Ветерани та їхні родини мають отримувати комплексну підтримку. Це один із пріоритетів моєї роботи.
У Кременчуці ознайомився з ходом будівництва ветеранського простору. Важливо, щоб цей об’єкт якнайшвидше став повноцінним місцем підтримки, реабілітації та спілкування для захисників і захисниць та їхніх родин.
Тут передбачені спортивна зала для фізичної реабілітації та тренувань, приміщення для індивідуальної й групової роботи, консультаційні та адміністративні зони.
Наразі будівельна готовність становить 89%. Тривають роботи з внутрішнього й зовнішнього опорядження, облаштування інженерних мереж та благоустрою території.
Загальна вартість проєкту – понад 136,3 млн грн. Фінансування передбачене з державного, обласного та місцевого бюджетів.
За договором, введення простору в експлуатацію заплановане до кінця 2026 року.
Для нас принципово, щоб ветерани мали не лише доступ до послуг, а й простір, де зможуть відновлюватися, спілкуватися, займатися спортом і отримувати необхідну підтримку.
У Кременчуці ознайомився з ходом будівництва ветеранського простору. Важливо, щоб цей об’єкт якнайшвидше став повноцінним місцем підтримки, реабілітації та спілкування для захисників і захисниць та їхніх родин.
Тут передбачені спортивна зала для фізичної реабілітації та тренувань, приміщення для індивідуальної й групової роботи, консультаційні та адміністративні зони.
Наразі будівельна готовність становить 89%. Тривають роботи з внутрішнього й зовнішнього опорядження, облаштування інженерних мереж та благоустрою території.
Загальна вартість проєкту – понад 136,3 млн грн. Фінансування передбачене з державного, обласного та місцевого бюджетів.
За договором, введення простору в експлуатацію заплановане до кінця 2026 року.
Для нас принципово, щоб ветерани мали не лише доступ до послуг, а й простір, де зможуть відновлюватися, спілкуватися, займатися спортом і отримувати необхідну підтримку.
Forwarded from
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Ми зараз маємо інформацію від розвідки, що готується новий удар – по енергетиці, по наших мостах через Дніпро, по цивільній інфраструктурі. Повітряні Сили та Збройні Сили України загалом готуються до захисту. Це непросто.
Потрібні перехоплювачі для «петріотів», кожна домовленість – важлива, кожен день в постачанні – дуже важливий. І дуже просимо партнерів не відкладати постачання на потім.
Будь ласка, бережіть себе, враховуючи загрозу ракет. Слава Україні!
Потрібні перехоплювачі для «петріотів», кожна домовленість – важлива, кожен день в постачанні – дуже важливий. І дуже просимо партнерів не відкладати постачання на потім.
Будь ласка, бережіть себе, враховуючи загрозу ракет. Слава Україні!
Всеукраїнська хвилина мовчання
Дмитро «Брат» Коряк
Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з Полтавщини
Стрілець-зенітник Дмитро Коряк на псевдо «Брат» загинув 11 лютого 2015 року під час виконання бойового завдання. Воїн отримав смертельні уламкові поранення від ворожої міни під час штурму блокпоста. Свій останній бій воїн прийняв поблизу села Саханка Донецької області. Захисникові було 25 років.
Народився Дмитро у місті Полтава. Деякий час з мамою проживав у місті Миргород, там закінчив загальноосвітню школу №5. Вищу освіту за спеціальність інженера-механіка здобув у Національному університеті «Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка». Займався боксом.
Дмитро – учасник Революції Гідності. Очолював самооборону міста Полтави. На Майдані деякий час був Полтавським сотником. У 2014 року вступив до лав добровольців «Азову». Боронив країну на посаді стрільця-зенітника.
«Коли Діму знайшли побратими і підняли його, в цей момент його зброя вистрілила, як виявилось, палець сина був напоготові до пострілу – ось таким він був: завжди готовим до боротьби. В школі син був лідером, мав псевдо «Філософ», бо в будь-якій ситуації не спішив, а розкладав все «по поличках». Цілеспрямований, впевнений, сильний та ідейний – таким, і не тільки, згадують Дмитра його побратими. Він казав мені: «Я націоналіст, не розумію чому люди бояться цього слова – я люблю свою країну, своє місто, свою маму». Ідеальна людина для ідеального світу», – розповіла мама Тамара Олексіївна.
За службу захисника посмертно нагороджено відзнакою полку «Азов» «Широкинська операція», орденом «За мужність» III ступеня, медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України», відзнакою Полтавської обласної ради «За вірність народу України» І ступеня, почесним знаком «Маріуполь. Відстояли – Перемогли», орденом «Лицарський хрест добровольця», медаллю МВС «Захиснику Маріуполя». Посмертно йому присвоєні звання «Почесний громадянин міста Миргорода» та «Почесний громадянин Полтавської міської територіальної громади». На фасаді Національного університету «Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка» та на фасаді школи №5 у Миргороді на честь захисника відкрили пам’ятні дошки. На честь Дмитра Коряка названі вулиці в центрі міст Полтави і Карлівки та села Козаче. Миргородській спеціалізованій школі I-III ступенів № 5 присвоєно його ім'я.
Поховали захисника на Алеї Героїв Центрального кладовища міста Полтави
У Дмитра залишилась мама.
Вічна пам’ять!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Дмитро «Брат» Коряк
Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з Полтавщини
Стрілець-зенітник Дмитро Коряк на псевдо «Брат» загинув 11 лютого 2015 року під час виконання бойового завдання. Воїн отримав смертельні уламкові поранення від ворожої міни під час штурму блокпоста. Свій останній бій воїн прийняв поблизу села Саханка Донецької області. Захисникові було 25 років.
Народився Дмитро у місті Полтава. Деякий час з мамою проживав у місті Миргород, там закінчив загальноосвітню школу №5. Вищу освіту за спеціальність інженера-механіка здобув у Національному університеті «Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка». Займався боксом.
Дмитро – учасник Революції Гідності. Очолював самооборону міста Полтави. На Майдані деякий час був Полтавським сотником. У 2014 року вступив до лав добровольців «Азову». Боронив країну на посаді стрільця-зенітника.
«Коли Діму знайшли побратими і підняли його, в цей момент його зброя вистрілила, як виявилось, палець сина був напоготові до пострілу – ось таким він був: завжди готовим до боротьби. В школі син був лідером, мав псевдо «Філософ», бо в будь-якій ситуації не спішив, а розкладав все «по поличках». Цілеспрямований, впевнений, сильний та ідейний – таким, і не тільки, згадують Дмитра його побратими. Він казав мені: «Я націоналіст, не розумію чому люди бояться цього слова – я люблю свою країну, своє місто, свою маму». Ідеальна людина для ідеального світу», – розповіла мама Тамара Олексіївна.
За службу захисника посмертно нагороджено відзнакою полку «Азов» «Широкинська операція», орденом «За мужність» III ступеня, медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України», відзнакою Полтавської обласної ради «За вірність народу України» І ступеня, почесним знаком «Маріуполь. Відстояли – Перемогли», орденом «Лицарський хрест добровольця», медаллю МВС «Захиснику Маріуполя». Посмертно йому присвоєні звання «Почесний громадянин міста Миргорода» та «Почесний громадянин Полтавської міської територіальної громади». На фасаді Національного університету «Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка» та на фасаді школи №5 у Миргороді на честь захисника відкрили пам’ятні дошки. На честь Дмитра Коряка названі вулиці в центрі міст Полтави і Карлівки та села Козаче. Миргородській спеціалізованій школі I-III ступенів № 5 присвоєно його ім'я.
Поховали захисника на Алеї Героїв Центрального кладовища міста Полтави
У Дмитра залишилась мама.
Вічна пам’ять!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
❗️У Градизькій громаді Кременчуцького району зафіксовано влучання ворожого БпЛА по території приватного підприємства. Попередньо, люди не постраждали.
🇺🇦 Віталій Дяківнич | Полтавська ОВА
❗️У Градизькій громаді Кременчуцького району зафіксовано влучання ворожого БпЛА по території приватного підприємства. Попередньо, люди не постраждали.
❗️Ще один БпЛА впав на відкритій місцевості. Вибуховою хвилею пошкоджено покрівлю та скління вікон приватного будинку. Інформації щодо травмованих до екстрених служб не надходило.
❗️У Кременчуці зафіксовано влучання ворожих БпЛА по території приватних підприємств на двох локаціях. Виникли пожежі. Станом на зараз, відомо про чотирьох травмованих людей. Інформація уточнюється.
🇺🇦 Віталій Дяківнич | Полтавська ОВА
❗️У Кременчуці зафіксовано влучання ворожих БпЛА по території приватних підприємств на двох локаціях. Виникли пожежі. Станом на зараз, відомо про чотирьох травмованих людей. Інформація уточнюється.
Постраждало троє чоловіків та одна жінка. Їм надали медичну допомогу на місці.
❗️У Семенівський громаді Кременчуцького району ворожий БпЛА впав на відкритій місцевості. Виникло загоряння сухої рослинності. Вибуховою хвилею та уламками пошкоджено покрівлі, скління вікон та паркани у 6 приватних домоволодіннях. Станом на зараз, інформації щодо травмованих до екстрених служб не надходило.
ℹ️ Якщо ваше житло чи майно зазнало пошкоджень, звертайтеся до місцевих штабів із ліквідації наслідків або на гарячу лінію Полтавської ОВА: 0 800 502 230.
ℹ️ Якщо ваше житло чи майно зазнало пошкоджень, звертайтеся до місцевих штабів із ліквідації наслідків або на гарячу лінію Полтавської ОВА: 0 800 502 230.
Forwarded from
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
«Хочу подякувати військовим: фронт сильний, і наші операції всі тривають саме так, як визначено. Девʼяносто пʼята бригада ДШВ, Олександрівський напрямок. Дякую вам, воїни! Успішно ведуть наступальні дії та знищують окупанта. Тридцять сьома окрема бригада морської піхоти. Дякую за надійне відбиття російських штурмів! Також 127-ма окрема важка механізована бригада і 57-ма окрема мотопіхотна бригада на Південно-Слобожанському напрямку. Дякую вам!
СБС Збройних Сил України. Дякую 20-й окремій бригаді безпілотних систем та підрозділу К-2: хороші результати. Також – наші воїни ВМС ЗСУ, а особливо розрахунок саме того нашого мобільного ракетного комплексу “Нептун”, який забезпечив ураження російських воєнних виробництв на Ростовщині та в місті Орел. Дякую за влучність, хлопці!
І окрема подяка – усім воїнам Центру спецоперацій “Альфа” СБУ. Це незмінно високоефективний підрозділ. Найбільше уражень російських окупантів забезпечує саме “Альфа”. І насправді дуже хотілося б тільки таких результатів і від усіх інших складових Служби безпеки України».
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 1718-го дня війни.
СБС Збройних Сил України. Дякую 20-й окремій бригаді безпілотних систем та підрозділу К-2: хороші результати. Також – наші воїни ВМС ЗСУ, а особливо розрахунок саме того нашого мобільного ракетного комплексу “Нептун”, який забезпечив ураження російських воєнних виробництв на Ростовщині та в місті Орел. Дякую за влучність, хлопці!
І окрема подяка – усім воїнам Центру спецоперацій “Альфа” СБУ. Це незмінно високоефективний підрозділ. Найбільше уражень російських окупантів забезпечує саме “Альфа”. І насправді дуже хотілося б тільки таких результатів і від усіх інших складових Служби безпеки України».
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 1718-го дня війни.
❗️У Миргородській громаді відбулося падіння ворожого БпЛА на відкритій місцевості. Станом на зараз, звернень до екстрених служб щодо травмованих чи руйнувань не надходило.
❗️В Омельницькій громаді Кременчуцького району зафіксовано падіння ворожого БпЛА на відкритій місцевості. Унаслідок падіння пошкоджено скління вікон та покрівлі трьох прилеглих будинків. Попередньо, люди не постраждали.
Всеукраїнська хвилина мовчання
Петро «РеРа» Процик
Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з Полтавщини
Старший матрос Петро Процик, позивний «РеРа», загинув 28 лютого 2024 року поблизу острова Тендерівська коса Херсонської області. Разом із побратимами, ціною власного життя прикрив відхід інших човнів групи. У квітні воїну виповнилося б 39 років.
Народився Петро в місті Полтава. Вищу освіту здобув у Полтавському державному аграрному університеті за спеціальністю «інженер-механік сільськогосподарської промисловості». Після завершення навчання працював у філії УГВ-Сервіс АТ «Укргазвидобування» на посаді машиніста. З родиною проживав у селищі Опішня на Полтавщині.
З перших днів повномасштабного вторгнення вступив на службу у добровольче формування Опішнянської територіальної громади. В жовтні 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. Долучився до 73-го морського центру спеціальних операцій на посаду кулеметника. Разом з побратимами виконував бойові завдання і брав участь у надскладних операціях в Чорному морі.
За свою службу Петро отримав низку нагород, серед яких: орден «За мужність» lll ступеня та нагрудний знак «Золотий хрест».
«Мій чоловік був відданим патріотом, люблячим чоловіком, гарним батьком, мужнім, сміливим, мудрим, сильним, розсудливим. Умів контролювати свої дії та емоції. Мав повагу і авторитет серед побратимів та командирів», – розповіла дружина Інна.
Поховали воїна на кладовищі селища Опішня.
У Петра залишились мама, дружина, син, донька і двоє братів.
Вічна пам’ять!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Петро «РеРа» Процик
Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з Полтавщини
Старший матрос Петро Процик, позивний «РеРа», загинув 28 лютого 2024 року поблизу острова Тендерівська коса Херсонської області. Разом із побратимами, ціною власного життя прикрив відхід інших човнів групи. У квітні воїну виповнилося б 39 років.
Народився Петро в місті Полтава. Вищу освіту здобув у Полтавському державному аграрному університеті за спеціальністю «інженер-механік сільськогосподарської промисловості». Після завершення навчання працював у філії УГВ-Сервіс АТ «Укргазвидобування» на посаді машиніста. З родиною проживав у селищі Опішня на Полтавщині.
З перших днів повномасштабного вторгнення вступив на службу у добровольче формування Опішнянської територіальної громади. В жовтні 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. Долучився до 73-го морського центру спеціальних операцій на посаду кулеметника. Разом з побратимами виконував бойові завдання і брав участь у надскладних операціях в Чорному морі.
За свою службу Петро отримав низку нагород, серед яких: орден «За мужність» lll ступеня та нагрудний знак «Золотий хрест».
«Мій чоловік був відданим патріотом, люблячим чоловіком, гарним батьком, мужнім, сміливим, мудрим, сильним, розсудливим. Умів контролювати свої дії та емоції. Мав повагу і авторитет серед побратимів та командирів», – розповіла дружина Інна.
Поховали воїна на кладовищі селища Опішня.
У Петра залишились мама, дружина, син, донька і двоє братів.
Вічна пам’ять!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут