Сьогодні в ХУУП, за участю Голови Верховної Ради України говорили про те, яким має бути новий Цивільний кодекс України.

У першому читанні законопроєкт №15150 вже підтриманий парламентом. Представив його Голова - Руслан Стефанчук. Важливо, що сьогодні ми обговорювали його разом із молоддю — студентами, викладачами, правниками. Саме такі дискусії дають можливість подивитися на великі законодавчі зміни не лише з позиції парламенту, а й очима тих, хто працюватиме з цими нормами завтра.

Як член Комітету з питань аграрної та земельної політики, разом із колегами вже неодноразово опрацьовував окремі глави Кодексу постатейно з командою Руслана Стефанчука.

Є речі, щодо яких ми вже знайшли якісні компроміси.

Зокрема, це уточнення поняття «узуфрукт», та звуження його до правовідносин у питаннях земель державної власності. Це також «посідання», яке пропонується викласти у більш зрозумілому для нас форматі володіння.

Окремо говорили про добросусідство. Для земельних відносин це принципова річ. Має бути чітко зрозуміло, як власник чи користувач може використовувати земельну ділянку, які існують обмеження і де закінчується право однієї сторони та починається право іншої.

Обговорили і статус тварин. Для аграрного сектору це не теоретичне питання. Тварини є майном і ресурсом, який купують, продають, передають у заставу. Тому будь-які зміни їхнього цивільно-правового статусу повинні враховувати реальні економічні процеси.

Водночас є положення, щодо яких триває робота.

Особливо це стосується Книги п’ятої «Право зобов’язань».

Ряд поняття, як «захист слабшої сторони у зобов’язанні», «презумпція вини», «очевидні підстави вважати», «спонукання укласти договір» тощо дають певну невизначеність та зміщують питання свободи договору.

Особливо зараз, коли економіка працює в умовах війни, ринок нестабільний, а умови контрактів іноді доводиться змінювати буквально щодня важливо якісно фіналізувати ці дефінації та механізми.

У підсумку - депутати підтримують велику роботу Голови Верховної Ради України щодо масштабного перезавантаження цивільного законодавства. Україні справді потрібен сучасний Цивільний кодекс, який відповідатиме європейським підходам.

Але попереду ще є робота, яку я певен, спільно з колегами та науковцями завершимо добре.

Взяв участь у робочій зустрічі на Хмельниччині за участю народних депутатів України, керівництва області та керівників правоохоронних органів і силових структур регіону.

Зараз той період, коли особливо важливо узгоджувати дії та спільно визначати пріоритети. Попереду, без перебільшення, важкий осінньо-зимовий сезон, а отже, питання енергетичної стійкості, захисту критичної інфраструктури, безпеки людей і стабільної роботи області потребують особливої уваги.

Окремо говорили про бюджетний процес. Важливо вже сьогодні розуміти, які потреби області мають бути враховані під час формування державного бюджету та планування видатків. Йдеться про конкретні проєкти й рішення, від яких залежить готовність громад до зими, захищеність важливих об'єктів та можливість своєчасно реагувати на виклики.

Не менш важлива злагоджена робота всіх відповідальних структур. Ми бачимо, з якими загрозами стикається столиця, наскільки вразливою може бути критична інфраструктура і як важливо заздалегідь посилювати її захист. Паралельно маємо протидіяти шахрайству та іншим злочинам, які несуть загрози людям і бізнесу.

Переконаний, що сьогодні на першому місці мають бути інтереси України та людей. Незалежно від політичних поглядів і посад, ми повинні знаходити спільні рішення, чути одне одного й об'єднувати зусилля там, де йдеться про безпеку, стійкість і розвиток наших громад.

500 тис. тонн ДП від РФ у листопаді. Чи вигідна нова угода для США? 🇺🇸

Сказати, що українці шоковані риторикою Адміністрації Трампа останніми днями, — нічого не сказати.

📌 3 листопада — проміжні вибори до Конгресу США, а рівень незадоволення стрибком цін на пальне вкрай високий. За останній рік пальне здорожчало більш ніж на 40%. І це на тлі звинувачень попередньої Адміністрації Байдена в тому, що за неї були «найвищі ціни в історії».

Швидкий (відносно) вихід із цієї кризи один — відновлення роботи Ормузької протоки та зупинення воєнних дій з Іраном, що поки не вдається реалізувати.

Тому Адміністрація Трампа повернулася до свого запасного підходу — звинуватити інших. У цьому випадку — Україну.

👉 Тож для виборців Президент США презентував нову «great deal» — 300 тис. тонн ДП у жовтні, 500 тис. тонн у листопаді й, можливо, ще 1 млн тонн наприкінці року.

«Нижчі ціни для американців, особливо для наших чудових фермерів, власників ранчо та далекобійників, — мій найбільший пріоритет», — написав Трамп у дописі на Truth Social.

Наскільки реально це вплине на цифри?

📊 США споживають близько 500 тис. тонн ДП ЩОДНЯ. Імпорт нафтопродуктів становить 1,1 млн тонн щодня.

Тому питання, наскільки на ціни може вплинути обсяг ДП, що дорівнює одноденній потребі, — риторичне. Ніяк.

Все б нічого, і питання інформаційної політики — власна справа США. Проте це чергове повернення РФ на геополітичну та торговельну арену цивілізованого світу. І це вкрай негативно.

Тим паче, як показують останні дні, це лише стимулює агресора до нарощування обстрілів по Україні. 🇺🇦

Позитивні інституційні зміни та виконання вимог МВФ 🇺🇦

📌 Перший важливий маяк МВФ/ЄС — за основу.

Законопроєкт №16037-д щодо спрощення адміністрування ПДВ передбачає низку спрощень та автоматизацію процедур.

Що зміниться:
▪️ Замість окремої податкової накладної на кожну операцію чи аванс від неплатника ПДВ можна буде складати одну зведену накладну за місяць.
▪️ В Електронному кабінеті ДПС для ФОПів з’явиться автоматичне попереднє заповнення звітів і накладних на основі даних чеків РРО/ПРРО.
▪️ Поріг для документальних позапланових перевірок у зв’язку з відшкодуванням ПДВ підвищено до 1 млн грн.

З умовно негативного для пересічного українця: якщо продати автомобіль протягом шести місяців із моменту набуття права власності, ставка податку становитиме 18% плюс військовий збір 5%.

Фактично така норма може майже звести нанівець продажі автомобілів у цей період.

Враховуючи, що йдеться переважно про автомобілі зі США та ЄС, під час ввезення яких сплачуються 20% ПДВ, 10% ввізного мита та акцизний податок у розмірі 250 євро за 1000 см³, бюджет ризикує втратити надходження через скорочення оборотності таких операцій. Адже автомобілі із салону зазвичай не продають одразу після придбання.

Але, певно, Мінфіну видніше.

📌 Другий, профільний аграрний маяк — прийнято в цілому.

Законопроєкт №12384 (повторне друге читання) стосується стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства.

Його мета — підвищити інвестиційну привабливість галузі, стимулювати появу нових підприємств в Україні та створення робочих місць.

Під час доопрацювання документа уточнено:
▪️ обов’язковість дотримання публічних інтересів і гарантії вільного доступу громадян до водних об’єктів;
▪️ вимоги до застосування кормів для годівлі водних біоресурсів, щоб убезпечити питну воду для населення;
▪️ заборону рибогосподарської діяльності на всій площі заповідних земель та в їхніх охоронних зонах.

Сподіваємося, це стане ще одним кроком до розвитку рибного господарства України. 🐟

Друга ніч обстрілів без актуальних розвідданих від США.

Відчули і в Києві, і в рідному Хмельницькому.

Щойно міський голова Києва Віталій Кличко доповідав на трибуні про зростання атак.

«Якщо у 22-му році по об’єктах ТЕЦ-5 і 6 (ключові для Києва, забезпечують левову частку опалення та електрогенерації) прилетіло 12 ракет та БПЛА, у 23-му — 7, у 24-му — нуль, у 25-му — 19. Цього року вже майже 50 влучань».

Вчора особисто почув вибухи ще до тривоги. Цієї ночі збили близько 10% ракет, на жаль.

Найбільший логістичний хаб на Хмельниччині теж…

На цьому тлі особливо тривожна ще одна новина. Українські військові повідомили про запроваджене в ніч на 14 жовтня обмеження швидкості роботи військової версії супутникового зв’язку Starlink — Starshield. Радник Президента з оборонних технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов підтвердив, що термінали втрачали зв’язок на швидкості понад 160 км/год. За його словами, українських військових про обмеження заздалегідь не попередили, а частину місій було зірвано.

