This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
«Не схоже, щоб хтось прагнув миру»
Заступниця директора ЦЕС Марія Репко візуалізувала останні дані SIPRI (Stockholm International Peace Research Institute) по військових видатках.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Заступниця директора ЦЕС Марія Репко візуалізувала останні дані SIPRI (Stockholm International Peace Research Institute) по військових видатках.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍19❤7🔥2🤡1
ЄС може прив'язати введення ПДВ для ФОПів, як умову до кредиту на €90 млрд 一 Bloomberg
План, який готує Європейська комісія, і за яким України має отримати €90 млрд, може включати вимогу «непопулярних» податкових змін для бізнесу.
Йдеться про запровадження ПДВ для ФОПів з оборотом понад 4 млн грн.
Вимога зачепить не весь пакет допомоги, а окремий транш — зокрема €8,4 млрд цього року.
Навіть якщо зараз Україна виграє час і відтермінує податкові зміни (у тому числі оподаткування посилок та ПДВ для ФОПів) 一 у перспективі нашої євроінтеграції це невідворотно.
Цю паузу владі треба використати для того, щоб спростити адміністрування ПДВ для малого бізнесу.
Спрощенка створювалася для мікробізнесу: людей, які самостійно працюють, торгують у невеликих обсягах або тільки починають справу.
З часом цей режим почали використовувати значно більші гравці: великий оборот можна розкласти на багато ФОПів і працювати поза загальними правилами ПДВ.
Хоч схеми з сотнями ФОПів мають бути в полі зору БЕБ, Податкової та правоохоронців 一 самими обшуками систему, яка стимулює дроблення, не виправити.
Треба нарешті привести до ладу правила: спростити адміністрування ПДВ для малого бізнесу, пришвидшити цифровізацію, зменшити ризики надмірного тиску і підготувати бізнес до поступового входження в ПДВ після порогу.
У нашому дослідженні «спрощенки» ми також пропонували оновити архітектуру самої системи: об’єднати 1 та 2 групи, прив’язати податки до реального обороту і поступово підвищувати ліміти перебування на спрощенці за умови роботи з ПДВ.
Це важливо, бо тоді чесний мікробізнес не буде штучно стримувати зростання, а великим гравцям буде складніше маскуватися під малих.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
План, який готує Європейська комісія, і за яким України має отримати €90 млрд, може включати вимогу «непопулярних» податкових змін для бізнесу.
Йдеться про запровадження ПДВ для ФОПів з оборотом понад 4 млн грн.
Вимога зачепить не весь пакет допомоги, а окремий транш — зокрема €8,4 млрд цього року.
Навіть якщо зараз Україна виграє час і відтермінує податкові зміни (у тому числі оподаткування посилок та ПДВ для ФОПів) 一 у перспективі нашої євроінтеграції це невідворотно.
Цю паузу владі треба використати для того, щоб спростити адміністрування ПДВ для малого бізнесу.
Спрощенка створювалася для мікробізнесу: людей, які самостійно працюють, торгують у невеликих обсягах або тільки починають справу.
З часом цей режим почали використовувати значно більші гравці: великий оборот можна розкласти на багато ФОПів і працювати поза загальними правилами ПДВ.
Хоч схеми з сотнями ФОПів мають бути в полі зору БЕБ, Податкової та правоохоронців 一 самими обшуками систему, яка стимулює дроблення, не виправити.
Треба нарешті привести до ладу правила: спростити адміністрування ПДВ для малого бізнесу, пришвидшити цифровізацію, зменшити ризики надмірного тиску і підготувати бізнес до поступового входження в ПДВ після порогу.
У нашому дослідженні «спрощенки» ми також пропонували оновити архітектуру самої системи: об’єднати 1 та 2 групи, прив’язати податки до реального обороту і поступово підвищувати ліміти перебування на спрощенці за умови роботи з ПДВ.
Це важливо, бо тоді чесний мікробізнес не буде штучно стримувати зростання, а великим гравцям буде складніше маскуватися під малих.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍31👀9❤4👎1😁1😱1🤡1
НБУ погіршив прогнози на 2026 рік та зберіг облікову ставку на рівні 15%
Причиною стало подорожчання пального через війну в Ірані та загалом її негативний вплив на світову економіку.
Очікуване зростання ВВП за рік знижено до 1,3% (у січневому прогнозі — 1,8%), а інфляцію у річному вимірі переглянуто вгору до 9,4% (було 7,5%). На діаграмі попередній прогноз 一 пунктирною лінією.
Базовий сценарій передбачає, що постачання енергоресурсів відновиться в середині 2026 року.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Причиною стало подорожчання пального через війну в Ірані та загалом її негативний вплив на світову економіку.
Очікуване зростання ВВП за рік знижено до 1,3% (у січневому прогнозі — 1,8%), а інфляцію у річному вимірі переглянуто вгору до 9,4% (було 7,5%). На діаграмі попередній прогноз 一 пунктирною лінією.
Базовий сценарій передбачає, що постачання енергоресурсів відновиться в середині 2026 року.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢23🤔6👍4❤1🫡1
Наземні дрони забули звільнити від ПДВ. Це треба виправити якнайшвидше
З 1 січня 2026 року для імпорту електромобілів повернули стандартну ставку ПДВ 20%. Це правильне рішення, про яке ми писали тут.
Однак цю норму виписали так, що вона зачепила також імпорт наземних роботизований комплекс (НРК). Це, зокрема, той дрон, який нещодавно допоміг евакуювати бабусю. Вона тікала від російських обстрілів і йшла дорогою, яку контролювали окупанти.
Про це у своєму пості пише Тетяна Ніколаєнко, експертка з оборони в Ukraine Facility Platform.
Тепер точкову зміну до Податкового кодексу потрібно внести якнайшвидше.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
З 1 січня 2026 року для імпорту електромобілів повернули стандартну ставку ПДВ 20%. Це правильне рішення, про яке ми писали тут.
Однак цю норму виписали так, що вона зачепила також імпорт наземних роботизований комплекс (НРК). Це, зокрема, той дрон, який нещодавно допоміг евакуювати бабусю. Вона тікала від російських обстрілів і йшла дорогою, яку контролювали окупанти.
Про це у своєму пості пише Тетяна Ніколаєнко, експертка з оборони в Ukraine Facility Platform.
«Ця зміна вплинула і НРК, які завозили за тим же законодавством. На початок року Агенція оборонних закупівель законтрактувала, здається, 11 тисяч НРК, зараз вже 25. Але станом на початок квітня ця ціна виявилась нерелевантною, і постачальники не хочуть віддавати продукт з таким мінусом для себе
(...) Цікаво, що повітряні і водні дрони згадали, коли писали норми, а от про НРК забули (бо вони підпадають під широку лінійку специфікацій)».
Тепер точкову зміну до Податкового кодексу потрібно внести якнайшвидше.
«Це сталося через надто широке формулювання норми. Пільгу скасовували для електромобілів, але разом із ними під 20% ПДВ потрапили і наземні роботизовані комплекси. На етапі підготовки змін це мали побачити, бо йдеться не про звичайний імпорт, а про техніку для оборони.
Тепер потрібно швидко внести точкову зміну до Податкового кодексу і прямо залишити НРК без ПДВ. Найшвидше 一 додати цю правку до будь-якого законопроєкту, який розглядатимуть до другого читання, має шанс на ухвалення і не зависне на підписі президента.
Затягувати не можна: там, де зараз за ті самі гроші можна завезти п’ять комплексів, без ПДВ можна було б завезти шість», 一 зазначив економіст ЦЕС Богдан Слуцький.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍40😢5❤1😁1🤡1🤓1
🪡 Як війна відкрила світу українських дизайнерів?
Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Тетяною Абрамовою — CEO та засновницею RITO Group. Це український модний дім, створений ще у 1991 році. Зараз компанія має два бренди: RITO та 91Lab.
Говоримо про те:
▪️ чому іноземці досі дивуються, якщо одяг «зроблено в Україні»;
▪️ чи готові українці платити за дорогий одяг;
▪️ чи є кадровий дефіцит у легкій промисловості.
Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Тетяною Абрамовою — CEO та засновницею RITO Group. Це український модний дім, створений ще у 1991 році. Зараз компанія має два бренди: RITO та 91Lab.
Говоримо про те:
▪️ чому іноземці досі дивуються, якщо одяг «зроблено в Україні»;
▪️ чи готові українці платити за дорогий одяг;
▪️ чи є кадровий дефіцит у легкій промисловості.
Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤20👍8
11 травня о 19:50 у кінотеатрі «Жовтень» будемо говорити про економіку в контексті індустрії моди — чому стиль стає бізнесом і що стоїть за великими брендами.
Та, звичайно ж, переглянемо стрічку.
Квитки.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤15👍9🔥3🤯2
💶 Податкова реформа, ймовірно, стане частиною вимог ЄС в обмін на кредит €90 млрд
Якщо уникнути податкових змін не можна, то у держави та бізнесу зараз є час правильно підготуватись, зокрема до запровадження ПДВ для ФОПів.
Підготували на цю матеріал для Forbes.
▪️ В Україні діють два різні пороги обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Для бізнесу на загальній системі поріг становить 1 млн грн (€20 000). Для платників спрощеної системи фактичним порогом стає ліміт відповідної групи. Для третьої групи це понад 10 млн грн (€200 000). Тобто бізнес з однаковим оборотом має різні ПДВ-обов’язки лише через обрану форму роботи.
▪️ Зараз у підприємця різкий вибір: залишатися у «дитячому садку» спрощеної системи або стрибати в «університет» загальної системи. Між ними бракує «школи» для бізнесу, який виріс із мікроформату, але ще не готовий до повної складності загальної системи.
