🇷🇺 Важливі, але маловідомі факти про Києво-Печерську Лавру

🔺Лавра, найімовірніше, була заснована варягами. Офіційно засновником Києво-Печерської лаври вважається преподобний Антоній Печерський (родом із Любеча), який близько 1051 року оселився в печері на березі Дніпра (раніше викопаній священником Іларіоном). Пізніше до нього приєднався преподобний Феодосій, який запровадив спільножитний устав і вважається організатором монастирського життя.

Однак більш імовірною є версія, що засновниками Лаври були Шимон Варяг (Симон, син Африкана, скандинавське ім’я Sigmundr) та його дядько — великий ктитор (благодійник) Лаври Якун (Хакон) — варязький воєначальник («Якун Сліпий»).

Згідно з Києво-Печерським патериком, Шимон зробив значний внесок у будівництво Успенського собору (головного храму Лаври). У нього було видіння, і він пожертвував золото на храм. Шимон прийняв хрещення на Русі й став важливою фігурою в «ктиторській легенді» собору. Якун (Хакон) у 1024 році воював на боці Ярослава Мудрого в битві під Лиственом.

🔺Понад 120 нетлінних мощей святих — найбільша така колекція у світі У Ближніх (Антонієвих) і Дальніх (Феодосієвих) печерах спочивають мощі близько 123 (за різними даними — понад 120) печерських святих. Тіла багатьох не піддалися тлінню протягом сотень років без бальзамування.

🔺Тут дійсно лежить Ілля Муромець — з науковим підтвердженням У Ближніх печерах спочивають мощі преподобного Іллі Муромця (Печерського). Медико-антропологічні дослідження 1988–1990 років (вчені з Київського медичного інституту, Інституту геології та інші) встановили: чоловік 40–45 років, зріст 177 см (для XI–XII ст. — справжній велетень), надзвичайно розвинена мускулатура. У юності він страждав на тяжке захворювання хребта. Є сліди загоєних переломів ребер і ключиці, наскрізне поранення долоні лівої руки та проникаюче поранення грудей (імовірно, списом) — саме воно стало причиною смерті. Датування — XI–XIII ст.

🔺Жінка, яка жила під виглядом ченця-чоловіка (Досифей) 👵 Попри те, що Лавра — чоловічий монастир, тут (точніше, у пов’язаній з нею Китаївській пустині) подвизався «чернець» Досифей. Насправді це була дівчина Дар’я (за деякими версіями — дворянка Тяпкіна з Рязані), яка втекла з дому, переодягнулася чоловіком і вела вкрай аскетичний спосіб життя: жила в печері, харчувалася лише хлібом і водою, ніколи не розпалювала вогонь. Про її справжню стать дізналися лише після смерті 1776 року.

🔺Цілюща шапочка Марка Гробокопателя 💂У Ближніх печерах зберігається важка металева шапка (близько 4 кг) преподобного Марка, який копав могили для братії. За переказами, вона зцілює й очищає від негативу тих, хто її одягає після молебню. Відомо, що її кілька разів пр иміряла Алла Пугачова 😶 — нібито допомогло від головного болю. Реліквія досі використовується паломниками.

🔺Легенди про гігантську підземну мережу ходів Печери Лаври (Ближні — близько 383 м, Дальні — близько 293 м) — це складний лабіринт з підземними церквами й келіями. Ходять стійкі легенди про таємні ходи, які нібито з’єднують Лавру з іншими монастирями (Почаївська лавра, Чернігів) або навіть із Софійським собором. У Варязькій печері (довжина близько 200 м) нібито ховали скарби вікінги. Геологи й історики багато версій спростовують, однак повністю система не досліджена.

🔺Голова папи Климента I (IV папа римський, сучасник апостолів) зберігається в Дальніх печерах. 💀

@paliturka / Підтримати

🚀 Квиток на планету Транай | Роберт Шеклі

1955 року Роберт Шеклі написав коротку повість «A Ticket to Tranai» («Квиток на планету Транай»), яка увійшла до збірки «Громадянин у космосі». Це не роман і не важка антиутопія в дусі Орвелла — це блискуча, іронічна й дуже шекліївська сатира на саму ідею «ідеального суспільства».

