За підсумком сьогоднішніх торгів на міжбанку (майданчик Bloomberg) Нацбанк встановив на вівторок, 23 червня, такі офіційні курси:
• гривня/долар — 44,9093 грн/$ (попереднє значення — 44,9067 грн/$);
• гривня/євро — 51,4144 грн/€ (попереднє значення — 51,4631 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $323,7 млн (проти $287,8 млн попереднього дня), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 44,84 грн/$, максимальний — 44,985 грн/$.
У п’ятницю, 19 червня, НБУ не зафіксував угод через вихідний у США та торгівлю на умовах TOM (проти $257,5 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1454 (попереднє значення — 1,1455).
• гривня/долар — 44,9093 грн/$ (попереднє значення — 44,9067 грн/$);
• гривня/євро — 51,4144 грн/€ (попереднє значення — 51,4631 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $323,7 млн (проти $287,8 млн попереднього дня), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 44,84 грн/$, максимальний — 44,985 грн/$.
У п’ятницю, 19 червня, НБУ не зафіксував угод через вихідний у США та торгівлю на умовах TOM (проти $257,5 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1454 (попереднє значення — 1,1455).
Пастка прихованих зарплат: чому роботодавці не вказують зарплату у вакансіях
Згідно з дослідженням Work.ua, яке охопило понад 1,1 млн вакансій, ринок праці демонструє цікаву фінансову тенденцію: що більше грошей у галузі, то частіше компанії приховують розмір заробітної плати.
Загалом по ринку зарплата вказана у 73% оголошень, але диявол ховається в деталях. Банки, інвестиції та лізинг — абсолютні лідери з непрозорості. У 69% вакансій фінансового сектору цифр немає взагалі.
ІТ-сфера — впевнене друге місце. У 44% пропозицій роботодавці не розкривають бюджет позиції. Для порівняння: у сферах освіти, науки, культури та шоу-бізнесу зарплати відкриті майже в кожному оголошенні.
Парадоксально, але саме найбільш високооплачувані галузі найчастіше приховують рівень винагороди. Причина проста: чим вища потенційна зарплата, тим більше простору для індивідуальних переговорів із кандидатом.
Навіщо компанії приховують зарплати?
Однією з причин може бути бажання почути фінансові очікування кандидата ще до того, як роботодавець озвучить власний бюджет. Це дає компанії додатковий простір для переговорів і дозволяє оцінити, наскільки очікування кандидата відповідають можливостям роботодавця.
Цікаво, що дослідження також зафіксувало суттєву різницю в зарплатних очікуваннях. Наприклад, жінки в ІТ у середньому називають суму на 11 559 грн меншу, ніж чоловіки. У річному вимірі така різниця перевищує 138 тис. грн потенційного доходу.
Практичні висновки для кандидатів
Проводьте аудит власної вартості. Не йдіть на співбесіду наосліп. Використовуйте зарплатні віджети DOU, Djinni, аналітику Work.ua та інші джерела, щоб розуміти медіану ринку для вашого грейду та спеціалізації.
Залишайте простір для переговорів. Якщо компанія не розкриває бюджет вакансії, варто закладати певний запас до своїх очікувань, щоб мати можливість для торгу.
Перехоплюйте ініціативу. На класичне запитання рекрутера «Які ваші зарплатні очікування?» можна відповісти зустрічним: «Який бюджет компанія заклала на цю позицію?».
На ринку праці перемагає той, хто краще знає власну ринкову вартість. Тому перед співбесідою варто витратити кілька хвилин на аналіз зарплатної статистики — це може принести значно більший результат, ніж здається на перший погляд.
Згідно з дослідженням Work.ua, яке охопило понад 1,1 млн вакансій, ринок праці демонструє цікаву фінансову тенденцію: що більше грошей у галузі, то частіше компанії приховують розмір заробітної плати.
Загалом по ринку зарплата вказана у 73% оголошень, але диявол ховається в деталях. Банки, інвестиції та лізинг — абсолютні лідери з непрозорості. У 69% вакансій фінансового сектору цифр немає взагалі.
ІТ-сфера — впевнене друге місце. У 44% пропозицій роботодавці не розкривають бюджет позиції. Для порівняння: у сферах освіти, науки, культури та шоу-бізнесу зарплати відкриті майже в кожному оголошенні.
Парадоксально, але саме найбільш високооплачувані галузі найчастіше приховують рівень винагороди. Причина проста: чим вища потенційна зарплата, тим більше простору для індивідуальних переговорів із кандидатом.
Навіщо компанії приховують зарплати?
Однією з причин може бути бажання почути фінансові очікування кандидата ще до того, як роботодавець озвучить власний бюджет. Це дає компанії додатковий простір для переговорів і дозволяє оцінити, наскільки очікування кандидата відповідають можливостям роботодавця.
Цікаво, що дослідження також зафіксувало суттєву різницю в зарплатних очікуваннях. Наприклад, жінки в ІТ у середньому називають суму на 11 559 грн меншу, ніж чоловіки. У річному вимірі така різниця перевищує 138 тис. грн потенційного доходу.
Практичні висновки для кандидатів
Проводьте аудит власної вартості. Не йдіть на співбесіду наосліп. Використовуйте зарплатні віджети DOU, Djinni, аналітику Work.ua та інші джерела, щоб розуміти медіану ринку для вашого грейду та спеціалізації.
Залишайте простір для переговорів. Якщо компанія не розкриває бюджет вакансії, варто закладати певний запас до своїх очікувань, щоб мати можливість для торгу.
Перехоплюйте ініціативу. На класичне запитання рекрутера «Які ваші зарплатні очікування?» можна відповісти зустрічним: «Який бюджет компанія заклала на цю позицію?».
На ринку праці перемагає той, хто краще знає власну ринкову вартість. Тому перед співбесідою варто витратити кілька хвилин на аналіз зарплатної статистики — це може принести значно більший результат, ніж здається на перший погляд.
Чому голові Нацбанку Пишному так лячно йти з НБУ. Чим для нього може все закінчитися
Люди, близькі до голови Нацбанку Андрія Пишного, повідомляють, що керманич дав обіцянку Офісу Президента піти з посади. Прямо залізобетонну. Утім, і застереження теж є.
Домовленість така: Пишний підписує заяву на звільнення з посиланням на особисті причини, не влаштовує виставу й не заявляє про політичне переслідування, як колись Валерія Гонтарева та Яків Смолій, а щодо Андрія Григоровича закриваються всі поточні кримінальні провадження та не відкриваються нові після відставки. Тобто корумпований нацбанківський керманич із підробленим дипломом не відповідає за жоден злочин. Отримує таку собі індульгенцію, імунітет.
Це все Андрію Пишному пообіцяли в ОП. Чекають його звільнення, тихого й спокійного.
Та є проблема: усе те саме в тому самому Офісі Президента обіцяли його попереднику Кирилові Шевченку. Але як тільки той мирно звільнився, його почали дожимати по кримінальних справах, згадуючи старі гріхи.
Шевченка відверто надурили. Попри всі обіцянки.
І тепер на Андрія Пишного напала справжня параноя. Не дуже він вірить у те, що щодо нього закриють старі кримінальні провадження та не відкриють нові. Тим паче що прекрасно знає: його є за що брати. А ворогів крадій-Пишний нажив чимало, й багато охочих давати покази проти нього. Дехто це вже робить. Тобто нацбанківця так просто не відпустять до дочки в США чи ще кудись.
Розповідають, що Андрій Пишний дійсно мучиться. Якщо не звільниться, то це ще більше обурить ОП (бо ж обіцяв), і кримінальні провадження зроблять не просто публічними, а насправді гучними. А коли звільниться й не отримає індульгенцію (бо надурять, як Шевченка), то може й утекти за кордон не встигне та буде нецікаво час у СІЗО проводити.
Люди, близькі до голови Нацбанку Андрія Пишного, повідомляють, що керманич дав обіцянку Офісу Президента піти з посади. Прямо залізобетонну. Утім, і застереження теж є.
Домовленість така: Пишний підписує заяву на звільнення з посиланням на особисті причини, не влаштовує виставу й не заявляє про політичне переслідування, як колись Валерія Гонтарева та Яків Смолій, а щодо Андрія Григоровича закриваються всі поточні кримінальні провадження та не відкриваються нові після відставки. Тобто корумпований нацбанківський керманич із підробленим дипломом не відповідає за жоден злочин. Отримує таку собі індульгенцію, імунітет.
Це все Андрію Пишному пообіцяли в ОП. Чекають його звільнення, тихого й спокійного.
Та є проблема: усе те саме в тому самому Офісі Президента обіцяли його попереднику Кирилові Шевченку. Але як тільки той мирно звільнився, його почали дожимати по кримінальних справах, згадуючи старі гріхи.
Шевченка відверто надурили. Попри всі обіцянки.
І тепер на Андрія Пишного напала справжня параноя. Не дуже він вірить у те, що щодо нього закриють старі кримінальні провадження та не відкриють нові. Тим паче що прекрасно знає: його є за що брати. А ворогів крадій-Пишний нажив чимало, й багато охочих давати покази проти нього. Дехто це вже робить. Тобто нацбанківця так просто не відпустять до дочки в США чи ще кудись.
Розповідають, що Андрій Пишний дійсно мучиться. Якщо не звільниться, то це ще більше обурить ОП (бо ж обіцяв), і кримінальні провадження зроблять не просто публічними, а насправді гучними. А коли звільниться й не отримає індульгенцію (бо надурять, як Шевченка), то може й утекти за кордон не встигне та буде нецікаво час у СІЗО проводити.
Преміальні картки: статусний інструмент чи фінансовий податок на «понти»?
Банки активно продають клієнтам відчуття елітності, пропонуючи пакети рівня Platinum чи Iron за абонплату від 500 до 2000 гривень на місяць. За ці гроші фінансові установи обіцяють консьєрж-сервіс, туристичне страхування, послуги Fast Track, доступ до бізнес-залів аеропортів та інші привілеї.
Але головна помилка багатьох клієнтів полягає в тому, що вони оцінюють преміальний пакет за статусом картки, а не за реально використаними сервісами. У фінансах важливий не колір пластику чи металу, а економічний ефект від його використання.
