"Дізнайся, куди летить шахед у твоєму місті". Бачили такі оголошення у телеграмі? Можливо, навіть тиснули на посилання, вибираючи з переліку міст своє? Якщо так - найімовірніше, ви потрапили в пастку.

В телеграмі існують цілі сітки телеграм-каналів, які публікують стандартні однакові новини, і при цьому потребують нових підписників, аби заробляти на рекламі. Саме для цього й потрібні дописи про "точне" відстеження шахедів або ракет та інші небезпеки. Читаючи такий допис, підписник з більшою імовірністю клікне на нього. І - потрапить не на моніторинговий канал, а на інший канал із сітки - або на канал із партнерської сітки. Таким чином, на вашому страху або звичці перевіряти стан повітряного простору під час нальотів зароблять гроші. Деякі рекламні оголошення в таких сітках коштують 50 - 70 тисяч гривень.

Але яким чином перевірять, що новий підписник перейшов туди, куди потрібно замовнику? Як порахують, скільки нових підписників з'явилося за рекламним посиланням, а не випадково? Для цього існує ціла система.

Як вас "заплутують у сітки" - читайте в нашому матеріалі, і дивіться інфографіку

Проблеми з водою на Донеччині були завжди. В 2014 році вони загострилися, але остаточно водне господарство Донбасу добило російське вторгнення 2022 року.

За часів Радянського Союзу водопостачання намагалися налагодити за допомогою каналів. Збудували канал Сіверський Донець – Донбас, що частково живився водою з Дніпра. Саме цей канал і його продовження – Південно-Донбаський водогін – забезпечували водою основні індустріальні та урбанізовані райони регіону.

Коли Росія розпочала війну проти України в 2014-му, почало систематично прилітати по інфраструктурі, частково водні магістралі опинилися на окупованих територіях, де про них не дуже дбали. Після повномасштабного вторгнення інфраструктура зазнала великих руйнувань, були зруйновані насосні станції, а Донецьк та інші населені пункти отримали дефіцит питної води.

Останньою надією для регіону залишаються водосховища, які теж частково живилися водою з каналу. Але, судячи з супутникових знімків, зараз і їхній запас міцності дійшов до краю, деякі зменшилися більш ніж наполовину. Найкритичніша ситуація на Верхньокальміуському та Волинцівському водосховищах, в інших великих водосховищах води теж помітно поменшило. Докладно ми це показали на інфографіці.

Водна криза на окупованій частині Донеччини щороку стає масштабнішою. Що далі? Читайте в нашій статті

Запрошуємо на подію, на якій ми хочемо поділитися враженнями від цьогорічного Sigma Awards та розповісти про нові тенденції в журналістиці даних!

Факт №1🎉 Проєкт TEXTY.org.ua став переможцем Sigma Awards 2025 — престижної міжнародної нагороди у сфері журналістики даних. Вже втретє 😉

Факт №2🌎: на конкурс цього року було подано 498 робіт з 80 країн світу. Наші Роман і Євгенія у складі журі вивчили майже кожну 10-у роботу і готові поділитися враженнями.

Ми плануємо відзначити перемогу разом з вами, і з користю для української спільноти журналістів. Запрошуємо на онлайн-подію!

🗓 Дата: середа, 4 червня 2025 року
🕓 Час: 16.00
📍 Формат: online | Zoom / Live on YouTube
👉 Реєстрація: https://forms.gle/htcqcrhVRbWCFx1f7

Поговоримо про:

- Які глобальні тренди помітні у журналістиці даних і як на них реагувати українським редакціям

- Як використовувати алгоритми, автоматизацію та візуалізацію для глибоких розслідувань - на прикладі нашого проєкту “Карусель емоцій” та кількох інших світового рівня

- Наскільки ШІ проник у сферу журналістики даних і які перспективи та загрози

🎙 У розмові візьмуть участь: Євгенія Дроздова, керівниця напрямку журналістики даних в Texty.org.ua, Роман Кульчинський, головний редактор, Наталія Романишин, співавторка проекту-переможця, NLP дослідниця.

🗣 Запрошуємо колег з інших медіа до спілкування.

Після основної частини запланована відкрита сесія запитань і відповідей — ви зможете напряму поставити свої запитання спікерам, поділитися досвідом участі у міжнародних конкурсах та власним баченням розвитку сфери.

👉 Реєстрація: https://forms.gle/htcqcrhVRbWCFx1f7

"Батько казав Дональду Трампу: «Ти повинен бути вбивцею, тобто ти повинен бути абсолютним переможцем, домінуючим хижаком, сильним і безжальним». І він намагається стати таким.

Путін – справжній хижак і вбивця. Трамп може хотіти бути вбивцею, але Путін – справжній вбивця, який діє через підготовлених убивць.

Трамп потребує схвалення з боку таких безжальних лідерів, як Путін, тому може бути вразливим до маніпуляцій КДБ. Він може пожертвувати безпекою країни через власну дурість або заради швидкоплинної похвали".

Це – один із найцікавіших пасажів з інтерв'ю Тодда Левенталя, який займався протидією російській дезі ще в адміністрації Рональда Рейгана.

В адміністрації Трампа він, вочевидь, не попрацює. І не тільки тому, що Трампу байдужа протидія російській дезі, не тільки тому, що Трамп зазвичай ненавидить людей, які відгукуються про нього несхвально. А й тому, що сам Левенталь, будучи республіканцем, ніколи не проголосував би за Трампа – бо вважає його найгіршим кандидатом. "Хіба що від демократів був би Путін", – жартує він.

Нам вдалося поговорити з Тоддом Левенталем, вийшло дуже гарне інтерв'ю. Багато цікавих тем про дезінформаційні кампанії, інспіровані ще Радянським Союзом і підхоплені нинішньою Російською Федерацією. Наприклад, про дітей, яких "викрадають на органи", або про "біологічну зброю, яку США розробляють в Україні.

Читайте і поширюйте

Редакція Texty.org.ua стала об’єктом хейтерської кампанії з боку телеграм-каналу “Труха” після публікації розслідування про те, як українські телеграм-канали використовують повітряну тривогу та інші приводи для залучення аудиторії та збільшення заробітку.

Через декілька днів після цієї публікації Труха почала поширювати маніпулятивні та наклепницькі дописи про діяльністьTexty.org.ua, закликати читачів до особистого цькування окремих членів команди та їхніх близьких.

Заявляємо про кампанію тиску й брехні щодо нашого видання та редакторів і журналістів. Ми очікуємо подальших вкидів брехні та маніпуляцій щодо нашої редакції і персонально проти членів нашої команди чи їх родичів.

Окрім цькування нашої команди в цілому, Труха вдалася до особистої образи та цькування головного редактора Texty.org.ua Романа Кульчинського та його дружини, опублікувавши їхні фото, взяті з особистих сторінок у соцмережах та посилання на ці сторінки із закликом писати їм ненависницькі повідомлення.

Докладно про це - за посиланням

UPD: Труха сором'язливо прибрала допис, але скріншоти не горять. Дякуємо вам за те, що підтримуєте нас!

UPD2: Ні, не прибрали допис, сором'язливо закрили доступ до основного каналу - тепер тільки за запрошувальним посиланням.

Коли на тебе збираються напасти - дій на випередження.

Таким принципом скористувалися журналісти з Молдови, які протидіяли проросійським наративам на тлі енергетичної кризи після відключення постачання російського газу.

Кількість проросійських меседжів в Молдові різко зросла ще до того, як у січні 2025 в країну перестав надходити російський газ. Такі меседжі заполонили інформаційний простір восени під час президентської виборчої кампанії, з різким стрибком у листопаді-2024. Основні наративи: "уряд некомпетентний", "ЄС вас зрадить", "тільки Росія допоможе".

Зрозумівши, що після відключення газу подібних меседжів тільки побільшає, незалежні журналісти скористалися штучним інтелектом, аби цілодобово моніторити інформаційний простір. Щойно виявляли перші ознаки поширення ворожих наративів - створювали сюжети та публікації, які зважено, спокійно, неупереджено пояснювали, що відбувається насправді. Ці повідомлення публікувалися в широкій мережі і охопили навіть аудиторію непідконтрольного уряду Молдови Придністров'я.

Детально про те, як спрацювала ця система, і чому вона може бути корисною для України та інших країн під інформаційним тиском - читайте в нашому короткому викладі звіту "When Truth Takes Over" ("Коли правда перемагає"). До речі, цей виклад ми теж зробили за допомогою ШІ - з подальшим редакторським доопрацюванням

Від самого початку війни росіяни б'ють по цивільних в Україні. Вони завдають ушкоджень і знищують цивільну інфраструктуру, вбивають мирних людей - і пояснюють це тим, що насправді били по військових цілях. Коли ж стає зрозуміло, що ніяких військових цілей в місці удару не було - пояснюють це випадковістю.

Але ніяка це не випадковість.

Якщо зібрати докупи всі дані про російські удари, можна помітити план, який стоїть за цими ударами.

Який він, цей план, і чого добиваються росіяни, постійно вдаючись до терору проти мирного населення в Україні? Розповідаємо про це в нашому новому відео.

Дивіться за посиланням, і не забувайте ставити вподобайки та дзвоники. Поширюйте, і підтримуйте нас донатами! Дякуємо всім, хто допомагає Texty.org.ua робити якісну журналістику! ❤️❤️❤️

Цікава думка дружнього каналу CONFLICT CAPITAL про наслідки вчорашнього удару по російській стратегічній авіації

https://t.me/conflictcapital/1151

​Повільно, але невідворотно Росія починає програвати війну.

Про це пише в статті для Foreign Policy Майкл Кіммейдж - професор, історик, автор багатьох книг, в тому числі й про війну в Україні. За його словами, Путін завжди намагається уникнути визнання своїх провалів і хоче виглядати переможцем. Але у випадку з Україною у нього не вийде.

"Україна - це катастрофа для Москви", - пише Кіммейдж. Російська армія зайшла в глухий кут, а втрати зростають. Путіну дедалі важче приховувати падіння економіки. Він не може запропонувати суспільству жодних політичних перспектив, окрім безкінечного путінізму.

"Воєнні цілі спираються на дипломатичні можливості та економічну міць, які, своєю чергою, залежать від політичної волі. Росія має проблеми в кожній із цих сфер", - зазначає Кіммейдж.

Формально ініціатива нібито у Росії - адже вона займає кілометри української території. Але, на думку історика, ця інерція нікуди не веде.

Натомість політичні, дипломатичні та економічні проблеми накладаються одна на одну, а Путін не має шансів з них виборсатися. Майкл Кіммейдж висновує, що Путін вже не зможе переписати цю історію, і надалі на нього чекає лише поразка та відплата. Читайте наш переклад статті https://texty.org.ua/articles/115191/

Пам'ятники Сталіну колись стояли у самому середмісті Києва, на нинішній Європейській площі. Перший, зведений наприкінці 1930-х - бетонна 30-метрова скульптура, яку в 1941-му знищили німці. На початку 1950-го на тій самій площі, яку тоді назвали іменем Сталіна, встановили тимчасовий пам’ятник, який у майбутньому мав перетворитися на більш монументальний. У 1956-му його демонтували.

Сталіних у вільній Україні більше немає. А от Росію за часів Путіна почали активно "засівати" монументами тирана! Як можна побачити на мапі в цьому матеріалі, найбільше пам'ятників Сталіну з'являється на території, близькій до "центру прийняття рішень" - але й на решті російських земель їх не бракує.

На кінець XX століття в Росії залишалося близько 15 пам’ятників Сталіну. А сьогодні їх там аж 131! Більшість із них - 116 - встановлено саме під час президентства Путіна. Процес значно прискорився після анексії Криму та початку війни на Донбасі.

У нашому сьогоднішньому матеріалі ми розповідаємо про сім взаємопов'язаних причин, які обумовлюють відновлення вшанування кривавого злочинця. Також аналізуємо зміну риторики Путіна щодо Сталіна - показуємо в хронології, як видозмінювалися його наративи.

Читайте докладно

Матеріал від наших партнерів із ЧЕСНО — про важливість змін у складі парламентських комітетів. На перший погляд, це звичайна процедура оновлення, але насправді — можливість нарешті виключити з комітетів тих, хто втік, зрадив або систематично прогулює засідання Ради і не виконує обов’язки депутата. Чому це рішення важливе для очищення влади та довіри суспільства — читайте в аналітиці

Спробував зіграти на теоріях змови, у які повірив, вживаючи наркотики – потім визнав, що досяг меншого, ніж сподівався, не захотів відповідальності і пішов. Такий підсумок роботи мільярдера Ілона Маска в департаменті ефективності уряду DOGE, пише The Economist.

Хоч внутрішня статистика DOGE й стверджує, що вдалося досягти економії у 175 мільярдів доларів – це неправда. Під час роботи Маска і його молодої команди витрати продовжували зростати. Крім того, Маск намагався економити не там де слід: він масово звільняв працівників, хоча зарплатний фонд становить менш як 5% усіх федеральних витрат. Через різке й хаотичне скорочення персоналу DOGE загруз у судових позовах.

А от інший підсумок цієї бурхливої діяльності справді тривожний. "Не йдеться про те, що Маск нічого не змінив. Його найбільший вплив – за кордоном. Згідно зі змодельованими прогнозами Брук Ніколс, економіста охорони здоров'я з Бостонського університету, скорочення іноземної допомоги вже могло спричинити 300 000 смертей, 200 000 з яких – діти, від голоду та інфекційних захворювань", – пише видання.

The Economist виявив також інші подробиці, які виставляють команду Маска не в найкращому світлі. Зокрема, Інститут миру Сполучених Штатів, створений Конгресом аналітичний центр, був закритий грубою силою. Коли він відновив роботу після рішення суду – працівники зайшли в будівлю і знайшли там марихуану, вочевидь, залишену співробітниками DOGE.

Ми переклали ключові фрагменти матеріалу The Economist, в якому описана історія цього великого краху. Читайте

"Поки наші черешеньки по сто гривень збирають на автівки захисникам України, ця ватна мразь купляє собі люксовий гелік".

Це цитата з одного з українських телеграм-каналів - і вона є прикладом емоційної маніпуляції. Таких маніпуляцій безліч: якісь із них мають викликати у вас гнів, обурення, зневіру, інші - навпаки, радість, ейфорію чи піднесення. Зрештою неважливо, про які емоції йдеться, а важливо те, що за допомогою подібних публікацій вами маніпулюють.

Які українські телеграм-канали найбільш маніпулятивні? Чи існують канали, які не вдаються до маніпуляцій?

Розповідаємо про це у нашому новому відео.

В основі цього відео - наше дослідження, для якого ми навчили штучний інтелект розрізняти техніки мовних маніпуляцій. Створена нами модель проаналізувала сотні українських телеграм-каналів і визначила, на яких із них найбільше маніпулятивних публікацій, а на яких - найменше.

Проєкт "Карусель емоцій" цього року став переможцем найважливішого світового конкурсу журналістики даних Sigma Awards.

Дивіться відео за посиланням

Напередодні операції "Павутина" російські пропагандисти оголошували, що РФ збирається провести "Блискавку Зевса" – нібито розгромний удар Путіна по Україні. Вони трубили про десятки літаків стратавіації, переміщені на бази "Оленья" та "Енгельс" для підготовки до удару.

(Згодом весь світ з інтересом розглядав супутникові знімки, на яких було видно обгорілі рештки та попіл від цих літаків).

Про "Блискавку Зевса" 30 травня написало російське видання "Блокнот". У публікації йшлося про те, що Путін приготував розгромний удар по Україні, якщо вона відмовиться від вимог РФ у Стамбулі.

Ось одна з найяскравіших цитат:

"На Україну чекає безпрецедентний за нищівністю ракетний удар, якщо на переговорах у Стамбулі вона відхилить вимоги, викладені в російському меморандумі. Для цього на аеродромах "Оленья" і "Енгельс" уже зосереджені десятки стратегічних бомбардувальників. До них регулярно везуть і везуть все нові ракети. Майбутню операцію з примусу до миру вже охрестили "Блискавкою Зевса". Одне із завдань: показати Заходу, чим обернеться для нього потенційний конфлікт із Росією".

Цікаво було б подивитися, що стало з обличчям автора цих погроз, коли через день після публікації відбулася українська операція "Павутина".

Детальний опис нездалої "Блискавки Зевса" читайте в нашому матеріалі

Черговий "великий наступ", який росіяни анонсували на літо, насправді триває уже місяць. За травень окупанти захопили 449 квадратних кілометрів української території. І ця цифра може здатися великою - якщо не згадувати, наприклад, як торік українські війська лише за тиждень окупували понад 1000 км² в Курській області.

Просування російських військ має стабільно низький темп. Напрямки, які вони обрали для наступу впродовж літа, уже вимальовуються. На деяких із них ситуація складніша, на інших наступ зовсім млявий. Дивимось по кожному окремо:

🔸Костянтинівка - Покровськ. Росіяни знайшли нову ділянку, на якій зуміли протиснутися - між Покровськом/Мирноградом і Торецьком/Часовим Яром. Вибір цієї ділянки зрозумілий: успіхи на ній дозволили б їм просуватися як у бік Покровська, так і в бік Костянтинівки. Наразі на цьому напрямку вони мають найбільші територіальні здобутки, водночас, останнім часом їхній наступ серйозногальмують контрдії українських збройних сил.

🔸Сумщина. Тут тривають драматичні події - досить швидке просування росіян на невеликій території уздовж державного кордону. Ситуація в розвитку, українські війська протидіють і дотепер утримують невеличкі плацдарми в двох районах Курської області.

🔸Рух в напрямку Дніпропетровщини. Тут росіяни застрягли і навіть відкотилися - попри гучні пропагандистські заяви про те, що вони досягли кордону області.

🔸Лиманський напрямок. Ворог має певні успіхи в районі Рідкодуба, на інших ділянках просування мінімальне, українські війська вдаються до контратак.

🔸Південь. У районі П’ятихаток на Запорізькому напрямку - дуже незначне просування окупантів.

Докладно ситуацію показуємо на мапах.

Як українські Збройні сили можуть мінімізувати російський наступ? На нашу думку, все залежить від ефективності управління нашими військами та бойового духу ЗСУ. І щоб ці фактори працювали краще, потрібні зміни в Генштабі та загалом реформа армії, яка передбачатиме зміну управлінської культури. Більше про це читайте в нашому матеріалі

Якщо ви серед військових, які самовільно залишили частину, й очікуєте на "автоматичне скасування кримінальної відповідальності" або "повернення за три дні" - на вас чекає гірке розчарування.

Принаймні, так сталося з автором цієї статті, Романом Соломонюком, який кілька місяців тому разом із товаришами пішов в СЗЧ. Цей крок був обумовлений тим, що командир залякував і погрожував - "знищити", "стерти", "втопити" - а також привласнював майно військових.

Роман Соломонюк та його товариші по службі були певні: командирів, які так і не відмовилися від "совкового" стилю керівництва і вдаються до порушень, слід притягати до відповідальності. Вони зробили все необхідне, написали скарги, дали свідчення - але... По факту, їхній командир так і не був покараний.

А що з поверненням в частину? Все теж виявилося непросто. Замість того, щоб спрямувати військових в іншу частину, до більш притомного командира, на всіх щаблях їм пропонували повернутися в ту саму частину, з якої вони пішли - до того самого командира! Щоб зняти відповідальність за СЗЧ, теж довелося поборотися - це було аж ніяк не "автоматично".

Зрештою, їм вдалося повернутися на службу й отримати розподіл в інші частини - але для цього знадобилося чимало зусиль і юридичних знань.

"Ми зіткнулися з проявами "маленької радянської армії", котра вперто існує поруч з карколомними змінами в українському війську", - каже Роман Соломонюк.

Чому так відбувається? Чи можна це якось змінити? Читайте розповідь військового

"Російські шахеди вже не дирчать, як газонокосарки - вони свистять і виють, як німецькі бомбардувальники з фільмів про Другу світову". Киянин розповідає про пережите в ніч на 10 червня. Зауважимо, що він не є фахівцем з ППО і лише описує свої особисті враження.

"Якби ще півроку тому хтось сказав, що набридливе дзижчання шахедного двигуна згодом сприйматиметься як щось "затишне", на нього подивились би як на неповносправного. Зараз замість "газонокосарки" - набагато неприємніший свист. Іноді він набуває такої сили звучання, ніби реально на вас пікірує німецький бомбардувальник часів Другої світової. І навіть закрадається думка, а чи не спеціально росіяни намагаються відтворити саме цей звук".

У ніч на 10 червня над Києвом цього свисту ставало дедалі більше, а моніторингові канали підтверджували - на столицю летить ціла зграя шахедів.

"Київ ніби перетворився на якийсь римейк "Зоряних війн". Ти у зорельоті, а в небі - жовті трасери, червоні трасери, яскраві вибухи - і влучання в одну й ту саму точку..."

В якусь мить авторові цього відгуку здалося, що спротив української ППО почав слабшати. Було враження, що у наших закінчувалися боєприпаси. Але потім ППО знову запрацювала на повну силу і почала дочищати в небі залишки шахедів.

Як це було - читайте в розповіді очевидця

Які зразки західного озброєння стали справжніми зірками на українському фронті?

Вже понад три роки Україна стримує російську навалу. І досягає того, що росіяни не можуть швидко просуватися далі - на четвертий рік війни замість механізованих колон ми спостерігаємо "амебну" тактику на всіх гарячих ділянках фронту. Росіяни йдуть малими групами, часто пішки, іноді - на мотоциклах чи баггі, а залучення бронетехніки майже зійшло нанівець.

Досягти таких результатів без західної зброї було б дуже важко. Навряд чи нам вдалося б самотужки, тим що мали на початок війни, збивати "Кинжали" або Су-34 над Курською областю.

Які західні озброєння допомагають нам найкраще? Які системи ППО, а також БМП, САУ стали улюбленцями українських військових? Які країни стали найбільшими донорами зброї для України?

Дивіться в нашому новому відео.

І пам'ятайте: Texty.org.ua - незалежне медіа, яке існує в тому числі й завдяки вашій підтримці. Тож підтримуйте нас на Patreon, Buy Me a Coffee та PayPal. Щиро вдячні всім підписникам, які допомагають нам створювати якісну журналістику! ❤️❤️❤️

P.S. Прочитати текстову версію матеріалу і подивитися інфографіку можна тут

💰 Політична партія — за 60 тисяч доларів?

Зареєструвати нову партію під час війни — неможливо. Але купити вже існуючу — цілком реально. На цьому виріс цілий бізнес, тож політпроєкти з кримінальним минулим і російським слідом продають «під ключ» за десятки тисяч доларів.

👉 Читайте дослідження ЧЕСНО про ринок партій за посиланням

"Я в ППО з 2022-го, раніше був у добровольчому батальйоні з 2014-го. І це, скажу я вам, небо і земля, якщо порівнювати те, як ми воювали раніше, і технології, які маємо зараз. Кожних два-три місяці з’являється щось нове".

Так каже командир однієї з мобільних груп, що працює на північному сході України.

"Мені здається, що українська армія зараз - це найкрутіша армія у світі за використанням сучасних технологій, бо більше ні в кого такого досвіду немає", - додає він. І перераховує, що має його підрозділ: це система виявлення цілей, ешелонована система захисту, дрони-крила, швидкісні FPV-дрони (наприклад, RedBull, які розвивають швидкість до 250 км/год), тестуються турелі з використанням штучного інтелекту для виявлення й ураження цілей у небі.

Втім, попри таке оснащення, підрозділу доводиться вирішувати чимало проблем, адже росіяни постійно змінюють тактику.

Наприклад, зараз разом із шахедами летять "зали" і "ланцети", а МВГ є однією з їхніх пріоритетних цілей. Шахеди розкидають вибухові пристрої, схожі на велосипедні гріпси, які згодом вибухають. Також росіяни намагаються обдурити МВГ - і запускають шахеди паралельно один над одним на різних висотах, щоб вони здавались однією ціллю, а не трьома-чотирма. З'явились шахеди на реактивних двигунах - щоправда, вони дорогі й станом натепер їх досить мало.

З чим іще доводиться боротись - читайте докладно в нашій розмові з військовим