Понад 76 га державної землі біля солоних озер Солотвина вивели з користування держпідприємства: п’ятьом посадовцям повідомлено про підозру
За процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури п’ятьом посадовцям повідомлено про підозру у справі щодо незаконного виведення з користування державного підприємства понад 76 га землі в Солотвині.
За даними слідства, після оформлення нових меж площу земель держпідприємства з видобутку солі зменшили зі 135 до 59,3 га. Понад 76 га державної землі опинилися поза його користуванням. На цій території сформували понад 460 окремих ділянок, частину з яких передали у приватну власність.
Серед підозрюваних — колишній голова селищної ради, посадовці держпідприємства та районної державної адміністрації, кадастровий реєстратор і директор товариства, яке розробляло документацію із землеустрою.
За матеріалами провадження, вони забезпечили виготовлення та затвердження документів, на підставі яких землі зарахували до запасу селищної ради. Це створило можливість зберегти у приватній власності ділянки, сформовані за рахунок державної землі.
Експертизи вже підтвердили незаконність виділення частини таких ділянок загальною площею 1,2 га. Законність оформлення решти земель наразі перевіряють.
Йдеться про цінну курортну територію навколо солоних озер Солотвина, де вода та лікувальні грязі мають високу мінералізацію. На частині території вже працюють відпочинкові бази.
Залежно від ролі, підозрюваним інкримінують зловживання службовим становищем, службове підроблення та несанкціоновані дії з інформацією.
Наразі слідчі перевіряють законність формування та передачі у приватну власність усіх понад 460 ділянок, а також зміни цільового призначення окремих земель. Тривають експертизи та встановлюється можлива причетність інших осіб.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
За процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури п’ятьом посадовцям повідомлено про підозру у справі щодо незаконного виведення з користування державного підприємства понад 76 га землі в Солотвині.
За даними слідства, після оформлення нових меж площу земель держпідприємства з видобутку солі зменшили зі 135 до 59,3 га. Понад 76 га державної землі опинилися поза його користуванням. На цій території сформували понад 460 окремих ділянок, частину з яких передали у приватну власність.
Серед підозрюваних — колишній голова селищної ради, посадовці держпідприємства та районної державної адміністрації, кадастровий реєстратор і директор товариства, яке розробляло документацію із землеустрою.
За матеріалами провадження, вони забезпечили виготовлення та затвердження документів, на підставі яких землі зарахували до запасу селищної ради. Це створило можливість зберегти у приватній власності ділянки, сформовані за рахунок державної землі.
Експертизи вже підтвердили незаконність виділення частини таких ділянок загальною площею 1,2 га. Законність оформлення решти земель наразі перевіряють.
Йдеться про цінну курортну територію навколо солоних озер Солотвина, де вода та лікувальні грязі мають високу мінералізацію. На частині території вже працюють відпочинкові бази.
Залежно від ролі, підозрюваним інкримінують зловживання службовим становищем, службове підроблення та несанкціоновані дії з інформацією.
Наразі слідчі перевіряють законність формування та передачі у приватну власність усіх понад 460 ділянок, а також зміни цільового призначення окремих земель. Тривають експертизи та встановлюється можлива причетність інших осіб.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
👍129❤6
🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання
Захисник України Сергій Миколайович Грибков — прокурор та доброволець, який став у стрій захисників України від початку вторгнення росії на Луганщині.
Сергій — уродженець Луцька. У 2005 році розпочав свою роботу в органах прокуратури помічником Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Волинської області. Відтоді працював на різних посадах у прокуратурі м. Володимира-Волинського та в Луцьку, у структурних підрозділах прокуратури області. Рішення про захист країни прийняв, обіймаючи посаду прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Волинської області.
У зону АТО Сергій пішов добровольцем у липні 2014 року, приєднавшись до лав батальйону «Айдар». Виконував бойові завдання на Луганщині: обороняв селище Хрящувате, село Червоний Яр, селище Велика Вергунка, патрулював місто Щастя.
Російські окупанти забрали життя Сергія 5 вересня 2014 року. Тоді під час виконання бойового завдання в районі села Весела Гора поблизу м. Щастя його підрозділ «Грізлі» батальйону «Айдар» потрапив у засідку російського спецназу. У бою Сергій загинув. Чоловіку було 33 роки.
Дізнатися про долю Сергія та увічнити його пам’ять вдалося не одразу: спочатку воїна поховали як невідомого солдата на військовому кладовищі в селі Чмирівка під Старобільськом. Тільки у 2016 році, завдяки експертизі ДНК, Сергія вдалося ідентифікувати, і 8 квітня того ж року його перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа Луцького району.
Мужність добровольця вшанована різними нагородами:
· Указом Президента України Сергій Грибков був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);
· Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно);
· У 2019 році рішенням Луцької міської ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно).
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Грибкова — прокурора, який взяв зброю, аби захистити закон, свободу та незалежність України.
Захисник України Сергій Миколайович Грибков — прокурор та доброволець, який став у стрій захисників України від початку вторгнення росії на Луганщині.
Сергій — уродженець Луцька. У 2005 році розпочав свою роботу в органах прокуратури помічником Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Волинської області. Відтоді працював на різних посадах у прокуратурі м. Володимира-Волинського та в Луцьку, у структурних підрозділах прокуратури області. Рішення про захист країни прийняв, обіймаючи посаду прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Волинської області.
У зону АТО Сергій пішов добровольцем у липні 2014 року, приєднавшись до лав батальйону «Айдар». Виконував бойові завдання на Луганщині: обороняв селище Хрящувате, село Червоний Яр, селище Велика Вергунка, патрулював місто Щастя.
Російські окупанти забрали життя Сергія 5 вересня 2014 року. Тоді під час виконання бойового завдання в районі села Весела Гора поблизу м. Щастя його підрозділ «Грізлі» батальйону «Айдар» потрапив у засідку російського спецназу. У бою Сергій загинув. Чоловіку було 33 роки.
Дізнатися про долю Сергія та увічнити його пам’ять вдалося не одразу: спочатку воїна поховали як невідомого солдата на військовому кладовищі в селі Чмирівка під Старобільськом. Тільки у 2016 році, завдяки експертизі ДНК, Сергія вдалося ідентифікувати, і 8 квітня того ж року його перепоховали на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа Луцького району.
Мужність добровольця вшанована різними нагородами:
· Указом Президента України Сергій Грибков був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно);
· Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно);
· У 2019 році рішенням Луцької міської ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно).
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Грибкова — прокурора, який взяв зброю, аби захистити закон, свободу та незалежність України.
💔27❤6😭5
За клопотанням прокуратури взято під варту жінку, підозрювану у катуванні прийомного 7-річного сина на Одещині
За клопотанням Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області суд взяв під варту без права на заставу 42-річну уродженку одного із селищ на Одещині.
Її підозрюють у катуванні прийомного 7-річного сина (ст. 127 КК України).
Встановлено, що жінка зі своїм чоловіком ще у 2024 році створили прийомну сім’ю. Згодом до неї влаштували трьох малолітніх дітей: двох сестричок та їхнього братика.
За даними слідства, прийомна мати знала про діагноз 7-річного хлопчика та пов’язані з ним фізіологічні особливості. Попри це, вона неодноразово карала дитину за наслідки його стану здоров’я, на які хлопчик не міг вплинути.
Упродовж липня цього року жінка змушувала його ставати колінами на гречку та тримати руки піднятими вгору, а також неодноразово била його.
Наразі у межах розслідування перевіряється інформація щодо інших можливих протиправних дій стосовно всіх прийомних дітей, а також причетності інших осіб до скоєння злочинів.
Усіх трьох дітей вилучили з родини. Вони перебувають у безпеці.
Примітка: за ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
За клопотанням Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області суд взяв під варту без права на заставу 42-річну уродженку одного із селищ на Одещині.
Її підозрюють у катуванні прийомного 7-річного сина (ст. 127 КК України).
Встановлено, що жінка зі своїм чоловіком ще у 2024 році створили прийомну сім’ю. Згодом до неї влаштували трьох малолітніх дітей: двох сестричок та їхнього братика.
За даними слідства, прийомна мати знала про діагноз 7-річного хлопчика та пов’язані з ним фізіологічні особливості. Попри це, вона неодноразово карала дитину за наслідки його стану здоров’я, на які хлопчик не міг вплинути.
Упродовж липня цього року жінка змушувала його ставати колінами на гречку та тримати руки піднятими вгору, а також неодноразово била його.
Наразі у межах розслідування перевіряється інформація щодо інших можливих протиправних дій стосовно всіх прийомних дітей, а також причетності інших осіб до скоєння злочинів.
Усіх трьох дітей вилучили з родини. Вони перебувають у безпеці.
Примітка: за ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
❤19🤬4🤯2
Довічне ув’язнення за замовне вбивство пластичного хірурга в Києві залишено в силі
Прокурори Київської міської прокуратури довели вину двох чоловіків у замовному вбивстві 42-річного пластичного хірурга у центрі Києва. Чоловіка, який стріляв у лікаря, засудили до довічного позбавлення волі. Його спільника до 15 років.Апеляційний суд залишив вирок без змін.
Лікаря вбили у лютому 2020 року неподалік його будинку в центрі столиці на вулиці Саксаганського.
До злочину чоловіки готувалися заздалегідь. За хірургом тривалий час стежили, вивчали його звички та маршрути пересування.
Увечері, коли лікар залишив автомобіль у паркінгу та попрямував до будинку, один із нападників прослідував за ним в арку та відкрив вогонь.
Щонайменше чотири рази він стріляв із пістолета, виготовленого на базі пістолета Макарова та обладнаного глушником. Коли він упав, нападник прицільно вистрілив ще раз.
Після цього він сів в автомобіль спільника, який чекав неподалік. Разом вони втекли з місця злочину.
Чоловіки заздалегідь готувалися і до втечі з України. Вони придбали підроблені документи, які планували використати після вбивства.
Правоохоронці встановили нападників за записами камер відеоспостереження. Обох громадян Киргизстану затримали в Одесі.
У листопаді 2022 року Голосіївський районний суд Києва визнав їх винними. Своєї вини чоловіки не визнали. Мотивів убивства у суді вони також не пояснили.
Вирок вони оскаржили. Апеляційний розгляд тривав із січня 2023 року. За цей час засуджені понад 15 разів просили відкласти судові засідання.
Прокурори Київської міської прокуратури наполягали, що вирок є законним і обґрунтованим.
7 вересня 2026 року Київський апеляційний суд погодився з позицією прокурорів та залишив вирок без змін.
Чоловіка, який стріляв у лікаря, визнано винним у незаконному придбанні зброї, підробці документів та вчиненні вбивство на замовлення (ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, 70 КК України) та засуджено до довічного позбавлення волі. Його спільник проведе за ґратами 15 років.
Обидва засуджені перебувають під вартою.
Прокурори Київської міської прокуратури довели вину двох чоловіків у замовному вбивстві 42-річного пластичного хірурга у центрі Києва. Чоловіка, який стріляв у лікаря, засудили до довічного позбавлення волі. Його спільника до 15 років.Апеляційний суд залишив вирок без змін.
Лікаря вбили у лютому 2020 року неподалік його будинку в центрі столиці на вулиці Саксаганського.
До злочину чоловіки готувалися заздалегідь. За хірургом тривалий час стежили, вивчали його звички та маршрути пересування.
Увечері, коли лікар залишив автомобіль у паркінгу та попрямував до будинку, один із нападників прослідував за ним в арку та відкрив вогонь.
Щонайменше чотири рази він стріляв із пістолета, виготовленого на базі пістолета Макарова та обладнаного глушником. Коли він упав, нападник прицільно вистрілив ще раз.
Після цього він сів в автомобіль спільника, який чекав неподалік. Разом вони втекли з місця злочину.
Чоловіки заздалегідь готувалися і до втечі з України. Вони придбали підроблені документи, які планували використати після вбивства.
Правоохоронці встановили нападників за записами камер відеоспостереження. Обох громадян Киргизстану затримали в Одесі.
У листопаді 2022 року Голосіївський районний суд Києва визнав їх винними. Своєї вини чоловіки не визнали. Мотивів убивства у суді вони також не пояснили.
Вирок вони оскаржили. Апеляційний розгляд тривав із січня 2023 року. За цей час засуджені понад 15 разів просили відкласти судові засідання.
Прокурори Київської міської прокуратури наполягали, що вирок є законним і обґрунтованим.
7 вересня 2026 року Київський апеляційний суд погодився з позицією прокурорів та залишив вирок без змін.
Чоловіка, який стріляв у лікаря, визнано винним у незаконному придбанні зброї, підробці документів та вчиненні вбивство на замовлення (ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115, 70 КК України) та засуджено до довічного позбавлення волі. Його спільник проведе за ґратами 15 років.
Обидва засуджені перебувають під вартою.
❤20👍12
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Результати роботи прокуратури за тиждень: підозри, скеровані до суду обвинувальні акти, позови та вироки
❤27👍17
🕯️ Загальнонаціональна хвилина мовчання
1 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області загинув Сергій Олександрович Божко — головний спеціаліст відділу програмно-технічного забезпечення Департаменту державного майна, ресурсів та матеріально-технічного забезпечення Офісу Генерального прокурора.
Сергій народився 1 вересня 1984 року у Гостомелі на Київщині. У 2007 році закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». Упродовж 2006–2009 років проходив строкову військову службу у ЗСУ.
З травня 2010 року працював в органах прокуратури — спочатку відповідальним черговим відділу супроводження користувачів Генеральної прокуратури України, з 2022 року — у Департаменті державного майна та матеріально-технічного забезпечення Офісу Генерального прокурора. Був професійним фахівцем, якого поважали в колективі, неодноразово заохочувався Генеральним прокурором.
У 2014–2015 роках Сергій добровільно став на захист України під час АТО. У березні 2022 року, не вагаючись, повернувся до лав ЗСУ. Командував мотопіхотною ротою спеціального батальйону «Шквал», мав військове звання «майор». Брав участь у бойових діях на Донеччині та Харківщині. Опікувався підлеглими та в найтяжчі хвилини був поруч з ними на передових позиціях.
Сергія поховано з військовими почестями на Лісовому кладовищі в Києві. У нього залишились батьки та сестра.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам'ять Сергія Божка — захисника Батьківщини.
1 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області загинув Сергій Олександрович Божко — головний спеціаліст відділу програмно-технічного забезпечення Департаменту державного майна, ресурсів та матеріально-технічного забезпечення Офісу Генерального прокурора.
Сергій народився 1 вересня 1984 року у Гостомелі на Київщині. У 2007 році закінчив Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». Упродовж 2006–2009 років проходив строкову військову службу у ЗСУ.
З травня 2010 року працював в органах прокуратури — спочатку відповідальним черговим відділу супроводження користувачів Генеральної прокуратури України, з 2022 року — у Департаменті державного майна та матеріально-технічного забезпечення Офісу Генерального прокурора. Був професійним фахівцем, якого поважали в колективі, неодноразово заохочувався Генеральним прокурором.
У 2014–2015 роках Сергій добровільно став на захист України під час АТО. У березні 2022 року, не вагаючись, повернувся до лав ЗСУ. Командував мотопіхотною ротою спеціального батальйону «Шквал», мав військове звання «майор». Брав участь у бойових діях на Донеччині та Харківщині. Опікувався підлеглими та в найтяжчі хвилини був поруч з ними на передових позиціях.
Сергія поховано з військовими почестями на Лісовому кладовищі в Києві. У нього залишились батьки та сестра.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам'ять Сергія Божка — захисника Батьківщини.
💔35❤6
Кожен вирок - результат зібраних доказів, доведеної вини та принципової позиції прокурорів.
#Вироки #роботаПрокурорів #Прокуратура #Відповідальність #Правосуддя
#Вироки #роботаПрокурорів #Прокуратура #Відповідальність #Правосуддя
👍30❤6🔥1🤔1
🕯️Загальнонаціональна хвилина мовчання
Сергій Антоненко працював прокурором у прокуратурах Херсонської області, а також у військових прокуратурах Білгород-Дністровського, Херсонського та Житомирського гарнізонів. За вислугу Сергію присвоєно звання капітана юстиції. Хоча Сергій захистив адвокатуру, розпочати роботу адвокатом він так і не встиг.
З початком війни на сході України в 2014 році Сергій Антоненко протягом трьох років брав участь у бойових діях в АТО, де мав позивний «Прокурор». Через отримане під час служби поранення повернувся до прокурорської діяльності.
Втім, після початку повномасштабного вторгення Сергій приєднався до 40-го окремого стрілецького батальйону «Кодак», де командував підрозділом і разом із побратимами виконував бойові завдання на передовій.
Сестра захисника, Анна, згадувала, як брат від самого початку вторгнення рвався на фронт.
«Завжди казав: «Хто, якщо не ми?» Завжди вірив у нашу перемогу! На повідомлення: «Як ти?», у нього завжди було: «Все добре». Але добре там ніколи не було, там пекло… Пекло, в якому помирають наші люди, помирають найкращі».
19 липня 2022 року капітан Сергій Антоненко загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Норцівка Ізюмського району Харківської області. Його життя обірвалося в самому пеклі війни, де він боровся за свободу і незалежність України. Поховали героя 26 липня 2022 року на кладовищі Героїв АТО у рідному Кам’янському.
За мужність і самопожертву Сергій Антоненко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У Сергія залишилися батьки, сестра Анна та племінниця, які бережуть пам’ять про нього як про людину честі, відваги та непохитної віри в перемогу.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Антоненка — прокурора та капітана, чиї вчинки — ціна нашої свободи.
Сергій Антоненко працював прокурором у прокуратурах Херсонської області, а також у військових прокуратурах Білгород-Дністровського, Херсонського та Житомирського гарнізонів. За вислугу Сергію присвоєно звання капітана юстиції. Хоча Сергій захистив адвокатуру, розпочати роботу адвокатом він так і не встиг.
З початком війни на сході України в 2014 році Сергій Антоненко протягом трьох років брав участь у бойових діях в АТО, де мав позивний «Прокурор». Через отримане під час служби поранення повернувся до прокурорської діяльності.
Втім, після початку повномасштабного вторгення Сергій приєднався до 40-го окремого стрілецького батальйону «Кодак», де командував підрозділом і разом із побратимами виконував бойові завдання на передовій.
Сестра захисника, Анна, згадувала, як брат від самого початку вторгнення рвався на фронт.
«Завжди казав: «Хто, якщо не ми?» Завжди вірив у нашу перемогу! На повідомлення: «Як ти?», у нього завжди було: «Все добре». Але добре там ніколи не було, там пекло… Пекло, в якому помирають наші люди, помирають найкращі».
19 липня 2022 року капітан Сергій Антоненко загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Норцівка Ізюмського району Харківської області. Його життя обірвалося в самому пеклі війни, де він боровся за свободу і незалежність України. Поховали героя 26 липня 2022 року на кладовищі Героїв АТО у рідному Кам’янському.
За мужність і самопожертву Сергій Антоненко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У Сергія залишилися батьки, сестра Анна та племінниця, які бережуть пам’ять про нього як про людину честі, відваги та непохитної віри в перемогу.
Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Антоненка — прокурора та капітана, чиї вчинки — ціна нашої свободи.
😭19❤8💔6