Жорсткий аудит преміум-банкінгу вимагає тверезого розрахунку реального коефіцієнта окупності (ROI). Розглянемо фінансову математику для середньостатистичного клієнта, який сплачує за елітну картку, але веде спокійний спосіб життя з однією відпусткою на рік.
Річне обслуговування: приблизно 12 000 грн (за середньої абонплати 1000 грн на місяць).
Візити до бізнес-залів: якщо оплачувати їх окремо двічі на рік, це коштуватиме близько 2 400 грн.
Проходження Fast Track: за два проходи на рік довелося б заплатити приблизно 1 600 грн.
Туристична страховка: поліс на 14 днів для подорожі обійдеться ще приблизно в 800 грн.
Підсумковий баланс: купуючи ці туристичні послуги самостійно лише за фактом потреби, ви витратили б близько 4 800 грн на рік. Натомість банку віддаєте 12 000 грн.
Для клієнта, який використовує переважно туристичні привілеї, різниця виглядає доволі суттєвою. Фактично понад 7 тисяч гривень на рік може витрачатися лише на підтримку преміального статусу.
Водночас варто пам'ятати, що преміальні картки бувають різними. У багатьох банках абонплата може скасовуватися за умови підтримання певного залишку коштів, активного використання картки або наявності депозитів. Крім того, окремі пакети передбачають додатковий кешбек, вигідніший курс обміну валют, безкоштовні перекази та інші фінансові бонуси.
Саме тому преміальна картка починає приносити реальну вигоду лише за умови відповідного стилю життя та високої інтенсивності використання її можливостей. Вона стає рентабельною, коли ви регулярно подорожуєте, часто користуєтеся сервісами аеропортів, активно здійснюєте операції за рахунком або виконуєте умови для безкоштовного обслуговування.
В усіх інших випадках набагато вигідніше користуватися стандартними рахунками та оплачувати додатковий комфорт лише тоді, коли він справді потрібен. Преміальна картка — це не символ достатку, а фінансовий інструмент. Якщо ви не використовуєте більшість її можливостей, вона перетворюється на регулярну підписку на відчуття статусу. А будь-яка підписка має окуповуватися.
Банки активно продають клієнтам відчуття елітності, пропонуючи пакети рівня Platinum чи Iron за абонплату від 500 до 2000 гривень на місяць. За ці гроші фінансові установи обіцяють консьєрж-сервіс, туристичне страхування, послуги Fast Track, доступ до бізнес-залів аеропортів та інші привілеї.
Але головна помилка багатьох клієнтів полягає в тому, що вони оцінюють преміальний пакет за статусом картки, а не за реально використаними сервісами. У фінансах важливий не колір пластику чи металу, а економічний ефект від його використання.
Жорсткий аудит преміум-банкінгу вимагає тверезого розрахунку реального коефіцієнта окупності (ROI). Розглянемо фінансову математику для середньостатистичного клієнта, який сплачує за елітну картку, але веде спокійний спосіб життя з однією відпусткою на рік.
Річне обслуговування: приблизно 12 000 грн (за середньої абонплати 1000 грн на місяць).
Візити до бізнес-залів: якщо оплачувати їх окремо двічі на рік, це коштуватиме близько 2 400 грн.
Проходження Fast Track: за два проходи на рік довелося б заплатити приблизно 1 600 грн.
Туристична страховка: поліс на 14 днів для подорожі обійдеться ще приблизно в 800 грн.
Підсумковий баланс: купуючи ці туристичні послуги самостійно лише за фактом потреби, ви витратили б близько 4 800 грн на рік. Натомість банку віддаєте 12 000 грн.
Для клієнта, який використовує переважно туристичні привілеї, різниця виглядає доволі суттєвою. Фактично понад 7 тисяч гривень на рік може витрачатися лише на підтримку преміального статусу.
Водночас варто пам'ятати, що преміальні картки бувають різними. У багатьох банках абонплата може скасовуватися за умови підтримання певного залишку коштів, активного використання картки або наявності депозитів. Крім того, окремі пакети передбачають додатковий кешбек, вигідніший курс обміну валют, безкоштовні перекази та інші фінансові бонуси.
Саме тому преміальна картка починає приносити реальну вигоду лише за умови відповідного стилю життя та високої інтенсивності використання її можливостей. Вона стає рентабельною, коли ви регулярно подорожуєте, часто користуєтеся сервісами аеропортів, активно здійснюєте операції за рахунком або виконуєте умови для безкоштовного обслуговування.
В усіх інших випадках набагато вигідніше користуватися стандартними рахунками та оплачувати додатковий комфорт лише тоді, коли він справді потрібен. Преміальна картка — це не символ достатку, а фінансовий інструмент. Якщо ви не використовуєте більшість її можливостей, вона перетворюється на регулярну підписку на відчуття статусу. А будь-яка підписка має окуповуватися.
За підсумком сьогоднішніх торгів на міжбанку (майданчик Bloomberg) Нацбанк встановив на середу, 24 червня, такі офіційні курси:
• гривня/долар — 44,8819 грн/$ (попереднє значення — 44,9093 грн/$);
• гривня/євро — 51,1048 грн/€ (попереднє значення — 51,4144 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $295,9 млн (проти попередніх $323,7 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 44,7801 грн/$, максимальний — 44,95 грн/$.
У понеділок, 22 червня, НБУ продав на міжбанку близько $605,6 млн (проти $0 млн за попередній день через торгівлю на tom).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1408 (попередній — 1,1455).
• гривня/долар — 44,8819 грн/$ (попереднє значення — 44,9093 грн/$);
• гривня/євро — 51,1048 грн/€ (попереднє значення — 51,4144 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $295,9 млн (проти попередніх $323,7 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 44,7801 грн/$, максимальний — 44,95 грн/$.
У понеділок, 22 червня, НБУ продав на міжбанку близько $605,6 млн (проти $0 млн за попередній день через торгівлю на tom).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1408 (попередній — 1,1455).
Кінець анонімним переказам: що зміниться з 26 червня
Держава продовжує посилювати контроль за обігом готівки. З 26 червня в низці платіжних мереж для поповнення банківських карток через термінали запроваджується обов'язкова верифікація номера телефону через SMS-код або вхідний дзвінок.
Глобально НБУ вимагає такої ідентифікації ще з 2023 року, і той самий державний ПриватБанк це правило давно запровадив. Проте залишаються платіжні мережі, які цього не роблять. Нині ж вимога має широко запрацювати: закриваються останні технічні лазівки для уникнення ідентифікації. Кожна дія жорстко прив'язується до конкретного номера телефону, який фіксується в системі оператора та може використовуватися для ідентифікації платника відповідно до вимог законодавства.
Як це вплине на ваші фінанси
Мікробізнес та фриланс. Схема «просто закиньте мені на картку через термінал» стає значно ризикованішою. Такі операції можуть привернути увагу банківського фінмоніторингу, якщо вашу особисту картку регулярно поповнюють десятки різних верифікованих користувачів. У певних випадках це може призвести до додаткових запитань банку щодо характеру надходжень, навіть якщо платежів буде небагато, але вони будуть систематичними.
Особисті ліміти. Якщо ви регулярно поповнюєте власні рахунки значними сумами готівки, банк поступово формує ваш фінансовий профіль. У разі нетипових або значних обсягів готівкових операцій установа може попросити документи щодо джерел походження коштів (зарплата, продаж майна, спадщина тощо).
Боротьба з шахраями. Це серйозний удар по транзитних схемах та ринку «дропів». Відтепер банки та правоохоронні органи за наявності законних підстав зможуть значно швидше встановити особу людини, яка здійснювала поповнення через термінал.
Анонімність під час поповнення карток через термінали поступово відходить у минуле. Кожна така операція дедалі більше прив'язується до конкретного користувача, що посилює контроль за рухом коштів та ускладнює використання готівки в тіньових схемах. Найкращий спосіб уникнути зайвих запитань від банку — використовувати перекази за офіційними реквізитами IBAN або відкрити ФОП, якщо ваші надходження мають систематичний комерційний характер.
Держава продовжує посилювати контроль за обігом готівки. З 26 червня в низці платіжних мереж для поповнення банківських карток через термінали запроваджується обов'язкова верифікація номера телефону через SMS-код або вхідний дзвінок.
Глобально НБУ вимагає такої ідентифікації ще з 2023 року, і той самий державний ПриватБанк це правило давно запровадив. Проте залишаються платіжні мережі, які цього не роблять. Нині ж вимога має широко запрацювати: закриваються останні технічні лазівки для уникнення ідентифікації. Кожна дія жорстко прив'язується до конкретного номера телефону, який фіксується в системі оператора та може використовуватися для ідентифікації платника відповідно до вимог законодавства.
Як це вплине на ваші фінанси
Мікробізнес та фриланс. Схема «просто закиньте мені на картку через термінал» стає значно ризикованішою. Такі операції можуть привернути увагу банківського фінмоніторингу, якщо вашу особисту картку регулярно поповнюють десятки різних верифікованих користувачів. У певних випадках це може призвести до додаткових запитань банку щодо характеру надходжень, навіть якщо платежів буде небагато, але вони будуть систематичними.
Особисті ліміти. Якщо ви регулярно поповнюєте власні рахунки значними сумами готівки, банк поступово формує ваш фінансовий профіль. У разі нетипових або значних обсягів готівкових операцій установа може попросити документи щодо джерел походження коштів (зарплата, продаж майна, спадщина тощо).
Боротьба з шахраями. Це серйозний удар по транзитних схемах та ринку «дропів». Відтепер банки та правоохоронні органи за наявності законних підстав зможуть значно швидше встановити особу людини, яка здійснювала поповнення через термінал.
Анонімність під час поповнення карток через термінали поступово відходить у минуле. Кожна така операція дедалі більше прив'язується до конкретного користувача, що посилює контроль за рухом коштів та ускладнює використання готівки в тіньових схемах. Найкращий спосіб уникнути зайвих запитань від банку — використовувати перекази за офіційними реквізитами IBAN або відкрити ФОП, якщо ваші надходження мають систематичний комерційний характер.
