Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 2 травня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 27 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 19 людей, серед них – дитина.
У сел. Печеніги зазнав поранень 31-річний чоловік; у м. Богодухів постраждали чоловіки 60, 60, 34, 33, 55, 55, 54 років і 67-річна жінка; у м. Харків постраждали 23-річний і 25-річний чоловіки та 77-річна жінка; у сел. Васищеве Безлюдівської громади постраждали жінки 62, 38, 67, 65 років, 49-річний чоловік і 16-річний хлопець; у с. Шипувате Великобурлуцької громади постраждав 31-річний чоловік.
Ворог атакував БпЛА Шевченківський і Слобідський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️РСЗВ;
▪️10 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️20 БпЛА типу «Молнія»;
▪️8 fpv-дронів;
▪️65 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено багатоквартирний будинок, ангар;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено автомобіль (с. Корбині Івани), 4 приватні будинки (с. Лютівка), 5 цивільних підприємств, навчальний заклад, автомобіль, 3 приватні будинки, електромережі (м. Богодухів), 2 АЗС (с. Максимівка), автомобіль (с. Щербаки), приватний будинок (с. Хворостове), електромережі (с. Гути), АЗС (сел. Золочів), сільгосппідприємство (с. Сковородинівка);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок (с. Середній Бурлук), залізничну інфраструктуру (сел. Шевченкове), 3 приватні будинки (с. Шипувате);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено медичний заклад, гараж (м. Балаклія);
▪️у Харківському районі пошкоджено 12 приватних будинків, гараж, 2 господарчі споруди (сел. Васищеве), пошкоджено господарчу споруду, сінник (с. Зелений Гай);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок, електромережі (с. Леб’яже), цивільне підприємство (с. Бугаївка), АЗС, автомобіль (м. Чугуїв).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 234 людини.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 31 658 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 138 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник вісім разів штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Стариця, Ізбицьке, Красне Перше, Мала Вовча та Фиголівка.
▪️ На Куп’янському напрямку агресор двічі атакував у районі населеного пункту Петропавлівка.
На світлинах: с. Сковородинівка
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 27 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 19 людей, серед них – дитина.
У сел. Печеніги зазнав поранень 31-річний чоловік; у м. Богодухів постраждали чоловіки 60, 60, 34, 33, 55, 55, 54 років і 67-річна жінка; у м. Харків постраждали 23-річний і 25-річний чоловіки та 77-річна жінка; у сел. Васищеве Безлюдівської громади постраждали жінки 62, 38, 67, 65 років, 49-річний чоловік і 16-річний хлопець; у с. Шипувате Великобурлуцької громади постраждав 31-річний чоловік.
Ворог атакував БпЛА Шевченківський і Слобідський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️РСЗВ;
▪️10 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️1 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️20 БпЛА типу «Молнія»;
▪️8 fpv-дронів;
▪️65 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено багатоквартирний будинок, ангар;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено автомобіль (с. Корбині Івани), 4 приватні будинки (с. Лютівка), 5 цивільних підприємств, навчальний заклад, автомобіль, 3 приватні будинки, електромережі (м. Богодухів), 2 АЗС (с. Максимівка), автомобіль (с. Щербаки), приватний будинок (с. Хворостове), електромережі (с. Гути), АЗС (сел. Золочів), сільгосппідприємство (с. Сковородинівка);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено приватний будинок (с. Середній Бурлук), залізничну інфраструктуру (сел. Шевченкове), 3 приватні будинки (с. Шипувате);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено медичний заклад, гараж (м. Балаклія);
▪️у Харківському районі пошкоджено 12 приватних будинків, гараж, 2 господарчі споруди (сел. Васищеве), пошкоджено господарчу споруду, сінник (с. Зелений Гай);
▪️у Чугуївському районі пошкоджено приватний будинок, електромережі (с. Леб’яже), цивільне підприємство (с. Бугаївка), АЗС, автомобіль (м. Чугуїв).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 234 людини.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 31 658 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 138 бойових зіткнень.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник вісім разів штурмував позиції наших підрозділів у районах населених пунктів Стариця, Ізбицьке, Красне Перше, Мала Вовча та Фиголівка.
