Реконструкція Пирятинського ліцею та педіатричного відділення обласної лікарні – два важливі для Полтавщини проєкти. І щодо обох є ризики невиконання робіт та неефективного використання коштів.
Робоча група «Прозорість і підзвітність» рекомендувала Департаменту капітального будівництва ОВА розірвати договори з підрядниками.
Ключове питання – чи мають вони достатньо людей і матеріальних ресурсів для виконання робіт. Улітку під час візиту до Пирятинського ліцею особисто звернув увагу на незадовільні темпи реконструкції. Вимагав виправити ситуацію.
Перевірка фахівців підтвердила підстави для занепокоєння: офіційно заявленої кількості працівників у підрядників може бути недостатньо для таких обсягів. Додаткової уваги потребує й інформація про їхній зв’язок із кримінальними провадженнями.
Окремо розглянули тендерні вимоги на предмет можливого обмеження конкуренції та результати аудиторського моніторингу. У цій частині суттєвих порушень не виявили. Щодо інших розглянутих закупівель, проведених без використання електронної системи, фахівці також підтвердили дотримання законодавства.
Моя вимога – за кожним договором має бути виконана робота, за кожною витраченою гривнею – результат для людей. Діти мають отримати належні умови для навчання й лікування. А відповідальність за строки, якість і використання коштів має бути персональною.
Робоча група «Прозорість і підзвітність» рекомендувала Департаменту капітального будівництва ОВА розірвати договори з підрядниками.
Ключове питання – чи мають вони достатньо людей і матеріальних ресурсів для виконання робіт. Улітку під час візиту до Пирятинського ліцею особисто звернув увагу на незадовільні темпи реконструкції. Вимагав виправити ситуацію.
Перевірка фахівців підтвердила підстави для занепокоєння: офіційно заявленої кількості працівників у підрядників може бути недостатньо для таких обсягів. Додаткової уваги потребує й інформація про їхній зв’язок із кримінальними провадженнями.
Окремо розглянули тендерні вимоги на предмет можливого обмеження конкуренції та результати аудиторського моніторингу. У цій частині суттєвих порушень не виявили. Щодо інших розглянутих закупівель, проведених без використання електронної системи, фахівці також підтвердили дотримання законодавства.
Моя вимога – за кожним договором має бути виконана робота, за кожною витраченою гривнею – результат для людей. Діти мають отримати належні умови для навчання й лікування. А відповідальність за строки, якість і використання коштів має бути персональною.
❗️У Полтавському районі зафіксовано влучання БпЛА по обʼєкту залізничної інфраструктури. Попередньо, обійшлося без постраждалих.
Всеукраїнська хвилина мовчання
Павло «Грицик» Гриценко
Захисник народився 14 березня 1985 року в селищі Чутове Полтавського району, пізніше проживав у Полтаві. Навчався в місцевій школі, у 2007 році закінчив Харківський національний економічний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Облік і аудит», здобувши відповідну кваліфікацію магістра.
Відразу пішов працювати ДП «Полтавський облавтодор» Чутівської філії економістом і головним інженером. Із серпня 2009 року перейшов у Контрольно-ревізійне управління в Полтавській області.
Понад 10 років займався будівництвом та ремонтами. Дружина Павла Вікторія розповідає, що це була справа, яка дійсно йому подобалася, він знайшов себе саме в будівництві. Павло виконував внутрішні й зовнішні роботами: обшивка фасадів будинків, у батьківському будинку теж зробив фасад, до вподоби було укладання плитки. Умів працювати з сантехнікою та вчився будувати басейни. Обожнював рибалку, любив акваріумістику.
Дружина також згадує, що чоловік хотів жити в невеликому будинку за містом разом з родиною. Мав справжніх друзів, умів підтримати й знайти вихід з будь-якої ситуації.
Мобілізували Павла до лав ЗСУ в серпні 2024 року. Служив молодшим сержантом, потім головним сержантом механізованого взводу в 100-й Окремій механізованій бригаді. Вікторія говорить, що позивний «Грицик» був від прізвища Гриценко, але він його узяв, бо брата в армії називали Грицик.
Під час бойового завдання, внаслідок удару FPV противника, в районі Костянтинівки, що на Донеччині, отримав поранення і був евакуйований до Харкова. Унаслідок отриманих травм воїн помер у лікарні 17 березня 2026 року.
У Павла залишилися дружина та маленька донечка, батько і брат з родиною.
«Паша був і буде для нас найкращим чоловіком й татом, який назавжди житиме в нашому серці та пам'яті. Сім'я завжди була для нього на першому місці, він був вірним другом і душею компанії. До роботи ставився так, що краще робити якісно, або не робити взагалі. Це була його життєва позиція. Ніякими словами не опишеш, яка це була Людина, та яке значення мала в нашому житті. І як тепер важко й боляче вчитися жити без нього», – каже дружина.
Захисник був нагороджений «Золотим Хрестом», мав грамоти за високий професіоналізму службі. У квітні 2026 року пам'ять загиблого воїна вшанували на Алеї Слави та планують відкрити меморіальну дошку на честь Павла в рідній школі.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Павло «Грицик» Гриценко
Захисник народився 14 березня 1985 року в селищі Чутове Полтавського району, пізніше проживав у Полтаві. Навчався в місцевій школі, у 2007 році закінчив Харківський національний економічний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Облік і аудит», здобувши відповідну кваліфікацію магістра.
Відразу пішов працювати ДП «Полтавський облавтодор» Чутівської філії економістом і головним інженером. Із серпня 2009 року перейшов у Контрольно-ревізійне управління в Полтавській області.
Понад 10 років займався будівництвом та ремонтами. Дружина Павла Вікторія розповідає, що це була справа, яка дійсно йому подобалася, він знайшов себе саме в будівництві. Павло виконував внутрішні й зовнішні роботами: обшивка фасадів будинків, у батьківському будинку теж зробив фасад, до вподоби було укладання плитки. Умів працювати з сантехнікою та вчився будувати басейни. Обожнював рибалку, любив акваріумістику.
Дружина також згадує, що чоловік хотів жити в невеликому будинку за містом разом з родиною. Мав справжніх друзів, умів підтримати й знайти вихід з будь-якої ситуації.
Мобілізували Павла до лав ЗСУ в серпні 2024 року. Служив молодшим сержантом, потім головним сержантом механізованого взводу в 100-й Окремій механізованій бригаді. Вікторія говорить, що позивний «Грицик» був від прізвища Гриценко, але він його узяв, бо брата в армії називали Грицик.
Під час бойового завдання, внаслідок удару FPV противника, в районі Костянтинівки, що на Донеччині, отримав поранення і був евакуйований до Харкова. Унаслідок отриманих травм воїн помер у лікарні 17 березня 2026 року.
У Павла залишилися дружина та маленька донечка, батько і брат з родиною.
«Паша був і буде для нас найкращим чоловіком й татом, який назавжди житиме в нашому серці та пам'яті. Сім'я завжди була для нього на першому місці, він був вірним другом і душею компанії. До роботи ставився так, що краще робити якісно, або не робити взагалі. Це була його життєва позиція. Ніякими словами не опишеш, яка це була Людина, та яке значення мала в нашому житті. І як тепер важко й боляче вчитися жити без нього», – каже дружина.
Захисник був нагороджений «Золотим Хрестом», мав грамоти за високий професіоналізму службі. У квітні 2026 року пам'ять загиблого воїна вшанували на Алеї Слави та планують відкрити меморіальну дошку на честь Павла в рідній школі.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
❗️У Лубенському районі на відкритій місцевості зафіксовано падіння ворожого БпЛА з бойовою частиною. На місці працюють сапери і відповідні служби. Попередньо, обійшлося без постраждалих.
❗️Ще три ворожих БпЛА було виявлено на трьох локаціях у Полтавському районі. Два з них з бойовою частиною. Усі служби працюють на місці. Звернень щодо травмованих до екстрених служб не надходило.
Сьогодні як ніколи важливо знаходити спільні рішення для підтримки українських аграріїв. За участі Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького провели регіональну зустріч «Урожай-2026: як зберегти, продати, вижити». До обговорення долучилися народні депутати Олег Кулініч та Олексій Устенко, а також представники агробізнесу й банківських установ.
Для нас ця розмова особливо актуальна: Полтавщина – четверта в Україні за обсягом аграрного виробництва. За січень-липень воно зросло на 7,5%. За цей сезон жнив намолочено понад 2 млн тонн сільськогосподарських культур. Але зібрати врожай – лише частина роботи. Потрібне доступне зберігання, логістика та фінансування для нового сезону. Цьогоріч аграрії області залучили майже 5 млрд грн кредитів, понад 2 млрд грн – за програмою «Доступні кредити 5-7-9%».
Обговорили також розвиток переробки, підтримку малих фермерських господарств, збереження ключових працівників та інвестиційні проєкти в області.
Для мене особисто цінно, щоб за підсумками таких зустрічей залишалися не лише домовленості. Маємо чітко визначити, які питання вирішуємо на рівні області, де потрібна підтримка уряду, хто відповідальний і які строки.
Дякую Тарасу Висоцькому і народним депутатам за увагу до Полтавщини та конструктивний діалог, нашим аграріям – за щоденну сумлінну працю і підтримку Збройних Сил України.
Для нас ця розмова особливо актуальна: Полтавщина – четверта в Україні за обсягом аграрного виробництва. За січень-липень воно зросло на 7,5%. За цей сезон жнив намолочено понад 2 млн тонн сільськогосподарських культур. Але зібрати врожай – лише частина роботи. Потрібне доступне зберігання, логістика та фінансування для нового сезону. Цьогоріч аграрії області залучили майже 5 млрд грн кредитів, понад 2 млрд грн – за програмою «Доступні кредити 5-7-9%».
Обговорили також розвиток переробки, підтримку малих фермерських господарств, збереження ключових працівників та інвестиційні проєкти в області.
Для мене особисто цінно, щоб за підсумками таких зустрічей залишалися не лише домовленості. Маємо чітко визначити, які питання вирішуємо на рівні області, де потрібна підтримка уряду, хто відповідальний і які строки.
Дякую Тарасу Висоцькому і народним депутатам за увагу до Полтавщини та конструктивний діалог, нашим аграріям – за щоденну сумлінну працю і підтримку Збройних Сил України.
Всеукраїнська хвилина мовчання
Костянтин «Костиль» Фурсов
Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з Полтавщини
Старший солдат Костянтин Фурсов, позивний «Костиль», загинув 17 травня 2022 року під час оборони заводу «Азовсталь» та міста Маріуполь на Донеччині. Герою назавжди 38 років.
Костянтин Олександрович народився і прожив усе життя в місті Полтава. Отримав фах годинникаря в місцевому професійно-технічному училищі №31. Мав чудовий голос, володів художнім свистом, вмів грати на тромбоні та губній гармошці, любив збирати мініатюрні моделі з дерева. Захоплювався історією, філософією та науковою фантастикою. Ще любив авто- та мототехніку, отримував неабияке задоволення від мотоподорожей. Міг багато і довго розповідати про красу зброї. До 2014 року мав ремонтно-будівне приватне підприємство. Дуже любив свою справу та майстерно її виконував.
Коли почалася російсько-українська війна 2014 року чоловік змінив фах і став військовослужбовцем ЗСУ. Брав участь в АТО/ООС. Служив у різних підрозділах. З 2019-го воював у лавах Окремого загону спецпризначення НГУ «Азов», де був розвідником-снайпером. Від 24 лютого 2022 року Костянтин разом із побратимами боронив від російських окупантів місто Маріуполь.
За роки служби військовий був нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО», нагрудним знаком Полтавської обласної ради «За вірність народу України», медаллю «За жертовність і любов до України», медаллю Полтавської обласної організації ветеранів Афганістану «За мужність та активну громадську діяльність», нагрудним знаком «25 батальйон Київська Русь», медаллю «За військову службу Україні» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
«Справжній воїн і гідний син своєї нації. Харизматичний, самодостатній, неординарний. Людина совісті й честі. Той, хто за життя не образив жодної живої душі. Людина, чиєю силою і мудрістю я захоплююсь. Мені за честь бути його дружиною! Костиля згадують як справжнього воїна, а ще – як дуже доброго, теплого, справжнього, мужнього та оптимістистичного до самого кінця», – розповіла Марина Фурсова.
4 лютого 2023 року Костянтина поховали на Алеї Героїв Затуринського кладовища Полтави.
У воїна залишилися батьки та кохана дружина.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Костянтин «Костиль» Фурсов
Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з Полтавщини
Старший солдат Костянтин Фурсов, позивний «Костиль», загинув 17 травня 2022 року під час оборони заводу «Азовсталь» та міста Маріуполь на Донеччині. Герою назавжди 38 років.
Костянтин Олександрович народився і прожив усе життя в місті Полтава. Отримав фах годинникаря в місцевому професійно-технічному училищі №31. Мав чудовий голос, володів художнім свистом, вмів грати на тромбоні та губній гармошці, любив збирати мініатюрні моделі з дерева. Захоплювався історією, філософією та науковою фантастикою. Ще любив авто- та мототехніку, отримував неабияке задоволення від мотоподорожей. Міг багато і довго розповідати про красу зброї. До 2014 року мав ремонтно-будівне приватне підприємство. Дуже любив свою справу та майстерно її виконував.
Коли почалася російсько-українська війна 2014 року чоловік змінив фах і став військовослужбовцем ЗСУ. Брав участь в АТО/ООС. Служив у різних підрозділах. З 2019-го воював у лавах Окремого загону спецпризначення НГУ «Азов», де був розвідником-снайпером. Від 24 лютого 2022 року Костянтин разом із побратимами боронив від російських окупантів місто Маріуполь.
За роки служби військовий був нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО», нагрудним знаком Полтавської обласної ради «За вірність народу України», медаллю «За жертовність і любов до України», медаллю Полтавської обласної організації ветеранів Афганістану «За мужність та активну громадську діяльність», нагрудним знаком «25 батальйон Київська Русь», медаллю «За військову службу Україні» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
«Справжній воїн і гідний син своєї нації. Харизматичний, самодостатній, неординарний. Людина совісті й честі. Той, хто за життя не образив жодної живої душі. Людина, чиєю силою і мудрістю я захоплююсь. Мені за честь бути його дружиною! Костиля згадують як справжнього воїна, а ще – як дуже доброго, теплого, справжнього, мужнього та оптимістистичного до самого кінця», – розповіла Марина Фурсова.
4 лютого 2023 року Костянтина поховали на Алеї Героїв Затуринського кладовища Полтави.
У воїна залишилися батьки та кохана дружина.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
❗️Сьогодні вночі у Миргородському районі ворожий БпЛА влучив по території приватного промислового підприємства. Попередньо, люди не постраждали.
❗️У Полтавському районі зафіксовано падіння уламків ворожого БпЛА на відкритій місцевості. Внаслідок падіння загорілася суха рослинність. Вибуховою хвилею пошкоджено скління вікон та покрівлю адмінбудівлі одного з підприємств. Попередньо, люди не постраждали.