У вересні Україна не виконала половину вимог: мільярди фінансової допомоги затримуються

У межах консорціуму RRR4U* представили вересневий моніторинг виконання Україною умов програм МВФ та ЄС.

🚫 У вересні Україна мала отримати €3,7 млрд бюджетної підтримки за Ukraine Support Loan (USL). Але виконала лише 6 із 12 умов, тому надходження коштів затримується.

Для отримання траншу Рада ще має остаточно ухвалити зміни щодо оподаткування міжнародних посилок та оцінки майна, а також призначити експертів для відбору членів Рахункової палати. Закон про цифрові платформи з червня не підписаний Президентом: ЄС вимагає спершу скасувати внесені до нього правки, що послаблюють фінмоніторинг ПЕПів. Податкова має затвердити два плани поліпшення дотримання податкового законодавства, зокрема щодо ПДВ.

За Ukraine Facility у вересні виконали шість прострочених умов. Це дозволить отримати близько €1,7 млрд від ЄС до державного бюджету.

Водночас під ризиком залишаються €5,05 млрд, пов’язані з 16 індикаторами:

◾️ €0,7 млрд — три індикатори за 2025 рік;
◾️ €1,1 млрд — два за перший квартал 2026 року;
◾️ €1,05 млрд — три за другий квартал;
◾️ €2,2 млрд — вісім за третій квартал: шість не виконані, виконання ще двох поки не підтверджене.

Серед невиконаного — зокрема прозорий відбір прокурорів на керівні посади, незалежна більшість у наглядових радах держпідприємств та нова Антикорупційна стратегія.

Ці кошти ще можна отримати, виконавши відповідні умови. Однак за Ukraine Facility невиконання умов протягом 12 місяців від першої негативної оцінки Єврокомісії може призвести до остаточної втрати пов’язаного з ними фінансування.

👉 Детальніше — у вересневому моніторингу RRR4U.

Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

*RRR4U — консорціум Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Інституту аналітики та адвокації та DiXi Group.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Навіщо Україні підвищувати ПДВ на 1 в.п.? Єгор Перелигін

У новому випуску «Що з економікою?» говоримо із заступником міністра економіки та довкілля Єгором Перелигіним про новий механізм компенсації воєнних збитків для бізнесу.

Обговорюємо:

▪️ навіщо уряд пропонує підвищити ПДВ з 20% до 21% і чи проголосує парламент такі зміни;
▪️ чи допоможе державна програма розвинути приватний ринок страхування воєнних ризиків;
▪️ наскільки реально міжнародні партнери готові долучитися до фінансування програми.

⁠Слухайте⁠ «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Який механізм уряд пропонує для компенсації воєнних збитків бізнесу?

За оцінкою Мінекономіки, у 2026 році прямі воєнні збитки підприємств можуть становити $4–10 млрд.

Міністерство планує створити фонд для компенсації цих втрат, щоб підприємства могли відновити роботу або перенести виробництво в безпечніші регіони України.

Як працюватиме запропонований механізм, обговорили з Єгором Перелигіним, заступником Міністра економіки та довкілля, у нашому подкасті «Що з економікою?».

Покрити такі втрати лише приватним страхуванням неможливо. За словами Перелигіна, страховики не беруться покривати воєнні ризики на Лівобережжі України. А якщо й пропонують страхування, воно коштує 8–15% страхової суми на рік.

Йдеться, зокрема, про виробників продуктів і ліків, паливну інфраструктуру та логістичні центри. Їхня тривала зупинка загрожує постачанню необхідних базових товарів і скорочує податкові надходження. Тому відновлення цих підприємств — питання виживання економіки.

«Це питання того, чи буде завтра хліб на столі, чи буде можливість купити ліки», — пояснює Перелигін.

За запропонованою моделлю бізнес сплачуватиме щорічний внесок до фонду, а в разі пошкодження чи знищення майна отримуватиме компенсацію.

Попередньо пропонують внесок 2% від обраної суми покриття та компенсацію до $10 млн на групу пов’язаних компаній.

Звісно, $10 млн не покриють усіх можливих втрат великого бізнесу. Ключова мета фонду — залучити приватних страховиків до роботи в регіонах із високим воєнним ризиком. Перші збитки покриватиме держава, що дозволить приватним компаніям знизити ціну страхування.

Частину коштів (близько $1–1,2 млрд на рік, за оцінкою Перелигіна) на компенсації пропонують отримати за рахунок підвищення ПДВ з 20% до 21%. Додаткові надходження від цього підвищення йтимуть до спеціального фонду бюджету. 

Звичайно, підвищення ПДВ вплине на ціни: за оцінкою Перелигіна, воно може додати близько 0,6–0,8% до споживчої інфляції. Однак люди готові платити трохи більше, щоб не було перебоїв із постачанням товарів першої необхідності, каже він:

«Ми розмовляли з людьми в прифронтових регіонах. Коли їх питаєш, чи готові вони трошки більше сплатити за те, щоб завтра мати змогу купувати ліки чи необхідні для базового життя товари — один відсоток не є проблемою».

Підвищити ПДВ пропонують тимчасово — на період дії воєнного стану.

🎧 Чи проголосує парламент підвищення ПДВ і коли фонд може запрацювати — у новому випуску подкасту «Що з економікою?».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Схоже, вересень став останнім місяцем у 2026 році, коли Україна експортувала за кордон більше електроенергії, ніж імпортувала  

Усі 30 днів вересня Україна продавала за кордон більше електроенергії, ніж імпортувала і третій місяць поспіль залишалась нетто-експортером.

Сьогодні ж в частині країни діють графіки погодинних відключень електроенергії для споживачів та промисловості.

Минулого місяця експорт електроенергії зріс майже у 1,5 раза порівняно з серпнем — з 333 до 474 ГВт·год.

Водночас імпорт скоротився більш ніж удвічі — зі 180 до 76 ГВт·год, найнижчого рівня з листопада 2023 року.

Помірна погода також стримувала попит на електроенергію, а частину денного споживання частково компенсували сонячні батареї.

Профіцит електроенергії також пояснюється слабшим внутрішнім попитом, про це більше ми писали тут. 

Основними напрямками українського експорту електроенергії у вересні залишались:

🇭🇺 Угорщина (233 ГВт·год)
🇲🇩 Молдова (153 ГВт·год)
🇷🇴 Румунія (82 ГВт·год)
🇸🇰 Словаччина 5 ГВт·год
🇵🇱 Польща 2 ГВт·год

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

🇪🇺 ЄС готує зміни для майбутнього розширення 
 
Вчора, 6 жовтня Європейська комісія опублікувала повідомлення щодо свого бачення підготовки ЄС до подальшого розширення. Що має змінитися для України?

1. Єврокомісія пропонує перейти до голосування кваліфікованою більшістю для відкриття кластерів та інших проміжних рішень. Вступ України до ЄС надалі потребуватиме одностайності, натомість одна країна не зможе самостійно зупиняти значну частину технічного руху переговорів.

Восени 2025 року, після завершення скринінгу, Угорщина одноосібно блокувала відкриття переговорних кластерів, хоча Єврокомісія вважала формальне відкриття можливим. Якщо плани Єврокомісії втіляться, такий сценарій більше не повториться. 

2. Поступова інтеграція стане більш системною. Країни-кандидати зможуть раніше долучатися до окремих політик, програм та частин Єдиного ринку. Доступ залежатиме від виконання acquis, спроможності інституцій застосовувати правила ЄС, стратегічної відповідності політиці Союзу та загального прогресу реформ.

Комісія наголошує на нових можливостях для української ОПК, що може інтегруватися у європейську оборонно-промислову систему ще до вступу України до ЄС. 

3. Країни-кандидати мають на практиці продемонструвати, що здатні ефективно й підзвітно управляти коштами ЄС.

Йдеться про належне управління публічними фінансами, прозорі закупівлі, ефективний внутрішній контроль і незалежний аудит. Для України це означає, що підготовка до членства дедалі більше переходить від формального ухвалення законів до створення ефективних інституцій. 

4. ЄС готує окрему дорожню карту для України.

Єврокомісія має запропонувати дорожні карти вступу для України, Молдови, Албанії та Чорногорії, якщо вони збережуть темп реформ. У дорожніх картах мають з'явитися пріоритети, послідовність кроків, строки та результати; все це має зробити процес вступу більш контрольованим та передбачуваним. 

5. Майбутній вступ супроводжуватиметься сильнішими запобіжниками проти відкату реформ.

Єврокомісія пропонує закладати в майбутні договори про вступ спеціальні механізми на випадок серйозного регресу після набуття членства. У найсерйозніших випадках новий запобіжник може передбачати навіть тимчасове призупинення права голосу держави в Раді ЄС. Такий спеціальний механізм пропонують зберігати протягом 15 років після вступу.

6. Для України буде окрема складна розмова про сільське господарство.

Спеціальні умови для нових членів не новина: під час попередніх розширень ЄС уже використовував перехідні періоди, зокрема поступово відкривав новим членам повний доступ до аграрних субсидій. Але у випадку України Єврокомісія вже на етапі вступу говорить про можливість суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ чутливої української аграрної продукції до ринку ЄС. 

Що далі?

Комісія представила своє бачення, але зміни потребуватимуть схвалення держав-членів. Для України важливим кроком стане окрема дорожня карта.

«Нова модель розширення виглядає більш вимогливою до кандидатів, але водночас (як не парадоксально) робить вступ України реалістичнішим. Попри більш жорсткі вимоги та запобіжники, процес вступу має стати менш вразливим до блокувань, більш поступовим та передбачуваним.

Звісно, деякі положення викликають занепокоєння, і розмова про сільське господарство дійсно буде складною. Перехідні обмеження для нових членів 一 це не новина, але вони мають лишитися перехідними, а не перетворитися на постійний бар'єр. І зрештою, ми ще навіть не побачили обіцяної дорожньої карти для України. 

Але є ж приводи для обережного оптимізму. Розширення в ЄС і раніше називали геостратегічною інвестицією, а з лютого 2022 року — і геополітичним імперативом. Як же приємно побачити цю тезу не в промові, а на початку програмного документа, особливо після весняної хвилі обговорень сумнівних моделей членства України», — пояснює старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💲 Що відбувається з курсом?

На початку жовтня офіційний курс долара вперше перевищив 45 грн, тоді як євро подешевшав до 50,48 грн — найнижчого рівня з квітня.

Чому валюти рухаються в різних напрямках і чи вистачить Нацбанку ресурсів для підтримки гривні?
Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський розмірковував про це у матеріалі Forbes Ukraine.

1. Чому євро дешевшає, а долар дорожчає?

Євро падає до долара через підвищення дохідності облігацій країн єврозони і побоювань, що Європейському центральному банку доведеться втрутитися, щоб запобігти кризі.

Водночас НБУ фактично орієнтується на динаміку обох валют. Це пов'язано зі структурою української зовнішньої торгівлі та значною роллю ЄС у фінансуванні України під час війни.

2. На підтримку гривні НБУ витрачає дедалі більше.

У вересні Нацбанк продав рекордні $5,5 млрд для підтримки валютного ринку. Загалом за дев'ять місяців 2026 року інтервенції сягнули $38,5 млрд проти $26 млрд за аналогічний період торік.

Одна з причин — збільшення торговельного дефіциту через російські атаки на порти та проблеми в металургії. Україна отримує менше валютної виручки від експорту, тоді як потреба в імпорті залишається високою.

3. Чи вистачить НБУ валютних резервів?

За словами директора ЦЕС Гліба Вишлінського, навіть за зростання торговельного дефіциту міжнародне фінансування може забезпечити достатній рівень золотовалютних резервів.

Однак ключова умова — Україна має отримати всі обіцяні партнерами кошти.

У макропрогнозі провідних аналітичних організацій, який ми в ЦЕС збирали на початку серпня, в середньому експерти на кінець року очікували 46 грн/$.  

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

У вересні інфляція сягнула 10% у річному вимірі

По відношенню до минулого місяця ціни зросли на 2,1% 一 найбільше з початку року.

🛒 Передусім дорожчав продуктовий набір: яйця (+43,6%), цукор (+8,3%), риба (+2,1%) та м’ясо (+1,7%).

Також сезонно на початку осені зросли ціни у сфері освіти (+17,4%) та на одяг і взуття (+8,5%). Продовжило дорожчати паливо (+5,2%).

Подешевшали за місяць фрукти (-5,7%) та овочі (-2,3%).

У своєму оновленому макропрогнозі на кінець року інвесткомпанія Dragon Capital очікує інфляцію на рівні 10% на кінець 2026 року та 8% у 2027 році. Компанія погіршила прогноз через руйнування та втрати бізнесу, що змушує підприємців підвищувати ціни. 

***

👉 Ми оновили візуалізацію інфляції у нашому Трекері економіки. Тепер можна прослідкувати за зростанням цін навіть із 2001 року, а також порівнювати окремі категорії товарів. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як Україні не стати пральнею для відмивання грошей?

Записали новий подкаст «Що з економікою?» народною депутаткою, заступницею голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольгою Василевською-Смаглюк.

Говоримо про те:

▪️ як банки перевіряють транзакції, і як працює фінансовий моніторинг в Україні;
▪️ чи залишиться статус PEP — політично значущої особи — пожиттєвим;
▪️ чи приєднається Україна до так званого «фінансового безвізу» з ЄС — SEPA — чи проґавить гроші і шанс на дешевші перекази в Європу.

⁠Слухайте⁠ «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У вересні у Києві повітряна тривога тривала рекордну кількість часу

👉 Ми доповнили наш «Трекер економіки під час війни» розділом «Безпекова ситуація», де будемо слідкувати за: 

▪️ просуванням ворога на фронті та бойовими зіткненнями;
▪️ цивільними втратами та пораненнями;
▪️ тривалістю повітряних тривог у столиці;
▪️ кількістю запущених та часткою перехоплених дронів.   

Росія, не маючи суттєвих успіхів на фронті, посилила тиск на українську економіку. У цих умовах важливо відслідковувати вплив війни на цивільне населення та бізнес, які  підтримують роботу тилу і забезпечують українське військо. 

З середини серпня Росія посилила повітряні атаки на Київ у денний час — період найбільшої ділової активності.

У вересні повітряні тривоги в Києві тривали 85 годин у денний час — більше, ніж за весь 2025 рік. Загалом протягом місяця столиця перебувала під повітряною тривогою 243 години — майже у 2,5 раза більше, ніж у середньому за місяць від початку року.

Денні тривоги мають найбільший вплив на економічну активність, оскільки змушують частину бізнесів призупиняти роботу. За оцінкою міністра економіки України, кожна година простою підприємств через повітряну тривогу коштує економіці близько $45 млн.

📊 Нагадаємо, що Трекер економіки під час війни 一 це сторінка з інтерактивними графіками та коментарями про стан українською економіки за різними важливими секторами.

Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чому сьогодні Рада має підтримати законопроєкт 14327-д про SEPA?

SEPA (Єдина зона платежів у євро) – це фактично фінансовий безвіз із Європою, який дозволить українцям та бізнесу швидше й дешевше переказувати гроші в євро між країнами. Більше про нього писали в матеріалі тут. 

За оцінками народної депутатки та однієї з авторок законопроєкту Ольги Василевської-Смаглюк, завдяки приєднанню до SEPA українці та бізнес можуть заощаджувати до 10 млрд грн щороку. При цьому 57 із 59 українських банків уже технічно готові подавати заявки на приєднання. Про це вона розповіла у нашому подкасті «Що з економікою?».

Що заважає Україні вступити до SEPA?

Для приєднання необхідно посилити систему протидії відмиванню коштів. Зокрема, законопроєкт передбачає створення реєстру банківських рахунків та сейфів фізичних осіб. Він дозволить правоохоронцям швидко отримувати інформацію про те, в яких банках людина має рахунки чи сейфи.

Водночас реєстр не означає автоматичного доступу до залишків коштів або історії транзакцій. Для отримання такої інформації діятимуть окремі правові процедури.

“Наші антикорупційні та правоохоронні органи і так мають доступ до інформації, в кого і де який рахунок. Це не означає, що вони мають доступ до вмісту рахунків — для цього потрібне рішення суду. Але, надсилаючи зараз запити в банки щодо тієї чи іншої особи, вони отримують відповідь: так, в Іванова Івана Івановича є такий-то рахунок у такому-то банку. 

Створивши реєстр, ми прискорюємо отримання цієї інформації для десяти правоохоронних органів — вони матимуть прямий, безперешкодний, миттєвий доступ до неї. Але це вбезпечить наших бабусь від того, що їхніми даними скористаються незаконно. Це вбезпечить нас від того, що чиїмсь ФОПом скористаються і зроблять дропом людину, яка взагалі не розуміє, що це таке, і яка стає інструментом можливого ухилення від сплати податків і незаконного обігу коштів”, – пояснює Василевська-Смаглюк у нашому подкасті.

З реформою пов’язано близько $1,4 млрд фінансування. Це $1 млрд від Світового банку в межах пакета заходів, де SEPA є однією з умов, і майже $400 млн від ЄС у межах Ukraine Facility за виконання умови щодо SEPA.

Тобто ми зволікаємо з реформою, за яку партнери платять наперед і яка після запуску починає економити гроші самостійно.

Наслідки не проголосованих законів ми вже бачимо. 

“Навіть після ухвалення закону Україні потрібно подати заявку, пройти її розгляд у Європейській платіжній раді та підготувати банки. У Молдови цей процес тривав майже 2 роки. Тому 2028 рік є дуже оптимістичним строком запуску для нас. Це, якщо депутати прям зараз проголосують законопроєкт в першому і другому читанні, і президент його підпише без зволікань.

Але наразі законопроєкт досі не пройшов навіть першого читання. Якщо законопроєкт не проголосують до кінця 2026 року, користуватися SEPA Україна, найімовірніше, почне не раніше 2029 року.

Провал буде відображений у звіті Єврокомісії. Подальше відставання послабить позиції України та збільшить ризик, що Молдова просуватиметься до ЄС швидше й окремо від нас”, – пояснює економіст ЦЕС Богдан Слуцький. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Директора ЦЕС Гліба Вишлінського обрали до дорадчої групи експертів з формування Рахункової палати

Сьогодні Верховна Рада схвалила склад дорадчої групи експертів (ДГЕ) для відбору членів Рахункової палати.

Майже три роки Рахункова палата працює в неповному складі: понад половина посад у ній залишається вакантною.

Рахункова палата важлива, бо це головний орган зовнішнього державного фінансового контролю в Україні. Її завдання — перевіряти, як держава витрачає гроші платників податків і чи отримує суспільство результат від цих витрат. 

Утворення дорадчої групи експертів є також однією з умов для отримання від Європейського Союзу макрофінансової допомоги в розмірі €3,7 млрд.

До складу групи увійшли шестеро осіб: троє українських експертів за квотою парламенту та троє міжнародних фахівців.

За квотою парламенту:

• Гліб Вишлінський — виконавчий директор ГО «Центр економічної стратегії»;

• Микола Марченко — перший заступник керівника секретаріату депутатської фракції «Слуга народу»;

• Мирослава Масляк — старша викладачка Харківського національного економічного університету та помічниця-консультантка народного депутата.

За квотою міжнародних партнерів:

• Ігорс Лудборжс (Латвія) — колишній член і декан Європейського суду аудиторів;

• Паскаль Муньє (Франція) — почесний магістрат Суду аудиторів Франції;

• Лі Самерфілд (Велика Британія) — директор департаменту Національного аудиторського офісу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Що далі?

▪️ починається прийом документів від кандидатів у члени Рахункової палати (від сьогодні і триває 30 днів),
▪️ ДГЕ проводить тестування та співбесіди з кандидатами, 
▪️ ДГЕ рекомендує парламенту не менше двох кандидатів на посаду члена РП, 
▪️ парламент призначає 6 нових членів Рахункової палат з числа рекомендованих кандидатів. 

Протягом тижня з дня утворення дорадчої групи експертів на офіційному сайті Верховної Ради оприлюднюють оголошення про умови проведення конкурсу.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Бюджету-2027 бракує щонайменше $32,6 млрд фінансування

Уряд підготував проєкт державного бюджету на 2027 рік. Власних доходів вистачить лише на 43% запланованих видатків, а потреби армії можуть виявитися значно більшими, ніж передбачено.

Наша економістка Олександра Мироненко проаналізувала проєкт бюджету до першого читання.

Головні висновки:

▪️ На оборону закладають менше коштів, ніж цього року. Видатки на війну становитимуть 4,6 трлн грн — на 2% менше, ніж в уточненому плані на 2026 рік. З урахуванням інфляції скорочення становитиме 6,5%. За нашими оцінками, додаткова потреба фронту може сягнути щонайменше $25–31 млрд (1,2-1,5 трлн грн). За оцінкою потреб Міноборони — до $75 млрд (3,5 трлн грн).

▪️ Доходи бюджету можуть бути переоцінені. Доходи бюджету-2027 становлять 5,6 млрд грн, на 8% менше за очікуване виконання 2026 року, передусім через меншу міжнародну допомогу. Власні доходи зростають лише на 4%, тобто з урахуванням інфляції реально скорочуються.

Водночас план доходів:

一 спирається на макропрогноз із червня, складений ще до масованих обстрілів, блокади портів і втрати значної частини металургії;

— містить 131,3 млрд грн від податкових змін, які досі не ухвалені. Серед них підвищення ПДВ на 1 в.п., підвищення акцизу на пальне на 4 в.п., податок на доходи від цифрових платформ, оподаткування міжнародних посилок до €150).

▪️ Цивільні видатки зростають швидше за оборонні. Соцзахист зростає на 15%, освіта — на 14%, охорона здоров'я — на 13%, економічна діяльність — на 21%. Ми пропонуємо переспрямувати частину коштів:

— зробити шкільне харчування (19,4 млрд грн) адресним, а не як зараз. Заощаджене спрямувати на шкільні укриття, фінансування яких скорочують з 6 до 3,7 млрд грн;

— 10 млрд грн програми «Чекап 40+», ефективність якої викликає сумніви, віддати на загальні витрати на охорону здоров'я;

— залишити дорожній фонд на рівні 2026 року (≈35,8 млрд грн замість 52,8 млрд), а різницю спрямувати на оборону.

Загальна потреба у фінансуванні на 2027 рік становить $103,3 млрд. Близько $53 млрд мають покрити гранти (Ukraine Facility та Ukraine Support Loan), ще $38,7 млрд — зовнішні позики. Проте підтверджено лише $6,1 млрд із цих позик.

Якщо врахувати реальні потреби фронту та ризики для доходів, додаткова потреба може становити від $58,6 до $110,4 млрд (із урахуванням непідтверджених зовнішніх кредитів).

Детальніше — в нашому аналізі «Державний бюджет-2027: Перше читання».

Дослідження підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📦 Рада остаточно прийняла законопроєкт про оподаткування посилок до €150 

На посилки вартістю до €150 буде нараховуватися ПДВ, від якого вони раніше були звільнені. Без податку залишаться лише некомерційні посилки "від фізособи фізособі" вартістю до €45 та окремі товари для військових.

Нові правила запрацюють не раніше 1 липня 2027 року та лише після відповідного рішення уряду. 

Ухвалення цих законів є умовою надання бюджетної підтримки та фінансування з боку ЄС та Міжнародного валютного фонду (МВФ). 

Нагадаємо, що раніше у нашому подкасті “Що з економікою?” Тарас Качка, посол України в ЄС та торговий представник України пояснив причину рішення.

Раніше торгували великими партіями товарів, які проходили митне оформлення та оподатковувалися. Водночас для невеликих посилок та особистих речей існували окремі податкові пільги.

З розвитком онлайн-торгівлі такі платформи, як Temu, використовують ці пільги для масового продажу товарів через невеликі посилки. Зокрема, вони можуть розміщувати великі склади поблизу кордонів і доставляти товари покупцям окремими відправленнями.

У результаті виробник шкарпеток у Харкові сплачує ПДВ, тоді як аналогічний товар із Китаю може потрапити до українського покупця без ПДВ.

“Це не вимога ЄС збільшити податки — це правило ЄС, яке нам пропонують запровадити. Це вимога часу, бо ми давно мали це зробити: масштаб цієї торгівлі такий, що він перекошує й руйнує нашу економіку. (...) Це питання того, що хочеш — купуй далі, але платиш таку саму ціну, як і за українську продукцію”, – каже Качка. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Україна відкрила ще два переговорні кластери з ЄС. Що це означає? 

13 жовтня у Люксембурзі офіційно відкрили переговори за двома новими кластерами. Вони переважно пов'язані з економічною інтеграцією України до ЄС:

▪️ Кластер 2 «Внутрішній ринок»: вільний рух товарів, послуг, капіталу та працівників, конкуренція, фінансові послуги, корпоративне право, захист споживачів та інтелектуальної власності.

▪️ Кластер 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання»: оподаткування, економічна та монетарна політика, промисловість, цифровізація, соціальна політика та зайнятість, освіта, наука і митний союз.

“Відкриття цих двох кластерів означає часткове переміщення переговорів із політичної в практичну, економічну площину. Починається найцікавіше: оцінка наслідків, обґрунтування необхідності перехідних періодів, дискусії щодо умов інтеграції. Усі непрості питання були передбачуваними, але тепер вони набули конкретних обрисів і стали нашим порядком денним”, – каже старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.  

Серед цікавого і про що ми вже писали раніше у своїх дослідженнях:

🔗 Вільний рух працівників. ЄС передбачає можливість тимчасових обмежень доступу українських працівників до ринків праці держав-членів після вступу, але умови будуть визначені пізніше. Такі перехідні обмеження – не новина, ЄС вже застосовував їх у минулому. Але у випадку України потрібно врахувати, що мільйони українців уже проживають у ЄС, багато з них працюють.

🔗 Ринок землі. Україна просить про перехідний період щодо дозволу громадянам ЄС купувати сільськогосподарські землі, але ЄС поки не погодив його. Мобільність капіталу – дійсно необхідна умова вступу, але у більшості «нових» країн-членів ЄС все ще діють приховані обмеження на купівлю землі іноземцями.

🔗 Фінансовий сектор. Україна просить три роки для поступового підвищення гарантованого відшкодування депозитів до €100 тис. ЄС вимагає додаткових обґрунтувань.

🔗 Податки. Серед умов ЄС – приведення ПДВ, акцизів та спрощеної системи оподаткування у відповідність до європейських правил.

Також детальніше про вступ України в ЄС і відкриття кластерів ми говорили у нашому подкасті зі старшою економісткою ЦЕС Яною Охріменко.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Ми разом з іншими аналітичними центрами звернулися до уряду щодо нових правил бронювання.

На нашу думку, запропоновані зміни можуть призвести до затримок у бронюванні працівників, створити додаткові корупційні ризики та ускладнити роботу критично важливих підприємств, зокрема в оборонній та енергетичній сферах.

Ми закликаємо уряд:

▪️ призупинити перегляд критеріїв критичності підприємств;
▪️ запровадити 90-денний перехідний період зі збереженням чинних бронювань;
▪️ доопрацювати правила із залученням бізнесу та незалежних експертів.

Повний текст звернення — за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏗 Що в Україні з будівельними матеріалами?

Записали новий подкаст "Що з економікою?" з Олексієм Ращупкіним, керівним партнером інвестиційно-банківської компанії «Altius Capital».

Говоримо про:

▪️ інвесторів, які вже готові вкладатися в Україну, наприклад, як Taiwan Cement планує купити "Івано-Франківськцемент";
▪️ будівельні матеріали: що Україна виготовляє сама, а що потрібно буде імпортувати;
▪️ відбудову: чи пора до неї готуватися вже зараз.

Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Режим виживання: що допоможе Києву і області пройти цю зиму?

Після посилення російських повітряних ударів Київ швидше за інші міста опинився у скрутному становищі: терор цивільного населення, удари по бізнесу, «ранні» відключення світла, а також загроза порушення логістики між берегами Дніпра.

Які заходи можуть підвищити стійкість столиці і області? Чи можуть інші міста передати свій досвід існування у режимі «виживання»? 

👉 Поговоримо про це 22 жовтня о 16:00 у Zoom.

Крім того, оглянемо зміни в українській економіці за минулий місяць. Традиційні щомісячні звіти доступні на нашому сайті, а візуалізація даних – у Трекері економіки під час війни.

🔗 Реєстрація доступна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Уряд створив комісію з продажу державних Сенс Банку та Укргазбанку

Для обох банків Мінфін уже подав радників. Це хороший сигнал, більше про те, чому приватизація банків 一 це необхідний для України крок, ми писали тут. 

У нашому подкасті «Що з економікою?» Сергій Будкін, інвестбанкір і співзасновник FinPoint, пояснив, які проблеми можуть виникнути під час продажу державних банків. Далі декілька з його цитат: 

На кінець 2025 року державі належало 52% активів банківської системи. І 52% — це взагалі найбільший показник у Європі, тобто ми в цьому сенсі виняток із правил і як країна, і як економіка.

Це добре чи погано у країні без війни? 

«Якби не було війни, я би сказав, що це фактор, який дуже сповільнює розвиток економіки, бо зазвичай комерційні банки гнучкіші, оперативніші, здатні швидше знайти можливості для інвестицій і кредитування.

Але зараз війна. Є дуже великий шмат державної політики, яку держава має проводити, включно з фінансуванням оборонки. І я навіть не уявляю, як це можна зробити, якщо ти приходиш до банку зі 100% іноземним капіталом і кажеш: а давайте ми профінансуємо оцей мегасекретний проєкт, — і на цьому зупиняєшся, бо що ж їм можна розповісти? А якщо їм не можна нічого розповісти, вони просто не зможуть оцінити ризики й, власне, профінансувати». 

Хто може купити українські банки?

«Покупці будуть. Але буде питання, що робити з присутністю декого з них у Росії. Майже всі європейські групи — я б навіть сказав, усі, — кого повномасштабна війна застала в Росії 24 лютого 2022 року, хочуть звідти вийти. Дехто звів свою присутність до зовсім символічної, «окуклився», якщо можна так сказати, але просто вийти вони не можуть, бо їх звідти не випускають.

Якщо ви подивитесь на перелік тих, хто формально там залишився, то побачите й Bank of America Merrill Lynch, і JP Morgan — світові гранди, — а також велику частку європейських банків: французьких, італійських, австрійських. Morgan Stanley, наприклад, вийшов. Це не тому, що вони не хочуть: у декого угода про продаж російського банку була підписана ще, якщо не помиляюся, на початку 2023 року, і вони не можуть її реалізувати, бо їм просто не дають дозволу». 

Непередбачуваність ціни через війну.

Продаж банку — тривалий процес, який може займати сім-вісім місяців лише до підписання угоди. За цей час безпекова ситуація може змінитися, а разом із нею — і вартість банку. Тому передбачити найвигідніший момент для приватизації практично неможливо.

«Одна з головних умов успіху тут — щоб держава була послідовна. Якщо сказали, що приватизуємо, — приватизуємо; почали процес — доводимо його до кінця», 一 підсумовує Будкін. 

🎙 Більше про приватизацію держбанків, потенційних покупців та оцінку їхньої вартості — у подкасті «Що з економікою?» із Сергієм Будкіним. Також за посиланням доступна текстова версія розмови.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇨🇾 Кіпр — найбільший іноземний інвестор в Україні. Але є нюанс 

Ми проаналізували економічні звʼязки України з більшістю країн ЄС в межах нашого проєкту за підтримки фонду Аскольд і Дір. Сьогодні про Кіпр.

На Кіпр припадає 28% усіх прямих іноземних інвестицій в Україну станом на кінець 2025 року. Однак значна частина цих коштів насправді має українське походження. 

Наприклад, українська IT-компанія може зареєструвати юридичну особу на Кіпрі, але залишити команду та всю основну роботу в Україні. Кіпр пропонує бізнесу вигідні умови оподаткування. Наприклад, завдяки спеціальному режиму для інтелектуальної власності ефективна ставка податку на відповідні прибутки може становити лише 2,5%.

Кіпрська реєстрація дозволяє укладати контракти за законодавством ЄС, спрощує доступ до банківських послуг і зменшує побоювання іноземних клієнтів щодо ризиків роботи з Україною.

6808 українських компаній мають кіпрських власників або співвласників у структурі власності. У 2025 р. вони забезпечили роботою 428 тис. працівників та €47 млрд виручки (АТБ, Нова Пошта, МХП).

Загалом у Кіпрі ~25 тис. українців під тимчасовим захистом (станом на 2026 рік) — і це 2,7% населення Кіпру, один із найвищих показників у ЄС. 80% з них податкові резиденти Кіпру, ІТ — головна сфера зайнятості. Доходи вищі за середні по країні: третина заробляє понад €35 тис. на рік.

Попри те, що Кіпр є найбільшим іноземним інвестором в Україну на папері, його реальна участь в українській економіці залишається обмеженою. Україна є важливим постачальником окремих товарів на Кіпр, зокрема зернових і рослинних олій. Цьому сприяла лібералізація торгівлі між Україною та ЄС, а також конкурентні переваги українських виробників.

Одним із найперспективніших напрямів співпраці є оборонні технології. У січні 2025 року Міноборони кодифікувало безпілотник H-10 Poseidon кіпрської компанії Swarmly для використання на фронті. 

Наступним кроком могло б стати спільне виробництво та закупівля оборонних технологій. Така співпраця матиме значно більшу цінність для обох країн, ніж окремі комерційні контракти.

👉 Детальніше про це 一 за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram