🇺🇦 Віталій Дяківнич | Полтавська ОВА
❗️У Полтаві чутно звуки вибухів. До відбою повітряної тривоги залишайтеся в укриттях!
❗️Попередьно, зафіксовано влучання ворожого БпЛА у районі приватних житлових будинків. На місці вже працюють усі оперативні служби. Інформація уточнюється.
🇺🇦 Віталій Дяківнич | Полтавська ОВА
❗️Попередьно, зафіксовано влучання ворожого БпЛА у районі приватних житлових будинків. На місці вже працюють усі оперативні служби. Інформація уточнюється.
❗️Станом на зараз, відомо про одну загиблу людину. Мої співчуття рідним та близьким.
Ще двоє отримали травми.
Пошкоджено 4 приватні будинки. Ліквідація наслідків триває. Інформація уточнюється.
До відбою повітряної тривоги залишайтеся в безпечних місцях!
Ще двоє отримали травми.
Пошкоджено 4 приватні будинки. Ліквідація наслідків триває. Інформація уточнюється.
До відбою повітряної тривоги залишайтеся в безпечних місцях!
🇺🇦 Віталій Дяківнич | Полтавська ОВА
❗️Станом на зараз, відомо про одну загиблу людину. Мої співчуття рідним та близьким. Ще двоє отримали травми. Пошкоджено 4 приватні будинки. Ліквідація наслідків триває. Інформація уточнюється. До відбою повітряної тривоги залишайтеся в безпечних місцях!
❗️Кількість травмованих зросла до чотирьох осіб. Їм надається уся необхідна допомога.
Також у Терешківській громаді зафіксовано падіння БпЛА. Пошкоджено 5 приватних будинків. Станом на зараз – без постраждалих.
Також у Терешківській громаді зафіксовано падіння БпЛА. Пошкоджено 5 приватних будинків. Станом на зараз – без постраждалих.
Всеукраїнська хвилина мовчання
Віталій «Вітамін» Гажієнко
Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з Полтавщини
31-річний солдат Віталій Гажієнко на псевдо «Вітамін» загинув 1 листопада 2022 року поблизу села Новомихайлівка на Донеччині. У бою з окупантами він зазнав смертельної вибухової травми.
Віталій народився в місті Полтаві. Жив із сім’єю в селі Мартинівка. Закінчив Полтавський технічний коледж Національного технічного університету. Вищу освіту здобував у НТУ «Харківський політехнічний інститут». Працював водієм на приватному підприємстві.
У перші дні повномасштабної війни чоловік став бійцем Збройних Сил України. Воював у лавах 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був водієм. Разом із побратимами боронив Східний напрямок фронту.
«Мій чоловік був доброю та надійною людиною, чудовим батьком, справжньою опорою в житті, вірним другом. Нам його сильно не вистачає…» – зазначила Оксана Гажієнко.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Віталія в селі Мартинівка на Полтавщині.
Вдома на нього чекали мама, дружина, двоє дітей і сестра.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Віталій «Вітамін» Гажієнко
Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Платформою пам’яті Меморіал вшановує пам’ять загиблих захисників родом з Полтавщини
31-річний солдат Віталій Гажієнко на псевдо «Вітамін» загинув 1 листопада 2022 року поблизу села Новомихайлівка на Донеччині. У бою з окупантами він зазнав смертельної вибухової травми.
Віталій народився в місті Полтаві. Жив із сім’єю в селі Мартинівка. Закінчив Полтавський технічний коледж Національного технічного університету. Вищу освіту здобував у НТУ «Харківський політехнічний інститут». Працював водієм на приватному підприємстві.
У перші дні повномасштабної війни чоловік став бійцем Збройних Сил України. Воював у лавах 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був водієм. Разом із побратимами боронив Східний напрямок фронту.
«Мій чоловік був доброю та надійною людиною, чудовим батьком, справжньою опорою в житті, вірним другом. Нам його сильно не вистачає…» – зазначила Оксана Гажієнко.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Віталія в селі Мартинівка на Полтавщині.
Вдома на нього чекали мама, дружина, двоє дітей і сестра.
Світла пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
❗️У Полтавському районі зафіксовано влучання по території одного з підприємств. Попередньо, люди не постраждали.
Forwarded from Офіс Президента
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
«Фронт наш міцний, і я дякую кожному воїну, кожному нашому підрозділу, які повністю виконують завдання. А особливо відзначу сьогодні 82-гу окрему десантно-штурмову бригаду, що виконує завдання на Олександрівському напрямку. Дякую за впевнені штурмові дії та хороше планування бойових дій.
Дякую воїнам 128-ї окремої важкої механізованої бригади, яка воює теж впевнено та знищує сили окупанта на напрямку Запоріжжя. Дякую 59-й окремій штурмовій бригаді безпілотних систем та 414-й окремій бригаді безпілотних систем. Дякую вам, воїни, за відмінні результати у знищенні окупантів на Донеччині.
Дякую нашим штурмовим підрозділам на Покровському напрямку. Ще варто відзначити воїнів 1-го окремого центру безпілотних систем СБС ЗСУ за вчасну і влучну доставку наших далекобійних санкцій на територію Росії. І також дякую за влучність воїнам СБУ, Сил спеціальних операцій ЗСУ та нашим розвідкам – ГУР та СЗР. Дякую всім вам!»
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 1698-го дня війни.
Дякую воїнам 128-ї окремої важкої механізованої бригади, яка воює теж впевнено та знищує сили окупанта на напрямку Запоріжжя. Дякую 59-й окремій штурмовій бригаді безпілотних систем та 414-й окремій бригаді безпілотних систем. Дякую вам, воїни, за відмінні результати у знищенні окупантів на Донеччині.
Дякую нашим штурмовим підрозділам на Покровському напрямку. Ще варто відзначити воїнів 1-го окремого центру безпілотних систем СБС ЗСУ за вчасну і влучну доставку наших далекобійних санкцій на територію Росії. І також дякую за влучність воїнам СБУ, Сил спеціальних операцій ЗСУ та нашим розвідкам – ГУР та СЗР. Дякую всім вам!»
Звернення Володимира Зеленського наприкінці 1698-го дня війни.
❗️ У Полтавському районі ворожий БпЛА влучив по залізничній інфраструктурі одного з підприємств. Попередньо – без постраждалих.
Всеукраїнська хвилина мовчання
Валерій Касяненко
Захисник народився 4 березня 1975 року, проживав у селі Онішки. Закінчив Оржицьку школу, у професійно-технічному училищі здобув фах механізатора. Працював водієм у Києві, згодом – у фірмі з ремонту медичного обладнання.
Валерія мобілізували до ЗСУ 5 травня 2022 року. Він гідно виконував військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі та побратимам.
Воїн вважався зниклим безвісти з 6 січня 2024 року. За тиждень родина отримала підтвердження загибелі захисника під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівське Донецької області.
Вічна пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Валерій Касяненко
Захисник народився 4 березня 1975 року, проживав у селі Онішки. Закінчив Оржицьку школу, у професійно-технічному училищі здобув фах механізатора. Працював водієм у Києві, згодом – у фірмі з ремонту медичного обладнання.
Валерія мобілізували до ЗСУ 5 травня 2022 року. Він гідно виконував військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі та побратимам.
Воїн вважався зниклим безвісти з 6 січня 2024 року. За тиждень родина отримала підтвердження загибелі захисника під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівське Донецької області.
Вічна пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Ліцей імені Г. С. Сковороди – освітній осередок Чорнухинської громади, де кожна дитина має все необхідне для навчання та розвитку.
Важливим проявом турботи є забезпечення рівного доступу до освіти: ліцей підвозить школярів із п’яти навколишніх сіл двома автобусами та надає безкоштовне гаряче харчування для всіх учнів із 1 по 11 клас.
Також у пріоритеті – безпека. Вже три роки заклад працює в очному форматі. Для цього наявне укриття. Нині захисну споруду дооблаштовують, щоб уроки можна було комфортно продовжувати під час тривоги.
Для нас важливо створити сучасне освітнє середовище, яке відповідатиме потребам дітей і педагогів. Заклад має напрацювання у природничо-математичному напрямі, організоване інклюзивне навчання, а учні беруть участь у предметних олімпіадах, екологічних, мистецьких і спортивних конкурсах та здобувають призові місця на рівні громади, району й області.
Ліцей готується до наступного етапу розвитку: з 1 вересня 2027 року впроваджуватиме профільну освіту у старшій школі. У перспективі це можливість для дітей свідомо обирати майбутню професію відповідно до інтересів та потреб ринку праці.
Важливим проявом турботи є забезпечення рівного доступу до освіти: ліцей підвозить школярів із п’яти навколишніх сіл двома автобусами та надає безкоштовне гаряче харчування для всіх учнів із 1 по 11 клас.
Також у пріоритеті – безпека. Вже три роки заклад працює в очному форматі. Для цього наявне укриття. Нині захисну споруду дооблаштовують, щоб уроки можна було комфортно продовжувати під час тривоги.
Для нас важливо створити сучасне освітнє середовище, яке відповідатиме потребам дітей і педагогів. Заклад має напрацювання у природничо-математичному напрямі, організоване інклюзивне навчання, а учні беруть участь у предметних олімпіадах, екологічних, мистецьких і спортивних конкурсах та здобувають призові місця на рівні громади, району й області.
Ліцей готується до наступного етапу розвитку: з 1 вересня 2027 року впроваджуватиме профільну освіту у старшій школі. У перспективі це можливість для дітей свідомо обирати майбутню професію відповідно до інтересів та потреб ринку праці.
Всеукраїнська хвилина мовчання
Сергій Ірклієвський
Захисник народився 15 жовтня 1978 року в селі Лютенька Полтавської області. Навчався у місцевій школі, згодом здобув професію електрозварювальника у Веприцькому професійно-технічному училищі. Працював у Безвідному лісництві пожежником, після участі в АТО – бензопильником.
У 2014 році Сергія призвали до участі в антитерористичній операції на сході України. Після початку повномасштабного вторгнення він знову став на захист України. Служив у 112-й окремій бригаді територіальної оборони. Був солдатом, водієм-електриком екіпажу безпілотних авіаційних комплексів.
Побратими знали його за позивним «Лєший» – через те, що Сергій багато років працював у лісі.
30 січня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі Костянтинівки на Донеччині Сергій зазнав тяжкого поранення внаслідок атаки ворожого дрона. Лікувався у госпіталі, однак врятувати його не вдалося. 8 лютого 2026 року серце захисника зупинилося.
У Сергія залишилися дружина Любов та діти.
«Сергій був найкращим чоловіком та татом. Він назавжди залишиться в наших серцях. Герой, який віддав найдорожче – своє життя – за Україну», – говорить дружина Любов.
У Лютеньці пам’ять про Сергія Ірклієвського увічнено на Алеї слави та меморіалі пам’яті.
Вічна пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Сергій Ірклієвський
Захисник народився 15 жовтня 1978 року в селі Лютенька Полтавської області. Навчався у місцевій школі, згодом здобув професію електрозварювальника у Веприцькому професійно-технічному училищі. Працював у Безвідному лісництві пожежником, після участі в АТО – бензопильником.
У 2014 році Сергія призвали до участі в антитерористичній операції на сході України. Після початку повномасштабного вторгнення він знову став на захист України. Служив у 112-й окремій бригаді територіальної оборони. Був солдатом, водієм-електриком екіпажу безпілотних авіаційних комплексів.
Побратими знали його за позивним «Лєший» – через те, що Сергій багато років працював у лісі.
30 січня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі Костянтинівки на Донеччині Сергій зазнав тяжкого поранення внаслідок атаки ворожого дрона. Лікувався у госпіталі, однак врятувати його не вдалося. 8 лютого 2026 року серце захисника зупинилося.
У Сергія залишилися дружина Любов та діти.
«Сергій був найкращим чоловіком та татом. Він назавжди залишиться в наших серцях. Герой, який віддав найдорожче – своє життя – за Україну», – говорить дружина Любов.
У Лютеньці пам’ять про Сергія Ірклієвського увічнено на Алеї слави та меморіалі пам’яті.
Вічна пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
❗️У Полтавському районі зафіксовано падіння ворожого БпЛА на відкритій місцевості. Попередньо, обійшлося без руйнувань та постраждалих.
❗️У Кременчуці зафіксовано влучання ворожого БпЛА у будівлю навчального закладу. Виникла пожежа. Усі служби працюють на місці. Попередньо, одна людина отримала травми. Інформація уточнюється.
🇺🇦 Віталій Дяківнич | Полтавська ОВА
❗️У Кременчуці зафіксовано влучання ворожого БпЛА у будівлю навчального закладу. Виникла пожежа. Усі служби працюють на місці. Попередньо, одна людина отримала травми. Інформація уточнюється.
❗️За уточненою інформацією, внаслідок влучання у Кременчуцький національний університет ім. М. Остроградського травмовано двох людей.
Одна людина – у стані середньої тяжкості. Також постраждала 16-річна дитина. У неї діагностували струс головного мозку та контузію. Дитину госпіталізували до лікарні.
Влучання сталося в один із навчальних корпусів університету. Пожежу ліквідували.
Інформація уточнюється.
Одна людина – у стані середньої тяжкості. Також постраждала 16-річна дитина. У неї діагностували струс головного мозку та контузію. Дитину госпіталізували до лікарні.
Влучання сталося в один із навчальних корпусів університету. Пожежу ліквідували.
Інформація уточнюється.
❗️У Полтавській громаді зафіксовано влучання БпЛА на двох локаціях. Пошкоджено адмінбудівлю та складські приміщення. Інформація уточнюється.
Всеукраїнська хвилина мовчання
Валентин Саєнко
Захисник народився 21 серпня 1981 року в Лубнах. Середню освіту здобув у Лубенській школі №2, згодом закінчив Харківський інститут соціального прогресу за спеціальністю «Економіка».
Працював в охоронному агентстві у Києві, займався підприємницькою діяльністю.
Навесні 2022 року Валентин став до лав Збройних Сил України. Майже два роки виконував бойові завдання, захищаючи Україну від російської агресії. Мав військове звання молодшого сержанта.
30 грудня 2023 року Валентин загинув унаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Іванівка на Донеччині.
Вічна пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут
Валентин Саєнко
Захисник народився 21 серпня 1981 року в Лубнах. Середню освіту здобув у Лубенській школі №2, згодом закінчив Харківський інститут соціального прогресу за спеціальністю «Економіка».
Працював в охоронному агентстві у Києві, займався підприємницькою діяльністю.
Навесні 2022 року Валентин став до лав Збройних Сил України. Майже два роки виконував бойові завдання, захищаючи Україну від російської агресії. Мав військове звання молодшого сержанта.
30 грудня 2023 року Валентин загинув унаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Іванівка на Донеччині.
Вічна пам’ять Герою!
Напишіть історію полеглих захисника чи захисниці тут