Привіт! Уявіть собі ситуацію: до вас приходять представники влади і кажуть, що є потреба виробляти більше електроенергії, але оскільки всі інші способи дорого коштують і забирають багато часу, вирішили піти найкоротшим шляхом. І от, ваш дім вирішили затопити, аби створити водосховище й збудувати ГЕС.

При цьому ваше помешкання оцінюють нижче від ринкової вартості, та ще й кажуть, що не доплатять вам частину грошей, якщо ви власноруч не зруйнуєте свою хату й не спалите сад, який самі посадили.

Саме так обійшлася радянська влада з людьми, які жили в Бакоті. Зараз не всі знають, що справжня Бакота - це не мальовнича водойма біля Кам'янця-Подільського, а село, яке колись мало чорноземи у метр товщиною й процвітало, аж поки його не вирішили затопити.

Люди, які мешкали в Бакоті та сусідніх селах, які теж потрапляли під відселення, не сприйняли цю кепську новину аж так драматично. З одного боку, працювала радянська пропаганда, яка запевняла, що виробництво електроенергії - це те, що так усім необхідно. З іншого, будь-який протест міг означати квиток в один бік у Сибір або на Соловки.

У цій статті багато щемливих моментів. Один із них - як люди збираються, аби попрощатися з селом. Музики грають до смеркання, та коли стає темно, люди йдуть у центр Бакоти. Панує мовчанка. Селяни приходять на майдан, падають на коліна і цілують землю...

Ці спогади й досі свіжі в пам'яті бакотянина Тараса Горбняка. Він і дотепер проводить екскурсії над водосховищем. Читайте його розповідь і дивіться фото, які він зберіг із тих часів

Привіт! Сьогодні в нас історія про жінку, яка влаштувалася на небезпечну роботу: механіком на норвезькій нафтовій платформі. Вона працювала на великій висоті, під дощем, снігом і вітрами, здобуваючи необхідний досвід. А потім, скориставшись своїм вмінням добре сходитись із людьми, вона отримала гарні рекомендації - і перейшла на роботу в велику норвезьку нафтову компанію, де виконує роботу інженера.

Ця жінка - українська біженка. І вона працює в Норвегії за спеціальністю. До слова, в Україні вона жодного дня не працювала за цим фахом - а от в Норвегії дипломи стали в пригоді.

Юлія Вєтрова закінчила запорізький авіаційний коледж та Національний технічний університет. Коли у 2022 році приїхала в Норвегію, не знала ані слова норвезькою - але добре володіла англійською. Вивчати скандинавську мову почала, долучившись до норвезької інтеграційної програми, яку ця країна пропонує усім шукачам захисту й притулку. Ця програма також передбачає практику для учнів - тобто, роботу по кілька днів на тиждень, яка оплачується й підлягає оподаткуванню. Та замість практики можна спробувати влаштуватись на повноцінну роботу - саме так вирішила зробити Юлія. Вона нострифікувала дипломи та взялася до пошуків роботи за спеціальністю.

Влаштуватись за своїм фахом - виклик для українських біженок в чужих країнах. Для Юлії Вєтрової виклик був подвійним: адже норвезькі роботодавці, як і норвежці загалом, мислять дуже відмінно від українців. Щоб працевлаштуватись, Юлії довелося пройти через кілька складних етапів. Як вона їх подолала - читайте її розповідь

Привіт! Цей день настав - моніторинг російської пропаганди після відпустки знову в ефірі! І, якщо порівняти навіть із моніторингами двомісячної давнини, він дуже насичений. Що не дивно: окупанти зазнають дедалі відчутніших поразок, дедалі активніше палає на території самої РФ, а головне - за тиждень з 28 серпня по 3 вересня росіяни зазнали одного з найдошкульніших принижень за весь час цієї війни.

Йдеться, звісно, про великий бадабум, який влаштували "невідомі" безпілотники на аеродромі Пскова, попутно зганьбивши на весь світ і горезвісних псковських десантників, і хвалену-перехвалену російську ППО, і всю їхню розвідку, і всіх їхніх бездарних воєначальників.

Спостерігати за тим, як викручувалися російські псевдоЗМІ - суцільна насолода. Ось який вигляд це має: "якісь там українці не могли нас так вжарити - отже, це зробили країни НАТО - отже, нема варіанту поквитатися за це з українцями - а давайте тоді будемо закликати помститися НАТО - але ми не можемо нападати на НАТО, бо у нас занадто ріденькі штани". А отже, не маючи варіантів ні з ким поквитатися, вони просто мають проковтнути це приниження - як, зрештою, і низку попередніх. Бінго!

Але це - не єдина інформаційна пастка, яку російські пропагандисти самі ж собі й розставили. Є ще одна - і в цьому моніторингу вона накльовується вже дуже виразно. Називається це "провалений український контрнаступ". Цю яму вони собі риють дуже старанно. На цей раз, окрім того, що український військовий потенціал повністю вичерпаний (це вже в який раз на нашій пам'яті?), вони договорилися до того, що Харків буде зданий їм без бою. Вологі мрії...

Є й інші мрії: про те, що президента України Володимира Зеленського буде вбито - чи то бійцями ЗСУ, чи то внаслідок військового перевороту, чи з інших неназваних причин. І ось це найкраще характеризує ту депресію, яку переживають роспропагандисти від відсутності реальних успіхів на полі бою: бажання смерті Зеленського - не що інше, як безсила злоба...

Ця безсила злоба традиційно для РФ каналізується на міжнародну арену. Читайте про це докладно:

Японія мілітаризується, Польща посягає на Західну Україну і провокує Німеччину, а Литва задумала відновити спадщину ВКЛ. Свіжий моніторинг роспропаганди

Привіт! Ми знаємо, дехто з вас чекав на цю новину - тож, нарешті, ми раді повідомити: стартувала нова інтернатура на ТЕКСТАХ!

Ми шукаємо двох інтернів у проєкт із дослідження дезінформації.

Наші інтерни мають вміти працювати з даними, ставити нестандартні питання та шукати на них відповіді. Необхідні базові навички з програмування в R або Python. Розуміння того, як працює російська пропаганда, та/або навички мережевого аналізу стануть істотною перевагою.

Також важливі певні журналістські навички.

Інтернатура оплачувана, вона триватиме 4 місяці, по закінченню можливе, але не гарантоване працевлаштування.

Більше деталей - за посиланням

Американський історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер - один із улюблених авторів ТЕКСТІВ. Нещодавно він розмірковував над тим, як Україна може перемогти у цій війні - і дав блискучу відповідь на це питання у своїй колонці, переклад якої ми пропонуємо сьогодні. Ось лише кілька його думок:
🖋Стратегія РФ, яка втратила наступальний потенціал, полягає в продовженні терору проти українців, аж поки їм не стане несила терпіти. Це, як на мене, не надто життєздатний підхід.
🖋Минулорічне рішення Ілона Маска відрізати Україну від комунікацій ґрунтувалося на засвоєнні ним російської пропаганди про ядерну війну. Повторюючи цю пропаганду, він зробив ядерну війну ймовірнішою.
🖋Зараз американська сторона вже розуміє, що ядерна загроза з боку Росії була психологічною операцією, спрямованою на те, щоб сповільнити постачання зброї.
🖋Перемога буде важкою, але вона необхідна. Я не знаю жодного українця, який би не втратив друга чи члена сім'ї на цій війні. Більшість моїх друзів нині мають темні кола під очима й погляд в нікуди. І все ж рівень рішучості дуже, дуже високий.

...То як українці зможуть перемогти - і як американські союзники можуть в цьому допомогти? Колонку Тімоті Снайдера повністю читайте за посиланням

Вітання! Коли автор цього матеріалу, перебуваючи на стабілізаційному медичному пункті "Айдара" під Бахмутом, побачив екіпаж медиків-евакуаторів, то не міг повірити своїм очам: усі вони виявилися американцями. Серед волонтерів зі США була й зовсім молода дівчина, Саманта, років двадцяти. Репортер спитав у неї, чи їй тут не страшно - і на тлі далеких вибухів отримав геть несподівану відповідь:

"Україна - це найкраще, що могло зі мною статися".

А такі медичні фахівці - це, мабуть, найкраще, що могло статися зі Збройними силами України.

Військові медики - одна з найефективніших ланок у ЗСУ. Їхні показники вражають: понад 90% поранених бійців виживають після того, як потрапили до стабілізаційного пункту. На стабпункті під Бахмутом американські волонтери на еваку працюють пліч-о-пліч з українською командою медиків, які надають кваліфіковану допомогу і рятують життя.

"Ти не уявляєш, який довгий шлях ми пройшли з часу повномасштабного вторгнення, - розповідає начальник лікувальної частини з позивним Бігль. - Але як не дивно, завдяки йому у нас в медроті з'явилися талановиті медичні організатори, які змінили підходи в методах лікування. Ми вдосконалили велику кількість медичних протоколів і продовжуємо швидко систематизувати досвід".

Як це відбувається на практиці - читайте в репортажі Станіслава Стрільця

Привіт! Сьогодні в нас матеріал, який наочно ілюструє, як російська пропаганда може знаходити "слабкі місця" західних партій - і витискати з них максимальну користь.

Ліві та праві партії, за визначенням, знаходяться по різні боки політичного спектра, а отже, є суперниками, противниками. В парламентах демократичних країн вони зазвичай опонують одне одному. Це можна було б сказати й про дві опозиційні німецькі партії: соціалістичну Ліву (Die Linke) та націоналістичну Альтернативу для Німеччини (AfD). Якби не одне але: коли доходить до теми війни Росії проти України, вони починають демонструвати несподівану (і підозрілу) одностайність.

Щоб довести це, ми дослідили дописи членів цих двох партій у Твіттері - від початку повномасштабного вторгнення і до липня цього року.

Є дві повністю проросійські тези, які вигулькують у їхніх твітах з помітною регулярністю:

- Німеччина не повинна давати Україні зброю;
- Україна мусить розпочати переговори з РФ.

Є й інші вельми промовисті тези. Про них - докладно в матеріалі та на інфографіці.

Також пояснюємо, чому антиістеблішментська позиція обох сил є саме тим "слабким місцем", чому їхні дії несуть відчутну небезпеку для України, і хто з персоналій в обох партіях - найбільш запеклий і переконливий у своїх твердженнях, а отже, і найбільш небезпечний. Читайте докладно, і дивіться інфографіку

Траєкторію економічного зростання у повоєнній Україні, ймовірно, визначатимуть дві ключові сили.

🟩По-перше, процес відновлення й усунення наслідків російського вторгнення стимулюватиме економічне зростання. Це схоже на прискорення після 1945 року, яке мали Німеччина, Франція та Італія – країни, які пережили масове знищення капіталу під час Другої світової війни – порівняно з країнами, що не зазнали бомбардувань.

🟩По-друге, інтеграція України до Європейського Союзу (ЄС) стимулюватиме інвестиції та передачу технологій подібно до зростання у Польщі, Чехії, Словаччині та інших країнах Східної Європи (СЄ), які приєдналися до Європейського Союзу в 2000-х роках.

Першою спробою кількісної оцінки цих сил є стаття Юрія Городніченка та Ілони Сологуб для «Вокс Україна».
Читайте за покликанням.

📲Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

Привіт! Попри бідність та ізоляцію, у Північної Кореї є те, що зараз так потрібно Росії - артилерійські снаряди.

Можна скільки завгодно глузувати з зустрічі двох диктаторів-парій, Кім Чен Ина та Владіміра Путіна. Однак реалістичний погляд, без емоцій - дозволить зважити небезпеки, які несе цей союз.

Британський тижневик The Economist розповідає про запаси снарядів, які є у КНДР, та можливості з виробництва нових. Журналісти вказують на високий відсоток відмов цих снарядів - втім, для Росії навіть це краще, ніж нічого. Крім того, Північна Корея може запропонувати й іншу зброю.

Також не варто забувати й про іншу сторону медалі: а саме, про те, що РФ може запропонувати корейському диктатору взамін.

Про що йдеться, і які нові загрози виникають для України та світу? Читайте в нашому перекладі матеріалу

Вітання! Зниження стандартів - ось який інструмент бере на озброєння російська пропаганда, коли реальних успіхів, про які вона могла б розповідати, нема й не намічається.

Судіть самі. Візит турецького президента Ердогана в Росію пропагандисти перетворили на щось на кшталт індійського фільму з танцями в стилі "джимі-джимі-ача-ача", тільки з турецьким антуражем. Їхній диктатор Владімір Путін, який колись з'являвся на обкладинках Time і пишався на зустрічах G-8 (тепер уже 7), тепер запобігає ласки в турецького лідера, смачно годуючи його в Сочі. Головна заслуга, яку приписують цьому диктатору, який колись мав "взяти Київ за три дні" - що він "не зійшов з дистанції", коли обговорював з Ердоганом зернову угоду. І справді, гігантська перемога - просто не зійти з дистанції!

Про Ердогана, який приїхав до нерукоподаваного Путіна, написали так багато, що він навіть потрапив у топ-10 політиків, яких у росЗМІ згадували найбільше. Напевне, в такий спосіб хотіли показати, що Путін таки трохи рукоподаваний (ми можемо уявити, як хотілося Ердогану привітатися лівою, а не правою рукою - хто знає зміст мусульманського ручкання, зрозуміє).

Менш вибагливими пропагандисти стали навіть до своєї власної брехні. Про це яскраво свідчить те, як вони писали про Роботине: хтось заявляв про тактичний відступ ЗС РФ, хтось - про поразку ЗСУ, а інші - що там взагалі нічого не сталося! Раніше тамтешні псевдоЗМІ плодили різні варіації одного й того самого повідомлення - тепер же в їхньому інфопросторі спокійно уживаються три абсолютно різних брехні про одну й ту саму подію.

Працюючи на цьому полі знижених стандартів, роспропагандисти також невтомно перекладають з хворої голови на здорову. Це стосується і "колонізаторських" намірів США в Африці, і застосування боєприпасів зі збідненим ураном в Україні - читайте докладно в свіжому моніторингу російської пропаганди (до речі, ми збільшили кількість джерел для автоматичного аналізу - тепер їх 400 тисяч)

Привіт! Сьогодні в нас історія про бетонні джунглі та оазу посеред них - яку, користуючись війною, хочуть забудувати і загнати в бетон.

Йдеться про місцину біля озер Небреж, Тягле й Мартишів, розташованих у столичному районі Осокорки. Іншого такого місця в районі Позняків, Осокорків та Харківського немає - саме тут мешканці цього лівобережного масиву можуть трохи перепочити від задухи щільної забудови.

"Я тут живу і часто ввечері ловлю себе на думці, що мені нікуди піти відпочити - всюди парковки й будинки. Можна хіба що сходити в якийсь ТЦ, бо великих парків у нас немає. А тут, якщо зробити рекреаційну зону, буде неймовірна територія для відпочинку мешканців району", - розповідає співрозмовниця ТЕКСТІВ, активістка ГО "Екопарк Осокорки" Наталія Чернишова.

Якщо зробити рекреаційну зону. Але з цього може нічого не вийти. Бо хоч території навколо озер Небреж, Тягле і Мартишів належать до зони охоронюваного ландшафту Києва, тут іде забудова. До початку повномасштабної російської навали активісти успішно їй протидіяли. Але зараз забудовник подвоїв свої зусилля - і при цьому він дуже хитро використовує закон про воєнний стан.

Як забудовники тиснуть на активістів, намагаються нацькувати киян одне на одного, і чому містянам зараз важче протидіяти порушенням - читайте в нашому репортажі

Вітання! Сьогодні в нас масштабний проєкт з журналістики даних, який вимагав багато копіткої праці, в тому числі "ручної" роботи.

На одній з редакційних планірок кілька місяців тому ми говорили про те, як російські солдати під час цієї війни обкрадають українські музеї. Пам'ятаєте, як вони вивозили з Херсона мощі Потьомкіна? Звісно, українцям до тих мощей байдуже - та окрім них вкрадено, наприклад, шедеври Куїнджі та Айвазовського з Маріупольського музея, і ще багато-багато цінних речей. Усім нам цікаво було б з'ясувати, що саме крадуть загарбники упродовж своєї повномасштабної навали, але зробити це тут і зараз неможливо, бо частина територій - під окупацією.

Тож у нас виникло інше питання: а що було вкрадено, награбовано і привласнено Росією з території України ДО цієї навали, в часи Російської імперії, радянської влади та від часу відновлення української незалежності?

Загальні цифри, виявлені в ході нашої роботи, вражають: близько 110 тисяч археологічних цінностей в різні історичні періоди було вивезено з території сучасної України. Вони "осіли" колекціях Ермітажу та Державного історичного музею Росії.

Серед цих цінностей - золоті скарби скіфських курганів, артефакти епохи давньогрецьких поселень, знахідки козацької доби та пам'ятки багатьох інших епох. У нас є фото та описи частини з них.

Чому й для чого Росія це робила (і робить, і хоче продовжувати робити)? Чи може Україна сподіватись на повернення скарбів своєї історії? Розповідаємо, показуємо на фото та інфографіці

Привіт! Чим ближче до сезону дощів-холодів в Україні, тим більше з-за кордону лунає військових голосів про те, що сезон осіннього бездоріжжя зупинить український наступ. Чи це й справді так?

Насправді не зовсім, каже автор цього матеріалу. Західні спостерігачі, мабуть, пам'ятають минулорічний початок російської навали, коли їхня техніка грузла і зупинялася в українській багнюці. Тоді це суттєво перешкодило поступу загарбників. Але той російський "набіг" відбувався на півночі - а Сили оборони України зараз наступають на півдні.

Характер грунтів в Україні - не однаковий. Якщо на півночі багато чорноземів, які й справді генерують багато багна, то на півдні ситуація трохи інша. Розглядаємо її докладно в цьому матеріалі. А в зв'язку з бойовими діями розповідаємо й про те, чому активізація наступу ЗСУ на сході, на Бахмутському та Авдіївському напрямках, саме зараз дуже важлива і дуже корисна для України. Чому успіх на цих напрямках важить так багато, і як він потенційно може підсилити успіх наших військ на півдні? Читайте докладно

Привіт! Російська пропаганда, спрямована на внутрішню аудиторію, розрахована не просто на цілковитих дурнів. Для того, щоб повірити їй, треба бути ще й повністю сліпим.

Це випливає з того, як пропагандисти пишуть про український удар по судноремонтному заводу в Севастополі. Цілковитим дурням вони повідомляють, що влучання ракет по "Севморзаводу" - це успіх російської ППО. Бо, мовляв, ракет летіло 10, а збили аж 7. Про те, що "пакетом" зі Storm Shadow летять ракети-обманки, спрямовані саме на те, щоб "обдурити" й виснажити ППО, дезінформатори чомусь не згадують.

А що ж для повністю сліпих? Їм розповідають, що російський ВДК "Мінськ" та підводний човен класу "Ростов-на-Дону" відновлять і поставлять в стрій. Хоча очевидно, що ця казочка може спрацювати лише на тих, хто якось недобачає, в яке страхітливе місиво перетворилися їхні кораблі після нашої атаки.

А як бути з тими, хто не вірить в казку? Наприклад, з агресивними? Їм розповідають, що за цю атаку Київ відповість троєкратно і в результаті "здригнеться", що за росіянами "не заіржавіє". Втім, це навіть не погрози військових, міноборони або генштабу РФ - це надії якихось виловлених на вулиці "пересічних росіян".

Примарні надії. Та коли не лишається й таких, і вірити у власні сили вже не випадає - починають сподіватися на когось іншого. Наприклад, на "брата Кіма" (який чи то пообіцяв, чи то зовсім не обіцяв Путіну РСЗО, буцімто значно кращі за американські Хаймерси). А також на "брата Ілона", який разом із росіянами (і навіть більше за них) ненавидить і зневажає нинішнього та попереднього американських президентів. "Маск наш, він захистить, не дасть нас обстрілювати" - читається між рядків псевдоЗМІ.

Загалом же емоції, якими торгує російська пропаганда, і які вона постійно намагається "продати" своїй аудиторії, від тижня до тижня стають дедалі більш похмурими. Оцінити всю палітру можна в нашому свіженькому моніторингу

У ніч на 25 вересня російські війська атакували Одесу, застосувавши різні види озброєння. ТЕКСТИ нанесли на карту приблизний маршрут ракет і "шахедів", візуалізувавши інформацію з телеграм-каналу War_monitor. Інфографіку в повному розмірі та докладніші пояснення дивіться за посиланням

Привіт! Сьогодні радимо почитати матеріал військового експерта, постійного автора ТЕКСТІВ Миколи Бєлєскова. Він розповідає про те, що наступ ЗСУ на півдні мав розпочатися ще торік улітку. План цього наступу був готовий, і він був "на столі" у західних партнерів. Цей план міг би привести до тотального розгрому московських військ. Але цього не сталося.

Чому? Тому що західні партнери не повірили, що наші Сили оборони зможуть там ефективно діяти. Тому вирішили надавати більше оборонного озброєння, а не озброєння для нападу.

"Віра в ЗСУ" виникла пізніше, після того, як наші війська гарно впоралися на Харківщині та Херсонщині. Але наступати на півдні на той момент - в листопаді 22 року - було вже пізно.

Уся ця несміливість і нерішучість потягла за собою низку наслідків, найтяжчий із них - реальна можливість затяжної війни.

Бєлєсков закликає пам'ятати про це, оцінюючи український контрнаступ влітку цього року. Читайте докладно його пояснення про важливість часу і таймінгу під час війни

На численні прохання читачів, продовжуємо робити інфографіку з маршрутами російської летючої зброї. Цієї ночі протягом двох годин росіяни атакували ударними безпілотниками Одеську область, по Дніпропетровській області били балістикою, Калібром - по Кривому Рогу. Маршрути шахедів і ракет дивіться на карті, також за посиланням є фото наслідків атаки

Агов, є тут підписники тг-преміум? Прохання дати заряд нашому каналу. Клікніть на посилання:
https://t.me/textyorgua?boost
Дякуємо! ❤️

Привіт! Тут у телеграмі повно каналів, які розповідають про те, де і коли на вулицях українських міст видають повістки. Ми дослідили ці канали, аби з'ясувати, про що і як вони пишуть, якою лексикою послуговуються, і як впливають на психологічний стан підписників.

Такі канали існують для міст-мільйонників, обласних центрів і навіть маленьких містечок. Інформація в них одноманітна, але є й специфіка: якщо з каналами великих міст ретельно працюють адміни, відсікаючи різну "шкідливу" інформацію, то канали маленьких населених пунктів модеруються гірше. А отже, їх беруть "на олівець" російські боти - і успішно розміщують там російську пропаганду та дезінформацію.

А що ж підписники? Серед них є умовні "патріоти" і "песимісти", але всіх їх об'єднує спільна риса. Очевидно, що на ці канали підписуються люди, які бояться отримати повістку. Послуговуючись цими джерелами інформації, вони ризикують злякатись ще більше. Ми підтвердили це на практиці, поспілкувавшись із одним підписником. Під час нашого спілкування ситуація зненацька перетворилась на анекдотичну.

Як в цілому працює ця "пастка страху" - розповідає наш автор Андрій Воєнкомченко

📣Друзі, запрошуємо на благодійний вебінар «Радіаційні ризики: як уберегтися і зменшити вплив», що відбудеться у межах ініціативи «Вокс Україна» Волонтерський марафон.

⏰Коли? 3 жовтня, 17:00
🧭Де? Zoom

Олена Паренюк, кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Відділення ядерної та радіаційної безпеки Інституту проблем безпеки АЕС НАН України, розповість:
📝 чи буде радіаційна аварія кінцем світу;
📝 як підготувати домівку, сховище, тривожну валізу;
📝 як уберегтися від радіаційного впливу, якщо ви знаходитеся близько/далеко від місця витоку;
📝 як запобігти потраплянню радіонуклідів у тіло.

Подія є благодійною, а тому умовою участі є ваш свіжий донат на рахунок будь-якого благодійного фонду або підтримайте обраний Вами збір для захисників та захисниць. Рекомендований розмір донату — від 100 грн.

Для участі реєструйтеся за посиланням.

@vox_ukraine