Як навчитись менше паритись і більше забивати?

Здається, це складно, але насправді це лише пріоритизація. Просто «пріоритизація» звучить не так кетчі, як subtle art of not giving a fuck.

Якось говорили з другом-розробником про чистий код. Він спитав, як я роблю так, щоб люди не писали поганий код.

Я: не роблю. Думаю, у нас теж є поганий код.
Він: Це ж капець. Варто мені щось прохлопати і вже якась фігня в коді відбувається.
Він: як ти тоді за всім слідкуєш? Як усе контролюєш?
Я: я не за всім слідкую. Тільки за тим, що найважливіше в моменті.
Він: але ж ти не знаєш, що може виявитися найважливішим.
Я: ну так. Але є речі, які я зараз вважаю найважливішими. Через три місяці може виявитися, що треба було дивитися зовсім на інше. Але так воно і працює. Я тримаю в голові ключові метрички. А далі вже розбираюся, що найбільше на них впливає саме зараз.

Тому забивайте чи пріоритизуйте, як вам зручніше. Головне, робіть це)

Зараз дуже популярна культура «пропрацьованих кордонів».

І це правильно, бо менталочку нам треба берегти. Особливо живучи в Україні.

Але от що думаю:

Особисті кордони - це не «не пиши мені після 21:00».
Особисті кордони - це не читати самому повідомлення після 21:00.

Згодні?

Я помилявся.

Наприкінці минулого року був впевнений, що в гонці AI залишаться лише OpenAI, Google та ще кілька гігантів. Навіть писав про це в колонці для Forbes.

А сьогодні Anthropic є лідером ринку. Бо поки всі інші (особливо OpenAI) експериментували з десятками напрямків та пристроями від Джоні Айва, то Anthropic зробив ставку на дуже конкретний фокус: продукти для бізнесу, enterprise та розробників. Послідовно будували сильний продукт для своєї аудиторії. І обігнали всіх.

p.s. а от щодо Perplexity я був правий. Поки що 😅

Виплатили випускникам $45000
Не за продажі. А за те, що рекомендували мейтівців у свою компанію. 

Тому якщо ви випускник/ця і знали-знали та забули, то у нас працює реферальна програма. За кожного мейтівця, якого наймуть за вашою рекомендацією, ми виплачуємо $100. Ліміту немає. 

Алгоритм наступний: у вас у компанії відкрилася вакансія або вам у LinkedIn прилетіла пропозиція, яка вам не підходить, - НЕ втрачайте її. Пишіть нам. Допоможете комусь знайти роботу, а собі - заробити бонус.

Форма для рекомендацій: https://mate.ac/nRpB
Якщо виникнуть будь-які питання: @anzhelika_mate

p.s. до речі, рекомендуємо не лише на джунів, бо у нас є випускники з досвідом до 5+ років (від розробки і продуктового дизайну до рекрутингу, маркетингу і аналітики).

Насправді офери без співбесіди бувають.
Нашим працівникам робили такі оффери. Для мене це ознака незрозумілого процесу найму в компанії, і це точно не щось хороше. Бо коли компанія приймає рішення про найм без достатньої кількості інформації про кандидата, то ви будете працювати в команді з випадкових людей.

Стенфорд - класний університет.
І мені дуже хочеться, щоб в Україні класних університетів було більше.

Але тут виникає просте питання: скільки коштує класний університет?

Наприклад, рік навчання на бакалавраті у Стенфорді коштує близько $68 тисяч тільки за tuition. За чотири роки - $270+ тис. І це без житла, харчування та інших витрат.

Якщо дуже грубо округлити - це дві річні зарплати розробника у штатах, якщо його річний дохід близько $120 тис.

А тепер давайте перенесемо цю логіку в Україну.
Якщо хороший український розробник заробляє в середньому $2,5 тис/місяць, то це $30 тис на рік.
Дві річні зарплати = $60 тис.

Тобто якщо ми хочемо мати в Україні університет, який за якістю освіти можна було б порівнювати зі Стенфордом, то, як на мене, правильний орієнтир - $60 тис за 4 роки навчання, або $15 тис/рік.

Це не мало.
Але й не $270 тис

Тому так, Україні потрібні класні університети. Але маємо і реалістично розуміти, що коштувати вони мають не $1-2 тис/рік, а $15 тис/рік.

І прецедент є: Meta погодилася виплатити $18 млрд, щоб врегулювати позови щодо шкоди Facebook та Instagram для дітей.

Окрім виплати, Meta має змінити підходи до захисту дітей, запровадити ліміти часу та нічні блокування.

Позивачі та їхні юристи проробили неймовірну роботу. Бо коли за наслідки доводиться платити, це точно стимулюватиме компанії не скидати з себе відповідальність.

Рік не вів подкаст і вже забув як-то. Але знайте: ми випустили новий епізод 3го сезону «Нештучного Інтелекту».

Дивитись тут: https://www.youtube.com/watch?v=dPJrselNEHw

📍Разом з адвокатом Євгеном Проніним говоримо про:
– коли фінмоніторинг зацікавиться переказами на вашу картку
– чи може ChatGPT написати позов і що буде з ним у суді
– NDA і non-compete: де :red-flag:
– як легально отримувати зарплату в крипті
– що робити, якщо у вашому офісі раптом маски-шоу
– справу Гераскевича

У мене на це речення банерна сліпота, але СТАВТЕ ЛАЙКИ ТА ПИШІТЬ КОМЕНТАРІ‼️

p.s. цього сезону будемо говорити з експертами з різних сфер і знаходити відповіді на практичні питання. Крч, не тільки про айтішку.

Чи стояли б ви півтори години за капучино?

Історія така: переліт в Сан-Франциско, джетлаг, прокинувся я десь о четвертій ранку, трохи полежав, а потім пішов гуляти й, думаю, візьму каву.

Восьма ранку, Starbucks - отрута, туди не йду. Blue bottle coffee теж вже «не модно». А біля нової модної кав’ярні Arsicault величезна черга.

Причому, це не черга на 5-10 хвилин. Люди стоять приблизно 40 хвилин, щоб зробити замовлення. А якщо ти хочеш капучино чи іншу каву з молоком, там є окремий чувак, який робить саме такі напої, тож потрібно ще додатково чекати хвилин 40. Тобто півтори години, щоб випити каву.

Люди приходять, стоять у цій черзі, купують каву, круасани, а дехто виходить звідти з 12-15 позиціями різних булочок.

І я стою і думаю: що, блін, тут відбувається? Схоже що люди, стоять у черзі вже не просто за кавою, а за самим досвідом. Залишу тут просто слово Namelaka.

Але найсмішніше, що я потім спробував і можу сказати, що кава в нашому Honey мені значно більше подобається.

Українець Роман Мєламуд посів 1-ше місце у першій у Європі олімпіаді з ШІ.

Дякую DOU за висвітлення таких історій. Як екс-олімпіаднику знаю, що учасникам приємно, що їх помічають. А Роману - успіхів! Впевнений, що його чекає класна кар'єра попереду.

AI збільшить нерівність у зарплатах.

Раніше в Україні різниця між junior і senior в IT була 10x. Умовно junior отримує $600, senior - $5k+.

На Заході ця різниця традиційно була меншою. Умовно junior - $80k–120k на рік, senior - $150k–250k.

З AI ситуація змінюється. Зараз в Каліфорнії є люди, яким пропонують $20–50 млн компенсації на кілька років. А це вже майже 100х більше ніж «звичайний senior».

Бо вони не просто "senior sofrware engineer". Це люди, які розуміють, як працюють модельки, що відбувається під капотом, як їх покращувати. Вони роблять інновації.

Людина, яка просто пише в Claude/ChatGPT/Gemini «зроби мені це», стає дешевшою. А людина, яка може створити Claude/ChatGPT/Gemini - стає набагато дорожчою.

Знати, як усе працює «під капотом», зараз стає ще важливіше, ніж було раніше.

Зараз усім нам непросто. Але хочеться сфокусуватися на хорошому.

Сьогодні - День захисників і захисниць України. І мені хочеться з великою вдячністю нагадати нам усім: без них не було можливим усе те, що ми сьогодні робимо, будуємо і плануємо.

У Mate продовжує діяти програма безкоштовного навчання на курсі повного дня для ветеранів і ветеранок. ~70 людей після навчання знайшли роботу.

Але за цими цифрами - найголовніше: конкретні люди та їхні історії. Тому дві нові історії Юлії та Ірини - мабуть, найкраще, що я можу опублікувати сьогодні.

Дякую захисникам і захисницям. І команді Mate, яка розвиває цей проєкт🙌

Кину айтішку, піду в блогерство
Якщо ви хоч раз думали про подібне, то я для вас порахував потенційний профіт від такого ремесла.

Йдіть дивіться новий випуск «Нештучного інтелекту». Його герой - Рома Геній, автор YouTube-каналу з 250+ тисячами підписників.

Два Роми, один Геній, один Апостол - ведемо бесіду про те, скільки насправді платить YouTube і чому кількість підписників майже нічого не означає.

А ще у випуску:
– як зачепити глядача в перші секунди
– «крадіть як митець»: як вчитися на чужих відео й не ставати злодієм
– чи варто брендам лізти в срачі
– чому наноблогер із 1000 підписників може заробляти більше за мільйонника

Клікайте і коментуйте: https://youtu.be/RMO-EeKlJDw?si=eGrpGO22PSoyy_P_

Мейту 12 років!
Вітали з командою головну вчительку мого серця ♥️

І ви привітайте Аню та Mate academy!

Мене драйвить факт, що Мейт працевлаштував 6500+ людей. Всі починали свій шлях в ІТ з нуля.

Об’єднати спільноту, яка = 2% українських айтівців (серед яких багато мідлів і сеньйорів) - це непоганий такий майлстоун. 

Тепер наступний крок для Мейта - навчатимемо не тільки опановувати професію з нуля, а й розвиватися у своїй кар’єрі паралельно з роботою. 

Уже маємо 4 курси:
• AI для тестувальників
• Claude Code for Seniors
• Project Manager у miltech
• Product Analytics

Вони допоможуть досягнути наступних кар'єрних сходинок. Навчати ми вміємо :) 

❗️Деталі тут ❗️

Далі багато роботи. За 12 років ми побудували сильний бренд для старту в ІТ, а тепер працюватимемо, щоб стати класним брендом і для старту, і для розвитку кар’єри. В ІТ, мілтех та інших сферах. 

Тому йдіть вчитися до нас: портфоліо курсів для прокачки навичок плануємо поповнювати дуже інтенсивно. Найближчий фокус: AI (офкорс), мілтех (офкорс), а ще менеджмент, робота з даними та багато іншого. 

Тепер ви знаєте!

Довіра - це база, грунт, фундамент відносин між менеджером і підлеглим. І це відповідальність обох.

Якщо ти хочеш рости, пробувати нове й брати на себе більше відповідальності, але не довіряєш менеджеру, тобі буде складно це робити. Наприклад, боятися помилитися або відкрито говорити про свої кар’єрні цілі.

Це працює і в інший бік. Якщо менеджер не довіряє людині у своїй команді, він навряд чи даватиме їй більше відповідальності й нові можливості для зростання.

Без довіри ти не зможеш рости так, як хотілося б, і вертикально, і горизонтально. А менеджер не отримає тих результатів, які міг би.

З AI хакнути компанії стає все простіше.

Я думаю, що у світі настільки багато багів і дірок у сек'юріті, що ми навіть не уявляємо реальних масштабів проблеми. Вчора Binance хакнули на $6.3 МІЛЬЯРДА доларів. Раніше людям було важко виявляти вразливості, а тепер AI значно спрощує цей процес.

Хтось використовуватиме його як white hat hacker: повідомлятиме компанії про знайдені проблеми й отримуватиме гроші за допомогу з їх усуненням. А хтось діятиме неетично. Наприклад, у таких країн, як Іран, Північна Корея чи росія, немає особливої мотивації грати за етичними правилами. Навпаки, вони можуть використовувати ці можливості для атак і впливу.

Вже сьогодні є люди, які знаходять за допомогою AI security-баги в компаніях і отримують винагороду за кожен знайдений баг. Впевнений, ця ніша буде тільки зростати.

Як перевірити, чи не став я розробником-динозавром? 🦖

Відкрийте будь-який стандартний B2B SAAS або мобільний застосунок (spotify, slack, etc) і подумайте: скільки часу у мене займе, щоб зробити першу версію цього продукту самостійно?

Якщо відповідь в місяцях - ви динозавр.

Тримаю вас в курсі, де житиме Марк Цукерберг: каліфорнійці проголосували проти податку на мільярдерів 😁