▪️ На Куп’янському напрямку агресор двічі атакував у районі населеного пункту Петропавлівка.
На світлинах: с. Сковородинівка
#Харківщина #війна #ситуація
2 травня день пам'яті Миколи Мащенка - видатного українського кінорежисера, письменника, сценариста, народного артиста України, Шевченківського лауреата, володаря багатьох нагород, зокрема, за фільм "Овод" - ордену Командора від Президента Італії (1929-2013), життя якого було пов'язане з Харковом.
"Свідомий свого покликання, Микола Мащенко безперервно творить себе і світ навколо себе. Радісно бути його друзями - непросто бути біля нього. Він з таких людей, які додають цьому світові багатства своєї буйнющої і перекірливої натури, він з когорти майстрів, які вміють утверджувати і вирощувати, він з когорти будителів і шукачів. Над людиною стоїть сонце нею сподіяного добра для інших людей. Над Миколою Мащенком - сонце високе і непогасне. Воно освітлює йому такі дороги в майбутньому, які будуть співмірні набутому досвіду й молодечій зухвалості його таланту.", - сказав Іван Драч про Миколу Мащенка.
Він здобув світову славу як режисер-постановник багатьох відомих фільмів, створив два десятки стрічок, видав 7 книжок прози і спогадів, 15 років очолював кіностудію імені О.Довженка, був фундатором Академії мистецтв України, започаткував кінофестиваль "Молодість".
"Людина якогось осяйного темпераменту. На знімальному майданчику він був - сама вимогливість, його боялись, його команди виконували без обговорень. Та як тільки зйомка завершувалась поставав інший Мащенко - ніжний і щедрий друг, іскрометний тамада в застіллі, людина карнавального штибу.", - Сергій Тримбач (@Sergiy Trymbach).
Його улюбленими акторами були Іван Миколайчук і Кость Степанков.
Народився майбутній режисер в с.Мілуватка (нині - Луганщина). Його мама вийшла заміж у 16 років за чоловіка з трьома дітьми, після загибелі якого вдруге вийшла заміж за чоловіка з чотирма дітьми і народила троє дітей - виховала всіх десятьох. Микола Мащенко дуже любив свою маму, присвятив їй свою першу книжку "Зоря для матері" і новелу "Осіння дорога до мами", за якою було знято фільм. Мама режисера завжди першою дивилася його нові фільми, хоча в актори Микола Мащенко "пішов" всупереч материнській волі і своїх братів.
Навчався на акторському факультеті Харківського театрального інституту. Працював спочатку асистентом режисера, згодом - режисером-постановником.
На головні ролі у своїх фільмах Микола Мащенко брав невідомих акторів. він умів знаходити таланти.
Над останньою великомасштабною роботою - фільмом "Богдан Зіновій Хмельницький" за трилогією Михайла Старицького Мащенко працював 12 з половиною років.
Модерна Україна
#українці #постаті #митці #режисери #актори #Мащенко
"Свідомий свого покликання, Микола Мащенко безперервно творить себе і світ навколо себе. Радісно бути його друзями - непросто бути біля нього. Він з таких людей, які додають цьому світові багатства своєї буйнющої і перекірливої натури, він з когорти майстрів, які вміють утверджувати і вирощувати, він з когорти будителів і шукачів. Над людиною стоїть сонце нею сподіяного добра для інших людей. Над Миколою Мащенком - сонце високе і непогасне. Воно освітлює йому такі дороги в майбутньому, які будуть співмірні набутому досвіду й молодечій зухвалості його таланту.", - сказав Іван Драч про Миколу Мащенка.
Він здобув світову славу як режисер-постановник багатьох відомих фільмів, створив два десятки стрічок, видав 7 книжок прози і спогадів, 15 років очолював кіностудію імені О.Довженка, був фундатором Академії мистецтв України, започаткував кінофестиваль "Молодість".