Марвін Гудмен, звичайний землянин, втомився від бюрократії, податків, несправедливості та загальної апатії співгромадян. Почувши від старого космонавта захоплену розповідь про далеку планету Транай — справжню ліберальну утопію без воєн, злочинності, корупції та злиднів, — він витрачає всі заощадження на квиток і летить на край галактики.

Шість століть там панує гармонія. Усе безкоштовно. Можливості для всіх. Жінки вічно молоді та прекрасні. А потім починаються деталі...

Повість коротка, на перший погляд легка, але підступно точна. Шеклі не моралізує й не пропонує «правильних» рішень. Він просто посміхається й запитує: а ти точно впевнений, що хочеш жити в раю, який побудували люди?

«Квиток на планету Транай» — один із найкращих прикладів того, чому Шеклі досі залишається майстром інтелектуальної сатиричної фантастики. Прочитати можна за вечір, а думати потім довго. І щоразу, коли хтось починає розповідати про «ідеальне суспільство», де «все буде добре, якщо просто правильно все організувати», мимоволі згадуєш Транай і тихенько посміхаєшся.

@paliturka / Підтримати

🇺🇦🇵🇱 Україна і Польща. Війна орденів і спроба знайти збалансовану позицію

У квітні 2023 року президент Польщі Анджей Дуда нагородив Володимира Зеленського найвищим польським орденом — Орденом Білого Орла (Order Orła Białego) — за зміцнення відносин і підтримку під час війни. 26 травня 2026 року Зеленський підписав указ, яким елітному підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ присвоїли почесне найменування «імені Героїв УПА». Президент Польщі Кароль Навроцький (жорсткий націонал-консерватор) назвав рішення Зеленського «скандальним» і «крайньою невдячністю». 29 травня він ініціював процедуру позбавлення ордена. 8 червня Капітула ордена обговорила питання. 19 червня 2026 року Навроцький офіційно позбавив Зеленського Ордена Білого Орла. Це вкрай рідкісний випадок: за понад 300 років орден відбирали лише один раз (у 1932 році).

У відповідь низка українських чиновників відмовилися від польських нагород, і навпаки — польські чиновники відмовляються від українських нагород. На жаль, ця ситуація надмірно політизується в обох країнах і точно не йде на користь українському та польському народам. Натомість вона вигідна спільному ворогу.

Корінь проблеми — тема ОУН і Волинської трагедії (у польській термінології — «rzeź wołyńska» або «zbrodnia wołyńska») — вкрай чутлива й політизована, з протилежними наративами. Ми спробували з’ясувати, чи існують наукові та відносно збалансовані публікації українською та польською мовами з цього питання.

Ми вважаємо, що найкращі ліки від подібних ексцесів і від політиканів, які спекулюють на історичній трагедії, — це сонячне світло, тобто максимально відкрите, засноване на перевірених джерелах наукове дослідження проблеми. ☀️

Ось що ми знайшли:
🇵🇱Польські публікації
Найавторитетніший і найчастіше рекомендований автор — Ґжеґож Мотика (Grzegorz Motyka), історик, фахівець із польсько-українських відносин 1939–1947 років, співробітник ПАН/ІПН. «Od rzezi wołyńskiej do akcji „Wisła”. Konflikt polsko-ukraiński 1943–1947» (2011 і наступні видання; є англійський переклад From the Volhynian Massacre to Operation Vistula). Комплексна монографія про польсько-український конфлікт 1943–1947 років. Ґрунтується на широкому колі джерел (зокрема українських). Рецензії відзначають виваженість, науковий рівень і відсутність шовінізму. Це одна з найкращих оглядових робіт.

Інші польські роботи:
Публікації ІПН (Інститут національної пам’яті): збірники документів «Dokumenty Zbrodni Wołyńskiej» (нещодавно перекладені українською) 🇺🇦, матеріали конференцій на кшталт «Wołyń 1943 – rozliczenie» (2010). Це передусім джерела та статистика жертв.

Спільні або діалогові видання: путівники польськими та українськими архівами («Wołyń – Galicja Wschodnia 1943–1944. Przewodnik po polskich i ukraińskich źródłach archiwalnych»).
Мотика часто бере участь у польсько-українських дискусіях і вважається «мостом» для серйозного діалогу.

🇺🇦Українські публікації

Богдан Гудь (професор Львівського національного університету) — роботи з акцентом на довгострокові соціально-економічні та етнічні корені конфлікту (ще з XIX століття, політика Другої Речі Посполитої, земельне питання тощо).
Нещодавня книга «Від Люблінської унії до Волинських масакр. Чотири есе про українсько-польську історію». Автор використовує термін «волинські масакри» (підкреслюючи взаємність), аналізує соціальну історію та закликає до діалогу й ексгумацій. Позиціонує себе в «третій групі» дослідників, які шукають глибокі причини, а не лише події 1943 року.

Колективні та спільні видання: «Відгомін Волинської трагедії в історичній пам’яті польського й українського народів» (2013, за ред. В.Ф. Солдатенка, Український інститут національної пам’яті) — монографія за участю кількох авторів.

Історіографічні огляди: роботи Оксани Каліщук (наприклад, «Волинь’43: історіографічне пізнання і криве дзеркало пам’яті»), дисертації з джерел (усні свідчення, верифікація — Ярослав Борщик та ін.)

@paliturka / Підтримати

🇪🇸 Чому «Життя — це сон» Кальдерона — найбільша філософська драма

«Життя — це сон» Кальдерона вважають однією з найвидатніших філософських п’єс не тому, що в ній багато розумних розмов, а тому, що вона втілює глибокі філософські питання в самій драматичній формі. Філософія тут не декларується — вона проживається героєм і глядачем.

1. Головне питання: що реальне, а що — ілюзія?
П’єса ставить одне з найфундаментальніших питань в історії думки: чи можна відрізнити сон від яви?

Король Базіліо 👑 проводить над сином жорстокий експеримент: присипляє його, зводить на трон, а потім знову присипляє і повертає до в’язниці, переконуючи, що все було сном. Сехісмундо прокидається в кайданах і більше ніколи не може бути впевнений, де реальність.

Це не просто сюжетний прийом. Кальдерон художньо вирішує те, що через рік після прем’єри п’єси сформулює Декарт у «Міркуваннях про метод» — радикальний сумнів у показаннях чуттів. Але робить це за 30 років до Декарта і в драматичній, а не філософській формі.

Друга велика тема — чи можна перемогти приречення? Астрологи передрікають, що Сехісмундо стане тираном і вб’є батька. Сехісмундо врешті-решт сам скасовує пророцтво — не тому, що воно було хибним, а тому, що вибирає бути іншим. Він доводить: навіть якщо все наперед визначено, у людини залишається свобода волі. Це один із найсильніших художніх аргументів на користь свободи волі в європейській літературі.

Педро Кальдерон де ла Барка (1600–1681) — видатний іспанський драматург, поет і священник, один із головних представників іспанського Золотого віку. Його найзнаменитіша п’єса — філософська драма «Життя — це сон» (La vida es sueño, 1635).

@paliturka / Підтримати

☀️ До Армагеддону залишилося кілька місяців. Оприлюднено офіційне попередження

Йдеться про заяву альянсу Five Eyes (розвідувальні та кібер-агентства США🇺🇸, Великої Британії🇬🇧, Канади🇨🇦, Австралії 🇦🇺та Нової Зеландії 🇳🇿) від 22–23 червня 2026 року. Вони прямо написали:

«The timeline is not years, it is months»
(«Часовий проміжок — не роки, а місяці») ⏳

Ось про що йдеться:
Сучасні frontier-моделі (типу Mythos від Anthropic або подібних від OpenAI) вже вміють автономно або майже автономно знаходити складні вразливості, писати експлойти та проводити багатоетапні атаки.

Раніше на пошук і експлуатацію вразливості йшли місяці або роки. Зараз — дні чи навіть години.
Поки найпотужніші моделі тримають під контролем (доступ обмежений), але відкриті та китайські моделі зазвичай відстають на 6–8 місяців. Коли вони наздоженуть — такі можливості отримають усі: від державних хакерів до звичайних злочинців і навіть підлітків.

Результат: атаки стануть дешевшими, швидшими, масштабнішими та доступнішими для менш кваліфікованих людей.

Як це буде виглядати у житті?

Атаки стануть набагато швидшими Час від «знайшов діру» до «зламав і почав красти дані/шифрувати» скорочується з днів/тижнів до годин або навіть хвилин. ШІ може проводити багатоетапну атаку майже автономно.

