— Алік! Хіба не бачиш, що прийшли ті, хто нам допоможуть. — А... Ви обоє прийшли. Я зараз настільки зайнятий, що геть закрутився. — Пане Алік, ви не захворіли? Вигляд у вас значно гірший, ніж учора. — Хе-хе-хе... Все гаразд. Мабуть, трохи втомився, бо всю…

Юдер зробив глибокий вдих і оглянув скриньку, в якій лежав червоний камінь. Коли він став прямо перед нею й зосередився, відчув силу, що, наче звір, скутий ланцюгами, вирувала й билася всередині. «Навіть якщо його стримують такою кількістю магічних кіл… він…

Юдер бачив, як старий маг, що щойно дивився на нього, повільно повернув голову і з ще більшим подивом глянув на когось іншого. Це був не хто інший, як Кішіар ла Орр. Біля ніг чоловіка, який став у магічне коло замість знепритомнілого Аліка, люте й дике біле…

— Якщо це червоний камінь... зачекай. Він був не в імператорському палаці, а тут? — Так. — Тоді та сила в підземеллі... Ха. Боже мій. Що за божевілля... Лише від однієї фрази колір обличчя Інона різко змінився. Він щось бурмотів собі під ніс, зіставляючи…

— …Я вийду і допоможу. — У цьому немає потреби. Просто кілька людей прокинулися від шуму й вибігли наполохані. Краще візьміть ось це. Натан Цукерман простягнув стос паперів, які тримав у руках. Юдер рефлекторно пробігся очима по тексту і, здригнувшись від…

У цьому житті була лише одна зачіпка, чому Алік пробудився. Весь цей час він працював у підземеллі, перебуваючи в безпосередній близькості до червоного каменю. Юдер згадав, що серед солдатів, які охороняли гору, де впав камінь, відсоток пробуджених був значно…

Лусан пробурмотів ці слова, ніби зачитуючи уривок із канонічного тексту: — «...Усі пута, що зв'язували людей, зникли, і все, що було створено до того часу, пішло під воду, але слава Божа вижила...» Оскільки все зникло, то й записів не залишилося. Тому у Великому…

Залишивши позаду завзятий погляд Таїса Юлмана, Юдер увійшов усередину з дещо змішаними почуттями. Щойно двері зачинилися, він звернувся до Натана Цукермана: — Як ви дізналися, що я прийшов? — Герцог прислав мене. — ...Але як він міг знати, що я тут... — Часом…

— Я покликав тебе, бо вирішив, що вже настав час розповісти все, оскільки ти й так виявив мою силу. Але якби я знав, що це так тебе вразить, то почекав би ще трохи. — Що? Юдер був настільки приголомшений, що не одразу розчув слова Кішіара. Коли він із запізненням…

Юдер трохи відсунув стілець назад і холодно змінив тему. — У будь-якому разі, якщо я дізнаюся про щось нове щодо вчорашніх подій або стануться якісь зміни, я негайно вам доповім. — Нехай буде так. Кішіар коротко засміявся, ніби очікував саме такої реакції.…

— Ти бачив його вираз обличчя наприкінці, Натане? Після того як Юдер Айль вийшов, Кішіар одним махом допив воду, глибоко видихнув і тихо засміявся. — Коли кажуть, що нагород буде дві, варто було б радіти, але що це за вираз обличчя був у нього? Я ледь не…

— Я просто повернуся зараз. У цей момент повернувся Інон і, побачивши Юдера, злегка насупився. Здавалося, осад від ранкової розмови ще не повністю зник. Юдер подумки сподівався, що той порадить Канні ще трохи відпочити, але цього не сталося. — Якщо хочете…

Інон говорив про своє довге життя так, ніби це був беззаперечний факт. Було вельми дивно спостерігати, як він поводиться з літнім Таїсом Юлманом немов із дитиною, проте, споглядаючи це на власні очі, Юдер відчував неоднозначні емоції. — У будь-якому разі…

— Новий розклад тренувань Кавалерії. — Невже це ти його сформував……? Ґакейн широко розплющив очі від подиву й почав читати написане на папері. До цього часу тренування кавалеристів обмежувалися лише загальною фізичною підготовкою та спільними вправами для…

— Командире. Цікаво, коли він прийшов? Юдер не відчув його наближення, що трохи збентежило, але як тільки Кішіар підійшов ближче, це відчуття миттєво зникло. — Я добре чув і бачив, чим ти займався сьогодні весь день. Справді, ти ні хвилини не сидів на місці.…

— Як для південної кухні, не дуже жирно, правда? — запитав Кішіар, наче прочитавши думки Юдера. — Так. Смачно. — Приємно бачити, що ти добре їси. Якщо буде мало, замовимо ще, тож не соромся. Сказавши це, Кішіар природним рухом підхопив смажений біб і відправив…