одеській області — 45. На ці три регіони припадає понад половина цьогорічних випадків.
Водночас показник у 1% потребує правильного трактування. Він характеризує співвідношення направлених до суду проваджень і зареєстрованих правопорушень, але сам по собі не пояснює, чому справи не доходять до суду. Частину проваджень закривають, зокрема через відсутність події або складу кримінального правопорушення.
Що це означає для покупців і бізнесу
Для покупця вживаного автомобіля VIN-код — один із ключових інструментів перевірки перед передачею грошей. Номер потрібно звірити на кузові та в документах, а також перевірити історію автомобіля. Якщо є сліди втручання, пошкодження маркування або невідповідність документам, варто пройти експертну перевірку до завершення угоди.
Для автодилерів, імпортерів і компаній, які торгують уживаними автомобілями, перевірка ідентифікаційних номерів — частина управління фінансовими ризиками. Проблеми з VIN можуть призвести до затримки реєстрації, вилучення автомобіля для експертизи, судових спорів і фінансових втрат.
За підробку, знищення або заміну ідентифікаційного номера транспортного засобу стаття 290 ККУ передбачає штраф від 2 550 до 4 250 грн, виправні роботи до двох років, пробаційний нагляд до трьох років або обмеження волі на той самий строк.
На автомобільному ринку перевірка VIN — це не формальність, а спосіб знизити ризик придбати транспортний засіб із юридичними проблемами. Покупцеві варто самостійно перевіряти автомобіль і документи, не покладаючись виключно на слова продавця.
За дев’ять місяців 2026 року в Україні зареєстрували 599 кримінальних правопорушень, пов’язаних із підробкою, знищенням або заміною VIN-кодів автомобілів. До суду за цей період передали лише п’ять проваджень. Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Генеральної прокуратури.
Що таке VIN-код і навіщо його підробляють
VIN (Vehicle Identification Number) — це унікальний 17-символьний ідентифікаційний номер автомобіля. Його можна порівняти з паспортом машини: за ним ідентифікують конкретний транспортний засіб, перевіряють його реєстраційні дані та історію.
Зміна або підробка VIN-коду може використовуватися, щоб приховати справжнє походження автомобіля, його розшук, викрадення чи інші проблеми з документами. Водночас сама підозра щодо номера ще не доводить злочину: остаточні обставини встановлюють під час перевірки та експертизи.
Масштаб проблеми
З 2020 року до вересня 2026-го в Україні зареєстрували 11 417 правопорушень за статтею 290 Кримінального кодексу. До суду за цей період направили лише 69 проваджень.
У 2026 році на обліку залишилися 473 справи — на 22% більше, ніж за аналогічний період торік. Найбільше випадків за дев’ять місяців зафіксували в Києві — 169, Дніпропетровській області — 114 та Одеській області — 45. На ці три регіони припадає понад половина цьогорічних випадків.
Водночас показник у 1% потребує правильного трактування. Він характеризує співвідношення направлених до суду проваджень і зареєстрованих правопорушень, але сам по собі не пояснює, чому справи не доходять до суду. Частину проваджень закривають, зокрема через відсутність події або складу кримінального правопорушення.
Що це означає для покупців і бізнесу
Для покупця вживаного автомобіля VIN-код — один із ключових інструментів перевірки перед передачею грошей. Номер потрібно звірити на кузові та в документах, а також перевірити історію автомобіля. Якщо є сліди втручання, пошкодження маркування або невідповідність документам, варто пройти експертну перевірку до завершення угоди.
Для автодилерів, імпортерів і компаній, які торгують уживаними автомобілями, перевірка ідентифікаційних номерів — частина управління фінансовими ризиками. Проблеми з VIN можуть призвести до затримки реєстрації, вилучення автомобіля для експертизи, судових спорів і фінансових втрат.
За підробку, знищення або заміну ідентифікаційного номера транспортного засобу стаття 290 ККУ передбачає штраф від 2 550 до 4 250 грн, виправні роботи до двох років, пробаційний нагляд до трьох років або обмеження волі на той самий строк.
На автомобільному ринку перевірка VIN — це не формальність, а спосіб знизити ризик придбати транспортний засіб із юридичними проблемами. Покупцеві варто самостійно перевіряти автомобіль і документи, не покладаючись виключно на слова продавця.
За підсумком сьогоднішніх торгів на міжбанку (майданчик Bloomberg), Нацбанк встановив на вівторок, 27 жовтня, такі офіційні курси:
• гривня/долар — 45,5382 грн/$ (попереднє значення — 45,2021 грн/$);
• гривня/євро — 50,9527 грн/€ (попереднє значення — 50,5766 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $330,32 млн (проти минулих $308,3 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 45,34 грн/$, максимальний — 45,685 грн/$.
У п’ятницю, 23 жовтня, НБУ продав на міжбанку близько $317,2 млн (проти $208,5 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1201 (минулий — 1,1198).
• гривня/долар — 45,5382 грн/$ (попереднє значення — 45,2021 грн/$);
• гривня/євро — 50,9527 грн/€ (попереднє значення — 50,5766 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $330,32 млн (проти минулих $308,3 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 45,34 грн/$, максимальний — 45,685 грн/$.
У п’ятницю, 23 жовтня, НБУ продав на міжбанку близько $317,2 млн (проти $208,5 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1201 (минулий — 1,1198).
У 2026 році НАЗК виявило ознаки недостовірних даних у деклараціях на 2,6 млрд грн
За січень–вересень 2026 року Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 653 повні перевірки декларацій. Порушення виявили у 649 із них. Найбільше випадків стосувалися представників органів місцевого самоврядування.
У 368 деклараціях знайшли ознаки недостовірного декларування на загальну суму понад 2,618 млрд грн. Ще у дев’яти випадках виявили ознаки незаконного збагачення на понад 146 млн грн, а в семи — ознаки необґрунтованих активів на понад 31 млн грн.
Найбільше порушень зафіксували серед посадовців місцевого самоврядування: проблеми виявили у 156 деклараціях. Серед них — 123 декларації депутатів місцевих рад, зокрема 12 депутатів обласних рад.
Також порушення знайшли у деклараціях працівників Національної поліції — 24, державних підприємств — 17, обласних і районних адміністрацій — 15, комунальних підприємств — 14, ТЦК та органів соціальної підтримки — 14, митних і податкових органів — 12.
За результатами перевірок НАЗК направило правоохоронцям 340 обґрунтованих висновків. На їхній основі розпочали 149 кримінальних проваджень, а матеріали ще 51 перевірки долучили до вже відкритих справ.
Сума у 2,6 млрд грн це серйозний привід запитати, звідки в посадовців беруться такі статки. Є підстави перевіряти, чи справді вони живуть на офіційну зарплату, чи мають незадекларовані доходи, а в окремих випадках — чи не отримали майно та гроші завдяки корупції.
За січень–вересень 2026 року Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 653 повні перевірки декларацій. Порушення виявили у 649 із них. Найбільше випадків стосувалися представників органів місцевого самоврядування.
У 368 деклараціях знайшли ознаки недостовірного декларування на загальну суму понад 2,618 млрд грн. Ще у дев’яти випадках виявили ознаки незаконного збагачення на понад 146 млн грн, а в семи — ознаки необґрунтованих активів на понад 31 млн грн.
Найбільше порушень зафіксували серед посадовців місцевого самоврядування: проблеми виявили у 156 деклараціях. Серед них — 123 декларації депутатів місцевих рад, зокрема 12 депутатів обласних рад.
Також порушення знайшли у деклараціях працівників Національної поліції — 24, державних підприємств — 17, обласних і районних адміністрацій — 15, комунальних підприємств — 14, ТЦК та органів соціальної підтримки — 14, митних і податкових органів — 12.
За результатами перевірок НАЗК направило правоохоронцям 340 обґрунтованих висновків. На їхній основі розпочали 149 кримінальних проваджень, а матеріали ще 51 перевірки долучили до вже відкритих справ.
Сума у 2,6 млрд грн це серйозний привід запитати, звідки в посадовців беруться такі статки. Є підстави перевіряти, чи справді вони живуть на офіційну зарплату, чи мають незадекларовані доходи, а в окремих випадках — чи не отримали майно та гроші завдяки корупції.
Фанфари для «зірки». Пишний відмовляється писати заяву на звільнення та закупає за кошт Нацбанку медійну апаратуру
Поки парламентарі, урядовці та фінансова спільнота загалом очікують на відставку голови Нацбанку Андрія Пишного, його, схоже, готують до виступів і великої лекційно-медійної діяльності. НБУ навіть не намагається економити кошти, щоб більше перерахувати до держбюджету. Ні. Там наліво й направо тринькають кошти на непрофільну діяльність.
Лекційну, медійну й ще які шоу масштабні зможуть влаштувати за потреби. Ніби немає в Україні війни й не треба кожну гривню економити для фронту та перемоги.
Цієї осені Національний банк мільйони витрачає на телевізійне, аудіовізуальне, мультимедійне та інше обладнання цієї сфери. Що можна простежити за його держзакупівлями на відкритих майданчиках:
• У вересні НБУ провів тендер (з ідентифікатором UA-2026-08-31-012417-a) для закупівлі радіо- й телевізійної, комунікаційної, звуко- та відеозаписувальної апаратури з монтажем і пусконалагодженням на 4,1 млн грн. Поставка та монтаж обладнання намічені на грудень 2026 року. У тендері брала участь одна-єдина компанія і вона перемогла — ТОВ «Деком Україна».
• Зараз нацбанківці закупають (UA-2026-10-01-006128-a) екран із подовжувачем HDMI-сигналу, з демонтажем, монтажем та пусконалагодженням із очікуваною вартістю 2,3 млн грн. Теж із поставкою в грудні. Йдеться про преміальний 136-дюймовий LED-екран Samsung All-in-One (моделі серій IAC/MMF-A «The Wall») — ширина близько 3 метрів, висота — 1,7 метра. Для величезної зали чи стадіону. На цю поставку теж претендує ТОВ «Деком Україна».
• Ще кілька менших тендерів заявлені на кінець жовтня-листопада. Це супутнє телевізійне, аудіовізуальне, мультимедійне обладнання та різноманітні кронштейни на 316,8 тис. грн (UA-2026-10-16-010641-a) та мікрофонна радіосистема зі штативом (UA-2026-10-15-012686-a) за 24,7 тис. грн. Ніхто не здивується, якщо й тут продавцем стане ТОВ «Деком Україна».
Керівницею та кінцевою бенефіціарною власницею (контролером) цього ТОВ «Деком Україна» є Пархоменко Наталія Олександрівна. Ця компанія була зареєстрована в липні 2012 року зі статутним капіталом 2 млн грн і основним видом діяльності «Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього». Згідно з даними Opendatabot, за підсумками 2025 року вона мала активи на рівні 26,7 млн грн, чистий прибуток — 4,7 млн грн, чисельність персоналу — 13 осіб.
Цікаво, яку оцінку новим закупівлям дадуть нардепи, які наприкінці минулого тижня публічно вимагали відставки Андрія Пишного — щоб він написав заяву про звільнення. Але не отримали її. А ще багато хто захоче дізнатися, яку оцінку такому триньканню коштів Нацбанку дасть парламентська Рахункова палата.
Поки парламентарі, урядовці та фінансова спільнота загалом очікують на відставку голови Нацбанку Андрія Пишного, його, схоже, готують до виступів і великої лекційно-медійної діяльності. НБУ навіть не намагається економити кошти, щоб більше перерахувати до держбюджету. Ні. Там наліво й направо тринькають кошти на непрофільну діяльність.
Лекційну, медійну й ще які шоу масштабні зможуть влаштувати за потреби. Ніби немає в Україні війни й не треба кожну гривню економити для фронту та перемоги.
Цієї осені Національний банк мільйони витрачає на телевізійне, аудіовізуальне, мультимедійне та інше обладнання цієї сфери. Що можна простежити за його держзакупівлями на відкритих майданчиках:
• У вересні НБУ провів тендер (з ідентифікатором UA-2026-08-31-012417-a) для закупівлі радіо- й телевізійної, комунікаційної, звуко- та відеозаписувальної апаратури з монтажем і пусконалагодженням на 4,1 млн грн. Поставка та монтаж обладнання намічені на грудень 2026 року. У тендері брала участь одна-єдина компанія і вона перемогла — ТОВ «Деком Україна».
• Зараз нацбанківці закупають (UA-2026-10-01-006128-a) екран із подовжувачем HDMI-сигналу, з демонтажем, монтажем та пусконалагодженням із очікуваною вартістю 2,3 млн грн. Теж із поставкою в грудні. Йдеться про преміальний 136-дюймовий LED-екран Samsung All-in-One (моделі серій IAC/MMF-A «The Wall») — ширина близько 3 метрів, висота — 1,7 метра. Для величезної зали чи стадіону. На цю поставку теж претендує ТОВ «Деком Україна».
• Ще кілька менших тендерів заявлені на кінець жовтня-листопада. Це супутнє телевізійне, аудіовізуальне, мультимедійне обладнання та різноманітні кронштейни на 316,8 тис. грн (UA-2026-10-16-010641-a) та мікрофонна радіосистема зі штативом (UA-2026-10-15-012686-a) за 24,7 тис. грн. Ніхто не здивується, якщо й тут продавцем стане ТОВ «Деком Україна».
Керівницею та кінцевою бенефіціарною власницею (контролером) цього ТОВ «Деком Україна» є Пархоменко Наталія Олександрівна. Ця компанія була зареєстрована в липні 2012 року зі статутним капіталом 2 млн грн і основним видом діяльності «Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього». Згідно з даними Opendatabot, за підсумками 2025 року вона мала активи на рівні 26,7 млн грн, чистий прибуток — 4,7 млн грн, чисельність персоналу — 13 осіб.
Цікаво, яку оцінку новим закупівлям дадуть нардепи, які наприкінці минулого тижня публічно вимагали відставки Андрія Пишного — щоб він написав заяву про звільнення. Але не отримали її. А ще багато хто захоче дізнатися, яку оцінку такому триньканню коштів Нацбанку дасть парламентська Рахункова палата.
Масове володіння компаніями в Україні: ризики для податкового контролю та контрагентів
За даними Опендатабот, станом на жовтень 2026 року 478 українців володіють щонайменше 50 компаніями кожен. Найбільший портфель налічує 5 889 підприємств.
Такі масштаби корпоративної власності ставлять питання про прозорість структури бізнесу та перевірку кінцевих бенефіціарів.
Чому одна людина може володіти сотнями компаній
Саме по собі володіння великою кількістю юридичних осіб не є порушенням. Холдинги та бізнес-групи можуть розділяти діяльність між окремими компаніями для управління активами, роботи в різних галузях або розподілу операційних ризиків.
Однак масова реєстрація підприємств на одну людину може також свідчити про використання номінальних власників. У такому разі формальний засновник не обов’язково є особою, яка реально контролює бізнес. Подібні структури можуть ускладнювати встановлення кінцевих бенефіціарів і перевірку господарських операцій, а також використовуватися в нелегальних схемах.
Хто має найбільше компаній
За даними Опендатабот, найбільший портфель — у Віталія Ільницького з Києва: 5 889 компаній. Руслан Мерзляков із Донецька має 2 221 компанію, а Владислав Мельохін із Києва — 858.
Понад чверть людей із великими корпоративними портфелями зареєстровані в Києві — 131 особа. Ще 42 мають реєстраційні адреси на тимчасово окупованих територіях, а вісім — на територіях активних бойових дій.
Водночас адреса власника не обов’язково збігається з місцем роботи підприємств. Сама реєстрація на окупованій території не доводить незаконної діяльності.
Що це означає для бізнесу
Для компаній, які обирають постачальників і партнерів, така статистика нагадує про важливість перевірки контрагентів. Перед укладанням великого контракту варто з’ясувати, хто контролює компанію, чи веде вона реальну господарську діяльність, чи має персонал та активи, а також чи відповідають її фінансові показники масштабу угоди.
Адже можна на рівному місці отримати власні проблеми з банком. У межах фінансового моніторингу вони давно перевіряють не тільки конкретного клієнта, а й його партнерів, і можуть блокувати рахунки компанії через підозрілі зв'язки.
Для банків непрозорі структури власності можуть ускладнювати фінансовий моніторинг, встановлення кінцевих бенефіціарів і оцінювання ризиків клієнтів. Для держави проблема полягає в можливості приховування фактичного контролю над бізнесом і використання юридичних осіб у сумнівних схемах.
Водночас кількість компаній у власності однієї людини не є доказом ухилення від податків або іншого правопорушення. Для таких висновків потрібні дані про конкретні операції та фактичну діяльність підприємств.
Для бізнесу практичний висновок простий: перевірка кінцевих бенефіціарів, ділової репутації та реальної діяльності контрагента має бути частиною оцінювання ризиків, особливо перед значними фінансовими операціями.
За даними Опендатабот, станом на жовтень 2026 року 478 українців володіють щонайменше 50 компаніями кожен. Найбільший портфель налічує 5 889 підприємств.
Такі масштаби корпоративної власності ставлять питання про прозорість структури бізнесу та перевірку кінцевих бенефіціарів.
Чому одна людина може володіти сотнями компаній
Саме по собі володіння великою кількістю юридичних осіб не є порушенням. Холдинги та бізнес-групи можуть розділяти діяльність між окремими компаніями для управління активами, роботи в різних галузях або розподілу операційних ризиків.
Однак масова реєстрація підприємств на одну людину може також свідчити про використання номінальних власників. У такому разі формальний засновник не обов’язково є особою, яка реально контролює бізнес. Подібні структури можуть ускладнювати встановлення кінцевих бенефіціарів і перевірку господарських операцій, а також використовуватися в нелегальних схемах.
Хто має найбільше компаній
За даними Опендатабот, найбільший портфель — у Віталія Ільницького з Києва: 5 889 компаній. Руслан Мерзляков із Донецька має 2 221 компанію, а Владислав Мельохін із Києва — 858.
Понад чверть людей із великими корпоративними портфелями зареєстровані в Києві — 131 особа. Ще 42 мають реєстраційні адреси на тимчасово окупованих територіях, а вісім — на територіях активних бойових дій.
Водночас адреса власника не обов’язково збігається з місцем роботи підприємств. Сама реєстрація на окупованій території не доводить незаконної діяльності.
Що це означає для бізнесу
Для компаній, які обирають постачальників і партнерів, така статистика нагадує про важливість перевірки контрагентів. Перед укладанням великого контракту варто з’ясувати, хто контролює компанію, чи веде вона реальну господарську діяльність, чи має персонал та активи, а також чи відповідають її фінансові показники масштабу угоди.
Адже можна на рівному місці отримати власні проблеми з банком. У межах фінансового моніторингу вони давно перевіряють не тільки конкретного клієнта, а й його партнерів, і можуть блокувати рахунки компанії через підозрілі зв'язки.
Для банків непрозорі структури власності можуть ускладнювати фінансовий моніторинг, встановлення кінцевих бенефіціарів і оцінювання ризиків клієнтів. Для держави проблема полягає в можливості приховування фактичного контролю над бізнесом і використання юридичних осіб у сумнівних схемах.
Водночас кількість компаній у власності однієї людини не є доказом ухилення від податків або іншого правопорушення. Для таких висновків потрібні дані про конкретні операції та фактичну діяльність підприємств.
Для бізнесу практичний висновок простий: перевірка кінцевих бенефіціарів, ділової репутації та реальної діяльності контрагента має бути частиною оцінювання ризиків, особливо перед значними фінансовими операціями.
За підсумком сьогоднішніх торгів на міжбанку (майданчик Bloomberg), Нацбанк встановив на середу, 28 жовтня, такі офіційні курси:
• гривня/долар — 45,6008 грн/$ (попереднє значення — 45,5382 грн/$);
• гривня/євро — 50,8522 грн/€ (попереднє значення — 50,9527 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $383,4 млн (проти минулих $330,32 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 45,55 грн/$, максимальний — 45,71 грн/$.
У понеділок, 26 жовтня, НБУ продав на міжбанку близько $322,8 млн (проти $317,2 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1150 (минулий — 1,1201).
• гривня/долар — 45,6008 грн/$ (попереднє значення — 45,5382 грн/$);
• гривня/євро — 50,8522 грн/€ (попереднє значення — 50,9527 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $383,4 млн (проти минулих $330,32 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 45,55 грн/$, максимальний — 45,71 грн/$.
У понеділок, 26 жовтня, НБУ продав на міжбанку близько $322,8 млн (проти $317,2 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1150 (минулий — 1,1201).
Як автоматичне зняття арешту з рахунків змінить життя українських боржників
В Україні запрацював механізм автоматичного зняття арешту з банківських рахунків після повного погашення боргу. Станом на 26 жовтня 2026 року у такий спосіб уже зняли 2656 арештів, про що повідомив заступник міністра юстиції Андрій Гайченко.
Раніше навіть після сплати боргу людина могла ще певний час залишатися без доступу до своїх коштів, їй доводилося робити додаткові кроки: звертатися до виконавця, чекати на оформлення постанови, а потім — на її виконання банком. У фінустановах були великі стопки таких документів, і на їх виконання можна було чекати тижнями.
Тепер механізм інший: за визначених законом умов, автоматизована система виконавчого провадження сама формує повідомлення про погашення заборгованості та передає його фінансовій установі. Банк має зняти арешт не пізніше наступного дня після отримання повідомлення.
Це все стосується виконавчих проваджень, у яких сума стягнення не перевищує 10 мінімальних зарплат. У 2026 році це 86 470 грн. Але важливий нюанс: недостатньо сплатити тільки основний борг. Потрібно погасити також виконавчий збір, передбачені витрати провадження, штрафи та винагороду приватного виконавця, якщо вони підлягають стягненню.
Зміни мають практичне значення для особистих фінансів. Коли рахунок заблокований, людина може втратити доступ до грошей на щоденні витрати, оплату комунальних послуг чи інші платежі. Автоматизація прибирає зайве очікування після погашення боргу й зменшує залежність від швидкості оформлення документів виконавцем.
Водночас цифровізація працює в обидва боки. Система автоматизує не тільки зняття арештів, а й пошук рахунків боржників та стягнення коштів у межах виконавчого провадження. Тобто державі стає простіше виконувати судові рішення, а боржникам — складніше розраховувати на затримки в обміні інформацією між виконавцями та банками.
Для громадян головне правило просте: після сплати боргу варто переконатися, що погашені всі суми в межах виконавчого провадження. Якщо арешт не зняли автоматично, потрібно звернутися до виконавця та з'ясувати причину. Новий механізм не означає, що будь-який арешт зникне одразу після переказу грошей: автоматична процедура діє лише за умов, визначених законом.
В Україні запрацював механізм автоматичного зняття арешту з банківських рахунків після повного погашення боргу. Станом на 26 жовтня 2026 року у такий спосіб уже зняли 2656 арештів, про що повідомив заступник міністра юстиції Андрій Гайченко.
Раніше навіть після сплати боргу людина могла ще певний час залишатися без доступу до своїх коштів, їй доводилося робити додаткові кроки: звертатися до виконавця, чекати на оформлення постанови, а потім — на її виконання банком. У фінустановах були великі стопки таких документів, і на їх виконання можна було чекати тижнями.
Тепер механізм інший: за визначених законом умов, автоматизована система виконавчого провадження сама формує повідомлення про погашення заборгованості та передає його фінансовій установі. Банк має зняти арешт не пізніше наступного дня після отримання повідомлення.
Це все стосується виконавчих проваджень, у яких сума стягнення не перевищує 10 мінімальних зарплат. У 2026 році це 86 470 грн. Але важливий нюанс: недостатньо сплатити тільки основний борг. Потрібно погасити також виконавчий збір, передбачені витрати провадження, штрафи та винагороду приватного виконавця, якщо вони підлягають стягненню.
Зміни мають практичне значення для особистих фінансів. Коли рахунок заблокований, людина може втратити доступ до грошей на щоденні витрати, оплату комунальних послуг чи інші платежі. Автоматизація прибирає зайве очікування після погашення боргу й зменшує залежність від швидкості оформлення документів виконавцем.
Водночас цифровізація працює в обидва боки. Система автоматизує не тільки зняття арештів, а й пошук рахунків боржників та стягнення коштів у межах виконавчого провадження. Тобто державі стає простіше виконувати судові рішення, а боржникам — складніше розраховувати на затримки в обміні інформацією між виконавцями та банками.
Для громадян головне правило просте: після сплати боргу варто переконатися, що погашені всі суми в межах виконавчого провадження. Якщо арешт не зняли автоматично, потрібно звернутися до виконавця та з'ясувати причину. Новий механізм не означає, що будь-який арешт зникне одразу після переказу грошей: автоматична процедура діє лише за умов, визначених законом.
Під час страшної війни та скрути Пишний намагається збільшити зарплатний фонд Нацбанку майже на третину
Ворожі удари по Україні посилюються із кожним днем, влада на місцях, рятувальники, комунальники не встигають на все реагувати та ремонтувати. Не вистачає ані поточного персоналу, ані грошей для боротьби з наслідками — тож намагаються за можливості економити кожну гривню. Але це все не стосується Національного банку та його керівника Андрія Пишного, який тільки номінально перебуває в Києві (хапається за будь-яку можливість втекти за кордон у необов’язкове відрядження). Пишний готовий розкидатися бюджетними грошима за будь-якої руїни та біди в Україні, ніби він мешкає на іншій планеті. Й цього разу закладає нове збільшення витрат регулятора.
Як стало відомо OnlyBanks, Національний банк закладає на 2027 рік загальне збільшення витрат на зарплати всього персоналу майже на третину, на 29%. При цьому директорам департаментів НБУ, що нині отримують по 5-6 млн грн на рік і по пів мільйона на місяць, піднімуть зарплатню на 25%.
Обидва питання будуть винесені на засідання Ради Нацбанку в наступному місяці, яке має відбутися 11 листопада 2026 року.
Нацбанківське правління не має права самотужки збільшувати власні витрати, це має робити наглядовий орган — Рада НБУ. Після завершення повноважень її голови Богдана Данилишина в листопаді 2022 року, це обезголовлений орган, бо ж Пишний доклав усіх зусиль, щоб там не було нового керівника й кворум тримався на волосині (хоча це дуже не подобається МВФ). І на сьогодні це така собі кривенька качечка: замість 9 членів у Раді тільки 6 членів, і достатньо одному не з’явитися на засідання — і воно не відбудеться. Втім, саме ці люди мають щоразу погоджувати кошторис правління Нацбанку.
Кошторис НБУ на 2027 рік, згідно з чинним законодавством, має бути затверджено до 15 листопада 2026-го. Тож засідання Ради намічено впритул до граничного терміну, і правлінню лишається сподіватися, що всі члени Ради не перебуватимуть у поїздках, як їхній голова, чи у відпустках, чи на лікарняних.
Нацбанківці дуже сподіваються на загальне 29%-ве збільшення зарплатного фонду. Хоча фінансова спільнота не може зрозуміти, чим працівники НБУ це заслужили, особливо за злочинного голови Андрія Пишного з кількома кримінальними провадженнями та судовим рішенням про підроблений диплом з банківського фаху. Десь у Євросоюзі, до якого прагне Україна, чиновник із сумлінням давно б написав заяву про звільнення за власним бажанням і пішов. Але це непорозуміння до останнього хапається за посаду, якої ніколи не був гідний. Чомусь сподівається, що з НБУ його не виведуть у кайданках одразу у СІЗО.
29% на збільшення зарплатного фонду не можна пояснити поточною інфляцією (індексацією), де нацбанківський прогноз на 2026 рік був на рівні 10%. Навіть у разі погіршення цього четверга до 12% чи навіть більше — він точно не сягне вказаних 29%.
Не співпадає це все і з поточним зростанням зарплат в Україні, яке, за даними Держстату, становить у 2026 році скромні 12-13%. Приміром, по Києву це на 5,5-5,6 тис. грн — до скромних 49,5 тис. грн. На цьому тлі «біднесенький» директор департаменту Нацбанку, який має понад 450-500 тис. грн на місяць (навіть до податків), виглядає східним шейхом на загальному тлі. Особливо під час війни та в державній установі. Не зрозуміло, чому взагалі має відбуватися хоч якесь зарплатне підвищення.
Особливо на тлі різкого зменшення доходів і відрахувань Нацбанку у державний бюджет — із 146,1 млрд грн у 2026 році до 48,7 млрд грн у 2027 році. У таких умовах має бути не просто економія, а й скорочення окладів і без того небідних нацбанківців, яких захищають і дають можливість відсиджуватися в затишних кабінетах.
Та урядовці, нардепи, правоохоронці не намагаються ніяк завадити Андрію Пишному та його жадібній банді. Кілька дописів у соцмережах і більше нічого. Жодних практичних наслідків для тих, хто продовжує грабувати Україну у вкрай важку та криваву хвилину, і вони продовжують оббирати та розтягувати по кишенях усе, до чого дотягнуться.
Ворожі удари по Україні посилюються із кожним днем, влада на місцях, рятувальники, комунальники не встигають на все реагувати та ремонтувати. Не вистачає ані поточного персоналу, ані грошей для боротьби з наслідками — тож намагаються за можливості економити кожну гривню. Але це все не стосується Національного банку та його керівника Андрія Пишного, який тільки номінально перебуває в Києві (хапається за будь-яку можливість втекти за кордон у необов’язкове відрядження). Пишний готовий розкидатися бюджетними грошима за будь-якої руїни та біди в Україні, ніби він мешкає на іншій планеті. Й цього разу закладає нове збільшення витрат регулятора.
Як стало відомо OnlyBanks, Національний банк закладає на 2027 рік загальне збільшення витрат на зарплати всього персоналу майже на третину, на 29%. При цьому директорам департаментів НБУ, що нині отримують по 5-6 млн грн на рік і по пів мільйона на місяць, піднімуть зарплатню на 25%.
Обидва питання будуть винесені на засідання Ради Нацбанку в наступному місяці, яке має відбутися 11 листопада 2026 року.
Нацбанківське правління не має права самотужки збільшувати власні витрати, це має робити наглядовий орган — Рада НБУ. Після завершення повноважень її голови Богдана Данилишина в листопаді 2022 року, це обезголовлений орган, бо ж Пишний доклав усіх зусиль, щоб там не було нового керівника й кворум тримався на волосині (хоча це дуже не подобається МВФ). І на сьогодні це така собі кривенька качечка: замість 9 членів у Раді тільки 6 членів, і достатньо одному не з’явитися на засідання — і воно не відбудеться. Втім, саме ці люди мають щоразу погоджувати кошторис правління Нацбанку.
Кошторис НБУ на 2027 рік, згідно з чинним законодавством, має бути затверджено до 15 листопада 2026-го. Тож засідання Ради намічено впритул до граничного терміну, і правлінню лишається сподіватися, що всі члени Ради не перебуватимуть у поїздках, як їхній голова, чи у відпустках, чи на лікарняних.
Нацбанківці дуже сподіваються на загальне 29%-ве збільшення зарплатного фонду. Хоча фінансова спільнота не може зрозуміти, чим працівники НБУ це заслужили, особливо за злочинного голови Андрія Пишного з кількома кримінальними провадженнями та судовим рішенням про підроблений диплом з банківського фаху. Десь у Євросоюзі, до якого прагне Україна, чиновник із сумлінням давно б написав заяву про звільнення за власним бажанням і пішов. Але це непорозуміння до останнього хапається за посаду, якої ніколи не був гідний. Чомусь сподівається, що з НБУ його не виведуть у кайданках одразу у СІЗО.
29% на збільшення зарплатного фонду не можна пояснити поточною інфляцією (індексацією), де нацбанківський прогноз на 2026 рік був на рівні 10%. Навіть у разі погіршення цього четверга до 12% чи навіть більше — він точно не сягне вказаних 29%.
Не співпадає це все і з поточним зростанням зарплат в Україні, яке, за даними Держстату, становить у 2026 році скромні 12-13%. Приміром, по Києву це на 5,5-5,6 тис. грн — до скромних 49,5 тис. грн. На цьому тлі «біднесенький» директор департаменту Нацбанку, який має понад 450-500 тис. грн на місяць (навіть до податків), виглядає східним шейхом на загальному тлі. Особливо під час війни та в державній установі. Не зрозуміло, чому взагалі має відбуватися хоч якесь зарплатне підвищення.
Особливо на тлі різкого зменшення доходів і відрахувань Нацбанку у державний бюджет — із 146,1 млрд грн у 2026 році до 48,7 млрд грн у 2027 році. У таких умовах має бути не просто економія, а й скорочення окладів і без того небідних нацбанківців, яких захищають і дають можливість відсиджуватися в затишних кабінетах.
Та урядовці, нардепи, правоохоронці не намагаються ніяк завадити Андрію Пишному та його жадібній банді. Кілька дописів у соцмережах і більше нічого. Жодних практичних наслідків для тих, хто продовжує грабувати Україну у вкрай важку та криваву хвилину, і вони продовжують оббирати та розтягувати по кишенях усе, до чого дотягнуться.
Як за рік змінилася пропозиція квартир в Україні: в Одесі +32%, у Києві −4%
У вересні 2026 року порівняно з вереснем 2025-го кількість оголошень про продаж квартир в Одесі зросла на 32%, тоді як у Києві скоротилася на 4%, а в Івано-Франківську — на 27%. Такі дані наводить сервіс ЛУН.
За останній місяць пропозиція в Києві скоротилася на 2%, а в Одесі зросла на 2%.
В Одесі за рік кількість оголошень про продаж двокімнатних квартир збільшилася на 36%, однокімнатних — на 33%, трикімнатних — на 23%. У Львові пропозиція зросла на 8%, у Дніпрі — на 5%, в Ужгороді — на 4%.
У Києві найбільше скоротилася пропозиція великих квартир: житла з чотирма та більше кімнатами стало на 18% менше, трикімнатних — на 9%, двокімнатних — на 4%. Водночас кількість оголошень про продаж однокімнатних квартир зросла на 4%. На них припадає понад третина столичного інтересу.
На київський ринок нерухомості впливає і безпекова ситуація. Останніми місяцями російські обстріли столиці посилилися, що може впливати на рішення людей купувати житло саме в столиці. Покупці уважніше оцінюють район, доступність укриттів, автономність будинку та ризики пошкодження нерухомості. Для частини людей це аргумент відкласти купівлю або розглядати житло в інших містах. Водночас наявні дані не доводять, що саме обстріли спричинили скорочення пропозиції у столиці.
Для покупців збільшення кількості оголошень в Одесі означає більший вибір і потенційно кращі можливості для торгу. Якщо продавців стає більше, а попит не встигає за пропозицією, їм доводиться активніше конкурувати за покупців. У Києві ж безпекові ризики можуть впливати на готовність людей купувати житло та на вибір конкретного району й будинку.
Для інвесторів важливо рахувати не тільки ціну квартири, а й потенційний дохід від оренди, ризик простою та можливість перепродажу. Якщо безпекова ситуація змушує частину орендарів відкладати переїзд або шукати житло в інших містах, власникам може бути складніше здати квартиру за бажаною ціною. Тому в Києві характеристики будинку, автономність і безпека району стають важливими складовими інвестиційного розрахунку.
Збільшення пропозиції в Одесі може створювати умови для вигіднішого торгу, тоді як у Києві на рішення покупців додатково впливає безпековий фактор. Проте кількість оголошень не показує повної картини ринку: для висновків про зростання чи падіння цін потрібні дані про реальні угоди. Купуючи житло для себе чи як інвестицію, важливо оцінювати і потенційний дохід, і ризики, які можуть вплинути на його вартість та ліквідність.
У вересні 2026 року порівняно з вереснем 2025-го кількість оголошень про продаж квартир в Одесі зросла на 32%, тоді як у Києві скоротилася на 4%, а в Івано-Франківську — на 27%. Такі дані наводить сервіс ЛУН.
За останній місяць пропозиція в Києві скоротилася на 2%, а в Одесі зросла на 2%.
В Одесі за рік кількість оголошень про продаж двокімнатних квартир збільшилася на 36%, однокімнатних — на 33%, трикімнатних — на 23%. У Львові пропозиція зросла на 8%, у Дніпрі — на 5%, в Ужгороді — на 4%.
У Києві найбільше скоротилася пропозиція великих квартир: житла з чотирма та більше кімнатами стало на 18% менше, трикімнатних — на 9%, двокімнатних — на 4%. Водночас кількість оголошень про продаж однокімнатних квартир зросла на 4%. На них припадає понад третина столичного інтересу.
На київський ринок нерухомості впливає і безпекова ситуація. Останніми місяцями російські обстріли столиці посилилися, що може впливати на рішення людей купувати житло саме в столиці. Покупці уважніше оцінюють район, доступність укриттів, автономність будинку та ризики пошкодження нерухомості. Для частини людей це аргумент відкласти купівлю або розглядати житло в інших містах. Водночас наявні дані не доводять, що саме обстріли спричинили скорочення пропозиції у столиці.
Для покупців збільшення кількості оголошень в Одесі означає більший вибір і потенційно кращі можливості для торгу. Якщо продавців стає більше, а попит не встигає за пропозицією, їм доводиться активніше конкурувати за покупців. У Києві ж безпекові ризики можуть впливати на готовність людей купувати житло та на вибір конкретного району й будинку.
Для інвесторів важливо рахувати не тільки ціну квартири, а й потенційний дохід від оренди, ризик простою та можливість перепродажу. Якщо безпекова ситуація змушує частину орендарів відкладати переїзд або шукати житло в інших містах, власникам може бути складніше здати квартиру за бажаною ціною. Тому в Києві характеристики будинку, автономність і безпека району стають важливими складовими інвестиційного розрахунку.
Збільшення пропозиції в Одесі може створювати умови для вигіднішого торгу, тоді як у Києві на рішення покупців додатково впливає безпековий фактор. Проте кількість оголошень не показує повної картини ринку: для висновків про зростання чи падіння цін потрібні дані про реальні угоди. Купуючи житло для себе чи як інвестицію, важливо оцінювати і потенційний дохід, і ризики, які можуть вплинути на його вартість та ліквідність.
За підсумком сьогоднішніх торгів на міжбанку (майданчик Bloomberg), Нацбанк встановив на четвер, 29 жовтня, такі офіційні курси:
• гривня/долар — 45,5923 грн/$ (попереднє значення — 45,6008 грн/$);
• гривня/євро — 50,7666 грн/€ (попереднє значення — 50,8522 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $405,4 млн (проти минулих $383,4 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 45,45 грн/$, максимальний — 45,65 грн/$.
У вівторок, 27 жовтня, НБУ продав на міжбанку близько $355,3 млн (проти $322,8 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1127 (минулий — 1,1150).
• гривня/долар — 45,5923 грн/$ (попереднє значення — 45,6008 грн/$);
• гривня/євро — 50,7666 грн/€ (попереднє значення — 50,8522 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $405,4 млн (проти минулих $383,4 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 45,45 грн/$, максимальний — 45,65 грн/$.
У вівторок, 27 жовтня, НБУ продав на міжбанку близько $355,3 млн (проти $322,8 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1127 (минулий — 1,1150).
Фінансисти масово судяться з позичальниками та вимагають платити по 1 139 966% річних
За даними «Опендатаботу», у неповному 2026 році «УкрКредит Фінанс» подала 80 421 новий судовий позов. Це у 3,5 раза більше, ніж за весь 2025 рік, коли компанія ініціювала близько 23 тисяч справ. За рік вона піднялася з восьмого на перше місце серед компаній, які найчастіше звертаються до суду.
На другому місці — «Споживчий центр» із 68 076 справами, що на 36% більше, ніж за весь попередній рік. Далі йдуть «Універсал Банк» — 25 544 позови, А-Банк — 22 002, «Факторинг Партнерс» — 19 688.
Усі десять лідерів судового рейтингу працюють у фінансовому секторі. Загалом серед сотні компаній та організацій, які найчастіше зверталися до суду у 2026 році, 39 надають кредитні та інші фінансові послуги.
Цікаво порівняти кількість позовів із доходами компаній за перше півріччя:
• «УкрКредит Фінанс» — 1,99 млрд грн доходу;
• «Споживчий центр» — 1,52 млрд грн доходу;
• «Універсал Банк» — 17,98 млрд грн за 25,5 тис. судових справ;
• «Факторинг Партнерс» — 110 млн грн доходу за 19,7 тис. справ.
Це компанії з різними бізнес-моделями, тому пряме зіставлення кількості позовів і доходу не показує ані прибутковості кредитування, ані фактичного обсягу проблемної заборгованості. Але воно демонструє, наскільки різною може бути роль судового стягнення у фінансовому бізнесі.
Чому кількість справ зростає?
За поясненням судді Верховного Суду Василя Крата, для банків і фінансових компаній суд залишається основним механізмом стягнення кредитної заборгованості. Повномасштабна війна погіршила фінансовий стан частини українців: люди втрачають роботу, доходи та майно, а потреба у швидких грошах підштовхує їх до мікрокредитів. Частина позичальників зрештою не може виконувати зобов’язання.
Окрема проблема — вартість таких позик. За словами судді, в одній із судових справ реальна річна процентна ставка становила 1 139 966%. Це екстремальний приклад, а не характеристика всього ринку, проте він показує, наскільки далеко сума вимог кредитора може відірватися від початкової суми позики. Суд у таких випадках може відмовити у стягненні надмірних відсотків.
Для фінансового ринку масове звернення до судів має подвійне значення. Кредитори намагаються повернути видані кошти та зменшити втрати від неплатежів.
Водночас зростання кількості справ свідчить про масштаб проблеми з обслуговуванням боргів і про те, що кредитний ризик не зникає після видачі позики. Для позичальників це означає додаткові юридичні витрати, ризик примусового виконання рішення та необхідність уважно перевіряти умови договору.
Важливо пам’ятати: кількість позовів не дорівнює кількості унікальних боржників, а подання позову саме по собі не означає, що кредитор виграв справу або вже повернув гроші. Для повної оцінки ситуації потрібні дані про суми вимог, рішення судів, фактичне стягнення та структуру заборгованості.
Масштаб судової активності фінансових компаній показує, що проблемні кредити стали суттєвою частиною взаємодії між кредиторами та клієнтами. Для ринку це сигнал уважніше оцінювати платоспроможність позичальників, а для споживачів — рахувати повну вартість кредиту до підписання договору, а не тоді, коли борг уже опинився в суді. Ще важливо слідкувати за зміною кредитором умов під час погашення, на що фінансисти мають право за договорами відкритої оферти — і активно цією можливістю користуються.
За даними «Опендатаботу», у неповному 2026 році «УкрКредит Фінанс» подала 80 421 новий судовий позов. Це у 3,5 раза більше, ніж за весь 2025 рік, коли компанія ініціювала близько 23 тисяч справ. За рік вона піднялася з восьмого на перше місце серед компаній, які найчастіше звертаються до суду.
На другому місці — «Споживчий центр» із 68 076 справами, що на 36% більше, ніж за весь попередній рік. Далі йдуть «Універсал Банк» — 25 544 позови, А-Банк — 22 002, «Факторинг Партнерс» — 19 688.
Усі десять лідерів судового рейтингу працюють у фінансовому секторі. Загалом серед сотні компаній та організацій, які найчастіше зверталися до суду у 2026 році, 39 надають кредитні та інші фінансові послуги.
Цікаво порівняти кількість позовів із доходами компаній за перше півріччя:
• «УкрКредит Фінанс» — 1,99 млрд грн доходу;
• «Споживчий центр» — 1,52 млрд грн доходу;
• «Універсал Банк» — 17,98 млрд грн за 25,5 тис. судових справ;
• «Факторинг Партнерс» — 110 млн грн доходу за 19,7 тис. справ.
Це компанії з різними бізнес-моделями, тому пряме зіставлення кількості позовів і доходу не показує ані прибутковості кредитування, ані фактичного обсягу проблемної заборгованості. Але воно демонструє, наскільки різною може бути роль судового стягнення у фінансовому бізнесі.
Чому кількість справ зростає?
За поясненням судді Верховного Суду Василя Крата, для банків і фінансових компаній суд залишається основним механізмом стягнення кредитної заборгованості. Повномасштабна війна погіршила фінансовий стан частини українців: люди втрачають роботу, доходи та майно, а потреба у швидких грошах підштовхує їх до мікрокредитів. Частина позичальників зрештою не може виконувати зобов’язання.
Окрема проблема — вартість таких позик. За словами судді, в одній із судових справ реальна річна процентна ставка становила 1 139 966%. Це екстремальний приклад, а не характеристика всього ринку, проте він показує, наскільки далеко сума вимог кредитора може відірватися від початкової суми позики. Суд у таких випадках може відмовити у стягненні надмірних відсотків.
Для фінансового ринку масове звернення до судів має подвійне значення. Кредитори намагаються повернути видані кошти та зменшити втрати від неплатежів.
Водночас зростання кількості справ свідчить про масштаб проблеми з обслуговуванням боргів і про те, що кредитний ризик не зникає після видачі позики. Для позичальників це означає додаткові юридичні витрати, ризик примусового виконання рішення та необхідність уважно перевіряти умови договору.
Важливо пам’ятати: кількість позовів не дорівнює кількості унікальних боржників, а подання позову саме по собі не означає, що кредитор виграв справу або вже повернув гроші. Для повної оцінки ситуації потрібні дані про суми вимог, рішення судів, фактичне стягнення та структуру заборгованості.
Масштаб судової активності фінансових компаній показує, що проблемні кредити стали суттєвою частиною взаємодії між кредиторами та клієнтами. Для ринку це сигнал уважніше оцінювати платоспроможність позичальників, а для споживачів — рахувати повну вартість кредиту до підписання договору, а не тоді, коли борг уже опинився в суді. Ще важливо слідкувати за зміною кредитором умов під час погашення, на що фінансисти мають право за договорами відкритої оферти — і активно цією можливістю користуються.
У листопаді Пишного майже не буде на робочому місці: чи не увесь робочий час вже розписав на закордонні відрядження за державний кошт
Після скандальних обшуків і допиту голова Нацбанку Андрій Пишний перебуває на піку параної та паніки. Наближені кажуть, що стадію заперечення він вже пройшов і нарешті дійшов до усвідомлення того, що все ж доведеться йти з посади в НБУ. Його нова мета — протриматися в Національному банку максимально довго, наскільки вдасться, і залишити керівне крісло в останній момент.
Щоб його менше смикали та допитували, Пишний намагатиметься якомога менше бувати на робочому місці в київському офісі Нацбанку на вул. Інститутській, 9.
Розповідають, що в листопаді він буватиме там вкрай рідко. Бо чи не увесь майбутній місяць розписаний у нацбанківського керманича під відрядження, переважно закордонні.
Кажуть, що навіть у доленосному засіданні Ради НБУ про збільшення зарплатного фонду регулятора на 29%, про що писав OnlyBanks, він братиме участь в онлайні (в режимі відеоконференції).
Тож слідчим і нардепам, яким треба буде брати свідчення в Андрія Пишного, або нарешті — відправити його в СІЗО, доведеться підлаштовуватися під непростий графік й хапати його за рукав в останній момент. Бо нацбанківець не налаштований ходити на роботу, а хоче мандрувати світом за державний рахунок.
Після скандальних обшуків і допиту голова Нацбанку Андрій Пишний перебуває на піку параної та паніки. Наближені кажуть, що стадію заперечення він вже пройшов і нарешті дійшов до усвідомлення того, що все ж доведеться йти з посади в НБУ. Його нова мета — протриматися в Національному банку максимально довго, наскільки вдасться, і залишити керівне крісло в останній момент.
Щоб його менше смикали та допитували, Пишний намагатиметься якомога менше бувати на робочому місці в київському офісі Нацбанку на вул. Інститутській, 9.
Розповідають, що в листопаді він буватиме там вкрай рідко. Бо чи не увесь майбутній місяць розписаний у нацбанківського керманича під відрядження, переважно закордонні.
Кажуть, що навіть у доленосному засіданні Ради НБУ про збільшення зарплатного фонду регулятора на 29%, про що писав OnlyBanks, він братиме участь в онлайні (в режимі відеоконференції).
Тож слідчим і нардепам, яким треба буде брати свідчення в Андрія Пишного, або нарешті — відправити його в СІЗО, доведеться підлаштовуватися під непростий графік й хапати його за рукав в останній момент. Бо нацбанківець не налаштований ходити на роботу, а хоче мандрувати світом за державний рахунок.
З грудня бізнесу доведеться платити за безпеку: нові правила роботи під час повітряних тривог
З 4 грудня 2026 року підприємства в Україні зможуть продовжувати роботу під час жовтого рівня повітряної тривоги лише за умови належного захисту працівників і відвідувачів. Нові вимоги передбачені постановою Кабінету Міністрів №1092 від 4 вересня 2026 року.
Правила поширюються на бізнес незалежно від форми власності.
Вони стосуються магазинів, торговельних центрів, офісів, виробничих підприємств і ФОПів із найманими працівниками. До 4 грудня триває перехідний період, протягом якого підприємці мають підготувати приміщення та організувати доступ до укриттів.
Є кілька варіантів виконання вимог: власне або тимчасове укриття, спеціально визначений безпечний простір у будівлі чи укриття поблизу. Для останнього передбачено пішохідну доступність до 300 метрів у багатоповерховій забудові та до 500 метрів — у малоповерховій. Звичайне приміщення без вікон автоматично безпечним простором не вважається — його придатність потрібно підтвердити інженерними розрахунками.
Якщо підприємство не забезпечить необхідних умов, під час жовтого рівня тривоги роботу доведеться зупиняти. За червоного рівня загрози, який передбачає ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову атаку, робота має припинятися незалежно від наявності укриття. Бізнес також мусить інформувати людей про доступні захисні споруди та визначити порядок дій персоналу.
Для підприємців нові правила означають додаткові витрати. Комусь доведеться облаштовувати захисний простір, комусь — домовлятися з власником будівлі або балансоутримувачем укриття. Окреме питання — місткість: вона має враховувати не тільки штат, а й відвідувачів, зокрема в періоди найбільшого навантаження.
Найбільше ризикують компанії, для яких зупинка роботи означає значну втрату виторгу: магазини, заклади обслуговування, торговельні центри та виробництва. Якщо повітряні тривоги часті, навіть короткі простої можуть накопичуватися у відчутні фінансові втрати. Водночас облаштування укриття потребує капітальних витрат, а орендарі не завжди можуть самостійно змінювати приміщення.
Є й трудовий аспект: якщо простій виник через небезпечну для життя чи здоров’я ситуацію не з вини працівника, законодавство передбачає збереження середнього заробітку. За можливості підприємство може перевести персонал на дистанційну роботу. Тому підготовка до нових правил має охоплювати не тільки приміщення, а й бюджет, графіки роботи та внутрішні процедури.
З 4 грудня 2026 року підприємства в Україні зможуть продовжувати роботу під час жовтого рівня повітряної тривоги лише за умови належного захисту працівників і відвідувачів. Нові вимоги передбачені постановою Кабінету Міністрів №1092 від 4 вересня 2026 року.
Правила поширюються на бізнес незалежно від форми власності.
Вони стосуються магазинів, торговельних центрів, офісів, виробничих підприємств і ФОПів із найманими працівниками. До 4 грудня триває перехідний період, протягом якого підприємці мають підготувати приміщення та організувати доступ до укриттів.
Є кілька варіантів виконання вимог: власне або тимчасове укриття, спеціально визначений безпечний простір у будівлі чи укриття поблизу. Для останнього передбачено пішохідну доступність до 300 метрів у багатоповерховій забудові та до 500 метрів — у малоповерховій. Звичайне приміщення без вікон автоматично безпечним простором не вважається — його придатність потрібно підтвердити інженерними розрахунками.
Якщо підприємство не забезпечить необхідних умов, під час жовтого рівня тривоги роботу доведеться зупиняти. За червоного рівня загрози, який передбачає ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову атаку, робота має припинятися незалежно від наявності укриття. Бізнес також мусить інформувати людей про доступні захисні споруди та визначити порядок дій персоналу.
Для підприємців нові правила означають додаткові витрати. Комусь доведеться облаштовувати захисний простір, комусь — домовлятися з власником будівлі або балансоутримувачем укриття. Окреме питання — місткість: вона має враховувати не тільки штат, а й відвідувачів, зокрема в періоди найбільшого навантаження.
Найбільше ризикують компанії, для яких зупинка роботи означає значну втрату виторгу: магазини, заклади обслуговування, торговельні центри та виробництва. Якщо повітряні тривоги часті, навіть короткі простої можуть накопичуватися у відчутні фінансові втрати. Водночас облаштування укриття потребує капітальних витрат, а орендарі не завжди можуть самостійно змінювати приміщення.
Є й трудовий аспект: якщо простій виник через небезпечну для життя чи здоров’я ситуацію не з вини працівника, законодавство передбачає збереження середнього заробітку. За можливості підприємство може перевести персонал на дистанційну роботу. Тому підготовка до нових правил має охоплювати не тільки приміщення, а й бюджет, графіки роботи та внутрішні процедури.
За підсумком сьогоднішніх торгів на міжбанку (майданчик Bloomberg), Нацбанк встановив на п’ятницю, 30 жовтня, такі офіційні курси:
• гривня/долар — 45,5293 грн/$ (попереднє значення — 45,5923 грн/$);
• гривня/євро — 50,6796 грн/€ (попереднє значення — 50,7666 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $435,08 млн (проти минулих $405,4 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 45,3005 грн/$, максимальний — 45,6 грн/$.
У середу, 28 жовтня, НБУ продав на міжбанку близько $388,3 млн (проти $355,3 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1139 (минулий — 1,1127).
• гривня/долар — 45,5293 грн/$ (попереднє значення — 45,5923 грн/$);
• гривня/євро — 50,6796 грн/€ (попереднє значення — 50,7666 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $435,08 млн (проти минулих $405,4 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 45,3005 грн/$, максимальний — 45,6 грн/$.
У середу, 28 жовтня, НБУ продав на міжбанку близько $388,3 млн (проти $355,3 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1139 (минулий — 1,1127).
Передача банківської картки за гроші: до 8 років ув’язнення за участь у схемах із дропами
28 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №16013, який запроваджує окрему кримінальну відповідальність за участь у схемах із використанням чужих банківських карток і рахунків. За окремі порушення передбачено покарання до восьми років позбавлення волі.
Закон спрямований проти так званих дропів — людей, які передають свої банківські картки, рахунки або доступ до онлайн-банкінгу іншим особам для проведення незаконних операцій. Такі рахунки використовують для переказу викрадених грошей, шахрайства та приховування походження коштів.
Покарання залежатиме від обставин:
• За передачу платіжного інструменту або доступу до рахунку для вчинення злочину передбачено штраф від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це від 5100 грн до 17 000 грн.
• За незаконні операції з платіжними інструментами для злочинних схем можуть призначити штраф від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів (від 51 000 до 85 000 грн), обмеження волі або ув’язнення до чотирьох років.
• За повторні порушення або дії організованої групи покарання може сягати восьми років ув’язнення.
Для фінансового ринку це важливий крок у боротьбі з шахрайством. Дропи допомагають злочинцям переказувати гроші через рахунки сторонніх людей, ускладнюючи пошук організаторів схем. Посилення відповідальності має зробити таку участь ризикованішою.
Для звичайних громадян правило просте: не передавати картку, PIN-код, паролі чи доступ до банківського застосунку за винагороду. Пропозиція «заробити на переказах» може приховувати участь у шахрайській схемі. Власник рахунку ризикує опинитися в центрі кримінального розслідування, навіть якщо організатори обіцяли, що все законно. Водночас сама передача картки автоматично не доводить провини — правоохоронці мають встановити обставини та мету дій.
Законопроєкт має наблизити українське законодавство до Директиви ЄС 2019/713 щодо боротьби з шахрайством із безготівковими платіжними засобами. Після ухвалення парламентом документ має пройти процедуру підписання й опублікування, перш ніж набрати чинності. Для клієнтів банків головне — не віддавати доступ до власних рахунків стороннім людям: навіть невелика винагорода не варта ризику втратити гроші та отримати кримінальну справу.
28 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №16013, який запроваджує окрему кримінальну відповідальність за участь у схемах із використанням чужих банківських карток і рахунків. За окремі порушення передбачено покарання до восьми років позбавлення волі.
Закон спрямований проти так званих дропів — людей, які передають свої банківські картки, рахунки або доступ до онлайн-банкінгу іншим особам для проведення незаконних операцій. Такі рахунки використовують для переказу викрадених грошей, шахрайства та приховування походження коштів.
Покарання залежатиме від обставин:
• За передачу платіжного інструменту або доступу до рахунку для вчинення злочину передбачено штраф від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це від 5100 грн до 17 000 грн.
• За незаконні операції з платіжними інструментами для злочинних схем можуть призначити штраф від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів (від 51 000 до 85 000 грн), обмеження волі або ув’язнення до чотирьох років.
• За повторні порушення або дії організованої групи покарання може сягати восьми років ув’язнення.
Для фінансового ринку це важливий крок у боротьбі з шахрайством. Дропи допомагають злочинцям переказувати гроші через рахунки сторонніх людей, ускладнюючи пошук організаторів схем. Посилення відповідальності має зробити таку участь ризикованішою.
Для звичайних громадян правило просте: не передавати картку, PIN-код, паролі чи доступ до банківського застосунку за винагороду. Пропозиція «заробити на переказах» може приховувати участь у шахрайській схемі. Власник рахунку ризикує опинитися в центрі кримінального розслідування, навіть якщо організатори обіцяли, що все законно. Водночас сама передача картки автоматично не доводить провини — правоохоронці мають встановити обставини та мету дій.
Законопроєкт має наблизити українське законодавство до Директиви ЄС 2019/713 щодо боротьби з шахрайством із безготівковими платіжними засобами. Після ухвалення парламентом документ має пройти процедуру підписання й опублікування, перш ніж набрати чинності. Для клієнтів банків головне — не віддавати доступ до власних рахунків стороннім людям: навіть невелика винагорода не варта ризику втратити гроші та отримати кримінальну справу.
Попри війну та економічну руїну Пишний вигризає державні гроші для нацбанківських мільйонерів
Андрій Пишний та інші керівники Нацбанку лютують через те, що інформація про заплановане підняття зарплат в НБУ в 2027 році потрапила в публічний простір. Днями про це повідомив OnlyBanks: що в листопаді 2026 року питання збільшення зарплатних витрат на наступний рік виноситиметься на засідання Ради Національного банку:
• на 29% — загальне підвищення зарплат персоналу;
• на 25% — підвищення зарплат директорам департаментів.
Дуже неординарні чи навіть зрадницькі кроки для воюючої держави, в якій прем’єр-міністр чи не щодня заявляє про тотальну нестачу грошей на оборону та на все фінансування держави в цілому. І не припиняються безперервні перемовини з міжнародними партнерами про збільшення зовнішнього фінансування України. Водночас уже зрозуміло, що Україна не отримає саме скільки треба й буде економити кожну гривночку/долар/євро.
Хто не хоче економити — це Національний банк, а коли хтось викриває його, то дуже казиться. Все, на що вистачає Андрія Пишного — це виголошувати «Слава Україні», утім по-справжньому дбати про Україну — це вже не для нього.
Для цього пана важливий тільки він сам і його поплічники, і він бачить у державній службі лише можливість для збагачення всіх цих псевдопатріотів. Щоб не відбувалося в державі та як би не вистачало грошей військовим, у Пишного й Ко «обід завжди має бути за розкладом», і грошей у гаманцях має ставати тільки більше. Хто-хто, а він знає, у якій руїні перебуває економіка та як реально (не тільки по звітах) знецінюється гривня. Тому попри все хоче витягти якомога більше цієї гривні зі знекровленої України.
Водночас розповідають, що історія про підвищення нацбанківських зарплат дуже не сподобалась ані урядовцям, ані парламентарям, ані фінансовій спільноті. Бо навіть найбільші та найуспішніші банки не можуть дозволити собі зарплатне підвищення на 29%. Навіть у найкращі довоєнні часи такого не відбувалося, про воєнний період немає чого й казати.
Головне тепер, щоб уся ця завзятість і гнів були скеровані в практичний напрямок. Можливо, нардепи, які нещодавно закликали на військовий час обмежити зарплати держслужбовців, як це робилося під час пандемії коронавірусу, принаймні не дадуть підняти ці витрати на третину. Зекономлять державі кілька сотень мільйонів чи навіть мільярд гривень, якого дуже потребує фронт.
Андрій Пишний та інші керівники Нацбанку лютують через те, що інформація про заплановане підняття зарплат в НБУ в 2027 році потрапила в публічний простір. Днями про це повідомив OnlyBanks: що в листопаді 2026 року питання збільшення зарплатних витрат на наступний рік виноситиметься на засідання Ради Національного банку:
• на 29% — загальне підвищення зарплат персоналу;
• на 25% — підвищення зарплат директорам департаментів.
Дуже неординарні чи навіть зрадницькі кроки для воюючої держави, в якій прем’єр-міністр чи не щодня заявляє про тотальну нестачу грошей на оборону та на все фінансування держави в цілому. І не припиняються безперервні перемовини з міжнародними партнерами про збільшення зовнішнього фінансування України. Водночас уже зрозуміло, що Україна не отримає саме скільки треба й буде економити кожну гривночку/долар/євро.
Хто не хоче економити — це Національний банк, а коли хтось викриває його, то дуже казиться. Все, на що вистачає Андрія Пишного — це виголошувати «Слава Україні», утім по-справжньому дбати про Україну — це вже не для нього.
Для цього пана важливий тільки він сам і його поплічники, і він бачить у державній службі лише можливість для збагачення всіх цих псевдопатріотів. Щоб не відбувалося в державі та як би не вистачало грошей військовим, у Пишного й Ко «обід завжди має бути за розкладом», і грошей у гаманцях має ставати тільки більше. Хто-хто, а він знає, у якій руїні перебуває економіка та як реально (не тільки по звітах) знецінюється гривня. Тому попри все хоче витягти якомога більше цієї гривні зі знекровленої України.
Водночас розповідають, що історія про підвищення нацбанківських зарплат дуже не сподобалась ані урядовцям, ані парламентарям, ані фінансовій спільноті. Бо навіть найбільші та найуспішніші банки не можуть дозволити собі зарплатне підвищення на 29%. Навіть у найкращі довоєнні часи такого не відбувалося, про воєнний період немає чого й казати.
Головне тепер, щоб уся ця завзятість і гнів були скеровані в практичний напрямок. Можливо, нардепи, які нещодавно закликали на військовий час обмежити зарплати держслужбовців, як це робилося під час пандемії коронавірусу, принаймні не дадуть підняти ці витрати на третину. Зекономлять державі кілька сотень мільйонів чи навіть мільярд гривень, якого дуже потребує фронт.
Як реформують Фонд гарантування вкладів і скільки він виплатив українцям у 2026 році
28 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №15269 про реформування корпоративного управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). За документ проголосували 235 народних депутатів. Зміни стосуються управління Фондом, внутрішнього аудиту та прозорості його роботи.
За січень–вересень 2026 року Фонд виплатив вкладникам банків, що ліквідуються, 21,3 млн грн гарантованого відшкодування. У вересні виплати становили понад 395,6 тис. грн.
Для порівняння: за весь час роботи Фонду вкладникам відшкодували 105,1 млрд грн. Гроші отримали понад 2 млн людей — це 96,1% вкладників банків, що перебувають у процедурі ліквідації. Такі дані оприлюднив сам ФГВФО.
Навіщо потрібен цей Фонд?
Якщо банк стає неплатоспроможним і його виводять із ринку, вкладники ризикують втратити доступ до своїх заощаджень. ФГВФО виплачує їм гарантоване державою відшкодування, а також організовує процедури виведення банків із ринку та їх ліквідації. Це допомагає захистити громадян і підтримувати довіру до банківської системи.
Під час війни та протягом 3 місяців після її завершення держава гарантує українцям 100% їх вкладень на банківські рахунки з відсотками.
Фонд не є звичайною бюджетною установою, яка просто розподіляє державні гроші. Основне джерело його фінансування — внески банків-учасників (первинних і регулярних, що прив’язані до суми залучених вкладів населення). Ще під час великого «банкопаду» (закриття близько 90 банків) у 2014-2017 роках ФГВФО залучав кошти у вигляді кредитів від Нацбанку та Міністерства фінансів, які згодом повертав. Водночас Фонд повертає вкладникам кошти, стягнуті з банків, що ліквідуються — збирає/розпродає всі їх активи та розподіляє між постраждалими клієнтами. На 30 вересня 2026 року у ФГВФО було 58,9 млрд грн власних ресурсів.
Що змінює реформа?
Законопроєкт передбачає оновлення складу й порядку формування адміністративної ради Фонду, посилення вимог до керівництва, створення аудиторського комітету та вдосконалення внутрішнього контролю. Мета — зробити управлінські рішення прозорішими й посилити відповідальність керівництва.
Для вкладників якісна робота Фонду має цілком конкретне значення: якщо банк збанкрутує, люди повинні розуміти, як отримати гарантовані гроші та в які строки.
Для банківської системи важливо, щоб неплатоспроможні установи виводилися з ринку за зрозумілими правилами, а їх активи використовувалися прозоро.
Саме тому оцінювати реформу варто за практичними результатами: наскільки ефективно Фонд повертає гроші вкладникам, контролює ліквідацію банків і звітує про свої рішення. Наявність 58,9 млрд грн ресурсів створює фінансову основу для його роботи, але не скасовує потреби в сильному контролі та прозорому управлінні.
28 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №15269 про реформування корпоративного управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). За документ проголосували 235 народних депутатів. Зміни стосуються управління Фондом, внутрішнього аудиту та прозорості його роботи.
За січень–вересень 2026 року Фонд виплатив вкладникам банків, що ліквідуються, 21,3 млн грн гарантованого відшкодування. У вересні виплати становили понад 395,6 тис. грн.
Для порівняння: за весь час роботи Фонду вкладникам відшкодували 105,1 млрд грн. Гроші отримали понад 2 млн людей — це 96,1% вкладників банків, що перебувають у процедурі ліквідації. Такі дані оприлюднив сам ФГВФО.
Навіщо потрібен цей Фонд?
Якщо банк стає неплатоспроможним і його виводять із ринку, вкладники ризикують втратити доступ до своїх заощаджень. ФГВФО виплачує їм гарантоване державою відшкодування, а також організовує процедури виведення банків із ринку та їх ліквідації. Це допомагає захистити громадян і підтримувати довіру до банківської системи.
Під час війни та протягом 3 місяців після її завершення держава гарантує українцям 100% їх вкладень на банківські рахунки з відсотками.
Фонд не є звичайною бюджетною установою, яка просто розподіляє державні гроші. Основне джерело його фінансування — внески банків-учасників (первинних і регулярних, що прив’язані до суми залучених вкладів населення). Ще під час великого «банкопаду» (закриття близько 90 банків) у 2014-2017 роках ФГВФО залучав кошти у вигляді кредитів від Нацбанку та Міністерства фінансів, які згодом повертав. Водночас Фонд повертає вкладникам кошти, стягнуті з банків, що ліквідуються — збирає/розпродає всі їх активи та розподіляє між постраждалими клієнтами. На 30 вересня 2026 року у ФГВФО було 58,9 млрд грн власних ресурсів.
Що змінює реформа?
Законопроєкт передбачає оновлення складу й порядку формування адміністративної ради Фонду, посилення вимог до керівництва, створення аудиторського комітету та вдосконалення внутрішнього контролю. Мета — зробити управлінські рішення прозорішими й посилити відповідальність керівництва.
Для вкладників якісна робота Фонду має цілком конкретне значення: якщо банк збанкрутує, люди повинні розуміти, як отримати гарантовані гроші та в які строки.
Для банківської системи важливо, щоб неплатоспроможні установи виводилися з ринку за зрозумілими правилами, а їх активи використовувалися прозоро.
Саме тому оцінювати реформу варто за практичними результатами: наскільки ефективно Фонд повертає гроші вкладникам, контролює ліквідацію банків і звітує про свої рішення. Наявність 58,9 млрд грн ресурсів створює фінансову основу для його роботи, але не скасовує потреби в сильному контролі та прозорому управлінні.
За підсумком сьогоднішніх торгів на міжбанку (майданчик Bloomberg), Нацбанк встановив на понеділок, 2 листопада, такі офіційні курси:
• гривня/долар — 45,3526 грн/$ (попереднє значення — 45,5293 грн/$);
• гривня/євро — 50,6843 грн/€ (попереднє значення — 50,6796 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $437,45 млн (проти минулих $435,08 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 45,27 грн/$, максимальний — 45,38 грн/$.
У четвер, 29 жовтня, НБУ продав на міжбанку близько $374,7 млн (проти $388,3 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1191 (минулий — 1,1139).
• гривня/долар — 45,3526 грн/$ (попереднє значення — 45,5293 грн/$);
• гривня/євро — 50,6843 грн/€ (попереднє значення — 50,6796 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $437,45 млн (проти минулих $435,08 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 45,27 грн/$, максимальний — 45,38 грн/$.
У четвер, 29 жовтня, НБУ продав на міжбанку близько $374,7 млн (проти $388,3 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1191 (минулий — 1,1139).