Друзі, ділимося двома вакансіями від наших партнерів «Вокс Україна». Шукають аналітика/-иню у команду проєкту «Індекс реформ» та data-аналітика/-иню.

На позицію аналітика/-ині проєкту «Індекс реформ» потрібна людина, яка може як розібратися у складному законопроєкті чи масиві даних, так і генерувати ідеї та бачити цікаві теми для привернення суспільної уваги.
Серед ключових вимог:
✅вміння працювати з нормативними документами та аналізувати законодавство;
✅знання основ статистики;
✅вміння працювати з даними (знати основні джерела даних, уміти «чистити» дані, виявляти в них закономірності);
✅вміння сформулювати задачу та розробити алгоритм її розв’язання.

Data-аналітика/-иня має вміти працювати з великими масивами даних, бути зацікавленим/-ою в розвитку якісної економічної аналітики та мати ґрунтовний досвід власних досліджень. Вміння писати публіцистичні статті на основі отриманих результатів буде великим плюсом.
Серед ключових професійних навичок має бути:
✅робота з програмами для аналізу даних (R, Python, Stata чи інші);
✅знання англійської мови на рівні не нижче B1;
✅вміння сформулювати задачу та розробити алгоритм її розв’язання;
✅побудова аналітичних моделей.

Резюме та супровідні листи на обидві вакансії приймаються до 14 січня включно на емейли вказані в оголошеннях (за лінками вище).

Привіт! З досвіду 2022 року ми знаємо: якщо на Заході починають казати, що щось є "неминучим" - то таки є вірогідність, що це станеться. Тоді неминучою називали війну - зараз авторитетні західні видання дедалі частіше вказують на те, що в Росії неминуче настануть проблеми з економікою.

Про те, що воєнна російська економіка стала "бульбашкою", яка ладна от-от вибухнути, пише видання Foreign Affairs. Видання каже, Путін досі намагається вдавати, що все стабільно, а насправді має справу навіть не з дилемою, а з трилемою.

З одного боку, йому потрібно продовжувати війну. З другого - підтримувати достатній рівень життя населення. І з третього - гарантувати макроекономічну стабільність. Навіть якщо він впорається з двома цілями, то осилити третю йому буде вже не під силу.

Якщо бульбашка таки вибухне - негативні наслідки, знову ж таки неминуче, відчує на собі російське населення. Якими можуть бути ці наслідки - читайте в нашому перекладі

Вітання! Нещодавно ми писали про те, що якраз напередодні нового року ДПС несподівано почала забороняти виїзд за кордон чоловікам, які мають на це право - зокрема, багатодітним батькам та людям з інвалідністю. Це спричинило прикрі наслідки: наприклад, ми говорили з волонтером, який не зміг доправити авто для військових, та з іншими людьми, у яких виникли труднощі.

Є два запитання: чому ДПС це робить; на основі яких нормативних актів.

Припускаємо, що роблять так через те, що зросла кількість фейкових документів на виїзд за кордон. Але ж ці документи можна перевіряти як через Дію, так і через базу прикордонників. Можливо, у ДПС є якісь проблеми з такими перевірками?

А щодо нормативних актів, то на наш запит Держприкордонслужба відповіла дуже дивно. А саме: вони кажуть, що не зобов’язані "надавати роз’яснення щодо застосування нормативно-правових документів".

Чи й справді усе так і є? Чи не порушують, часом, прикордонники Конституцію? А якщо порушують, то як у цьому випадку діяти громадянам?

Ми запитали юриста, експерта з конституційного права Андрія Магеру. Читайте його відповіді

Шановне панство, рекомендуємо вам підписатися на дружній канал КіберБорошно.

Їхня команда займається геоінтом та осінтом, а саме геолокує матеріали російсько-української війни, веде свою мапу з ЛБЗ та геолокаціями, що зробила їхня команда та робить деанон російських військових злочинців.

Також хлопці в непублічному просторі геолокують розташування ворожих військ. Ось один з цікавих кейсів🤯

Реально якісний авторський контент, що постійно покращується. Рекомендуємо!

Привіт! А вам коли-небудь доводилося блукати безкінечними командами голосового меню, намагаючись зв'язатися з оператором банку? Чи бувало таке, що для цього вам доводилося прослухати купу тексту, витративши 15, 20, 30 хвилин свого життя?

Ми стикалися з таким не раз. Тож вирішили провести експеримент: дзвонили на голосові довідки п'яти популярних українських компаній (ПриватБанк, Воля, Водафон, Ланет, ДТЕК) і намагалися, слідуючи за підказками, вийти на живу людину.

В результаті ми не тільки підготували матеріал, а й створили гру, за допомогою якої ви можете експериментувати разом з нами. Мета гри: якомога швидше вийти на оператора компанії.

Щоб спробувати, тисніть на посилання.

В кінці статті буде невеличка мораль щодо того, як працюють голосові служби, та чи змінюється щось після того, як деякі з них створюють роботів-помічників на основі штучного інтелекту

Привіт! Нещодавно ми писали про те, як має змінитися українська армія, аби перемогти у війні. Ми показали той текст кільком знаним українським військовослужбовцям та військовим експертам. У продовження теми, текст для нас написав полковник Віктор Кевлюк.

У його матеріалі йдеться про те, що сучасні армії мають цілу низку процедур та протоколів, аби вберегти у боях якомога більше життів. З оптики цього знання він дивиться на українську армію.

Полковник дуже цікаво пише про навчання, зокрема, для офіцерів та сержантів. Спойлер: не все гладко, але є способи, які дозволять підвищити ефективність. Ще цікавіше - про ситуативну обізнаність, зокрема й про мережоцентричні бойові дії, елементи яких зараз дозволяють дуже успішно працювати нашим морпіхам на лівому березі на Херсощині. Озброєння, технології, логістика - ці сфери, на думку полковника, є куди покращувати (і він пропонує, яким чином). Медицину він оцінює в цілому добре, але й для медзабезпечення є поради.

Це гарний і важливий матеріал. Читайте і поширюйте, показуйте знайомим військовим

Привіт! Моніторинг російської пропаганди повернувся з канікул - і одразу з цікавинками. А саме: російські ЗМІ пишуть про внутрішні проблеми в РФ, які, вочевидь, виникають через санкції та інші економічні чинники, і тепер ми будемо відстежувати цю тему.

Починають вони з Бєлгорода, і на цю тему в росЗМІ - справжня істерика.

Ну а далі йде економічна тематика, і тут перше, з чим у росіян є проблеми, це яйця. РосЗМІ запевняють: виробництво збільшується, але вони чомусь усе не дешевшають. Подекуди ціни на десяток сягають 220 рублів (близько 95 грн). Пропагандисти й далі тримаються тези про "зростання рівня життя" посполитих. Але розбагатілі росіяни чомусь не кинулись купувати, скажімо, ікру або лосось - ні, вони масово переключилися на споживання яєць. Через це, мовляв, і зріс попит на цей найдешевший протеїновий продукт - а отже, й ціни йдуть вгору. Ну звісно ж, коли люди стають багатшими, вони починають купувати дешевшу їжу. Л - логіка.

Серед багатіїв-росіян, вочевидь, зріс ще й попит на автомобілі - бо вони теж продаються дуже дорого: лише за попередній рік вони набрали в ціні 27%, але потенціал до здорожчання ще дуже значний! Втім, аби охочі проїхатися на власному авто не дуже журилися, їм розповідають, що на третій рік війни та санкцій імпортозаміщення вже точно спрацює.

Але й їздити теж буде недешево: в "енергетичній супердержаві" сутужно з бензином. "Цены на бензин - вторая по значимости боль россиян", - розповідає одне із росЗМІ (перший за значимістю біль - вже згадані яйця).

Ну і куди ж без долара - болотяні експерти віщують, що стабільний курс протримається два-три місяці, а потім піде у відрив.

Серед усіх описаних вище це якраз той випадок, коли російським експертам можна повірити. Адже саме ці "два-три місяці" знадобляться їхньому диктатору Путіну, щоб імітувати виборчу кампанію з подальшою імітацією виборів. А потім - грошей нема, але ви тримайтесь.

До речі, росЗМІ, вочевидь, дуже втомилися від імітацій виборчих кампаній, тому що навіть не силяться створити картинку "відчайдушних перегонів" у боротьбі за президентське крісло. Вони майже ігнорують інших претендентів, а щодо Путіна белькочуть якісь зовсім уже вульгарні та нудні речі - на кшталт що він "справжній дід мужик" або "великий лідер".

На тлі цієї мертвотної безальтернативної картини пенсіонерам відчайдушно роздають гроші. Мабуть, щоб хоч комусь вистачило на яйця.

Читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

Привіт! Яку музику зараз слухають військові? Ми спитали про це у друга Текстів, який зараз служить у ЗСУ, журналіста Дмитра Крапивенка. Він зробив для нас польове дослідження - воно, хоч і не всеохопне, але дуже показове.

Відповідь, мабуть, треба почати з того, що "байрактарщину" як музичний жанр не поважають. Те, з чим зараз мають справу наші бійці, не дуже в'яжеться із речами на кшталт "гей-гоп, гоца-гоца, ми вже перемогли". В такій музиці вони відчувають фальш.

Відкинувши "байрактарщину", Дмитро дослідив, яка музика потобається. Тут - повне жанрове різноманіття: військові слухають і реп, і хардкор, і фолк-метал, і ремікси. А якщо збирається товариство і не можуть домовитися про плейлист, то вибирають навіть класику.

Окрема тема - гімни бойових бригад. Ще більша тема - вірші самих бійців, які просто мусять лягти на музику.

Читайте в матеріалі Дмитра, дивіться кліпи

UPD: якщо ви військовий - напишіть в коментарях, яка музика подобається вам

Привіт! Ще кілька років тому теза про те, що РФ обов'язково мусить розпастися, здавалася ледь не маргінальною. Але зараз про це говорять дедалі серйозніше. Сьогоднішня наша розмова - з дослідником деколонізації Олегом Магалецьким, який говорить про те, що остаточна перемога України неможлива без розпаду останньої імперії Європи - і про те, що можна зробити, аби пришвидшити цей розпад.

Багатьом ідея розвалу РФ і досі здається фантастичною. На думку Магалецького, так відбувається тому, що очікують якогось великого повстання в Росії, або принаймні активного невдоволення великої частки населення. А оскільки російське населення вже багато років бавиться в гру "я поза політикою" й уникає протестів, а ідея розпаду РФ не є серед цього населення популярною - отже, це неможливо.

Натомість наш співрозмовник вважає, що критична маса й не знадобиться. Достатньо активних дій пасіонарної меншості. Як приклад Магалецький наводить розпад СРСР - в Україні стовідсотковим компартійним функціонерам знадобилися три дні, аби стати "незалежниками".

Для декого в РФ словосполучення на кшталт "незалежна Інгрія", або "Ойратська республіка", або "республіка Саха" вже зараз звучать як музика. Як їх спонукати до дії, аби розпад імперії став реальністю? Читайте пряму мову дослідника

Привіт! Герой нашого сьогоднішнього матеріалу - Юрій Житніков, який взяв участь в ініціативі “Народний дрон”. Ця ініціатива, яку зараз обговорюють (і, попри всю її корисність, чомусь хейтять) в соцмережах, існувала задовго до того, як про неї повідомив віце-прем'єр Михайло Федоров.

Перше, що треба знати про Юрія Житнікова: до того, як взятися до роботи над своїм першим дроном, він ніколи не тримав у руках паяльник.

Він та його дружина постійно донатили військовим - здебільшого на купівлю дронів. У якийсь момент чоловік зацікавився тим, як скласти дрон самостійно. Дивився відео на ютубі, вивчав питання - а потім натрапив на рекламу навчального курсу від Victory Drones “Народний дрон”.

Як усе пішло далі - читайте в прямій мові Юрія. Цікаво навіть не те, скільки це коштує та де знайти матеріали - уся ця інформація є на сайті Victory Drones. Особистий досвід важливіший - наприклад, які труднощі були з паянням, як і чому перший дрон збирав два тижні, а другий вдалося виготовити за день. І чому при купівлі компонентів та інструментів не треба дуже квапитися.

І про мотивацію. “З кожним фідбеком від військових я отримую величезний позитивний заряд натхнення. Мені подобається, що я можу займатись саморозвитком, опановувати нові навички, які згодяться у випадку мобілізації, та ще й бути корисним для фронту”, - каже Юрій Житніков.

Більше про його досвід і про взаємодію з військовими - читайте

Вітання! Восени 2023 українці потерпали від поганого настрою та лихих передчуттів. В інформаційному просторі було повно апокаліптичних прогнозів.

Одним із найбільших страхів був колапс енергетичної системи. Виходило чимало публікацій про те, що РФ накопичує ракети, аби цієї зими знову вдарити по українських електростанціях і тепер вже остаточно зруйнувати енергосистему, яка навіть не повністю відновилася після попередніх атак.

Ще одним наративом був "страшний російський наступ". Після завищених очікувань щодо українського контрнаступу та подальшого розчарування чимало віщувань було про те, що тепер росіяни точно зберуться на силі, перехоплять ініціативу і здійснять успішні атаки.

Уже минула половина зими. Наша енергосистема якщо й зазнала ударів, то хіба що точкових, і навряд чи вже може йтися про якийсь колапс. Російський наступ буксує під Авдіївкою, і не схоже, що їм вдасться зробити з цього бодай щось "стратегічне".

Це лише два дуже поганих прогнози, які не справджуються, а ми нарахували таких аж п'ять. Розповідаємо про них у нашій статті.

Мораль: українці витратили чимало часу й нервів на ці лихі прогнози. Більшість із них не справдиться навіть частково, але час, витрачений на похмурі переживання, вже не повернеш. Це саме те, чого й домагається ворог: завдаючи українцям психологічного тиску, досягти зневіри, апатії, відсутності волі до боротьби.

Втім, і це йому теж не вдається. Попри негативні обставини, Україна демонструє надзвичайну живучість як країна, а українці - як нація. Перед нами справді стоїть чимало глобальних проблем. Але, як показує досвід цієї зими, хоч якою була б проблема, вона не зможе зруйнувати нас як країну і стерти нас як націю. Читайте в нашому матеріалі

Привіт! На Росії триває фейк року - "передвиборча" кампанія Путіна. Російський диктатор розпочав своє турне регіонами - і про це дуже-дуже багато пишуть пропагандистські ЗМІ.

Поїздка воєнного злочинця на цей раз почалася з Чукотки, яка зовсім його не цікавила усі попередні 20 років правління. Чому ж цього разу він стартував саме звідти? Та для того, щоб викликати паніку в США, пишуть російські недоЗМІ. Лишенько, кремлівський упритул наблизився до Аляски! У Вашингтоні злякались.

Ще страшніше їм мало б стати від видовища непокритої путінської лисини. Навіть на сильному чукотському морозі диктатор шапку не вдягав. Може, він хотів показати, що в нього кровообіг як у юнака, і йому не холодно навіть при мінус 25? Ні, все не так. Мета злякати США теж була лише опосередкованою. Насправді Путін хотів довести, що він не гриб.

Цікаве пояснення з цього приводу написав кремлівський політолог Сергій Марков. Він розповів, що коли старі й хворі члени ЦК КПРС вдягали хутряні шапки, їх в народі прозвали грибами. Безсумнівно, Путін у шапці викликав би саме таку асоціацію! Тож кров з носу йому треба було продемонструвати, що до цього класу еукаріотів він не належить.

Натомість в рамках омолодження учасник "передвиборчих перегонів" показав, що він не просто молодий, а навіть трошки здитинів. Він пояснював мешканцям Чукотки, як зле йому стає від американських мультиків, які він чомусь мусить дивитися, і застерігав, що лише півгодини перегляду - і може "відвалитися довбешка". Аби зберегти цілісність організму, куди краще дивитися радянські мультфільми, порадив Путін.

А поки на Чукотці тривало усе це свято демократії, на решті території Росії дедалі більше потерпали. Комунальники й далі не могли дати собі ради з проривами, автомобілі та запчастини до них продовжували дорожчати, а посполиті росіяни так і не могли наїстися яєшнею - попри те, що яйця таки покотилися в Росію з дружніх Туреччини та Азербайджану. Російська армія продовжувала зазнавати тотальної перемоги на фронті - щоправда, лише в уяві пропагандистів. Читайте в свіжому моніторингу

Привіт! Ми не раз чули від людей, які вивезли за кордон дітей-підлітків та молодших дітей, що маленькі легко адаптуються, а підлітки - навпаки. Багато хто з них навідріз відмовляється вчити мову, вони не хочуть ходити до школи, ні з ким не товаришують і весь час просяться в Україну. Чому так відбувається?

Це одна із тем нашої розмови з психотерапевткою Наталією Терещенко. Вона - єдиний в Україні магістр Університету Зіґмунда Фройда у Відні, має 10 років практики. Дитяча та підліткова психотерапія - одна з її спеціалізацій.

Водночас пані Наталя спеціалізується й на проблемах дорослих. Тому ми запитали про таке:

- Чи легко зберегти шлюб, якщо чоловік і дружина довго живуть нарізно, в різних країнах? Від чого це залежить?

- Чи можна повністю адаптуватися до життя в іншій країні?

- Які є ризики в стосунках або шлюбі, якщо двоє в цій парі походять з різних країн?

- Як налаштувати нормальне життя, якщо доводиться часто переїздити з країни в країну?

- Хто такі інтернаціональні люди, і чи легко їм зберегти власне коріння та бажання щось робити для своєї країни?

Були й інші запитання. Відповіді дуже цікаві. Читайте за посиланням

Привіт! Із пів року тому, коли росіяни підірвали Каховську ГЕС, на слуху в усіх був Великий Луг, територія якого вийшла з-під води. І ми тоді замислилися: а якими були ці землі до того, як совіти залили їх водою Каховського моря? Результатом став цей масштабний матеріал.

Масштабний не тільки тому, що описує величезну територію з її цікавою історією, а й тому, що для його створення ми проробили чимало роботи. Ми знайшли файли старих німецьких топографічних карт 40-х років й на їх основі протягом кількох тижнів відмальовували в геоінформаційній системі QGIS старе русло Дніпра - з усіма притоками, заплавами, озерцями, болотами, лісами. Потім ми зіставили отриману мапу із мапою тепер вже знищеного водосховища, а також із сучасними супутниковими знімками. Так ми побачили, якою ця територія була до і під час затоплення, а також після руйнування ГЕС.

У нашому матеріалі - не тільки розповідь про дивовижний природний ландшафт, який совіти втопили у водосховищі. Ми піднімаємо кілька історичних епох: від городищ, які були тут до нашої ери, до козацьких Січей та процвітаючих українських сіл, які були відселені й затоплені. Геродотова Гілея, Шовковий шлях, ставка хана Мамая Шехр-аль-Джедід, зимівник отамана Івана Сірка на Грушівському Куті - все це на нашій мапі і в історії, яку ми розповідаємо.

В кінці матеріалу є карта, якою можна "подорожувати": клікайте, наближуйте, збільшуйте й пересувайте, аби побачити всі деталі

(Для коректної роботи інтерактивної мапи переходьте за прямим посиланням: https://texty.org.ua/projects/111574/karta-velykoho-luhu-pyat-sichej-stavka-monholskoho-hana-ta-inshi-cikavi-miscya/)

Вітання! Як ви знаєте, під час масованих атак РФ використовує проти України різну номенклатуру ракет, а також шахеди. Частину з них наша ППО збиває, однак у Росії є й зразки, які обходять нашу протиповітряну оборону.

Сьогодні в нас інфографіка, яка показує, з якою інтенсивністю РФ застосовувала різні типи ракет проти України в 2023 році. Ми розбили дані за місяцями. Також показуємо, скільки і яких ракет було збито, а скільки - ні. На графіці також є дані й для шахедів. Дивіться за посиланням

Привіт! Сьогодні у нас переклад матеріалу Bloomberg про те, що сталося з ринком праці в РФ після того, як там почали мобілізувати чоловіків за великі гроші.

Як звітує тамтешній диктатор Путін, рівень безробіття в Росії зараз суттєво знизився. Воно й не дивно: коли незайнятим російським біднякам запропонували їхати в Україну і вбивати за сотні тисяч рублів на місяць, вони сприйняли це як подарунок долі. Але мобілізувалися не тільки безробітні, а й чоловіки, які працювали на підприємствах приватного сектора. А отже, утворився брак робочих рук.

Щоб зробити цивільну роботу привабливішою, там почали піднімати зарплати. Розрив між цивільними та військовими зарплатами почав скорочуватись. Один з російських економістів розповідає: у міру того, як ринкова заробітна плата наздоганятиме виплати військовим, Росія буде змушена обирати між тим, щоб спрямувати ще більшу частку своїх державних витрат на військові потреби, змиритися з падінням притоку добровольців або ж зробити ставку на цільову мобілізацію.

Також, за його словами, високі вступні бонуси та велика зарплата для мобілізованих, вочевидь, були розраховані на короткий конфлікт. Але війна затягнулася. Тож грошей треба більше, більше і більше. Що буде далі?

Читайте продовження

Привіт! Схоже, Росія не тільки не уникає третьої світової війни, а й намагається наблизити її. Мабуть, події в Україні вже не вставляють знавіснілу аудиторію кремлівської пропаганди. Ракетні обстріли, загибель старших людей і маленьких діток, полонені, катування - усе це вже було, масштаб не той, і "павтаріть" не виходить! Усього цього мало, аби болотяні людожери могли втамувати свою жагу крові. Тож їм підносять на тарілочці третю світову.

Як інакше можна трактувати дії російських пропагандистів? Видно, що вони ледве стримуються в очікуванні ще страшніших подій і лізуть наввипередки, аби першими повідомити про "початок". Минулого тижня топ-пропагандистка Маргарита Симоньян навіть зробила фальстарт - вона заявила, що третя світова нарешті розпочалася!

Приводом став ракетний удар Ірану по Іраку, Сирії та Пакистану. Симоньян поширювала брехню про те, що балістичні ракети поцілили по посольству США, і робила "аналітику" цієї вигаданої події. Їй не завадила навіть відсутність відповідних повідомлень в американських ЗМІ: вони, мовляв, просто ще не отримали методичку! Коли ж з'ясувалося, що ніякого удару по посольству не було, Симоньян, анітрохи не соромлячись, заявила: хоч третя світова ще й не почалася, вона точно буде...

Що ж, поведінку пропагандистки можна пояснити. Попри всю її впевненість у своїй неабиякій важливості, вона - лише коліщатко в розкрученому маховику російського агітпропу. Цей маховик щороку підвищує швидкість обертів, пропонуючи аудиторії дедалі сильніші емоції, дедалі більше адреналіну, дедалі отруйнішу ненависть. Аби не випасти з обойми, пропагандистам доводиться шукати теми, які цей шал емоцій можуть підтримувати й підживлювати. Немов шаман із бубном, який намагається викликати дощ, російські клікуші самозбувними пророцтвами намагаються наблизити катастрофу...

І це класичний приклад прагнення до прикрого самогубства. Запитання на знання історії: чи можете ви згадати світову війну (або війни), коли Росія самотужки, без союзників, виступила б проти країн Заходу і перемогла? Як закінчилася Кримська війна? А війна з Японією?

Втім, не будемо поспішати з висновками і прогнозами. Адже роспропагандисти запевняють, що потенційні союзники у РФ таки є, бо геніальний дипломат Путін впорався зі своїм завданням. Ми наводимо весь список його уявних друзів, серед яких, немов вишенька на торті - така важлива, впливова й войовнича країна як Нігер. Читайте в свіжому моніторингу російської пропаганди

Привіт! Давно-давно, ще за п'ять років до повномасштабного вторгнення, російське видання The Insider описало головний критерій, за яким запрошують гостей на тамтешні телевізійні політичні ток-шоу. Цей критерій - так звана "оручесть": якщо гість під час шоу переходить на крики, його запрошуватимуть, якщо ні - він мало кому цікавий.

(Звичайно ж, будь-кому при здоровому глузді зрозуміло: якщо людина голосно кричить, це ще не значить, що вона права. Тому критерій "оручесті" виглядав для нас досить кумедно. Але в росіян все по-іншому: гостьові редактори тамтешніх ток-шоу, які самі себе називають "рабами", розповідають про пошуки "оручих" гостей з великою печаллю).

Ми вирішили перевірити, чи працює все так само зараз. Чи потрібно гостю телеефіру бути "оручим", щоб його запросили? Про що треба кричати?

Для верифікації теорії ми взяли три відомі російські політичні ток-шоу: “Вечер с Владимиром Соловьевым”, “60 минут” і “Место встречи”. Ми проаналізували дві сотні випусків, які вийшли в ефір з початку вересня по кінець грудня 2023 року, і поставили завдання бібліотеці Python Librosa дослідити аудіосигнал та амплітуду звуку.

Перша тема, яка змушує гостей російських телестудій кричати - без сюрпризів: звісно ж, це Україна. Друга тема - звісно ж, Захід, з яким росіяни буцімто теж "воюють". А от далі - багато цікавих нюансів.

У нашому матеріалі розповідаємо, хто з російських телеведучих найбільше рве горлянку, через які теми вони істерять та чи залишаються крики головним елементом рос.політ.ток-шоу. Найкрикливіші епізоди викладаємо на відео. Читайте і дивіться

Привіт! Можливо, ви чули цю поезію:

Тільки не пиши мені про війну,
розкажи, чи є біля тебе сад,
чи ти чуєш коників і цикад,
і чи повзають равлики по в’юну.

Як у тих далеких від нас краях,
називають люди своїх котів?
Те, чого найбільше би я хотів,
щоб не було суму в твоїх рядках...

Це з вірша одного з найпопулярніших зараз українських поетів, Павла Вишебаби. Цією поезією він звертається до своєї донечки, яка зараз десь далеко. Павло, як і багато інших сучасних українських ліриків і бардів, читає свої поезії серед виру війни. Бо, як і зазвичай під час національно-визвольних змагань, в Україні триває розквіт і піднесення поезії.

Про це пише український журналіст, нині воїн ЗСУ Дмитро Крапивенко. Нарешті українська поезія, за якою він спостерігає зі студентських років, перестала бути річчю в собі і "пішла в народ", каже Дмитро.

Як усе це почалося? Чому зараз найбільше значення має саме воєнна лірика, а її автори стають пророками? Хто належить до нової генерації українських поетів? Читайте в огляді

"Наш глибокий тил в безпеці, тому що Україна не має озброєння, яке може туди діставати", - думали вони. Сьогодні розповідаємо про те, як Росія прорахувалася, вважаючи, що її тили захищені від українських ударів.

Не маючи вдосталь ракет, аби бити по стратегічних та військових об'єктах в РФ, Україна пішла асиметричним шляхом - і створила далекобійні дрони. Як виявилося, у Росії дуже погано виходить захищатися від таких ударів. В останню декаду січня на території РФ наші дрони уразили щонайменше сім важливих об'єктів.

Не треба думати, що далекобійні дрони - це якась диво-зброя, яка змінить хід війни. Водночас, атака дронами тилової інфраструктури Росії - довгострокова, цілеспрямована й планомірна стратегія, і ця стратегія виконає свою роботу.

Яка це робота, і чому російська ППО не може впоратися з українськими дронами і нездатна надійно захистити навіть Москву і Санкт-Петербург - читайте в нашому матеріалі