▪️ Головна проблема цієї ініціативи – адміністрування ПДВ. Якщо малий бізнес після певного порогу поступово входитиме в ПДВ, це має супроводжуватися зменшенням ризиків, які вже сьогодні роблять цей податок складним для підприємців: блокуванням податкових накладних, статусом «ризикового платника», непрозорими рішеннями податківців, проблемами з відшкодуванням ПДВ і тиском під час перевірок.
Тому має йтися не про механічне поширення ПДВ на «спрощенців», а про поєднання ПДВ-порогу з простішими процедурами, цифровими інструментами і меншим простором для ручних рішень. Такий підхід відображений в податковому розділі Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки.
▪️ У країнах ЄС і країнах-кандидатах ПДВ-обов’язки визначаються за оборотом підприємства, а не за організаційно-правовою формою. Бізнес перевищив встановлений поріг — реєструється платником ПДВ незалежно від того, працює як компанія чи як індивідуальний підприємець. У жодній країні ЄС чи країні-кандидаті, крім України, спрощений режим не дозволяє бізнесу із суттєвим оборотом залишатися поза ПДВ.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
"Ми наразі все ще перебуваємо на дуже просунутих етапах переговорів з українською владою щодо умов, які лежать в основі нашої програми макрофінансової допомоги.
Мобілізація внутрішніх доходів є важливою частиною цих переговорів, як і податкова реформа, проте точні умови та елементи все ще обговорюються", — заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс.
Якщо уникнути податкових змін не можна, то у держави та бізнесу зараз є час правильно підготуватись, зокрема до запровадження ПДВ для ФОПів.
Підготували на цю матеріал для Forbes.
▪️ В Україні діють два різні пороги обов’язкової реєстрації платником ПДВ. Для бізнесу на загальній системі поріг становить 1 млн грн (€20 000). Для платників спрощеної системи фактичним порогом стає ліміт відповідної групи. Для третьої групи це понад 10 млн грн (€200 000). Тобто бізнес з однаковим оборотом має різні ПДВ-обов’язки лише через обрану форму роботи.
▪️ Зараз у підприємця різкий вибір: залишатися у «дитячому садку» спрощеної системи або стрибати в «університет» загальної системи. Між ними бракує «школи» для бізнесу, який виріс із мікроформату, але ще не готовий до повної складності загальної системи.
▪️ Головна проблема цієї ініціативи – адміністрування ПДВ. Якщо малий бізнес після певного порогу поступово входитиме в ПДВ, це має супроводжуватися зменшенням ризиків, які вже сьогодні роблять цей податок складним для підприємців: блокуванням податкових накладних, статусом «ризикового платника», непрозорими рішеннями податківців, проблемами з відшкодуванням ПДВ і тиском під час перевірок.
Тому має йтися не про механічне поширення ПДВ на «спрощенців», а про поєднання ПДВ-порогу з простішими процедурами, цифровими інструментами і меншим простором для ручних рішень. Такий підхід відображений в податковому розділі Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки.
▪️ У країнах ЄС і країнах-кандидатах ПДВ-обов’язки визначаються за оборотом підприємства, а не за організаційно-правовою формою. Бізнес перевищив встановлений поріг — реєструється платником ПДВ незалежно від того, працює як компанія чи як індивідуальний підприємець. У жодній країні ЄС чи країні-кандидаті, крім України, спрощений режим не дозволяє бізнесу із суттєвим оборотом залишатися поза ПДВ.
«Отриманий час треба використати на підготовку, бо ця дискусія все одно повернеться. Питання лише в тому, чи зустрінемо ми її з нормально підготовленим адмініструванням, чи знову уряд буде пояснювати бізнесу складну реформу в останній момент», 一 додає економіст ЦЕС Богдан Слуцький.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍34❤9👎6✍2🥰2🔥1🤔1
Переказуємо цікаву статтю The Economist.
▪️ За оцінками Євростату, різні бюрократичні звіти і пов’язані з ними адміністративні процедури щороку обходяться європейському бізнесу у €150 млрд ($176 млрд), що становить майже 1% ВВП ЄС. МВФ оцінює, що продаж товарів і послуг через кордони всередині ЄС обходиться компаніям так, ніби вони платять тариф у 44% для товарів і 110% для послуг.
Тож Європейська комісія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн діє у двох напрямах.
1️⃣ Перший напрям 一 послабити так звані «екологічні податки». Комісія уже ухвалила рішення, яке звільнить компанії, що імпортують невеликі обсяги сталі чи добрив (до 50 тонн на рік) від вуглецевого податку. Інші зміни дозволять фірмам до 1000 працівників не звітувати про частину екологічних ризиків, а компаніям до 5000 працівників — не відстежувати свій глобальний вплив на довкілля та права людини.
Ця зміна дуже важлива і для України. Нагадаємо, що CBAM 一 або вуглецевий податок уже змусив найбільший металургійний комбінат України АрселорМіттал Кривий Ріг припинити експорт до ЄС.
CBAM також став причиною зупинки роботи цеху блюмінг та дочірньої компанії АМКР — Ливарно-механічного заводу. Ці рішення зачепили понад 3 тис. працівників компанії. Більше про це можна послухати у нашому подкасті на цю тему.
2️⃣ Другий напрям — нарешті створити повноцінний єдиний ринок у межах ЄС. За оцінками МВФ, така зміна може додати до 3% ВВП протягом наступного десятиліття.
▪️ Один із ключових кроків — повернення до ідеї «паспортів для послуг». Це дозволило б компаніям, які отримали ліцензію в одній країні ЄС, працювати по всьому союзу. Поки що таку модель розглядають для телекому.
▪️ Більш амбітна ціль — створити справді пан’європейські компанії. Зараз бізнес стикається з труднощами при виході на інші ринки через різні національні правила кожної країни. У відповідь пропонують «28-й режим» — спрощену систему корпоративних правил, яка діятиме поряд із національними.
▪️ Також Єврокомісія планує спростити реєстрацію інвестфондів у різних країнах, що зараз коштує від €20 тис., і зменшити адміністративні витрати.
Про проблему відсутності єдиного ринку ЄС також у нашому подкасті говорив заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован.
«Що гальмує сьогодні Європу — це незавершене добудування єдиного ринку. Я нещодавно виступав на конференції в Брюсселі і сказав: друзі, вибачте, коли німецький центробанк забороняє італійській фінансовій групі купити німецький банк — саме з логікою, що це італійці купують німецький банк — це виглядає для мене нонсенсом.
Вони [ЄС] створили ринок робочої сили — так. Але вони не завершили єдиний ринок капіталу. Насправді все ще немає єдиного ринку енергетики. Це все ще національні компанії, а не міжнаціональні європейські компанії. Крім того, те, що каже МВФ, — у нас нещодавно був звіт по Європі — що дуже великий рівень регулювання. І саме через це регулювання компанії йдуть у США, де значно більше дозволена свобода», 一 каже Владислав Рашкован.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤30👍24😁4🤡2
Інфляція зросла до 8,6% рік до року
Старша економістка ЦЕС прокоментувала:«Ого».
А якщо детальніше, то інфляція продовжує зростати передусім через блокування Ормузької протоки.
Так, ціни на пальне порівняно з квітнем минулого року зросли на 36,1%.
Також за рік суттєво подорожчали продукти харчування. Наприклад, хліб та хлібопродукти — на 16,8%, м’ясо та м’ясопродукти — на 13,2%, яйця — на 19%, а на фрукти — на 10,4%.
За прогнозами НБУ інфляція становитиме 9,4% на кінець року.
Графік: Трекер економіки.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Старша економістка ЦЕС прокоментувала:
А якщо детальніше, то інфляція продовжує зростати передусім через блокування Ормузької протоки.
Так, ціни на пальне порівняно з квітнем минулого року зросли на 36,1%.
Також за рік суттєво подорожчали продукти харчування. Наприклад, хліб та хлібопродукти — на 16,8%, м’ясо та м’ясопродукти — на 13,2%, яйця — на 19%, а на фрукти — на 10,4%.
За прогнозами НБУ інфляція становитиме 9,4% на кінець року.
Графік: Трекер економіки.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😱19😁11😢8❤3👍3🤷♂2
🏦 Коли приватизують «Сенс Банк»? (А також «Приват», «Ощад», «Укргазбанк», та «Укрексім»)
На тижні Володимир Зеленський заявив, що «Сенс Банк» необхідно приватизувати вже цього року. Це реакція на «плівки Міндіча», де фігуранти плівок обирали членів наглядової ради банку та розподіляли між собою зони впливу.
Державні банки через вплив влади завжди матимуть корупційні ризики. «Сенс Банк», наприклад, міг бути залучений до масштабних схем з обслуговування тіньового грального бізнесу.
Приватизація — єдиний спосіб уникнути цих ризиків. Про це ми ще 9 років тому писали у нашому дослідженні (яке, на жаль, залишається актуальним).
Глобально, якщо державний банк не несе унікальної суспільної користі — його слід приватизувати. Це стосується не тільки «Сенсу», а й «Привату», «Ощаду», «Укргазбанку», «Укрексіму».
Ці банки є універсальними, тобто пропонують ті самі послуги, що і приватні, проте несуть ризики для грошей платників податків при потребі докапіталізації (зазвичай внаслідок впливу політиків).
Напротивагу цьому, «Укрпошта» у разі створення банку мала би ту саму унікальну користь, хоча б тому, що надавала би послуги там, де приватним гравцям це невигідно.
Після націоналізації «ПриватБанку» у 2016 році держава отримала домінуюче становище на ринку банківських послуг, сконцентрувавши більше половини активів.
На жаль, за 10 років попри різні стратегії та меморандуми приватизація українських банків так і не розпочалася.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
На тижні Володимир Зеленський заявив, що «Сенс Банк» необхідно приватизувати вже цього року. Це реакція на «плівки Міндіча», де фігуранти плівок обирали членів наглядової ради банку та розподіляли між собою зони впливу.
Державні банки через вплив влади завжди матимуть корупційні ризики. «Сенс Банк», наприклад, міг бути залучений до масштабних схем з обслуговування тіньового грального бізнесу.
Приватизація — єдиний спосіб уникнути цих ризиків. Про це ми ще 9 років тому писали у нашому дослідженні (яке, на жаль, залишається актуальним).
Глобально, якщо державний банк не несе унікальної суспільної користі — його слід приватизувати. Це стосується не тільки «Сенсу», а й «Привату», «Ощаду», «Укргазбанку», «Укрексіму».
Ці банки є універсальними, тобто пропонують ті самі послуги, що і приватні, проте несуть ризики для грошей платників податків при потребі докапіталізації (зазвичай внаслідок впливу політиків).
Напротивагу цьому, «Укрпошта» у разі створення банку мала би ту саму унікальну користь, хоча б тому, що надавала би послуги там, де приватним гравцям це невигідно.
Після націоналізації «ПриватБанку» у 2016 році держава отримала домінуюче становище на ринку банківських послуг, сконцентрувавши більше половини активів.
На жаль, за 10 років попри різні стратегії та меморандуми приватизація українських банків так і не розпочалася.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍27😁8👎5❤3🤡3
Перед переглядом фільму буде обговорення з Глібом Вишлінським, виконавчим директором Центру економічної стратегії та Олесею Михайленко, юристкою у сфері банківського права та фінансів.
Гарна нагода, щоб поговорити про економіку в контексті індустрії моди — як працюють тренди, чому стиль стає бізнесом і що стоїть за великими брендами.
🗓 11 травня о 19:30
📍 «Гегемон»
🎟 Квитки за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤9👍9
«Ми не несемо відповідальності за погану погоду», 一 Мушкін з ВДНГ
Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Євгеном Мушкіним, генеральним директором ВДНГ (Національний комплекс «Експоцентр України»).
Говоримо про «злети й падіння» «Книжкової країни», повернення «Куражу» на ВДНГ та Urban Park, як хороший приклад спортивного простору.
А також про те, скільки разів минулого року президент Зеленський був на ВДНГ і чи зберігає він увагу до комлексу.
🎧 Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Євгеном Мушкіним, генеральним директором ВДНГ (Національний комплекс «Експоцентр України»).
Говоримо про «злети й падіння» «Книжкової країни», повернення «Куражу» на ВДНГ та Urban Park, як хороший приклад спортивного простору.
А також про те, скільки разів минулого року президент Зеленський був на ВДНГ і чи зберігає він увагу до комлексу.
🎧 Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤11👍6😁3
Чи є гроші, щоб підвищити зарплати військовим?
Минулого тижня Кабмін схвалив зміни до держбюджету на 2026 рік. Зокрема збільшили бюджет сектору безпеки та оборони:
▪️ 1,37 трлн грн на озброєння та військову техніку
▪️ 174,3 млрд грн на грошове забезпечення військових
▪️ 14,6 млрд грн резерв коштів на оборонні потреби
Частину також можуть спрямувати на зарплати військовим.
Перший транш з «військової» частини кредиту від ЄС становитиме €6 млрд і надійде не пізніше червня. Його спрямують на закупівлю дронів українського виробництва.
👉 Водночас відкритим залишається питання механізму використання цих коштів — наскільки Україна може сама визначати їхнє призначення і що тоді варто фінансувати першочергово?
Детальніше про це ми поговоримо 21 травня о 16:00 у Zoom. Крім цього, традиційно оглянемо зміни в українській економіці за останній місяць.
🔗 Зареєструватися на подію можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Минулого тижня Кабмін схвалив зміни до держбюджету на 2026 рік. Зокрема збільшили бюджет сектору безпеки та оборони:
▪️ 1,37 трлн грн на озброєння та військову техніку
▪️ 174,3 млрд грн на грошове забезпечення військових
▪️ 14,6 млрд грн резерв коштів на оборонні потреби
Частину також можуть спрямувати на зарплати військовим.
«Підвищення зарплат військовим можливе, якщо ефективно переспрямувати вивільнені ресурси. Завдяки допомозі партнерів значну частину потреб у закупівлі озброєння покриє ЄС, а отже внутрішні кошти можна буде спрямувати на грошове забезпечення. Йдеться про €90 млрд допомоги на 2026–2027 роки: €60 млрд — оборонна підтримка, ще €30 млрд — бюджетна.
Важливо, що ці кошти зараховуються до доходів бюджету, а не як борг. Саме тому дефіцит бюджету не зростає, а скорочується — з 18,5% до 12,1% ВВП», 一 пояснює Олександра Мироненко, економістка ЦЕС.
Перший транш з «військової» частини кредиту від ЄС становитиме €6 млрд і надійде не пізніше червня. Його спрямують на закупівлю дронів українського виробництва.
Детальніше про це ми поговоримо 21 травня о 16:00 у Zoom. Крім цього, традиційно оглянемо зміни в українській економіці за останній місяць.