Підсумовуючи: позбавлення розвідданих та обмеження Starlink — це важкий і неочікуваний удар, який нівелює, зокрема, підтримку наших європейських партнерів.

Що далі?

Перше — вибори до Сенату 3 листопада. Пропорції сил демократів і республіканців можуть суттєво змінитися, що матиме наслідком істотне збільшення підтримки (знову-таки, якщо). І це відбудеться не одномоментно, а з 2027 року.

Друге — версія з імпічментом майже нереальна. Треба прийняти, що Дональд Трамп залишатиметься президентом до 2029 року.

Нам доведеться дочекатися листопада і коригувати позицію відповідно до сценарію через пряму комунікацію та спільно з ЄС.

Продовольча безпека світу: що зміниться, якщо українське продовольство не дійде до споживача?

🌾 16 жовтня — Всесвітній день продовольства. Цього року я б говорив про нього не стільки як про дату в календарі, скільки як про привід поставити конкретне запитання: що відбувається зі світовим продовольчим ринком, коли один із його важливих постачальників втрачає можливість нормально експортувати свою продукцію?

Україна планувала експортувати в поточному маркетинговому сезоні близько 64 млн тонн агропродукції. Але через обмеження роботи морських портів, російські удари по портовій та складській інфраструктурі й недостатню пропускну спроможність альтернативних маршрутів ситуація суттєво ускладнилася.

За оцінками Міністерства аграрної політики, якщо ці обмеження збережуться, понад 30 млн тонн продукції можуть не потрапити на зовнішні ринки. Потенційні втрати доходів українських аграріїв можуть перевищити $10 млрд. А додаткова вартість логістики сягає €50 на тонні продукції. Це вже не просто проблема експорту — це ризик того, що виробники не матимуть достатньо коштів для фінансування наступного виробничого циклу.

А тепер подивімося на ситуацію ширше.

За даними ФАО, у вересні 2026 року світові ціни на зернові були на 17,2% вищими, ніж рік тому. Серед причин — логістичні обмеження в Чорноморському регіоні, погодні ризики та скорочення доступної експортної пропозиції на окремих ринках.

Світ не залишиться без зерна лише через скорочення українського експорту. Але продовольство не переміщується між країнами миттєво й без додаткових витрат.

Коли один із постачальників не може виконати свої зобов’язання, імпортерам доводиться шукати інших партнерів, перебудовувати логістику, конкурувати за доступні обсяги. Змінюються торговельні потоки, зростають витрати, а ризики подорожчання продуктів переходять від міжнародного ринку до кінцевого споживача.

Найуразливішими залишаються країни, які значною мірою залежать від імпорту продовольства й мають обмежені фінансові можливості. Для них навіть відносно невелике зростання цін може означати меншу доступність базових продуктів для населення.

Саме тому питання українського аграрного експорту не можна розглядати виключно як нашу внутрішню економічну проблему.

Важливо, що це розуміють і на рівні державної політики. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький проводить переговори з європейськими партнерами, порушує питання підтримки українського експорту на засіданнях Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства, шукає можливості компенсувати додаткові логістичні витрати.

Україна намагається донести до міжнародних партнерів просту річ: збереження українського аграрного виробництва та відновлення повноцінного експорту відповідають не лише нашим інтересам, а й інтересам країн, які залежать від стабільних постачань продовольства.

На мою думку, міжнародна підтримка має бути не декларативною, а практичною. Йдеться про безпеку судноплавства, відновлення повноцінної роботи морських портів, розвиток альтернативних маршрутів і механізми компенсації надзвичайних логістичних витрат.

Водночас Україна повинна працювати над власною стійкістю: розвивати переробку, диверсифікувати експортні ринки, інвестувати в зберігання продукції та технології, які дають змогу ефективніше використовувати ресурси.

🌍 Всесвітній день продовольства нагадує нам, що за кожною цифрою експорту стоїть значно більше, ніж економічний показник. Це доступність продуктів, стабільність міжнародної торгівлі, доходи фермерів і можливість країн забезпечувати своїх громадян.

Україна продовжує виконувати свою роль у цій системі навіть під час повномасштабної війни. Але її подальша спроможність забезпечувати світ продовольством залежить не лише від українських аграріїв. Вона залежить і від того, наскільки міжнародна спільнота готова допомогти зберегти умови, за яких це виробництво може працювати.

Погроми в ЄС, відключення Starlink, посилення тиску Адміністрації Трампа. Що за одночасний збіг?
Останні кілька тижнів стали багатими на загострення політичних криз. Якщо певні події були очікуваними — як-от посилення тиску на Україну напередодні проміжних виборів до Сенату США, — то погромів на вулицях Франції ніхто не чекав. Тож давайте детальніше.
🇺🇸 США
понад 40 млрд $ витрат на війну з Іраном;
понад 120 млрд $ додаткових витрат через здорожчання пального;
відсутність позитивних «перемог» до проміжних виборів 3 листопада.
Наслідки? Потрібне швидке рішення та цап-відбувайло.
Першим «рішенням» стала угода з РФ на постачання 4,8 млн т протягом 3 місяців, яку Адміністрація Президента США презентувала як вирішення питання дефіциту та шлях до падіння цін. Хоча спікери забули згадати, що це денна норма споживання США та що вони самі експортують близько 6 млн барелів нафти на місяць.
Другим стала Україна. Нібито удари по російських НПЗ спричинили зростання цін на нафту Brent до 110 $ за барель.
Проте Україна зменшила переробку дизельного пального на обсяг у районі 5,5–6 млн т за період квітень–вересень, тоді як блокада Ормузької протоки зменшила експорт нафти більш ніж на 2,8 мільярда барелів порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Ще раз: 6 мільйонів проти 2,8 мільярда! Тому таке висвітлення України як «крайньої» не має нічого спільного з реальними причинно-наслідковими зв’язками.
Екзитполи напередодні 3 листопада дають схожу оцінку. Дії Білого дому схвалює лише 31%, при цьому 68% респондентів не схвалюють його економічну політику.
Висновок — роздмухування кризи не тільки між США та Україною, а й у ЄС підіграє агресії РФ та не має нічого спільного з реальними причинно-наслідковими зв’язками. Постійні візити посланця Віткоффа до РФ лише посилюють це враження.
🇪🇺 ЄС
У ЄС усе почалося з «невідомих» БПЛА, які почали зривати авіасполучення та атакувати військові транспортні літаки. Далі — «виснаження» від війни на території України.
Але ж ніхто не очікував протестів «студентів» у балаклавах і з коктейлями Молотова, які розносили фірмові бутіки Louis Vuitton, Rolex, Graff та низки інших дорогих брендів. Періодично відволікаючись на підпали ратуш або розмальовування історичних будівель і пам’ятників балончиками з фарбою.
Почали у Французькій Гвіані (заморському департаменті Франції), а вже за тиждень — у Парижі. Неочікувана синхронність, правда? Далі — Бельгія, Італія, Португалія і так далі.
Понад 500 тис. — тільки в Парижі. Вимоги — покращення освіти, зниження цін на дизель або, увага, — протести проти системи добровільної мобілізації в Німеччині.
Звісно, ультраправі активно супроводжували ці події. Рейтинг Марін Ле Пен на тлі соціальних протестів зріс уже на 4% у загальнонаціональному вимірі.
І тут Financial Times випускає статтю із заголовком: «Європа розслідує можливий російський вплив на заворушення у Франції».
Відверто, чи могли б настільки масштабні події збігтися в такому проміжку часу й бути настільки вигідними РФ? Дуже навряд.
Агресор добре функціонує за кордоном і вже показав: щойно ЄС намагається включитися в питання врегулювання війни або вплинути на політику Білого дому, починаються або «жовті жилети», або протести фермерів.
Мовляв, думаєте, у вас усе добре і є ресурс на зовнішню політику? Ми зараз вам нагадаємо.
І ще один показовий момент. 🇸🇰 Словаччина 26 жовтня відновить переговори з Росією в Москві — уперше з початку повномасштабного вторгнення в Україну, повідомляє Reuters. Обговорюватимуть постачання нафти й газу, атомну енергетику та економічне співробітництво. І це попри плани ЄС повністю відмовитися від російського газу до кінця 2027 року.
Схоже, активізувалися точкові дії з повернення РФ до контактів із членами ЄС після сходу з дистанції ключового союзника Орбана. І це ще один привід уважніше придивитися до того, що відбувається одночасно на різних політичних майданчиках.
Підсумовуючи.
До середини листопада на Україну йтиме шалений тиск від Білого дому для прийняття ультиматумів РФ. Хотілося б розпочати справді конструктивний діалог щодо припинення вогню, але передумов для цього немає.