Хакером може стати майже будь-хто 💋 Раніше для серйозної атаки потрібні були топові спеціалісти. Тепер підліток або звичайний злочинець з доступом до потужної моделі зможе проводити атаки рівня державних хакерських груп. Поріг входу різко падає.

Коли моделі «витечуть» або їх скопіюють Суперздатності отримають усі: злочинці, шпигуни, вимагателі тощо.

Проблема в тому, що прорахувати ризики в такій ситуації неможливо. Є велика ймовірність, що протягом року світ зміниться кардинально. І ніхто не знає, як.

@paliturka / Підтримати

☠️ Похмура поема Кіплінга в записі часів Першої світової війни стає неофіційним гімном сучасності

Йдеться про речитатив (наспівне читання) поеми Редьярда Кіплінга «Boots» («Сапоги», 1903) в історичному записі Тейлора Холмса 1915 року, накладеному на музику з саундтреку Young Fathers.

Ця поема використовувалася й раніше, наприклад, під час тренувань американської армії 🇺🇸 за програмою SERE (Survival, Evasion, Resistance, Escape — «Виживання, Ухилення, Опір, Втеча»). Запис свідомо використовують для створення сильного психічного тиску, дезорієнтації та стресу. Багато ветеранів згадують її як один із наймоторошніших елементів тренування («ніхто, хто пройшов Navy SERE, не забуде “Boots”»).

Однак по-справжньому речитатив став культовим і популярним після використання у постапокаліптичному фільмі «28 років потому» (2025). Це саме та моторошна, ритмічна, майже гіпнотична «мелодія»-чант («Boots—boots—boots—boots—movin’ up and down again!»), яка звучала в трейлерах і стала одним із найзапам’ятовуваніших звукових елементів фільму. У самій картині вона з’являється під час першої експедиції героїв фільму Джеймі та Спайка на материк (приблизно на 10-й хвилині), коли вони йдуть землею, а голос за кадром читає поему під електронний саундтрек. Вона підкреслює відчуття маршу «в нікуди», безвиході та навислої загрози.

З того часу речитатив почав поширюватися інтернетом у геометричній прогресії.

Ключовий рефрен:
«There’s no discharge in the war!»
(«У цій війні немає звільнення!») ❌

Це одна з найсильніших фраз. Вона викликає відчуття повної безвиході та приреченості. У контексті війни це означає «ти ніколи не повернешся додому». У сучасному сприйнятті це легко переноситься на будь-які нескінченні кризи, вигорання, тривогу — «життя як війна».

@paliturka / Підтримати

🧑‍🦰Вчені навчилися читати римські сувої, що згоріли 2 тисячі років тому

Вчені з Університету Кентуккі за допомогою методів машинного зору змогли прочитати збережену частину одного зі сувоїв, які постраждали під час виверження вулкана Везувій у 79 році нашої ери. 🌋

Дослідники розповіли, що повністю віртуально розгорнули й прочитали близько 20 стовпців тексту на сувої, який знайшли на віллі в стародавньому місті Геркуланум на півдні Італії. 🇮🇹 Вважається, що в цьому будинку жив тесть Гая Юлія Цезаря — давньоримський консул і цензор Луцій Кальпурній Пізон Цезонін.

Із понад 600 нерозгорнутих геркуланумських сувоїв тепер реально прочитати значну частину без ризику знищення артефактів. Проєкт відкриває нову епоху у вивченні античної філософії (особливо епікуреїзму та стоїцизму) і доводить, що технології цифрової спадщини здатні повертати до життя голоси, які мовчали майже два тисячоліття.

Що конкретно вдалося прочитати?

Сувій PHerc. 1667 (зберігається в Неаполі)
Прочитали майже 1,5 метра тексту — це близько 20 стовпців. Раніше цей сувій вважали повністю нечитабельним. Текст — філософський трактат про етику та людську поведінку. Найімовірніше, це стоїчна філософія (а не епікурейська, як у більшості інших сувоїв з Геркуланума).

Головні теми:
Що таке імпульс (ὁρμή) — внутрішнє спонукання до дії.
Чому небезпечно піддаватися сильним імпульсам без розуму.
Що таке практична мудрість (φρόνησις) — уміння правильно обирати між добром і злом.

Є навіть така фраза (приблизно так вона звучить українською): "Ми будемо досліджувати щось, але не зможемо це зрозуміти, якщо хоча б трохи відійдемо від самих себе і від своєї природи." 💭

Можливий автор — Хрисіпп (один з найважливіших стоїків) або хтось із його кола. У тексті згадується його племінник Аристокреон.

Загалом на території вілли виявили понад 600 папірусів. Кілька століть сувої пролежали під камінням, попелом і лавою — вони були крихкими й обвугленими, тому розсипалися від найменшого дотику. Через попередні спроби розгорнути сувої, які проводили з середини XVIII століття, частина папірусів була знищена, а частина стала нечитабельною. Тепер їх матимуть змогу прочитати, можливо, повністю.

@paliturka / Підтримати

🔫 Зростаюча українофобія в Східній Європі: небезпека, яку вперто не помічають

Вчора стало відомо, що в Чехії обговорюють можливість позбавити Зеленського ордена Білого Лева. Цю ідею просуває права націоналістична партія «Свобода і пряма демократія» (SPD), яка входить до правлячої коаліції. Питання планують розглянути в парламенті. Навіть якщо пропозицію буде відхилено, саме обговорення цієї теми вже завдає шкоди Україні.

Але якщо рішення буде ухвалено, коментатори, які ще недавно із запалом лаяли Польщу та її президента, змушені будуть переключитися на Чехію. Схожий сценарій цілком імовірний у Словаччині, Угорщині, Румунії та, можливо, в інших країнах — як Східної, так і Західної Європи. 🇪🇺 Не обов’язково відбирати нагороди: способів завдати шкоди Україні в її нинішньому вразливому становищі вистачає.

Причина таких кроків — не принципова позиція, а звичайне політиканство та гнила дипломатія. Скандал навколо польської нагороди вже дав президенту Польщі Навроцькому помітне зростання рейтингу. Логічно, що інші лідери можуть захотіти повторити цей «успішний» досвід — вжалити Україну заради власної популярності.

Президента Навроцького з його історичними опусами можна було просто проігнорувати. Натомість влаштували гучне публічне змагання — хто сильніше плюне в обличчя іншого. Змагання, яке привернуло увагу світових ЗМІ, виграв Навроцький.

Насправді за всіма цими скандалами стоїть не історія, не УПА і не ордени. Реальна причина — це зростаюча українофобія в країнах Східної Європи. На жаль, цю серйозну й небезпечну тенденцію досі не хочуть бачити. Ситуація не виправиться сама собою, а спроби апелювати до співчуття щодо воюючої України в нинішніх умовах не спрацюють.

Ми очікуємо не чергових скандалів та імпульсивних жестів, а виваженої, державної політики. Політики, яка базується на раціональних рішеннях, а не на короткостроковому популізмі.

@paliturka / Підтримати

🇺🇸«Автобіографія» Бенджаміна Франкліна — книга, яку потрібно прочитати саме сьогодні

На жаль, перший повноцінний переклад українською вийшов лише у 2020 році. В Україні ця книга досі майже невідома. А між тим саме вона є однією з ключових для розуміння США.

Бенджамін Франклін (1706–1790) — один із найяскравіших поліматів XVIII століття: друкар, видавець, письменник, науковець, винахідник, масон високих ступенів 🔺, дипломат і один із «батьків-засновників» США. Його вважають класиком, бо він уособлює ідеали Просвітництва в американському варіанті: самовдосконалення, раціоналізм, громадянську чесноту, прагматизм і віру в те, що людина власними зусиллями може змінити світ.

«Автобіографія» Бенджаміна Франкліна — це не товстий том. Вона охоплює лише першу половину його життя (до 1757 року), написана простою і живою мовою, ніби Франклін особисто з тобою розмовляє. Прочитати можна за один-два вихідні.

Ми живемо в епоху, коли:
🏃‍♂️багато інформаційного шуму і мало справжньої дисципліни,
🏃‍♀️‍➡️усі хочуть швидкого результату,
легко розгубитися в потоках контенту.

Франклін пропонує інший шлях — повільний, усвідомлений і системний розвиток. І говорить про це не як теоретик, а як людина, яка все це випробувала на собі.

Якщо ти зараз шукаєш, як жити осмисленіше, як формувати звички чи зберігати фокус — це одна з найкращих книг, до яких варто звернутися саме зараз.

@paliturka / Підтримати

⚫️ 800 тис. книг знищено в Києві внаслідок російської атаки

У ніч на 2 липня під час однієї з наймасованіших комбінованих атак Росії на Київ було повністю зруйновано центральний склад логістичної компанії Denka Logistics. На цьому складі зберігалася продукція українського видавництва BookChef. Внаслідок удару знищено близько 800 тисяч книг.

Видавництво опублікувало заяву:

«Це книги, над якими працювали автори, перекладачі, редактори, ілюстратори, дизайнери, друкарні, менеджери, логісти. Це роки роботи великої кількості людей. Найголовніше: всі наші люди живі! Це те, за що ми зараз тримаємося».

❗️На знак солідарності ми обрали та замовили в магазині видавництва книги, які здалися нам особливо цікавими.

Шум. Хибність людських суджень Колектив авторів

В оточенні ідіотів, або Як зрозуміти тих, кого неможливо зрозуміти Томас Еріксон

Знаки. Таємна мова Всесвіту Лора Лінн Джексон

Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло Філіп Зімбардо

A Court of Frost and Starlight Sarah J. Maas (англійською)

Ви теж можете це зробити.

@paliturka / Підтримати

🇺🇸«Четвертий поворот» Вільяма Штрауса та Ніла Хоу (1997) — пророча і найобговорюваніша книга про майбутнє США

Книга Вільяма Штрауса і Ніла Хоу «Четвертий поворот» (1997) та її продовження від Ніла Хоу (2023) пояснює просту ідею: історія рухається циклами, як пори року. Кожні 80–100 років повторюється один великий цикл, який ділиться на чотири етапи по 20–25 років.

Чотири етапи циклу
Зліт — час оптимізму, коли інституції сильні, а люди відчувають єдність.
Пробудження — період духовного підйому і бунту проти старих правил.
Розпад — росте індивідуалізм, інституції слабшають, суспільство ділиться (культурні війни).
Криза (Четвертий поворот) — найважчий етап. Суспільство стикається з серйозними загрозами, відбувається мобілізація, старий порядок руйнується і народжується новий. Це час великих змін — «слава чи загибель».

У кожному циклі народжуються чотири типи поколінь (Пророки, Мандрівники, Герої та Художники), які по-різному поводяться залежно від того, в якому етапі вони виросли.

Що відбувається зараз
За теорією, з 1946 року триває новий великий цикл. Зараз ми в Четвертому повороті — Кризі, який почався близько 2008 року.

⚡️Які пророцтва вже справдилися
Багато хто зараз відзначає, наскільки точно збіглися ключові моменти з книги 1997 року:
Криза мала початися в середині 2000-х — і справді, після фінансової кризи 2008 року все пішло по наростаючій.

Пік потрясінь очікувався в 2020-х — і ми побачили пандемію, різке зростання поляризації, події січня 2021 року, глибоку недовіру до інституцій та геополітичні конфлікти.

Перед Кризою мав бути період «Розпаду» з культурними війнами та ослабленням довіри — це точно описує 1980–2000-ті роки.

Покоління мали зіграти свої ролі: мілленіали (як «Герої») входять у доросле життя саме під час кризи і змушені брати відповідальність, а буммери (як «Пророки») у старшому віці стають головними «моральними рульовими» в розділеному суспільстві.

Звичайно, не все збіглося до дрібниць, але загальна картина — вхід у глибоку кризу з великими потрясіннями та необхідністю серйозних змін — у багатьох викликає відчуття «це про нас».

Що каже оновлення 2023 року
Ніл Хоу у новій книзі підтверджує: ми все ще всередині Кризи. Найгостріший момент, на його думку, припаде на початок — середину 2030-х. Після цього можливий вихід у новий період «Злету» — з оновленими інституціями, сильнішим відчуттям спільності та поверненням оптимізму. Криза несе небезпеки, але й шанс на справжнє оновлення.

Чому книга особливо актуальна саме зараз
Передбачений період «вирішення» Кризи (оригінально близько 2026 року) збігся з тим моментом, коли багато хто запитує: чи досяг хаос свого піку і що буде далі? Книга дає зрозуміле пояснення поточної поляризації і, що важливо, залишає надію — після зими завжди приходить весна.

Простіше кажучи: у 2000–2030-ті Америка мала увійти в важку, але трансформаційну кризу. І на думку все більшої кількості людей, ми зараз саме посеред цього процесу.

@paliturka / Підтримати