Підвищення податків 一 це лише близько чверті від того ресурсу, який нам потрібно знайти до кінця року
👉 Для Радіо НВ розповіли, як ще уряд покриватиме дефіцит на 500 млрд грн.
⬆️ За рахунок підвищення податків Мінфін планує залучити 125 млрд грн.
Приблизно стільки ж від скорочення видатків на обслуговування держборгу, завдяки його вдалій реструктуризації.
Ще на 160 млрд грн Мінфін розраховує через додаткове розміщення облігацій внутрішньої державної позики.
📈 Крім того близько 90 млрд грн зберуть, перевиконавши план з існуючих податків і зборів, та завдяки підвищеним акцизам на пальне та тютюн.
Нагадаємо, що основну ставку уряд робить на військовий збір (ВЗ): підвищення до 5% ВЗ на доходи громадян, запровадження 1% ВЗ від доходів юросіб на загальній системі (по суті це податок з обороту), 5% ВЗ на мобільний зв’язок.
📌 Таке підвищення створює тягар лише на білий бізнес. Позицію ЦЕС можна прочитати тут.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
⬆️ За рахунок підвищення податків Мінфін планує залучити 125 млрд грн.
Приблизно стільки ж від скорочення видатків на обслуговування держборгу, завдяки його вдалій реструктуризації.
Ще на 160 млрд грн Мінфін розраховує через додаткове розміщення облігацій внутрішньої державної позики.
«Скоріше за все Мінфіну, Нацбанку доведеться вести тісний предметний діалог з комерційними банками, щоб підштовхнути їх збільшити вкладення в облігації. Але я думаю, що це буде зроблено», 一 додає Юрій Гайдай.
📈 Крім того близько 90 млрд грн зберуть, перевиконавши план з існуючих податків і зборів, та завдяки підвищеним акцизам на пальне та тютюн.
«Однак ніякою детінізацією не можна знайти за кілька місяців кошти, які потрібні от вже зараз. Скоріш за все, депутати проголосують в кінці серпня, і з вересня буде підвищення податків. Питання тільки яке», 一 резюмує Юрій.
Нагадаємо, що основну ставку уряд робить на військовий збір (ВЗ): підвищення до 5% ВЗ на доходи громадян, запровадження 1% ВЗ від доходів юросіб на загальній системі (по суті це податок з обороту), 5% ВЗ на мобільний зв’язок.
📌 Таке підвищення створює тягар лише на білий бізнес. Позицію ЦЕС можна прочитати тут.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤨23❤7👍4🤡4😁3🤯2
Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю вийшов з позицією уряду щодо законопроєкту по підвищенню податків. Коротко виділили основне:
Чому військовий збір, а не ПДВ?
З приводу ПДВ була довга дискусія. ПДВ платять всі. І збільшення ставки автоматично вплинуло би на вартість товарів, які реалізуються. Дійсно, це був один з варіантів, який ми обговорювали. У нас є це рішення і ми готові до дискусії в Раді.
Зараз ми пропонуємо формат, за якого податки не зростуть для незахищених категорій громадян. Наші заходи не будуть стосуватися безпосередньо пенсіонерів, а це 10,2 мільйонів громадян.
Щодо ризику збільшення тіньової економіки
Питання "тіні" завжди виникає, коли йдеться про підвищення ставок податків. Разом з тим, сподіваємося, що між несплатою податків і потребою забезпечити безпеку країни бізнес зробить правильний вибір.
Бо дивно, коли в тебе горить хата, а ти думаєш не про те, як спочатку загасити пожежу, а про те, які шпалери купити.
Чи готовий уряд до компромісу?
Бажаний для країни варіант – це зібрати 120 млрд гривень за рахунок збільшення податків ще цього року. Це можливо, але потрібна системна парламентська робота. Поки ж у нас пауза через перерву в роботі Ради, і ця пауза нас турбує. Але я сподіваюся, що після вимушеної перерви парламент швидко ухвалить необхідні рішення.
Чи можна ще щось порізати в бюджеті?
Відверто скажу, нам немає що різати.
Про зменшення ліміту у €150 на безмитну доставку посилок
Нас турбує той факт, що в Україні практично вся інтернет-торгівля та електронна комерція знаходяться в "тіні". Умовно кажучи, в рамках ліміту 150 євро неоподатковуваної вартості товару у нас завозять все. І це проблема значно більша, ніж просто небажання платити незначні податки при імпорті.
У нас, як правило, навіть якщо імпортна продукція коштує 300 євро, то декларується 150 євро, щоб взагалі не сплачувати податки. Я вже не кажу про те, що таким чином розбивають цілі партії товарів. Це та лазівка, яку ми вважаємо за потрібне закрити.
📌 Нагадаємо, що позицію ЦЕС можна прочитати тут.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡44🥴29👍17👎4❤3😨1
Переказуємо найцікавіше зі статті Financial Times:
▪️ За другий квартал цьогоріч продажі Макдональдс по світу впали на 1% у річному вимірі.
▪️ Квартальний дохід залишився стабільним на рівні $6,49 млрд, але чистий прибуток впав на 12% до $2,02 млрд.
▪️ Генеральний директор Кріс Кемпчінскі зазначив, що споживчі настрої низькі, все більше людей їдять вдома і шукають вигідніші пропозиції. Це також говорить про те, що споживча активність після пандемії досягла свого піку.
▪️ З середини 2019 року ціни на їжу в закладах США зросли на 30%. Незважаючи на те, що Макдональдс є відносно доступним варіантом, ціна на середній біг-мак зросла на 27% до $9.29 у США з 2019 року.
▪️ Щоб привабити клієнтів, Макдональдс пропонує знижки, наприклад, набір за $5, який збільшив відвідуваність минулого місяця.
▪️ Макдональдс має понад 40 000 ресторанів у більш ніж 100 країнах світу. Близько 41% з $25,5 млрд доходу компанії в минулому році припало на США. Однак, зменшення кількості клієнтів призвело до падіння на 0,7% у США у другому кварталі.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍26❤7🤗1
🤑 Гривня зміцнюється сьомий день поспіль
Національний банк України встановив на 31 липня офіційний курс 41,03 грн/$.
Таким чином, за сім робочих днів гривня подорожчала на 1,1%.
Ключовими факторами зміцнення гривні стали:
▪ реструктуризація зобов’язань по зовнішньому боргу;
▪ продовження валютних інтервенцій НБУ.
Раніше від початку повномасштабного вторгнення був лише один випадок, коли НБУ зміцнював гривню сім разів поспіль — у жовтні 2023 року.
За ті дні курс зміцнився на 0,8%.
❓Що думаєте, буде восьмий?
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Національний банк України встановив на 31 липня офіційний курс 41,03 грн/$.
Таким чином, за сім робочих днів гривня подорожчала на 1,1%.
Ключовими факторами зміцнення гривні стали:
▪ реструктуризація зобов’язань по зовнішньому боргу;
▪ продовження валютних інтервенцій НБУ.
Раніше від початку повномасштабного вторгнення був лише один випадок, коли НБУ зміцнював гривню сім разів поспіль — у жовтні 2023 року.
За ті дні курс зміцнився на 0,8%.
❓Що думаєте, буде восьмий?
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤30👍19🤡8🆒3👌1
❓ А що обрали би ви?
Скрин - допис директора ЦЕС Гліба Вишлінського.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🗿38🤡8😱6👍4❤1🔥1🦄1
Ми рідко публікуємо збори, але це саме той випадок.
🙌 Запрошуємо підтримати наших хороших знайомих з фонду Лелека, яким ми довіряємо. Їхній основний фокус на медичному приладі та засобах першої допомоги.
Далі з допису Юрія Кубрушко, співзасновника та координатора фонду:
«У нас криза жанру по РЕБ для медичної евакуації, за тиждень не змогли зібрати гроші навіть на замовлення однієї нової системи (150 тис грн).
Черга відкритих запитів від медиків наближається до 30 систем.
Буду дуже вдячний за пожертви, лайки, репости, будь-яке розповсюдження інформації про нашу роботу в оффлайн режимі.
Leleka Foundation / БФ Лелека-Україна
PayPal: PayPal@leleka.care
Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/8dYUdnmGdz
ПриватБанк: Найменування отримувача: БФ ЛЕЛЕКА-Україна
Код отримувача: 44945199
IBAN: UA343052990000026000006238147 або за лінком
Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
Призначення: безповоротна благодійна допомога»
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Далі з допису Юрія Кубрушко, співзасновника та координатора фонду:
«У нас криза жанру по РЕБ для медичної евакуації, за тиждень не змогли зібрати гроші навіть на замовлення однієї нової системи (150 тис грн).
Черга відкритих запитів від медиків наближається до 30 систем.
Буду дуже вдячний за пожертви, лайки, репости, будь-яке розповсюдження інформації про нашу роботу в оффлайн режимі.
Leleka Foundation / БФ Лелека-Україна
PayPal: PayPal@leleka.care
Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/8dYUdnmGdz
ПриватБанк: Найменування отримувача: БФ ЛЕЛЕКА-Україна
Код отримувача: 44945199
IBAN: UA343052990000026000006238147 або за лінком
Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
Призначення: безповоротна благодійна допомога»
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍19❤9🔥3👏1
Хочемо покращити візуали для соцмереж, сайту та наших досліджень, але також відкриті і до нових ідей.
Ми співпрацюємо з міжнародними донорськими організаціями, що дозволяє гідно оплачувати роботу.
📩 Якщо вам відгукнулася вакансія, надсилайте резюме та портфоліо сюди: office@ces.org.ua
👥 Будемо вдячні за поширення друзям-дизайнерам, хто в пошуку роботи.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤10✍5⚡4
Економіка «дирчика» – це катастрофа
👉 Випустили цікавий відеоподкаст про енергетику з Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики та Романом Зінченком, співзасновником Greencubator.
Зокрема, поговорили про те:
▪ як відбувається імпорт європейської електроенергії,
▪ як бізнесу запустити газову турбіну «з нуля»;
▪ чому малі генератори 一 це економічна катастрофа.
Оптимальний час на запуск однієї турбіни 20+ МВт – рік.
🎧 Радимо подивитися подкаст представникам бізнесу та усім, хто хоче поглибити свої знання на тему енергетики.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Зокрема, поговорили про те:
▪ як відбувається імпорт європейської електроенергії,
▪ як бізнесу запустити газову турбіну «з нуля»;
▪ чому малі генератори 一 це економічна катастрофа.
«Завжди в кінці платить споживач. Зараз він платить ілюзією, що «дирчик» – це добре. Люди, економіка «дирчика» – це катастрофа, а генератор – це економічна катастрофа.
Крім всього іншого, тут працює ще економіка масштабу. Ніколи генератор під кафе не зрівняється з точки зору ефективності виробництва з промисловою електростанцією хоча б 20 МВт.
Турбіна 20 МВт – це, в принципі, майже off-the-shelf продукт, який ти можеш поїхати і купити»,– каже Роман Зінченко, співзасновник Greencubator.
Оптимальний час на запуск однієї турбіни 20+ МВт – рік.
«Зараз регуляторку майже прибрали, просто технічно по цьому процесу воно у вас займе рік. Причому не з моменту, коли є гроші, а з моменту, коли обладнання стало доступним десь на складі в Європі і допоки воно доїде і запрацює тут. Газотурбінне обладнання я не уявляю швидше, ніж за рік.
А газопоршневе, коли воно опинилося на місці – 2-3 місяці, це рекордні терміни запуску», – додає Олександр Харченко.
🎧 Радимо подивитися подкаст представникам бізнесу та усім, хто хоче поглибити свої знання на тему енергетики.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍30❤7🤯4🥴2
Взяли у нашого старшого економіста Юрія Гайдая
Чому підвищення ПДВ — це найкраще з поганих рішень — писали тут.
👉 Офіційна позиція ЦЕС — тут.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Чому підвищення ПДВ — це найкраще з поганих рішень — писали тут.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁47👍15🤡3✍2👎1
⚡️ Для компаній дешевше і ефективніше будувати власну генерацію, ніж імпортувати з ЄС
Про це ми говорили у подкасті «Що з економікою?» з Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики, та Романом Зінченком, співзасновником ГО Greencubator.
На ринок будівництва власної генерації вже заходять такі приватні компанії, як МХП, Епіцентр, Біосфера. Також є державні «Укрнафта» і «Укрзалізниця», які компетентні в трейдингу та обслуговуванні.
Він нагадує, що українська енергосистема значною мірою збудована на радянських засадах. Вона створювалася під потреби великих промислових комплексів.
💬 «Ці комплекси — катастрофа з точки зору енергоефективності. Іноді люди ностальгійно згадують “Боже, це ж був такий завод”. Люди, через маразм проєктування цей завод випускав в повітря третину отриманої енергії. Зараз структура української економіки інша. Багато нових підприємств збудовані на ефективних технологіях, гігантоманія не актуальна. І в цій ситуації промисловий споживач, бізнес-споживач, домашній споживач, починає грати вагому роль».
🎧 Послухати подкаст на зручних платформах.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Про це ми говорили у подкасті «Що з економікою?» з Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики, та Романом Зінченком, співзасновником ГО Greencubator.
На ринок будівництва власної генерації вже заходять такі приватні компанії, як МХП, Епіцентр, Біосфера. Також є державні «Укрнафта» і «Укрзалізниця», які компетентні в трейдингу та обслуговуванні.
«Структура ринку буде змінюватися. Якщо у 2022-2023 році приватні особи і бізнеси ввезли різнопланової генеруючої потужності десь на 1,5 ГВт, то за цей сезон, коли буде підписаний закон про зняття ПДВ, думаю, ввезуть 2 ГВт+», 一 каже пан Зінченко.
Він нагадує, що українська енергосистема значною мірою збудована на радянських засадах. Вона створювалася під потреби великих промислових комплексів.
🎧 Послухати подкаст на зручних платформах.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍45🔥7❤3👏2✍1🤡1
⚡️ Радимо почати тиждень з цікавої розмови на ютуб-каналі УТ-2. Головна економістка Dragon Capital та учасниця Наглядової ради ЦЕС Олена Білан розповіла про:
- вплив мобілізації на економіку;
- залежність від допомоги США і можливе президентство Трампа;
- підвищення податків і чим українська система оподаткування відрізняється від російської.
А також про курс, бюджет і базовий прогноз на найближчий рік.
Залишаємо посилання на інтерв'ю тут.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
- вплив мобілізації на економіку;
- залежність від допомоги США і можливе президентство Трампа;
- підвищення податків і чим українська система оподаткування відрізняється від російської.
А також про курс, бюджет і базовий прогноз на найближчий рік.
Залишаємо посилання на інтерв'ю тут.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👍29❤7😁1🥴1
🤝 До кінця року Україна може повністю закрити цивільні видатки бюджету завдяки міжнародній допомозі. Проте ситуація з фінансуванням війська залишається складною.
Спільно з колегами з Інституту аналітики та адвокації, ІЕД та DiXi Group продовжуємо стежити за виконанням Україною вимог МВФ та ЄС.
Найважливіше з моніторингу за останній місяць.
🌐 По МВФ:
- У липні, після успішного перегляду програми МВФ, Україна отримала п'ятий транш у розмірі $2,2 млрд. Вперше за історію співпраці з МВФ Україна змогла успішно пройти четвертий перегляд програми.
- Оновлений Меморандум з МВФ містить ще два нові маяки з терміном виконання наприкінці жовтня: реформа митниці та скасування “правок Лозового”
- Якщо п'ятий та шостий перегляди програми також будуть успішними, то ми зможемо отримати ще понад $2 млрд сумарно до кінця року
🇪🇺По ЄС (План України та Ukraine Facility):
- За виконання індикаторів ІІ кварталу Україна зможе отримати транш на суму близько €4,2 млрд найпізніше у вересні. За виконання індикаторів ІІІ кварталу ми отримаємо приблизно таку ж суму.
- У III кварталі 2024 року Україна має вже один виконаний індикатор: вже ухвалено рішення про збільшення штату співробітників САП.
Загальні спостереження:
✅ Україна успішно виконує зобов’язання перед міжнародними партнерами, тож фінансування пріоритетних видатків, які не відносяться до оборони та безпеки, на цей рік має бути закрито. Проте є ризик повністю не покрити фіскальний розрив, який виник через додаткові потреби війська на суму 500 млрд грн
❓Наступного року ситуація з фінансуванням усіх статей видатків поки що виглядає туманно. З $32 млрд цивільних видатків наразі підтверджені транші від МВФ та ЄС на суму близько $15,2 млрд. Чи буде надходити як військова, так і фінансова допомога від США — взагалі невідомо. Рішенням може стати надання Україні доходів від російських активів.
Подивитися повну презентацію можна за посиланням.
Спільно з колегами з Інституту аналітики та адвокації, ІЕД та DiXi Group продовжуємо стежити за виконанням Україною вимог МВФ та ЄС.
Найважливіше з моніторингу за останній місяць.
🌐 По МВФ:
- У липні, після успішного перегляду програми МВФ, Україна отримала п'ятий транш у розмірі $2,2 млрд. Вперше за історію співпраці з МВФ Україна змогла успішно пройти четвертий перегляд програми.
- Оновлений Меморандум з МВФ містить ще два нові маяки з терміном виконання наприкінці жовтня: реформа митниці та скасування “правок Лозового”
- Якщо п'ятий та шостий перегляди програми також будуть успішними, то ми зможемо отримати ще понад $2 млрд сумарно до кінця року
🇪🇺По ЄС (План України та Ukraine Facility):
- За виконання індикаторів ІІ кварталу Україна зможе отримати транш на суму близько €4,2 млрд найпізніше у вересні. За виконання індикаторів ІІІ кварталу ми отримаємо приблизно таку ж суму.
- У III кварталі 2024 року Україна має вже один виконаний індикатор: вже ухвалено рішення про збільшення штату співробітників САП.
Загальні спостереження:
✅ Україна успішно виконує зобов’язання перед міжнародними партнерами, тож фінансування пріоритетних видатків, які не відносяться до оборони та безпеки, на цей рік має бути закрито. Проте є ризик повністю не покрити фіскальний розрив, який виник через додаткові потреби війська на суму 500 млрд грн
❓Наступного року ситуація з фінансуванням усіх статей видатків поки що виглядає туманно. З $32 млрд цивільних видатків наразі підтверджені транші від МВФ та ЄС на суму близько $15,2 млрд. Чи буде надходити як військова, так і фінансова допомога від США — взагалі невідомо. Рішенням може стати надання Україні доходів від російських активів.
Подивитися повну презентацію можна за посиланням.
RRR4U Консорціум
Моніторинг виконання програми МВФ та допомоги ЄС (липень 2024) - RRR4U Консорціум
Консорціум RRR4U продовжує регулярний моніторинг виконання Україною умов програми фінансування МВФ та реалізації Плану України, виконання якого є підставою для отримання бюджетної підтримки від ЄС в межах Ukraine Facility. Моніторинг №7 враховує підсумки…
👍19🤔1
⚡️ “Укренерго” укладатиме 5-річні контракти з бізнесом для розбудови розподіленої генерації.
Переможці відповідних конкурсів матимуть до вересня 2025 року побудувати електростанцію чи установку, здатну підтримувати балансування енергосистеми.
“Ми будемо укладати контракт з іще не побудованими електростанціями на 5 років вперед. Ми будемо зобов'язуватись по визначеній на аукціоні ціні викуповувати у них послугу збалансування”, - коментує голова правління НЕК Володимир Кудрицький.
При цьому тариф, який пропонує ”Укренерго”, буде прив’язаний до курсу євро та вищим, ніж платять оператори європейських енергосистем.
На слайді — приклад з розрахунком станції потужністю 10МВт. Навіть за базового варіанту, коли підприємство покриває тільки свої потреби, економія від власної генерації замість мережевої становитиме приблизно €3,5 млн/рік.
Якщо бізнес ще і продаватиме е/е у години коли не працює ≈ €0,8 млн; а якщо разом з e/e ще й тепло взимку ≈ €2,5 млн
Нагадуємо, що у нашому подкасті “Що з економікою”, присвяченому енергетиці, ми обговорювали, що на ринок будівництва власної генерації вже заходять такі приватні компанії, як МХП, “Епіцентр”, “Біосфера”.
Слухайте на зручних платформах або дивіться на YouTube.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Переможці відповідних конкурсів матимуть до вересня 2025 року побудувати електростанцію чи установку, здатну підтримувати балансування енергосистеми.
“Ми будемо укладати контракт з іще не побудованими електростанціями на 5 років вперед. Ми будемо зобов'язуватись по визначеній на аукціоні ціні викуповувати у них послугу збалансування”, - коментує голова правління НЕК Володимир Кудрицький.
При цьому тариф, який пропонує ”Укренерго”, буде прив’язаний до курсу євро та вищим, ніж платять оператори європейських енергосистем.
На слайді — приклад з розрахунком станції потужністю 10МВт. Навіть за базового варіанту, коли підприємство покриває тільки свої потреби, економія від власної генерації замість мережевої становитиме приблизно €3,5 млн/рік.
Якщо бізнес ще і продаватиме е/е у години коли не працює ≈ €0,8 млн; а якщо разом з e/e ще й тепло взимку ≈ €2,5 млн
Нагадуємо, що у нашому подкасті “Що з економікою”, присвяченому енергетиці, ми обговорювали, що на ринок будівництва власної генерації вже заходять такі приватні компанії, як МХП, “Епіцентр”, “Біосфера”.
Слухайте на зручних платформах або дивіться на YouTube.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👍25⚡13🔥4❤2
📌Опублікували оновлення у нашому Трекері економіки під час війни. На графіку — дані по фінансовій підтримці.
У липні Україна отримала лише $2,2 млрд допомоги у вигляді кредиту від МВФ. Це покрило близько 52% потреб держбюджету на місяць.
У серпні ситуація покращилася. Уряд вже отримав $3,9 млрд гранту від США — це перша в цьому році американська виплата, що одразу займе половину від усієї бюджетної допомоги США у 2024 році ($7,85 млрд).
А також очікує ще на €4,2 млрд євро в рамках програми ЄС Ukraine Facility.
☝️Нагадаємо, що від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони; такі видатки займають приблизно половину бюджету.
Всі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної фінансової допомоги — у 2024 потреба у такому зовнішньому фінансуванні складає $38 млрд (вже отримано $20 млрд).
Більше деталей — на сторінці Трекеру.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
У липні Україна отримала лише $2,2 млрд допомоги у вигляді кредиту від МВФ. Це покрило близько 52% потреб держбюджету на місяць.
У серпні ситуація покращилася. Уряд вже отримав $3,9 млрд гранту від США — це перша в цьому році американська виплата, що одразу займе половину від усієї бюджетної допомоги США у 2024 році ($7,85 млрд).
А також очікує ще на €4,2 млрд євро в рамках програми ЄС Ukraine Facility.
☝️Нагадаємо, що від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони; такі видатки займають приблизно половину бюджету.
Всі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної фінансової допомоги — у 2024 потреба у такому зовнішньому фінансуванні складає $38 млрд (вже отримано $20 млрд).
Більше деталей — на сторінці Трекеру.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👍17
🚬 Наш податковий експерт Юрій Гайдай сьогодні слідкував за засіданням Податкового Комітету Ради щодо детінізації ринку тютюну. Знову відзначимо наскільки важливим є ефективність Бюро економічної безпеки.
Нагадаємо:
- З початком повномасштабного вторгнення частка ринку нелегального тютюну збільшилась до рекордних 20%. У кіосках та телеграм-каналах можна було купити і підробки і продукцію призначену для магазинів duty free;
- Протидіяти нелегальній торгівлі тютюном повинні БЕБ та Нацполіція (на місцях), але це вдається їх лише частково (наприклад, блокування Винниківської тютюнової фабрики);
- Зокрема для детінізації цього ринку у грудні 2022 було створено ТСК з питань економічної безпеки, для якої ми у ЦЕС спільно з колегами з інших організацій готуємо аналітику (за підтримки уряду Великої Британії);
- У серпні 2023-го Рада заборонила виробництво сигарет для duty free;
- У квітні 2024 року загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні знизився до 18% (проти 19,1% на початку 2024 року);
- Попри це від початку 2024 року обсяги підроблених цигарок на ринку зросли з 8,7% до 10,1%;
- Станом на перше півріччя 2024 року, втрати держбюджету оцінюються в 23,4 млрд грн, а обсяг тіньового ринку сигарет становить 6,8 млрд шт;
🧩 Хоча на стороні виробництва БЕБ зараз відпрацьовує (як пише голова Комітету Данило Гетманцев: "на сьогодні всі виробники тютюну, які не співпрацюють із слідством зупинені"), але є ще багато роботи на боці збуту контрафакту.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Нагадаємо:
- З початком повномасштабного вторгнення частка ринку нелегального тютюну збільшилась до рекордних 20%. У кіосках та телеграм-каналах можна було купити і підробки і продукцію призначену для магазинів duty free;
- Протидіяти нелегальній торгівлі тютюном повинні БЕБ та Нацполіція (на місцях), але це вдається їх лише частково (наприклад, блокування Винниківської тютюнової фабрики);
- Зокрема для детінізації цього ринку у грудні 2022 було створено ТСК з питань економічної безпеки, для якої ми у ЦЕС спільно з колегами з інших організацій готуємо аналітику (за підтримки уряду Великої Британії);
- У серпні 2023-го Рада заборонила виробництво сигарет для duty free;
- У квітні 2024 року загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні знизився до 18% (проти 19,1% на початку 2024 року);
- Попри це від початку 2024 року обсяги підроблених цигарок на ринку зросли з 8,7% до 10,1%;
- Станом на перше півріччя 2024 року, втрати держбюджету оцінюються в 23,4 млрд грн, а обсяг тіньового ринку сигарет становить 6,8 млрд шт;
🧩 Хоча на стороні виробництва БЕБ зараз відпрацьовує (як пише голова Комітету Данило Гетманцев: "на сьогодні всі виробники тютюну, які не співпрацюють із слідством зупинені"), але є ще багато роботи на боці збуту контрафакту.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
😁18🤯7👍2
Примусова робота на оборонку, обов'язкові депозити з зарплати та агресивне підвищення податків
🇺🇸 На прикладі США у Другій світовій війні переказуємо лонгрид про економіку на «воєнних рейках» від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.
По суті, реалізували "воєнне кейнсіанство", керуючись ідеями Джона Мейнарда Кейнса. Основою воєнного кейнсіанства є значне збільшення бюджетного дефіциту для стимулювання економіки.
Але це стимулювання стосується конкретно — збільшення виробництва в оборонній промисловості та забезпечення максимальної зайнятості. Держава активно втручається в ринок, щоб її витрати були спрямовані тільки на ті сектори економіки, які допомагають наблизити перемогу.
💬 «За військового кейнсіанства виробництво зростає, викручуючи ринок праці до майже нульового безробіття, при цьому виробництво та імпорт споживчих товарів зменшуються.
Звісно, нульове безробіття та спад пропозиції споживчих товарів веде до інфляції, від якої втрачають прості робітники на найбідніші», — пише Юрій Гайдай.
Що з цим робили у США?
1) Регулювання цін на базові споживчі товари, щоб забезпечити їх доступність (розподілом займається держава), і відпускання цін на все решта, щоб там вже риночок порішав, кому дістанеться.
Причому коло базових соціальних товарів було вузьке. Зовсім базові продукти. Наприклад ціни на м'ясо, яйця, овочі 一 не фіксувалися, і добряче росли, незважаючи на певні обмеження.
2) Фіскальне стимулювання на фоні спаду пропозиції створює "навіс заощаджень" робітників, який загрожує інфляцією, незважаючи на регулювання цін, талони і т.п. У нас цей навіс теж виник, він вилучається квазі-ринковим способом, через ланцюжок депозити -> депозитні сертифікати + ОВДП.
3) Через агресивне регулювання, впродовж війни доходи працівників росли швидше, ніж доходи бізнесу.
💬 «Доходи працівників росли випереджаючими темпами лише в приватному секторі, через дефіцит робочої сили.
А чому був дефіцит? Бо була частково примусова "робоча мобілізація" різними інструментами на підприємства, які виконували державні оборонні замовлення.
І на цих підприємствах зростання зарплат було адміністративно обмежене офіційним рівнем інфляції, який був нижчим за фактичний. Це дозволяло обмежувати зростання видатків держави на оборонні замовлення.
Звільнятися з роботи у критичних галузях було заборонено. Страйки і "качання прав" профспілками були заборонені.
Так само була потужна пропаганда по залученню жінок та інших категорій, які раніше не були складовою робочої сили, для заміщення вакансій, які звільнилися через мобілізацію чоловіків до армії», — додає Гайдай.
4) Надлишки грошей в економіці, які могли бути витрачені непродуктивно, вилучалися на фінансування війни також через надзвичайно агресивне підвищення податків:
- оподаткування доходів фізосіб починалося з 19%, а для великих доходів маржинальна ставка сягала 95% на кінець війни.
- акцизи на тютюн та алкоголь були підвищені, та поширені на товари розкоші та розваги, зокрема з метою зменшення їх споживання.
💬 «За деякими критеріями РФ зараз значно ближча до цих «воєнних рейок», наприклад, безробіття у них близьке до нуля, а у нас — близько 18% за останніми оцінками InfoSapiens, і це непозволима розкіш під час війни.
✍️ Чому у нас ці напрямки не адресуються агресивно? (Тут виношу за дужки економічну доцільність у наших обставинах, кожен крок потребує глибшого аналізу). Такі кроки були б дуже непопулярні. ОП та Уряд до останнього уникали навіть поміркованого підвищення податків.
Уявляєте собі директивне працевлаштування через примусову мобілізацію працівників? А загороджувальні податки на імпорт? А примусові депозити у Приват?) Я — не дуже.
Але все ж потрібно шукати м'які інструменти, які формуватимуть економіку у напрямку, що наближатиме нас до перемоги. І мати сміливість їх запроваджувати», — резюмує старший економіст ЦЕС.
Повний текст тут.
«Що з економікою?» 一 канал Цетру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
🇺🇸 На прикладі США у Другій світовій війні переказуємо лонгрид про економіку на «воєнних рейках» від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.
По суті, реалізували "воєнне кейнсіанство", керуючись ідеями Джона Мейнарда Кейнса. Основою воєнного кейнсіанства є значне збільшення бюджетного дефіциту для стимулювання економіки.
Але це стимулювання стосується конкретно — збільшення виробництва в оборонній промисловості та забезпечення максимальної зайнятості. Держава активно втручається в ринок, щоб її витрати були спрямовані тільки на ті сектори економіки, які допомагають наблизити перемогу.
💬 «За військового кейнсіанства виробництво зростає, викручуючи ринок праці до майже нульового безробіття, при цьому виробництво та імпорт споживчих товарів зменшуються.
Звісно, нульове безробіття та спад пропозиції споживчих товарів веде до інфляції, від якої втрачають прості робітники на найбідніші», — пише Юрій Гайдай.
Що з цим робили у США?
1) Регулювання цін на базові споживчі товари, щоб забезпечити їх доступність (розподілом займається держава), і відпускання цін на все решта, щоб там вже риночок порішав, кому дістанеться.
Причому коло базових соціальних товарів було вузьке. Зовсім базові продукти. Наприклад ціни на м'ясо, яйця, овочі 一 не фіксувалися, і добряче росли, незважаючи на певні обмеження.
2) Фіскальне стимулювання на фоні спаду пропозиції створює "навіс заощаджень" робітників, який загрожує інфляцією, незважаючи на регулювання цін, талони і т.п. У нас цей навіс теж виник, він вилучається квазі-ринковим способом, через ланцюжок депозити -> депозитні сертифікати + ОВДП.
3) Через агресивне регулювання, впродовж війни доходи працівників росли швидше, ніж доходи бізнесу.
💬 «Доходи працівників росли випереджаючими темпами лише в приватному секторі, через дефіцит робочої сили.
А чому був дефіцит? Бо була частково примусова "робоча мобілізація" різними інструментами на підприємства, які виконували державні оборонні замовлення.
І на цих підприємствах зростання зарплат було адміністративно обмежене офіційним рівнем інфляції, який був нижчим за фактичний. Це дозволяло обмежувати зростання видатків держави на оборонні замовлення.
Звільнятися з роботи у критичних галузях було заборонено. Страйки і "качання прав" профспілками були заборонені.
Так само була потужна пропаганда по залученню жінок та інших категорій, які раніше не були складовою робочої сили, для заміщення вакансій, які звільнилися через мобілізацію чоловіків до армії», — додає Гайдай.
4) Надлишки грошей в економіці, які могли бути витрачені непродуктивно, вилучалися на фінансування війни також через надзвичайно агресивне підвищення податків:
- оподаткування доходів фізосіб починалося з 19%, а для великих доходів маржинальна ставка сягала 95% на кінець війни.
- акцизи на тютюн та алкоголь були підвищені, та поширені на товари розкоші та розваги, зокрема з метою зменшення їх споживання.
💬 «За деякими критеріями РФ зараз значно ближча до цих «воєнних рейок», наприклад, безробіття у них близьке до нуля, а у нас — близько 18% за останніми оцінками InfoSapiens, і це непозволима розкіш під час війни.
✍️ Чому у нас ці напрямки не адресуються агресивно? (Тут виношу за дужки економічну доцільність у наших обставинах, кожен крок потребує глибшого аналізу). Такі кроки були б дуже непопулярні. ОП та Уряд до останнього уникали навіть поміркованого підвищення податків.
Уявляєте собі директивне працевлаштування через примусову мобілізацію працівників? А загороджувальні податки на імпорт? А примусові депозити у Приват?) Я — не дуже.
Але все ж потрібно шукати м'які інструменти, які формуватимуть економіку у напрямку, що наближатиме нас до перемоги. І мати сміливість їх запроваджувати», — резюмує старший економіст ЦЕС.
Повний текст тут.
«Що з економікою?» 一 канал Цетру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👍26🔥6😁5👏2❤1👎1
Вони подешевшали на 60% порівняно з серпнем 2023 року, повідомляє EastFruit.
❓️Як це вплинуло на інфляцію?
За даними Держстату, вага кавунів у кошику розрахунку індексу трохи більше 0,2%.
Минулого року в Україні було вирощено 216 тис. т кавунів. Цьогоріч врожай почали збирати наприкінці червня. Гуртова ціна вже впала до 3-8 грн/кг, у найбільших роздрібних мережах кавуни коштують від 12,90 грн/кг.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤40😁22👍10❤🔥3🕊3👏1🤯1
Будь ласка, досить кидати гіфки кавунів в коментарях 🍉
😁93❤2🕊2😨2👍1🙏1👀1🫡1
Цієї теми ми торкнулись у нашому подкасті з Олексієм Геращенком, економістом та викладачем Києво-Могилянської бізнес-школи.
«Зараз виглядає так, що менше ніж $50 млрд на рік не можна витрачати на оборону – це наша нижня межа, і ми маємо стільки коштів зібрати.
Якщо вони [росіяни] починають витрачати більше, нам треба витримувати хоча би співвідношення 1:3», 一 вважає Геращенко.
На думку Олексія підвищення податків у довготривалій війні не уникнути, але це має бути планово і системно.
«Я би розвернув дискусію в сторону, чи є альтернатива отримати цифру 125 млрд грн у вигляді додаткових податків іншим чином. Я вважаю, що її отримати іншим чином потенційно можливо, виконуючи в тому числі зобов'язання перед партнерами, не чіпаючи основні податки. Те, що стосується акцизів, солодкої води — так, звідти можна брати додаткові кошти.
Що стосується ПДВ, ПДФО, ЄСВ, податку на прибуток — я вважаю, що це треба робити системно, комплексно, на базі цифр 2025 року. Складати реалістичний бюджет і формувати ці ставки там», 一 резюмує пан Геращенко.
❓Що думаєте про позицію Олексія?
Якщо вірити даним російських розслідувачів з липня 2023 по червень 2024 виплати російським військовим та компенсації їхнім родинам становили від 2,75 до 3 трлн рублів (близько 1,4 трлн грн). Тоді як весь запланований український бюджет на оборону у 2024 році становить близько 1,7 трлн грн.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍24🤡4👏3🤯2
У липні індекс очікувань ділової активності НБУ трохи покращився до 44,4 порівняно з 43,6 у червні.
Серед бізнесу переважають негативні очікування, але в усіх секторах настрої покращилися. Головним чинником стала стабілізація ситуації з енергопостачанням.
🏗️ Найбільш позитивними виявилися будівельники: крім сезонного пожвавлення, вони вдячні бюджетному фінансуванню на будівництво і відновлення житла та інфраструктури.
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤15👍11🤷♂2👏1