💫 Подкаст з Владиславом Рашкованом про те, куди котиться світова економіка, став другим за популярністю на нашому каналі 

Запрошуємо слухати. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Інфляція може бути вище, ніж прогнозували, через війну на Близькому Сході — НБУ

НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15%. Обрали найцікавіше з релізу регулятора:

▪️ Інфляція зросла до 7,6% р/р. Інфляція може бути вищою, ніж прогнозувалося, через подорожчання енергоресурсів на тлі війни на Близькому Сході. Очікування населення також погіршилися, що посилює інфляційний тиск.

«Якщо війна на Близькому Сході буде тривалою, світові ціни на енергоресурси з високою ймовірністю суттєво відхилятимуться від траєкторії прогнозу НБУ. Це, з одного боку, додатково посилюватиме інфляційний тиск в Україні. З іншого, – збільшуватиме спроможність росії продовжувати повномасштабну війну».  

▪️З початку року Україна отримала $5,5 млрд фінансування. Зовнішня допомога дає змогу фінансувати дефіцит бюджету. Міжнародні резерви залишалися на високому рівні та на кінець лютого становили близько $55 млрд.

▪️ Кредитування зростає темпами понад 30% р/р попри жорсткіші монетарні умови. Поточний рівень ставки не стримує цей процес.

▪️ За умови збереження суттєвих проінфляційних ризиків НБУ утримається від пом’якшення процентної політики. У випадку зростання інфляції НБУ буде готовий підвищити облікову ставку та вжити додаткових заходів для підтримання цінової стабільності.

👉 Більше про політику НБУ та її вплив на доступність кредитних ресурсів для бізнесу обговоримо вже сьогодні о 17:00.

Зареєструватися за посиланням.

Спікери:

▪️ Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за мікро-, малий та середній бізнес;
▪️ Сергій Ніколайчук, перший заступник голови Національного банку України; 
▪️ Андрій Телюпа, радник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Шукаємо дизайнера/дизайнерку на парт-тайм або постійний фриланс

Наш ідеальний кандидат:

▪️ Уважний до деталей;
▪️ Може працювати за шаблоном та створювати нове;
▪️ Має досвід дизайнування обкладинок в YouTube;
▪️ Дотримується дедлайнів;
▪️ Досвідчений користувач Adobe Photoshop, Adobe Illustrator, Figma, Microsoft Office;
▪️ Володіє українською та може працювати з англійською.

Що ми пропонуємо:

▪️ Гідна оплата праці;
▪️ Широкий спектр напрямків роботи, підтримка творчих ідей та ініціатив;
▪️ Можливість працювати як в офісі, так і віддалено.

Чекаємо на ваші резюме та портфоліо: office@ces.org.ua

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💵 Війна в Ірані зміцнила долар і послабила гривню

28 лютого США та Ізраїль почали війну проти Ірану, що спричинило зростання цін на нафту через блокування Ормузької протоки (через яку проходить 20% світової нафти).

На цьому тлі інвестори закуповують облігації США як безпечний актив, і долар зміцнився на 2–4%.

Це послабило гривню більш ніж на 2% за два тижні.

Раніше ми писали про те, як війна в Ірані вплине на ціни в Україні.

Графік: огляд економіки від ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Лише 5% інвестицій компанії фінансують за рахунок банківських кредитів. Решту коштів шукають самостійно

Учора ми провели подію про кредитування для бізнесу, говорили про те, кого зараз фінансують найбільше, чи є плани в уряду та НБУ збільшувати кредитування. 

Переказуємо головне:

▪️ Кредитування рік-до-року зростало найбільше у трьох секторах 一 торгівлі (більше 50% нових позик), переробній промисловості та сільському господарстві. За оперативною статистикою, у лютому 2026 року чисті гривневі кредити бізнесу у банках зросли на 33,5% р/р.

▪️ Середньострокові кредити (1-5 років), зокрема і на підтримку енергетичної автономії та виробництва, пов‘язаного з обороною, зросли на 30% р/р.

▪️ Втім як і раніше банківське кредитування забезпечує лише 5% фінансування капітальних інвестицій.

Уряд, у свою чергу, хоче розвивати кредитування для бізнесу на прифронтових територіях та розширювати для переробної промисловості. Крім цього, сподівається на підтримку міжнародних фінансових інституцій. Про це розповів Андрій Телюпа, радник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України на нашій події учора:

«Поки значна частина банківського сектору залишається державною, ми вважаємо, що державні банки мають виконувати не лише функцію наповнення бюджету для Міністерства фінансів, а й відігравати активну роль у розвитку та підтримці бізнесу. Зокрема, уряд працює над розширенням кредитування енергетичного сектору.

Якщо бачимо обмежений доступ до фінансування на прифронтових територіях, спрямовуємо підтримку передусім у ці регіони. Окремий акцент робимо на інвестиційних кредитах, адже вони мають більший мультиплікативний ефект для економіки та зростання ВВП.

Пріоритетом є переробна промисловість; водночас у межах програми «5-7-9» ми поступово скорочуємо фінансування обігового капіталу, переорієнтовуючись на проєкти з більшою доданою вартістю та потенціалом зростання.

Паралельно, окрім «5-7-9», разом із банками, урядом і Національним банком працюємо над розширенням кредитування, зокрема з фокусом на енергетику напередодні опалювального сезону.

Наразі ключові обмеження — не стільки рівень ставок, які вже є відносно прийнятними для бізнесу, скільки питання застави та регуляторних вимог. Саме тому ми посилюємо інструменти портфельних гарантій, а також розширюємо міжнародні гарантійні програми».

👉 Презентація від ЦЕС та запис події 一 за посиланням. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

🏦 Навіщо банкам кешбек та як українці відкладають гроші?

Записали подкаст з Дмитром Мусієнком, членом Правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу.

Говоримо про те:

▪️ Як працює кешбек і чому він вигідний для банків?
▪️ Як змінились витрати українців за час війни?
▪️ Чи скорочуватиме ПриватБанк кількість фізичних відділень?

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Текстову версію додамо на сайт ЦЕС згодом.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⬇️ Виробництво металургії падає через високі витрати на електроенергію та європейський податок CBAM

У лютому виробництво в металургії скоротилося на 10–20% р/р через відключення електроенергії, високі енергетичні витрати, логістичні збої та вплив CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism — це механізм прикордонного вуглецевого коригування ЄС).

Нагадаємо, що механізм CBAM 一 це інструмент ЄС, який встановлює податок на імпорт товарів з високим вуглецевим слідом, таких як сталь, цемент, добрива та електроенергія. Він почав діяти для українських виробників із початку 2026 року. 

За оцінками GMK Center, CBAM вплине приблизно на 15% українського експорту (цемент, добрива, чавун і прокат тощо), а втрати експорту можуть сягнути $4,7 млрд у 2026–2030 роках, починаючи з $400 млн у 2026 році.

Графік: огляд економіки за місяць.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📲 Виклали датасет з результатами опитувань українських біженців на нашому сайті і на GitHub

Буде цікаво тим, хто любить закопатися у цифри. 

Нагадаємо, що оцінками нашої нової хвилі дослідження, станом на січень 2026 року за кордоном перебуває 5,6 млн українських біженців.

Соцвиплати складають лише 17% доходу їхнього доходу. Тоді як зарплата чи дохід від бізнесу за кордоном — 50%. 

Більше про це на графіку та на нашій великій інтерактивній сторінці. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

📩 Отримати коментар для медіа: press@ces.org.ua

🟢 Ми в Instagram

💶 Україна ризикує втратити майже €7 млрд через невиконання програм партнерів

Українські уряд та парламент не змогли виконати низку реформ за програмами Ukraine Facility, Світового банку та МВФ.

Ідеться про більше 20 урядових рішень та законопроєтків в енергетичній, транспортній, фінансовій сферах, а також про ПДВ для ФОПів і оподаткування посилок до €150. Детальніше про це пише Forbes. 

У Верховній Раді визнають проблему з голосуванням, і кажуть про різні причини: політичний протест проти дій уряду, вплив антикорупційних розслідувань НАБУ і САП (атмосфера напруження і страху в парламенті).

Скільки коштів зараз недоотримує державний бюджет і чи є шанс розблокувати роботу Ради?

Обговоримо ці питання під час заходу 31 березня о 16:00 у Zoom. Реєстрація доступна за посиланням.

Запрошені спікери:

▪️ Ярослав Железняк, народний депутат, Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;
▪️ Дарія Марчак, Заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України;
▪️ Бенуа Меснар, голова відділу економічної та секторальної політики Служби України, DG NEAR, Європейська Комісія;
▪️ Андрій Мотовиловець, народний депутат, Член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;
▪️ Представники МВФ; (участь уточнюється)

Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму – https://rrr4u.org/

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У Financial Times вражені українським ринком праці під час війни. І посилаються на наше дослідження про біженців

Учора на FT вийшла стаття про ринок праці в Україні під час війни. Переказуємо головне:

▪️ Україна стала першим кейсом, де можливо системно аналізувати ринок праці під час війни завдяки цифровізації даних. Загалом війна призвела до втрати приблизно чверті робочої сили 一 мобілізація, біженці, втрати, а також різкого падіння попиту на працю 一 вакансії зменшилися вдвічі у перший рік повномасштабки.

▪️ Серед інших викликів на ринку праці 一 невідповідність навичок і регіонів (переміщення зі сходу на захід, еміграція освічених жінок) та швидка структурна перебудова економіки (зростання оборонного сектору, спад туризму).

▪️ Водночас авторка матеріалу вражена стійкістю українського ринку праці. Цю стійкість підтримують як міжнародна фінансова допомога, так і гнучкість роботодавців і працівників (жінки в «чоловічих» професіях, старші працівники, інклюзія), а також дистанційна робота.

▪️ Хоч і завершення війни поверне частину військових додому, очевидно, що багато біженців планують залишитися в нових країнах проживання.

Дослідження ЦЕС про українських біженців показує, що близько 43% біженців мають намір повернутися, тоді як 36% — ні. Що особливо проблематично для демографії, старші люди частіше схильні повертатися, тоді як молодші — залишатися за кордоном.

«Втім, це виклик майбутнього. Наразі ж здатність українського ринку праці функціонувати протягом років активної війни є вражаючим досягненням. Це також нагадування про те, що ведення війни залежить не лише від військової сили, а й від економічної стійкості», 一 завершують матеріал FT.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 Три причини, чому в ПриватБанку високі комісії

Цього тижня записали подкаст з Дмитром Мусієнком, членом Правління ПриватБанку з питань роздрібного бізнесу.

Станом на кінець 2025 року ПриватБанком користується 18,2 млн користувачів 一 це найбільший український банк.

У банкоматах ПриватБанку комісія на зняття готівки 1% від суми. А переказ коштів, наприклад, з карти «Універсальна» на рахунок іншого українського банку: 0,5% (мінімум 5 грн). Дмитро пояснює, чому так:

1️⃣ Велика фізична інфраструктура. 1000 відділень, понад 7 000 банкоматів, близько 350 000 POS-терміналів по всій країні. Усе це потрібно обслуговувати й постійно оновлювати.

«Не можна порівнювати ПриватБанк, який має тисячу відділень, більше 7 тисяч банкоматів, 12 тисяч терміналів, із банком, який знаходиться тільки в застосунку. Це інша модель та інші витрати», 一 пояснює Дмитро Мусієнко.

2️⃣ Кібербезпека та операційна стабільність.
Після початку повномасштабного вторгнення банк перевів операційні процеси в хмару, щоб уникнути ризиків знищення дата-центрів. Також банк оперує величезними обсягами чутливих даних клієнтів. Їхній захист — це постійні інвестиції в технології та системи безпеки.

3️⃣ Податки та дивіденди державі.
ПриватБанк — один із найбільших платників податків. Крім того, він спрямовує 80% прибутку у вигляді дивідендів державі, що також впливає на фінансову модель.