🔗 Зареєструватися на подію можна за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤13👍10👏2
Україна — важливий постачальник кормів для Іспанії. У 2021 році Іспанія закупила в Україні 53% свого імпорту соняшникового шроту (це залишок після виробництва олії) і 2,4 млн тонн кукурудзи — це близько 30% усього іспанського імпорту кукурудзи.
▪️ Україна експортує в Іспанію переважно с/г продукцію (зернові, рослинні олії).
▪️ Іспанія в Україну експортує авто, обладнання 一 в тому числі оборонного призначення, хімічні речовини, морепродукти.
▪️ Іспанських інвестицій в Україні небагато — близько $122 млн (менше 1% від усіх інвестицій з ЄС). Водночас в Україні працює понад 550 компаній, пов’язаних з Іспанією, зокрема Inditex, Mango і Glovo.
▪️ Український бізнес теж активніше виходить на іспанський ринок — наприклад, Nova Post та ІТ-компанії.
▪️ ~255 тис. українців перебувають під тимчасовим захистом в Іспанії. Іспанія входить до топ-5 країн ЄС за кількістю прийнятих українців.
Більше про це та про потенціал для співпраці з іспанцями 一 читайте за посиланням.
Матеріал підготовлено Центром економічної стратегії за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» в рамках проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не може бути сприйнятий як відображення поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР Єднання.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍23❤7🤩2
«Ми не фінансуємось з держбюджету з 2009 року», 一 Євген Мушкін, директор ВДНГ
У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говорили з генеральним директором ВДНГ Євгеном Мушкіним про те, як сьогодні працює Експоцентр, на чому заробляє та як трансформувався після радянського минулого.
ВДНГ (Виставку досягнень народного господарства) офіційно відкрили у 1958 році як головний виставковий комплекс УРСР.
Після здобуття Україною незалежності у 1991 році його перейменували на Національний комплекс «Експоцентр України».
Тривалий час територія занепадала й залишалася збитковою, однак із 2015 року команда менеджерів розпочала масштабну трансформацію ВДНГ у сучасний культурно-інноваційний простір.
Відтоді комплекс активно розвивається, а у 2025 році його відвідали понад 5 млн людей.
Одним із ключових напрямків, як заробляє ВДНГ є організація та проведення подій. За минулий рік на території ВДНГ відбулося понад 3 тисячі подій, тобто в середньому більше дев’яти на день. Це забезпечує близько 15% доходу.
Ще один напрямок — заклади громадського харчування. Через популярність цього формату ВДНГ планує будівництво нової фудплази. Цей сегмент приносить приблизно 15–20% доходу.
Вхід на територію ВДНГ є безкоштовним, однак заїзд автомобілів 一 платний. Паркування приносить ще близько 15–20% доходу.
Окрему частину доходу формують активності на території 一 басейн, велопарки, а також співпраця з великими брендами.
▪️ Про економічний ефект від подій на ВДНГ
▪️ Про те, як вдалося вберегти від забудови.
ВДНГ перебуває у підпорядкуванні Державного управління справами, це президентська вертикаль. За словами Мушкіна, саме цей статус протягом останніх 25 років уберіг Експоцентр від забудови та поділу території.
▪️ Про те, як відходять від образу «радянщини»
Послухати подкаст на усіх зручних подкаст-платформах можна за посиланням.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говорили з генеральним директором ВДНГ Євгеном Мушкіним про те, як сьогодні працює Експоцентр, на чому заробляє та як трансформувався після радянського минулого.
ВДНГ (Виставку досягнень народного господарства) офіційно відкрили у 1958 році як головний виставковий комплекс УРСР.
Після здобуття Україною незалежності у 1991 році його перейменували на Національний комплекс «Експоцентр України».
Тривалий час територія занепадала й залишалася збитковою, однак із 2015 року команда менеджерів розпочала масштабну трансформацію ВДНГ у сучасний культурно-інноваційний простір.
Відтоді комплекс активно розвивається, а у 2025 році його відвідали понад 5 млн людей.
Одним із ключових напрямків, як заробляє ВДНГ є організація та проведення подій. За минулий рік на території ВДНГ відбулося понад 3 тисячі подій, тобто в середньому більше дев’яти на день. Це забезпечує близько 15% доходу.
Ще один напрямок — заклади громадського харчування. Через популярність цього формату ВДНГ планує будівництво нової фудплази. Цей сегмент приносить приблизно 15–20% доходу.
Вхід на територію ВДНГ є безкоштовним, однак заїзд автомобілів 一 платний. Паркування приносить ще близько 15–20% доходу.
Окрему частину доходу формують активності на території 一 басейн, велопарки, а також співпраця з великими брендами.
▪️ Про економічний ефект від подій на ВДНГ
«Якщо під час події сама подія залучає бюджет умовно 10 млн грн, то для міста, в якому цей простір працює, це х4 — тобто 40 млн грн у середньому отримує міська економіка. Це податки, додаткові робочі місця, витрати на транспорт, туристичні збори, витрати людей, які спеціально приїжджають на подію, і так далі», — додає Мушкін.
