Новий меморандум з МВФ поповнився сімома структурними маяками

Після першого перегляду програми Extended Fund Facility (EFF) Україна отримала другий транш у $690 млн, а оновлений меморандум із МВФ поповнився сімома новими структурними маяками, шість із яких стосуються податкової та фіскальної політики.

Серед найближчих зобов'язань:

▪️ до кінця липня — запровадження оподаткування доходів цифрових платформ та скасування пільги на імпортні посилки вартістю до €150;
▪️ до кінця серпня —підвищення порогу для проведення позапланових перевірок під час відшкодування ПДВ зі 100 000 грн до 1 млн грн;
▪️ до кінця жовтня — законодавчі зміни для посилення незалежності НКРЕКП;
▪️ для ФОПів МВФ погодився відтермінувати реформу спрощеної системи. До квітня 2027 року Україна має підготувати зміни щодо скасування ПДВ-пільги для частини ФОПів та підвищення порогу обов'язкової реєстрації платником ПДВ з 2028 року.

Водночас МВФ погодився перенести строки виконання окремих реформ, зокрема щодо перевірки декларацій НАЗК та аналізу тарифних субсидій в енергетиці.

Що означають нові структурні маяки для України, які реформи реально виконати, а які залишаються під ризиком?

Про це говоритимемо 31 липня о 16:00 на презентації щомісячного Моніторингу виконання програми МВФ та Плану України в межах Ukraine Facility, яку ми проводимо спільно з колегами з консорціуму RRR4U.

Цього місяця спеціальна тема заходу — «Як неефективні правоохоронні органи погіршують інвестиційний клімат?». Під час заходу ми розглянемо поточний стан реформ БЕБ і ДБР, проаналізуємо, як бізнес оцінює роботу правоохоронних органів, та обговоримо, як ці проблеми впливають на інвестиційний клімат України.

Запрошені спікери:

• Юлія Андрусів, заступниця бізнес-омбудсмена України;
• Ярослав Железняк, народний депутат, Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;
• Анастасія Радіна, народна депутатка, Голова Комітету з питань антикорупційної політики.

📍 Офлайн у Києві + онлайн-трансляція
👉 Реєстрація — за посиланням.

Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження. 

RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Судна перестали заходити у порти України, — міністр аграрної політики Тарас Висоцький

«Ще вчора до портів заходили чотири-п'ять суден. Це небагато, але рух був. Станом на сьогодні захід суден призупинився. Це рішення судновласників – держава зі свого боку нічого не обмежувала», 一 сказав Висоцький.

Водночас Висоцький заявив, що «говорити про повну блокаду морського експорту поки зарано».

Лише за перші два тижні липня росіяни 23 рази вдарили по портовій інфраструктурі та здійснили 17 атак на цивільні судна.

🚢 Експортні потужності портів Великої Одеси вже скоротилися на 30%, перерозподілити їх до портів Дунаю можна лише частково. До 90% експорту агропродукції експортують саме морем.

За оцінками експертів, у разі повторення сценарію 2022-го року, Україна ризикує втратити біля 6% ВВП. 

Графік: огляд економіки від ЦЕС у липні 2026.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Українська економіка відіграла падіння ВВП у першому кварталі, але зростання залишається під загрозою

У першому кварталі 2026 року ВВП склав -0,6% р/р, у другому кварталі за попередніми оцінками +0,6% р/р.

Втім, щоб виконати урядовий прогноз і забезпечити 1,6% зростання ВВП у цьому році, економіка має зрости майже на 3% у другому півріччі.

Це можливо, якщо:
▪️ цьогорічний врожай буде кращим, ніж торік;
▪️ збережеться підтримка бюджету завдяки міжнародному фінансуванню.

Водночас ризиків багато і вони значущі:
▪️ російські удари по портах, логістиці, складах і підприємствах;
▪️ втрати залізничної інфраструктури;
▪️ невизначеність щодо проходження опалювального сезону та роботи енергосистеми.

Графік: огляд економіки від ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи витримає український агросектор чергову блокаду портів?