Навіщо жовта ПУМБівська качечка Ахметова виплила в медіа простір країни
На вітчизняному банківському ринку нова (насправді ні) зірочка (тут 100%) - голова правління ПУМБ Сергій Черненко. На конференціях, в інтерв’ю та взагалі з кожної праски стирчить це доброзичливо личко. Розповідає який прекрасний ПУМБ, які там чудові продукти та доброзичливий менеджмент.
Звісно, що у фінансових колах Черненко всім відомий, бо ж символічних 13 років очолює АТ ПУМБ-РЛА. Та він ніколи не був медійною постаттю, навпаки - намагався не відсвічувати на першому плані та тривалий час взагалі ховався від журналістів. Тихо працював і багато хто мав його за сіре тихесеньке мишеня. Тому нині його фізія на кожному куті щонайменше викликає здивування.
Особливо на тлі бездарної та відверто нікчемної прямої реклами з жовтими качечками на Youtube та ТВ. За задумом «криейторів», качки мають легко й іронічно говорити про фінансові звички, застосунок, ФОПів, кредити та еквайринг. Та на практиці це виглядає як дитячий театр за лаштунками якого йдуть дужі дорослі процеси.
У мирний час цю поробку можна було б списати на чергову спробу банку омолодити бренд та елегантно вибрати корп бюджет на рекламу і піар. Але під час війни це працює інакше: вона не розслабляє, а підсвічує. Бо коли банк Ахметова раптом починає говорити з країною голосом гумової качки, хтось обов’язково запитає, що саме вони так старанно намагаються зробити милим. І за нашою інформацією хтось дуже цікавий дійсно запитав.
Цей витвір найкращих технологів ДТЕК вже привернув увагу до структури в деяких високих кабінетах. Тепер це кейс коли сидів собі тихо і все будо добре і ось зʼявились консультанти і все стало цікаво. OnlyBanks буде спостерігати за наслідками цієї кампанії та інформувати допитливого читача.
На вітчизняному банківському ринку нова (насправді ні) зірочка (тут 100%) - голова правління ПУМБ Сергій Черненко. На конференціях, в інтерв’ю та взагалі з кожної праски стирчить це доброзичливо личко. Розповідає який прекрасний ПУМБ, які там чудові продукти та доброзичливий менеджмент.
Звісно, що у фінансових колах Черненко всім відомий, бо ж символічних 13 років очолює АТ ПУМБ-РЛА. Та він ніколи не був медійною постаттю, навпаки - намагався не відсвічувати на першому плані та тривалий час взагалі ховався від журналістів. Тихо працював і багато хто мав його за сіре тихесеньке мишеня. Тому нині його фізія на кожному куті щонайменше викликає здивування.
Особливо на тлі бездарної та відверто нікчемної прямої реклами з жовтими качечками на Youtube та ТВ. За задумом «криейторів», качки мають легко й іронічно говорити про фінансові звички, застосунок, ФОПів, кредити та еквайринг. Та на практиці це виглядає як дитячий театр за лаштунками якого йдуть дужі дорослі процеси.
У мирний час цю поробку можна було б списати на чергову спробу банку омолодити бренд та елегантно вибрати корп бюджет на рекламу і піар. Але під час війни це працює інакше: вона не розслабляє, а підсвічує. Бо коли банк Ахметова раптом починає говорити з країною голосом гумової качки, хтось обов’язково запитає, що саме вони так старанно намагаються зробити милим. І за нашою інформацією хтось дуже цікавий дійсно запитав.
Цей витвір найкращих технологів ДТЕК вже привернув увагу до структури в деяких високих кабінетах. Тепер це кейс коли сидів собі тихо і все будо добре і ось зʼявились консультанти і все стало цікаво. OnlyBanks буде спостерігати за наслідками цієї кампанії та інформувати допитливого читача.
Ілюзія «швидких грошей»: як мікрокредити перетворилися на довгостроковий фінансовий зашморг
Свіжа червнева статистика від «Опендатабот» ламає головний стереотип ринку мікрофінансових організацій (МФО). Усі звикли думати, що люди перехоплюють пару тисяч гривень виключно «до зарплати». Проте реальні цифри свідчать про значно тривожнішу тенденцію: українці почали використовувати мікропозики як повноцінні довгострокові кредити.
Що показують актуальні дані:
- Середня сума одного мікрокредиту зросла у 1,4 рази — до 6 776 грн.
- Короткострокові позики (до 1 місяця) зараз складають лише 17% ринку.
- 62% усіх мікрокредитів видаються на термін від 3 місяців до 1 року.
- Загальні борги населення перед МФО зросли більш ніж у півтора рази.
Найважливіше те, що 62% клієнтів беруть мікрокредити вже не «до зарплати», а на кілька місяців. Тобто продукт, який задумувався як коротка фінансова «латка», для багатьох українців фактично перетворився на заміну банківському кредиту.
У чому головна фінансова пастка?
Коли ви йдете за кредитом у банк, ви оперуєте річною ставкою. Коли ж звертаєтеся до МФО, вам продають психологічно комфортну «ставку в день» — часто близько 1-2% щодня.
Здається, що переплата у кілька десятків гривень на добу — це дрібниці. Але оскільки 62% клієнтів тягнуть борг місяцями, проти них починає працювати безжальна математика.
Розберемо середньостатистичний кейс за поточними цифрами ринку:
1. Ви взяли ті самі середні 6 776 грн під ставку 2% на день.
2. Планували віддати за два тижні, але щось пішло не так, і борг розтягнувся на 3 місяці (90 днів).
3. 2% на день — це еквівалент приблизно 730% річних.
4. За 90 днів користування грошима на тіло кредиту набіжить 12 196 грн відсотків.
5. За відсутності обмежень та реструктуризацій загальна сума виплат могла б сягнути майже 19 000 грн замість початкових семи.
Практичний висновок
Ринок МФО остаточно змінив своє обличчя. Люди позичають там на техніку, ремонт або перекриття інших кредитів на довгий термін, часто недооцінюючи реальну вартість грошей.
Якщо ви розумієте, що кошти потрібні вам довше ніж на 20–30 днів, будь-яка банківська кредитка з грейс-періодом (безкоштовним періодом) або класична розстрочка зазвичай обійдеться значно дешевше. Там в річних ціни починаються від 45-50% річних. Це вигідніше навіть за умови застосування штрафів і пені за прострочку. Не фінансуйте чужий бізнес власною фінансовою неграмотністю.
Свіжа червнева статистика від «Опендатабот» ламає головний стереотип ринку мікрофінансових організацій (МФО). Усі звикли думати, що люди перехоплюють пару тисяч гривень виключно «до зарплати». Проте реальні цифри свідчать про значно тривожнішу тенденцію: українці почали використовувати мікропозики як повноцінні довгострокові кредити.
Що показують актуальні дані:
- Середня сума одного мікрокредиту зросла у 1,4 рази — до 6 776 грн.
- Короткострокові позики (до 1 місяця) зараз складають лише 17% ринку.
- 62% усіх мікрокредитів видаються на термін від 3 місяців до 1 року.
- Загальні борги населення перед МФО зросли більш ніж у півтора рази.
Найважливіше те, що 62% клієнтів беруть мікрокредити вже не «до зарплати», а на кілька місяців. Тобто продукт, який задумувався як коротка фінансова «латка», для багатьох українців фактично перетворився на заміну банківському кредиту.
У чому головна фінансова пастка?
Коли ви йдете за кредитом у банк, ви оперуєте річною ставкою. Коли ж звертаєтеся до МФО, вам продають психологічно комфортну «ставку в день» — часто близько 1-2% щодня.
Здається, що переплата у кілька десятків гривень на добу — це дрібниці. Але оскільки 62% клієнтів тягнуть борг місяцями, проти них починає працювати безжальна математика.
Розберемо середньостатистичний кейс за поточними цифрами ринку:
1. Ви взяли ті самі середні 6 776 грн під ставку 2% на день.
2. Планували віддати за два тижні, але щось пішло не так, і борг розтягнувся на 3 місяці (90 днів).
3. 2% на день — це еквівалент приблизно 730% річних.
4. За 90 днів користування грошима на тіло кредиту набіжить 12 196 грн відсотків.
5. За відсутності обмежень та реструктуризацій загальна сума виплат могла б сягнути майже 19 000 грн замість початкових семи.
Практичний висновок
Ринок МФО остаточно змінив своє обличчя. Люди позичають там на техніку, ремонт або перекриття інших кредитів на довгий термін, часто недооцінюючи реальну вартість грошей.
Якщо ви розумієте, що кошти потрібні вам довше ніж на 20–30 днів, будь-яка банківська кредитка з грейс-періодом (безкоштовним періодом) або класична розстрочка зазвичай обійдеться значно дешевше. Там в річних ціни починаються від 45-50% річних. Це вигідніше навіть за умови застосування штрафів і пені за прострочку. Не фінансуйте чужий бізнес власною фінансовою неграмотністю.
За підсумками сьогоднішніх торгів на міжбанку (майданчик Bloomberg) Нацбанк встановив на четвер, 25 червня, такі офіційні курси:
• гривня/долар — 44,8685 грн/$ (попереднє значення — 44,8819 грн/$);
• гривня/євро — 50,8809 грн/€ (попереднє значення — 51,1048 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $289 млн (проти попередніх $295,9 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 44,83 грн/$, максимальний — 44,905 грн/$.
У вівторок, 23 червня, НБУ продав на міжбанку близько $258,7 млн (проти $605,6 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1352 (попередній — 1,1408).
• гривня/долар — 44,8685 грн/$ (попереднє значення — 44,8819 грн/$);
• гривня/євро — 50,8809 грн/€ (попереднє значення — 51,1048 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $289 млн (проти попередніх $295,9 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 44,83 грн/$, максимальний — 44,905 грн/$.
У вівторок, 23 червня, НБУ продав на міжбанку близько $258,7 млн (проти $605,6 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1352 (попередній — 1,1408).
Зарплатна революція: чому зварювальник у 2026 році заробляє не менше, а іноді й більше за ІТ-джуна
Старі уявлення про «престижні» професії остаточно розлетілися вщент під тиском жорсткої економічної реальності. Свіжий червневий рейтинг найбільших роботодавців від Опендатабот підсвітив масштабну кадрову кризу: інфраструктурні та промислові гіганти критично втрачають людей.
Останні приклади: «Укрзалізниця» від початку великої війни втратила 27% штату (мінус 63 000 працівників), а «Енергоатом» зафіксував чистий відтік у 24% персоналу.
Прикладна математика кадрового голоду
Коли з ринку зникає чверть робочих рук, вмикається базовий закон економіки: дефіцитний ресурс стрімко дорожчає. Сьогодні компанії вже не можуть шукати водія спецтехніки, слюсаря чи токаря на «довоєнні» 18 000–20 000 грн.
Щоб заводи та логістика просто не зупинилися, бізнес змушений підвищувати зарплати.
У підсумку ставки для кваліфікованих «синіх комірців» нерідко сягають 45 000–65 000 грн.
Для порівняння, середній оклад Junior-маркетолога чи ІТ-тестувальника без досвіду часто коливається в межах 20 000–30 000 грн. У багатьох випадках кваліфікований робітник уже заробляє не менше, а іноді й більше, ніж початківець в офісній професії.
Що це означає для ваших фінансів
Податок на дефіцит. Підвищення фонду оплати праці напряму зменшує маржинальність бізнесу. Ці додаткові витрати підприємці поступово закладають у кінцеву вартість товарів та послуг. Тому багато сервісів — від ремонту авто до доставки — можуть і надалі дорожчати.
Зміна вектора інвестицій в освіту. Якщо ви обираєте професію для себе чи плануєте навчання дітей, варто враховувати, що диплом юриста, менеджера чи іншої популярної офісної спеціальності більше не гарантує високих доходів на старті кар’єри.
Ера прикладних навичок. Технічна або робітнича спеціалізація високого рівня — енергетика, логістика, будівництво, промисловість, точна інженерія — дедалі частіше стає прямим шляхом до фінансової стабільності та сильних переговорних позицій на ринку праці.
Гроші дедалі частіше йдуть туди, де є дефіцит кадрів. І сьогодні такими професіями стають не лише програмісти чи фінансисти, а й інженери, енергетики, будівельники, зварювальники та фахівці логістики.
Старі уявлення про «престижні» професії остаточно розлетілися вщент під тиском жорсткої економічної реальності. Свіжий червневий рейтинг найбільших роботодавців від Опендатабот підсвітив масштабну кадрову кризу: інфраструктурні та промислові гіганти критично втрачають людей.
Останні приклади: «Укрзалізниця» від початку великої війни втратила 27% штату (мінус 63 000 працівників), а «Енергоатом» зафіксував чистий відтік у 24% персоналу.
Прикладна математика кадрового голоду
Коли з ринку зникає чверть робочих рук, вмикається базовий закон економіки: дефіцитний ресурс стрімко дорожчає. Сьогодні компанії вже не можуть шукати водія спецтехніки, слюсаря чи токаря на «довоєнні» 18 000–20 000 грн.
Щоб заводи та логістика просто не зупинилися, бізнес змушений підвищувати зарплати.
У підсумку ставки для кваліфікованих «синіх комірців» нерідко сягають 45 000–65 000 грн.
Для порівняння, середній оклад Junior-маркетолога чи ІТ-тестувальника без досвіду часто коливається в межах 20 000–30 000 грн. У багатьох випадках кваліфікований робітник уже заробляє не менше, а іноді й більше, ніж початківець в офісній професії.
Що це означає для ваших фінансів
Податок на дефіцит. Підвищення фонду оплати праці напряму зменшує маржинальність бізнесу. Ці додаткові витрати підприємці поступово закладають у кінцеву вартість товарів та послуг. Тому багато сервісів — від ремонту авто до доставки — можуть і надалі дорожчати.
Зміна вектора інвестицій в освіту. Якщо ви обираєте професію для себе чи плануєте навчання дітей, варто враховувати, що диплом юриста, менеджера чи іншої популярної офісної спеціальності більше не гарантує високих доходів на старті кар’єри.
Ера прикладних навичок. Технічна або робітнича спеціалізація високого рівня — енергетика, логістика, будівництво, промисловість, точна інженерія — дедалі частіше стає прямим шляхом до фінансової стабільності та сильних переговорних позицій на ринку праці.
Гроші дедалі частіше йдуть туди, де є дефіцит кадрів. І сьогодні такими професіями стають не лише програмісти чи фінансисти, а й інженери, енергетики, будівельники, зварювальники та фахівці логістики.
OnlyBanks публікує судове рішення про підроблену освіту Андрія Пишного
Мстивий і дріб'язковий голова Нацбанку Андрій Пишний продовжує скандальну кампанію, щоб максимально привернути до себе увагу. Цього разу завдяки намаганням звільнити з посади генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського.
Вже всі знають, що крісло під Пишним хитається та йому довелося пообіцяти Офісу Президента піти з НБУ. Та все ж Пишний дуже не хоче писати заяву й намагається схилити до себе симпатію Володимира Зеленського, який відмовляє Андрію Григоровичу навіть в аудієнції. Тож поточна задача Пишного — множити бешкет навколо себе, щоб отримати найвищу увагу та використати її, аби домовитися з ОП та лишитися в НБУ.
Про що в такий момент не думає недалекоглядний пан Андрій — це про те, що у фінансової спільноти дуже багато питань до його особистої профпридатності.
Суть зловживань і злочину Андрія Пишного в тому, що він реально не навчався у сумнозвісній сумській філії Університету сучасних знань, на підставі диплома якої потім вступив одразу на 4-й курс Української академії банківської справи Національного банку, щоб пришвидшити отримання профільної освіти, якої юрист Пишний не мав. Тобто, по суті, не мав права очолювати ані Ощадбанк, ані Нацбанк.
У ЗМІ вже багато писалося про це, та не всім вдавалося отримати прямі докази. Утім OnlyBanks вдалося отримати документальну витримку з відповідного судового розгляду. Попри вилучення справи з електронного судового реєстру, відповідальні особи змогли віднайти дані з паперового архіву Зарічного районного суду м. Суми у справі №1-П-7/07 ще 2007 року, яку розглядав головуючий суддя Бондар Сергій Олександрович.
Справа стосується безпосередньо проректора (на той момент) Української академії банківської справи Національного банку Малютіна Костянтина Геннадійовича, який у змові з директором СФ «Університет сучасних знань» Володимиром Василенком підробляв документи для отримання фінансової освіти кількома «студентами». Тобто отримання її лише на папері. Насправді вони не навчалися. І це описано в судовому рішенні.
«Василенко В.М., усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також і те, що особи, на яких було складено документи Малютіним К.Г.: Стрій А.Г., Пишний А.Г. та Тимощук О.С., в СФ «Університеті сучасних знань» ніколи не навчалися, використовуючи надані йому повноваження як проректора СФ «Університеті сучасних знань», погодився на спільне вчинення злочину разом з Малютіним К.Г. та на прохання Малютіна К.Г. поставив власний підпис і завірив його печаткою СФ «Університеті сучасних знань» на вищевказаних документах», — зокрема йдеться в документі.
А ще додається: «Не усвідомлюючи протиправного характеру своїх дій, а також протиправності вказівки Малютіна К.Г., Боднарук В.В. й інша особа внесли завідомо неправдиві відомості щодо проходження навчання Пишним А.Г., Тимощуком О.С. в СФ «Університеті сучасних знань»... протягом 5-го та 6-го навчальних років...».
На підставі цього Пишний отримав відповідні документи: протокол результатів індивідуальної співбесіди, навчальну картку, академічну довідку.
«Вказані документи в подальшому стали підставою для зарахування Стрія А.Г., Тимощука О.С. та Пишного А.Г. на 4-й курс заочного відділення Української академії банківської справи Національного банку та надали їм право ліквідувати академічну різницю без проходження попереднього терміну навчання», — йдеться у судовому рішенні.
І ця людина — АНДРІЙ ПИШНИЙ — ще намагається щось казати щодо професійної підготовки та професійної придатності когось у чинній банківській системі.
OnlyBanks публікує витримки з судового рішення — копію з архіву. Документа, якого немає в електронному реєстрі, лише в паперовому вигляді.
Тож можна зрозуміти, чому СБУ під час перевірки Андрія Пишного у 2022 році перед призначенням до Нацбанку не дісталася цих матеріалів. Та сподіваємося, що до них дійдуть руки правоохоронців цьогоріч. Що Пишного нарешті притягнуть до кримінальної відповідальності за надання підроблених документів та інші злочини. А доленосне рішення суду буде опубліковане в повному обсязі.
Мстивий і дріб'язковий голова Нацбанку Андрій Пишний продовжує скандальну кампанію, щоб максимально привернути до себе увагу. Цього разу завдяки намаганням звільнити з посади генерального директора «Укрпошти» Ігоря Смілянського.
Вже всі знають, що крісло під Пишним хитається та йому довелося пообіцяти Офісу Президента піти з НБУ. Та все ж Пишний дуже не хоче писати заяву й намагається схилити до себе симпатію Володимира Зеленського, який відмовляє Андрію Григоровичу навіть в аудієнції. Тож поточна задача Пишного — множити бешкет навколо себе, щоб отримати найвищу увагу та використати її, аби домовитися з ОП та лишитися в НБУ.
Про що в такий момент не думає недалекоглядний пан Андрій — це про те, що у фінансової спільноти дуже багато питань до його особистої профпридатності.
Суть зловживань і злочину Андрія Пишного в тому, що він реально не навчався у сумнозвісній сумській філії Університету сучасних знань, на підставі диплома якої потім вступив одразу на 4-й курс Української академії банківської справи Національного банку, щоб пришвидшити отримання профільної освіти, якої юрист Пишний не мав. Тобто, по суті, не мав права очолювати ані Ощадбанк, ані Нацбанк.
У ЗМІ вже багато писалося про це, та не всім вдавалося отримати прямі докази. Утім OnlyBanks вдалося отримати документальну витримку з відповідного судового розгляду. Попри вилучення справи з електронного судового реєстру, відповідальні особи змогли віднайти дані з паперового архіву Зарічного районного суду м. Суми у справі №1-П-7/07 ще 2007 року, яку розглядав головуючий суддя Бондар Сергій Олександрович.
Справа стосується безпосередньо проректора (на той момент) Української академії банківської справи Національного банку Малютіна Костянтина Геннадійовича, який у змові з директором СФ «Університет сучасних знань» Володимиром Василенком підробляв документи для отримання фінансової освіти кількома «студентами». Тобто отримання її лише на папері. Насправді вони не навчалися. І це описано в судовому рішенні.
«Василенко В.М., усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також і те, що особи, на яких було складено документи Малютіним К.Г.: Стрій А.Г., Пишний А.Г. та Тимощук О.С., в СФ «Університеті сучасних знань» ніколи не навчалися, використовуючи надані йому повноваження як проректора СФ «Університеті сучасних знань», погодився на спільне вчинення злочину разом з Малютіним К.Г. та на прохання Малютіна К.Г. поставив власний підпис і завірив його печаткою СФ «Університеті сучасних знань» на вищевказаних документах», — зокрема йдеться в документі.
А ще додається: «Не усвідомлюючи протиправного характеру своїх дій, а також протиправності вказівки Малютіна К.Г., Боднарук В.В. й інша особа внесли завідомо неправдиві відомості щодо проходження навчання Пишним А.Г., Тимощуком О.С. в СФ «Університеті сучасних знань»... протягом 5-го та 6-го навчальних років...».
На підставі цього Пишний отримав відповідні документи: протокол результатів індивідуальної співбесіди, навчальну картку, академічну довідку.
«Вказані документи в подальшому стали підставою для зарахування Стрія А.Г., Тимощука О.С. та Пишного А.Г. на 4-й курс заочного відділення Української академії банківської справи Національного банку та надали їм право ліквідувати академічну різницю без проходження попереднього терміну навчання», — йдеться у судовому рішенні.
І ця людина — АНДРІЙ ПИШНИЙ — ще намагається щось казати щодо професійної підготовки та професійної придатності когось у чинній банківській системі.
OnlyBanks публікує витримки з судового рішення — копію з архіву. Документа, якого немає в електронному реєстрі, лише в паперовому вигляді.
Тож можна зрозуміти, чому СБУ під час перевірки Андрія Пишного у 2022 році перед призначенням до Нацбанку не дісталася цих матеріалів. Та сподіваємося, що до них дійдуть руки правоохоронців цьогоріч. Що Пишного нарешті притягнуть до кримінальної відповідальності за надання підроблених документів та інші злочини. А доленосне рішення суду буде опубліковане в повному обсязі.
Штраф за алгоритмом: чому «відпустки за власний рахунок» стали найдорожчою помилкою бізнесу
Держава фактично перевела контроль за тіньовою зайнятістю в цифровий формат. Інспекторам Держпраці більше не потрібно постійно влаштовувати фізичні рейди по офісах — значну частину роботи тепер виконує автоматизований аналіз звітності.
Система сканує дані, які роботодавці подають до Пенсійного фонду, та автоматично формує списки компаній із підвищеним рівнем ризику.
Лише за один місяць система згенерувала понад 20 000 «листів щастя» роботодавцям.
Головні червоні прапорці для алгоритму:
• співробітники, яким місяцями не індексують зарплату;
• люди, які перебувають у неоплачуваній відпустці понад 15 днів поспіль (на цьому тригері вже потрапили в поле зору системи 8 887 компаній).
Рахуємо фінансові ризики «оптимізації»
Багато підприємців за звичкою використовують тривалі відпустки за власний рахунок як спосіб зекономити на податках, поки людина фактично продовжує працювати. Розкладемо математику цієї схеми у 2026 році.
Ризик (штраф). Якщо під час перевірки буде встановлено, що працівник фактично працював під час оформленої неоплачуваної відпустки, це може бути розцінено як порушення трудового законодавства з дуже суттєвими фінансовими наслідками для роботодавця.
Легальна альтернатива (0,5 ставки). Якщо реальних обсягів роботи об'єктивно мало, переведення людини на офіційні пів ставки (наприклад, 4 000 грн брутто) обійдеться компанії приблизно у 2 540 грн податків на місяць, де 1 760 грн — обов'язковий мінімальний ЄСВ, а 780 грн — ПДФО та військовий збір.
Математичний висновок
Стара логіка «зекономимо зараз, а там побачимо» працює дедалі гірше. Те, що раніше роками могло залишатися непоміченим, тепер швидко потрапляє до переліку ризикових ситуацій завдяки автоматизованому аналізу звітності.
Колись такі схеми шукали окремі інспектори. Тепер аномалії в даних бачить система, яка одночасно аналізує звітність тисяч роботодавців. Тому перегляд кадрових схем сьогодні — це вже не питання формальностей, а питання захисту бізнесу від потенційно значно дорожчих наслідків. Легальне оформлення працівників дедалі частіше обходиться дешевше, ніж спроби заощадити на правилах.
Держава фактично перевела контроль за тіньовою зайнятістю в цифровий формат. Інспекторам Держпраці більше не потрібно постійно влаштовувати фізичні рейди по офісах — значну частину роботи тепер виконує автоматизований аналіз звітності.
Система сканує дані, які роботодавці подають до Пенсійного фонду, та автоматично формує списки компаній із підвищеним рівнем ризику.
Лише за один місяць система згенерувала понад 20 000 «листів щастя» роботодавцям.
Головні червоні прапорці для алгоритму:
• співробітники, яким місяцями не індексують зарплату;
• люди, які перебувають у неоплачуваній відпустці понад 15 днів поспіль (на цьому тригері вже потрапили в поле зору системи 8 887 компаній).
Рахуємо фінансові ризики «оптимізації»
Багато підприємців за звичкою використовують тривалі відпустки за власний рахунок як спосіб зекономити на податках, поки людина фактично продовжує працювати. Розкладемо математику цієї схеми у 2026 році.
Ризик (штраф). Якщо під час перевірки буде встановлено, що працівник фактично працював під час оформленої неоплачуваної відпустки, це може бути розцінено як порушення трудового законодавства з дуже суттєвими фінансовими наслідками для роботодавця.
Легальна альтернатива (0,5 ставки). Якщо реальних обсягів роботи об'єктивно мало, переведення людини на офіційні пів ставки (наприклад, 4 000 грн брутто) обійдеться компанії приблизно у 2 540 грн податків на місяць, де 1 760 грн — обов'язковий мінімальний ЄСВ, а 780 грн — ПДФО та військовий збір.
Математичний висновок
Стара логіка «зекономимо зараз, а там побачимо» працює дедалі гірше. Те, що раніше роками могло залишатися непоміченим, тепер швидко потрапляє до переліку ризикових ситуацій завдяки автоматизованому аналізу звітності.
Колись такі схеми шукали окремі інспектори. Тепер аномалії в даних бачить система, яка одночасно аналізує звітність тисяч роботодавців. Тому перегляд кадрових схем сьогодні — це вже не питання формальностей, а питання захисту бізнесу від потенційно значно дорожчих наслідків. Легальне оформлення працівників дедалі частіше обходиться дешевше, ніж спроби заощадити на правилах.
За підсумками сьогоднішніх торгів на міжбанку (майданчик Bloomberg) Нацбанк встановив на п’ятницю, 26 червня, такі офіційні курси:
• гривня/долар — 44,9229 грн/$ (попереднє значення — 44,8685 грн/$);
• гривня/євро — 50,9201 грн/€ (попереднє значення — 50,8809 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $330,47 млн (проти минулих $289 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 44,84 грн/$, максимальний — 44,975 грн/$.
У середу, 24 червня, НБУ продав на міжбанку близько $270 млн (проти $258,7 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1349 (минулий — 1,1352).
• гривня/долар — 44,9229 грн/$ (попереднє значення — 44,8685 грн/$);
• гривня/євро — 50,9201 грн/€ (попереднє значення — 50,8809 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $330,47 млн (проти минулих $289 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 44,84 грн/$, максимальний — 44,975 грн/$.
У середу, 24 червня, НБУ продав на міжбанку близько $270 млн (проти $258,7 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1349 (минулий — 1,1352).
Макроекономіка на генераторах: чому офіційні +0,9% ВВП не означають зростання ринку
Міністерство економіки відзвітувало, що у травні 2026 року реальний ВВП зріс на 0,9% (рік до року). Офіційні причини: кращий доступ до електроенергії (що розблокувало переробну промисловість) та стабільне зростання видобутку газу.
Проте, якщо розкласти цю макроекономіку на складові, оптимізм зникає. У першому кварталі ми мали падіння на 0,6%, а квітневі показники зростання вже переглянули в гірший бік — з 1% до 0,7%.
Аналітичний розбір
Ці показники поки що більше свідчать про стагнацію, ніж про повноцінне економічне відновлення. Економіка фактично «треться» біля нульової позначки.
Травневі +0,9% — це насамперед результат покращення ситуації з електропостачанням, а не масштабного розширення ринку, припливу інвестицій чи суттєвого зростання купівельної спроможності населення.
Сьогодні український ВВП дедалі більше конвертується не в гроші, а в мегавати.
Юніт-економіка промисловості у 2026 році
Коли є стабільне електропостачання — підприємства генерують мінімальну маржу й забезпечують макроекономічний «плюс». Щойно починаються жорсткі відключення, бізнес переходить на генератори.
Вартість 1 кВт·год комерційної електроенергії з мережі — близько 8–9 грн.
Вартість 1 кВт·год, виробленої дизельним генератором, може сягати 25–30 грн.
Трикратне зростання вартості електроенергії миттєво «з'їдає» значну частину операційного прибутку переробної галузі, перетворюючи статистичне зростання на касові розриви для реального сектору.
Що це означає для бізнесу
Заморозка попиту. Не закладайте у фінансові плани на ІІІ–IV квартали суттєвого зростання споживчого попиту. Офіційне зростання ВВП поки що не конвертується у помітне збільшення вільних коштів у населення.
Маржа = графік відключень. Рентабельність будь-якого виробничого бізнесу сьогодні прямо залежить не лише від ефективності менеджменту чи маркетингу, а й від стабільності електропостачання. Собівартість продукції дедалі частіше доводиться перераховувати залежно від частки «генераторних» годин у виробничому циклі.
Газовий фактор. Збільшення внутрішнього видобутку газу попри обстріли — один із небагатьох безумовно позитивних сигналів у цьому звіті. Для енергомістких компаній (агропереробка, харчова промисловість, хімічна промисловість) це знижує ризик різких цінових коливань на газ під час наступного опалювального сезону.
Поки економічне зростання залежить від стабільності енергосистеми більше, ніж від інвестицій чи споживчого попиту, говорити про повноцінне відновлення економіки зарано.
Міністерство економіки відзвітувало, що у травні 2026 року реальний ВВП зріс на 0,9% (рік до року). Офіційні причини: кращий доступ до електроенергії (що розблокувало переробну промисловість) та стабільне зростання видобутку газу.
Проте, якщо розкласти цю макроекономіку на складові, оптимізм зникає. У першому кварталі ми мали падіння на 0,6%, а квітневі показники зростання вже переглянули в гірший бік — з 1% до 0,7%.
Аналітичний розбір
Ці показники поки що більше свідчать про стагнацію, ніж про повноцінне економічне відновлення. Економіка фактично «треться» біля нульової позначки.
Травневі +0,9% — це насамперед результат покращення ситуації з електропостачанням, а не масштабного розширення ринку, припливу інвестицій чи суттєвого зростання купівельної спроможності населення.
Сьогодні український ВВП дедалі більше конвертується не в гроші, а в мегавати.
Юніт-економіка промисловості у 2026 році
Коли є стабільне електропостачання — підприємства генерують мінімальну маржу й забезпечують макроекономічний «плюс». Щойно починаються жорсткі відключення, бізнес переходить на генератори.
Вартість 1 кВт·год комерційної електроенергії з мережі — близько 8–9 грн.
Вартість 1 кВт·год, виробленої дизельним генератором, може сягати 25–30 грн.
Трикратне зростання вартості електроенергії миттєво «з'їдає» значну частину операційного прибутку переробної галузі, перетворюючи статистичне зростання на касові розриви для реального сектору.
Що це означає для бізнесу
Заморозка попиту. Не закладайте у фінансові плани на ІІІ–IV квартали суттєвого зростання споживчого попиту. Офіційне зростання ВВП поки що не конвертується у помітне збільшення вільних коштів у населення.
Маржа = графік відключень. Рентабельність будь-якого виробничого бізнесу сьогодні прямо залежить не лише від ефективності менеджменту чи маркетингу, а й від стабільності електропостачання. Собівартість продукції дедалі частіше доводиться перераховувати залежно від частки «генераторних» годин у виробничому циклі.
Газовий фактор. Збільшення внутрішнього видобутку газу попри обстріли — один із небагатьох безумовно позитивних сигналів у цьому звіті. Для енергомістких компаній (агропереробка, харчова промисловість, хімічна промисловість) це знижує ризик різких цінових коливань на газ під час наступного опалювального сезону.
Поки економічне зростання залежить від стабільності енергосистеми більше, ніж від інвестицій чи споживчого попиту, говорити про повноцінне відновлення економіки зарано.
Як падальщики з ПУМБ підбирають навіть підозрілих клієнтів ПриватБанку завдяки тому, що Рінат Ахметов купив Нацбанк
Тотальна медійна та PR-активізація ПУМБ Ріната Ахметова, про яку почав писати OnlyBanks, націлена на тотальне переманювання та навіть відбивання клієнтів в інших банків. Попервах ставилося завдання зманювати користувачів скандально відомого Сенс Банку, яким незрозуміло хто керує та які гроші там відмиваються. А тепер нова глобальна мета — забрати найбільше клієнтів державного ПриватБанку.
Приват останніми місяцями значно посилив вимоги до клієнтів у межах фінансового моніторингу. А якщо дивитися на ФОПів (фізичних осіб-підприємців), то взагалі довів їх до максимального абсурду, вимагаючи від малих підприємців документи на рівні юросіб, і от-от дійде до критеріїв суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Це видно не тільки зі скарг на відповідних форумах, а й із розповідей у соцмережах.
Широкій публіці згодовують казочки про боротьбу лише з дропами та нелегальними схемами. Та насправді приватбанківці влаштовують атаки на всі ФОПи поспіль. Через що ті почали самостійно закривати рахунки в Приваті та йти. Дехто, кого повністю довели, взагалі закриває фізособу-підприємця й переходить у готівку, у тінь. Як кажуть, за що боролися.
Різкі зміни пояснюють зміною керівництва у підрозділі фінмоніторингу ПриватБанку та намаганням новачка максимально вислуговуватися перед Нацбанком. На фінансові показники Привату йому байдуже, як і на відтік клієнтури. Це називають «очищенням» та іншими високопарними словами.
Та головне — це дуже подобається конкурентам ПриватБанку.
І деякі банки влаштували гонитву за клієнтами, що залишають Приват. Головний і ключовий мисливець нині — саме ахметовський ПУМБ. Працівникам цієї фінустанови поставили пряму мету: перетягнути на обслуговування максимальну кількість клієнтів ПриватБанку. Причому з усіх напрямів. Це й ФОПи, й МСБ (представники малого та середнього бізнесу), й прості фізособи.
ПУМБівці влаштували справжнє полювання на користувачів усіх мастей. Причому готові підбирати не тільки нормальних клієнтів, але й насправді підозрілих, зовсім без документів. Допомагають ці документи малювати й закривають очі навіть на базовий фінансовий моніторинг. Через що дехто став називати їх падальщиками.
По ринку ходять плітки, що з ПУМБу щомісяця заносять кому треба в Нацбанку торби готівки/хабарів. Тож вони можуть скільки завгодно порушувати правила фінансового моніторингу. І не отримують штрафів більших ніж на 10 млн грн — копійки на поточний момент, які окуповуються за рахунок збільшення клієнтської бази. Рінат Ахметов знову всіх купив.
Тотальна медійна та PR-активізація ПУМБ Ріната Ахметова, про яку почав писати OnlyBanks, націлена на тотальне переманювання та навіть відбивання клієнтів в інших банків. Попервах ставилося завдання зманювати користувачів скандально відомого Сенс Банку, яким незрозуміло хто керує та які гроші там відмиваються. А тепер нова глобальна мета — забрати найбільше клієнтів державного ПриватБанку.
Приват останніми місяцями значно посилив вимоги до клієнтів у межах фінансового моніторингу. А якщо дивитися на ФОПів (фізичних осіб-підприємців), то взагалі довів їх до максимального абсурду, вимагаючи від малих підприємців документи на рівні юросіб, і от-от дійде до критеріїв суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Це видно не тільки зі скарг на відповідних форумах, а й із розповідей у соцмережах.
Широкій публіці згодовують казочки про боротьбу лише з дропами та нелегальними схемами. Та насправді приватбанківці влаштовують атаки на всі ФОПи поспіль. Через що ті почали самостійно закривати рахунки в Приваті та йти. Дехто, кого повністю довели, взагалі закриває фізособу-підприємця й переходить у готівку, у тінь. Як кажуть, за що боролися.
Різкі зміни пояснюють зміною керівництва у підрозділі фінмоніторингу ПриватБанку та намаганням новачка максимально вислуговуватися перед Нацбанком. На фінансові показники Привату йому байдуже, як і на відтік клієнтури. Це називають «очищенням» та іншими високопарними словами.
Та головне — це дуже подобається конкурентам ПриватБанку.
І деякі банки влаштували гонитву за клієнтами, що залишають Приват. Головний і ключовий мисливець нині — саме ахметовський ПУМБ. Працівникам цієї фінустанови поставили пряму мету: перетягнути на обслуговування максимальну кількість клієнтів ПриватБанку. Причому з усіх напрямів. Це й ФОПи, й МСБ (представники малого та середнього бізнесу), й прості фізособи.
ПУМБівці влаштували справжнє полювання на користувачів усіх мастей. Причому готові підбирати не тільки нормальних клієнтів, але й насправді підозрілих, зовсім без документів. Допомагають ці документи малювати й закривають очі навіть на базовий фінансовий моніторинг. Через що дехто став називати їх падальщиками.
По ринку ходять плітки, що з ПУМБу щомісяця заносять кому треба в Нацбанку торби готівки/хабарів. Тож вони можуть скільки завгодно порушувати правила фінансового моніторингу. І не отримують штрафів більших ніж на 10 млн грн — копійки на поточний момент, які окуповуються за рахунок збільшення клієнтської бази. Рінат Ахметов знову всіх купив.
Економіка шкільної освіти: чому платники податків фінансують систему, а батьки мають ще доплачувати
На першому етапі сертифікації-2026 тестування фахових знань пройшли 3190 учителів. Щоб скласти тест зі свого ж предмета, достатньо було набрати 60% балів. 51,8% учителів англійської мови та 46,3% учителів математики не подолали поріг. Для порівняння: українську мову склали 83,5% учасників.
Цього року держава провела індексацію базових ставок освітянам. Середній оклад учителя становить орієнтовно 12 000–15 000 грн. З точки зору фінансів це означає, що платники податків щомісяця оплачують роботу системи, у якій значна частина учасників сертифікації з англійської мови та математики не змогла підтвердити необхідний рівень знань під час тестування, але система продовжує працювати за рахунок бюджетних коштів.
Тіньовий ринок репетиторства
Оскільки багато родин змушені компенсувати прогалини у знаннях додатковими заняттями, фінансове навантаження дедалі більше лягає на сімейний бюджет. Середня освіта де-факто для багатьох сімей стала частково платною.
Середня вартість послуг репетитора: 400–500 грн/година.
Мінімальний обсяг для двох проблемних предметів (математика + англійська, по 2 години на тиждень): 16 годин на місяць.
Додаткові витрати родини: 6 400–8 000 грн щомісяця на одну дитину.
Це фактично перетворюється на додаткове фінансове навантаження, яке вимиває із сімейного бюджету майже 100 000 грн на рік.
Чому математика ставок не працює
Причина низької якості кадрів багато в чому має суто ринковий характер. Система фіксованих бюджетних ставок фізично не здатна утримати спеціаліста, який може значно дорожче реалізувати свої навички на відкритому ринку.
Фахівець із підтвердженим рівнем англійської B2/C1 або математик-аналітик легко монетизує ці навички в корпоративному секторі (IT, B2B-продажі, логістика) зі стартовим окладом від 40 000 грн.
Натомість державній школі з рівнем оплати близько 15 000 грн дедалі складніше конкурувати за таких спеціалістів із приватним сектором.
Поки різниця між зарплатою в державній школі та приватному секторі вимірюється десятками тисяч гривень, кадровий дефіцит і попит на репетиторів залишатимуться економічною закономірністю, а не випадковістю.
На першому етапі сертифікації-2026 тестування фахових знань пройшли 3190 учителів. Щоб скласти тест зі свого ж предмета, достатньо було набрати 60% балів. 51,8% учителів англійської мови та 46,3% учителів математики не подолали поріг. Для порівняння: українську мову склали 83,5% учасників.
Цього року держава провела індексацію базових ставок освітянам. Середній оклад учителя становить орієнтовно 12 000–15 000 грн. З точки зору фінансів це означає, що платники податків щомісяця оплачують роботу системи, у якій значна частина учасників сертифікації з англійської мови та математики не змогла підтвердити необхідний рівень знань під час тестування, але система продовжує працювати за рахунок бюджетних коштів.
Тіньовий ринок репетиторства
Оскільки багато родин змушені компенсувати прогалини у знаннях додатковими заняттями, фінансове навантаження дедалі більше лягає на сімейний бюджет. Середня освіта де-факто для багатьох сімей стала частково платною.
Середня вартість послуг репетитора: 400–500 грн/година.
Мінімальний обсяг для двох проблемних предметів (математика + англійська, по 2 години на тиждень): 16 годин на місяць.
Додаткові витрати родини: 6 400–8 000 грн щомісяця на одну дитину.
Це фактично перетворюється на додаткове фінансове навантаження, яке вимиває із сімейного бюджету майже 100 000 грн на рік.
Чому математика ставок не працює
Причина низької якості кадрів багато в чому має суто ринковий характер. Система фіксованих бюджетних ставок фізично не здатна утримати спеціаліста, який може значно дорожче реалізувати свої навички на відкритому ринку.
Фахівець із підтвердженим рівнем англійської B2/C1 або математик-аналітик легко монетизує ці навички в корпоративному секторі (IT, B2B-продажі, логістика) зі стартовим окладом від 40 000 грн.
Натомість державній школі з рівнем оплати близько 15 000 грн дедалі складніше конкурувати за таких спеціалістів із приватним сектором.
Поки різниця між зарплатою в державній школі та приватному секторі вимірюється десятками тисяч гривень, кадровий дефіцит і попит на репетиторів залишатимуться економічною закономірністю, а не випадковістю.
За підсумком сьогоднішніх торгів на міжбанку (майданчик Bloomberg), Нацбанк встановив на понеділок, 29 червня, такі офіційні курси:
• гривня/долар — 44,8596 грн/$ (попереднє значення — 44,9229 грн/$);
• гривня/євро — 51,1310 грн/€ (попереднє значення — 50,9201 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $298,3 млн (проти попередніх $330,47 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 44,76 грн/$, максимальний — 44,92 грн/$.
У четвер, 25 червня, НБУ продав на міжбанку близько $271,8 млн (проти $270 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1401 (минулий — 1,1349).
• гривня/долар — 44,8596 грн/$ (попереднє значення — 44,9229 грн/$);
• гривня/євро — 51,1310 грн/€ (попереднє значення — 50,9201 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $298,3 млн (проти попередніх $330,47 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 44,76 грн/$, максимальний — 44,92 грн/$.
У четвер, 25 червня, НБУ продав на міжбанку близько $271,8 млн (проти $270 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1401 (минулий — 1,1349).
Україна увірвалася в топ-5 європейського ринку накопичувачів енергії. Що це означає для грошей та бізнесу?
Свіжі дані від SolarPower Europe (звіт European Battery Market Outlook 2026–2030) фіксують історичний результат: за підсумками 2025 року Україна вперше увійшла до п'ятірки найбільших ринків систем накопичення електроенергії (BESS) у Європі. Ще кілька років тому це здавалося малоймовірним. Сьогодні ж саме війна різко прискорила інвестиції в накопичувачі енергії.
Трохи цифр для розуміння масштабу:
• За рік в Україні ввели в роботу майже 3 ГВт·год нових потужностей BESS.
• Загальноєвропейський ринок додав 36 ГВт·год, а сукупна ємність уперше перевищила психологічну позначку в 100 ГВт·год.
• Темпи зростання ринку в Європі склали шалені 48% за рік.
Звучить як новина для енергетиків, але давайте подивимося на це через призму прикладних фінансів. Чому це важливо?
1. Новий інвестиційний бум
Якщо раніше великі гроші йшли переважно в класичну сонячну чи вітрову генерацію під «зелений тариф», то зараз головним активом стала гнучкість. Промислові батареї перестали бути просто резервним живленням. Вони стали окремим активом, який може заробляти гроші.
Вони дозволяють купувати дешеву електроенергію вночі (або накопичувати власну сонячну генерацію) та використовувати чи продавати її в години пікових цін. Це вже не просто екологія чи резерв — це чиста математика та висока маржинальність.
2. Вимушена децентралізація капіталу
Для українського бізнесу промислові накопичувачі стали питанням безперервності операційних процесів. Через руйнування енергетичної інфраструктури корпоративний сектор агресивно інвестує в автономність.
Бізнес більше не витрачає кошти лише на генератори. Капітал дедалі активніше переходить у батареї, системи керування енергією та власну генерацію. Навколо цього вже формується окремий багатомільярдний ринок імпортерів, інсталяторів, розробників програмного забезпечення та сервісних компаній.
3. Глобальний мегатренд та наша експертиза
Зростання європейського ринку на 48% за рік чітко показує: Європа переходить на нову архітектуру енергетики. Україна ж зараз здобуває унікальний (хоч і зумовлений трагічними обставинами) досвід швидкого розгортання та інтеграції систем BESS в екстремальних умовах. Після війни саме українські компанії зможуть продавати не лише обладнання, а й готові інженерні рішення, програмне забезпечення та практичну експертизу для інших країн.
Енергетика остаточно перестала бути справою виключно держави та олігархів-монополістів. Системи накопичення роблять її доступною для приватного капіталу. Для інвесторів це означає появу нового класу активів. Для банків — нового напряму кредитування. Для бізнесу — можливість заробляти не лише на виробництві товарів, а й на правильному управлінні електроенергією. Саме навколо цього ринку в найближчі 5–10 років можуть сформуватися одні з найбільших приватних капіталів в українській енергетиці.
Свіжі дані від SolarPower Europe (звіт European Battery Market Outlook 2026–2030) фіксують історичний результат: за підсумками 2025 року Україна вперше увійшла до п'ятірки найбільших ринків систем накопичення електроенергії (BESS) у Європі. Ще кілька років тому це здавалося малоймовірним. Сьогодні ж саме війна різко прискорила інвестиції в накопичувачі енергії.
Трохи цифр для розуміння масштабу:
• За рік в Україні ввели в роботу майже 3 ГВт·год нових потужностей BESS.
• Загальноєвропейський ринок додав 36 ГВт·год, а сукупна ємність уперше перевищила психологічну позначку в 100 ГВт·год.
• Темпи зростання ринку в Європі склали шалені 48% за рік.
Звучить як новина для енергетиків, але давайте подивимося на це через призму прикладних фінансів. Чому це важливо?
1. Новий інвестиційний бум
Якщо раніше великі гроші йшли переважно в класичну сонячну чи вітрову генерацію під «зелений тариф», то зараз головним активом стала гнучкість. Промислові батареї перестали бути просто резервним живленням. Вони стали окремим активом, який може заробляти гроші.
Вони дозволяють купувати дешеву електроенергію вночі (або накопичувати власну сонячну генерацію) та використовувати чи продавати її в години пікових цін. Це вже не просто екологія чи резерв — це чиста математика та висока маржинальність.
2. Вимушена децентралізація капіталу
Для українського бізнесу промислові накопичувачі стали питанням безперервності операційних процесів. Через руйнування енергетичної інфраструктури корпоративний сектор агресивно інвестує в автономність.
Бізнес більше не витрачає кошти лише на генератори. Капітал дедалі активніше переходить у батареї, системи керування енергією та власну генерацію. Навколо цього вже формується окремий багатомільярдний ринок імпортерів, інсталяторів, розробників програмного забезпечення та сервісних компаній.
3. Глобальний мегатренд та наша експертиза
Зростання європейського ринку на 48% за рік чітко показує: Європа переходить на нову архітектуру енергетики. Україна ж зараз здобуває унікальний (хоч і зумовлений трагічними обставинами) досвід швидкого розгортання та інтеграції систем BESS в екстремальних умовах. Після війни саме українські компанії зможуть продавати не лише обладнання, а й готові інженерні рішення, програмне забезпечення та практичну експертизу для інших країн.
Енергетика остаточно перестала бути справою виключно держави та олігархів-монополістів. Системи накопичення роблять її доступною для приватного капіталу. Для інвесторів це означає появу нового класу активів. Для банків — нового напряму кредитування. Для бізнесу — можливість заробляти не лише на виробництві товарів, а й на правильному управлінні електроенергією. Саме навколо цього ринку в найближчі 5–10 років можуть сформуватися одні з найбільших приватних капіталів в українській енергетиці.
Фінансовий моніторинг став для Нацбанку корупційною зброєю, інструментом для отримання хабарів у щомісячному режимі
Фінансовий моніторинг став загальновживаною та найстрашнішою зброєю українських банків. Хтось шмаляє нею по всіх поспіль, навмання, а хтось використовує точково проти небажаних осіб, усіляких недругів — відверто зловживає службовим становищем і шантажує обраних людей.
Це стосується як простих українців, бізнесменів, так і високопосадовців. Днями на фінмоніторинг поскаржився навіть радник з Офісу Президента Олександр Бевз, який навів аналогію, про яку давно говорять люди: банкіри накидаються і переслідують невеликих клієнтів через кілька тисяч гривень, водночас «не помічають» зловживань величезними сумами — бо панує тотальна корупція.
«Особливості фінансового моніторингу в багатьох українських банках — не бачити сотні мільйонів та мільярди, але виносити мозок клієнтам, у яких всі джерела задекларовані, отримані як зп, а кошти безперервно давно лежать в банку. Ще й тому, що «попередній менеджер декілька років тому не зробила скан-копії». Ризик-орієнтовано!» — написав Бевз у Facebook.
