Ракетний удар по «Охматдиту»: встановлено ще трьох командирів армії рф, причетних до атаки

За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора повідомлено про підозру ще трьом представникам військового командування рф, причетним до організації ракетного удару по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві 8 липня 2024 року.

Серед підозрюваних - заступник командира 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії, командир 121-го важкого бомбардувального авіаполку та його заступник. За даними слідства, вони координували підготовку й проведення ракетної атаки із застосуванням стратегічних бомбардувальників Ту-95МС.

Саме під час цієї атаки близько 10:45 ракета Х-101 влучила в лікувальний корпус «Охматдиту», де перебували діти. На той момент у лікарні було понад 600 пацієнтів.

Унаслідок удару загинули двоє цивільних - молода лікарка та дідусь маленької пацієнтки. Щонайменше 34 людини дістали поранення, серед них дев’ятеро дітей. Також було зруйновано приміщення лікарні та знищено медичне обладнання.

3 листопада 2026 року всім трьом повідомили про підозру в порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України).

Раніше підозри за цей воєнний злочин отримали ще троє високопосадовців російської дальньої авіації, зокрема її колишнє та чинне керівництво. Таким чином, у справі про удар по «Охматдиту» підозри оголошено вже шістьом представникам військового командування рф — від керівництва дальньої авіації до командування авіаційного полку.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.

У провадженнях ОГП розслідують загибель 241 українця в російському полоні

У доповіді Спеціальної доповідачки ООН щодо ситуації з правами людини в російській федерації наведено дані про загибель українців у російському полоні.

В Україні тривають розслідування таких фактів. Зокрема, лише у кримінальних провадженнях, які розслідуються за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, встановлено 241 випадок загибелі українців у російському полоні. Серед загиблих - 230 військовополонених та 11 цивільних осіб.

Йдеться про 23 кримінальні провадження, розпочаті від початку повномасштабного вторгнення рф.

Ці дані охоплюють лише підтверджені під час зазначених розслідувань факти загибелі та не включають відомостей із проваджень, процесуальне керівництво в яких здійснюють прокурори обласних прокуратур.

Правоохоронці встановлюють причини та обставини смерті українців, яких утримували на території росії та тимчасово окупованих територіях України.

Зокрема, розслідуються можливі факти катувань, жорстокого поводження, ненадання необхідної медичної допомоги та інших порушень законів і звичаїв війни.

Окремо досліджуються обставини атак на місця утримання полонених та випадки загибелі людей під час їх транспортування.

У кожному випадку слідство встановлює обставини смерті, умови утримання та осіб, причетних до можливих воєнних злочинів.

За результатами розслідувань дев’ятьом особам повідомлено про підозру, обвинувальні акти стосовно трьох осіб скеровано до суду. Одну особу вже засуджено.
Кримінальні провадження розслідуються за ч. 2 ст. 438 КК України - воєнні злочини, що спричинили загибель людини.

Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.

Досудові розслідування тривають. Правоохоронці продовжують встановлювати обставини загибелі українців у російському полоні та ідентифікувати осіб, які можуть бути причетними до вчинення воєнних злочинів.

Катування цивільних на Херсонщині: до кримінальної відповідальності притягнуто 164 особи

Від початку повномасштабного вторгнення рф за катування, незаконне утримання цивільних та інші воєнні злочини на окупованих територіях Херсонщини до кримінальної відповідальності притягнуто 164 особи.

Документування злочинів окупантів триває. Наприкінці жовтня за процесуального керівництва прокурорів Херсонської обласної прокуратури заочно повідомлено про підозру ще двом учасникам окупаційних формувань.

За даними слідства, один із них катував цивільного в захопленому ізоляторі Херсона, вимагаючи інформацію про ЗСУ, рух опору та схрони зброї. Потерпілого били, погрожували зґвалтуванням, піддавали сексуальному насильству та позбавляли їжі й медичної допомоги.

Інший підозрюваний - представник окупаційної «поліції» в Олешках. Він забезпечував допити місцевого жителя, якого били та катували струмом за відмову співпрацювати. Звільнили чоловіка лише після примусової сплати «викупу» та підписання розписки про невиїзд.

Обом інкриміновано порушення законів та звичаїв війни, одному з них також - державну зраду.

Окремо прокурори скерували до суду обвинувальний акт стосовно командира спецпідрозділу «Вятич» росгвардії. Він разом із підлеглими викрав і побив заступника голови селищної ради на Генічещині, намагаючись змусити його очолити окупаційну адміністрацію. Посадовець відмовився, після ночі незаконного утримання його відпустили.

Правоохоронці продовжують документувати воєнні злочини та встановлювати причетних до катувань цивільного населення.

🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання 

Сергій Антоненко працював прокурором у прокуратурах Херсонської області, а також у військових прокуратурах Білгород-Дністровського, Херсонського та Житомирського гарнізонів. За вислугу Сергію присвоєно звання капітана юстиції. Хоча Сергій захистив адвокатуру, розпочати роботу адвокатом він так і не встиг.

З початком війни на сході України в 2014 році Сергій Антоненко протягом трьох років брав участь у бойових діях в АТО, де мав позивний «Прокурор». Через отримане під час служби поранення повернувся до прокурорської діяльності. 

Втім, після початку повномасштабного вторгення Сергій приєднався до 40-го окремого стрілецького батальйону «Кодак», де командував підрозділом і разом із побратимами виконував бойові завдання на передовій.

Сестра захисника, Анна, згадувала, як брат від самого початку вторгнення рвався на фронт. 
«Завжди казав: «Хто, якщо не ми?» Завжди вірив у нашу перемогу! На повідомлення: «Як ти?», у нього завжди було: «Все добре». Але добре там ніколи не було, там пекло… Пекло, в якому помирають наші люди, помирають найкращі».

19 липня 2022 року капітан Сергій Антоненко загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Норцівка Ізюмського району Харківської області. Його життя обірвалося в самому пеклі війни, де він боровся за свободу і незалежність України. Поховали героя 26 липня 2022 року на кладовищі Героїв АТО у рідному Кам’янському.

За мужність і самопожертву Сергій Антоненко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 

У Сергія залишилися батьки, сестра Анна та племінниця, які бережуть пам’ять про нього як про людину честі, відваги та непохитної віри в перемогу.

Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Антоненка — прокурора та капітана, чиї вчинки — ціна нашої свободи.

За вбивство дружини єгеря та замах на його життя прокуратура вимагатиме довічного ув’язнення

44-річного жителя Луцька засудили до 13 років позбавлення волі за вбивство дружини єгеря та замах на його життя. Прокурори Волинської обласної прокуратури оскаржать вирок в апеляції та наполягатимуть на довічному ув’язненні.

У суді довели, що 29 березня 2025 року єгер Володимир-Волинської мисливської дільниці ДП «Ліси України» отримав повідомлення про незаконне полювання поблизу села Пустомити Луцького району.

Під час перевірки він виявив озброєного чоловіка, який намагався уникнути затримання. Між ними виник конфлікт, під час якого чоловік кілька разів вистрілив у єгеря, а потім — у його дружину, яка була поруч.

Жінка загинула на місці, а її чоловік отримав вогнепальні поранення.

Під час обшуку в оселі нападника вилучили два пістолети, патрони, бездимний порох та капсули з трамадолом.

Суд визнав чоловіка винним в умисному вбивстві дружини єгеря у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків, закінченому замаху на вбивство самого єгеря, незаконному поводженні зі зброєю та вибуховими речовинами, а також незаконному придбанні й зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.