У новому випуску подкасту «Що з економікою?» поспілкувалися з Олегом Хоменком, генеральним директором Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Говоримо про те:

▪️ Наскільки критичною є нинішня зупинка суден для українського експорту та економіки?
▪️ Чи здатні Дунай, залізниця та західні кордони знову стати альтернативою морському експорту, як у 2022 році?
▪️ Які рішення держави можуть допомогти аграріям пережити нову кризу?

Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи вимагає МВФ від України підняти комуналку?

Обрали декілька цитат з ефіру нашого економіста Богдана Слуцького в ефірі телемарафону. 

Нагадаємо, що попри затримку з реформами МВФ виділив Україні ще $690 млн. Позитивний перегляд програми МВФ є важливим сигналом для інших міжнародних партнерів, що Україна виконує свої зобов'язання і може розраховувати на подальшу фінансову підтримку. 

Чи справді МВФ змушує Україну підвищити комунальні тарифи?

Меморандум не встановлює конкретних тарифів чи дат підвищення. До кінця 2026 року уряд має підготувати план: визначити ринкові ціни, порахувати, хто потребує допомоги, і запровадити адресну підтримку для вразливих домогосподарств. Ідея полягає не в тому, щоб усі платили більше, а щоб субсидії отримували ті, хто справді цього потребує.

«Бо зараз людина, яка живе на 300 квадратних метрах, отримує значно більшу підтримку, ніж людина, яка живе на 30 квадратах. МВФ каже: захистіть тих, хто не може платити, але не дотуйте всіх однаково», 一 каже Богдан Слуцький. 

Чому МВФ наполягає на законі про цифрові платформи ("податок на OLX")? Нагадаємо, що закон про цифрові платформи вже ухвалений Радою, але президент його не підписав.

«Закон про цифрові платформи його так прозвали "про OLX". Насправді він має захистити людей. Зараз за чинним Податковим кодексом податкова може поставити питання навіть до людини, яка продає вживані речі.
Закон дає можливість продавати через OLX Доставку товарів до 2 тисяч євро без жодних податків. Крім того, він дозволяє людям, які працюють у таксі чи кур'єрами, легалізувати свої доходи, сплатити 10% податку і потім показати банку офіційний дохід, щоб отримати дешевший кредит чи іпотеку.

У новому меморандумі МВФ чітко прописано, що президент має підписати цей закон до кінця липня», 一 пояснює економіст ЦЕС.

3.  Де Україна зараз найбільше гальмує у виконанні вимог МВФ?

«Ми гальмуємо по трьох аспектах. Перший — це налагодити податкову систему, щоб захистити чесних підприємців, а тих, хто використовує її для ухилення від податків, вивести на чисту воду.

Другий — це захистити тих, хто не може платити за комунальні послуги, і перестати дотувати тих, хто може.
Третій — перекрити механізми виведення коштів в офшори. Також дуже важливий блок — антикорупція та корпоративне управління в державних підприємствах.
І майже всі ці маяки одночасно є нашими зобов'язаннями на шляху до вступу в Європейський Союз», 一 підкреслює Слуцький. 

👉 Більше про те, як Україна виконує свої зобов'язання перед партнерами і новий меморандум з МВФ будемо говорити на події 31 липня о 16:00 офлайн у Києві з трансляцією наживо. 

Запрошені спікери: 

▪️ Юлія Андрусів, заступниця бізнес-омбудсмена України;
▪️ Ярослав Железняк, народний депутат, Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;
▪️ Анастасія Радіна, народна депутатка, Голова Комітету з питань антикорупційної політики;
▪️ Тарас Качка, торговий представник України в ЄС (онлайн).

Подію організовуємо спільно з колегами з консорціуму RRR4U за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

Реєструйтеся за посиланням. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Споживачі економлять, а кредитування б'є рекорди: як бізнес переживає «розморозку» економіки

Минулого тижня ми провели дискусію «Від зими до зими: як оговтується українська економіка?». Презентацію та запис події можна переглянути за посиланням.

А поки зібрали кілька ключових тез від представників українського бізнесу.

🏦 ПриватБанк: попит на кредити залишається високим

За словами члена правління ПриватБанку Євгена Заіграєва, бізнес продовжує активно інвестувати навіть під час війни.

▪️ кредитний портфель бізнесу в ПриватБанку за перше півріччя зріс майже на 30%, тоді як ринок — на 15%;
▪️ за підсумками року банк очікує зростання корпоративного кредитування більш ніж на 60%;
▪️ найбільший попит мають кредити для агросектору, виробництва, логістики, енергетики та будівництва складів.

🏭 Інтерпайп: нові обмеження ЄС уже б'ють по експорту

GR-директорка компанії Наталія Сидорук розповіла, що за перші 22 дні дії нових європейських тарифних квот Інтерпайп вже використав 45% свого квартального ліміту.

Компанія вважає, що квоту розрахували несправедливо — приблизно на 30% нижче, ніж мала б бути. Після її вичерпання експорт до ЄС можливий лише зі сплатою 50% мита.

За словами Сидорук, швидко переорієнтувати експорт на інші ринки буде дуже складно через конкуренцію, логістичні проблеми та зупинку роботи портів.

🛒 «Епіцентр»: українці стали витрачати значно раціональніше

Директор з роздрібної торгівлі мережі «Епіцентр» Дмитро Танько зазначив, що після складної зими структура попиту суттєво змінилася.

▪️ люди менше купують декоративні товари та більше — будівельні матеріали, вікна, ОСБ, обладнання для енергозабезпечення й ремонту;
▪️ бізнес-клієнти демонструють значно вищу активність: приріст B2B-покупців приблизно у 2,5 раза перевищує динаміку B2C;
▪️ після російських атак українці передусім відновлюють житло, а не відкладають кошти на переїзд — це добре видно зі структури продажів будівельних матеріалів.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Видатки з державного бюджету зростають 一 більша частина на оборону

У першому півріччі 2026 року видатки держбюджету сягнули 2,8 трлн грн — це на 17% більше, ніж за аналогічний період торік.

Основні цифри:

▪️ 1,8 трлн грн, або 64% усіх видатків, спрямовано на оборону.
▪️ Із них 51% бюджету профінансовано за рахунок власних доходів, ще 13% — за рахунок міжнародної оборонної допомоги.
▪️ За рік фінансування війни власними ресурсами зросло на 33%, тоді як обсяг міжнародної оборонної допомоги скоротився на 6%.
▪️ Цивільні видатки досі менше 40% бюджету; соціальний захист, найбільша цивільна категорія, зріс на 10% р/р.
▪️ Формальний дефіцит бюджету у І півріччі становив 305 млрд грн, однак без урахування грантів і натуральної міжнародної допомоги реальний розрив фінансування сягає 1,36 трлн грн.

«Хоч видатки на війну за рахунок внутрішніх ресурсів зросли, оборонна допомога від партнерів за перше півріччя навпаки впала. Чому? 

У першому півріччі оборонна допомога in-kind (у натуральному вигляді зброї, боєприпасів тощо) надходила обмежено. Водночас потреби фронту не зменшились, тому їх довелось ще більше закривати власними силами.

Це не означає відмову партнерів допомагати Україні, скоріше відкладене рішення. Оскільки вже в червні ми отримали перший оборонний транш від ЄС в рамках нової програми Ukraine Support Loan, загальним обсягом €90 млрд на 2026-2027 роки. 

Це демонструє стабільну підтримку наших партнерів та дає надію на кращу прогнозованість фінансування бюджету», — пояснює економістка ЦЕС Олександра Мироненко.

📊 Детальніше — у нашому липневому огляді економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚢 Що буде, якщо українські порти надовго зупиняться?

Головне з нашого подкасту з Олегом Хоменком, генеральним директором асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Через посилення російських атак більшість судновласників тимчасово відмовляються заходити до українських чорноморських портів, через які проходять 90% аграрного експорту.

Затримки призводять до перебоїв із наповненням зерносховищ, відвантаженнями та виконанням контрактів.

Найближчі тижні не стануть критичними — аграрії вже мають досвід роботи в умовах війни, посівна завершена, а фінансовий стан господарств кращий, ніж на початку повномасштабного вторгнення.

🌽 Найскладніший період може настати у вересні-жовтні, коли розпочнеться збирання кукурудзи й знадобляться додаткові потужності для зберігання врожаю.

При цьому в Україні вже накопичилося понад 10 млн тонн перехідних залишків зерна — найбільше від початку повномасштабної війни. Вони накопичилися через обстріли портів, повітряні тривоги та регулярні перебої з відвантаженням.

Держава має готувати альтернативні маршрути вже зараз. Серед першочергових кроків:

▪️ обмежити навантаження вагонів у напрямку Одеси, щоб зерно та рухомий склад не накопичувалися на під’їздах до портів;
▪️ провести аудит альтернативних маршрутів через західний кордон, Румунію, Угорщину, Молдову та польський транзит;
▪️ перевірити готовність «Укрзалізниці», прикордонної інфраструктури та портів Дунаю до збільшення обсягів експорту.

Порти Дунаю не можуть повністю замінити Велику Одесу через вищу вартість логістики, обмеження для великих суден, мілководдя та постійні російські атаки.

Тому альтернативні маршрути можуть частково підтримати експорт, але забезпечити попередні обсяги (близько 4,5 млн тонн на місяць) вони не зможуть.

Українське зерно забезпечує продовольством 400–500 млн людей у світі. Проте світовий ринок швидко знаходить альтернативних постачальників. Якщо Україна надовго втратить можливість експортувати, її місце можуть зайняти конкуренти, передусім Росія, яка активно нарощує присутність на ринках Африки та використовує постачання зерна як інструмент політичного впливу.

«Ми вже декілька разів спілкувалися з приводу того, наскільки вороги заходять в експансію на африканські ринки, як вони за рахунок того, що квазідержавні корпорації, квазідержавно-приватні корпорації, занижуючи ціну, заходять на постачання продукції країнами і починають використовувати це як інструменти впливу», — підкреслив Хоменко.

Більше — у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Олегом Хоменком від Центру економічної стратегії та Громадського радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Дефіцит робочої сили досяг історичного максимуму та залишається головним обмеженням для розвитку бізнесу 

Навіть небезпечні умови праці (41%) бізнес згадує рідше, ніж нестачу працівників (71%).

Про це за даними ІЕД пишемо у нашому огляді економіки за останній місяць.  

Як наслідок роботодавці дедалі активніше підвищують зарплати, щоб утримати та залучити працівників. У травні середня номінальна зарплата зросла до 30961 грн (+23% р/р).

На це зростання також вплинула програма підвищення престижності праці, у межах якої зарплати освітян зросли на 30%.

Середні пенсії зросли на 14% р/р. 

Видатки на військові зарплати за перше півріччя 2026 року збільшилися на 17%.

 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

НБУ підвищив облікову ставку до 15,5% на 0,5 в. п. 

Ключові тези з релізу НБУ:

▪️ У червні загальна інфляція сповільнилася до 7,2% р/р, але базова прискорилася до 8,1% р/р через зростання витрат бізнесу на зарплати, логістику та енергоресурси.

▪️ НБУ очікує, що інфляція зросте до 10% у 2026 році, знизиться до 6,9% у 2027 році та повернеться до цілі 5% у 2028 році.

▪️ За оцінкою НБУ, економіка України у II кварталі 2026 року зросла на 0,8% р/р, а прогноз зростання ВВП на 2026 рік покращено до 1,8%.

▪️ Обсяг міжнародної бюджетної підтримки у 2026 році може сягнути близько $54 млрд, чого, за оцінкою НБУ, достатньо для фінансування дефіциту бюджету без емісії.

▪️ Регулятор очікує, що фінансування виробництва озброєння за рахунок міжнародної допомоги стане додатковим драйвером економічного зростання, а міжнародні резерви можуть зрости майже до $70 млрд наприкінці року.

▪️ Основними ризиками для економіки НБУ називає посилення російських атак на інфраструктуру та бізнес, дефіцит робочої сили, додаткові бюджетні потреби, можливі перебої міжнародного фінансування та ескалацію ситуації на Близькому Сході.

НБУ не очікує, що підвищення ставки суттєво вплине на кредитування, але готовий і надалі підвищувати ставку, якщо інфляційний тиск посилюватиметься.

 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⛽️ Паливна війна: що буде з бензином, заправками та цінами

У новому випуску подкасту «Що з економікою?» разом із директором консалтингової групи «А-95» Сергієм Куюном говоримо про український паливний ринок.

▪️ чи стали українці менше користуватися автівками після подорожчання пального;
▪️ чому удари України по російських НПЗ ефективні навіть попри те, що росіяни швидко відновлюються;
▪️ що по тіньовому ринку палива та як уникнути неякісного бензину.

Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Іран заявив про прогрес у переговорах щодо Ормузької протоки — ціни на нафту вже знизилися, також зросли акції та облігації у США

Але що це означає для України?

Традиційно раз на пів року ми в ЦЕС збираємо прогнози уряду та провідних аналітичних центрів, щоб порівняти їхні очікування щодо ключових макроекономічних показників — зростання ВВП, курсу гривні, інфляції та інших.

📅 5 серпня о 16:00 запрошуємо на онлайн-дискусію «Якою буде економіка України до кінця 2026 року?».

Після презентації прогнозів відбудеться обговорення за участі експертів Dragon Capital, ICU, Forbes Ukraine, KSE Institute, Concorde Capital, ПриватБанку, Віденського інституту економічних досліджень, ІЕД та заступника голови НБУ Володимира Лепушинського.

🔗 Реєстрація: https://ces.org.ua/events/new-macroforecast-2026/ 

Подію організовуємо спільно з German Economic Team.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Скільки грошей Україна втрачає від невиконаних зобов'язань?

Минулого тижня ми спільно з колегами презентували щомісячний моніторинг виконання Україною умов програм МВФ та Ukraine Facility. Презентацію моніторингу можна знайти за посиланням.

Станом на зараз по грошах Україна може втратити:

€7,4 млрд 一 борг за невиконаними індикаторами Ukraine Facility, з яких: 
• €2 млрд — вартість 8 невиконаних індикаторів за 2025 рік.
• €2,3 млрд — вартість 4 невиконаних індикаторів за 1-й квартал 2026 року. 
• €3,1 млрд — вартість щонайменше 7 невиконаних індикаторів за 2-й квартал 2026 року (плюс ще 4 "інвестиційні" індикатори під питанням). 

€280 млн уже під ризиком остаточної і безповоротної втрати через невиконаний індикатор 4.3 一 збільшення кадрового складу Вищого Антикорупційного Суду. Ми мали зробити це ще 1,5 роки тому.
Ярослав Железняк, народний депутат та перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики пояснює це не технічними складнощами, а політикою, коли депутати й президент "виховують" одне одного, поки закони чекають своєї черги.

«У Верховній Раді відбувається нічого. І все далі буде більше нічого. Я дуже сподіваюся, що новий уряд буде впливати на те, щоб це нічого перетворилось на якусь історію. (...)

Нуль було прострочено по МВФ-у, по Світовому банку... по Ukraine Facility так само. Потім приходить адміністрація Трампа, МВФ вперше дає слабіну... наші такі: о, можна? Ті кажуть: можна, добре. Далі ми пропускаємо декілька дедлайнів одразу по Ukraine Facility. (...)

Якщо наші партнери готові йти на такі компроміси, тоді краще нічого не робити, краще дочекатися наступного електорального циклу, і вже зробити нормальну реформу».

Водночас Тарас Качка, новий представник України в ЄС, дивиться на це інакше. Для Брюсселя, за його словами, це не про «здав екзамен — і забув», український план нікуди не дінеться навіть після вступу в ЄС, і це процес, який триватиме постійно.

«Насправді весь попередній досвід говорить про те, що якими б не були дедлайни складні, індикатори все одно виконуються, навіть якщо з певним запізненням, але все одно, по суті, виконуються.

(...) Чим більше буде якоїсь дискусії, тим швидше схвалиться законопроєкт... на макро рівні реально ми дуже добре рухаємось».

Послухати запис дискусії можна за посиланням.

Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму – https://rrr4u.org/

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна в липні вперше майже за рік продала за кордон більше електроенергії, ніж купила

У липні Україна вперше з вересня 2025 року стала нетто-експортером електроенергії за підсумками місяця.

Експорт зріс у 1,5 раза порівняно з червнем — до 233 ГВт·год, тоді як імпорт скоротився з 295,2 до 175,3 ГВт·год.

Найбільше української електроенергії експортували до:

🇭🇺 Угорщини — 112 ГВт·год;
🇲🇩 Молдови — 69 ГВт·год;
🇷🇴 Румунії — 39 ГВт·год;
🇸🇰 Словаччини — 12 ГВт·год;
🇵🇱 Польщі — 2 ГВт·год.

Після кількох днів погодинних відключень наприкінці червня більшу частину липня «Укренерго» обходилося без загальнонаціональних графіків. Допомогли швидші, ніж планувалося, ремонти на атомних електростанціях та висока генерація сонячної енергії завдяки сонячній погоді.

Водночас інтеграція української енергосистеми з європейською мережею дедалі більше працює в обидва боки. Якщо під час дефіциту Україна імпортує електроенергію від сусідів, то за наявності профіциту вже сама допомагає європейським країнам.

У липні Румунія почала закуповувати електроенергію з України через дефіцит у своїй енергосистемі. Його спричинили планова зупинка одного з енергоблоків АЕС «Чернаводе» та сильна посуха, через яку рівень води в Дунаї впав до найнижчого за останні 30 років.

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⛽️ Що буде з цінами на пальне?

Підготували декілька цитат з нашого подкасту з Сергієм Куюном, директором консалтингової групи «А-95». Нагадаємо, що розшифровку подкасту можна знайти за посиланням, як і послухати чи подивитись відео на усіх зручних платформах. 

У світі триває сезон максимального споживання пального, а запаси мінімальні, в Україні логістику додатково ускладнює війна. 

Це означає, що ціни й надалі перебуватимуть під тиском, принаймні до завершення високого сезону.

«Насправді турбулентність дуже висока. І зараз ситуація гірша, ніж була навесні. Тому що в березні — як завжди і традиційно у всьому світі — мертвий сезон споживання пального, і були високі запаси. А що сьогодні? Сьогодні навпаки: попит максимальний за рік. Так буває щороку, і триватиме це до кінця вересня. А запаси, навпаки, мінімальні, бо їх просто «з'їли» навесні... Тож сьогодні маємо високе споживання, мінімальні запаси — і кінця-краю цій історії поки не видно. Тому ситуація доволі тривожна», 一 пояснює Куюн.

Попри постійні російські атаки на АЗС, оператори продовжують швидко відновлювати інфраструктуру, і дефіциту пального наразі не прогнозують.

«Взагалі є споживчий стереотип, що заправна станція — це щось таке, що одразу все горить і вибухає. Насправді зруйнувати її не так просто: під землею резервуари, і навіть якщо щось згори влучає, обладнання страждає, але спрацьовують клапани, подача пального зупиняється — і резервуар почувається нормально. Міняють колонку, ставлять новий насос — і поїхали далі», 一 каже Сергій.

▪️ Як українські удари по російських НПЗ впливають на ціни в Україні

«Росіяни були змушені закрити експорт дизпального, хоча вони — мабуть, найбільший у світі експортер дизелю на світові ринки. І коли вони його закрили, що сталося? Туреччина, яка брала в них мільйон тонн на місяць (для порівняння, наше споживання — 500 тис. тонн, тобто вдвічі менше за те, що бере лише Туреччина), пішла на європейський ринок і почала скуповувати те пальне, яке раніше купували ми. Нам важко з ними конкурувати, бо власних портів у нас немає, ми не можемо купувати великими танкерами — а це якраз вигідно продавцям. І це підштовхує ціни вгору, зокрема на бензин.

У росіян дефіцит — вони смикають партії з усього світу. А Європа завжди була профіцитною по бензину, він коштував там, по суті, копійки, дуже дешево. Зараз цього профіциту немає, він кудись подівся. Тобто вплив є — але це не означає, що наші удари не варто було завдавати: для росіян це все одно суцільні збитки, вони змушені далі імпортувати й переплачувати за імпортний бензин, ще й дотувати його з бюджету для внутрішнього ринку. Це мільярди доларів витрат для них. А ми заплатимо тимчасово на ₴2 дорожче», 一 пояснює Куюн.

▪️ Чому державі не варто регулювати ціни на пальне

«Не втручатися — це вже зрозуміло: будь-яке державне регулювання чи обмеження сьогодні одразу означає, що пального просто не буде. Цей урок ми добре засвоїли ще в 2022 році. (...) Перед виборами 2023 року в Польщі заморозили ціни й попри 20% зростання на зовнішньому ринку тримали їх штучно, через що просто не було пального — заправки вішали таблички на кшталт "у нас ремонт". Хоча який ремонт, коли там два пістолети — дизельний і бензиновий, і на одному "ремонт", а на іншому ні? Тобто вони банально щось вигадували, а це дуже небезпечні деформації ринку, у які граються політики», 一 запевняє Сергій.

▪️ Чому пересувні АЗС — не рішення

«Дивно, звідки в українців ця любов до простих рішень: хтось кинув ідею — а давайте пересувні заправки. Що таке пересувна заправка? Бензовоз із роздавальним пістолетом. Якщо стаціонарна заправка має резервуари під землею, то тут резервуар наземний — і уявіть, що станеться, якщо туди приліт, коли поруч люди. Це буде катастрофа.

І знову ж таки пересувна АЗС — це той самий бензовоз, а бензовоз сьогодні навіть важливіша ціль, ніж заправна станція, бо він одразу везе великий обсяг пального на кілька заправок. І тут насправді дзеркальна ситуація: ми полюємо на їхні бензовози, вони — на наші», 一 підсумовує Куюн.

👉 Послухати подкаст 一 за посиланням.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

💸 Який курс долара на кінець 2027-го року прогнозують аналітики?

Ми розпочали презентацію макропрогнозу на 2026 та 2027 рік.

Разом із German Economic Team ми зібрали прогнози 7 українських та міжнародних аналітичних команд щодо ключових макроекономічних показників — зокрема курсу долара, ВВП та інфляції.

👉 Долучайтесь до події за посиланням. А презентацію з головними прогнозами можна переглянути у нас на сайті. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Прогнози для української економіки до кінця 2026 року

Учора ми спільно з German Economic Team провели подію, де традиційно зібрали макропрогнози шести неурядових українських та міжнародних організацій. 

Нижче переказуємо головне, а презентацію з прогнозом та запис події можна переглянути за посиланням.

⬇️ ВВП. В середньому експерти прогнозують зростання ВВП у 2026 році на 1,1% (у грудні 2025 року прогнозували 2,4%) та на 2,2% на 2027 рік.

«Зараз ми прогнозуємо, що економіка в цьому році зросте на 1%. Наш попередній прогноз був трошки вищий — 1,5%. Перегляд вниз викликаний тим, що ми бачимо більший негативний вплив ескалації війни на багато секторів поза межами нашого оборонно-промислового комплексу.
Вплив від повної зупинки портів Чорного моря, з припущенням, що частково все ж таки вдасться переорієнтувати експорт агропродукції на порти Дунаю, за нашими оцінками, на ВВП на річній основі буде від 1% до 1,5%», 一 коментує головна економістка Dragon Capital та учасниця наглядової ради ЦЕС Олена Білан.

⬆️ Інфляція. В середньому економісти очікують 9,6% на кінець 2026 року та 9% на кінець 2027 року. Серед основних ризиків: руйнування логістики, зупинка портів та зростання витрат бізнесу через війну.

«За останні пів року ми мали доволі дезінфляційний тренд. Але всі аналітики сходяться на тому, що у нас буде збільшення інфляції під кінець року. Те, чому у нас зараз нижча інфляція, — це фактори, які не такі стійкі, як ті, що формують збільшення інфляції на кінець року», 一 пояснює експерт з макроекономічного аналізу в KSE Institute Дмитро Круковець.

💸 Курс гривні — 46 грн/$ на кінець 2026 року та 49 грн/$ на кінець 2027 року (середній прогноз).

«Ми очікуємо, що курс буде продовжувати потрошку девальвувати. В нашому прогнозі це 46,3 грн/$ до кінця року. Для цього є об'єктивні структурні причини — торговельний дисбаланс. Але можливості у Національного банку впливати і підтримувати, і утримувати від панічної купівлі валюти доволі високі, через те що резерви будуть рекордно великими», 一 каже Дмитро Круковець з KSE Institute. 

Детальніше про очікуваний рівень дефіциту бюджету, міжнародну допомогу та золотовалютні резерви 一 за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Повна зупинка портів Чорного моря може коштувати Україні 1–1,5% ВВП

Про це на нашій події, присвяченій макропрогнозу розповіла головна економістка Dragon Capital та учасниця наглядової ради ЦЕС Олена Білан.

Нагадаємо, що за оцінкою директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олега Хоменка, яку він озвучував у нашому подкасті, 92–94% українського агроекспорту проходить через чорноморські порти. Через нинішню зупинку судноплавства закупівельні ціни на зерно в Україні лише за тиждень знизилися приблизно на $10.

Прем'єр-міністр України Сергій Корецький сьогодні повідомив про пакет підтримки українських аграріїв через програму "5-7-9%". Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою 一 до 80 млрд грн. Також «Укрзалізниця» веде переговори із сусідніми країнами про розширення маршрутів для експорту зерна на тлі російських атак на чорноморські порти.

Це особливо важливо через накопичення зерна. За даними УКАБ, зараз на елеваторах залишається близько 10 млн тонн перехідних запасів — у 2,5 раза більше, ніж торік. 

Якщо експорт не відновиться, найбільш критичною ситуація може стати у вересні-жовтні, коли почнеться активне збирання кукурудзи й різко зросте потреба у сховищах.

Детальніше про це 一 у нашому подкасті (доступна текстова розшифровка). 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як повертати жінок до ринку праці?

У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо із заступницею керівниці проєкту «Індекс реформ» Vox Ukraine Вікторією Агаповою про потенціал жінок на українському ринку праці.

За оцінкою Vox Ukraine, близько 3,5 млн економічно неактивних жінок хотіли б працювати. Але це не означає, що вони автоматично закриють кадровий дефіцит. Найбільше працівників бракує у промисловості, ОПК і правоохоронних органах. Водночас саме в них опитані жінки найменше хочуть працювати.

Серед головних бар’єрів — рівень оплати, догляд за дітьми й родичами, нестача садочків, негнучкі графіки, довга дорога до роботи та стереотипи щодо «чоловічих» професій.

У випуску говоримо про те:

▪️ чи можуть жінки частково компенсувати дефіцит кадрів;
▪️ чи зменшить це потребу України в трудових мігрантах;
▪️ що мають змінити держава та бізнес, щоб більше жінок могли працювати;

Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Інфляція у липні прискорилася до 7,7% р/р

На ціни тиснуть вищі витрати бізнесу, зростання зарплат, збільшення держвидатків, зокрема на виробництво озброєння.   

За місяць ціни зросли на 0,3%. У річному вимірі інфляція прискорилася з 7,2% до 7,7%.  

Нагадаємо, що за середнім прогнозом аналітиків, який ми в ЦЕС зібрали минулого тижня, інфляція на кінець року прискориться ще більше 一 до 9,6%. 

Що відбувалося з цінами у липні?

▪️ Ціни на комунальні послуги в середньому по країні зросли: водопостачання – на 31,9%, каналізація – на 29,8% за місяць.

▪️ Транспортні послуги подорожчали на 5,2%.

▪️ Продукти харчування здешевшали на 0,2% за місяць. Найбільше подешевшали яйця (-6,0%) та овочі (-5,9%). Водночас дорожчали фрукти (+1,5%), риба (+1,3%) та соняшникова олія (+1,2%).

▪️ Пальне незначно здешевшало на 0,1% за місяць, хоча залишається на 28% дорожчим, ніж торік.

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram