Штурмували позиції ЗСУ на Харківщині та Донеччині – 9 військових окупаційної армії засуджено до 15 років ув’язнення
За публічного обвинувачення Донецької обласної прокуратури ухвалено вироки 9 чоловікам за державну зраду та колабораційну діяльність (ч. ч. 1, 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України). Їх засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Засуджені – мешканці Харцизька та Севастополя, які підписали контракти, перебуваючи у виправних колоніях. Ще 7 чоловіків - уродженці Краматорська, Макіївки, Донецька, Ясинуватої і Юнокомунарівська. У суді доведено, що у 2014–2025 роках вони добровільно вступили до війська окупантів. Один з них, будучи командиром відділення окремого стрілецького полку, зводив антидроновий захист дороги. Інший - оператор БпЛА, котрий контролював шляхи якими пересувались українські військовослужбовці. Крім того, він забезпечував зв’язок під час навчань особового складу.
Решта обіймали посади стрільців, помічника гранатометника та заступника командира взводу зенітно-ракетної батареї. Усі вони штурмували позиції підрозділів Сил оборони України на Харківщині і Донеччині. Забезпечували контрольно-пропускний режим на мостах й території штабу та ремонтували військову техніку. Також чергували на блокпостах, утримували позиції зс рф, перевозили окупантів, облаштовували фортифікаційні споруди і бліндажі, коригували артилерійські удари.
За публічного обвинувачення Донецької обласної прокуратури ухвалено вироки 9 чоловікам за державну зраду та колабораційну діяльність (ч. ч. 1, 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України). Їх засуджено до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Засуджені – мешканці Харцизька та Севастополя, які підписали контракти, перебуваючи у виправних колоніях. Ще 7 чоловіків - уродженці Краматорська, Макіївки, Донецька, Ясинуватої і Юнокомунарівська. У суді доведено, що у 2014–2025 роках вони добровільно вступили до війська окупантів. Один з них, будучи командиром відділення окремого стрілецького полку, зводив антидроновий захист дороги. Інший - оператор БпЛА, котрий контролював шляхи якими пересувались українські військовослужбовці. Крім того, він забезпечував зв’язок під час навчань особового складу.
Решта обіймали посади стрільців, помічника гранатометника та заступника командира взводу зенітно-ракетної батареї. Усі вони штурмували позиції підрозділів Сил оборони України на Харківщині і Донеччині. Забезпечували контрольно-пропускний режим на мостах й території штабу та ремонтували військову техніку. Також чергували на блокпостах, утримували позиції зс рф, перевозили окупантів, облаштовували фортифікаційні споруди і бліндажі, коригували артилерійські удари.
Бойовиків затримано у 2025–2026 роках на Покровському й Краматорському напрямках.
❤20👍14
Руслан Кравченко
«Чорні трансплантологи»: викрито схему незаконного продажу анатомічних матеріалів померлих Правоохоронці викрили схему незаконної торгівлі органами і тканинами померлих людей на Буковині. Злочинну діяльність організували посадові особи Чернівецького обласного…
Генеральний прокурор Руслан Кравченко:
За клопотанням прокурорів Шевченківський районний суд міста Чернівці обрав запобіжні заходи всім чотирьом підозрюваним.
Їх узято під варту з можливістю внесення застави розміром 1,5 мільйонів гривень для кожного.
За клопотанням прокурорів Шевченківський районний суд міста Чернівці обрав запобіжні заходи всім чотирьом підозрюваним.
Їх узято під варту з можливістю внесення застави розміром 1,5 мільйонів гривень для кожного.
Telegram
Руслан Кравченко
За клопотанням прокурорів Шевченківський районний суд міста Чернівці обрав запобіжні заходи всім чотирьом підозрюваним.
Їх узято під варту з можливістю внесення застави розміром 1,5 мільйонів гривень для кожного.
Їх узято під варту з можливістю внесення застави розміром 1,5 мільйонів гривень для кожного.
🔥19👍8❤4
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
👍29🔥11❤3
🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання
Сергій Цимбал спершу працював слідчим у прокуратурі Краснодона Луганської області, а згодом — у Дніпровській екологічній прокуратурі.
У липні 2014 року Сергій став до лав 25-го батальйону «Київська Русь». Вже за кілька тижнів, у серпні, він вирушив на фронт, де батальйон вів запеклі бої за Дебальцівський плацдарм — одне з наймасштабніших зіткнень війни на Донбасі.
7 жовтня 2014 року, виконуючи бойове завдання, Сергій разом із трьома побратимами вирушив у розвідку. Група потрапила у засідку спецпризначенців рф. За спогадами одного з учасників бою, саме Сергій перший почув шум та побачив російських військових. Кількість окупантів значно перевищувала склад розвідгрупи: п’ятнадцять проти чотирьох. Потрапивши в оточення, Сергій Цимбал прийняв удар на себе: сказав побратимам — «Відходьте, я вас прикрию», — вибіг на горб, відволікаючи вогонь на себе, й до останнього відстрілювався з кулемета. Рішучі дії воїна врятували життя розвідувальної групи ціною власного: побратими змогли вирватися із засідки.
10 жовтня 2014 року Сергія поховали на центральному кладовищі в селищі Ставище Київської області. Сергій Цимбал посмертно удостоєний звання Героя України із Золотою Зіркою, недержавної нагороди «Народний герой України» та медалі УПЦ КП «За жертовність і любов до України». У селищі його іменем названа вулиця, а на фасаді освітнього закладу відкрито меморіальну дошку. Рішенням селищної ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин селища Ставище».
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Цимбала — прокурора і воїна, який до останнього подиху охороняв закон та незалежність України.
Сергій Цимбал спершу працював слідчим у прокуратурі Краснодона Луганської області, а згодом — у Дніпровській екологічній прокуратурі.
У липні 2014 року Сергій став до лав 25-го батальйону «Київська Русь». Вже за кілька тижнів, у серпні, він вирушив на фронт, де батальйон вів запеклі бої за Дебальцівський плацдарм — одне з наймасштабніших зіткнень війни на Донбасі.
7 жовтня 2014 року, виконуючи бойове завдання, Сергій разом із трьома побратимами вирушив у розвідку. Група потрапила у засідку спецпризначенців рф. За спогадами одного з учасників бою, саме Сергій перший почув шум та побачив російських військових. Кількість окупантів значно перевищувала склад розвідгрупи: п’ятнадцять проти чотирьох. Потрапивши в оточення, Сергій Цимбал прийняв удар на себе: сказав побратимам — «Відходьте, я вас прикрию», — вибіг на горб, відволікаючи вогонь на себе, й до останнього відстрілювався з кулемета. Рішучі дії воїна врятували життя розвідувальної групи ціною власного: побратими змогли вирватися із засідки.
10 жовтня 2014 року Сергія поховали на центральному кладовищі в селищі Ставище Київської області. Сергій Цимбал посмертно удостоєний звання Героя України із Золотою Зіркою, недержавної нагороди «Народний герой України» та медалі УПЦ КП «За жертовність і любов до України». У селищі його іменем названа вулиця, а на фасаді освітнього закладу відкрито меморіальну дошку. Рішенням селищної ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин селища Ставище».
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Цимбала — прокурора і воїна, який до останнього подиху охороняв закон та незалежність України.
💔42❤4
Кожен вирок - результат зібраних доказів, доведеної вини та принципової позиції прокурорів.
#Вироки #роботаПрокурорів #Прокуратура #Відповідальність #Правосуддя
#Вироки #роботаПрокурорів #Прокуратура #Відповідальність #Правосуддя
👍18❤17
🕯️ Загальнонаціональна хвилина мовчання
У квітні 2026 року після важкої хвороби пішов із життя Вадим Каракай — Захисник України, штаб-сержант, працівник Офісу Генерального прокурора.
Вадим розпочав свій професійний шлях у серпні 2010 року. Працював у прокуратурі Дніпропетровської області, а з 2017 року обіймав посади слідчого з особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та прокурора відділу Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора. За сумлінну службу неодноразово отримував заохочення від Генерального прокурора.
З початком повномасштабного вторгнення він добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України. Пройшов шлях від солдата-стрільця до штаб-сержанта. Брав участь у звільненні Київщини, Харківщини та у запеклих боях на Донеччині.
Колеги та друзі пам’ятають Вадима як висококваліфікованого і принципового фахівця, порядну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу. Навіть під час служби він мужньо боровся з підступною хворобою, до останнього залишаючись вірним своїй справі.
Світла пам’ять про Вадима Каракая назавжди залишиться в наших серцях.
Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.
У квітні 2026 року після важкої хвороби пішов із життя Вадим Каракай — Захисник України, штаб-сержант, працівник Офісу Генерального прокурора.
Вадим розпочав свій професійний шлях у серпні 2010 року. Працював у прокуратурі Дніпропетровської області, а з 2017 року обіймав посади слідчого з особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та прокурора відділу Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора. За сумлінну службу неодноразово отримував заохочення від Генерального прокурора.
З початком повномасштабного вторгнення він добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України. Пройшов шлях від солдата-стрільця до штаб-сержанта. Брав участь у звільненні Київщини, Харківщини та у запеклих боях на Донеччині.
Колеги та друзі пам’ятають Вадима як висококваліфікованого і принципового фахівця, порядну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу. Навіть під час служби він мужньо боровся з підступною хворобою, до останнього залишаючись вірним своїй справі.
Світла пам’ять про Вадима Каракая назавжди залишиться в наших серцях.
Прокуратура України вшановує пам’ять колег, які полягли у боях під час несення служби у війську та загинули внаслідок російської агресії в тилу.
💔32😭9❤3
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
«Хімпром» організував в Україні мережу кол-центрів для вербування наркозбувачів у Казахстані – затримано сімох учасників
За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора викрито діяльність злочинної організації «Хімпром», учасники якої, за даними слідства, створили в Україні мережу кол-центрів для залучення осіб до незаконного збуту наркотичних засобів і психотропних речовин на території Казахстану.
На початку 2024 року один з організаторів «Хімпрому», який перебуває у міжнародному розшуку, вирішив продовжити протиправну діяльність та створив нове стійке ієрархічне злочинне об’єднання. До спільного керівництва він залучив ще одну особу. Вони сформували окремі структурні частини, визначили їх керівників та розподілили ролі між учасниками.
Одним із напрямів діяльності «Хімпрому» стала робота мережі кол-центрів. Керівники структурних частин організовували та координували роботу підлеглих, визначали завдання і контролювали їх виконання. До кол-центрів були залучені старші оператори та оператори.
За версією слідства, оператори встановлювали контакти з особами на території Казахстану та схиляли їх до участі в незаконному збуті наркотиків і психотропних речовин. Для конспірації учасники використовували псевдоніми та умовні позначення, приховуючи персональні дані.
У межах спецоперації правоохоронці провели обшуки та комплекс слідчих дій. За їх результатами затримано сімох учасників злочинної організації.
Наразі вирішується питання про обрання затриманим запобіжних заходів.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора викрито діяльність злочинної організації «Хімпром», учасники якої, за даними слідства, створили в Україні мережу кол-центрів для залучення осіб до незаконного збуту наркотичних засобів і психотропних речовин на території Казахстану.
На початку 2024 року один з організаторів «Хімпрому», який перебуває у міжнародному розшуку, вирішив продовжити протиправну діяльність та створив нове стійке ієрархічне злочинне об’єднання. До спільного керівництва він залучив ще одну особу. Вони сформували окремі структурні частини, визначили їх керівників та розподілили ролі між учасниками.
Одним із напрямів діяльності «Хімпрому» стала робота мережі кол-центрів. Керівники структурних частин організовували та координували роботу підлеглих, визначали завдання і контролювали їх виконання. До кол-центрів були залучені старші оператори та оператори.
За версією слідства, оператори встановлювали контакти з особами на території Казахстану та схиляли їх до участі в незаконному збуті наркотиків і психотропних речовин. Для конспірації учасники використовували псевдоніми та умовні позначення, приховуючи персональні дані.
У межах спецоперації правоохоронці провели обшуки та комплекс слідчих дій. За їх результатами затримано сімох учасників злочинної організації.
Їм повідомлено про підозру в участі у злочинній організації, а також в організації незаконного збуту наркотичних засобів і психотропних речовин, вчиненого злочинною організацією (ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України).
Організатору злочинної організації та його спільнику також повідомлено про підозру. Вони переховуються за межами України. Їхні дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
Наразі вирішується питання про обрання затриманим запобіжних заходів.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
👍25❤6🤯2
Вимагали 20 тис доларів за переведення військовослужбовця у тил: повідомлено про підозру чотирьом особам
За процесуального керівництва Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону повідомлено про підозру трьом військовослужбовцям та цивільній особі. Їм інкримінують одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене групою осіб за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України).
За даними слідства, військовослужбовець - водій-спостерігач зенітного кулеметного відділення - вимагав у знайомої військовослужбовця 16 000 доларів США за сприяння у його переведенні до тилової військової частини у Дніпрі. За гроші він обіцяв вплинути на військових службових осіб, які могли прийняти відповідне рішення. У разі відмови від передачі коштів військовослужбовцю погрожували негативними наслідками.
До одержання неправомірної вигоди він залучив іншого військовослужбовця, який перебуває у розпорядженні командира військової частини.
Наприкінці червня 2026 року суму неправомірної вигоди збільшили до 20 000 доларів США. Того ж дня передали 10 000 доларів США, а решту домовилися передати пізніше. Надалі до схеми долучилися цивільний співучасник та полковник - начальник відділу цивільно-військового співробітництва штабу армійського корпусу ЗС України.
За даними слідства, полковник повідомив, що спільно з цивільним співучасником може посприяти у переведенні військовослужбовця за 10 000 доларів США.
При цьому у разі ненадання коштів військовослужбовцю погрожували переведенням до штурмового підрозділу.
Наприкінці серпня 2026 року цивільний співучасник надав реквізити електронного гаманця для переказу коштів. Після надходження 100 доларів США він підтвердив їх отримання та зажадав решту - 9 900 доларів США.
Після отримання коштів усіх чотирьох фігурантів затримали в порядку ст. 208 КПК України.
Під час обшуків вилучено предмет неправомірної вигоди та мобільні телефони.
Крім того, прокурор готує клопотання про накладення арешту на майно підозрюваних.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
За процесуального керівництва Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону повідомлено про підозру трьом військовослужбовцям та цивільній особі. Їм інкримінують одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене групою осіб за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України).
За даними слідства, військовослужбовець - водій-спостерігач зенітного кулеметного відділення - вимагав у знайомої військовослужбовця 16 000 доларів США за сприяння у його переведенні до тилової військової частини у Дніпрі. За гроші він обіцяв вплинути на військових службових осіб, які могли прийняти відповідне рішення. У разі відмови від передачі коштів військовослужбовцю погрожували негативними наслідками.
До одержання неправомірної вигоди він залучив іншого військовослужбовця, який перебуває у розпорядженні командира військової частини.
Наприкінці червня 2026 року суму неправомірної вигоди збільшили до 20 000 доларів США. Того ж дня передали 10 000 доларів США, а решту домовилися передати пізніше. Надалі до схеми долучилися цивільний співучасник та полковник - начальник відділу цивільно-військового співробітництва штабу армійського корпусу ЗС України.
За даними слідства, полковник повідомив, що спільно з цивільним співучасником може посприяти у переведенні військовослужбовця за 10 000 доларів США.
При цьому у разі ненадання коштів військовослужбовцю погрожували переведенням до штурмового підрозділу.
Наприкінці серпня 2026 року цивільний співучасник надав реквізити електронного гаманця для переказу коштів. Після надходження 100 доларів США він підтвердив їх отримання та зажадав решту - 9 900 доларів США.
Після отримання коштів усіх чотирьох фігурантів затримали в порядку ст. 208 КПК України.
Під час обшуків вилучено предмет неправомірної вигоди та мобільні телефони.
За клопотаннями прокурора суд обрав усім чотирьом підозрюваним запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави.
Крім того, прокурор готує клопотання про накладення арешту на майно підозрюваних.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
👍28❤4
Forwarded from Руслан Кравченко
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Від наказу до пуску: двом російським командирам повідомлено про підозру за удари по «Охматдиту» та «Сапфіру»
Кадри з розбитого «Охматдиту» неможливо забути.
Діти з крапельницями просто неба. Лікарі, батьки та рятувальники, які розбирали завали. Зруйновані оперблоки, де ще за мить до удару боролися за дитячі життя.
8 липня 2024 року російська крилата ракета Х-101 влучила в лікувальний корпус найбільшої дитячої лікарні країни. Там перебували понад 600 дітей.
Загинули лікарка та дідусь маленької пацієнтки. Щонайменше 34 людини дістали поранення, серед них дев’ятеро дітей.
Через півтора місяця, 24 серпня, російська балістична ракета «Іскандер-М» зруйнувала готель «Сапфір» у Краматорську. У ньому жили представники іноземних медіа, які розповідали світові правду про російську агресію.
Загинув 38-річний радник Reuters із безпеки Райан Еванс. Ще десятеро людей дістали поранення, серед них 4 громадян України, 5 міжнародних журналістів-працівників зазначеного інформаційного агентства та одна журналістка з Польщі.
Російські ракети не обирають цілі самі.
Координати вводять люди. Накази віддають люди. Пуски здійснюють люди.
Сьогодні ще двом російським командирам повідомлено про підозру у воєнних злочинах. За даними слідства, удар по «Охматдиту» безпосередньо координував генерал-майор – командир 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії дальньої авіації зс рф.
Виконуючи наказ вищого військово-політичного керівництва росії, він віддав бойове розпорядження підпорядкованим підрозділам та координував завдання ракетного удару по дитячій лікарні.
Атаку на готель «Сапфір», за даними слідства, забезпечив полковник – командир 1-ї ракетної бригади 49-ї загальновійськової армії зс рф.
Перебуваючи в ростовській області, він віддавав накази підлеглим, координував їхні дії та контролював завдання удару.
Дії обох командирів кваліфіковано за ч. 2 ст. 438 КК України: порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством.
Обидва злочини росія одразу намагалася прикрити брехнею.
Після удару по «Охматдиту» російська пропаганда вигадувала версії про «падіння української ракети ППО», «військовий госпіталь» та «склад зброї».
Після атаки на «Сапфір» російські ресурси заявили про нібито «ліквідацію іноземних найманців». Коли стало відомо про загибель члена команди Reuters та поранення журналістів, удар почали називати «покаранням».
Лікарня, де рятували дітей. Готель, де жили журналісти.
Жодної воєнної необхідності. Жодної військової переваги. Лише цілеспрямований терор проти цивільних.
Ми послідовно відновлюємо весь шлях злочинного наказу: від вищого командування, яке планувало та санкціонувало атаки, до командирів і військовослужбовців, які забезпечували їх виконання.
За кожен воєнний злочин відповідатиме кожен причетний.
Працюємо далі
Кадри з розбитого «Охматдиту» неможливо забути.
Діти з крапельницями просто неба. Лікарі, батьки та рятувальники, які розбирали завали. Зруйновані оперблоки, де ще за мить до удару боролися за дитячі життя.
8 липня 2024 року російська крилата ракета Х-101 влучила в лікувальний корпус найбільшої дитячої лікарні країни. Там перебували понад 600 дітей.
Загинули лікарка та дідусь маленької пацієнтки. Щонайменше 34 людини дістали поранення, серед них дев’ятеро дітей.
Через півтора місяця, 24 серпня, російська балістична ракета «Іскандер-М» зруйнувала готель «Сапфір» у Краматорську. У ньому жили представники іноземних медіа, які розповідали світові правду про російську агресію.
Загинув 38-річний радник Reuters із безпеки Райан Еванс. Ще десятеро людей дістали поранення, серед них 4 громадян України, 5 міжнародних журналістів-працівників зазначеного інформаційного агентства та одна журналістка з Польщі.
Російські ракети не обирають цілі самі.
Координати вводять люди. Накази віддають люди. Пуски здійснюють люди.
Сьогодні ще двом російським командирам повідомлено про підозру у воєнних злочинах. За даними слідства, удар по «Охматдиту» безпосередньо координував генерал-майор – командир 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії дальньої авіації зс рф.
Виконуючи наказ вищого військово-політичного керівництва росії, він віддав бойове розпорядження підпорядкованим підрозділам та координував завдання ракетного удару по дитячій лікарні.
Атаку на готель «Сапфір», за даними слідства, забезпечив полковник – командир 1-ї ракетної бригади 49-ї загальновійськової армії зс рф.
Перебуваючи в ростовській області, він віддавав накази підлеглим, координував їхні дії та контролював завдання удару.
Дії обох командирів кваліфіковано за ч. 2 ст. 438 КК України: порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством.
Обидва злочини росія одразу намагалася прикрити брехнею.
Після удару по «Охматдиту» російська пропаганда вигадувала версії про «падіння української ракети ППО», «військовий госпіталь» та «склад зброї».
Після атаки на «Сапфір» російські ресурси заявили про нібито «ліквідацію іноземних найманців». Коли стало відомо про загибель члена команди Reuters та поранення журналістів, удар почали називати «покаранням».
Лікарня, де рятували дітей. Готель, де жили журналісти.
Жодної воєнної необхідності. Жодної військової переваги. Лише цілеспрямований терор проти цивільних.
Ми послідовно відновлюємо весь шлях злочинного наказу: від вищого командування, яке планувало та санкціонувало атаки, до командирів і військовослужбовців, які забезпечували їх виконання.
За кожен воєнний злочин відповідатиме кожен причетний.
Працюємо далі
👍24❤17