Агов, а чи є тут українські патріоти? Так от, шановні - це ви винні у карпатських повенях. А також цей підступний і готовий на всяке зло Порошенко - бо хто, як не він, і коли, як не завжди?

Російські дезінформатори продовжують знаходити горезвісну "невістку", причетну до всього поганого в Україні - і виставляти справу так, аби спричинити нові хвилі ворожнечі між українцями.

Крім того, вони кажуть, що мешканці Західної України самі винні в повенях. Бо, мовляв, повчали всю Україну, як жити - а в своєму домі ладу не навели.

Але це - не найбільший цинізм цього тижня. Найбільший - це писати про "вроджену тупість" українців, які повірили в казочки про те, що коронавірусу не існує. І тепер, мовляв, не дотримуються правил - за що їх і будуть масово штрафувати. Нагадаємо, від самого початку коронавірусної кризи дезінформатори тисячами штампували новини про те, що вірусу не існує, що він штучний або що його умисно розповсюдили з лихими намірами. Як казав один тепер вже покійний політик, оцініть красу гри.

Також цього тижня вони продовжували робити ставку на федералізацію України, а ще - на вуличну активність проросійських партій, якої суттєво побільшало.

Читайте у свіженькому дезінфомоніторингу

Порошенко - знову "невістка", а в Україні треба створити "дружини" проти націоналістів. Дезінфомоніторинг №43

Знаємо-знаємо, зараз хтось із вас відпишеться, але не сказати про це все одно не можемо. Тому що явище помітне.

Не так давно в публічній площині української політики почав з'являтися новий гравець - Петро Порошенко. Саме в публічній площині - бо доти, під час своїх численних каденцій у ВР і уряді, та і в часи президентства, він був здебільшого кабінетним політиком із бюрократичним та технократичним ухилом. І ось, не пройшло й -надцяти років його політичної кар'єри - як він навчився яскраво виступати на публіці.

Одне з останніх свідчень - його блискучий виступ у суді. Він гарненько "розмазав" генпрокурорку Венедіктову, та й Зеленському видав на горіхи. Уже очевидно, що його ораторське мистецтво прокачалося, а промови куди кращі, ніж у Зеленського з його набридлими "триццять шисть і шисть" та фривольними "засранцями".

Але що дасть цей новий скіл Порошенку? Відповідь неочевидна. Читайте, що ми думаємо з цього приводу

Про перехід Порошенка в площину публічних комунікацій - та можливі плюси, мінуси, підводні камені

Вітання! Відео, на яке посилаємося нижче, викликало особливу увагу та схвалення в наших соцмережах. Тому вирішили поділитися ним і тут.

Це відео збудоване на компіляції кількох наших матеріалів, в яких ідеться про те, чому українці вірять в конспірологічні теорії щодо коронавірусу. Кампанія з дезінформації про коронавірус з боку російських та проросійських ЗМІ - вже класичний приклад того, як працюють гібридні інформаційні кампанії. Принцип, яким послуговуються дезінформатори, відомий багатьом досвідченим пропагандистам: якщо брехню повторити тисячу разів, всі подумають, що це правда. В нашому випадку таких "всіх" серед українців виявилося аж 66%.

Висновок: фільтруйте інформацію, яку бачите в ЗМІ, та не вірте прочитаному без підтверджень, статистики, посилань на джерела та без іншої інформації, яку можна перевірити. Якщо інформація здається сумнівною - завжди є такий інструмент, як гугл ;)

Як брехня, повторена тисячу разів, перетворюється на правду

Новий світ - і справді дивний! Виявляється, для того, аби бути впливовим у соцмережах, необов'язково навіть бути живою людиною.

У цьому матеріалі South China Morning Post, який ми переклали, йдеться про створення віртуальних "інфлуенсерів". Це комп'ютерно генеровані персонажі, які, тим не менше, активно впливають на людей і мають сотні тисяч підписників.

Вони постять фото того, як їдять, займаються у спортзалі, спілкуються з живими співаками. Але не тільки. З деякими з них можна відверто поговорити, аби вирішити якісь психологічні проблеми.

Розробники цих персонажів твердять - вони не більш "фейкові", аніж справжні "інфлуенсери". Адже й життя справжніх за кадром - зовсім не таке, яким вони виставляють його у соцмережах.

Один із творців каже, що не хоче, аби віртуальні "інфлуенсери" розглядалися як "проблема" соцмереж, їх можна використовувати також і на благо. У світі соцмереж є місце для всіх – людей і персонажів, каже він, і додає, що персонажі мають не замістити людей, а співіснувати з ними

Віртуальні, але впливові. Як соцмережі наповнюються комп'ютерно генерованими "інфлуенсерами"

Вітання! Сьогодні маємо крутий проект з журналістики даних, який робили кілька місяців поспіль. По ньому було стільки "ручної" роботи, що без наших інтернів, яким ми дуже вдячні, впоратися було б дуже важко!

У цьому проекті ми показуємо, як змінювалися електоральні настрої українців упродовж півтора десятка років - за даними кожної з виборчих дільниць.

Ця історія насправді про те, як українці намагалися скласти іспит на дорослість - і провалили його в 2019 році, коли всю країну охопила лихоманка популізму і "простих рішень". А в попередні роки можна побачити, як змінювалися території, де підтримували умовно національно-демократичні, популістські та проросійські партії.

Для коректної роботи інтерактивної графіки даємо пряме посилання. Щоб повною мірою оцінити "гіпнотичну" дію графіки - краще дивитися проект на великому екрані!

https://texty.org.ua/d/2020/elections_history/

Російські пропагандисти відомі своєю некромантією. Нема чого дивуватися: вони ж із країни, яка вже майже століття тішиться привселюдною демонстрацією зеленого, моторошного й мега-огидного на вигляд трупа "Вождя" - та ще й у самісінькому серці столиці! Тож камлання дезінформаторів з метою вдихнути життя у давно й безславно загиблий кадавр "Новороссії" попереднього тижня викликали у нас лише поблажливу посмішку.

А от спостерігати за тим, як рос.пропагандисти відчайдушно силкуються освіжитися черговою дозою збоченого дофамінового задоволення, й справді кумедно. Інтерв'ю генерала Ходжеса про можливий напад РФ на Україну спричинило у них надпотужний сплеск фантазій. Наприклад, як доблесні п'ять військових угруповань Росії захоплять нашу країну за якихось кілька днів, і Південь України на радощах зустріне їх духмяним таврійським хлібом, ще й із сіллю! Але дезінформаторам доведеться проковтнути слинки, так і не скуштувавши частування. Бо такі публікації вже не подарують того екстатичного мілітаристського шалу, що охопив росіян у 2014-му - мрії повторити приголомшливий ефект першої дози, як і в будь-якого торчка зі стажем, залишаться недосяжними.

Але й це ще не всі спроби кайфонути на шару! Упродовж тижня дезінформатори шукали дофамін і в конспірології. До речі, популярність конспірології недавно науково обґрунтували: вчені виявили, що в стані невизначеності й страху через якусь глобальну ситуацію люди зазнають дії цього нейромедіатора, почувши яку-небудь теорію змови - адже просте й ніби достовірне пояснення складних речей створює ілюзію безпеки. От і рос.пропагандисти спрагло тягнуться до цього джерела, щоразу вигадуючи все дивовижніші всесвітні змови. Цього разу - з Порошенком у головній і Смолієм у другорядній ролях. Дезінформатори підозрюють, що ці політики змовились, аби спільно добитись відставки Смолія в межах якогось "загального плану". Правда, що це за зловісний план, так і не пояснили. Але ми віримо - цей серіал, хай і з новими персонажами, триватиме ще довго!

Відставку Смолія і прогнозовані проблеми НБУ пропагандисти супроводжували напучуваннями про те, що Україні мерщій слід відмовитися від допомоги МВФ та набрати кредитів у Китаю. Очевидна спроба насолодитися, "розвівши лоха"! (а як ми всі знаємо, серед керівників нашої держави, хоч вони й читають видання "Страна", лохів нема, тож і розводити нікого). Втім, на випадок, якщо когось таки розведуть - пояснюємо в нашому свіженькому дезінфомоніторингу, чому китайські гроші - це погана ідея

Свіжий дезінфомоніторинг: як пропагандисти шукали невичерпне джерело примарної величі і збоченого блаженства

Привіт! Сьогодні маємо розслідування про те, які телеграм-канали здебільшого читають "Слуги народу".

Це розслідування цікаве тому, що в сучасному світі "рулить" інформація - і поінформованість. Ми приймаємо рішення на основі тієї інформації, якою володіємо. І так само роблять депутати, які на законодавчому рівні управляють нашою країною.

Але важливо не тільки це. Для того, аби ухвалювати рішення, які не нанесуть шкоди країні, слід дбати про власну інформаційну гігієну. Сьогодні ЗМІ стали зброєю в руках агресора, який навчився майстерно завуальовувати свої атаки. Кожен може стати жертвою цієї інформаційної агресії - і депутати та інші можновладці в тому числі. Чи навчилися депутати відрізняти достовірні дані від дезінформації? (спойлер: 😟)

Читайте, під впливом яких каналів опиняються "Слуги", і як інформація звідти впливає на їхні заяви та політичну діяльність (іще один спойлер: ми не радили б читачам нашого каналу долучатися до каналів, описаних у цьому розслідуванні, адже щодо них є обґрунтовані підозри)

Які телеграм-канали здебільшого читають в СН, і як це відображається на діяльності депутатів

Останнім часом побільшало розмов про можливе вторгнення РФ на півдні України, аби забезпечити постачання води до Криму.

Ми вже писали в своїх оглядах російської дезінформації, наскільки охоче Росія просуває цю тему. Без сумнівів, такі "лякалки" важливі для РФ, яка застосовує їх у своїй гібридній інформаційній війні, аби якомога більше деморалізувати українців. Нагадаємо хоча б такий приклад: одне з маніпулятивних ЗМІ писало про те, що п'ять військових угруповань РФ здатні захопити всю Україну лише за кілька днів. Звісно, така бравада не має нічого спільного з дійсністю.

Втім, як казав Сун-цзи, не можна покладатися на те, що ворог не прийде - треба думати про те, як його зустріти. Тож якщо поставитися до розмов про можливе вторгнення РФ серйозно - чого варто очікувати і як варто готуватися? Чи достатньо військ накопичила Україна на півдні, аби дати гідну відсіч, і чи достатньо підготувала ці війська? Чому дії України в разі реалізації такого сценарію мають бути максимально швидкими? Про все це - в нашій статті

Як має діяти Україна, якщо РФ наважиться напасти на півдні

Після того, як вийшло наше розслідування про анонімні телеграм-канали, ймовірно адміністровані з РФ, якими послуговуються при ухваленні рішень "Слуги народу" - реакція не змусила себе довго чекати. Вірніше, змусила - рівно стільки, скільки цим каналам знадобилося часу, аби узгодити деталі інформаційної атаки проти авторки розслідування.

На авторку розслідування, Любов Величко, накинулися з нецензурною лайкою, погрозами та залякуваннями десятки реальних користувачів мережі (наприклад, фани Шарія, в тому числі його дружина Ольга), а також ботів.

Крім того, частина вказаних у розслідуванні каналів почала публікувати фейкові новини, які відчайдушно доводять, буцімто ці канали адмініструються не з РФ. Ще низка каналів, про які в розслідуванні не було ні слова, стали на їхній захист.

Читайте, як це було

Після розслідування про анонімні ТГ-канали, адміністровані з РФ, авторка "Текстів" зазнала інформаційної атаки

Виявляється, Росія - миролюбна держава, і до війни та захоплення певних територій росіяни не готуються! Натомість Україна - дуже войовнича, вона послуговується військовою риторикою по відношенню до (мише)"братської держави", готується до військового вирішення питання на Донбасі, і взагалі - погрожує Росії своїм москітним флотом!

Такі от нісенітниці писали російські маніпулятивні ЗМІ на тлі постійного нагнітання істерії щодо "води для Криму" та можливих військових дій в зв'язку з її нестачею.

Думаєте, це все? Де там! Виявляється, п'ятий президент України Петро Порошенко настільки войовничий, що готував теракти проти українських громадян у Криму. Особисто готував. Це все тому, що Порошенко - "злий та закомплексований", а в дитинстві його "чморили" якісь нікому не відомі "пацани"! Це ж треба - російські пропагандисти всюди були, все бачили, все знають.

В цілому ж маразм міцнішав: маніпулятори віщують Україні новий Голодомор на тлі коронакризи, мріють про те, що федералізація от-от настане та пророчать "боргову яму", в яку буцімто от-от впаде Україна. Читайте в свіженькому дезінфомоніторингу

Про злого, нехорошого Порошенка і хороших, білих та пухнастих "мишебратьєв"

Що гірше для учнів — через небезпеку коронавірусу залишатися вдома
, чи таки відвідувати школу — з ризиком інфікування? Як пише The Economist, понад 90% учнів у світі в квітні не могли відвідувати класи через карантин. Через це виникає низка прикрих наслідків. Діти втрачають не тільки знання, але й звичку вчитися, та й інтерес до навчання.

Але й це ще не все. Світовий банк порахував: лише п’ять місяців поза школою можуть зменшити доходи майбутніх дорослих на 10 трильйонів доларів. А найгірше дітям з малоосвічених родин: без школи вони втрачають можливості для виходу з бідності. Крім того, залишаючись удома, діти частіше зазнають домашнього насильства - про це говорили навіть в ООН.

То що ж робити? Так, Covid-19 і небезпечний та мало вивчений, і батьки бояться відпускати дітей до переповнених шкіл. Втім, як свідчать останні дослідження, діти менше потерпають від хвороби, менше підлягають ризику заразитися - і менше передають її.

Тому, схоже, треба шукати новий баланс. На думку видання, розумним виходом є не закриття шкіл на карантин,
а зменшення класів, аби витримувати соціальну дистанцію. The Economist наводить ще низку заходів, які можуть бути корисними при плануванні освітнього процесу — наприклад, захист найбільш вразливих вчителів та збільшення тестування в школах.

Ці заходи точно не будуть дешевими — але це краще, ніж покоління, втрачене для освіти. Читайте докладно в нашому матеріалі.

А що підтримуєте ви? Якщо ви за навчання під час пандемії, ставте 🎓, якщо вважаєте, що краще убезпечити дітей за допомогою карантину, тисніть 🏡

Що гірше: безкінечні карантини в школах чи навчання з ризиком заразитися?

​Друзі, пропонуємо зазирнути в буденні реалії нашого війська та дізнатись про актуальну проблематику, яка відбувається в стінах ЗСУ та на фронті.

Аби завжди бути в курсі того, що відбувається в армії - читайте канал @ukr_armed_forces

Тут можна дізнатися про:

🇺🇦 Соціальний і правовий захист військовослужбовців, зміни у законодавстві;
🌎 Геополітика, міжнародні військові конфлікти

Цьогорічна пандемія має одну характеристику, виразно помітну в багатьох країнах. Поки уряди намагаються запобігти фізичній небезпеці для громадян, інші країни, швидше за все, з подачі своїх урядів, створюють загрози психологічні, поширюючи дезінформацію.

Так відбувається у випадку Росії та України - ми не раз писали про російські дезінформаційні тези, спрямовані на дестабілізацію українського суспільства. А сьогодні хочемо навести приклад Тайваню та інформаційних атак з боку Китаю. Між цими країнами давно вже непрості відносини, які в чомусь можна порівняти з російсько-українськими.

На острові зараз десь із півтисячі хворих і до десятка померлих. Між тим, дезінформації стільки, ніби цих хворих були тисячі. Наративи схожі на російські в бік України - вочевидь, Китай хоче сіяти паніку в Тайвані та дестабілізувати суспільство, зменшуючи довіру до уряду. Втім, є одна відмінність між нашими ситуаціями: в той час як на офіційному рівні в Україні майже не чути про боротьбу з російською дезінформацією на тлі пандемії, уряд Тайваню таки втручається - і навіть створив спеціальний орган для боротьби з інформаційними атаками.

Читайте, як це відбувається і як намагаються давати собі раду в інформаційній боротьбі з сильнішим супротивником

Інформаційна війна щодо Covid-19: як їй протистоять у Тайвані

Сьогодні у Текстів визначна дата - нам 10 років! Цей час пролетів швидко, а з іншого боку - стільки всього сталося! Написали у цьому короткому огляді, як ми прожили цей час разом із вами і разом з усією країною.

До речі, якщо хочете зробити нам подарунок - в статті є посилання на донейт. Посилаємо промені щастя і добра всім, хто нас любить, читає і підтримує. Дякуємо, що ви з нами!

Нам десять років. Ура!

Як воно - працювати кур'єром у Glovo? Наша кореспондентка ризикнула з'ясувати це на власному досвіді - і влаштувалася на роботу на один день.

Працювати вирішила на велосипеді. І дуже швидко про це пошкодувала. Для цього потрібна витривалість і неабияка фізична підготовка, крім того, столичні дороги - та ще лотерея.

Але ця робота дає не тільки сльози, біль та кріпатуру. Люди, які працюють на власних авто, можуть непогано заробити. А є й такі, кому на двоколісному транспорті цікаво випробувати себе і зрозуміти свою фізичну "скляну стелю".

Читайте в нашому репортажі

Як воно - бути гловером

Привіт! Ми вже писали про те, що "Текстам" виповнилося 10 років. А тепер - підготували відео про те, як почалася наша історія, як тривало становлення, і що зробили за цей час. Деякі з вас не так давно з нами - тож давайте знайомитися ближче!

https://www.youtube.com/watch?v=lvtNE6FXZW4&feature=youtu.be

В чому ризики нового "всеосяжного перемир'я"? Якщо відкинути всю ту зраду, яка зараз шириться соцмережами і частина з якої не має під собою підстав - то таких ризиків декілька.

Перший і, мабуть, найважливіший з них стосується СЦКК (Спільного центру контролю і координації). Річ у тому, що саме цей орган має моніторити перемир'я та реагувати на його порушення відповідно до угоди. Саме до нього мають звертатися українські військові перед тим, як відкривати вогонь у відповідь - а Центр має шукати врегулювання ситуації для того, аби уникнути вогню.

І саме в СЦКК росіяни хочуть завести представників бойовиків з окупованих територій, аби уникнути власного представництва, вкотре прикинувшись "іхтамнєтами".

Експертка Марія Золкіна пише про паралельну структуру, яку створили й розвивали росіяни перед тим, як вийти з СЦКК. І про те, яка роль зараз відводиться цій структурі. Також вона говорить про те, що українська влада вибрала ту саму слизьку доріжку, яка свого часу принесла стільки втрат і негараздів Петру Порошенку.

Вона нагадує, що підживлювати недовіру з боку власних військових - не дуже розумний хід. Читайте докладно

Ризики чергового "всеосяжного перемир'я"

Хто винен у захопленні заручників у Луцьку, та й узагалі в появі луцького терориста? Ну звісно - Порошенко!

На думку російських дезінформаторів, саме попередній президент насіяв стільки ненависті - в тому числі й своїм "армавіром" - що періодичних випадків тероризму в Україні просто не уникнути.

А хто винен у тому, що Віталію Шабуніну підпалили хату? Сам Віталій Шабунін! Цей представник табору підступних "соросят" просто хотів вдало приховати, скільки грошей йому дала світова закуліса. Спалити для цього собі хату? Логічно!

Хто зібрався захопити Київ? Греко-католичка Ірина Верещук. Неправославно! Навіть попри те, що простежуються зв'язки Верещук із проросійським Медведчуком - схоже, дезінформатори використовуватимуть її висунення на мера Києва для того, щоб дістати з шухляди заяложені ПГМ-ні "лякалки" (ПГМ - православ'я головного мозку - ред.), аби вкотре спробувати розколоти українське суспільство.

Ну і вишенька на торті: на думку пропагандистів, настане час, коли спікер парламенту Дмитро Разумков напіддасть копняка Володимиру Зеленському - і сам стане президентом! Звідки дезінформатори беруть такі висновки в дусі середньовічних придворних інтриг - читайте у нашому свіженькому дезінфомоніторингу

Порошенко не перестає бути "вічною невісткою", а Зеленському варто остерігатися хижого Разумкова

Цікаві цифри: виявляється, навчання за контрактом в більшості вишів України коштує дешевше, ніж держава витрачає на одного студента-бюджетника. Вивчити студента, який вступив до вишу завдяки власним талантам та зусиллям і вчиться на бюджеті - коштує державі в середньому 43 тисячі гривень на рік. В той час як середня вартість контракту для студентів, які не змогли продемонструвати належного рівня знань і тому оплачують навчання - по Україні становить 16 тисяч.

Цей дивний дисбаланс породжує логічне запитання: звідки "добирають" решту 27 тисяч гривень, аби вчити контрактників? Чи може, ці кошти беруть від держави, яка надає їх для бюджетників, і "розмазують" рівномірно, аби вчити і тих, і тих? Виглядає несправедливо! Але не треба робити квапливих висновків.

У нашому новому проекті йдеться якраз про це - але не тільки. Ми також міркуємо про те, чому українська вища освіта оцінює себе так дешево, до яких наслідків це призводить - і що з цим всім робити. Читайте докладно

Диплом на виплат, недорого. Чому українська вища освіта мала б оцінювати себе дорожче - але не може

Привіт! Ми повернулися з коротенької відпустки, і зразу заваруха - протести в Білорусі. Поки що намагаємося поговорити зі своїми тамтешніми інсайдерами, але це важко з огляду на тамтешні проблеми з інтернетом. І бачимо, що по соцмережах шириться несхвалення протестів і зверхнє ставлення до них. Що ж, у нас є трохи інша точка зору.

Наш постійний автор Тарас Шамайда, співкоординатор руху "Простір свободи", пише про те, що відучора Лукашенко втратив легітимність в очах білорусів, і це неможливо "запхати назад у тюбик". Його режим або впаде, або триматиметься на жорстоких репресіях і поглибленні залежності від Москви. Підтримувати Лукашенка у його жорстоких розправах з білорусами — не лише глибоко аморально, але й безглуздо.

Тарас Шамайда також пише, що Лукашенка важко вважати державником. Він розтоптав білоруську мову, втягнув Білорусь у різноманітні союзи з Московією, вкрав у білорусів можливість вибору, запропонувавши натомість лише можливість так-сяк животіти за однакову щомісячну "пайку". Ми знаємо багатьох білорусів, які зазнали утисків з боку репресивної машини Лукашенка, які змушені були переховуватися в Україні або тікати за кордон, аби не згнити в білоруській тюрмі. Ми знаємо й багатьох із тих, хто продовжує боротися. Тому вболіваємо за те, щоб вони зуміли домогтися нормального життя для своєї країни

Чому протести, які відбуваються в Білорусі, можна вважати початком народної революції