Привіт! А вам ніколи не спадало на думку, що насправді президент РФ Владімір Путін - агент Заходу, який працює на розвал Росії? Ми, спостерігаючи за його діями, думали про це не раз. І ось ту саму думку висвітлює в своїй колонці для The Guardian відомий історик і публіцист Тімоті Еш.

Жоден американець не завдав і половини тієї шкоди тому, що Путін називає "русским миром", яку завдав сам російський президент, пише Еш. Далі він розповідає про свої розмови у Львові з українками та українцями, які евакуювалися зі своїх русифікованих міст на захід України. Самі вони теж колись були російськомовними - але 24 лютого все змінилося.

Одна з найбільш промовистих цитат в цьому матеріалі:

"Русофобія – це все, чого ви досягли своїми дурними діями... Ви ідіоти. Ви канібали, які їдять самі себе".

Так говорить казахстанський журналіст Арман Шураєв у відповідь на зухвалі слова посла РФ Бородавкіна, який взявся шукати в Казахстані нацистів та погрожувати казахам. Так, як Шураєв, до росіян та Росії ставляться в багатьох країнах пострадянського простору.

Чому Путін, швидше за все, увійде в історію як руйнівник "русского міра" та головний призвідник ненависті до Росії і всього російського - читайте в нашому перекладі матеріалу

"В лютому 2022 року я був шокований, коли Володимир Путін спробував завоювати Україну. Очікувані наслідки для самої Росії і для всього людства були настільки руйнівними, що це здавалося малоймовірним кроком навіть для холоднокровної людини з манією величі".

Про це пише ізраїльський історик Ювал Ной Харарі в статті для The Atlantic, в якій він осмислює цю війну як спробу зруйнувати Новий світовий порядок, який сформувався наприкінці ХХ - на початку ХХІ століть.

Він говорить про три стовпи цього порядку - технологічні зміни, економічні зміни та культурно-інституційні зміни. Що стосується останнього - то світ здійснив перехід від мілітаристських ідеалів до ліберальних та глобалістських.


На думку історика, підважувати ліберальні ідеали було дуже недалекоглядним кроком з боку країн Заходу, які найбільше доклалися до підтримки цих ідеалів у минулому. Обрання Трампа, Брексіт та інші подібні кроки показали Путіну, що світовий порядок наблизився до руйнування, і він поквапився цим скористатися.

Яким буде майбутнє? Історія ніколи не є детермінованою - каже Харарі. Однак пояснює, з якими катастрофічними ризиками може стикнутися світ, якщо не допоможе Україні провчити Путіна. Читайте докладно

Жодних поступок Путіну - така позиція, мабуть, зараз є спільною для абсолютної більшості українців. Однак на Заході цієї одностайності досі немає, пише видання The Atlantic.

Там є ціла низка політиків та коментаторів, які підтримують угоду між Україною та РФ прямо на даному етапі війни. Вони називають себе зовнішньополітичними реалістами - а їхній "реалізм" полягає в тому, що слід віддати Путіну трохи української землі, аби він погодився на мир.

Тим часом Путін навіть не приховує, що війна проти України - це продовження імперської експансії, яку Росія розпочала сотні років тому. Ба більше - він насолоджується порівняннями із царями-загарбниками, які поневолювали Україну в минулому.

Прихильники формули "земля в обмін на мир" вочевидь не усвідомлюють усіх ризиків пропонованих ними угод з РФ. Тим часом ці ризики поширюються не тільки на Україну. Якими можуть бути очевидні й неочевидні наслідки поступок диктатору, і що потрібно робити замість того, щоб пропонувати Україні подібні "формули" - читайте в нашому перекладі матеріалу

Привіт! Сьогодні в нас матеріал на дуже практичну тему: де робити протезування людям, які втратили кінцівки під час війни?

Авторка цієї статті шукала протезиста для знайомого в Польщі. Тамтешній лікар вислухав, дав чіткі вказівки, назвав попередню ціну. Однак зважив на те, що протезування не складне - то чому б його не зробити в Україні?

Зараз в нашій країні є пів сотні центрів протезування, чотири десятки з них працюють для потреб військових. Вони можуть виготовляти як прості, так і складні протези: наприклад, у протезах рук на кожен палець є окремий двигун, який керується маленьким комп’ютером, для багатьох протезів другого покоління передбачене електронне управління.

А крім того, протезування для військових - безкоштовне. На це в нашому бюджеті і на цей, і на наступний рік закладені солідні кошти.

Як в Україні забезпечують потреби людей, які втратили кінцівки, читайте в двох розповідях - лікаря та військового, який давно й успішно користується українським протезом

Привіт! Є така українська приказка: Скажи людині сто разів, що вона - свиня, і на сто перший раз вона почне рохкати. От і російська пропагандна, мабуть, керується таким принципом. Бо якими б абсурдними не були її наративи, вона явно сподівається досягти схвального "рохкання" аудиторії за рахунок безкінечного повторення цих наративів.

Схоже, минулого тижня пропагандистам було важко вигадати щось новеньке - тож вони взялися мусолити старі теми. Наприклад, про те, що російська економіка анітрохи не страждає від санкцій, навпаки, вони їй допомагають, стимулюючи "імпортозаміщення". Про це говорили в темі про імпортні автомобілі, яких стає усе менше й менше, і деталі до них знайти все важче. Але нічого - щасливе майбутнє російського автопрому вже не за горами, запевняють пропагандисти. Щоправда, на тлі цього майбутнього все зловісніше маячить Китай.

В сфері торгівлі алкогольними напоями "імпортозаміщення" й узагалі досягло небувалих висот. Ми з подивом виявили, що існує навіть така субстанція, як російське віскі.

Так само гарно імпортозаміщується й російська зброя. Ще трохи - і якісь вундервафлічні ракети з РФ, які, звісно, не мають жодних аналогів в світі, призведуть до негайного падіння Бахмута. Це могло б статися й раніше - якби не дії укронацистів, які створили на підступах до міста "мощнейший" укріпрайон.

А от людей (яких в РФ внаслідок війни з Україною поменшало) роспропагандисти навіть не "імпортозаміщують", а просто-напросто "імпортують". Виявляється, в Німеччині так зросла вартість послуг житлово-комунального господарства, що мешканці цієї країни ледь не штурмом беруть Калінінград, аби там дешевше перезимувати. Щоправда, цієї навали німців, які буцімто прийшли на поклон до Росії-матушки, чомусь не бачать калінінградські ріелтори, які взагалі не фіксують заявок на оренду з боку громадян Німеччини.

Ну і на закуску - один із небагатьох наративів, які дійсно відрізняються новизною. Виявляється, в Україні не тільки небувалий розгул сатаністів - у нас з'явилися ще й "шайтаністи". Поки православним заважає жити "антихристова хунта", мусульманам буцімто теж стало непереливки через дії головного муфтія України. Читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

Янголи прифронтової зони. Після кожного російського ракетного або бомбового удару, що завдає шкоди цивільним, вони злітаються до місця подій. Працівники ДСНС - аби витягувати людей з-під завалів. Комунальники - аби врятувати те, що вціліло. І - волонтери, які стоять осторонь, чекають, поки люди оговтаються, аби потім нагодувати наляканих, стресованих людей та їхніх рятівників.

Серед таких волонтерів - сім'я Онищенків з Краматорська: Сергій, Катерина та їхня 14-річна дочка Софія. Окрім допомоги на місцях ударів, вони щоденно у співпраці з американською місією World Central Kitchen роздають продуктові пакети людям, які найбільше цього потребують.

У цій історії багато сумного - наприклад, про те, як Софія пропускає через себе агресію та лайку людей, розлючених через тривалий обмежений доступ до їжі. Або про те, як деякі співвітчизники вважають себе хитрішими за інших - і полюють за пакетами їжі в списках від різних установ і організацій, аби потім продавати надлишки. Або про "бунтівників" у чергах, які навмисне розбурхують натовп проросійськими заявами.

Але є й багато такого, що дарує надію. Наприклад, небажання сім'ї Онищенків, попри постійні обстріли, залишати рідне місто - адже вони потрібні тут. Або про евакуаційні поїзди, які у Львові забирають та доправляють через усю Україну їжу та гігієнічні засоби, зібрані поляками. Про потік людської допомоги, який ніколи не вщухає.

Катерина Онищенко розповідає про своє мовчазне благання після прильотів, на які вона виїжджає. "Ми стояли дві доби біля обстріляної 23-ї школи у Краматорську. І от після трупів нарешті витягнули живого! Я відчула таке щастя, ніби виграла джекпот у лотереї... Після цього щоразу думаю на прильотах: здається, ось-ось витягнуть когось живого. Завжди є надія, що хтось виживе"

Як родина Онищенків разом з іншими "янголами" бореться за життя і допомагає вижити іншим людям та домашнім тваринам з прифронтової зони - читайте в репортажі

Привіт! Сьогодні наша публікація - не у звичному форматі. Не ми вам розповімо про щось нове - а просимо вас розповісти про те, що може бути відомо вам, але невідомо нам.

Для дата-проєкту про відключення електроенергії ми шукаємо дані про те, коли в вашій квартирі / офісі / ЖК вимикали світло.

Зібрати ці дані можна кількома шляхами - два з них ми наводимо за посиланням. Є ще й третій - можливо, ви діяли в олдскульний спосіб і просто записували цю інформацію. Знаємо, що в багатьох людей такі списки є.

Будемо дуже вдячні за допомогу! Докладно про те, що можна зробити, читайте тут

Привіт! Сьогодні розповідаємо про те, про що давно ходив поголос - однак достеменно з'ясувати, що саме відбувалося, вдалося лише зараз. Йдеться про партизанський рух опору, який діяв у Херсоні під час окупації міста.

Як виявилося, учасниками цього руху були найрізноманітніші люди: не тільки кремезні чоловіки з військовим або бойовим досвідом, але й пенсіонери та пенсіонерки, студенти та студентки, рибалки та яхтсмени. Серед них були і заможні люди, і зовсім прості. І кожен виконав ту роботу, яка в підсумку призвела до того, що на початку листопада окупанти побігли з Херсона.

Ця робота не була простою: комусь доводилося навіть вбивати. Інші ж із загрозою для життя транспортували зброю для українських бійців, яким вдалося просочитися до міста.

Докладне розслідування опублікувало видання The New York Times. Ми переказуємо головне з цього лонгріду

У новий рік із новими знаннями🎉

30 грудня VoxCheck проведе тренінг з ідентифікації ворожих наративів у Телеграмі❗️

🕔 початок об 11 ранку за Київським часом
💻 на платформі Zoom (посилання буде надіслано після реєстрації)
Робоча мова — українська.

Під час тренінгу обговоримо такі теми:

1. Як ідентифікувати Телеграм-канал, який розповсюджує ворожу дезінформацію (11:00-12:00)
На цій частині познайомимо із методологією нашого дослідження по Телеграм-каналах. Зосередимося на тому, чому важливо аналізувати наративи, у чому їх відмінність від фейків, як виявляти Телеграм-канали, які поширюють наративи російської пропаганди.

2. Основні наративи та прийоми російської пропаганди у Телеграмі (12:15-13:15)
У цій частині проаналізуємо частоту поширення кейсів дезінформації у Телеграмі відповідно до сформованих у дослідженні 19 наративів та пояснимо, як через різні методи пропагандисти підтримують віральність дезінформації. Під час Q&A сесії обговоримо можливості для протидії дезінформації у Телеграмі.

3. Візуалізація даних для аналітичних матеріалів. VoxUkraine Case Study (13:30-14:30)
На основі дата-досліджень VoxUkraine покажемо, за допомогою яких інструментів можна перетворювати великі масиви вхідних даних на зрозумілі та цікаві аудиторії інтерактивні графіки.

📍Реєстрація триватиме до 9 ранку 30 грудня за посиланням: https://forms.gle/hL1C7CVj1KXHorAP9

Привіт, друзі! Вітаємо з прийдешнім! Яким би важким не був цей рік - ми впорались. Впевнені, що навіть з таких складних обставин кожному з вас вдалося винести свій унікальний, корисний і життєствердний досвід. Дякуємо, що були цього року з нами - тримаймося на зв'язку і надалі. Бажаємо перемоги! І в нашому підсумковому тексті розповідаємо, якими були дороги українців цього року

Привіт! Вітаємо з Новим роком і сподіваємося, що ви в безпеці та в доброму гуморі. А от російській пропаганді зберігати оптимізм дедалі важче - про це свідчить моніторинг їхніх наративів, поширених наприкінці 2022-го.

Багато місяців поспіль пропагандистам доводиться мати справу з дошкульною думкою про те, що Україна продовжує і продовжує отримувати зброю від багатьох країн світу. Влітку вони ще тішили себе ілюзіями, що їхня злочинна влада вдасться до якогось хитромудрого шантажу і змусить Захід повністю припинити постачання. Але всі спроби виявилися марними, потік не вщухає, вплинути на цю ситуацію Росія не може - тож усе, що залишається пропагандистам - це намагатися зробити хорошу міну при поганій грі.

Отже, поки їхні частково мобілізовані співвітчизники і справді стають хорошими на полі бою в Україні внаслідок близького контакту з цією самою зброєю, російські пропагандисти запевняють, що її в Україні майже не залишилося - а скоро не залишиться зовсім. В цьому їм добре допоміг їхній "верховний" диктатор, підкинувши в користування нову формулу: "близька до вичерпання". Так Владімір Путін сказав про бронетехніку в Україні і запевнив, що у ЗСУ її залишились десятки одиниць - ну, тобто, сотні, правда-правда. Тепер "близькою до вичерпання" пропагандисти називають і зброю, яка надходить Україні від США, і зброю від країн ЄС.

Про це вони писали ще до того, як неіснуючі Хаймерси точними ударами вкоротили віку окупантам у Макіївці. Ну що ж, новорічний сюрприз! Хотілося б сподіватися, що наступний моніторинг збере нам чимало "виття з боліт", втім, це сподівання, скоріш за все, нездійсненне. Адже коли армія РФ отримує від ЗСУ добрячого прочухана, тамтешні пропагандисти негайно вмикають режим "оперативної мовчанки", силоміць ховаючи "незручну" тему під плінтус.

Не менш прикрі думки пропагандистам, вочевидь, навіює і міжнародна ізоляція Росії. Поки Україні допомагають справжні друзі - роспропагандисти полюють за друзями уявними. Колись Джордж Буш використав для країн-спонсорів тероризму термін "Вісь зла" - схоже, нинішні роспропагандисти намагаються знову намалювати цю вісь, розповідаючи про "тверді, як моноліт" відносини з окремими країнами. Кого агресори записують собі в друзі - читайте в нашому моніторингу роспропаганди, який вийшов в останні дні грудня 2022 року

​Рекомендуємо ознайомитись з професійною аналітикою ✙Resurgam✙.

Авторський канал політолога і міжнародника про хитросплетіння вітчизняної та міжнародної політики. Автор статей блогу DeepState та 3 полку ССО 🇺🇦

🔹 Які є політичні інструменти інтеграції окупованих територій у склад України?
🔹Яка вона - післявоєнна економічна «фішка» України?
🔹 Справжні мотиви Маска та купівля Twitter
🔹Іванка Трамп: той випадок, коли хочеш сказати, що це не мій батько.
🔹Як релігійна Реформація навчила Європу заробляти гроші?

👉🏻 Приєднуйтесь до Resurgam - аналізуємо, а не споживаємо інформацію

Привіт! 2022-й став дуже травматичним роком для України - однак у 2023 наша країна входить зі стриманим оптимізмом. І для цього є причини - пише авторитетне американське видання Atlantic Council.

Є щонайменше вісім внутрішніх та міжнародних тенденцій, які вказують на можливість майбутньої перемоги України над Росією. Якщо коротко:

- Українська армія, яка була слабкою в 2014, адаптувалася, вдосконалилася і взяла у Росії реванш.

- РФ недооцінила українську націю. Стійкість та мужність українців приголомшила увесь світ.

- Англо-американський союз, який колись вже протистояв схожій агресії - гітлерівській, знову став на сторожі вільного світу. І дав Україні необхідні інструменти для боротьби.

- Польща втілила в життя золоте правило "люби ближнього свого, як самого себе".

- Туреччина попри свою неоднозначну позицію не раз прийшла на поміч Україні в найскрутніші моменти.

- Євросоюз здивував Путіна, впевненого в своїй здатності шантажувати, принизити й швидко розділити Європу.

- Міф про Росію як військову наддержаву луснув, щойно її недолуга армія показала себе на полі бою.

- Неймовірна трансформація колишнього коміка. Володимир Зеленський несподівано для багатьох скептиків здобув світове визнання як лідер воєнного часу.

І це ще не все. Докладніше читайте в нашому перекладі матеріалу

Привіт! В історії, яку ми розповідаємо сьогодні, є один іронічний момент. Російський диктатор Владімір Путін часто заперечував, що зміна клімату є наслідком діяльності людини. А отже, й відмовлявся приєднуватися до глобальних ініціатив зі зменшення викидів парникових газів. Що ж, якщо він стверджував, що людина не може впливати на кліматичні умови - тепер йому доводиться на практиці познайомитися з тим, як воно, коли дійсно не може.

Адже навіть погода, схоже, на боці України й союзників під час цієї війни. Так, днями стало трохи зимно, однак досі фіксували температурні рекорди - які зовсім не на руку кривавому диктатору та його режиму.

Від самого початку війни Путін мріяв про те, як він "заморозить Європу". І вдавався до повітряних атак - аби вже точно залишити нашу країну без електрики та змусити мирних мешканців потерпати від холоду. Але скуштував облизня: половина зими минула, а сховища й досі майже заповнені газом.

Що відбувається, і чи й справді ця зима стала аномально теплою? Що було б, якби вона виявилася іншою? Читайте в нашому матеріалі - і дивіться на графіках

Запрошуємо на розмову про те, як законопроєкти стають законами!

⏰18 січня 17:00
🧭Zoom

Українські парламентарі всіх років загалом ухвалили 7238 законів. Ухваленню кожного закону передує складний, багатоетапний і тривалий (часом — дуже тривалий) процес, який рухають десятки людей.

Реєструйтеся на вебінар «Від ініціативи до закону: життєвий цикл законопроєкту» та дізнавайтеся:
👉який шлях проходить законопроєкт від моменту реєстрації до підпису Президента;
👉хто ті люди, які відіграють найбільш найвирішальну роль у підготовці проєкту;
👉яким чином народний депутат може закласти в закон власний інтерес, щоб це (майже) ніхто не помітив;
👉як народні депутати можуть заблокувати розгляд законопроєкту.

Реєстрація

Більше про подію

Вебінар є продовженням марафону благодійних подій, які аналітичний центр "Вокс Україна" організовує з метою просвітництва та підтримки Збройних сил України. Участь у події оплачується вашим внеском на рахунок благодійного фонду, якому ви довіряєте.

Привіт! Історії таких людей завжди зачіпають. Він каже: "На війні немає іншого вибору, ніж бути поруч зі своїми побратимами". Це - слова 29-річного Сашка (позивний Борода), який у вересні отримав кілька поранень, а у перший день нового року повернувся у стрій.

Олександр пам'ятає, як йому "прилетіло" вперше. Це було 20 вересня, коли тривали бої на Харківщині. Позиції, на яких він перебував, ворог атакував з трьох сторін, тож "картинка" змінювалася дуже швидко. Чоловік якраз міняв місце для ведення вогню, коли побачив націлений на себе автомат. Ворог вистрелив чергою. Тоді його й поранило в руку.

Потім противник намагався його добити, але не поцілив. Сашко сам наклав собі тугу пов'язку і поставив собі: не зомліти! Тримався, аж поки стрілецький бій не перейшов в артилерійський - і тоді його тіло "спіймало" уламок від міни.

Було ще два поранення. Як він їх дістав - не пам'ятає, довідався про них уже в шпиталі.

- У Харкові лікують дуже професійно. Опісля - направили в Дніпро, підлікували ще й там, - про це Сашко розповідає, сидячи у хаті на Харківщині, в прифронтовому селі, де розташовані позиції його підрозділу. Борода каже - хоч рука ще й болить, готовий і далі боронити Україну. Читайте його історію

Вітання! Попри те, що Польща є тією країною, яка чи не найбільше допомагає Україні та українцям під час війни, суперечливі питання між нашими країнами залишаються. А саме - політичним чинником залишається історія. Про це свідчать хоча б нещодавні заяви тамтешнього очільника уряду Матеуша Моравецького про недопустимість героїзації Бандери.

Історик Святослав Липовецький зробив для ТЕКСТІВ розвідку, в якій вивчає, чому українські націоналісти на початку ХХ століття були певною мірою спадкоємцями своїх польських попередників. Він також розмірковує про те, як міжвоєнна Польща, яка по суті була поліцейською державою, спонукала українських націоналістів до дії.

"Стан свідомості українців був наче фотографією стану свідомості поляків 1860-1863 роках", - нагадує Липовецький. Про що йдеться - читайте докладно

Привіт! Роздратування і образа - такі емоції зчитувалися в творіннях російських пропагандистів на тижні, що минув. Також вони підміняли причини й наслідки, продукували добірну "аналітику для божевільних" і вірили в казки.

Спонукали цей сплеск різнобарвних емоцій повідомлення про постачання нової зброї для України - а ще більше те, що надаватимуться озброєння якісно іншого рівня.

Обіцянка Емануеля Макрона надати Україні колісні танки АМХ-10 збісила роспропагандистів настільки, що вони не добирали епітетів для французького президента. Найніжніша заява про Макрона - що він "повний дебіл", також робили припущення щодо того, чи все у нього в порядку з головою. Така безсила лють свідчить тільки про те, що якість наданої "броні" викликає неабияке підгоряння деяких частин тіла пропагандистів.

Втім, ображалися не тільки на Макрона, але й на американських, британських та французьких виробників зброї. Мовляв, саме цим людям вигідне продовження війни, і саме вони його прагнуть, аби й далі постачати в Україну своє "сміття". В рамках "аналітики для божевільних" добалакалися навіть до того, що західна зброя - це головна причина страждань українців. Ну звісно - зовсім не росіяни зі своїм миршавим диктатором спричинили війну, а американська зброя!

На тлі подібного маразму дуже несподівано лунали окремі тверезі голоси пропагандистів (так, виявляється, інколи там настає й тверезість!). Зокрема, були заяви про те, що танки Леопард обов'язково надійдуть в Україну, і це "вплине на обстановку на фронті". А висновок про те, що їх "доведеться вибивати", прозвучав навіть дещо приречено.

Втім, реалізм у російських пропагандистських ЗМІ - рідкісний товар. Здебільшого вони займаються самозаспокоєнням, возвеличуючи російську зброю (досі!) та запевняючи, що західна броня є "брухтом", "непотребом" та "шкаралупками", які їм легко вдасться розколювати з великої дистанції без жодного ризику для окупантів.

Що ж, можна констатувати - стадія заперечення все ще триває. З нетерпінням чекаємо на гнів, депресію, прийняття - і поповнюємо запаси попкорну! А поки що читайте свіжий моніторинг російської пропаганди

Іноземні зброярі хочуть війни і змушують українців страждати, а Ніколу Пашиняну підготували гірку чашу "русофобії" і "нацизму". Свіжий моніторинг

Привіт! Сьогодні говоримо на не таку вже й просту тему. Зараз в Україні є багато людей, які з різних причин не можуть виїхати з країни. Але є також люди, які виїхати можуть і, здавалося б, це для них було б найбільш логічним рішенням. Але вони не їдуть. Саме так діє авторка нашої сьогоднішньої статті.

Ми всі пам'ятаємо, яким був жовтень 2022 року в нашій країні. Перші масовані ракетні атаки, перші рої іранських дронів в нашому небі, перші влучання в електростанції, відключення світла, відсутність опалення і води... Саме незадовго до жовтня авторка матеріалу повернулася в Київ зі своїм 4-річним сином.

А до того - вона була у родичів у Флориді. І там було все для комфорту: приязна родина, власна кімната, садочок для хлопчика зовсім поруч, океан, сонце, українські друзі і вдосталь грошей на найнеобхідніше.

Усе це вони залишили позаду. Зараз, коли умови життя в Україні зовсім не легкі, могли б виїхати знову - але не хочуть. Чому?

Жінка не зразу змогла відповісти на це запитання навіть самій собі. Але зрештою пояснила причину - і вона виглядає переконливо. Можна сперечатися про те, чи правильно вона робить, однак "правильно" для кожного своє - і авторка впевнена, що для неї краще саме так. Читайте

P.S. Якщо й ви маєте змогу виїхати, але залишаєтеся - напишіть кілька слів про причини такого рішення в коментарях

Привіт! В нашій практиці було чимало матеріалів із журналістики даних, для створення яких треба було добряче поміркувати, як візуалізувати наявні дані. Але з сьогоднішнім матеріалом по-іншому: важко було не візуалізувати, а насамперед збирати дані. Морально важко.

Бо в ньому йдеться про катівні. І про поховання - масові й поодинокі - наших мирних співгромадян, які загинули від рук окупантів.

Ми усвідомлюємо, що історія, яку ми розповідаємо сьогодні, лише часткова - адже наші землі на сході та на півдні все ще під окупацією, тривають бої, триває агресія проти мирних людей. Знаємо, що ця історія матиме продовження - хоч як би цього й не хотілося. Та сподіваємося, що всі злочини російських загарбників проти українців зафіксують і розкриють, а зло буде покаране.

Але це буде згодом. Зараз - лише початок.

Ми почали цю роботу тому, що впевнені: кожна історія про муки та страждання українців заслуговує бути розказаною - і бути почутою. І певну частину з цих історій ми зібрали та візуалізували - дивіться в нашому матеріалі