"Людина якогось осяйного темпераменту. На знімальному майданчику він був - сама вимогливість, його боялись, його команди виконували без обговорень. Та як тільки зйомка завершувалась поставав інший Мащенко - ніжний і щедрий друг, іскрометний тамада в застіллі, людина карнавального штибу.", - Сергій Тримбач (@Sergiy Trymbach).
Його улюбленими акторами були Іван Миколайчук і Кость Степанков.
Народився майбутній режисер в с.Мілуватка (нині - Луганщина). Його мама вийшла заміж у 16 років за чоловіка з трьома дітьми, після загибелі якого вдруге вийшла заміж за чоловіка з чотирма дітьми і народила троє дітей - виховала всіх десятьох. Микола Мащенко дуже любив свою маму, присвятив їй свою першу книжку "Зоря для матері" і новелу "Осіння дорога до мами", за якою було знято фільм. Мама режисера завжди першою дивилася його нові фільми, хоча в актори Микола Мащенко "пішов" всупереч материнській волі і своїх братів.
Навчався на акторському факультеті Харківського театрального інституту. Працював спочатку асистентом режисера, згодом - режисером-постановником.
На головні ролі у своїх фільмах Микола Мащенко брав невідомих акторів. він умів знаходити таланти.
Над останньою великомасштабною роботою - фільмом "Богдан Зіновій Хмельницький" за трилогією Михайла Старицького Мащенко працював 12 з половиною років.
Модерна Україна
#українці #постаті #митці #режисери #актори #Мащенко
Дванадцята річниця коли дали по зубах ,,руssкому міру" в Одесі.
Навесні 2014 року Україна могла отримати ще одну «народну республіку» на Півдні України. Не секрет, що план «виходу Малоросії до моря», а також перетворення південних областей в ще одну гарячу точку був додатковим сценарієм для Російської Федерації.
2 травня 2014 року в Одесі під час вуличних протистоянь від вогнепальних поранень загинули 6 протестувальників, ще 42 людини померли внаслідок пожежі в Одеському будинку профспілок. Росія скористалася трагедією на свою користь, представляючи її в ЗМІ як наслідок ставлення українців до росіян і російськомовних. І слід визнати, що це діяло на Донбасі, де проросійські сили готувалися до проведення так званого «референдуму».
На місцевих «антимайданах» людей обробляла пропаганда, агітуючи за «референдум», бо інакше «націоналісти вбиватимуть як в Одесі». Принаймні таке можна було почути в Донецьку перед будівлею Обласної державної адміністрації.
Що сталося 2 травня 2014 року
Пізно ввечері 2 травня 2014 року в пожежі у Будинку профспілок в Одесі загинули 42 людини, 250 отримали поранення, здебільшого опіки різного ступеню важкості. Пожежа, яка виникла від кидання коктейлів Молотова, стала наслідком протистояння проукраїнських і проросійських активістів. Місцеві дослідники цієї історії, зокрема журналісти, наполягають, що попри найбільшу кількість загиблих, події у Будинку профспілок не були у центрі уваги того дня. Основне поле битви було на Грецькій площі, звідки патріотичним маршем мали намір рушити футбольні фанати «Чорноморця» і «Металіста».
Але не так сталося, як гадалося. Їх вирішили зустріти, щоб завадити маршу містом проросійські активісти. Через сутички в результаті отриманих вогнепальних поранень загинули 6 людей з обох боків, причому, першими загинули проукраїнські активісти.
Патріоти України, яких була більшість, почали переслідувати проросійських активістів до площі Куликове поле, на якій розташований Одеський будинок профспілок. Рятуючись у будівлі, проросійські активісти фактично опинилися у пасці. Примітно, що до будівлі, яка через закидування коктейлями Молотова зайнялася через 15 хвилин після початку протистояння, не поспішали їхати рятувальники, що пізніше також стало предметом розслідування. Багато проросійських активістів, які перебували у будівлі, загинули у вогні, або задихнулися чадним газом. Дехто загинув, вистрибнувши з верхніх поверхів.
Активісти, які були свідкам подій в Одесі, а також незалежні розслідувачі сходяться на думці, що до кінця встановити істину у трагедії не вдасться, відповідно, і покарати організаторів заворушень. Причина – знищення доказів силовиками, а від того неякісно підготовлена і подана доказова база стороною обвинувачення.
©️Ігор Царик
Навесні 2014 року Україна могла отримати ще одну «народну республіку» на Півдні України. Не секрет, що план «виходу Малоросії до моря», а також перетворення південних областей в ще одну гарячу точку був додатковим сценарієм для Російської Федерації.
2 травня 2014 року в Одесі під час вуличних протистоянь від вогнепальних поранень загинули 6 протестувальників, ще 42 людини померли внаслідок пожежі в Одеському будинку профспілок. Росія скористалася трагедією на свою користь, представляючи її в ЗМІ як наслідок ставлення українців до росіян і російськомовних. І слід визнати, що це діяло на Донбасі, де проросійські сили готувалися до проведення так званого «референдуму».
На місцевих «антимайданах» людей обробляла пропаганда, агітуючи за «референдум», бо інакше «націоналісти вбиватимуть як в Одесі». Принаймні таке можна було почути в Донецьку перед будівлею Обласної державної адміністрації.
Що сталося 2 травня 2014 року
Пізно ввечері 2 травня 2014 року в пожежі у Будинку профспілок в Одесі загинули 42 людини, 250 отримали поранення, здебільшого опіки різного ступеню важкості. Пожежа, яка виникла від кидання коктейлів Молотова, стала наслідком протистояння проукраїнських і проросійських активістів. Місцеві дослідники цієї історії, зокрема журналісти, наполягають, що попри найбільшу кількість загиблих, події у Будинку профспілок не були у центрі уваги того дня. Основне поле битви було на Грецькій площі, звідки патріотичним маршем мали намір рушити футбольні фанати «Чорноморця» і «Металіста».
Але не так сталося, як гадалося. Їх вирішили зустріти, щоб завадити маршу містом проросійські активісти. Через сутички в результаті отриманих вогнепальних поранень загинули 6 людей з обох боків, причому, першими загинули проукраїнські активісти.
Патріоти України, яких була більшість, почали переслідувати проросійських активістів до площі Куликове поле, на якій розташований Одеський будинок профспілок. Рятуючись у будівлі, проросійські активісти фактично опинилися у пасці. Примітно, що до будівлі, яка через закидування коктейлями Молотова зайнялася через 15 хвилин після початку протистояння, не поспішали їхати рятувальники, що пізніше також стало предметом розслідування. Багато проросійських активістів, які перебували у будівлі, загинули у вогні, або задихнулися чадним газом. Дехто загинув, вистрибнувши з верхніх поверхів.
Активісти, які були свідкам подій в Одесі, а також незалежні розслідувачі сходяться на думці, що до кінця встановити істину у трагедії не вдасться, відповідно, і покарати організаторів заворушень. Причина – знищення доказів силовиками, а від того неякісно підготовлена і подана доказова база стороною обвинувачення.
©️Ігор Царик
Forwarded from Тризуб 🔱
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Чи варто Україні погоджуватись на “перемир’я” 8–9 травня?
Росія традиційно прив’язує свої так звані "мирні ініціативи" до символічних дат. І 9 травня для Кремля — це не просто день пам’яті. Це один із ключових елементів державної ідеології, який використовується і для виправдання війни, і для мобілізації суспільства.
Але тут важливо дивитись не на риторику, а на досвід.
За всі роки війни "перемир’я", які ініціювала росія, мали спільні ознаки:
• використовувались для перегрупування військ;
• давали час на підвезення боєприпасів і резервів;
• регулярно порушувались самою ж російською стороною;
• супроводжувались інформаційними маніпуляціями.
Тобто мова йде не про крок до миру, а про інструмент ведення війни.
Що означає "перемир’я" на 9 травня для росії?
Для Кремля це, передусім:
• можливість провести ключову пропагандистську подію без збоїв;
• демонстрація “контролю ситуації”;
• сигнал як для внутрішньої аудиторії, так і для зовнішнього світу.
Будь-які проблеми в цей день мають для російської системи непропорційно великий психологічний ефект.
Чи вигідне це Україні?
Якщо дивитися прагматично:
• військової вигоди практично немає;
• ризик посилення противника — високий;
• інформаційні звинувачення у “зриві миру” будуть незалежно від наших дій.
Єдиний потенційний плюс — короткостроковий дипломатичний ефект. Але він не перекриває військових ризиків.
Що варто розуміти
По-перше, символічні дати — це про емоції і пропаганду. Війна ж виграється холодними розрахунками.
По-друге, росія залишається передбачуваною: вона використовує будь-яку паузу у власних інтересах.
По-третє, рішення про будь-який "режим тиші" мають ухвалюватися не під календар, а під реальну ситуацію на фронті.
І головне питання не в тому, "давати чи не давати подарунок Путіну". Питання в іншому: чи створює це рішення реальні переваги для України. Станом на зараз відповідь очевидна — ні, якщо йдеться про односторонні або декларативні перемир’я без реального механізму контролю.
І ще важливіше, найбільша загроза для України — не дата в календарі. А внутрішня стійкість держави:
• ефективність управління;
• відсутність корупційного розкладання;
• здатність до єдності в критичний момент.
Саме це значно більше визначає результат війни, ніж будь-які “символічні” рішення.
Віктор Ягун
Росія традиційно прив’язує свої так звані "мирні ініціативи" до символічних дат. І 9 травня для Кремля — це не просто день пам’яті. Це один із ключових елементів державної ідеології, який використовується і для виправдання війни, і для мобілізації суспільства.
Але тут важливо дивитись не на риторику, а на досвід.
За всі роки війни "перемир’я", які ініціювала росія, мали спільні ознаки:
• використовувались для перегрупування військ;
• давали час на підвезення боєприпасів і резервів;
• регулярно порушувались самою ж російською стороною;
• супроводжувались інформаційними маніпуляціями.
Тобто мова йде не про крок до миру, а про інструмент ведення війни.
Що означає "перемир’я" на 9 травня для росії?
Для Кремля це, передусім:
• можливість провести ключову пропагандистську подію без збоїв;
• демонстрація “контролю ситуації”;
• сигнал як для внутрішньої аудиторії, так і для зовнішнього світу.
Будь-які проблеми в цей день мають для російської системи непропорційно великий психологічний ефект.
Чи вигідне це Україні?
Якщо дивитися прагматично:
• військової вигоди практично немає;
• ризик посилення противника — високий;
• інформаційні звинувачення у “зриві миру” будуть незалежно від наших дій.
Єдиний потенційний плюс — короткостроковий дипломатичний ефект. Але він не перекриває військових ризиків.
Що варто розуміти
По-перше, символічні дати — це про емоції і пропаганду. Війна ж виграється холодними розрахунками.
По-друге, росія залишається передбачуваною: вона використовує будь-яку паузу у власних інтересах.
По-третє, рішення про будь-який "режим тиші" мають ухвалюватися не під календар, а під реальну ситуацію на фронті.
І головне питання не в тому, "давати чи не давати подарунок Путіну". Питання в іншому: чи створює це рішення реальні переваги для України. Станом на зараз відповідь очевидна — ні, якщо йдеться про односторонні або декларативні перемир’я без реального механізму контролю.
І ще важливіше, найбільша загроза для України — не дата в календарі. А внутрішня стійкість держави:
• ефективність управління;
• відсутність корупційного розкладання;
• здатність до єдності в критичний момент.
Саме це значно більше визначає результат війни, ніж будь-які “символічні” рішення.
Віктор Ягун
Ситуація на Харківщині від Олега Синєгубова, 3 травня, зведення за добу:
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 17 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 13 людей.
У м. Харків постраждали чоловіки 47, 89, 62, 61, 44 років та жінки 49, 38, 48, 57 років; у с. Білий Колодязь Вовчанської громади зазнав поранень 47-річний чоловік; у м. Балаклія постраждали 34-річний і 76-річний чоловіки та 53-річна жінка.
Ворог атакував БпЛА Слобідський, Салтівський, Основ’янський, Шевченківський, Холодногірський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️1 КАБ;
▪️12 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️2 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️11 БпЛА типу «Молнія»;
▪️1 fpv-дрон;
▪️55 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено багатоквартирний будинок, 2 приватні будинки, залізничну інфраструктуру, 20 автомобілів, автосалон, 5 АЗС;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено фермерське господарство (с. Губарівка), 3 приватні будинки (сел. Золочів), приватний будинок, пошту, 5 гаражів, автомобіль екстреної медичної допомоги, столярний цех (м. Богодухів), 5 гаражів (с. Баранівка);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено автостанцію (сел. Шевченкове);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено 3 приватні будинки (с. Морозівка), електромережі (с. Василівка Перша), приватний будинок, автомобіль (с. Залиман), кафе, перукарню, 2 кіоски, 2 павільйони (м. Балаклія);
▪️у Харківському районі пошкоджено приватний будинок, АЗС, залізничну інфраструктуру, автомобіль (м. Дергачі);
▪️у Берестинському районі пошкоджено приватний будинок, ферму (с. Дружба).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 202 людини.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 31 860 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 141 бойове зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник шість разів атакував позиції наших підрозділів в районі Стариці, Приліпки та в бік Лиману, Ізбицького, Охрімівки.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог атакував один раз у бік Новоплатонівки.
На світлинах: м. Харків
#Харківщина #війна #ситуація
протягом минулої доби ворожих ударів зазнали м. Харків і 17 населених пунктів Харківської області.
▪️Внаслідок обстрілів постраждали 13 людей.
У м. Харків постраждали чоловіки 47, 89, 62, 61, 44 років та жінки 49, 38, 48, 57 років; у с. Білий Колодязь Вовчанської громади зазнав поранень 47-річний чоловік; у м. Балаклія постраждали 34-річний і 76-річний чоловіки та 53-річна жінка.
Ворог атакував БпЛА Слобідський, Салтівський, Основ’янський, Шевченківський, Холодногірський райони Харкова.
Ворог активно застосовував по Харківщині різні види озброєння:
▪️1 КАБ;
▪️12 БпЛА типу «Герань-2»;
▪️2 БпЛА типу «Ланцет»;
▪️11 БпЛА типу «Молнія»;
▪️1 fpv-дрон;
▪️55 БпЛА (тип встановлюється).
Пошкоджено та зруйновано обʼєкти цивільної інфраструктури:
▪️у м. Харків пошкоджено багатоквартирний будинок, 2 приватні будинки, залізничну інфраструктуру, 20 автомобілів, автосалон, 5 АЗС;
▪️у Богодухівському районі пошкоджено фермерське господарство (с. Губарівка), 3 приватні будинки (сел. Золочів), приватний будинок, пошту, 5 гаражів, автомобіль екстреної медичної допомоги, столярний цех (м. Богодухів), 5 гаражів (с. Баранівка);
▪️у Куп’янському районі пошкоджено автостанцію (сел. Шевченкове);
▪️в Ізюмському районі пошкоджено 3 приватні будинки (с. Морозівка), електромережі (с. Василівка Перша), приватний будинок, автомобіль (с. Залиман), кафе, перукарню, 2 кіоски, 2 павільйони (м. Балаклія);
▪️у Харківському районі пошкоджено приватний будинок, АЗС, залізничну інфраструктуру, автомобіль (м. Дергачі);
▪️у Берестинському районі пошкоджено приватний будинок, ферму (с. Дружба).
➡️ Транзитний евакуаційний пункт у Лозовій за добу прийняв 202 людини.
Всього від початку роботи в Пункті зареєстровано 31 860 людей.
🔻 Упродовж минулої доби зафіксовано 141 бойове зіткнення.
▪️ На Південно-Слобожанському напрямку противник шість разів атакував позиції наших підрозділів в районі Стариці, Приліпки та в бік Лиману, Ізбицького, Охрімівки.
▪️ На Куп’янському напрямку ворог атакував один раз у бік Новоплатонівки.
На світлинах: м. Харків
#Харківщина #війна #ситуація
«Доки хоч на однім клапті Української території пануватиме чужинець, …доти всі покоління українців йтимуть на війну»
Микола Міхновський
Сьогодні, 3 травня - День Пам'яти ідеолога українського націоналізму та одного із творців армії УНР Микола Міхновського.
Народився він 31 березня 1873 року на Полтавщині .Він походив із старовинного козацького роду.Його батько знав українських пісень та дум, чому навчив і сина. А богослужіння правив українською. Здобув юридичну освіту в Київському університеті святого Володимира. Ще у студентські роки вступив до таємної політичної організації “Братство тарасівців”. Був автором програмного документа братства – “Кредо молодого українця”. 1899 року Міхновський переїхав до Харкова – не з політичною метою, а тікаючи з коханою від її чоловіка. У нетривалий харківський період встиг провести в місті концерт, присвячений 100-річчю “Енеїди” Котляревського. Працював адвокатом та паралельно пропагував ідею збройної боротьби за права українського народу.
Недовго пробув у лавах РУП (Революційної української партії), а 1902 року заснував Українську народну партію (УНП), для якої написав мініфест “10 заповідей УНП”. Писав статті в україномовних виданнях, захищав у судах українських активістів. А на початку Української революції 1917-1921 років заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, який мав формувати проукраїнську ідеологію у військових тоді ще російської армії. Був одним із організаторів 1-го Українського полку ім. Хмельницького. Після захоплення України більшовиками деякий час жив на Кубані, а коли 1924-го повернувся до Києва, одразу був заарештований. 3 травня 1924 року Миколу Міхновського знайшли повішеним у саду садиби його друга Володимира Шемета. У передсмертній записці він написав: “Чим вони мене, краще я сам себе”.
Ігор Царик
#українці #харківці #постаті #ідеологи #діячі #Міхновський
Микола Міхновський
Сьогодні, 3 травня - День Пам'яти ідеолога українського націоналізму та одного із творців армії УНР Микола Міхновського.
Народився він 31 березня 1873 року на Полтавщині .Він походив із старовинного козацького роду.Його батько знав українських пісень та дум, чому навчив і сина. А богослужіння правив українською. Здобув юридичну освіту в Київському університеті святого Володимира. Ще у студентські роки вступив до таємної політичної організації “Братство тарасівців”. Був автором програмного документа братства – “Кредо молодого українця”. 1899 року Міхновський переїхав до Харкова – не з політичною метою, а тікаючи з коханою від її чоловіка. У нетривалий харківський період встиг провести в місті концерт, присвячений 100-річчю “Енеїди” Котляревського. Працював адвокатом та паралельно пропагував ідею збройної боротьби за права українського народу.
Недовго пробув у лавах РУП (Революційної української партії), а 1902 року заснував Українську народну партію (УНП), для якої написав мініфест “10 заповідей УНП”. Писав статті в україномовних виданнях, захищав у судах українських активістів. А на початку Української революції 1917-1921 років заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, який мав формувати проукраїнську ідеологію у військових тоді ще російської армії. Був одним із організаторів 1-го Українського полку ім. Хмельницького. Після захоплення України більшовиками деякий час жив на Кубані, а коли 1924-го повернувся до Києва, одразу був заарештований. 3 травня 1924 року Миколу Міхновського знайшли повішеним у саду садиби його друга Володимира Шемета. У передсмертній записці він написав: “Чим вони мене, краще я сам себе”.
Ігор Царик
#українці #харківці #постаті #ідеологи #діячі #Міхновський
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM