ОГП і БЕБ викрили тіньову фінансову мережу та вилучили понад 630 млн грн
Офіс Генерального прокурора спільно з Бюро економічної безпеки викрили масштабну тіньову фінансову мережу, яку, за даними слідства, використовували для ухилення від сплати податків та легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Мережа діяла по всій Україні. Її учасники здійснювали обмін готівкової валюти та цифрових активів, а також переказували кошти в межах країни й за кордон. Такі операції учасники схеми називали «перестановками».
Фінансові операції проводили без необхідних дозвільних документів, а отримані доходи не відображали у бухгалтерському та податковому обліку.
Для роботи мережі використовували приміщення неліцензованих пунктів обміну валют під відомою торговою маркою. Водночас необхідних дозвільних документів для здійснення відповідних валютно-обмінних операцій не було.
Під виглядом роботи обмінників готівку також конвертували у цифрові активи з порушенням установлених вимог.
Також вилучено комп’ютерну техніку, мобільні телефони та чорнову документацію, які можуть містити відомості про організацію та діяльність мережі.
Досудове розслідування триває.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
Офіс Генерального прокурора спільно з Бюро економічної безпеки викрили масштабну тіньову фінансову мережу, яку, за даними слідства, використовували для ухилення від сплати податків та легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Мережа діяла по всій Україні. Її учасники здійснювали обмін готівкової валюти та цифрових активів, а також переказували кошти в межах країни й за кордон. Такі операції учасники схеми називали «перестановками».
Фінансові операції проводили без необхідних дозвільних документів, а отримані доходи не відображали у бухгалтерському та податковому обліку.
Для роботи мережі використовували приміщення неліцензованих пунктів обміну валют під відомою торговою маркою. Водночас необхідних дозвільних документів для здійснення відповідних валютно-обмінних операцій не було.
Під виглядом роботи обмінників готівку також конвертували у цифрові активи з порушенням установлених вимог.
У межах кримінального провадження проведено понад 30 обшуків у 16 регіонах України. Правоохоронці вилучили готівку в різних валютах, зокрема російські рублі, загалом на суму понад 630 млн грн у гривневому еквіваленті. Документів, які б підтверджували законне походження та належний облік цих коштів, під час слідчих дій не надали.
Також вилучено комп’ютерну техніку, мобільні телефони та чорнову документацію, які можуть містити відомості про організацію та діяльність мережі.
Досудове розслідування триває.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
🔥28👍14❤10😭3🤔1💔1
Командира роти рф судитимуть за наказ убити цивільного, ще двох військових - за зґвалтування жінки в Бучі
За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора завершено спеціальне досудове розслідування щодо трьох військовослужбовців рф за злочини проти цивільних під час тимчасової окупації Бучі.
Двом військовим 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії зс рф повідомлено про обвинувачення у зґвалтуванні 34-річної жінки (ч. 1 ст. 438 КК України). Один із них — заступник командира взводу — командир гармати, інший — старший механік-водій самохідно-артилерійського взводу.
За даними слідства, у березні 2022 року вони привели жінку на територію домоволодіння на вул. Вокзальній у Бучі та, застосовуючи фізичну силу, по черзі її зґвалтували.
Коли потерпіла намагалася втекти, один із військових відкрив по ній прицільний вогонь. Від отриманих поранень жінка загинула. Обвинувальний акт щодо цього військовослужбовця за її вбивство вже перебуває на розгляді в суді.
Окремий обвинувальний акт за ч. 2 ст. 438 КК України прокурори Офісу Генерального прокурора скерували до суду щодо командира 5-ї роти того самого полку.
Встановлено, що 5 березня 2022 року троє російських військових затримали в Бучі місцевого жителя та силоміць привели його до командира. Той наказав підлеглим убити чоловіка.
Виконуючи наказ, один із військових здійснив щонайменше вісім пострілів з автоматичної зброї. Чоловік загинув на місці.
За процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора завершено спеціальне досудове розслідування щодо трьох військовослужбовців рф за злочини проти цивільних під час тимчасової окупації Бучі.
Двом військовим 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії зс рф повідомлено про обвинувачення у зґвалтуванні 34-річної жінки (ч. 1 ст. 438 КК України). Один із них — заступник командира взводу — командир гармати, інший — старший механік-водій самохідно-артилерійського взводу.
За даними слідства, у березні 2022 року вони привели жінку на територію домоволодіння на вул. Вокзальній у Бучі та, застосовуючи фізичну силу, по черзі її зґвалтували.
Коли потерпіла намагалася втекти, один із військових відкрив по ній прицільний вогонь. Від отриманих поранень жінка загинула. Обвинувальний акт щодо цього військовослужбовця за її вбивство вже перебуває на розгляді в суді.
Окремий обвинувальний акт за ч. 2 ст. 438 КК України прокурори Офісу Генерального прокурора скерували до суду щодо командира 5-ї роти того самого полку.
Встановлено, що 5 березня 2022 року троє російських військових затримали в Бучі місцевого жителя та силоміць привели його до командира. Той наказав підлеглим убити чоловіка.
Виконуючи наказ, один із військових здійснив щонайменше вісім пострілів з автоматичної зброї. Чоловік загинув на місці.
Нагадаємо, у серпні 2026 року прокурори Офісу Генерального прокурора довели в суді вину іншого російського військового у жорстокому поводженні з цивільними під час окупації Бучі. Суд призначив йому 12 років позбавлення волі.
❤21👍11
Виконувач обов'язків Генерального прокурора Антон Ковальський
Провів зустріч із представниками Американської торговельної палати в Україні, Федерації роботодавців України, Європейської Бізнес Асоціації та Української Ради Бізнесу.
Обговорили те, що реально хвилює бізнес у взаємодії з правоохоронною системою.
Для мене важливо було почути, що портал «Стоп Тиск» працює і підприємці бачать у ньому дієвий інструмент. Так само є чіткий запит на відкриту комунікацію з Офісом Генерального прокурора, бо без прямого діалогу складно побачити проблеми так, як їх бачить сам бізнес.
Серед питань, які порушували, – обґрунтованість проведення невідкладних обшуків, вилучення та арешт майна, коли внаслідок цього майже блокується робота підприємства. Водночас бізнес відзначив, що протягом останнього року таких випадків стало значно менше.
Прокурори мають і надалі ретельно оцінювати підстави для застосування відповідних заходів. Підхід тут один: якщо є достатні докази тоді мають бути відповідні процесуальні рішення. Якщо підстав немає – кримінальне провадження не повинно ставати способом тиску на підприємство.
Окремо говорили про комунікацію правоохоронних органів. Передчасні або некоректні повідомлення на офіційних ресурсах можуть завдати компанії репутаційної шкоди ще до прийняття остаточних процесуальних рішень. Це питання винесемо на обговорення міжвідомчої робочої групи в межах реалізації Єдиної комунікаційної стратегії органів правопорядку та прокуратури.
Ще одна проблема, на яку звернув увагу бізнес, це зростання нелегального ринку підакцизних товарів, насамперед сигарет і рідин для електронних сигарет. Від цього втрачає і бюджет, і чесний бізнес, який платить податки та працює за правилами.
Домовилися активніше опрацьовувати ці питання в межах міжвідомчої робочої групи та під час координації діяльності правоохоронних органів.
Такі зустрічі важливі, бо дають можливість переходити від проблем до конкретних рішень. Тому будемо продовжувати те, що вже працює, і вдосконалювати те, де бачимо проблеми.
Провів зустріч із представниками Американської торговельної палати в Україні, Федерації роботодавців України, Європейської Бізнес Асоціації та Української Ради Бізнесу.
Обговорили те, що реально хвилює бізнес у взаємодії з правоохоронною системою.
Для мене важливо було почути, що портал «Стоп Тиск» працює і підприємці бачать у ньому дієвий інструмент. Так само є чіткий запит на відкриту комунікацію з Офісом Генерального прокурора, бо без прямого діалогу складно побачити проблеми так, як їх бачить сам бізнес.
Серед питань, які порушували, – обґрунтованість проведення невідкладних обшуків, вилучення та арешт майна, коли внаслідок цього майже блокується робота підприємства. Водночас бізнес відзначив, що протягом останнього року таких випадків стало значно менше.
Прокурори мають і надалі ретельно оцінювати підстави для застосування відповідних заходів. Підхід тут один: якщо є достатні докази тоді мають бути відповідні процесуальні рішення. Якщо підстав немає – кримінальне провадження не повинно ставати способом тиску на підприємство.
Окремо говорили про комунікацію правоохоронних органів. Передчасні або некоректні повідомлення на офіційних ресурсах можуть завдати компанії репутаційної шкоди ще до прийняття остаточних процесуальних рішень. Це питання винесемо на обговорення міжвідомчої робочої групи в межах реалізації Єдиної комунікаційної стратегії органів правопорядку та прокуратури.
Ще одна проблема, на яку звернув увагу бізнес, це зростання нелегального ринку підакцизних товарів, насамперед сигарет і рідин для електронних сигарет. Від цього втрачає і бюджет, і чесний бізнес, який платить податки та працює за правилами.
Домовилися активніше опрацьовувати ці питання в межах міжвідомчої робочої групи та під час координації діяльності правоохоронних органів.
Такі зустрічі важливі, бо дають можливість переходити від проблем до конкретних рішень. Тому будемо продовжувати те, що вже працює, і вдосконалювати те, де бачимо проблеми.
👍40❤7
Екскерівників держустанови обвинувачують у збитках на понад 18 млн грн під час закупівлі супутникової зйомки
Прокурори Офісу Генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт стосовно двох колишніх керівників державної науково-дослідної установи. Їх обвинувачують у службовій недбалості, що спричинила державі понад 18 млн грн збитків.
У 2021 році установа уклала з китайською корпорацією контракт на понад 22,2 млн грн для отримання ресурсу супутників SuperView-1, які мали забезпечити високоточну зйомку території України та за її межами.
За умовами договору установа мала отримати 1366 умовних одиниць такого супутникового ресурсу. Однак фактично отримала лише 261 - менш як п’ята частина від передбаченого обсягу. Попри це посадовці погодили та підписали п’ять актів приймання послуг, якими підтвердили отримання всього обсягу, передбаченого договором.
За даними слідства, обвинувачені не перевірили фактичний обсяг наданих послуг і достовірність документів, хоча були зобов’язані це зробити.
У результаті державна установа оплатила значний обсяг послуг, які фактично не отримала.
За висновками судових експертиз, державі завдано понад 18,2 млн грн збитків.
Під час досудового розслідування Державне космічне агентство України заявило цивільний позов про відшкодування понад 18,2 млн грн завданої шкоди.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
Прокурори Офісу Генерального прокурора скерували до суду обвинувальний акт стосовно двох колишніх керівників державної науково-дослідної установи. Їх обвинувачують у службовій недбалості, що спричинила державі понад 18 млн грн збитків.
У 2021 році установа уклала з китайською корпорацією контракт на понад 22,2 млн грн для отримання ресурсу супутників SuperView-1, які мали забезпечити високоточну зйомку території України та за її межами.
За умовами договору установа мала отримати 1366 умовних одиниць такого супутникового ресурсу. Однак фактично отримала лише 261 - менш як п’ята частина від передбаченого обсягу. Попри це посадовці погодили та підписали п’ять актів приймання послуг, якими підтвердили отримання всього обсягу, передбаченого договором.
За даними слідства, обвинувачені не перевірили фактичний обсяг наданих послуг і достовірність документів, хоча були зобов’язані це зробити.
У результаті державна установа оплатила значний обсяг послуг, які фактично не отримала.
За висновками судових експертиз, державі завдано понад 18,2 млн грн збитків.
Дії обвинувачених кваліфіковано за ч. 2 ст. 367 КК України - службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.
Під час досудового розслідування Державне космічне агентство України заявило цивільний позов про відшкодування понад 18,2 млн грн завданої шкоди.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
👍35❤1
Катував українських полонених струмом і кийками: посадовцю колонії на Луганщині повідомили про підозру
Начальника оперативного відділу так званої «Суходільської виправної колонії № 4» на тимчасово окупованій Луганщині підозрюють у систематичному жорстокому поводженні з українськими військовополоненими.
За даними слідства, упродовж 2022–2025 років він особисто та разом з іншими особами застосовував до полонених фізичне, психологічне та сексуальне насильство.
Військовослужбовців ЗСУ, яких утримували в колонії, били руками, ногами та гумовими палицями, а також катували електричним струмом, застосовуючи його до різних ділянок тіла.
Насильство мало систематичний характер і було спрямоване на приниження українських військових через їхню службу у Збройних Силах України та участь у відсічі збройній агресії проти України.
30 вересня 2026 року за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора громадянину України заочно повідомлено про підозру у жорстокому поводженні з військовополоненими, зокрема вчиненому групою осіб, за ч. 1 ст. 438 КК України.
Начальника оперативного відділу так званої «Суходільської виправної колонії № 4» на тимчасово окупованій Луганщині підозрюють у систематичному жорстокому поводженні з українськими військовополоненими.
За даними слідства, упродовж 2022–2025 років він особисто та разом з іншими особами застосовував до полонених фізичне, психологічне та сексуальне насильство.
Військовослужбовців ЗСУ, яких утримували в колонії, били руками, ногами та гумовими палицями, а також катували електричним струмом, застосовуючи його до різних ділянок тіла.
Насильство мало систематичний характер і було спрямоване на приниження українських військових через їхню службу у Збройних Силах України та участь у відсічі збройній агресії проти України.
30 вересня 2026 року за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора громадянину України заочно повідомлено про підозру у жорстокому поводженні з військовополоненими, зокрема вчиненому групою осіб, за ч. 1 ст. 438 КК України.
Нагадаємо, у вересні 2026 року двом працівникам виправної колонії № 1 у Тульській області рф повідомили про підозру у жорстокому поводженні з українськими цивільними. За даними слідства, упродовж трьох років вони систематично били чотирьох полонених гумовими кийками, застосовували електрошокери, психологічний тиск і приниження.
🤬28👍2❤1
Понад 76 га державної землі біля солоних озер Солотвина вивели з користування держпідприємства: п’ятьом посадовцям повідомлено про підозру
За процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури п’ятьом посадовцям повідомлено про підозру у справі щодо незаконного виведення з користування державного підприємства понад 76 га землі в Солотвині.
За даними слідства, після оформлення нових меж площу земель держпідприємства з видобутку солі зменшили зі 135 до 59,3 га. Понад 76 га державної землі опинилися поза його користуванням. На цій території сформували понад 460 окремих ділянок, частину з яких передали у приватну власність.
Серед підозрюваних — колишній голова селищної ради, посадовці держпідприємства та районної державної адміністрації, кадастровий реєстратор і директор товариства, яке розробляло документацію із землеустрою.
За матеріалами провадження, вони забезпечили виготовлення та затвердження документів, на підставі яких землі зарахували до запасу селищної ради. Це створило можливість зберегти у приватній власності ділянки, сформовані за рахунок державної землі.
Експертизи вже підтвердили незаконність виділення частини таких ділянок загальною площею 1,2 га. Законність оформлення решти земель наразі перевіряють.
Йдеться про цінну курортну територію навколо солоних озер Солотвина, де вода та лікувальні грязі мають високу мінералізацію. На частині території вже працюють відпочинкові бази.
Залежно від ролі, підозрюваним інкримінують зловживання службовим становищем, службове підроблення та несанкціоновані дії з інформацією.
Наразі слідчі перевіряють законність формування та передачі у приватну власність усіх понад 460 ділянок, а також зміни цільового призначення окремих земель. Тривають експертизи та встановлюється можлива причетність інших осіб.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
За процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури п’ятьом посадовцям повідомлено про підозру у справі щодо незаконного виведення з користування державного підприємства понад 76 га землі в Солотвині.
За даними слідства, після оформлення нових меж площу земель держпідприємства з видобутку солі зменшили зі 135 до 59,3 га. Понад 76 га державної землі опинилися поза його користуванням. На цій території сформували понад 460 окремих ділянок, частину з яких передали у приватну власність.
Серед підозрюваних — колишній голова селищної ради, посадовці держпідприємства та районної державної адміністрації, кадастровий реєстратор і директор товариства, яке розробляло документацію із землеустрою.
За матеріалами провадження, вони забезпечили виготовлення та затвердження документів, на підставі яких землі зарахували до запасу селищної ради. Це створило можливість зберегти у приватній власності ділянки, сформовані за рахунок державної землі.
Експертизи вже підтвердили незаконність виділення частини таких ділянок загальною площею 1,2 га. Законність оформлення решти земель наразі перевіряють.
Йдеться про цінну курортну територію навколо солоних озер Солотвина, де вода та лікувальні грязі мають високу мінералізацію. На частині території вже працюють відпочинкові бази.
Залежно від ролі, підозрюваним інкримінують зловживання службовим становищем, службове підроблення та несанкціоновані дії з інформацією.
Наразі слідчі перевіряють законність формування та передачі у приватну власність усіх понад 460 ділянок, а також зміни цільового призначення окремих земель. Тривають експертизи та встановлюється можлива причетність інших осіб.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
👍129❤6
🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання
Захисник України Сергій Миколайович Грибков — прокурор та доброволець, який став у стрій захисників України від початку вторгнення росії на Луганщині.
Сергій — уродженець Луцька. У 2005 році розпочав свою роботу в органах прокуратури помічником Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Волинської області. Відтоді працював на різних посадах у прокуратурі м. Володимира-Волинського та в Луцьку, у структурних підрозділах прокуратури області. Рішення про захист країни прийняв, обіймаючи посаду прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Волинської області.
У зону АТО Сергій пішов добровольцем у липні 2014 року, приєднавшись до лав батальйону «Айдар». Виконував бойові завдання на Луганщині: обороняв селище Хрящувате, село Червоний Яр, селище Велика Вергунка, патрулював місто Щастя.
Російські окупанти забрали життя Сергія 5 вересня 2014 року. Тоді під час виконання бойового завдання в районі села Весела Гора поблизу м. Щастя його підрозділ «Грізлі» батальйону «Айдар» потрапив у засідку російського спецназу. У бою Сергій загинув. Чоловіку було 33 роки.
Дізнатися про долю Сергія та увічнити його пам’ять вдалося не одразу: спочатку воїна поховали як невідомого солдата на військовому кладовищі в селі Чмирівка під Старобільськом. Тільки у 2016 році, завдяки експертизі ДНК, Сергія вдалося ідентифікувати, і 8 квітня того ж року його перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа Луцького району.
Мужність добровольця вшанована різними нагородами:
· Указом Президента України Сергій Грибков був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);
· Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно);
· У 2019 році рішенням Луцької міської ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно).
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Грибкова — прокурора, який взяв зброю, аби захистити закон, свободу та незалежність України.
Захисник України Сергій Миколайович Грибков — прокурор та доброволець, який став у стрій захисників України від початку вторгнення росії на Луганщині.
Сергій — уродженець Луцька. У 2005 році розпочав свою роботу в органах прокуратури помічником Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Волинської області. Відтоді працював на різних посадах у прокуратурі м. Володимира-Волинського та в Луцьку, у структурних підрозділах прокуратури області. Рішення про захист країни прийняв, обіймаючи посаду прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Волинської області.
У зону АТО Сергій пішов добровольцем у липні 2014 року, приєднавшись до лав батальйону «Айдар». Виконував бойові завдання на Луганщині: обороняв селище Хрящувате, село Червоний Яр, селище Велика Вергунка, патрулював місто Щастя.
Російські окупанти забрали життя Сергія 5 вересня 2014 року. Тоді під час виконання бойового завдання в районі села Весела Гора поблизу м. Щастя його підрозділ «Грізлі» батальйону «Айдар» потрапив у засідку російського спецназу. У бою Сергій загинув. Чоловіку було 33 роки.
Дізнатися про долю Сергія та увічнити його пам’ять вдалося не одразу: спочатку воїна поховали як невідомого солдата на військовому кладовищі в селі Чмирівка під Старобільськом. Тільки у 2016 році, завдяки експертизі ДНК, Сергія вдалося ідентифікувати, і 8 квітня того ж року його перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа Луцького району.
Мужність добровольця вшанована різними нагородами:
· Указом Президента України Сергій Грибков був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);
· Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно);
· У 2019 році рішенням Луцької міської ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно).
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Грибкова — прокурора, який взяв зброю, аби захистити закон, свободу та незалежність України.
💔27❤6😭5
За клопотанням прокуратури взято під варту жінку, підозрювану у катуванні прийомного 7-річного сина на Одещині
За клопотанням Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області суд взяв під варту без права на заставу 42-річну уродженку одного із селищ на Одещині.
Її підозрюють у катуванні прийомного 7-річного сина (ст. 127 КК України).
Встановлено, що жінка зі своїм чоловіком ще у 2024 році створили прийомну сім’ю. Згодом до неї влаштували трьох малолітніх дітей: двох сестричок та їхнього братика.
За даними слідства, прийомна мати знала про діагноз 7-річного хлопчика та пов’язані з ним фізіологічні особливості. Попри це, вона неодноразово карала дитину за наслідки його стану здоров’я, на які хлопчик не міг вплинути.
Упродовж липня цього року жінка змушувала його ставати колінами на гречку та тримати руки піднятими вгору, а також неодноразово била його.
Наразі у межах розслідування перевіряється інформація щодо інших можливих протиправних дій стосовно всіх прийомних дітей, а також причетності інших осіб до скоєння злочинів.
Усіх трьох дітей вилучили з родини. Вони перебувають у безпеці.
Примітка: за ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
За клопотанням Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області суд взяв під варту без права на заставу 42-річну уродженку одного із селищ на Одещині.
Її підозрюють у катуванні прийомного 7-річного сина (ст. 127 КК України).
Встановлено, що жінка зі своїм чоловіком ще у 2024 році створили прийомну сім’ю. Згодом до неї влаштували трьох малолітніх дітей: двох сестричок та їхнього братика.
За даними слідства, прийомна мати знала про діагноз 7-річного хлопчика та пов’язані з ним фізіологічні особливості. Попри це, вона неодноразово карала дитину за наслідки його стану здоров’я, на які хлопчик не міг вплинути.
Упродовж липня цього року жінка змушувала його ставати колінами на гречку та тримати руки піднятими вгору, а також неодноразово била його.
Наразі у межах розслідування перевіряється інформація щодо інших можливих протиправних дій стосовно всіх прийомних дітей, а також причетності інших осіб до скоєння злочинів.
Усіх трьох дітей вилучили з родини. Вони перебувають у безпеці.
Примітка: за ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
❤19🤬4🤯2
Довічне ув’язнення за замовне вбивство пластичного хірурга в Києві залишено в силі
Прокурори Київської міської прокуратури довели вину двох чоловіків у замовному вбивстві 42-річного пластичного хірурга у центрі Києва. Чоловіка, який стріляв у лікаря, засудили до довічного позбавлення волі. Його спільника до 15 років.Апеляційний суд залишив вирок без змін.
Лікаря вбили у лютому 2020 року неподалік його будинку в центрі столиці на вулиці Саксаганського.
До злочину чоловіки готувалися заздалегідь. За хірургом тривалий час стежили, вивчали його звички та маршрути пересування.
Увечері, коли лікар залишив автомобіль у паркінгу та попрямував до будинку, один із нападників прослідував за ним в арку та відкрив вогонь.
Щонайменше чотири рази він стріляв із пістолета, виготовленого на базі пістолета Макарова та обладнаного глушником. Коли він упав, нападник прицільно вистрілив ще раз.
Після цього він сів в автомобіль спільника, який чекав неподалік. Разом вони втекли з місця злочину.
Чоловіки заздалегідь готувалися і до втечі з України. Вони придбали підроблені документи, які планували використати після вбивства.
Правоохоронці встановили нападників за записами камер відеоспостереження. Обох громадян Киргизстану затримали в Одесі.
У листопаді 2022 року Голосіївський районний суд Києва визнав їх винними. Своєї вини чоловіки не визнали. Мотивів убивства у суді вони також не пояснили.
Вирок вони оскаржили. Апеляційний розгляд тривав із січня 2023 року. За цей час засуджені понад 15 разів просили відкласти судові засідання.
Прокурори Київської міської прокуратури наполягали, що вирок є законним і обґрунтованим.
7 вересня 2026 року Київський апеляційний суд погодився з позицією прокурорів та залишив вирок без змін.
Чоловіка, який стріляв у лікаря, визнано винним у незаконному придбанні зброї, підробці документів та вчиненні вбивство на замовлення (ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, 70 КК України) та засуджено до довічного позбавлення волі. Його спільник проведе за ґратами 15 років.
Обидва засуджені перебувають під вартою.
Прокурори Київської міської прокуратури довели вину двох чоловіків у замовному вбивстві 42-річного пластичного хірурга у центрі Києва. Чоловіка, який стріляв у лікаря, засудили до довічного позбавлення волі. Його спільника до 15 років.Апеляційний суд залишив вирок без змін.
Лікаря вбили у лютому 2020 року неподалік його будинку в центрі столиці на вулиці Саксаганського.
До злочину чоловіки готувалися заздалегідь. За хірургом тривалий час стежили, вивчали його звички та маршрути пересування.
Увечері, коли лікар залишив автомобіль у паркінгу та попрямував до будинку, один із нападників прослідував за ним в арку та відкрив вогонь.
Щонайменше чотири рази він стріляв із пістолета, виготовленого на базі пістолета Макарова та обладнаного глушником. Коли він упав, нападник прицільно вистрілив ще раз.
Після цього він сів в автомобіль спільника, який чекав неподалік. Разом вони втекли з місця злочину.
Чоловіки заздалегідь готувалися і до втечі з України. Вони придбали підроблені документи, які планували використати після вбивства.
Правоохоронці встановили нападників за записами камер відеоспостереження. Обох громадян Киргизстану затримали в Одесі.
У листопаді 2022 року Голосіївський районний суд Києва визнав їх винними. Своєї вини чоловіки не визнали. Мотивів убивства у суді вони також не пояснили.
Вирок вони оскаржили. Апеляційний розгляд тривав із січня 2023 року. За цей час засуджені понад 15 разів просили відкласти судові засідання.
Прокурори Київської міської прокуратури наполягали, що вирок є законним і обґрунтованим.
7 вересня 2026 року Київський апеляційний суд погодився з позицією прокурорів та залишив вирок без змін.
Чоловіка, який стріляв у лікаря, визнано винним у незаконному придбанні зброї, підробці документів та вчиненні вбивство на замовлення (ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, 70 КК України) та засуджено до довічного позбавлення волі. Його спільник проведе за ґратами 15 років.
Обидва засуджені перебувають під вартою.
❤20👍12