▪️ Про те, як вдалося вберегти від забудови.
ВДНГ перебуває у підпорядкуванні Державного управління справами, це президентська вертикаль. За словами Мушкіна, саме цей статус протягом останніх 25 років уберіг Експоцентр від забудови та поділу території.
«Жоден президент України не погодився на те, щоб ВДНГ розпилили і розтягнули на шматки», — каже він.
▪️ Про те, як відходять від образу «радянщини»
«Ми декілька разів на рік під час різних подій питаємо людей: що для вас ВДНГ сьогодні? Це потрібно, щоб розуміти, наскільки нас вже сприймають як новітню Україну, а не як радянщину. Останні дослідження показують, що 87% відвідувачів кажуть, що ВДНГ — це новітня Україна, а 13% досі вважають нас радянщиною. Ось, мабуть, те, як далеко ми вже відійшли», — каже Мушкін.
Послухати подкаст на усіх зручних подкаст-платформах можна за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍24❤9🔥2😢1
«Куди ви лізете з випученими очима? Давайте зупинятися!», 一 членкиня податкового комітету Ніна Южаніна
На нещодавнє засідання податкового комітету прийшов Тарас Качка, віцепрем'єр з питань євроінтеграції, щоб пояснити, що потрібно зробити для вступу в ЄС.
Наш економіст Богдан Слуцький відвідав засідання і ділиться своїми враженнями про нього у матеріалі.
Поки євроінтеграція означає гранти і політичну підтримку – консенсус майже повний. Коли вона перетворюється на конкретні зобов'язання – у парламенті швидко згадують про «суверенітет».
Схоже, вступ до ЄС буде набагато довшим, ніж здавалося ще кілька років тому, і це тільки «перші ластівки» відкритого євроскептецизму у Раді. Комітет підтримав законопроєкти про скасування пільги €150 на посилки та про цифрові платформи. Але у Верховній Раді посилки ще взагалі не розглядали. Платформи у Раді ухвалили лише в 1 читанні, а до другого читання депутати подали понад 3500 правок.
Із 145 євросоюзівських бенчмарків 23 належать до сфери податкового комітету.
Їх умовно можна поділити на три великі блоки роботи:
1️⃣ Україна має запровадити "фінансовий безвіз" 一 SEPA.
2️⃣ Україна має привести правила прямого і непрямого оподаткування до стандартів Євросоюзу. Найчутливіше питання – спрощена система оподаткування.
3️⃣ Третій стосується корпоративного права і фінансових ринків. Це стандарти звітності, банківське регулювання, страхування, ринки цінних паперів, цифрові фінанси і криптоактиви. За обсягом це найбільший блок з десятками актів Євросоюзу для імплементації.
SEPA добре показує різницю в наших темпах. Молдова подала заявку на вступ до SEPA в січні 2024 року і стала його учасницею в жовтні 2025 року. Якщо українська заявка в найоптимістичнішому випадку піде у 2026 році, то за молдовським сценарієм фінансовий безвіз у нас буде не раніше 2028 року.
Читати повний матеріал.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
На нещодавнє засідання податкового комітету прийшов Тарас Качка, віцепрем'єр з питань євроінтеграції, щоб пояснити, що потрібно зробити для вступу в ЄС.
Наш економіст Богдан Слуцький відвідав засідання і ділиться своїми враженнями про нього у матеріалі.
Поки євроінтеграція означає гранти і політичну підтримку – консенсус майже повний. Коли вона перетворюється на конкретні зобов'язання – у парламенті швидко згадують про «суверенітет».
Голова комітету Данило Гетманцев заявив, що Україна "має суверенітет", а євроінтеграція нагадує йому дорогу в комунізм: із початком, але без кінця.
Заступниця голови комітету Ольга Василевська-Смаглюк, яка, до речі, опікується законопроєктом про фінансовий безвіз, визнала: "Атмосферу євроскептицизму, яку транслює наш голова, не можна не поділяти".
Народна депутатка з фракції з красномовною назвою "Європейська солідарність" Ніна Южаніна додала: "Куди ви лізете з випученими очима? Давайте зупинятися!". Інші депутати, які брали слово, говорили в тому ж руслі.
Схоже, вступ до ЄС буде набагато довшим, ніж здавалося ще кілька років тому, і це тільки «перші ластівки» відкритого євроскептецизму у Раді. Комітет підтримав законопроєкти про скасування пільги €150 на посилки та про цифрові платформи. Але у Верховній Раді посилки ще взагалі не розглядали. Платформи у Раді ухвалили лише в 1 читанні, а до другого читання депутати подали понад 3500 правок.
Із 145 євросоюзівських бенчмарків 23 належать до сфери податкового комітету.
Їх умовно можна поділити на три великі блоки роботи:
1️⃣ Україна має запровадити "фінансовий безвіз" 一 SEPA.
2️⃣ Україна має привести правила прямого і непрямого оподаткування до стандартів Євросоюзу. Найчутливіше питання – спрощена система оподаткування.
3️⃣ Третій стосується корпоративного права і фінансових ринків. Це стандарти звітності, банківське регулювання, страхування, ринки цінних паперів, цифрові фінанси і криптоактиви. За обсягом це найбільший блок з десятками актів Євросоюзу для імплементації.
SEPA добре показує різницю в наших темпах. Молдова подала заявку на вступ до SEPA в січні 2024 року і стала його учасницею в жовтні 2025 року. Якщо українська заявка в найоптимістичнішому випадку піде у 2026 році, то за молдовським сценарієм фінансовий безвіз у нас буде не раніше 2028 року.
«Парламент та уряд мають працювати оперативно та якісно. Якщо вони не готові до такого темпу, українцям треба чесно сказати: швидкого вступу не буде.
Можливо, податковий комітет став першим, хто це визнав», 一 додає економіст Богдан Слуцький.
Читати повний матеріал.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤯26❤11👍7😢2🔥1
UPD уточнені причини неактивності програми.
🎓 У 2025 році лише 2 студенти навчалось за кошти пільгового кредиту від держави (при загальній кількості студентів більше 900 тис.)
Причини: переспрямування коштів з пільгових кредитів на забезпечення потреб сектору безпеки та оборони.
У сучасному вигляді програма існує з 2018 року. Вона дає право на кредит на навчання за ставкою 3% річних на 15 років. Нею можуть скористатися всі студенти, які успішно склали іспити. Проте пріоритет мають діти-сироти, учасники бойових дій та інші пільгові категорії населення.
Це може бути дієвим способом залучити додаткові гроші у вищу освіту, тому варто відновити ініціативу, виділити кошти та активніше пропонувати пільгові кредити вступникам, яким це може бути потрібно.
Загалом практика кредитного фінансування освіти в Україні майже відсутня. Це пов’язано як із високими ставками банків, так і з нерозвиненою культурою освітніх кредитів.
Окрім бюджетного фінансування, власних коштів та кредитів, є ще інструмент ваучерів, який дозволяє певним категоріям громадян безкоштовно пройти перепідготовку, підвищити кваліфікацію або здобути нову професію (з переліку 124 спеціальностей) коштом держави.
Більше про це читайте у нашому дослідженні про ефективність фінансування освіти, яке ми готуємо на кінець цього місяця.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Причини: переспрямування коштів з пільгових кредитів на забезпечення потреб сектору безпеки та оборони.
У сучасному вигляді програма існує з 2018 року. Вона дає право на кредит на навчання за ставкою 3% річних на 15 років. Нею можуть скористатися всі студенти, які успішно склали іспити. Проте пріоритет мають діти-сироти, учасники бойових дій та інші пільгові категорії населення.
Це може бути дієвим способом залучити додаткові гроші у вищу освіту, тому варто відновити ініціативу, виділити кошти та активніше пропонувати пільгові кредити вступникам, яким це може бути потрібно.
Загалом практика кредитного фінансування освіти в Україні майже відсутня. Це пов’язано як із високими ставками банків, так і з нерозвиненою культурою освітніх кредитів.
Окрім бюджетного фінансування, власних коштів та кредитів, є ще інструмент ваучерів, який дозволяє певним категоріям громадян безкоштовно пройти перепідготовку, підвищити кваліфікацію або здобути нову професію (з переліку 124 спеціальностей) коштом держави.
Більше про це читайте у нашому дослідженні про ефективність фінансування освіти, яке ми готуємо на кінець цього місяця.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍20😁7❤6😭3🤯2🔥1
Як світ повертається до атомної енергетики. Ольга Кошарна
Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Ольгою Кошарною, експерткою з ядерної безпеки та атомної енергетики, в минулому учасницею колегії Держатомрегулювання.
Говоримо про те:
▪️ чи було помилкою відключити третій блок ЧАЕС у 2000-му році?
▪️ як «Енергоатом» намагається зберегти свою монополію та не допустити конкурентів.
▪️ що різні країни думають про атомну енергетику і як до неї врешті повертаються.
Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Ольгою Кошарною, експерткою з ядерної безпеки та атомної енергетики, в минулому учасницею колегії Держатомрегулювання.
Говоримо про те:
▪️ чи було помилкою відключити третій блок ЧАЕС у 2000-му році?
▪️ як «Енергоатом» намагається зберегти свою монополію та не допустити конкурентів.
▪️ що різні країни думають про атомну енергетику і як до неї врешті повертаються.
Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍16❤6🤯1
Тримати метро по 8 грн, а потім підіймати вартість у майже 4 рази 👀
Будемо говорити про київський транспорт та ціноутворення у наступному подкасті «Що з економікою?» з «Пасажирами Києва».
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Будемо говорити про київський транспорт та ціноутворення у наступному подкасті «Що з економікою?» з «Пасажирами Києва».
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍30😡8😁2