Після цього навіть пішли плітки про те, що голова Нацбанку Андрій Пишний замовив низку працівників ОП та інших шишок і свого фінмонівського заступника Дмитра Олійника до цього залучив. Щоб людям блокували рахунки, вимагали пачками нові й нові документи, та все ж примусово закривали рахунки після всіх бюрократичних тортур. Треба ж Пишному якось мститися за те, що його виштовхують у відставку, та намагатися врятувати себе в НБУ. От і почав руками конкретних банків «мочити» своїх недругів в Офісі Президента та Верховній Раді.
Що ближче буде відставка Андрія Пишного — то більше буде розправ з його боку. Воно ж мізерне та жалюгідне. Навіть не розуміє, якою нікчемою виглядає, особливо на тлі останніх корупційних скандалів і підробки диплома про економічну освіту, про що писав OnlyBanks.
Не набагато кращими від поточних практик фінансового моніторингу будуть і умови для пересічних громадян. Банкіри «відчули запах крові» і кидаються на кожного клієнта, вимагаючи кіпи документів. Все частіше роблять це безпідставно, щоб вислуговуватися перед перевірками НБУ. Фінансистам байдуже до людей, вони думають тільки про себе й більше ні про кого. Чомусь вірять у міф про те, що коли допечуть найбільше клієнтів — регулятор не випише їм штраф під час перевірки.
Та це казочка. У Нацбанку ще до перевірки вирішують, кому і в якому розмірі штраф за фінмоніторинг виписати. Розмір залежить не від якості фінмоніторингу конкретного банку — на це всім байдуже. Все залежить від розміру хабаря та домовленостей керівників конкретних банків з Пишним/Олійником. Більше ні від чого.
Коли керівники щомісячно отримують хабарі у домовлених обсягах — штраф буде до 10 млн грн (це мінімалка у поточних умовах), або його не буде взагалі. І не важливо, як саме банк здійснював фінмоніторинг і скільки паперів з клієнтів зібрав.
Національний банк та його керівник Андрій Пишний потонули в тотальній корупції. А посилений фінансовий моніторинг, це лише інструмент для неї.
Фінансовий моніторинг став загальновживаною та найстрашнішою зброєю українських банків. Хтось шмаляє нею по всіх поспіль, навмання, а хтось використовує точково проти небажаних осіб, усіляких недругів — відверто зловживає службовим становищем і шантажує обраних людей.
Це стосується як простих українців, бізнесменів, так і високопосадовців. Днями на фінмоніторинг поскаржився навіть радник з Офісу Президента Олександр Бевз, який навів аналогію, про яку давно говорять люди: банкіри накидаються і переслідують невеликих клієнтів через кілька тисяч гривень, водночас «не помічають» зловживань величезними сумами — бо панує тотальна корупція.
«Особливості фінансового моніторингу в багатьох українських банках — не бачити сотні мільйонів та мільярди, але виносити мозок клієнтам, у яких всі джерела задекларовані, отримані як зп, а кошти безперервно давно лежать в банку. Ще й тому, що «попередній менеджер декілька років тому не зробила скан-копії». Ризик-орієнтовано!» — написав Бевз у Facebook.
Після цього навіть пішли плітки про те, що голова Нацбанку Андрій Пишний замовив низку працівників ОП та інших шишок і свого фінмонівського заступника Дмитра Олійника до цього залучив. Щоб людям блокували рахунки, вимагали пачками нові й нові документи, та все ж примусово закривали рахунки після всіх бюрократичних тортур. Треба ж Пишному якось мститися за те, що його виштовхують у відставку, та намагатися врятувати себе в НБУ. От і почав руками конкретних банків «мочити» своїх недругів в Офісі Президента та Верховній Раді.
Що ближче буде відставка Андрія Пишного — то більше буде розправ з його боку. Воно ж мізерне та жалюгідне. Навіть не розуміє, якою нікчемою виглядає, особливо на тлі останніх корупційних скандалів і підробки диплома про економічну освіту, про що писав OnlyBanks.
Не набагато кращими від поточних практик фінансового моніторингу будуть і умови для пересічних громадян. Банкіри «відчули запах крові» і кидаються на кожного клієнта, вимагаючи кіпи документів. Все частіше роблять це безпідставно, щоб вислуговуватися перед перевірками НБУ. Фінансистам байдуже до людей, вони думають тільки про себе й більше ні про кого. Чомусь вірять у міф про те, що коли допечуть найбільше клієнтів — регулятор не випише їм штраф під час перевірки.
Та це казочка. У Нацбанку ще до перевірки вирішують, кому і в якому розмірі штраф за фінмоніторинг виписати. Розмір залежить не від якості фінмоніторингу конкретного банку — на це всім байдуже. Все залежить від розміру хабаря та домовленостей керівників конкретних банків з Пишним/Олійником. Більше ні від чого.
Коли керівники щомісячно отримують хабарі у домовлених обсягах — штраф буде до 10 млн грн (це мінімалка у поточних умовах), або його не буде взагалі. І не важливо, як саме банк здійснював фінмоніторинг і скільки паперів з клієнтів зібрав.
Національний банк та його керівник Андрій Пишний потонули в тотальній корупції. А посилений фінансовий моніторинг, це лише інструмент для неї.
Кешбек згоряє: куди терміново витратити гроші від держави до 30 червня
Вже 30 червня кошти, накопичені за програмою «Національний кешбек», будуть анульовані. Усе, що залишиться на спеціальній картці й не буде витрачене до кінця дня, просто повернеться до державного бюджету.
За час роботи програми до неї долучилися понад мільйон українців, а обсяг нарахованих виплат вимірюється сотнями мільйонів гривень. Водночас банківська статистика показує, що значна частина цих коштів так і залишається на спеціальних картках, адже багато користувачів просто забувають про них.
Це класичний приклад поведінкової економіки. Кешбек у 300, 500 чи навіть 1000 гривень часто здається недостатньо важливим, щоб спеціально відкривати застосунок і витрачати ці кошти. Але якщо нічого не зробити, гроші просто згорять. Зняти їх готівкою або переказати на звичайну картку не можна, тому найкраще використати їх для своїх повсякденних витрат.
Як ефективно використати кешбек:
Комунальні послуги та зв'язок. Найпрактичніше рішення для будь-якої суми. Оплатіть світло, воду, газ або поповніть рахунок мобільного зв'язку й домашнього інтернету на кілька місяців наперед.
Аптеки та медичні послуги. Карткою можна розрахуватися в багатьох аптечних мережах та приватних медичних закладах. За потреби поповніть домашню аптечку.
Книги, українські товари та інші покупки, які беруть участь у програмі. Якщо все одно планували такі витрати — краще використати кешбек, ніж втратити його.
Донати на ЗСУ. Якщо на картці залишилася невелика сума або ви не плануєте покупки, перерахуйте кошти на підтримку українських військових через благодійні фонди, які приймають оплату карткою «Національного кешбеку».
Перевірте баланс своєї спеціальної картки в застосунку банку або в «Дії» просто зараз. Якщо на ній залишилися кошти, у вас є лише кілька днів, щоб вони не повернулися до бюджету.
Вже 30 червня кошти, накопичені за програмою «Національний кешбек», будуть анульовані. Усе, що залишиться на спеціальній картці й не буде витрачене до кінця дня, просто повернеться до державного бюджету.
За час роботи програми до неї долучилися понад мільйон українців, а обсяг нарахованих виплат вимірюється сотнями мільйонів гривень. Водночас банківська статистика показує, що значна частина цих коштів так і залишається на спеціальних картках, адже багато користувачів просто забувають про них.
Це класичний приклад поведінкової економіки. Кешбек у 300, 500 чи навіть 1000 гривень часто здається недостатньо важливим, щоб спеціально відкривати застосунок і витрачати ці кошти. Але якщо нічого не зробити, гроші просто згорять. Зняти їх готівкою або переказати на звичайну картку не можна, тому найкраще використати їх для своїх повсякденних витрат.
Як ефективно використати кешбек:
Комунальні послуги та зв'язок. Найпрактичніше рішення для будь-якої суми. Оплатіть світло, воду, газ або поповніть рахунок мобільного зв'язку й домашнього інтернету на кілька місяців наперед.
Аптеки та медичні послуги. Карткою можна розрахуватися в багатьох аптечних мережах та приватних медичних закладах. За потреби поповніть домашню аптечку.
Книги, українські товари та інші покупки, які беруть участь у програмі. Якщо все одно планували такі витрати — краще використати кешбек, ніж втратити його.
Донати на ЗСУ. Якщо на картці залишилася невелика сума або ви не плануєте покупки, перерахуйте кошти на підтримку українських військових через благодійні фонди, які приймають оплату карткою «Національного кешбеку».
Перевірте баланс своєї спеціальної картки в застосунку банку або в «Дії» просто зараз. Якщо на ній залишилися кошти, у вас є лише кілька днів, щоб вони не повернулися до бюджету.
За підсумком сьогоднішніх торгів на міжбанку (майданчик Bloomberg), Нацбанк встановив на вівторок, 30 червня, такі офіційні курси:
• гривня/долар — 44,8478 грн/$ (попереднє значення — 44,8596 грн/$);
• гривня/євро — 51,1669 грн/€ (попереднє значення — 51,1310 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $294,9 млн (проти минулих $298,3 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 44,80 грн/$, максимальний — 44,89 грн/$.
У п’ятницю, 26 червня, НБУ продав на міжбанку близько $263,6 млн (проти $271,8 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1403 (минулий — 1,1401).
• гривня/долар — 44,8478 грн/$ (попереднє значення — 44,8596 грн/$);
• гривня/євро — 51,1669 грн/€ (попереднє значення — 51,1310 грн/€).
Обсяг торгів на Bloomberg становив $294,9 млн (проти минулих $298,3 млн), мінімальний курс угод зафіксовано на рівні 44,80 грн/$, максимальний — 44,89 грн/$.
У п’ятницю, 26 червня, НБУ продав на міжбанку близько $263,6 млн (проти $271,8 млн за попередній день).
Середній світовий курс євро/долар за Bloomberg (BFIX) сьогодні становив 1,1403 (минулий — 1,1401).