«За останні чотири роки девальвація гривні була, здається, близько 60%. Ми не піднімали комісії навіть на одну гривню. Комісії, які були в нас у 2021 році до початку війни, такими самими залишаються і в 2025 році», 一 підкреслює Дмитро Мусієнко.

👉Дізнатися більше про роботу ПриватБанку можна в подкасті «Що з економікою?» або розшифровці за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

В Україні на одного увʼязненого витрачають майже середню зарплату 一 20 тис. грн на місяць. Але ці витратити не покращують умови перебування

Ми підготували аналіз видатків невоєнного бюджету-2026 та пропозиції, що варто покращити. Другим в серії, після аналізу соцвидатків, йде дослідження про громадський порядок, безпеку та судову владу. 

На фінансування тюрем, слідчих ізоляторів та органів пробації у 2026 році закладено близько 11,5 млрд грн. У перерахунку на одного ув’язненого це майже 20 тис. грн на місяць — сума, що майже відповідає середній зарплаті в Україні. 

Проте значні витрати не транслюються в гідні умови перебування, що говорить про необхідність аналізу ефективності використання коштів.

Скоротити видатки через пом’якшення покарань за «легкі» злочини навряд вдасться, адже три чверті облікованих правопорушень — це тяжкі та особливо тяжкі злочини. 

Додатковим навантаженням стала війна: частина закладів перепрофільована для утримання військовополонених, а органи пробації отримали функції нагляду за учасниками бойових дій.

Ми рекомендуємо провести аудит установ, щоб з’ясувати причини дисбалансу між вартістю утримання та неналежними умовами. 

Також потрібно зменшувати кількість ув’язнених, запроваджуючи альтернативні покарання. Варто більше уваги приділяти поверненню засуджених до нормального життя через працевлаштування. Це допоможе знизити рівень повторних злочинів.

👉 Більше про це 一 у нашому новому дослідженні.

Дослідження підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram  

Україна втратить майже половину імпорту газу, якщо наміри Орбана припинити постачання газу підтримають. Але є і альтернативні шляхи поставок

Прем'єр Угорщини Віктор Орбан наказав з липня припинити поставки газу через його країну до України.

Минулого року через угорський напрямок надійшло орієнтовно 2,9 млрд кубометрів газу — це приблизно 45% усього імпорту. 

У разі повної зупинки це, безумовно, відчутний обсяг. Хоча Україна може розглянути інші варіанти постачання, вони будуть щонайменше дорожчими.

«Ці обсяги можна замістити імпортом через інші пропускні точки — насамперед Словаччину та Польщу, або Трансбалканський газовий коридор. Водночас транспортування газу через альтернативні точки може виявитися дорожчим, а також може потребувати укладання нових контрактів тощо», — зазначила наша старша економістка Наталя Колесніченко в матеріалі Фокус.

Додамо, що парламентські вибори в Угорщині відбудуться 12 квітня 2026 року. Основними конкурентами є владна партія Віктора Орбана «Фідес» та опозиційна партія «Тиса».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Росіяни використали наш пост про зростання цін в Україні для пропаганди

Про це пише StopFake. Російські канали активно поширювали маніпуляцію, що підвищення військового збору стало основною причиною зростання цін в Україні. 

Насправді ж, як ми зазначали, найбільше ціни зросли на ті категорії товарів та послуг, що постраждали від російської агресії.

Хоч і серйозне порівняння зростання цін в Україні та Росії не має економічного сенсу, ми вирішили подивитися на деякі обрані категорії товарів, які найбільше подорожчали в РФ від початку повномасштабного вторгнення.

Цілком імовірно, що реальне зростання — ще вище, бо більшість російської статистики є ненадійною.

Найбільш ходовий російський товар — горілка — подорожчав за роки великої війни майже вполовину. Закуска теж: помідори, огірки (і банани) стали у два рази дорожчими. 

Також серйозно подорожчав корвалол: на ті самі гроші росіяни тепер зможуть купити тільки вдвічі меншу пляшку.

