Вітання! Минулого тижня російські пропагандистські ЗМІ з натхненням, гідним кращого застосування, створювали примару.

Довга, нудна й беззмістовна промова їхнього диктатора Владіміра Путіна перетворилася на шедевр ораторського мистецтва. І хоч сам Путін заявив, що він заледве дослухав би свою маячню до кінця, якби його змушували - росЗМІ показали, що вони здатні й не на таке. Не тільки дослухали, але й захлинулися від захвату.

Особливо їм були до вподоби путінські слова про армію і флот (мабуть, трохи трігернуло, адже один із російських імператорів називав їх єдиними союзниками Росії). Мовляв, тільки армія і флот гарантують суверенітет і безпеку РФ - і байдуже, що ЗСУ ту армію вже доруйновують, та й флот уже непогано пошарпали. Так само раділи обіцянкам диктатора щодо "Цирконів", "Сарматів" та "Кинджалів" - і байдуже, що чмобіки на фронті записують панічні ролики про відсутність звичайних озброєнь та боєприпасів.

Загалом, російським пропагандистам давно вже байдуже до реальності. Тому вони й продають своїй аудиторії чергові путінські обіцянки про "ріст жирів у маслі". Тому й створюють ідола зі свого недорікуватого диктатора та шукають якісь "важливі натяки" між рядками його промови. Ми теж пошукали якоїсь конкретики щодо цих "натяків", які мусять налякати геть усіх на "геополітичній шахівниці" - але конкретики там не було...

Загалом, рецепт створення примари "Путіна-тріумфатора" дуже простий: потрібно, послухавши його недолугу двогодинну маячню, похвалити його у ЗМІ понад 1300 разів.

Не здивуємося, якщо, зазнавши поразки в Україні (сподіваємося, ця поразка для них вже не за горами), російські ЗМІ хором почнуть перетворювати її на примарну перемогу. До яких методів вони для цього вдаються, читайте в нашому свіжому моніторингу російської пропаганди

Привіт! Серед країн, які за минулий рік створили програми для вимушених переселенців з України, однією з найбільш привабливих є Канада. За минулий рік туди в'їхало понад 130 тисяч громадян України. У сьогоднішньому матеріалі розбираємо, чому люди обирають цю заокеанську країну, які є переваги і недоліки проживання в Канаді.

Автор цієї статті - українець, який давно мешкає в Канаді, і він говорить, що одне з найбільших упереджень наших співгромадян - що там усе приблизно так само, як у Європі. Не так само.

У цій статті іде мова про такі аспекти життя, як працевлаштування для дорослих, школи для підлітків, дитячі садочки, транспортна мережа, медицина. В Канаді, як виявилося, українець може стикнутися з низкою "сюрпризів". Наприклад, дитячі садочки там не базова потреба, а розкіш, тож віддати малюка до садочка можна лише за гроші. Або сполучення між містами: не з кожного передмістя до великого міста курсують автобуси, залізнична мережа майже відсутня, а доїхати з одного маленького містечка до іншого можна винятково на автомобілі. Або медицина: таке явище, як профілактична медицина, відсутнє, скрінінг стану здоров'я вважається забаганкою, а лікувати вас будуть лише якщо "дуже болить". Є також нюанси в освіті та пенсійному забезпеченні.

З іншого боку, життя в Канаді має власні переваги. Автор розповідає і про них, а в кінці статті наводить низку посилань, які будуть корисними для вимушених переселенців з України

Привіт! Останнім часом точиться чимало дискусій щодо того, а чи розвалиться внаслідок російсько-української війни таке (псевдо)державне утворення, як Російська Федерація? З цього приводу ми мали розмову з Олегом Магалецьким, дослідником регіоналізму в РФ та організатором форуму Вільних народів Постросії.

І він є впевненим прихильником ідеї, що РФ розвалиться.

На думку Магалецького, в цьому питанні не варто сподіватися на російську опозицію. Адже справжні опозиціонери давно ув'язнені - і не як Навальний, з можливістю писати в Твіттер, а з обмеженим доступом до їжі і навіть можливості нормального сну. Ті "опозиціонери", які є на волі, є всього лише прихованими посіпаками спецслужб, які носять відповідну маску і можуть виконати потрібні ролі в потрібний момент.

Водночас він каже, що Україна, яка мужньо відбивається від агресії, стала орієнтиром для багатьох поневолених народів у регіоні. Саме Україну зараз сприймають як силу, яка допоможе звільнитися від московської імперії. І тому Україні потрібна геополітична суб'єктність у роботі з корінними народами РФ та з партнерами з країн ЄС і НАТО.

Чому розвал РФ можливий? Чому Україні це вигідно? Які колонізовані народи можуть вийти на сцену першими? Які позитивні та негативні сценарії процесу розвалу недоімперії? Читайте докладно

Привіт! У нас - нова вакансія.

Запрошуємо в нашу команду дата-журналіста. Ця робота для вас, якщо ви полюбляєте навчатися нового, маєте досвід роботи з даними й готові регулярно поєднувати програмування з написанням статей та аналітичних текстів. Перевагами будуть: досвід роботи з алгоритмами машинного навчання, попередня робота в сфері протидії дезінформації. Докладно - за посиланням

Вітання! Як гадаєте, що найбільше мотивує пересічного російського окупанта - солдата, офіцера - йти на війну і вбивати українців?

Можливо, це слава дідів, які воювали з нацизмом? Може, вони, як щирі патріоти РФ, не хотіли б допустити нападу підступної України на свою землю? А може, усвідомлюють, що йде війна з НАТО, і готові протистояти агресивному західному блоку?

Ні, ні і ще раз ні.

Офіцер ЗСУ у запасі Tatarigami_UA проаналізував більше сотні розмов, отриманих з чат-додатків на телефонах загиблих російських солдатів. Також він послухав зізнання деяких військовополонених. І хоч його вибірка не репрезентативна, спільні риси у сказаному і написаному росіянами є.

Так, дійсно, їх мотивує дещо на літеру Z. Але йдеться не про нацистську "зеточку", яку вони наносять на свою техніку, а про інше слово на літеру З - зарплата. Саме велика зарплата йде поруч із невимушеним вмінням росіян на війні заплющувати очі на аморальні вчинки, які вони здійснюють.

Що вдалося "накопати" Tatarigami_UA під час його короткого дослідження - читайте в цьому матеріалі

Привіт! Чи знаєте ви, якою є залізобетонна, повністю виправдана причина нападу РФ на Україну? Ця причина полягає в тому, що "Захід завжди хотів знищити Росію". Аби показати Заходу, що йому це не вдасться, Росія й була "змушена" розпочати свою "спецоперацію".

Звісно, ця причина існує лише в схибленому світобаченні російських пропагандистів та їхніх кремлівських ляльководів. Але, якщо слідувати за їхньою логікою, то переговори, про які невтомно говорять росЗМІ, активізувавши ці розмови впродовж останнього місяця, пропонуються далеко не з позиції слабкості - а з позиції сили.

Адже виходить, що вторгнувшись в Україну, Росія не тільки показала, що не дасть Заходу себе "знищувати", а ще й продемонструвала себе як сильного геополітичного гравця й окреслила межі своїх геополітичних інтересів територіями, які захопила в Україні. Тепер, окопавшись на цих територіях, РФ пропонує Заходу мирні переговори - і він мав би на них пристати, адже якщо ні - то тоді Росії доведеться йти на більшу ескалацію. І до речі, Захід багато втратив, коли відмовився від пропозицій РФ на самому початку бойових дій - адже то була "найкраща можливість добитися миру".

Звісно, в цій логіці Україні не відводиться жодної суб'єктності. Україна - лише інструмент в руках Заходу, за допомогою якого він тисне на Росію. Усі розмови про демократію та міжнародні правила й закони сприймаються пропагандистами як маячня й обман, адже існує лише право сильного. А отже, якщо Україна є лише інструментом, а не чимось суттєвим, суб'єктним, то Захід рано чи пізно втомиться вкладати в Україну гроші й зусилля й погодиться на запропоновані Росією перемовини.

Для пропагандистів є великим сюрпризом, що західні країни поки що не погоджуються на такі хороші умови перемовин, які передбачають всього лише поділ України. Зараз робоча версія така, що Захід вклав забагато зусиль в цей інструмент, аби так просто відмовитися від його використання. Цікаво буде подивитися, як ця ілюзія у них зруйнується, і що вони казатимуть тоді.

Вони також навіть у думках не допускають, що ніякий не Захід, а тепер вже Україна хоче знищити російську армію - за все, що вона вже заподіяла. Цікаво буде подивитися, як вони це усвідомлять, і що казатимуть тоді.

Усе це ми прочитали "між рядками" у свіжому моніторингу російської пропаганди. Читайте далі разом із нами, які ще неймовірні вигадки та "радіоактивну маячню" поширювали російські пропагандисти

Привіт! Сьогодні в нас гарна історія з інтерактивною графікою про те, як Київ позбавляється від колоніальної топоніміки.

Починаючи з 2014 року, в столиці було перейменовано близько пів тисячі вулиць, чимало з них дістали нові назви упродовж 2022 року. Завдяки цим змінам Київ позбувся більшості назв, пов'язаних із Росією.

Нові вулиці отримують назви, пов'язані з Україною та її історією, також з Європою, а ще - з Героями сучасності. Так Орловська та Байкальська перетворюються на Олешківську та Мелітопольську, з'являється вулиця Джеймса Мейса і Вацлава Гавела, вшановується героїзм Олександра Махова, Макса Левіна та Романа Ратушного.

На мапі ми показали, скільки вулиць мали пов'язані з Росією назви до 2014 року. Вони позначені червоним кольором. Тягніть слайдер і дивіться, наскільки драматично змінюються кольори на карті - та скільки відтоді з'явилося вулиць, пов'язаних із Україною, а також з іноземними діячами та топонімами. Ось посилання

"Хто на висоті, той контролює ситуацію". Це не який-небудь афоризм, а реальність бойових дій, про яку розповідає полковник ЗСУ Олександр Шевченко. Серед багатьох інших він розповів нам, як наші бійці торік не дозволили ворогу увійти до Чернігова, обороняючи підступи до міста з висоти біля села Новоселівка. Ці розповіді увійшли до нашого нового захопливого матеріалу з журналістики даних.

Ця висота - незвична для тамтешнього ландшафту, адже Чернігівщина майже всуціль рівнинна. Тож українські командири від початку розуміли - оборону треба облаштовувати саме тут. Оборона виявилася вдалою: вона тривала більш ніж пів місяця, дозволяючи ЗСУ перемелювати переважаючу живу силу ворога та його техніку. А коли 16 березня росіяни таки взяли висоту - у наших бійців уже були готові інші оборонні позиції.

В цьому матеріалі ми показуємо багато візуальних матеріалів, які нам допомогли зібрати журналісти чернігівського видання "Вість". Також ми докладно зображуємо на картах, як розгорталися події. Читайте і дивіться, як маленька висота під Черніговом уберегла місто - і надовго затримала ворога, не дозволивши йому йти далі і "брати Київ за три дні"

"Однією з ключових відмінностей між торішніми боями й сьогоднішніми є те, що гігантська військова машина Росії починає відчувати дефіцит". Американське видання The Wall Street Journal робить короткі підсумки за зиму та за попередній рік і окреслює майбутні події.

Єдиний дефіцит, з яким змогла впоратися Росія, на думку видання - це дефіцит солдатів. Та люди, якими поповнили ряди армії, не мають належної підготовки. Втім, проблеми з цим є і в України, адже за рік було втрачено багато військовослужбовців, а нових треба вчити. Це поки що не компенсується за рахунок тих, які навчаються за кордоном, адже їх не використовують на полі бою, а готують для трьох армійських корпусів, які підуть у контрнаступ.

Коли буде цей контрнаступ? Що втратили Україна та Росія за попередній рік? Що стало страшним сном для Росії, і як оцінюють перспективи своєї армії самі російські терористи? Читайте в нашому перекладі матеріалу

​▪️ Біографія Залізного Генерала Валерія Залужного.

▪️ «Програв не я, програла Україна». Чому Чорновіл програв у 1991 році?

▪️«Там не голод — там війна»: як Ґарет Джонс у 1933 році доводив світові, що сталін убиває українців.

▪️Інтерв'ю з виконавцем Yarmak — «ми маємо перемогти криваву імперію».

Все це та інше ти знайдеш на каналі Історія України. Мета проєкту — популяризація політики, культури й історії України за допомогою авторських статей, унікальних історичних світлин та щоденних опитувань.

▪️Україна починається з тебе!▪️

"У нас все добре... У нас все добре". Ці слова, як робот, повторює Тетяна, мешканка Красногорівки, мати двох синів. Її діти, щойно отримавши смаколики від волонтерів, похапцем ідуть із ними в іншу кімнату. В квартирі - страшний безлад і бруд, неприємні запахи. Усе життя крутиться довкола буржуйки, яка чадить на кухні. За межами квартири гучно: триває інтенсивний артилерійський обстріл.

Це нестерпні умови, особливо для дітей. Однак є люди, які категорично відмовляються виїжджати з Красногорівки та інших населених пунктів у зоні бойових дій.

Саме з ними працює загін поліції "Білі янголи", який було створено на Донеччині для евакуації цивільних. Цей загін зараз працює в багатьох містах і вже став легендарним. Наш кореспондент вирушив із кількома "янголами" на лінію вогню, аби з'ясувати, як людей переконують евакуюватися, і чому деякі з наших співвітчизників затято стоять на своєму і не хочуть нікуди їхати навіть під страхом смерті.

Частина відповідей на ці запитання навряд чи може сподобатися, адже стосується зони відповідальності людей, які живуть у тилу. Читайте докладно в репортажі Станіслава Стрільця

Привіт! В уявному світі російської пропаганди вирує конфлікт між двома головними людьми України - президентом Володимиром Зеленським та командувачем військами Валерієм Залужним. І російські пропагандисти вже готуються отримувати вигоду від цього уявного конфлікту.

Гауляйтер Мелітополя, тимчасово живий колаборант Євген Балицький, потираючи свої вологі долоньки, віщує політичну кризу, яка буде настільки потужною, що Запорізька, Одеська та Миколаївська області злякаються України, все кинуть і мирно увійдуть до складу Росії.

Він заявив, що ця криза "може статися". А що ж буде, якщо вона не станеться? Тоді у Запоріжжя є ще один варіант мирного входження до РФ, пишуть пропагандисти. Мешканцям міста усього лише потрібно об'єднатися в "ополчення" і дати рішучу відсіч "бандерівським окупантам".

Дивовижно! Місто, яке росіяни тероризують від самого початку війни, яке вони неодноразово обстрілювали далекобійною зброєю, яке вони невтомно руйнують, з якогось доброго дива повинне "ополчитися" проти Збройних сил України та української влади, які його захищають! Мабуть, те саме мають зробити й згадані вже Одеса та Миколаїв? Важко сказати, в якій із галактик таке було б можливо, - але для вигаданого світу роспропаганди тут все норм, жодних суперечностей.

Так само вони не розуміють, чому українські сили вперто відмовляються відійти з Бахмута, на який російські військові наступають уже понад 7 місяців. Бо якби українські захисники це зробили - то, звісно, "ситуація була б легшою для всіх". Ну звичайно, для вбивць, терористів та грабіжників ситуація була б куди легшою, якби їм дозволили грабувати одразу, і не довелося по 7 місяців з боєм і страшними жертвами намагатися окупувати українські міста!

Вони вже навіть не приховують, що ті міста, які їм не здаються, вони готові просто-напросто руйнувати. Так вони говорять про Бахмут, так погрожують і Запоріжжю - мовляв, на нього може чекати печальна доля Маріуполя. Бо їхня аудиторія це підтримує.

Але всі ці аргументи, погрози і "добрі наміри" розбиваються об неможливість окупаційної армії щось вдіяти з непокірними містами - упродовж семи місяців, упродовж року і більше. Чим вони пояснюють своє повільне просування, і як дають зрозуміти, що не несуть жодної відповідальності за гігантські втрати й мізерні успіхи на цьому шляху - читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

​​Запрошуємо на воркшоп «Внутрішня кухня малої приватизації»🍲

Реформа малої приватизації запустилася через онлайн-аукціони в державній електронній системі Прозорро.Продажі у червні 2018 року. За цей час держава та міста заробили на малій приватизації мільярди гривень.

Водночас успішна приватизація активу — це не лише про гроші до бюджетів, це — і робочі місця, і модернізація обʼєктів, й інвестиції в економіку, а ще підтримка бізнесу та допомога армії під час війни. Однак процес продажу державних та комунальних обʼєктів подекуди використовується для маніпуляцій та фейків, зокрема, й з боку російської пропаганди.

Для кращого розуміння приватизації, яка відбувається в Україні, запрошуємо до закулісся реформи. Інсайдерською інформацією поділиться Марія Захаренко, керівниця відділу взаємодії з органами державної влади Прозорро.Продажі.

Коли? 24 березня о 17:00
Де? Zoom

✍️Реєструйтеся за посиланням

Довідково: Прозорро.Продажі — це державна електронна торгова система, яку адмініструє одноіменна компанія, що підпорядковується Міністерству економіки. В системі забезпечує роботу електронної торгової системи, в якій відбуваються онлайн-аукціони з приватизації, а також продажу та здачі в оренду інших публічних активів.

Під час воркшопу ви дізнаєтеся:
🔶чому часто приватизація — це багатостраждальний серіал;
🔹як насправді працюють онлайн-аукціони;
🔶як громадянам впливати на малу приватизацію;
🔹як війна змінила процес приватизації та чому бізнес продовжує придбавати об’єкти.

***
Подія є продовженням марафону благодійних подій, які аналітичний центр "Вокс Україна" організовує з метою просвітництва та підтримки Збройних сил України. Участь у події оплачується вашим внеском на рахунок благодійного фонду, якому ви довіряєте.

Привіт! Що сьогодні потрібно для того, аби на весь світ заявити, що ти є русофілом?

Ну, напевне, для цього треба бути трохи схибленим. Або дуже-дуже любити гроші. Або скоїти злочин у своїй країні і сподіватися сховатись в РФ. Або бути ексцентричною особою, яка хапається за якусь дичину, щоб виділитися з загалу.

Саме такий контингент був представлений на першому конгресі Міжнародного руху русофілів, який нещодавно відбувся в Москві. Він супроводжувався традиційним для подібних заходів пафосом, але попри те, з'їхалися туди переважно "міські божевільні"...

Серед них - фігурант кримінальної справи за шпигунство; "принцеса" з Сіцилії, яка називає себе родичкою династії Романових і вірить, що мафія - це "магічні сили зла"; відомий своїми проросійськими поглядами онук Шарля де Голля, який полюбляє російські застілля; католицька монахиня з Сирії, яка постійно дякує Росії за боротьбу з "геноцидом християн"; і багато інших не менш колоритних персонажів.

Ми подивилися, кого "засвітили" пропагандистські медіа у своїх репортажах - і нам багатьох вдалося ідентифікувати. Розповідаємо, хто готовий стати пліч-о-пліч з Росією в “боротьбі з фашизмом” та іншими виявами “сатанинського світу”. І пояснюємо, чому попри всю абсурдність цього збіговиська, Росія таки отримає з нього зиск

Привіт! Коли країна-агресорка Росія почала застосовувати тактику "вогняного валу" проти українських міст, ми в редакції ТЕКСТІВ почали думати про те, як можна відобразити ці руйнування.

Адже тут неможливо йти тільки за офіційними повідомленнями в новинах, які не відображають усієї інформації. Взагалі неможливо відтворити цю інформацію якимись "ручними" олдскульними методами, тож нам потрібен був алгоритм. І супутникові знімки.

Є кілька способів розпізнати руйнування на супутникових знімках. Можна дивитися за контурами будинків і кварталів, звертати увагу на дахи, текстуру, плями розсипаних будівельних матеріалів.

Саме це й робить алгоритм автоматичної класифікації супутникових знімків, за допомогою якого ми проаналізували руйнування у чотирьох десятках населених пунктів України і позначили їх на мапі. Картина, звісно, не повна, адже немає супутникових знімків достатньої якості, які покрили б усі поруйновані Росією населені пункти. Тому, наприклад, на карті не позначено Маріуполь. Однак чимала кількість інформації на карті відображена.

Дивіться наш проєкт за посиланням - і читайте про те, як, на нашу думку, зруйноване можна відбудувати

Привіт! Коли йдеться про російську пропаганду, то здебільшого за замовчанням мається на увазі, що вона спрямована на промивання мізків дорослих. Але - якби ж то!

Ми зрозуміли, що ситуація значно складніша та багатогранніша, коли почали спостерігати за тим, що дивляться діти в ютубі. Щоб перевірити підозри, які виникли, автор цього матеріалу створив абсолютно чистий акаунт і пройшов шляхом звичайної дитини восьми - дванадцяти років, яка шукає відео з проходженнями гри "Майнкрафт". Автор рухався за тими підказками, які починає видавати алгоритм після першого кліка на найбільш популярне "майнкрафтівське" відео.

Автор переглядав відео одне за одним і побачив цілу низку пропагандистських штампів, якими підтруюють в тому числі й українських дітей, адже вони вочевидь є серед аудиторії російської та російськомовної анімації. Серед цих штампів - і мультяшні Сталін та Ленін, і "добрі" танки, які під прапорами з червоною зіркою б'ють "погані", і Україна у вигляді синьо-жовтої кульки, яку "футболять" сильніші кульки-країни, як от Росія та США. І багато чого іншого - читайте про це докладно в матеріалі.

Одразу хочемо сказати: українського патріотичного контенту теж багато. Крім того, не факт, що за кожним відео з роспропагандою ховається умовний "товаріщ майор" - можливо, йдеться просто про притаманне росіянам викривлене розуміння історії. Але водночас відео, які підказує алгоритм, впливають на сприйняття і роблять дитину, яка їх переглядає, лояльнішою до пропаганди. Яким чином це відбувається - розповідаємо

"Їхні атаки триватимуть, але що стосується цієї зими, то вони програли". Так говорить директор Укренерго Володимир Кудрицький про росіян, які зазнали поразки у своїх спробах занурити Україну в морок та холод цієї зими.

Американське видання The Wall Street Journal розповідає у своєму великому матеріалі, як Україні вдалося вистояти під шквалом російських ракет, який розпочався 11 вересня минулого року і триває дотепер - щоправда, уже зі значно меншою інтенсивністю.

Державі-терористці РФ не вдалося втілити свій задум. Вона стала слабшою, бо витратила свій запас дорогих високоточних ракет і тепер не може його відновити. Російські пропагандисти, які гучно зловтішалися через руйнування та потенційні спалахи інфекційних хвороб, які мали спустошити Київ, останнім часом прикусили язики. А Сєргєй Суровікін, якого називали "генерал Армагеддон" і яким залякували українців, опинився на узбіччі.

Але збереження енергосистеми коштувало нам зусиль, вимагало неабиякої витримки та винахідливості. Як Україна зуміла вистояти, як ця зима зробила нас сильнішими, і чого ми навчилися - читайте в нашому перекладі матеріалу

Вітання! Смутні й невеселі сиділи у своїх світлицях минулого тижня російські пропагандисти. Та й як їм бути веселими? Невдовзі на українському фронті з'явиться дещо страхітливе!

І це страхіття - куди небезпечніше за нещодавно вигадану окупантами новітню й безвідмовну зброю у вигляді БМП з прикріпленими до них гучномовцями, з яких долинають стогони жінок і плач дітей, аби остаточно й безповоротно зламати волю і моральний дух українських військовослужбовців. Підступна Україна діє асиметрично: ЗСУ вирішили боротися з росіянами не за допомогою печальних звуків, а за допомогою небезпечних речовин!

Отже, зовсім невдовзі на полі бою з'являться "хімічні відьми", які зараз цілими ватагами записуються до лав української армії. Що за огидне й небезпечне зілля буде в них у розпорядженні - не повідомляється, але відчувається, що пропагандистам страшно.

Втім, хімічні відьми - це пів біди. Українці задумали геть лихе: будуть іще й відьми біологічні, а пліч-о-пліч із ними працюватимуть відьми ветеринарні. Яку саме роботу виконуватимуть ці два різновиди відьом, пропагандисти достеменно не знають, але припущення у них є. Принаймні, щодо перших: мовляв, це чорні трансплантологині, які вилучатимуть органи прямо на полі бою. Вилучатимуть у загиблих - і, що найстрашніше, у ще живих, у поранених!

Роль ветеринарії на полі бою російські пропагандисти сором'язливо замовчують. Але очевидно ж: біологічні відьми швидше за все працюватимуть з мертвими або напівживими тілами, які зберегли у собі щось людське. А от коли йдеться про відьом ветеринарних - чомусь дедалі нав'язливішими стають думки про свиней, собак та їхні гібриди... Зрештою, хтось же мусить розбирати на органи свинособак - щоб від них була хоч якась користь? Але говорити про таке вголос в російських пропагандистських медіа не прийнято.

Минулого тижня пропагандисти розповіли ще чимало смутних, невеселих казок. І про український контрнаступ, який, хоч і стане повністю провальним, чомусь дуже загрожує Мелітополю і Криму. І про США, які, втративши безпілотник над Чорним морем, одночасно "втратили обличчя", та так і залишились. І - ось найцікавіший спойлер - про ордер на арешт Путіна, який буцімто є результатом змови злісних британських педофілів.

Не будемо більше спойлерити, але там ще багато цікавого) Читайте продовження "казок московитських боліт" у нашому свіжому моніторингу російської пропаганди

Привіт! Пам'ятаєте, як минулого року західний світ зважував кожний свій крок, аби не розізлити Путіна і не викликати катастрофічної ескалації? Як дослухалися до "червоних ліній" РФ, а слова про те, що "Україна не повинна зазнати поразки" виглядали для обережних західних лідерів та їхніх ЗМІ заледве не радикальними? Ніхто й гадки не мав про те, щоб заявити: так, Україна має перемогти, і так, Росія має програти. Що ж, схоже, відтоді уявлення про те, як має закінчитися війна, змінилися, і тепер є новий консенсус.

Він полягає в тому, що Путін має зазнати нищівної поразки в Україні. Дуже докладно цю тему роз'яснює авторитетне видання Foreign Affairs.

В матеріалі йдеться про те, що Путін хоче і хотітиме воювати далі. На це є низка причин. По-перше, його параноїдальні ідеї про те, що Україна є частиною РФ, і що насправді він воює з колективним Заходом і НАТО. По-друге, тому що йому ніхто не може перешкодити: ані еліти, ані ліберали, ані населення, ані військові. По-третє, тому що під час війни суспільство (якщо так можна сказати про росіян) згуртовується навколо лідера, тож загроза бути скинутим, вигнаним або вбитим для Путіна є меншою. І по-четверте, тому що ця загроза для нього зростає в геометричній прогресії, якщо він закінчить війну без помітних перемог.

Як Україна і Захід можуть перешкодити кремлівському тирану, який, схоже, вирішив розтягнути війну на роки або навіть десятиліття? Простих відповідей, звісно, немає, але є деякі очевидні речі, які слід зробити. Про що йдеться - читайте в нашому перекладі матеріалу

Привіт! Історія цього чоловіка відгукнеться тим, хто читав розповідь австрійського психіатра Віктора Франкла про його перебування в концтаборах Аушвіц і Дахау. Ця історія свідчить про те, що між нинішніми росіянами та нацистами під час Другої світової є чимало спільного - щоправда, росіяни демонструють більший ухил в варварство.

45-річний Максим Колесников - родом з Донецька, переїхав у Київ 20 років тому, у 2015 воював на Донбасі. Потім працював у великій фінансовій компанії, але мріяв перепрофілюватися на психотерапевта, коли його застало повномасштабне вторгнення. Він брав участь у бойових діях на Київщині, торік у березні потрапив у полон і провів там 321 день.

Про перебування в російській неволі він розповідає дуже докладно. Особливо цікава та частина, в якій він говорить, як вирішив зберегти себе в таких важких обставинах, як розробив для себе систему з певними точками опори, і як йому зрештою це допомогло. Його настанови допоможуть і тим, кому важко переживати війну.

"Ми воюємо, щоб у нашій країні в принципі було неможливим таке ставлення до людей, як у Росії. Морити голодом, бити беззахисних, добивати поранених, розстрілювати полонених - все це варварство, ознака нелюдей. Вони приречені, а ми переможемо", - каже Максим. Читайте його розповідь