У Горішніх Плавнях готують робітничі кадри для ключових галузей економіки.
У професійному училищі міста навчаються 444 учні, цьогоріч вступили 162 першокурсники.
Тут готують фахівців для автомобільного транспорту, електротехніки, будівництва, гірничодобувної промисловості, громадського харчування та залізничного транспорту.
Окремий акцент – на практичній підготовці. В училищі працюють навчально-практичні центри, де учні опановують професійні навички на сучасному обладнанні. Діє і кваліфікаційний центр, у якому можна здобути або підтвердити професійну кваліфікацію за низкою робітничих професій.
Заклад також розвивається завдяки участі в українських та міжнародних проєктах за підтримки ЄС, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії. Це дає можливість модернізувати навчальну базу, посилювати співпрацю з бізнесом і розширювати можливості для практичної підготовки.
Важливо забезпечувати не лише якісне навчання, а й належні умови перебування учнів. В училищі облаштовані укриття, є генератори, гуртожиток та організоване триразове харчування.
Професійна освіта має відповідати потребам економіки. Наше завдання – створювати умови, щоб молодь отримувала затребувану професію, практичні навички та можливість знайти роботу після завершення навчання.
У професійному училищі міста навчаються 444 учні, цьогоріч вступили 162 першокурсники.
Тут готують фахівців для автомобільного транспорту, електротехніки, будівництва, гірничодобувної промисловості, громадського харчування та залізничного транспорту.
Окремий акцент – на практичній підготовці. В училищі працюють навчально-практичні центри, де учні опановують професійні навички на сучасному обладнанні. Діє і кваліфікаційний центр, у якому можна здобути або підтвердити професійну кваліфікацію за низкою робітничих професій.
Заклад також розвивається завдяки участі в українських та міжнародних проєктах за підтримки ЄС, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії. Це дає можливість модернізувати навчальну базу, посилювати співпрацю з бізнесом і розширювати можливості для практичної підготовки.
Важливо забезпечувати не лише якісне навчання, а й належні умови перебування учнів. В училищі облаштовані укриття, є генератори, гуртожиток та організоване триразове харчування.
Професійна освіта має відповідати потребам економіки. Наше завдання – створювати умови, щоб молодь отримувала затребувану професію, практичні навички та можливість знайти роботу після завершення навчання.
Всеукраїнська хвилина мовчання
Олексій Бахмат
Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з Полтавщини
Солдат Олексій Бахмат поліг 11 грудня 2023 року під час бойового завдання біля села Синьківка Харківської області. Рік і вісім місяців його вважали зниклим безвісти. Захисникові назавжди 33.
Олексій народився 27 березня 1990 року в місті Полтава. Здобув освіту автослюсаря. У Полтаві організував власну службу перевезень, співпрацював з великими торговими мережами та ресторанами. Був турботливим чоловіком для дружини та люблячим батьком для сина.
Строкову службу Олексій не проходив, але без вагань став на захист Батьківщини. Наприкінці жовтня 2023 року приєднався до лав 32-ї окремої механізованої Сталевої бригади. Ще в навчальному центрі проявив себе як напрочуд вмотивований боєць.
«Він був затятим у бажанні воювати. Свідомим, чітко розумів, для чого прийшов у військо», – сказали побратими.
Олексій обіймав посаду водія. Але на полігоні сталося те, що змінило його військову долю. Під час вправ з вогневої підготовки інструктори помітили його виняткову влучність – «клав» мішені одну за одною. Так йому доручили бельгійську штурмову гвинтівку FN FAL, і Олексій став марксменом – піхотним снайпером.
Він мав м’яку вдачу, за якою ховався сталевий характер. Олексій рвався на позиції, навіть без наказу був готовий іти на допомогу побратимам.
Під час першого ж бойового виходу наприкінці листопада 2023-го він зазнав контузії і виходив з-під обстрілу, коли зустрів пораненого бійця із суміжного підрозділу. І хоча Олексій був вдвічі меншим, не покинув свого – витягнув побратима на собі, врятувавши йому життя.
«Ваш чоловік був дуже мужньою людиною. Пам’ятаю той вечір, коли командири сказали збиратися на бойовий вихід. Чесно, я думав, він залишиться, бо мав контузію, але вранці дізнався, що поїхав і він. Він був запальним воїном», – написав дружині Людмилі сержант Владислав на псевдо Метєля.
Поховали Олексія Бахмата в селі Затурине на Полтавщині.
У нього залишились дружина, мати, брат і сестра.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Олексій Бахмат
Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з Полтавщини
Солдат Олексій Бахмат поліг 11 грудня 2023 року під час бойового завдання біля села Синьківка Харківської області. Рік і вісім місяців його вважали зниклим безвісти. Захисникові назавжди 33.