Окремо відзначимо свідому проукраїнську позицію Росстату: він не визнає окупацію Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, та не включає дані з цих територій до своєї статистики.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Долар по 48, дефіцит електроенергії та менше зростання економіки 一 що у новому макропрогнозі Dragon Capital на 2026-2027 рік

Інвестиційна компанія під керівництвом Олени Білан, головної економістки Dragon Capital та учасниці Наглядової ради ЦЕС підготувала прогноз для двох сценаріїв: базовий (активні бойові дії триватимуть у 2026–2027 роках) та альтернативний (стійке перемир’я в середині 2026 року).

Переказуємо головне про базовий сценарій:

▪️ Середньорічний дефіцит електроенергії може збільшитися до 10% (з 4% торік та 8% у 2024 р.), а пропускна здатність морських та річкових портів знизиться, проте не стане обмеженням для експорту.

▪️ Обсяги зовнішньої підтримки України партнерами залишаться високими, зокрема завдяки новій чотирирічній програмі МВФ обсягом $8,1 млрд та пакету від ЄС обсягом €90 млрд на 2026–2027 роки (Ukraine Support Loan – USL).

▪️ Основним рушієм зростання економіки стане внутрішній ОПК, який зможе суттєво наростити виробництво завдяки додатковому фінансуванню.

▪️ Тимчасову підтримку економіці в цьому році надасть експорт зернових і олійних, який, як очікується, зросте на 30% р/р.

▪️ НБУ, ймовірно, продовжить обережно ставитися до темпів послаблення гривні і дозволить лише помірну її девальвацію до 45,5 грн/$ цього року та 48 грн/$ наступного.

▪️ Зростання реального ВВП у 2026 році сповільниться до 1,5% р/р, що трохи вище, ніж попередній прогноз 1% завдяки збільшенню фінансування ОПК, та до 0,5% у 2027 році, з 1,8% у 2025 р. Темпи зростання економіки залежатимуть від масштабу пошкоджень критичної інфраструктури.

👉 Нагадаємо, що минулого року ми зібрали консенсус-прогноз 9-ти організацій щодо головних економічних показників на цей рік. За їхніми прогнозами курс долара на кінець року буде 45,2 грн/$ (середнє), інфляція 一 7,1%. Більше 一 у презентації.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

7 книжок, які радить заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован в нашому подкасті «Що з економікою?»  

📖 «The Worlds I See: Curiosity, Exploration, and Discovery at the Dawn of AI» від Dr. Fei-Fei Li

«Це книжка, написана Фей-Фей Лі, вона не про великі мовні моделі, а про те, чим займається зараз Фей-Фей Лі в Стенфорді і Ян Лекун у Нью-Йоркському університеті, який недавно пішов з META; це те, що називається World Models. Вони кажуть, що наш світ — це не тільки тексти, це багато того, що знаходиться поза нами. Фей-Фей Лі називає це Special Intelligence, тобто робот повинен розуміти, що це не просто чашка. А якщо вона стоїть на краю, що вона впаде і чому треба її зупинити? Тому що є закони фізики, тому що коли вона впаде, вона розіб’ється».

📖 «Restorative Cities» від Jenny Roe

«Авторка пише про міста, які лікують. Для нас це тема завтрашнього дня. Дженні каже, що багато міст вбиває нас: через трафік, забруднення, клімат, шум. Науковиця бере різні аспекти міста і дивиться на них детально».

📖 «The Technological Republic: Hard Power, Soft Belief, and the Future of the West» від Alexander Karp, а також «The Philosopher in the Valley: Alex Karp, Palantir, and the Rise of the Surveillance State» від Michael Steinberger

«Дві книжки мені дуже не сподобались, але це дуже важливо читати. Вони про Олександра Карпа. Це засновник Palantir. Перша книга називається «Технологічна республіка» — це його філософський трактат. 

А друга називається «Philosopher of the Valley», тобто «Філософ у долині». Це пояснення фактично двох книжок разом. Він показує там своїх tech bros, тобто нову технологічну еліту. І, беручи до уваги, що це Palantir, який зараз на нашій стороні у війні і нам дуже багато допомагає, ми йому дуже вдячні. Але якщо ви почитаєте філософію в книжках про фантастику, там багато написано про погляди цих людей».

📖 «Replaceable You» від Mary Roach

«Фактично книжка розказує, як світ медицини прийшов до того, що майже кожна частина нашого тіла може бути замінена: від носа, руки, ноги, серця і так далі. [...] Для України, на жаль, ця книжка сьогодні, під час війни, дуже актуальна. Там розповідається про всі нові технології і про реконструкцію облич, слуху, очей».

📖 «Read Write Own: Building the Next Era of the Internet» від Chris Dixon

«Книжка, яка також не є моєю зоною компетенції, але я вже сьогодні сказав, я прочитав її в літаку, був у двох відрядженнях — «Read Write Own». Мені її порадила одна людина, яка займається цим напрямком. Це про інтернет і його майбутнє. І тут нове про штучний інтелект. Чому? Тому що вони розказують, як інтернет прийшов до того, щоб можна було читати те, що було написано, Потім вже можна було писати, а зараз це про блокчейн, про те, що ти володієш розподіленими базами даних, але також це про інтернет. Це багато про криптовалюти, про стейблкоїни, про штучний інтелект. 

Зараз що ми маємо? Ми маємо, що багато пише штучний інтелект і багато зараз вже читає штучний інтелект. І тоді виникає таке: якщо це ми будемо бачити в ліміті, то в якийсь момент часу 95% всього, що в інтернеті буде створено штучним інтелектом, і читати будуть штучний інтелект. Ніхто не буде читати статті. Ви будете просити Notebook LM, щоб він зробив маленький опис».

📖 «1929: The Inside Story of The Greatest Crash in Wall Street History» від Andrew Ross Sorkin

«Мені здається, вона буде однією з тих, які отримають нагороду у цьому році. Це Ендрю Росс Соркін про 1929 рік. Він написав її майже як художній трилер, але ця історична книжка про кризу, Велику депресію 1929–1933 років. Він бере дуже короткий період часу і розказує той момент через обличчя експертів, людей, які саме тоді управляли найбільшими банками. Він багато працював з архівами, з людьми, які займалися цією темою».

👉 Послухати подкаст або прочитати розшифровку можна за посиланням.
 
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Металургія помирає? Закриті цехи, дорога електрика та «зелені» податки

Записали подкаст з Олегом Крикавським, директором із зв'язків з державними органами «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Підприємство працює на менш ніж половину своїх потужностей. Разом з втратою важливого видобутку вугілля в Покровську, зараз на галузь тисне європейський податок CBAM (механізм прикордонного вуглецевого коригування ЄС).

Що врятує українську металургію і як вона змінилась за роки війни? Як жінки стали до традиційно «чоловічих» професій, і як ми переорієнтували свій експорт з країн Близького Сходу?

Про це все у подкасті. Згодом додамо лінк на розшифровку.

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи дійсно в України закінчуються кошти і який вихід?

Три дні тому в Bloomberg вийшов матеріал, що в України можуть закінчитися гроші для оплати цивільних видатків та фінансування війни уже в червні. Усе через затримку з великим кредитом від ЄС на €90 млрд, який блокує Угорщина.

За словами високопоставленого співрозмовника з уряду у матеріалі Економічної правди навіть у разі зняття угорського вето, перші кошти в межах кредиту ЄС на €90 млрд надійдуть до українського бюджету у кращому разі у червні. 

Чи зможе Україна втриматися до надходження зовнішнього фінансування залежить значною мірою від подолання внутрішньополітичної кризи. Про неї більше ми писали тут.

Уряд подав на розгляд Ради три окремих 一 про посилки, онлайн-платформи та військовий збір. 

Вимогу МВФ про запровадження ПДВ для ФОПів уряд взагалі вирішив не виносити на розгляд парламенту.

👉 Детальніше про це будемо говорити вже завтра 一 31 березня о 16:00 на події спільно з колегами RRR4U. Запрошені спікери: 

▪️ Ярослав Железняк, народний депутат, Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;
▪️ Дарія Марчак, Заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України;
▪️ Бенуа Меснар, голова відділу економічної та секторальної політики Служби України, DG ENEST, Європейська Комісія;
▪️ Андрій Мотовиловець, народний депутат, Член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;
▪️ Представники МВФ; (участь уточнюється) 

Реєстрація на захід 一 за посиланням. 

Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму – https://rrr4u.org/

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇳🇱 Нідерланди є одним із найбільших інвесторів в Україну серед країн ЄС

Продовжуємо розповідати про економічні відносини України та країн ЄС 一 уже проаналізували більше як третину країн. Найцікавіше з досліджень у вигляді інфографік можна знайти за посиланням. 

▪️ У 2024 році прямі іноземні інвестиції з Нідерландів в Україну склали $10,9 млрд — це приблизно 20% від усіх інвестицій. Водночас значна частина цих інвестицій пов’язана не з реальним виробництвом, а з використанням холдингових структур. Тобто Нідерланди часто виступають як фінансовий «посередник» або хаб для капіталу.

▪️ Так само і українські компанії, зокрема «Астарта» та «Метінвест», використовують нідерландські холдинги для проведення міжнародних фінансових операцій.

▪️ Найбільше Україна в Нідерланди експортує зернові та олійні культуру, мясо, деревину. Нідерланди в Україну 一 фармацевтичну продукцію, транспортні засоби та електрообладнання. У 2024 році Нідерланди посідали 6-те місце серед найбільших ринків збуту для українського експорту (на першому 一 Польща).

▪️ До повномасштабного вторгнення у Нідерландах проживало близько 21 тис. українців. Після початку повномасштабного вторгнення плюс ~133 тис. українців під тимчасовим захистом. Близько 60% українців працездатного віку мають роботу; багато хто з них працює у сфері послуг, логістики, торгівлі та готельного бізнесу.

▪️ У 2025 році Нідерланди стали першим членом НАТО, який застосував новий механізм Альянсу — Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) — виділивши €500 млн на фінансування поставок зброї для України із США, зокрема систем протиповітряної оборони та боєприпасів.

Дізнатися більше 一 на нашому сайті за посиланням.

Матеріал підготовлено Центром економічної стратегії за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» в рамках проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не може бути сприйнятий як відображення поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР Єднання.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Ситуація з бюджетом критична, у квітні вирішальні голосування» 

Про це вчора на нашій події розповів Андрій Мотовиловець, перший заступник голови фракції "Слуга народу".

Нагадаємо, що щомісяця консорціум RRR4U* моніторить виконання умов МВФ та ЄС, під які підв’язана фінансова допомога Україні. Через невиконання умов програм Ukraine Facility та Світового банку Україна ризикує не отримає $7,5 млрд та $3,35 млрд відповідно.

«Вихід я бачу наступний: у квітні у нас наступне засідання 7-10 числа. На 7-8 буде виставлено виключно закони, пов’язані з Facility, МВФ і Світовим банком. Ми постараємося проголосувати всі готові проєкти до другого читання. 28-29 квітня ми будемо голосувати всі другі читання, які будуть підготовлені.

Я буду просити вас вплинути на кожного депутата, якого ви знаєте особисто, для того, щоб він проголосував кожен закон, який включений на ці два дня.
(...) Мені відверто досить страшно за те, що може відбуватися, якщо ми не проголосуємо і не отримаємо кошти», 一 додав Мотовиловець.

Водночас Рада не готова голосувати за запровадження ПДВ для ФОПів.

«Ми зараз не готові голосувати по питаннях ФОПів, які пов’язані з МВФ, тому що хочемо бачити розрахунки впливу — на яку кількість людей це вплине і які альтернативні зміни до Податкового кодексу можливі», 一 каже Мотовиловець.

Мотовиловець додав, що головне завдання парламенту зараз 一 ухвалити ті законопроєкти, які вже подані та готові до другого читання: щодо військового збору та оподаткування цифрових платформ та міжнародних посилок.

👉 Подивитися презентацію з оглядом усіх невиконаних маяків та потенційних втрат можна за посиланням. Запис події 一 тут.

Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.
 
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram