Привіт! Чи знаєте ви, скільки всього має вміти українська піхота?

Штурми будівель та окопів, робота малими групами, прикриття об'єктів, рейди - і це лише частина.

Коли у нас є армія, в якій сотні тисяч добровольців і мобілізованих, годі й сподіватися на те, що піхотинці усе це вмітимуть. Отже, їх треба навчити. Теоретично цим має опікуватися сама армія - але на практиці так не відбувається.

Чому? Розповідає Петро Тєстов, керівник навчального центру з тактичної підготовки "Кузня Вільних". Раніше він працював як еколог (і був постійним автором ТЕКСТІВ) - та після початку повномасштабної навали взявся розвивати навчання для бійців ЗСУ.

"Побутує думка, що нині війна артилерії і дронів, а піхотна тактика - це "порожня трата часу". Не згоден. Бо обороняє позиції піхота. Штурмує - піхота. Закріплюється - піхота. Навчені нами бійці та командири після повернення з фронту дякують - і відразу запрошують до себе знову", - каже Петро.

Як працює "Кузня Вільних", звідки залучають інструкторів, які вміння передають і яким коштом покривають витрати - читайте в його розповіді

Привіт! Сьогодні у нас матеріал, який починається словами Олександри Матвійчук, правозахисниці, першої української лауреатки Нобелівської премії миру:

"Ми маємо повернути кожній людині,
яка постраждала від воєнних злочинів, ім’я,
бо людина - це не цифра".

Цей матеріал - саме про це. Про людей, які загинули та були поранені в березні 2022 року на Житомирській трасі між селами Мила і Мрія.

Тоді російські військові тільки-но вдерлися на цю трасу. Й одразу взялися вбивати цивільних. Вбивали жорстоко, цинічно, не зважаючи на те, хто перед ними - жінка, дитина. Загарбники були свідомі того, що чинять злочин: після вбивств вони спалювали і автівки, і тіла.

Уже відомо, хто стоїть за цим масовим убивством. Відомо, хто віддавав накази. В РФ його чествують, як героя.

ТЕКСТИ відтворюють страшну хронологію подій на "Трасі смерті". У нашому проєкті дивіться мапи, інтерактивну графіку, фото, відео, свідчення очевидців

Привіт! Минулого тижня російськими пропагандистськими ЗМІ гуляла одна цікава історія. Про те, як російські розвідники, знищивши танк Leopard десь у запорізьких полях, виявили, що весь його екіпаж - буцімто кадрові військові Бундесверу.

Зрозуміло, що достовірності в цій історії - нуль. Тоді виникає запитання: навіщо її розповідають? Що в ній є такого, що пропагандисти не соромляться поширювати цю маячню, бо впевнені, що вона "зайде" їхньому стаду?

На нашу думку, на цей наратив варто подивитися не так з точки зору журналістських стандартів, як з точки зору психіатрії. Є такий відомий український психіатр Роман Кечур (пошукайте, до речі, цікаві речі розповідає). Він говорить про те, що якщо певна особистість або народ має певну травму, яка не була належним чином опрацьована, то ця особистість - або народ - буде повертатися до цієї травми знову і знову, ходити "по колу", травматизуватися повторно і хоч у такий спосіб черпати й переробляти психічну енергію. Якщо не опрацювати травму і не сказати собі правду про неї - через деякий час усе повториться знову. Особистості - або народу - знову болітиме, тож потрібно буде знову шукати якийсь спосіб полегшити цей біль.

Такою травмою цілком очевидно для Росії є Друга світова. Облуда і брехня, союз з агресором, зрада, немислимі втрати, невтолиме горе - а потім знову облуда і брехня, і міф про "велику Перемогу" - замість визнання того простого факту, що без союзників (і, до речі, без українців) цієї перемоги просто не було б.

Мабуть, тому сьогодні саме в українських полях спадкоємці Червоної армії буцімто ловлять німців, яких "знову перемагають".

Це не єдиний фантомний біль, який не давав спокою пропагандистам - вони продовжують плодити дуже багато наративів про Вірменію, запевняючи самих себе, що "не втратили вплив". Так само, як буцімто "не втратили вплив" в усьому світі, який ледь не одностайно підтримує їхню СВО - читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

​Привіт, публікуємо свіжу карту нічної атаки.

Ця карта має одну особливість порівняно з попередніми - деякі нюанси маршрутів Шахедів та ракет відображені приблизно. За посиланням пояснюємо, чому так відбувається

Привіт! Сьогодні ми до вас з проханням про підтримку. Проголосуйте за наш проєкт - в разі перемоги ми отримаємо грошову винагороду, яку спрямуємо на розвиток журналістики даних в Україні.

Тепер детальніше: наш дата-проект «Відтінки темряви» потрапив до короткого списку міжнародного конкурсу візуалізації даних Information is Beautiful Award. На цьому конкурсі змагаються тисячі видань, в тому числі найбільші й найвідоміші світові медіа.

Ми дуже сподіваємося на перемогу в номінації - але окрім цього, є можливість отримати винагороду за результатами голосування спільноти.

Оскільки ви є нашою спільнотою - звертаємося до вас. Підтримайте нас - на це треба лише 5 хвилин вашого часу!

Кожен може проголосувати до 15 жовтня. Для цього виконайте таку послідовність кроків:

1. Зареєструйтеся на сайті конкурсу і увійдіть у свій акаунт.

2. Зайдіть на сторінку номінацій (shortlisted) і біля потрібного проекту натисніть кнопку проголосувати. Прямий лінк для голосування за проект ТЕКСТів: https://www.informationisbeautifulawards.com/showcase/6278-shades-of-darkness

3. Можна голосувати лише за 1 проект в кожній з 9-и категорій (проект ТЕКСТів - у категорії Humanitarian), змінити свій голос неможливо.

Важливо: сайт дозволяє голосувати навіть без реєстрації, але враховуються голоси тільки зареєстрованих учасників. Тому реєструйтеся і голосуйте зі свого акаунту!

ДЯКУЄМО! ❤️❤️❤️

31 ударний БПЛА "Shahed" та крилата ракета "Іскандер-К" - таке озброєння цієї ночі застосувала країна-агресорка РФ проти України. 30 повітряних цілей вдалося збити. За якими маршрутами вони летіли - дивіться на мапі

Привіт! Сьогодні в нас - хвилинка оптимізму від ексміністра оборони Великої Британії Бена Воллеса. Ми переклали його колонку для видання The Daily Telegraph, назва говорить сама за себе: "Україна перемагає. Тепер завершімо роботу".

У цій колонці Воллес критикує людей, які не насмілюються думати про перемогу України, а також песимістів, які вірили у "Київ за три дні", а потім перемкнулися на цьогорічний український контрнаступ, щоб довести, що вони таки праві, і "Україна не зможе". Зможе, каже Бен Воллес.

"Диванні аналітики не змогли розгледіти в українцях той самий дух, яким ми (британці) були сповнені в 1939 році. Вони не згадали цитату Алана Тьюринга про те, що "Іноді саме люди, про яких ніхто нічого не може уявити, роблять речі, які ніхто не може собі уявити". Вони не зрозуміли, що на війні найціннішим є надія", - пише Воллес.

Цю війну можна виграти, і Путін зазнає поразки, каже він. Поки що російський диктатор продовжує хапатися за дві соломинки, які в нього залишилися. Що може зробити Захід, щоб не дати йому за них ухопитися? Як треба діяти, щоб допомогти українцям пустити Путіна на дно? Читайте

Привіт! В нарахуваннях зарплатні для українських військовослужбовців сам дідько ногу зламає - це вам підтвердить будь-який український військовий. Один із них, наш співрозмовник, каже про це так: “Я служу вже багато років, але не уявляю, як нараховується зарплата”. ТЕКСТИ вирішили пролити світло на це питання.

Складність полягає в тому, що зарплатня кожного військового - це сума кількох доданків. Головні - оклад за військовим званням та посадовий оклад (у кожного військового є якесь звання - від солдата до генерала, і він займає якусь посаду - наприклад, командира роти, заступника командира батальйону тощо). Ці дві цифри фіксовані. Ну а далі йдуть змінні, пов'язані з вислугою років, особливостями служби, преміями та іншими виплатами. Тепер до цих змінних додалася й участь у бойових діях, яка оплачується окремо.

Порахувати усі ці змінні для кожного бійця - апріорі непроста задача. Все ускладнюється тим, що система є повністю "аналоговою": усі документи, які щомісяця потрібно подавати для нарахування грошового забезпечення - на папері. А папір, як відомо, горить. Під час бойових дій він горить іноді особливо інтенсивно.

То як рахують, і до кого звертатися бійцям, яким нарахували "не так"? Ми поговорили з директором фінчастини 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр", позивний "Банкір" - читайте, що вдалося з'ясувати

Цієї ночі у Миргороді Полтавської області під час повітряної тривоги пролунав вибух - імовірно, місто було атаковане ракетою типу "Іскандер-К". Тим часом на півдні російські війська знову атакували "шахедами" - більшість із них знищили ПС ЗСУ. Маршрути шахедів та ракети показуємо на карті

Привіт! Сьогодні у нас - один із тих чудових дата-проєктів, які дозволяють читачеві "політати над картою" і роздивитися об'ємно, в деталях об'єкти, які досі можна було бачити лише нанесеними на карту.

В цьому проєкті йдеться про велетенську, колосальну систему оборони, яку російські окупаційні війська вибудували на півдні в очікуванні українського контрнаступу - і, вочевидь, продовжують розбудовувати далі.

Аби показати цю систему, ми зібрали дані з супутникових знімків за червень-вересень 2023. Показуємо, як росіяни її облаштували - там сотні кілометрів безперервних траншей, бліндажів, ДОТів, опорників тощо. Можна побачити також, які оборонні споруди окупанти вибудували довкола міст Токмак і Очеретувате. Після перегляду цього проєкту ви зрозумієте, яку неможливу працю доводиться робити Силам оборони України, аби прорвати російські укріплення.

Ви можете масштабувати карту, рухати її, вивчати розташування, розмір, форму російських оборонних укріплень - як з десктопа, так і на смартфоні

Цієї ночі російські загарбники, які випустили по Україні 33 дрони-камікадзе "шахед" з мису Чауда в Криму, застосували тактику складних маневрів. Дрони кілька разів змінювали курс, вкотре рухалися вздовж кордону - та зрештою 25 із них знищила українська ППО. Маршрут шахедів дивіться на карті

Привіт! Схоже, уже зовсім скоро українці, як Гомер, зможуть написати свій список кораблів - це будуть знищені кораблі Чорноморського флоту РФ. А до кораблів ще й список фортець - серед них будуть штаб ЧФ РФ у Севастополі та його резервний командний пункт у Верхньосадовому. І, цілком очевидно, Керченський міст. А потім, після низки цікавих і важливих подій, у цьому списку з'явиться і сам півострів Крим.

Що ж у відповідь на цей епос зможуть сказати росіяни?

Може, вони вийдуть на протести? Може, збунтуються і побіжать скидати свого "царя"?

Те, як реагують на останні події російські пропагандисти, натякає: нічого такого може і не бути. Бо після тиражування всіх отих гучних кудкудакань їхнього колишнього лідера, а нині відомого п'янички Дмитра Медведєва про "ядерні удари за Крим" вони перейшли до тихенького шепоту. Шепочуть, що знищення кораблів, руйнування штабу, анігіляція надзвичайно дорогих систем ППО, таких як С-400 "Тріумф" - нічого не значать, ні на що не впливають, не треба про це думати, і давайте вже заховаємо цю тему під сукно. Мовляв, це просто піар, це просто українці намагаються чимось заповнити інформаційний простір - так ніби й кораблі існують лише в цьому просторі, а не в реальній дійсності... Пропагандисти знову і знову отримують погану оцінку на іспиті з винахідливості: щойно вони втрачають щось вартісне, вони починають казати, що це їм не дуже-то й потрібне.

Згодом вони зрозуміють, що їм не потрібен Токмак. Не потрібен Бахмут. Не потрібен Соледар, Сєвєродонецьк, Рубіжне, Лисичанськ. Не потрібні Донецьк, Луганськ, Маріуполь... Не потрібна уся ця агресивна, нацистська Україна, і хай собі вже йде до інших нацистів, отих що в НАТО і ЄС.

Як показує досвід, для досягнення цього зрозуміння росіянам потрібно всього лише отримати добрячих стусанів. Читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

P.S. До речі, Гьюстон, у нас проблема - на другому році війни українські сайти-сміттярки знову взялися поширювати наративи, співзвучні з ключовими тезами російської пропаганди. Про що і як пишуть - читайте у суботу на нашому каналі

Привіт! Як і обіцяли вчора, розповідаємо про "нашу пісню гарну, нову" - а саме, про діяльність українських сайтів-сміттярок, які знову взялися поширювати тези російської пропаганди. Це звіт про їх діяльність за вересень, а окрім сайтів-сміттярок, які діють на підконтрольній Україні території, ми аналізували також інтернет-видання, які працюють на тимчасово окупованих територіях - 25 тисяч новин і 16 тисяч новин відповідно.

Отже, про що вони пишуть? Які наративи поширюють? Розповідаємо тезово:

- в Україні шалено зростають податки. Скоро кожен українець заплатить податок від 5 до 100 євро
- країни ЄС масово екстрадуватимуть українців призовного віку
- мобілізація торкнеться усіх українських жінок
- команда Зеленського наживається на тіньовому експорті зерна
- ЗСУ обстрілюють мирних мешканців в деокупованих або підконтрольних містах
- натомість Росія буде допомагати "новим регіонам" "сотнями трильйонів рублів"
- КНДР допомагає Росії, а згодом північні корейці приїдуть відбудовувати Україну (після того, як РФ її захопить)
- Росія разом із Китаєм - центр ухвалення доленосних для всього світу рішень, а Євросоюз ось-ось розпадеться.

Яким чином маніпулятори та дезінформатори подають ці теми? Який прийом вони використовують для того, аби вони мали більш правдоподібний вигляд? Ми спостерігаємо цей прийом вже кілька років поспіль, відколи почали робити моніторинг маніпулятивних українських та пропагандистських російських новин. Читайте у нашому звіті

Привіт! Сьогодні у нас "новина з супутника". І полягає вона в тому, що зрошувальні системи півдня України практично зникли як явище.

В цій частині країни зрошувальні системи були одними з найбільших і займали сотні тисяч гектарів. Та після початку війни й окупації півдня все змінилося. Про це свідчать супутникові знімки, які відтворюють рівень зволоженості грунту.

Зміни почалися ще в 2022 році. Якщо порівнювати з 2019 роком, який дуже подібний за температурними показниками з 2022 і 2023 роками, то ці зміни вже дуже помітні. Тобто, Каховське водосховище ще існувало, і звідти теоретично можна було заповнювати водою 130-кілометровий Каховський магістральний канал, але на практиці цього не відбувалося.

Чому так сталося? Що відбулося після підриву Каховської ГЕС? Чого очікувати далі й після того, як війна закінчиться? Розповідаємо - і показуємо на супутникових знімках

Цієї ночі з мису Чауда в тимчасово окупованому Криму ворог випустив по території України 36 ударних БПЛА. Повітряні сили збили 27 шахедів - над Одещиною, Миколаївщиною та Херсонщиною. В Одеській області було влучання, без постраждалих. Маршрути дронів дивіться на мапі

Привіт! Можливо, ви вже чули нік Tatarigami_UA - та й ми не раз цитували у себе в каналі дописи цього українського офіцера запасу, який робить грамотні огляди з фронту і хороші карти. Сьогодні ж пропонуємо його тред, який, на нашу думку, має велике значення.

Останнім часом побільшало розмов та різного роду експертних і не дуже оцінок про те, що росіянам буцімто бракує резервів. Tatarigami каже - це не так, і віра в подібні заяви не тільки не дасть жодної користі, але й може серйозно зашкодити.

Він розповідає про те, що бачить розгортання додаткових підрозділів і резервів на різних ділянках фронту:

"Ворог залишається грізним і боєздатним, попри всі свої недоліки. Він все ще володіє значними протитанковими можливостями, здатністю розгортати віддалені мінні поля, використовувати баражувальні боєприпаси, підтримувати артилерію і контрбатарейну оборону та продовжувати укріплювати свої оборонні споруди".

І додає: "На початку цієї весни... я наголошував, що одним лише контрнаступом цю війну не виграти".

Що означає розгортання додаткових військ ворога? Який бойовий потенціал вони мають? Чого прагнуть, що мають на меті? До чого нам готуватися? Читайте докладно

Вітання! Як і чому хамасівцям вдалося так легко прорватися до Ізраїлю? Це одне із найбільш обговорюваних зараз питань.

"Рядові бійці не знали всього плану - вони просто готувалися до операції. Тому ізраїльські спецслужби й не мали достатньо інформації про цей напад. Думаю, ХАМАСівці й самі не сподівалися на такий легкий успіх. Тому коли вони не зустріли належного опору, то почали імпровізувати", - так каже директор Центру близькосхідних досліджень, друг ТЕКСТІВ Ігор Семиволос.

Пан Ігор давно досліджує тему Близького Сходу, тож його точка зору - одна із найбільш експертних в Україні.

Він розповів нам, чому Україні не варто очікувати, що Ізраїль якісно змінить відносини з Україною на більш дружні після закінчення бойових дій в Секторі Газа та інших районах. Він визначає роль Ірану та Росії у цій війні та хитрі підходи цих країн новітньої "Осі зла".

Також, каже, за швидкого перебігу конфлікту для України мало що зміниться - зокрема, щодо допомоги західних країн. А от якщо бойові дії затягнуться - це несе для нас відчутні небезпеки, які стосуються не тільки взаємодії з Заходом, але й налагодження стосунків із глобальним Півднем.

Який вплив близькосхідна війна може мати на події в Україні - читайте в нашій розмові з Ігорем Семиволосом

Цієї ночі Росія атакувала "шахедами" з півночі і з півдня - одна група БПЛА летіла з Білгородської області РФ, друга - з мису Чауда в тимчасово окупованому Криму. Якими карколомними маршрутами летіли дрони, де їх знищували, а де були завдані пошкодження - розповідаємо, показуємо на інфографіці та фото

Привіт! Сьогоднішній матеріал дасть вам змогу краще познайомитися з Джейком Салліваном, радником з нацбезпеки президента США. Але не тільки - завдяки цьому лонгріду ви зрозумієте, як зараз влаштована "кухня" Білого дому щодо надання допомоги Україні і визначення того, як Україна має перемогти Росію.

"Як дитина 1980-х, "Роккі" і "Червоного світанку", я вірю в борців за свободу та в праве діло; і я вірю, що українці мають таке діло. Я бачив дуже мало конфліктів - можливо, жодного - в епоху після холодної війни... де є чіткий розподіл на хороших і поганих. Зараз ми на боці хороших і маємо багато чого для них зробити". Так каже Джейк Салліван в розмові з американськомим тижневиком The New Yorker.

Далі видання вивчає, якою була політика Білого дому перед російським нападом на Україну, і як вони почали імпровізувати після того, як їхні тривоги щодо швидкого падіння Києва не справдилися. Як змінилася ця політика, коли потреби України зростали по мірі розгортання великої війни. Журналісти розкривають, якої лінії дотримується адміністрація Байдена в питанні Україна-НАТО, і чому те, що в Овальному кабінеті вважають значним здобутком для Києва, в Україні викликає лише розчарування.

Цей матеріал пояснює, чому США зволікають зі зброєю для України й остерігаються повної перемоги українців. Читайте наш переклад

Привіт! Можливо, ви цього не помітили - але минулого тижня у російських пропагандистів сталося ядерне загострення. На цей раз сюжети їхніх погроз були досить вигадливими - адже на "звичайні" погрози ніхто в світі вже не реагує.

Наприклад, топ-пропагандистка Маргарита Сімоньян "козирнула" термоядерним ударом над якоюсь частиною Сибіру, від чого має "вирубати" всю електроніку на планеті та всі супутники в космосі. Вона послалася на якихось загадкових фахівців, які буцімто розповіли їй про цей хитрий спосіб позбавити людство смартфонів. Мабуть, ті фахівці мають чудове почуття гумору й вирішили позбиткуватися з невігласки Сімоньян - адже, як пояснив ТЕКСТАМ один висококласний фізик-ядерник, при такому ударі потужність падає з відстанню дуже швидко. Максимум, на що можна вплинути - це на частину Сибіру. "Було б класно, якби вони так зробили", - підсумував наш співрозмовник.

Тим часом верховний роспропагандист, Владімір Путін, вирішив піти далі - і сплагіатив сюжет фільму "Не дивися вгору". На своєму улюбленому Валдаї він розводився про останнє випробування ракети "Буревестник", здатної знищувати цілі міські райони. А перед тим, як почати знищувати, ця ракета буцімто може "безкінечно" літати над земною кулею, аж поки не отримає команду: "Атакувати!" Звичайно, кого вона мусить атакувати - секрет, тож боятися і чекати удару з неба мусять усі. Цієї страшилки диктатору виявилося замало - і він розповів про надважку ракету "Сармат", яка ось-ось стане на бойове чергування. Так він закосплеїв сам себе - бо вже розповідав точнісінько таку саму історію минулого року.

А для тих, хто вже не вірить ані Путіну, ані Сімоньян, але вірить в усіляку потойбічну чортівню - в хід пустили шамана. І той розповів, як російська ядерна зброя "накриє увесь світ". А тому - потрібні переговори. І мирний договір. Негайно!

Так черговий раунд ядерної істерії дійшов до свого логічного завершення - усе це було необхідно лише для того, щоб нагадати: Росії потрібна пауза, їй потрібні переговори. Тим часом десь у коридорі нервово курив і плакав Дмітрій Медвєдєв: цього разу озвучувати ядерні погрози йому не доручили...

Чим іще погрожували російські пропагандисти - читайте в нашому свіжому моніторингу російської пропаганди