Олексій народився 27 березня 1990 року в місті Полтава. Здобув освіту автослюсаря. У Полтаві організував власну службу перевезень, співпрацював з великими торговими мережами та ресторанами. Був турботливим чоловіком для дружини та люблячим батьком для сина.
Строкову службу Олексій не проходив, але без вагань став на захист Батьківщини. Наприкінці жовтня 2023 року приєднався до лав 32-ї окремої механізованої Сталевої бригади. Ще в навчальному центрі проявив себе як напрочуд вмотивований боєць.
«Він був затятим у бажанні воювати. Свідомим, чітко розумів, для чого прийшов у військо», – сказали побратими.
Олексій обіймав посаду водія. Але на полігоні сталося те, що змінило його військову долю. Під час вправ з вогневої підготовки інструктори помітили його виняткову влучність – «клав» мішені одну за одною. Так йому доручили бельгійську штурмову гвинтівку FN FAL, і Олексій став марксменом – піхотним снайпером.
Він мав м’яку вдачу, за якою ховався сталевий характер. Олексій рвався на позиції, навіть без наказу був готовий іти на допомогу побратимам.
Під час першого ж бойового виходу наприкінці листопада 2023-го він зазнав контузії і виходив з-під обстрілу, коли зустрів пораненого бійця із суміжного підрозділу. І хоча Олексій був вдвічі меншим, не покинув свого – витягнув побратима на собі, врятувавши йому життя.
«Ваш чоловік був дуже мужньою людиною. Пам’ятаю той вечір, коли командири сказали збиратися на бойовий вихід. Чесно, я думав, він залишиться, бо мав контузію, але вранці дізнався, що поїхав і він. Він був запальним воїном», – написав дружині Людмилі сержант Владислав на псевдо Метєля.
Поховали Олексія Бахмата в селі Затурине на Полтавщині.
У нього залишились дружина, мати, брат і сестра.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Forwarded from Офіс Президента
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
«Протягом всього дня сьогодні у небі були російські “шахеди”. Зараз теж “шахеди” в небі. Були удари авіабомб. Були удари по нашій енергетиці. Щойно був удар по ТЕЦ-5 в Харкові – по енергетиці Харкова.
Загалом за один цей тиждень росіяни завдали більше 200 ударів по обʼєктах нашої генерації та передачі електрики в Україні, ще 17 ударів за тиждень було по газових і нафтових обʼєктах тут, в Україні. За один цей тиждень росіяни убили більш ніж 150 наших людей і більш ніж 700 людей були поранені.
Україна пропонувала багато деескалаційних кроків. Путін на все говорив одне: це було його “нєт”. Дуже сподіваємось, що нарешті він скаже Америці, Україні та всьому світу щось інше. Щось окрім вбивств і обману. Щось таке, що приведе до реального та достойного миру. Україна хоче миру. Питання – чи хоче Росія.
Збройні Сили України отримали всі відповідні накази. Захищаємо Україну. Боремось за підтримку для України. Підтримуємо всі кроки партнерів, які можуть допомогти. Очікуємо на чіткі деталі діалогу Америки з Росією і на те, що Путін виконає те, про що сказав Президент Трамп. Дякую нашим воїнам і всім у світі, хто з Україною! Слава Україні!»
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 1691-го дня війни.
Загалом за один цей тиждень росіяни завдали більше 200 ударів по обʼєктах нашої генерації та передачі електрики в Україні, ще 17 ударів за тиждень було по газових і нафтових обʼєктах тут, в Україні. За один цей тиждень росіяни убили більш ніж 150 наших людей і більш ніж 700 людей були поранені.
Україна пропонувала багато деескалаційних кроків. Путін на все говорив одне: це було його “нєт”. Дуже сподіваємось, що нарешті він скаже Америці, Україні та всьому світу щось інше. Щось окрім вбивств і обману. Щось таке, що приведе до реального та достойного миру. Україна хоче миру. Питання – чи хоче Росія.
Збройні Сили України отримали всі відповідні накази. Захищаємо Україну. Боремось за підтримку для України. Підтримуємо всі кроки партнерів, які можуть допомогти. Очікуємо на чіткі деталі діалогу Америки з Росією і на те, що Путін виконає те, про що сказав Президент Трамп. Дякую нашим воїнам і всім у світі, хто з Україною! Слава Україні!»
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 1691-го дня війни.
Всеукраїнська хвилина мовчання
Роман Кравченко
Захисник народився 29 червня 1978 року. Навчався та проживав у Кременчуці. До початку повномасштабного вторгнення працював водієм і будівельником. Разом із дружиною виховував двох синів.
У грудні 2022 року Романа мобілізували до лав Збройних Сил України. Служив старшим розвідником-гранатометником аеромобільного батальйону. Мав військове звання старшого солдата.
17 серпня 2023 року Роман загинув унаслідок мінометного обстрілу поблизу Бахмута на Донеччині.
Йому навіки 45 років.
У захисника залишилися дружина, двоє синів та батьки.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Роман Кравченко
Захисник народився 29 червня 1978 року. Навчався та проживав у Кременчуці. До початку повномасштабного вторгнення працював водієм і будівельником. Разом із дружиною виховував двох синів.
У грудні 2022 року Романа мобілізували до лав Збройних Сил України. Служив старшим розвідником-гранатометником аеромобільного батальйону. Мав військове звання старшого солдата.
17 серпня 2023 року Роман загинув унаслідок мінометного обстрілу поблизу Бахмута на Донеччині.
Йому навіки 45 років.
У захисника залишилися дружина, двоє синів та батьки.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Сьогодні дякуємо військовим капеланам, які поруч із нашими захисниками у найскладніші моменти – на бойових позиціях, у шпиталях, у місцях дислокації та під час відновлення.
Капелан – це не лише молитва. Це підтримка, добре слово, можливість бути почутим і зберегти внутрішню стійкість тоді, коли особливо важко.
Дякую кожному військовому капелану за духовну опору для наших воїнів, підтримку їхніх родин, людяність і відданість служінню.
Нехай ваша служба й надалі додає сил тим, хто боронить Україну.
З Днем військового капелана!
Слава Україні!🇺🇦
Капелан – це не лише молитва. Це підтримка, добре слово, можливість бути почутим і зберегти внутрішню стійкість тоді, коли особливо важко.
Дякую кожному військовому капелану за духовну опору для наших воїнів, підтримку їхніх родин, людяність і відданість служінню.
Нехай ваша служба й надалі додає сил тим, хто боронить Україну.
З Днем військового капелана!
Слава Україні!🇺🇦
⚡️Через аварійну ситуацію в електромережі близько 1500 абонентів у Полтавській громаді тимчасово залишилися без світла.
Енергетики вже працюють над відновленням електропостачання.
Енергетики вже працюють над відновленням електропостачання.
❗️У Кременчуцькому районі внаслідок падіння ворожого БпЛА пошкоджено дах приватного будинку.
Попередньо, без постраждалих.
Попередньо, без постраждалих.
Forwarded from Офіс Президента
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
«Сьогодні багато було знов нашої комунікації з партнерами. Говорив із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та Генсеком НАТО Марком Рютте. Разом із Прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском та прем’єр-міністрами Норвегії та Литви взяли участь у безпековому форумі у Варшаві. У всіх абсолютно чіткі позиції. Україну треба підтримувати, і Росії не можна давати шансу зламати нас – нашу країну, наших людей, – а отже, і Європу. Дякую всім лідерам, усім народам за підтримку. Головне – будуть рішення, будуть пакети, які нам допоможуть – нашій обороні, нашому захисту».
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 1692-го дня війни.
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 1692-го дня війни.
Всеукраїнська хвилина мовчання
Олександр Сьомак
Захисник народився 6 серпня 1976 року в Оржицькій громаді. Після школи здобув фах механіка в Полтавському технікумі харчової промисловості. Після строкової служби переїхав до Пирятина, де працював сироробом на місцевому заводі.
У 2014–2015 роках Олександр брав участь в антитерористичній операції на сході України. Після початку повномасштабного вторгнення знову став до лав війська. Спочатку служив у районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а на початку осені 2022 року вирушив на передову.
Олександр Сьомак служив у 110-й окремій механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка на посаді стрільця-оператора механізованого батальйону.
7 липня 2023 року Олександр загинув під Авдіївкою на Донеччині під час виконання бойового завдання.
У захисника залишилися мати та сестра.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Олександр Сьомак
Захисник народився 6 серпня 1976 року в Оржицькій громаді. Після школи здобув фах механіка в Полтавському технікумі харчової промисловості. Після строкової служби переїхав до Пирятина, де працював сироробом на місцевому заводі.
У 2014–2015 роках Олександр брав участь в антитерористичній операції на сході України. Після початку повномасштабного вторгнення знову став до лав війська. Спочатку служив у районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а на початку осені 2022 року вирушив на передову.
Олександр Сьомак служив у 110-й окремій механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка на посаді стрільця-оператора механізованого батальйону.
7 липня 2023 року Олександр загинув під Авдіївкою на Донеччині під час виконання бойового завдання.
У захисника залишилися мати та сестра.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут