Мене лякає приписка psy у нікнеймі, адже людина, виглядає так, взагалі не знає, про що пише.

Те, що раніше психічні розлади не діагностували, не означає, що їх не було.

Те, що раніше не використовувати слова "депресія", "тривожні розлади" чи "ПСТР", а казали "стражденний", "дурна", "після того спився" чи "все життя такий тяжкий характер", не означає, що люди не стикались із ментальними проблемами.

Називання ментальних хвороб і психічних розладів у межах загальноприйнятих систем потрібне, не для того, щоб всіх лякали "хворим суспільством", і тим "як зараз все погано".

А для того, що підбирати ефективне медикаментозне лікування, психотерапію, а також здійснювати профілактику, зокрема шляхом психоосвіти.

Нижче я приділю кілька дописів тому, щоб довести на прикладах літератури, міфології та із історичних свідчень, які будуть підтверджувати абсурдність висловленої паном у цьому тредсі думки.

Якщо цікаво, кидайте реакції

Свідчення, що люди стикались із ментальними проблеми протягом всієї історії можемо знаходити, досліджуючи навіть найперші цивілізації.

Тільки колись людей із ментальними проблемами стигматизували. І боялись.

🔸 Людей із дивною поведінкою вважали одержимими — і проводили ритуали вигнання демонів, не розуміючи, що це може бути епілепсія, шизофренія чи важка травма.

🔸У стародавніх культурах застосовували трепанацію черепа — висвердлювали отвори в кістках, щоби «випустити зло» або «полегшити страждання». У сучасному розумінні це могла бути спроба допомогти людині з важким психічним станом.

🔸 В багатьох племенах та ранніх цивілізаціях людей з дивною поведінкою віддавали шаманам або жерцям — ті «лікували» піснями, травами, ритуалами, іноді — ізоляцією або вигнанням (якщо не смертю).

🔸 Уже Гіпократ писав про "меланхолію" — стан, який сьогодні назвали б депресією. Він вважав, що проблема не в духах, а в "порушенні тілесних рідин". І це був перший крок до медичного розуміння психіки.

(продовження далі)

Де ще брати приклади? Звісно, у міфології та літературі.

Люди здавна описували власний досвід, навіть не підозрюючи, що словами нинішньої психотерапії, робили "концептуалізації" (тобто описи) клінічних випадків.

🔸Арес — грецький бог війни, у міфах уособлення сліпої агресії, імпульсивності й руйнівної сили.

Людині із такими рисами зараз, ймовірно, діагностували б розлад регуляції злості.

🔸Пан — лісовий бог із рогами й козлячими ногами, чия присутність викликала неконтрольований страх. Звідси й походження слова, яке ви чудово знаєте – «паніка».

Міфи описують людей, які, побачивши його, втікали чи завмирали на місці, блідли, "припиняли" дихати, втрачали орієнтацію, та контроль через сильний страх "на межі життя і смерті".

Тож дійсно, раніше не було цих ваших модних "панічних атак"?

🔸Локі — скандинавський бог обману. Руйнує та маніпулює без почуття провини, знецінює будь-які правила, але водночас викликає захоплення.

Зараз у такій поведінці клініцист спостерігав би риси нарцисичного або антисоціального розладу особистості.

🔸 Мара — словʼянський нічний дух, що "сідає на груди уві сні", викликає почуття жаху, сковує тіло. Це досвід, який описували багато століть до того, як наука розпізнала явище нічного паралічу або посттравматичної реакції уві сні. Мара була символом страху, з яким людина не могла нічого зробити, який жив усередині неї й міг «повернутись» будь-якої ночі.

Те, що тоді називали злим духом, ми сьогодні називаємо симптомом психотравми.

І золотої й дорогої
Мені, щоб знали ви, не жаль
Моєї долі молодої;
А іноді така печаль
Оступить душу, аж заплачу.
А ще до того, як побачу
Малого хлопчика в селі.
Мов одірвалось од гіллі,
Одно-однісіньке під тином
Сидить собі в старій ряднині.
Мені здається, що се я,
Що це ж та молодость моя.
Мені здається що ніколи
Воно не бачитиме волі,
Святої воленьки. Що так
Даремне, марне пролетять
Його найкращії літа,
Що він не знатиме, де дітись
На сім широкім вольнім світі,
І піде в найми, і колись,
Щоб він не плакав, не журивсь,
Щоб він де-небудь прихиливсь,
То оддадуть у москалі.

Коли я була дитиною, де був мій улюблений вірш Шевченка (я загалом багато читала вкрай депресивної літератури).

Зараз на сесіях чую, як у схожих словах, виразах люди описують симптоми депресії:

– приливи сильного смутку ("часто плачу");
– байдужіть до себе та свого життя (я не заслуговую за співчуття);
– песимістичний погляд у майбутнє ("на мене не чекає нічого хорошого");
– труднощі у здійсненні життєвих виборів, не розуміння своїх бажань ("не знаю, що мені робити", "нічого не хочу).
– пасивна згода із важкими життєвими обставинами, зневіра, що щось може бути змінено ("буде тільки гірше", "я не можу впливати на своє майбутнє")
– "втрата себе" (я не впізнаю людиною, якою я став/ла").
– важкі спогади, повʼязані з минулим ("не знаю, звідки це приходить", "я часто згадую, як..").

Прикладів з літератури можна привести незліченну кількість.

🪫А ви знали, що постійна тривога може бути неочевидною причиною вигорання?

Логіка проста: коли ми багато тривожимось, прокручуємо катастрофічні сценарії у голові (99% з яких ніколи не справдяться), то ми витрачаємо багато свого ментального ресурсу, своєї енергії… по факту впусту. Коли багато живеш «у голові», то втомлюєшся не стільки фізично, скільки ментально.

Наслідок?
Нічого не хочеться і здається, ніби ні на що немає сил.

Тривога — із цілком нормальної, насправді, емоції — перетворюється на пожирача енергії, на дементора.

Не вірте тим, хто з реклами в інстаграмі стверджує, що «позбавить вас тривоги раз і назавжди».

Її неможливо позбутись — та це і не потрібно, адже тривога — еволюційно важлива емоція, яка допомагає нам передбачати загрозу ➡️ могти її уникнути ➡️ вижити.

Тривога стає проблемою тоді,
коли не покидає вас ні на хвилину і виникає стосовно щонайменших приводів.

Який же вихід?
Зрозуміти її краще — та навчитись давати їй раду.

👉🏻 Як? Практикум емоційної рівноваги 🍃

Хочете стати кращими коханими, батьками, керівниками тощо?

Тоді перестаньте думати, що:
🔺злитись = сваритись
🔺злитись = кричати
🔺злитись = швирятись предметами
🔺злитись = матюкатись

👉🏻 Злитись = це просто відчувати емоцію злості.

А от кричати, штовхатись, кидатись = це поведінка, яку ви обираєте для вираження цієї злості (часто, до слова, «успадковуєте» від родини, у якій виросли). Поведінка, яка поступово руйнує близькість, безпеку, довіру і зрештою стосунки 💔

😇 Хороша новина у тому, що ви можете змінити цю поведінку: навчитись виражати злість конструктивно — так, щоб не затримувати цю емоцію у собі [руйнуючи себе] і не зриватись при цьому на близьких [руйнуючи стосунки з ними].

👉🏻 Як? Розказали на Практикумі емоційної рівноваги 🌿

Крім відеоуроків та практик, що2місяці проводимо прямі етери для учасників Практикуму, щоб відповісти на питання, допомогти з труднощами та надати підтримку 💛

Найближчий прямий етер відбудеться у вівторок 19 серпня о 18.30 за Києвом — і якраз буде присвячений регуляції злості 😌 Ви ще встигаєте долучитись.

👉🏻 Вам також може бути цікаво: 5 кроків, щоб не зриватись на близьких

⚡️Що я зрозуміла з побачення з чоловіком, на 10 років старшим?

Розказала у сториз — зазирайте, думаю, вам сподобається 😇

А ви знали, що у мозку людини, яка переживає покинутість (тобто емоційний біль) активовані ті ж зони, що відповідають і за фізичний біль? Тобто наш мозок сприймає емоційний біль на рівні з фізичним.

Про те, що таке страх покинутості, як він формується у дитячому та дорослому віці (та часто виливається у тривожно-уникаючий тип прив’язаності) розповіла психологиня сервісу «Твій психолог» Валерія у новенькому відео на YouTube. Також вона розповіла, як допомогти собі впоратись зі страхом покинутості 💛

Посилання лишаємо, приємного перегляду!

P.S. Валерія — психологиня у мультимодальному підході (КПТ, арт-терапія), яка допомагає з наступними запитами:
✅тривожність
✅самореалізація
✅проблеми у стосунках
✅вигорання
✅самооцінка
✅депресивний стан 
✅втрати
✅проживання криз
✅образи на батьків
✅незадоволення зовнішністю 
✅робота з підлітками (з 16 років)

Валерія має ще декілька місць для нових клієнтів на консультації онлайн і офлайн у Львові, 50 хв, 950 грн. Дізнатись більше про умови співпраці з Валерією.

Вже у вівторок 19 серпня о 18.30 за Києвом відбудеться закритий прямий етер на тему регуляції злості: будемо вчитись справлятись із гнівом так, щоб і не "душити" його у собі, роблячи собі гірше, і не псувати стосунки з іншими людьми, переходячи на крик, образи, маніпуляції та швиряння предметами.

Етер буде доступний для учасників Практикуму емоційної рівноваги 🌿 — нашого продукту, який допомагає людям бути в мирі зі своїми емоціями та не робити під їх впливом речей, про які вони потім жалкують.

Якщо після важкого дня ви зриваєтесь на дитину / коханих / колег, а потім пожираєте себе ізсередини, шкодуєте про зроблене та відчуваєте багато провини, цей етер у вівторок та Практикум загалом точно для вас.

Після проходження «Практикуму емоційної рівноваги» ви зможете:
✅ справлятись зі стресом та складними емоціями, щоб не перетворюватись на Халка та не зриватись на близьких і колег, а спокійно справлятись із ситуацію 😌

✅ відчути ясність і спокій, краще розуміти себе, свої емоції — та подружитись із ними, а не сприймати їх як ворогів, яких треба уникати / бороти / придушувати

✅ покращити стосунки з людьми, адже навчитесь краще володіти собою

✅ перестати відкладати ведення блогу / власний бізнес тощо, бо нарешті навчитесь давати раду страху

✅ відчути полегшення — тишу і спокій у голові вперше за довгий час — адже навчитесь справлятись із тривогою

Ви цілком встигаєте долучитись, подивитись мінімум 1 урок, спробувати декілька вправ — і прийти на етер у вівторок зі своїми питаннями про злість. До зустрічі на Практикумі!

Через 2 години (о 18.30 по Києву) розпочнеться прямий етер про регуляцію злості для учасників Практикуму емоційної рівноваги 😌

Практикум — це продукт, який допомагає людям бути в мирі зі своїми емоціями.

Після проходження Практикуму емоційної рівноваги ви зможете:
✅ справлятись зі стресом та складними емоціями, щоб не перетворюватись на Халка та не зриватись на близьких і колег, а спокійно справлятись із ситуацією 😌

✅ відчути ясність і спокій, краще розуміти себе, свої емоції — та подружитись із ними, а не сприймати їх як ворогів, яких треба уникати / бороти / придушувати

✅ покращити стосунки з людьми, адже навчитесь краще володіти собою

✅ перестати відкладати ведення блогу / власний бізнес / новий проєкт тощо, бо нарешті навчитесь давати раду страху

✅ відчути полегшення — тишу і спокій у голові вперше за довгий час — адже навчитесь справлятись із тривогою

Ви ще встигаєте долучитись та отримати відповіді на свої питання у темі регуляції злості 😌

Від розриву стосунків на День Святого Валентина до шлюбу: моя історія стосунків

Нарешті записала відео про те, як від невдач в особистому житті перейшла до стосунків, які роблять мене щасливішою щодня 😇

Заварюйте чайок і приємного перегляду)
https://youtu.be/rNtx4unrrm8


👉🏻 Обрати психолога | Instagram | YouTube

✨1 вільне місце до психологині Дари
Дара дуже рідко відкриває анкетку для нових клієнтів, тому хто давно хотів працювати у методі КПТ, зверніть увагу на таку можливість🔅

Дара — психотерапевтка-інтерн у КПТ, яка допомагає із наступними запитами:
✅ невпевненість
✅ депресія
✅ тривожні розлади
✅ пошук сенсів
✅ апатія
✅ низька самооцінка
✅ надмірні переживання
✅ труднощі у прийнятті рішень
✅ пригнічений стан
✅ негативні думки
✅ цілі і цінності

😌 Дізнатись більше про Дару та умови роботи.

👉🏻 Як працювати із психологом
👉🏻 Як обрати психолога
👉🏻 Який метод психотерапії обрати

А ви знали, що якщо після того, як ви попросити пробачення у партнера/рки за те, про що шкодуєте, ви очікуєте, що вас пробачать ОДРАЗУ (а іноді на проживання емоцій і прийняття вибачень потрібен час), то це може свідчити про невміння витримувати свої почуття та/або почуття іншої людини?

Про те:
🔺як правильно просити вибачення
🔺коли вибачення можуть бути маніпуляцією з метою здобути владу
розказала психотерапевтка Олена у короткому відео (4 хв). Приємного перегляду!

👉🏻 Обрати психолога | Instagram | YouTube

💬 Як прокачати самоцінність, щоб не шукати схвалення від інших?

Таке питання нещодавно отримати в інстаграмі у День питань.

Самоцінність — наша здатність визначати себе цінними такими, якими ми є.

Відчуття самоцінності починає формуватись із нашого дитинства. Якщо батьки добре задовольняють потреби дитини (у безпеці, прийнятті, розділенні досвіду тощо), така дитина виросте у дорослого, який буде мати внутрішнє відчуття самоцінності: вона сприймає світ як добрий до себе, її люблять такою, якою вона є, отже, вона самоцінна.

І навпаки: занедбані потреби, недостатньо задоволені батьками у дитинстві, = сумніви у своїй самоцінності, бо "якщо мені не надали безпеку, прийняття тощо, значить, зі мною щось не так".

Якщо у дитинстві потреби дитини не були повною мірою задоволені, не спішіть думати, що ви "приречені" на життя без самоцінності.

Найважливіше, що потрібно для повернення собі відчуття самоцінності, — навчитись задовольняти власні потреби (фізичні, емоційні, психологічні) і таким чином поступово формувати позитивне сприйняття себе.

Ви вже сьогодні можете спитати у себе: наприклад, що для мене безпека? Як я вже сьогодні задовольняю свою потребу у безпеці, а які елементи безпеки ще незадоволені?

До прикладу, для мене елементом безпеки є фінансова безпека. А фінансова безпека = наявність фінансової подушки на період 3-6 місяців. Як я можу вже сьогодні почати задовольняти потребу у фінансовій безпеці? Я можу:
а) порахувати, скільки грошей мені потрібно на місяць життя
б) помножити на 3 / 6 (в залежності від того, на який період ви складаєте фінансову подушку)
в) створити Банку (чи взяти конверт) для накопичення і закинути туди хоч перших 100 грн.

Так, на формування фінподушки буде потрібен час, але саме той факт, що ви почали турбуватись про свою фінансову безпеку (=задовольняти свої потреби) вже може додати самоцінності 😌

Відсутність / низький рівень самоцінності виливається у:
🔺постійне порівняння себе з іншими (не на свою користь), відчуття пригнічення і нікчемності
🔺почуття провини за свої бажання і прагнення, навіть без причин
🔺відсутність відчуття радості від власних досягнень ("це нічого не варте", "будь-хто так зміг би")
🔺внутрішній критик
🔺надмірне бажання сподобатися, аби заслужити любов чи схвалення
🔺пошук зовнішнього підтвердження своєї цінності (лайки, похвала, успіхи)
🔺занижені очікування від життя: погодження на "менше, ніж хочу"
🔺жертвування своїми інтересами заради інших

Збудувати самоцінність (а разом із нею — щасливе, наповнене сенсом життя) можна у роботі із психологом 💛 Зібрали 19 фахівців у різних цінових політиках, у різних підходах (КПТ, клієнт-центрований, схема-терапія тощо), різного віку і статі, щоб ви могли обрати того, з ким комфортно вирушати у зміни ✨

🤯 А ви знали, що вашим життям керуєте не ви, а 5-річна дитина?
*навіть якщо у вас немає дітей

Ми всі думаємо, що ми такі дорослі і серйозні — на роботу ходимо, гроші заробляємо, у стосунки вступаємо, сексом займаємось. А насправді «у руля» — якась 5-річка 😅

Якось моя психологиня сказала:

«Колись маленька Аня прийняла ось таке рішення. Але зараз, для дорослої Ані, це рішення більше неактуальне — і його можна змінити»

Як це взагалі працює: живе собі маленький/а [підставте своє ім’я] і спостерігає за стосунками у родині, до прикладу. Я свого часу спостерігала за мамою, яка розлучилась з моїм батьком, коли мені було 2, а потім — за їх деструктивними стосунками з вітчимом.

Так маленька Аня вивчила, що стосунки — це небезпечно [на всіх рівнях] і прийняла рішення триматись від них подалі. Потім це вилиється у те, що психологи називають «уникаючий тип прив’язаності», «контрзалежність» тощо.

Років через 20 Ані захочеться стосунків, але маленькій Ані всередині до усрачки страшно — і всі стосунки вона саботуватиме. І страждатиме від цього внутрішнього конфлікту, де «і хочеться, і колеться».

От і виходить, що ми ніби дорослі, нам вже 20+ років, а рішення приймає маленька поранена дитина бо вона таким чином бажає нам добра. Хоча її страхи можуть бути неактуальними для нас дорослих.

Але є і хороша новина:

Переконання можна ідентифікувати [бо часто ми і не знаємо, за якими «законами» живемо] та змінювати на ті, які будуть допомагати нам будувати щасливі стосунки, заробляти класні гроші тощо.

Втомились наступати на одні й ті самі граблі, приймати ті самі рішення, але розраховувати на нові результати? Ви можете побачити свої сліпі зони та «переписати» свою історію у роботі із психологом. Дбайливо зібрали для вас 19 фахівців у різних цінових політиках, у різних напрямках (КПТ, схема-терапія, гештальт тощо), різного віку і статей, щоб ви могли обрати того, хто підійде саме вам 💛

Складно обрати самостійно? Просто напишіть нашій помічниці Насті @TviyPsy — і вона підкаже, хто може допомогти з вашим запитом 😌

Самодисципліна — це про жорстокість до себе та самообмеження
Чули такий міф? А, можливо, і самі в нього вірите?)

Нам часто показують образи в кіно та культурі, де ніби-то герой ставить ціль (наприклад, схуднути) — і різко відмовляється від всіх «радощів життя», починає упахуватись спортом, що аж падає знесилений, постійно зважується, а сантиментри на талії стрімко тануть. Можливо, на екрані це виглядає ефектно, але у житті такий підхід, скоріше за все, призведе до зриву, самобичування та зневіри у собі 😔Більше того, ми ще й переконуємось у тому, що «дисципліна — це щось для обраних», «дисципліна = жорстокість» тощо.

Але це не так.

Самодисципліна — це сукупність навичок слідувати власним намірам.

Як бачите, ні слова про жорстокість. Бо «трушна» самодисципліна передбачає турботу про себе:
🔺в моменті: виснажена психіка з більшою вірогідністю вибиратиме імпульсивні бажання, «дешевий» дофамін, тож «упахування» і виснаження — точно не про самодисципліну
🔺у довгостроковій перспективі, адже:
качаючи спину сьогодні, ви турбуєтесь про свою поставу завтра
обираючи з’їсти 3 цукерки замість цілої пачки сьогодні, ви турбуєтесь про своє здоров’я і зуби завтра
обираючи переглянути курс для підвищення кваліфікації, ви турбуєтесь про кар’єру і фінансове благополуччя завтра.

Самодисципліна — це здатність вибирати між тим, що хочеться зараз, і тим, що хочеться найбільше, на користь останнього з турботою про себе 💛

Іноді ми будемо обирати задоволення «тут і зараз», і це нормально. Просто важливо не забувати повертатись до стежки своїх довгострокових намірів 😌

>> Більше про самодисципліну — у цій статті

Також запрошуємо вас на прямий етер про м’який підхід до дисципліни. Він відбудеться вже у цю п’ятницю (12 вересня) об 11.10 за Києвом. Етер доступний для учасників Практикуму «Від хаосу до цілей». Детальніше тут.

Чули щось про кінцуґі?

Кінцуґі — японське мистецтво відновлення розбитого посуду. Коли тарілка чи чашка тріскається, її не просто склеюють, а з’єднують шматочки спеціальним лаком із золотим, срібним чи платиновим порошком.

Кінцуґі — про відновлення і збереження.
Кінцуґі — не про приховування тріщин і недоліків, а про красу вразливості.
Кінцуґі — не про ідеальну вилизаність, а про справжність.
Кінцуґі — не про приреченість, а про другий шанс.

Якщо ви відчуваєте себе розбито і поламано, не знаєте, чого хочете та до чого все взагалі йде, запрошуємо до свого кінцуґі 💛

Ви зможете зібрати себе докупи, розібратись, а чого ви зараз хочете від життя, які бажання ваші, а які нав’язані — та як вам отримати те, чого хочете ви, та створити те життя, яке хочеться проживати щодня — на Практикумі «Від хаосу до цілей» ✨

Від розгубленості до впевненості.
Від хаосу до ясності 😌
Від зневіри до надії та віри у краще майбутнє.
Від «це не для мене» до «А якщо спробувати..?»

Візьміть сьогодні свій квиток у краще завтра 😌

7 ознак того, що у ваших стосунках безпечно 💛

1️⃣ Я можу поділитись із цією людиною своїми переживаннями і бути почутим/ою
2️⃣ Мій партнер/ка може поділитись зі мною своїми переживаннями і отримати підтримку
3️⃣ Навіть коли у нас трапляється конфлікт, я почуваюсь у безпеці і не боюсь, що на мене будуть «нападати»
4️⃣ Ми ставимось із повагою одне до одного
5️⃣ У стосунках з цією людиною я відчуваю спокій
6️⃣ Я можу розраховувати на допомогу цієї людини у критичній ситуації, можу покластись
7️⃣ У стосунках з цією людиною безпечно визнавати відмінності між нами 💛

Скільки пунктів співпало у вас? З якими пунктами все ок, а з якими є труднощі? Будемо раді вашим коментарям 😊

Нагадуємо, що 4 пазли гармонійних стосунків на думку американської нейробіологині Емі Бенкс розкрили у цьому відео.

Додаткові корисні матеріали у темі стосунків:
🔺6 ознак кризи у стосунках та як із нею впоратись
🔺Що таке довіра та як навчитись довіряти?
🔺Психологічне насильство: як розпізнати та як протидіяти?
🔺Страх покинутості: як формується та як впоратись?


Обрати психолога | Instagram | YouTube

💔 Та у нас ніби все нормально, але додому повертатись не хочеться, тож затримаюсь в офісі

Сьогодні поговоримо про кризу у стосунках. Ось 6 ознак можливої кризи:

1️⃣ Вас дратують незначні речі у поведінці партнера/рки (забув/ла помити тарілку, багато говорить про новини, час від часу грає в доту, а міг би проводити час продуктивніше).

2️⃣ У вас різне бачення майбутнього (часто люди думають, що «все утрясеться», хтось відмовиться від своїх прагнень, але спойлер: не утрясеться)

3️⃣ Ви уникаєте розмов про важливе: ви спілкуєтесь переважно про побутові речі

4️⃣ Ви не хочете повертатись додому: сидите в машині / засиджуєтесь на роботі або з друзями / шукаєте можливість провести час поза домом / відключаєтесь у відеоігри або серіали.

5️⃣ Ви не задоволені сексуальним життям
Секс зі стосунків або поступово зникає, або просто не приносить задоволення.

6️⃣ Ви пережили суттєві зміни укладу: втрата роботи / зміна професії / народження дитини / переїзд / вимушене проживання з родичами тощо.

Криза може стати як крапкою, так і комою у ваших стосунках.

Як впоратись із кризою у стосунках? Залишили деталізовані поради у статті >> читати тут


Обрати психолога | Instagram | YouTube