100 кілометрів тиждень закритий.

Посеред тижня робив 6х2 км/300 м по пульсу, виходило десь по 3:35-3:45.

У суботу було подвійне тренування
зранку 8х5 хв/1 хв, там теж 3:35-3:45.

Увечері 10х800м/200 м, там вже трішки вищі значення пульсу були, та й виходило по 3:25-3:30. Ну і фактор стадіону, звичайно, теж вирішує, бо немає поворотів та гірок.

Закрив тиждень довгим кросом на 27 кілометрів. Задача була тримати пульс до 155, але першу половину взагалі тримав до 150. 500 мл ізотоніку, начебто, навіть замало було.

Для мене це важливий тиждень, бо переступив одразу через декілька психологічних барʼєрів

Перше - завжди думав і боявся, що неможливо працювати фултайм на такій роботі, як МакДональдз, і закривати подібні тижні.

Друге - це нарешті справжній довгий крос, що теж раніше сприймалося як щось нереально несумісне.

Є маленьке відчуття страху, чим ближче старт наближається, але це нормально, бо завжди щось нове це страшно.

🫡

Четвертий тиждень як почали готуватися до осені - розвантаження.
Важко було уявити до Кенії коли жив у Нідерландах що розвантаження буде 68 кілометрів ,тоді для мене це був максимум і думав що це пздц нереально)

Часи змінились)
Нічого не звичного ,як завжди вже субота день даблу де зранку покатав 4х3км/300м та вечорі 8х1.2км/1хв стоячі.
Зранку завжди тихіше ,вечорі більш активно але все по зонах.
По відео темп десь 3:35 і мені прям дуже зажато біжиться ,для мене дійсно комфортний робочих змагальних темп це з 3:25 ,тоді гарно відчуваю кат.

Завтра новий тиждень ,закину вам що мені написано там буде цікаво особливо у вівторок перемінка у 20 кілометрів.
Живий ,здоровий це головне.

Ось сама перемінка.
Задача була 3:40/4:05 але звичайно збігав як збігав)
Пороги дозволяли бігти так не виходячи за діапазони після яких можна наробити біди.
+- швидкі відрізки це мій цільовий темп на забіг ,тож бігати щось довге швидше цього темпу нема сенсу ,але то може і цільовий темп буде швидше?)

Спочатку цей тиждень страшив мене ,як в принципі і інші ,але ти просто виходиш та біжиш ,все.

Ви як ?)