Дитині потрібен не просто дім. Їй потрібна сім’я – місце, де її чекають, підтримують і люблять.
Показовий приклад – Градизька громада. Тут працюють дитячий будинок сімейного типу, дві прийомні сім’ї та дві сім’ї патронатних вихователів.
Родина Феркаляків створила ДБСТ у 2006 році. Нині тут виховуються 10 дітей, п’ятеро з них – діти-вихованці. За роки роботи родина дала дім 16 дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.
Прийомна сім’я Бурдів створена у 2014 році. За цей час у родині виховувалися 10 дітей. Сьогодні тут виховують восьмеро дітей, троє з них – прийомні.
Цього року в громаді з’явилася ще одна прийомна сім’я – Потапчуків. Нині вони виховують чотирьох дітей, двоє з яких – прийомні.
Є в Градизьку і дві патронатні родини. Вони тимчасово приймають дітей, коли їм потрібні безпека, турбота та захист. З родини Ольги Хмелик двоє дітей уже вибули з патронату: одну дитину було усиновлено, інша повернулася до матері. Нині родина опікується ще однією дитиною. Наталія Гросул виховує шістьох дітей однієї родинної групи, допомагаючи їм залишатися разом.
Це не просто цифри. За ними – дитячі долі, перші успіхи, шкільні свята, вечері за одним столом і просте відчуття: «Я вдома».
Загалом на Полтавщині близько 400 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути усиновлені. Водночас трохи більше 100 дітей поки залишаються в закладах. Серед них – брати й сестри та діти старшого віку.
Зараз в області 48 кандидатів в усиновлювачі. У 2026 році суди вже ухвалили рішення про усиновлення 28 дітей. Загалом на Полтавщині живуть понад 600 усиновлених дітей.
Але сімейне виховання – це не лише усиновлення. В області працюють 34 ДБСТ і 96 прийомних сімей, де виховуються 394 дитини. Ще 1338 дітей – під опікою та піклуванням. Цього року 181 дитину вже влаштовано в сімейне середовище.
Сьогодні, у День усиновлення, дякую всім, хто відкриває свої домівки та серця для дітей.
Якщо ви готові виховати дитину або потребуєте консультації щодо усиновлення чи сімейних форм виховання:
📞 0532 50 27 27
📧 dity.vdoma@adm-pl.gov.ua
Бо найважливіше для дитини – знати, що вона не сама. Що є дім, де її люблять і чекають.
Показовий приклад – Градизька громада. Тут працюють дитячий будинок сімейного типу, дві прийомні сім’ї та дві сім’ї патронатних вихователів.
Родина Феркаляків створила ДБСТ у 2006 році. Нині тут виховуються 10 дітей, п’ятеро з них – діти-вихованці. За роки роботи родина дала дім 16 дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.
Прийомна сім’я Бурдів створена у 2014 році. За цей час у родині виховувалися 10 дітей. Сьогодні тут виховують восьмеро дітей, троє з них – прийомні.
Цього року в громаді з’явилася ще одна прийомна сім’я – Потапчуків. Нині вони виховують чотирьох дітей, двоє з яких – прийомні.
Є в Градизьку і дві патронатні родини. Вони тимчасово приймають дітей, коли їм потрібні безпека, турбота та захист. З родини Ольги Хмелик двоє дітей уже вибули з патронату: одну дитину було усиновлено, інша повернулася до матері. Нині родина опікується ще однією дитиною. Наталія Гросул виховує шістьох дітей однієї родинної групи, допомагаючи їм залишатися разом.
Це не просто цифри. За ними – дитячі долі, перші успіхи, шкільні свята, вечері за одним столом і просте відчуття: «Я вдома».
Загалом на Полтавщині близько 400 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути усиновлені. Водночас трохи більше 100 дітей поки залишаються в закладах. Серед них – брати й сестри та діти старшого віку.
Зараз в області 48 кандидатів в усиновлювачі. У 2026 році суди вже ухвалили рішення про усиновлення 28 дітей. Загалом на Полтавщині живуть понад 600 усиновлених дітей.
Але сімейне виховання – це не лише усиновлення. В області працюють 34 ДБСТ і 96 прийомних сімей, де виховуються 394 дитини. Ще 1338 дітей – під опікою та піклуванням. Цього року 181 дитину вже влаштовано в сімейне середовище.
Сьогодні, у День усиновлення, дякую всім, хто відкриває свої домівки та серця для дітей.
Якщо ви готові виховати дитину або потребуєте консультації щодо усиновлення чи сімейних форм виховання:
📞 0532 50 27 27
📧 dity.vdoma@adm-pl.gov.ua
Бо найважливіше для дитини – знати, що вона не сама. Що є дім, де її люблять і чекають.
Всеукраїнська хвилина мовчання
Володимир Корецький
Захисник народився 7 травня 1996 року. Зростав у селі Тищенки Шишацької громади, навчався у Великобузівській школі. Здобув професію тракториста в Яреськівському ПТУ, після чого працював в агрофірмі ім. Довженка.
13 листопада 2023 року Володимир став на захист України. Служив стрільцем-снайпером, мав звання солдата.
Життя воїна обірвалося 12 січня 2024 року на Донеччині під час виконання бойового завдання.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Володимир Корецький
Захисник народився 7 травня 1996 року. Зростав у селі Тищенки Шишацької громади, навчався у Великобузівській школі. Здобув професію тракториста в Яреськівському ПТУ, після чого працював в агрофірмі ім. Довженка.
13 листопада 2023 року Володимир став на захист України. Служив стрільцем-снайпером, мав звання солдата.
Життя воїна обірвалося 12 січня 2024 року на Донеччині під час виконання бойового завдання.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
❗️Ворог завдав удару по одному з приватних підприємств у Кременчуцькому районі. Пошкоджень зазнали розташовані поруч будівлі та автомобілі. За попередніми даними, двоє людей отримали травми середнього ступеню тяжкості. Їх госпіталізовано. Інформація уточнюється.
❗️У Кременчуцькому районі зафіксовано падіння ворожого БпЛА на відкритій території. Пошкоджено лінію електропередач. На щастя, обійшлося без постраждалих.
🇺🇦 Віталій Дяківнич | Полтавська ОВА
❗️Ворог завдав удару по одному з приватних підприємств у Кременчуцькому районі. Пошкоджень зазнали розташовані поруч будівлі та автомобілі. За попередніми даними, двоє людей отримали травми середнього ступеню тяжкості. Їх госпіталізовано. Інформація уточнюється.
Кількість травмованих збільшилася до трьох – госпіталізовано ще одну людину.
Forwarded from 🇺🇦Віктор Микита
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Робота щодо посилення нашої країни на міжнародних майданчиках не припиняється, розширюється та отримує нові, ефективні інструменти реалізації.
Карпати стають фундаментом обʼєднання громад та регіонів восьми країн Європи.
Сьогодні під час міжнародного саміту «Карпатської вісімки», що проходив на Прикарпатті за ініціативи Президента України Володимира Зеленського та за підтримки лідерів країн Карпатського регіону, ми оголосили про курс на започаткування Макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат у рамках політики згуртованості ЄС.
На полях саміту «Карпатської вісімки» лідери держав Карпатського регіону домовилися про утворення платформи взаємодії — «Карпатська інтеграційна ініціатива», яка стане новим, спільним майданчиком напрацювання єдиної стратегії розвитку для Карпат.
Наші громади та регіони у межах Макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат отримають нові, реальні інструменти для вирішення питань розвитку транспорту та інфраструктури, охорони природи, управління водними ресурсами, туризму, підтримки місцевих громад, національних спільнот, реагування на безпекові ризики та багато іншого.
Дякуємо лідерам країн та громад Карпатського регіону за підтримку ініціативи й готовність до реальних, спільних кроків для взаємного розвитку.
Майбутнє України в Європейському Союзі.
Рухаємося далі, разом.
Карпати стають фундаментом обʼєднання громад та регіонів восьми країн Європи.
Сьогодні під час міжнародного саміту «Карпатської вісімки», що проходив на Прикарпатті за ініціативи Президента України Володимира Зеленського та за підтримки лідерів країн Карпатського регіону, ми оголосили про курс на започаткування Макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат у рамках політики згуртованості ЄС.
На полях саміту «Карпатської вісімки» лідери держав Карпатського регіону домовилися про утворення платформи взаємодії — «Карпатська інтеграційна ініціатива», яка стане новим, спільним майданчиком напрацювання єдиної стратегії розвитку для Карпат.
Наші громади та регіони у межах Макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат отримають нові, реальні інструменти для вирішення питань розвитку транспорту та інфраструктури, охорони природи, управління водними ресурсами, туризму, підтримки місцевих громад, національних спільнот, реагування на безпекові ризики та багато іншого.
Дякуємо лідерам країн та громад Карпатського регіону за підтримку ініціативи й готовність до реальних, спільних кроків для взаємного розвитку.
Майбутнє України в Європейському Союзі.
Рухаємося далі, разом.
Всеукраїнська хвилина мовчання
Сергій «Булка» Горожанкін
Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з Полтавщини
Солдат Сергій Горожанкін на псевдо «Булка» загинув 12 березня 2022 року на полі бою поблизу села Камʼянка Харківської області під час авіанальоту. До свого 20-річчя військовослужбовець не дожив два місяці.
Сергій був родом села Рунівщина, що на Полтавщині. Закінчив місцеву школу, а згодом – Фаховий коледж управління економіки і права Полтавського державного аграрного університету та Полтавське вище міжрегіональне професійне училище. Працював на агропідприємстві «Альфа-Капітал». Мріяв стати десантником.
1 червня 2021-го Сергій вступив до лав Збройних Сил України. Вже у жовтні перебував у зоні проведення ООС. Із перших днів повномасштабного вторгнення він був на нульових позиціях. Воював у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був водієм машини «Козак». Нагороджений орденом «За мужність» Ill ступеня.
«Мій син був сміливий, чесний і дружелюбний. Ще із дитинства завжди знав і казав, що піде захищати Україну. У свої 19 років спішив все побачити і все встигнути. Гарно навчався, брав участь у різноманітних змаганнях, був лідером у колективі», – розповіла мама Ганна Горожанкіна.
Сергія поховали в Полтаві на Затуринському кладовищі.
У захисника залишилися мама, тато і молодший брат.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Сергій «Булка» Горожанкін
Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з Полтавщини
Солдат Сергій Горожанкін на псевдо «Булка» загинув 12 березня 2022 року на полі бою поблизу села Камʼянка Харківської області під час авіанальоту. До свого 20-річчя військовослужбовець не дожив два місяці.
Сергій був родом села Рунівщина, що на Полтавщині. Закінчив місцеву школу, а згодом – Фаховий коледж управління економіки і права Полтавського державного аграрного університету та Полтавське вище міжрегіональне професійне училище. Працював на агропідприємстві «Альфа-Капітал». Мріяв стати десантником.
1 червня 2021-го Сергій вступив до лав Збройних Сил України. Вже у жовтні перебував у зоні проведення ООС. Із перших днів повномасштабного вторгнення він був на нульових позиціях. Воював у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був водієм машини «Козак». Нагороджений орденом «За мужність» Ill ступеня.
«Мій син був сміливий, чесний і дружелюбний. Ще із дитинства завжди знав і казав, що піде захищати Україну. У свої 19 років спішив все побачити і все встигнути. Гарно навчався, брав участь у різноманітних змаганнях, був лідером у колективі», – розповіла мама Ганна Горожанкіна.
Сергія поховали в Полтаві на Затуринському кладовищі.
У захисника залишилися мама, тато і молодший брат.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Карпати стають простором спільних можливостей для восьми країн
Перший Саміт Карпатської вісімки C8 об’єднав Україну та сім європейських країн – Румунію, Польщу, Словаччину, Угорщину, Чехію, Австрію та Сербію.
Для Полтавщини це можливість розвивати прямі зв’язки з регіонами країн-партнерів та знаходити спільні проєкти.
Від восьми країн представили майже 100 бізнес-проєктів на близько €40 млрд. Також підготовлено інвестиційні та торговельні угоди на понад €1 млрд.
Йдеться про конкретні можливості для економіки, енергетики, логістики, інфраструктури й торгівлі.
Для Полтавщини важливо бути активною частиною цього процесу – розширювати європейські партнерства та перетворювати міжнародну взаємодію на конкретні проєкти для області.
Перший Саміт Карпатської вісімки C8 об’єднав Україну та сім європейських країн – Румунію, Польщу, Словаччину, Угорщину, Чехію, Австрію та Сербію.
Для Полтавщини це можливість розвивати прямі зв’язки з регіонами країн-партнерів та знаходити спільні проєкти.
Від восьми країн представили майже 100 бізнес-проєктів на близько €40 млрд. Також підготовлено інвестиційні та торговельні угоди на понад €1 млрд.
Йдеться про конкретні можливості для економіки, енергетики, логістики, інфраструктури й торгівлі.
Для Полтавщини важливо бути активною частиною цього процесу – розширювати європейські партнерства та перетворювати міжнародну взаємодію на конкретні проєкти для області.
❗️Зафіксовано падіння ворожого БпЛА на відкритій території у Кременчуцькому районі. Виникло загоряння сухої рослинності. Люди не постраждали.
Всеукраїнська хвилина мовчання
Максим «Остін» Остяк
Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з Полтавщини
Музикант та аеророзвідник Максим Остяк, псевдо «Остін», загинув 4 липня 2022 року на Харківщині, під час виконання бойового завдання.
Максим народився у Полтаві. Здобув фах інженера-будівельника у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Подорожував Україною та світом. Довгий час жив у Києві. Працював у музеї історії Києва. Був солістом гурту «Reve tа Stogne». Співав всюди, умів виконувати горловий спів. Займався спортом.
Коли почалася Революція Гідності, Максим наповнював чаєм велетенські термоси для виїзної торгівлі і ніс їх на Майдан. У січні 2014 році, коли почалися сутички з силовиками, готував «коктейлі Молотова». 18 лютого постраждав під час побоїща, влаштованого «беркутівцями» у Маріїнському парку. Отримав струс мозку та переломи.
«Максим був активним учасником, за що б не брався. І під час Майдану він не був серед тих, які стояли позаду, і дивилися, як спереду кидають бруківки, йдуть зі щитками чи в шоломах цих сноубордних… Він був серед тих людей, які були в цих шоломах», – сказав друг Сергій Бабенко.
Коли почалася повномасштабна війна, Максим пішов добровольцем. Потрапив до аеророзвідувального підрозділу 49-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ «Карпатська Січ».
За 5 днів до його відправки на фронт, Максим познайомився з дівчиною Катериною. Вони провели їх разом та закохалися.
«50 днів. Усього 50 днів нам подарувала доля. 5 з 50 ми були поряд. Дотик до дотику, погляд до погляду, не розлучаючись. З першої зустрічі й до останньої. Потім він їде на фронт. Відразу в найгарячіші місця. А там він танцював гопака в броніку з кулеметом. Oстін – це людина несамовитої енергії, неймовірної харизми, незламної жаги до справедливості та свідомого життя у вільній та незалежній державі», – розповідає Катерина Ставицька.
Вони весь час спілкувалися, проводили час разом через відеозв’язок. Танцювали, робили розтяжку або просто мовчки дивилися один одному в очі. Чекали на ротацію Максима, мріяли і хотіли планувати спільне майбутнє. Він казав дівчині: «Мала, я ж безсмертний... не переживай».
«У ніч на 4 липня Макс попередив, що йде на важливе завдання, буде без зв'язку близько 5 днів. Я пишу йому про свої почуття, а він: «Можна запостити?» Це був останній його пост у Фейсбуці... Через 12 днів мені зателефонував його військовий побратим. «Макса більше немає»... Загинув одразу», – додала Катерина.
Поховали Максима в рідній Полтаві на Алеї Героїв Затуринського кладовища.
Посмертно боєць нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У нього залишилися мама, брат, племінники, донечка та кохана дівчина.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Максим «Остін» Остяк
Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з Полтавщини
Музикант та аеророзвідник Максим Остяк, псевдо «Остін», загинув 4 липня 2022 року на Харківщині, під час виконання бойового завдання.
Максим народився у Полтаві. Здобув фах інженера-будівельника у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Подорожував Україною та світом. Довгий час жив у Києві. Працював у музеї історії Києва. Був солістом гурту «Reve tа Stogne». Співав всюди, умів виконувати горловий спів. Займався спортом.
Коли почалася Революція Гідності, Максим наповнював чаєм велетенські термоси для виїзної торгівлі і ніс їх на Майдан. У січні 2014 році, коли почалися сутички з силовиками, готував «коктейлі Молотова». 18 лютого постраждав під час побоїща, влаштованого «беркутівцями» у Маріїнському парку. Отримав струс мозку та переломи.
«Максим був активним учасником, за що б не брався. І під час Майдану він не був серед тих, які стояли позаду, і дивилися, як спереду кидають бруківки, йдуть зі щитками чи в шоломах цих сноубордних… Він був серед тих людей, які були в цих шоломах», – сказав друг Сергій Бабенко.
Коли почалася повномасштабна війна, Максим пішов добровольцем. Потрапив до аеророзвідувального підрозділу 49-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ «Карпатська Січ».
За 5 днів до його відправки на фронт, Максим познайомився з дівчиною Катериною. Вони провели їх разом та закохалися.
«50 днів. Усього 50 днів нам подарувала доля. 5 з 50 ми були поряд. Дотик до дотику, погляд до погляду, не розлучаючись. З першої зустрічі й до останньої. Потім він їде на фронт. Відразу в найгарячіші місця. А там він танцював гопака в броніку з кулеметом. Oстін – це людина несамовитої енергії, неймовірної харизми, незламної жаги до справедливості та свідомого життя у вільній та незалежній державі», – розповідає Катерина Ставицька.
Вони весь час спілкувалися, проводили час разом через відеозв’язок. Танцювали, робили розтяжку або просто мовчки дивилися один одному в очі. Чекали на ротацію Максима, мріяли і хотіли планувати спільне майбутнє. Він казав дівчині: «Мала, я ж безсмертний... не переживай».
«У ніч на 4 липня Макс попередив, що йде на важливе завдання, буде без зв'язку близько 5 днів. Я пишу йому про свої почуття, а він: «Можна запостити?» Це був останній його пост у Фейсбуці... Через 12 днів мені зателефонував його військовий побратим. «Макса більше немає»... Загинув одразу», – додала Катерина.
Поховали Максима в рідній Полтаві на Алеї Героїв Затуринського кладовища.
Посмертно боєць нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У нього залишилися мама, брат, племінники, донечка та кохана дівчина.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Представники Полтавщини працюють на першому Carpathian 8 Summit.
За час саміту провели девʼять B2B та урядових зустрічей із партнерами з Чехії, Австрії, Румунії та Словаччини.
Потенційним інвесторам і донорам представили 10 проєктів Полтавщини на $280,18 млн. Серед них – переробка відходів, індустріальний парк, житло для ВПО, енергетичні, реабілітаційні та інфраструктурні проєкти.
Серед тем переговорів – логістика, експорт, енергетика, міжнародне фінансування та партнерства між громадами.
C8 дає можливість представити потенціал області міжнародним партнерам і започаткувати нові контакти для подальшої співпраці.
Продовжуємо працювати над новими партнерствами та можливостями для реалізації проєктів на Полтавщині.
За час саміту провели девʼять B2B та урядових зустрічей із партнерами з Чехії, Австрії, Румунії та Словаччини.
Потенційним інвесторам і донорам представили 10 проєктів Полтавщини на $280,18 млн. Серед них – переробка відходів, індустріальний парк, житло для ВПО, енергетичні, реабілітаційні та інфраструктурні проєкти.
Серед тем переговорів – логістика, експорт, енергетика, міжнародне фінансування та партнерства між громадами.
C8 дає можливість представити потенціал області міжнародним партнерам і започаткувати нові контакти для подальшої співпраці.
Продовжуємо працювати над новими партнерствами та можливостями для реалізації проєктів на Полтавщині.