Іран заявив про прогрес у переговорах щодо Ормузької протоки — ціни на нафту вже знизилися, також зросли акції та облігації у США

Але що це означає для України?

Традиційно раз на пів року ми в ЦЕС збираємо прогнози уряду та провідних аналітичних центрів, щоб порівняти їхні очікування щодо ключових макроекономічних показників — зростання ВВП, курсу гривні, інфляції та інших.

📅 5 серпня о 16:00 запрошуємо на онлайн-дискусію «Якою буде економіка України до кінця 2026 року?».

Після презентації прогнозів відбудеться обговорення за участі експертів Dragon Capital, ICU, Forbes Ukraine, KSE Institute, Concorde Capital, ПриватБанку, Віденського інституту економічних досліджень, ІЕД та заступника голови НБУ Володимира Лепушинського.

🔗 Реєстрація: https://ces.org.ua/events/new-macroforecast-2026/ 

Подію організовуємо спільно з German Economic Team.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Скільки грошей Україна втрачає від невиконаних зобов'язань?

Минулого тижня ми спільно з колегами презентували щомісячний моніторинг виконання Україною умов програм МВФ та Ukraine Facility. Презентацію моніторингу можна знайти за посиланням.

Станом на зараз по грошах Україна може втратити:

€7,4 млрд 一 борг за невиконаними індикаторами Ukraine Facility, з яких: 
• €2 млрд — вартість 8 невиконаних індикаторів за 2025 рік.
• €2,3 млрд — вартість 4 невиконаних індикаторів за 1-й квартал 2026 року. 
• €3,1 млрд — вартість щонайменше 7 невиконаних індикаторів за 2-й квартал 2026 року (плюс ще 4 "інвестиційні" індикатори під питанням). 

€280 млн уже під ризиком остаточної і безповоротної втрати через невиконаний індикатор 4.3 一 збільшення кадрового складу Вищого Антикорупційного Суду. Ми мали зробити це ще 1,5 роки тому.
Ярослав Железняк, народний депутат та перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики пояснює це не технічними складнощами, а політикою, коли депутати й президент "виховують" одне одного, поки закони чекають своєї черги.

«У Верховній Раді відбувається нічого. І все далі буде більше нічого. Я дуже сподіваюся, що новий уряд буде впливати на те, щоб це нічого перетворилось на якусь історію. (...)

Нуль було прострочено по МВФ-у, по Світовому банку... по Ukraine Facility так само. Потім приходить адміністрація Трампа, МВФ вперше дає слабіну... наші такі: о, можна? Ті кажуть: можна, добре. Далі ми пропускаємо декілька дедлайнів одразу по Ukraine Facility. (...)

Якщо наші партнери готові йти на такі компроміси, тоді краще нічого не робити, краще дочекатися наступного електорального циклу, і вже зробити нормальну реформу».

Водночас Тарас Качка, новий представник України в ЄС, дивиться на це інакше. Для Брюсселя, за його словами, це не про «здав екзамен — і забув», український план нікуди не дінеться навіть після вступу в ЄС, і це процес, який триватиме постійно.

«Насправді весь попередній досвід говорить про те, що якими б не були дедлайни складні, індикатори все одно виконуються, навіть якщо з певним запізненням, але все одно, по суті, виконуються.

(...) Чим більше буде якоїсь дискусії, тим швидше схвалиться законопроєкт... на макро рівні реально ми дуже добре рухаємось».

Послухати запис дискусії можна за посиланням.

Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму – https://rrr4u.org/

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна в липні вперше майже за рік продала за кордон більше електроенергії, ніж купила

У липні Україна вперше з вересня 2025 року стала нетто-експортером електроенергії за підсумками місяця.

Експорт зріс у 1,5 раза порівняно з червнем — до 233 ГВт·год, тоді як імпорт скоротився з 295,2 до 175,3 ГВт·год.

Найбільше української електроенергії експортували до:

🇭🇺 Угорщини — 112 ГВт·год;
🇲🇩 Молдови — 69 ГВт·год;
🇷🇴 Румунії — 39 ГВт·год;
🇸🇰 Словаччини — 12 ГВт·год;
🇵🇱 Польщі — 2 ГВт·год.

Після кількох днів погодинних відключень наприкінці червня більшу частину липня «Укренерго» обходилося без загальнонаціональних графіків. Допомогли швидші, ніж планувалося, ремонти на атомних електростанціях та висока генерація сонячної енергії завдяки сонячній погоді.

Водночас інтеграція української енергосистеми з європейською мережею дедалі більше працює в обидва боки. Якщо під час дефіциту Україна імпортує електроенергію від сусідів, то за наявності профіциту вже сама допомагає європейським країнам.

У липні Румунія почала закуповувати електроенергію з України через дефіцит у своїй енергосистемі. Його спричинили планова зупинка одного з енергоблоків АЕС «Чернаводе» та сильна посуха, через яку рівень води в Дунаї впав до найнижчого за останні 30 років.

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⛽️ Що буде з цінами на пальне?

Підготували декілька цитат з нашого подкасту з Сергієм Куюном, директором консалтингової групи «А-95». Нагадаємо, що розшифровку подкасту можна знайти за посиланням, як і послухати чи подивитись відео на усіх зручних платформах. 

У світі триває сезон максимального споживання пального, а запаси мінімальні, в Україні логістику додатково ускладнює війна. 

Це означає, що ціни й надалі перебуватимуть під тиском, принаймні до завершення високого сезону.

«Насправді турбулентність дуже висока. І зараз ситуація гірша, ніж була навесні. Тому що в березні — як завжди і традиційно у всьому світі — мертвий сезон споживання пального, і були високі запаси. А що сьогодні? Сьогодні навпаки: попит максимальний за рік. Так буває щороку, і триватиме це до кінця вересня. А запаси, навпаки, мінімальні, бо їх просто «з'їли» навесні... Тож сьогодні маємо високе споживання, мінімальні запаси — і кінця-краю цій історії поки не видно. Тому ситуація доволі тривожна», 一 пояснює Куюн.

Попри постійні російські атаки на АЗС, оператори продовжують швидко відновлювати інфраструктуру, і дефіциту пального наразі не прогнозують.

«Взагалі є споживчий стереотип, що заправна станція — це щось таке, що одразу все горить і вибухає. Насправді зруйнувати її не так просто: під землею резервуари, і навіть якщо щось згори влучає, обладнання страждає, але спрацьовують клапани, подача пального зупиняється — і резервуар почувається нормально. Міняють колонку, ставлять новий насос — і поїхали далі», 一 каже Сергій.

▪️ Як українські удари по російських НПЗ впливають на ціни в Україні

«Росіяни були змушені закрити експорт дизпального, хоча вони — мабуть, найбільший у світі експортер дизелю на світові ринки. І коли вони його закрили, що сталося? Туреччина, яка брала в них мільйон тонн на місяць (для порівняння, наше споживання — 500 тис. тонн, тобто вдвічі менше за те, що бере лише Туреччина), пішла на європейський ринок і почала скуповувати те пальне, яке раніше купували ми. Нам важко з ними конкурувати, бо власних портів у нас немає, ми не можемо купувати великими танкерами — а це якраз вигідно продавцям. І це підштовхує ціни вгору, зокрема на бензин.

У росіян дефіцит — вони смикають партії з усього світу. А Європа завжди була профіцитною по бензину, він коштував там, по суті, копійки, дуже дешево. Зараз цього профіциту немає, він кудись подівся. Тобто вплив є — але це не означає, що наші удари не варто було завдавати: для росіян це все одно суцільні збитки, вони змушені далі імпортувати й переплачувати за імпортний бензин, ще й дотувати його з бюджету для внутрішнього ринку. Це мільярди доларів витрат для них. А ми заплатимо тимчасово на ₴2 дорожче», 一 пояснює Куюн.

▪️ Чому державі не варто регулювати ціни на пальне

«Не втручатися — це вже зрозуміло: будь-яке державне регулювання чи обмеження сьогодні одразу означає, що пального просто не буде. Цей урок ми добре засвоїли ще в 2022 році. (...) Перед виборами 2023 року в Польщі заморозили ціни й попри 20% зростання на зовнішньому ринку тримали їх штучно, через що просто не було пального — заправки вішали таблички на кшталт "у нас ремонт". Хоча який ремонт, коли там два пістолети — дизельний і бензиновий, і на одному "ремонт", а на іншому ні? Тобто вони банально щось вигадували, а це дуже небезпечні деформації ринку, у які граються політики», 一 запевняє Сергій.

▪️ Чому пересувні АЗС — не рішення

«Дивно, звідки в українців ця любов до простих рішень: хтось кинув ідею — а давайте пересувні заправки. Що таке пересувна заправка? Бензовоз із роздавальним пістолетом. Якщо стаціонарна заправка має резервуари під землею, то тут резервуар наземний — і уявіть, що станеться, якщо туди приліт, коли поруч люди. Це буде катастрофа.

І знову ж таки пересувна АЗС — це той самий бензовоз, а бензовоз сьогодні навіть важливіша ціль, ніж заправна станція, бо він одразу везе великий обсяг пального на кілька заправок. І тут насправді дзеркальна ситуація: ми полюємо на їхні бензовози, вони — на наші», 一 підсумовує Куюн.

👉 Послухати подкаст 一 за посиланням.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

💸 Який курс долара на кінець 2027-го року прогнозують аналітики?

Ми розпочали презентацію макропрогнозу на 2026 та 2027 рік.

Разом із German Economic Team ми зібрали прогнози 7 українських та міжнародних аналітичних команд щодо ключових макроекономічних показників — зокрема курсу долара, ВВП та інфляції.

👉 Долучайтесь до події за посиланням. А презентацію з головними прогнозами можна переглянути у нас на сайті. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Прогнози для української економіки до кінця 2026 року

Учора ми спільно з German Economic Team провели подію, де традиційно зібрали макропрогнози шести неурядових українських та міжнародних організацій. 

Нижче переказуємо головне, а презентацію з прогнозом та запис події можна переглянути за посиланням.

⬇️ ВВП. В середньому експерти прогнозують зростання ВВП у 2026 році на 1,1% (у грудні 2025 року прогнозували 2,4%) та на 2,2% на 2027 рік.

«Зараз ми прогнозуємо, що економіка в цьому році зросте на 1%. Наш попередній прогноз був трошки вищий — 1,5%. Перегляд вниз викликаний тим, що ми бачимо більший негативний вплив ескалації війни на багато секторів поза межами нашого оборонно-промислового комплексу.
Вплив від повної зупинки портів Чорного моря, з припущенням, що частково все ж таки вдасться переорієнтувати експорт агропродукції на порти Дунаю, за нашими оцінками, на ВВП на річній основі буде від 1% до 1,5%», 一 коментує головна економістка Dragon Capital та учасниця наглядової ради ЦЕС Олена Білан.

⬆️ Інфляція. В середньому економісти очікують 9,6% на кінець 2026 року та 9% на кінець 2027 року. Серед основних ризиків: руйнування логістики, зупинка портів та зростання витрат бізнесу через війну.

«За останні пів року ми мали доволі дезінфляційний тренд. Але всі аналітики сходяться на тому, що у нас буде збільшення інфляції під кінець року. Те, чому у нас зараз нижча інфляція, — це фактори, які не такі стійкі, як ті, що формують збільшення інфляції на кінець року», 一 пояснює експерт з макроекономічного аналізу в KSE Institute Дмитро Круковець.

💸 Курс гривні — 46 грн/$ на кінець 2026 року та 49 грн/$ на кінець 2027 року (середній прогноз).

«Ми очікуємо, що курс буде продовжувати потрошку девальвувати. В нашому прогнозі це 46,3 грн/$ до кінця року. Для цього є об'єктивні структурні причини — торговельний дисбаланс. Але можливості у Національного банку впливати і підтримувати, і утримувати від панічної купівлі валюти доволі високі, через те що резерви будуть рекордно великими», 一 каже Дмитро Круковець з KSE Institute. 

Детальніше про очікуваний рівень дефіциту бюджету, міжнародну допомогу та золотовалютні резерви 一 за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Повна зупинка портів Чорного моря може коштувати Україні 1–1,5% ВВП

Про це на нашій події, присвяченій макропрогнозу розповіла головна економістка Dragon Capital та учасниця наглядової ради ЦЕС Олена Білан.

Нагадаємо, що за оцінкою директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олега Хоменка, яку він озвучував у нашому подкасті, 92–94% українського агроекспорту проходить через чорноморські порти. Через нинішню зупинку судноплавства закупівельні ціни на зерно в Україні лише за тиждень знизилися приблизно на $10.

Прем'єр-міністр України Сергій Корецький сьогодні повідомив про пакет підтримки українських аграріїв через програму "5-7-9%". Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою 一 до 80 млрд грн. Також «Укрзалізниця» веде переговори із сусідніми країнами про розширення маршрутів для експорту зерна на тлі російських атак на чорноморські порти.

Це особливо важливо через накопичення зерна. За даними УКАБ, зараз на елеваторах залишається близько 10 млн тонн перехідних запасів — у 2,5 раза більше, ніж торік. 

Якщо експорт не відновиться, найбільш критичною ситуація може стати у вересні-жовтні, коли почнеться активне збирання кукурудзи й різко зросте потреба у сховищах.

Детальніше про це 一 у нашому подкасті (доступна текстова розшифровка). 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як повертати жінок до ринку праці?

У новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо із заступницею керівниці проєкту «Індекс реформ» Vox Ukraine Вікторією Агаповою про потенціал жінок на українському ринку праці.

За оцінкою Vox Ukraine, близько 3,5 млн економічно неактивних жінок хотіли б працювати. Але це не означає, що вони автоматично закриють кадровий дефіцит. Найбільше працівників бракує у промисловості, ОПК і правоохоронних органах. Водночас саме в них опитані жінки найменше хочуть працювати.

Серед головних бар’єрів — рівень оплати, догляд за дітьми й родичами, нестача садочків, негнучкі графіки, довга дорога до роботи та стереотипи щодо «чоловічих» професій.

У випуску говоримо про те:

▪️ чи можуть жінки частково компенсувати дефіцит кадрів;
▪️ чи зменшить це потребу України в трудових мігрантах;
▪️ що мають змінити держава та бізнес, щоб більше жінок могли працювати;

Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Інфляція у липні прискорилася до 7,7% р/р

На ціни тиснуть вищі витрати бізнесу, зростання зарплат, збільшення держвидатків, зокрема на виробництво озброєння.   

За місяць ціни зросли на 0,3%. У річному вимірі інфляція прискорилася з 7,2% до 7,7%.  

Нагадаємо, що за середнім прогнозом аналітиків, який ми в ЦЕС зібрали минулого тижня, інфляція на кінець року прискориться ще більше 一 до 9,6%. 

Що відбувалося з цінами у липні?

▪️ Ціни на комунальні послуги в середньому по країні зросли: водопостачання – на 31,9%, каналізація – на 29,8% за місяць.

▪️ Транспортні послуги подорожчали на 5,2%.

▪️ Продукти харчування здешевшали на 0,2% за місяць. Найбільше подешевшали яйця (-6,0%) та овочі (-5,9%). Водночас дорожчали фрукти (+1,5%), риба (+1,3%) та соняшникова олія (+1,2%).

▪️ Пальне незначно здешевшало на 0,1% за місяць, хоча залишається на 28% дорожчим, ніж торік.

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Українці масово виїжджають за кордон (у відпустки)

У медіа поширюють цифру, що за перші шість місяців 2026 року з України виїхали та не повернулися понад 244 тис. громадян. За даними, які наводить Опендатабот, у січні–червні українці 7,13 млн разів виїжджали з країни та 6,89 млн разів поверталися. 

Однак важливий контекст, що майже весь цей розрив сформувався у червні. Червень є початком сезону відпусток, канікул та літніх подорожей. Загалом протягом місяця українці перетнули кордон 3,17 млн разів — на 36% більше за середньомісячний показник.

Тому говорити на основі цих даних про нову хвилю масової еміграції передчасно. 

Перетини кордону мають виражену сезонність: влітку та під час зимових свят кількість виїздів традиційно зростає, а після завершення сезону відпусток і свят частина цього розриву компенсується поверненнями.

«Так, українці продовжують виїжджати за кордон, і в умовах триваючої повномасштабної війни це очікувано. За нашими оцінками, у 2025 році чистий відтік становив близько 300 тис. людей. Водночас це суттєво менше, ніж у 2024 році, коли виїхало приблизно 450 тис. осіб.

Але оцінювати міграційні тенденції за даними одного чи кількох місяців варто обережно, адже перетини кордону мають виражену сезонність. Влітку та під час зимових свят кількість виїздів традиційно зростає через відпустки та подорожі, а по завершенню ми бачимо хвилю повернень.

Тому важливо дивитися не лише на кількість тих, хто перетнув кордон у напрямку виїзду за окремий період, а на довгостроковий баланс виїздів і повернень. Загальна проблема відтоку населення залишається серйозною, але поки дані радше свідчать про продовження існуючого тренду, а не про нову хвилю масового виїзду», 一 пояснює старша економістка ЦЕС Ірина Іпполітова. 

Нагадаємо, що за останньою оцінкою ЦЕС станом на січень 2026 року за кордоном перебувало 5,6 млн українських біженців.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Без грошей і позаду Молдови. Як Україна випускає легку можливість для зближення з ЄС

Уже не вперше ми пишемо про те, скільки Україна втрачає від неприєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Сьогодні переказуємо матеріал, який підготували для Європейської правди, про шанс у вересні нарешті запустити цей процес — перш ніж Україна ще більше відстане від Молдови та зіткнеться з жорсткішими вимогами ЄС. 

Молдова, наша «напарниця» у вступі до ЄС, приєдналася до SEPA ще минулого року і за перші 9 місяців середня вартість переказу до ЄС там впала з €20 до €1,11. Країна уже заощадила €11,6 млн на комісіях, а кількість транскордонних платежів у євро зросла на 77%.

Зауважимо, що населення Молдови менше за населення Києва та області. Тобто наш виграш може бути більш ніж вдесятеро більшим. Для України потенційна економія лише на комісіях оцінюється у €70–200 млн на рік. Кожен місяць затримки може коштувати близько €6–17 млн.

Головна законодавча перепона — створення Реєстру рахунків і сейфів. Він не міститиме даних про залишки чи рух коштів або вміст сейфів, але дозволить уповноваженим органам встановлювати власників рахунків.  

Перша урядова спроба переконати Раду ухвалити закон про приєднання до SEPA відбулася ще у квітні 2025 року. Законопроєкт ще до винесення у залу спричинив значний суспільний резонанс, але після зміни уряду влітку він був відкликаний. 

У квітні комітет схвалив компромісний проєкт 14327-д, але попри позитивний висновок ключових комітетів, його статус лишається незмінним 一 "очікує розгляду". У вересні проєкт, що є головною передумовою інтеграції до SEPA, нарешті обіцяють винести в зал 一 але йтиметься лише про перше читання.

Навіть якщо Україна швидко ухвалить необхідні зміни, реальне підключення до SEPA може відбутися не раніше 2028 року. Молдові від заявки до запуску знадобилося близько 20 місяців.

Ухвалення цього закону також є однією з дванадцяти умов, від яких залежить наступна позика Світового банку на підтримку реформ, де на кону $1 млрд.

Тобто ми зволікаємо з реформою, за яку партнери платять наперед і яка після запуску починає економити гроші самостійно.

👉 Детальніше 一 у матеріалі.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Удари по великих складах можуть призвести до зростання цін на продукти

Великі логістичні центри, знищені російськими ударами, були значною мірою автоматизовані. Тепер бізнесу доводиться розподіляти товари між меншими складами, і виконувати фізично частину процесів, яка була автоматизована.

Про це Гліб Вишлінський, директор ЦЕС розповів в ефірі Радіо НВ. 

Для підтримки бізнесу Гліб насамперед пропонує удосконалити страхування воєнних ризиків. 

Зараз державний механізм страхування має сенс переважно для малого та частини середнього бізнесу. Для великих компаній можливі виплати просто не відповідають масштабу потенційних збитків.

Один із варіантів — обов'язкове страхування воєнних ризиків для всього бізнесу.

«Всі бізнеси, які є в Україні, незалежно від того, знаходяться вони в Ужгороді чи знаходяться вони в Харкові, сплачують якийсь обов'язковий відсоток, який збирається у великий кошик, з якого потім покриваються потенційні збитки від російських атак на всій території України», 一 каже Гліб Вишлінський.

Таким чином компанії з менш ризикованих регіонів частково покривали б ризики бізнесів, які працюють ближче до фронту та частіше потерпають від російських атак. Такий механізм за належного дизайну був би справедливішим і допоміг би великим компаніям зберігати присутність по всій країні.

 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Які дані Україна, як держава, ще має відкрити?

Українське законодавство виходить із принципу, що публічна інформація має бути відкритою за замовчуванням, а обмеження доступу держава повинна обґрунтувати.

Водночас частина важливих даних досі залишається недоступною. Серед них — окремі набори Державної податкової служби, дані митниці про експортно-імпортні декларації та Реєстр пошкодженого і знищеного майна.

При цьому Україна посіла 4-те місце серед 36 країн у рейтингу Open Data Maturity 2025 із результатом 97,1%.

Які реєстри варто відкрити наступними? Як бізнес в Україні заробляє на відкритих даних? І які дані використовують для тренування української моделі ШІ?

Про це говоримо у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Яніною Любивою, керівницею напряму розвитку сфери відкритих даних у Мінцифри.

Дивіться випуск на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=GXETlnJ5swM

Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Через блокаду моря прогноз експорту агропродукції знизився з 64,4 до 29,6 млн тонн на цей маркетинговий рік

Наслідки блокування Росією роботи морських портів відчуває і металургія, зокрема про призупинення діяльності повідомили Ferrexpo та Південний ГЗК. «Інтерпайп»  переорієнтував відвантаження в один із портів Європи, у той час, як для європейських замовників продовжує постачати продукцію автотранспортом.

Нові маршрути для перевезення шукає «Укрзалізниця», яка теж зазнає масованих атак по логістичній інфраструктурі та рухомому складу.

Яких втрат може зазнати українська економіка через фактичну морську блокаду та чи є реалістичні способи зберегти торгівлю? 

Про це будемо говорити на нашій щомісячній події, присвяченій огляду економіки за останній місяць зі спецтемою: «Море в облозі: як Україні зберегти експорт?».

Дата: 20 серпня (у цей четвер) о 16:00 онлайн.

Реєстрація за посиланням.

Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development). Проте висловлені думки не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Ринок відкритих даних в Україні оцінюють у 27 млрд грн. Як це порахували?

Навіть якщо ви ніколи не заходили на портал відкритих даних, найімовірніше, ви ними користувалися. Наприклад, коли стежили за рухом транспорту через EasyWay або перевіряли компанію через YouControl чи Opendatabot. 

Сьогодні в Україні працює майже 130 сервісів на основі відкритих даних. Про те, які реєстри є найбільш економічно вигідними говорили у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Яніною Любивою, керівницею експертної групи розвитку сфери відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України. 

Щоб оцінити економічний ефект, наші колеги з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) минулого року порахували, скільки часу та грошей бізнесу довелося б витратити, якби потрібні державні дані не були відкритими. 

«Береться кількість годин: відповідь на запит за законом — до 5 робочих днів. [...] Плюс — за відкритими даними Держстату — вартість оплати праці людини за годину. І таким чином загальною методикою вирахували ці 27 млрд гривень», — пояснює Яніна Любива, керівниця експертної групи розвитку сфери відкритих даних Мінцифри.

Один із найбільш цінних наборів — Єдиний державний реєстр юридичних осіб та ФОП.

«Якщо хочеш щось зробити про юросіб чи фізичних осіб-підприємців, без ЄДР не поїдеш», — говорить Яніна.

Після початку повномасштабного вторгнення доступ до ЄДР у формі відкритих даних обмежили. З січня його вдалося частково відновити, без окремих полів, але з можливістю безоплатно отримувати великий масив інформації та створювати на його основі сервіси.

Повномасштабна війна створила нові величезні масиви інформації про атаки, повітряні тривоги, руйнування та пошкоджене майно.

Зокрема, реєстр пошкодженого та знищеного майна за законом мав стати доступним у формі відкритих даних ще з грудня 2023 року. Поки цього не сталося через безпекові та інституційні обмеження, та у Мінцифри говорять, що працюють над поетапним відкриттям інформації.

Детальніше про те, які набори даних ще мають стати доступними для всіх — слухайте у новому випуску подкасту «Що з економікою?».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Додали три нових країн до нашої мапи економічних зв'язків України та ЄС — це Австрія, Португалія та Данія.

Нижче зібрали по парі цікавих фактів з досліджень, і нагадаємо, що більше про проєкт, та про інші країни можна прочитати за посиланням.

🇩🇰 Данія: кожна десята одиниця імпортованого дитячого одягу в Данії — з України. А ще Україна входить до топ-10 постачальників дерев'яних меблів для данців. Тим часом 410 данських компаній вже працюють в Україні, переважно у виробничому секторі.

Загалом торговельні зв’язки залишаються слабкими. Існує потенціал для тіснішої співпраці в оборонній сфері, зокрема вже відбувається обмін технологіями між українськими компаніями та Данією.

🇵🇹 Португалія: Україна постачає до Португалії більше кукурудзи, ніж будь-яка інша країна світу (41,6% усього імпорту). А ще саме звідти летять розвідувальні дрони AR3 від Tekever, які вже накопичили понад 10 000 годин бойових вильотів.

Переробна промисловість олійних культур Португалії вже залежить від українських сировинних матеріалів — поглиблення до спільних переробних підприємств є природним наступним кроком.

🇦🇹 Австрія: в Україні працює понад 1,1 тис. австрійських компаній, а обсяг австрійських прямих іноземних інвестицій у 2025 році сягнув $2,2 млрд. Серед інвесторів «Райффайзен Банк» — найбільший в Україні банк з іноземним капіталом, що посідає 5-те місце за чистими активами серед усіх банків країни у 2025 році.

Подальше економічне співробітництво може включати модернізацію та інвестиції у галузі, в яких Австрія вже залучена, такі як:​ фармацевтика, автомобілебудування, будівництво, банківський та фінансовий сектор​.

Проєкт робимо за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Норвегії та Швеції.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚢 Втрати агроекспорту можуть сягнути 30 млн тонн через блокаду портів

У липні експорт зернових та олійних скоротився приблизно на 1 млн тонн — до 2,8 млн тонн проти 3,7 млн тонн у червні. Найбільше зниження припало на перевезення через чорноморські порти: з 3,3 млн тонн у червні до 2,3 млн тонн у липні.

👉 Розпочали подію, присвячену огляду економіки за останній місяць. Приєднатися можна за посиланням. 

У січні–червні експорт агропродукції приніс Україні близько $12,5 млрд. Тому тривала блокада портів означатиме не лише фізичне скорочення експорту, а й втрату валютної виручки, переповнення складів та ризики втрати ринків збуту.

За оцінкою міністра аграрної політики Тараса Висоцького, за такого сценарію втрати аграрного експорту можуть досягти 30 млн тонн.

У першому півріччі 2026 року українські морські порти обробили 42,4 млн т вантажів, з яких приблизно 50% — агропродукція. Порти забезпечили ~90% експорту агропродукції.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 У липні металургійне виробництво в Україні скоротилося на 34–36% порівняно з червнем

Основні причини — зупинка морського експорту, запровадження ЄС квот на українську металургійну продукцію та «вуглецевий податок» в ЄС (CBAM). 

Додаткового удару галузі завдали російські обстріли. У серпні атаки на найбільші металургійні підприємства змусили ArcelorMittal скоротити виробництво, а «Запоріжсталь» — повністю зупинити роботу.

Через закриття морських маршрутів Ferrexpo та «Метінвест» були змушені призупинити роботу частини гірничодобувних підприємств.

«У руди однозначно ми втратимо майже половину експорту нашого, десь 30-40%», — розповів Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці» на нашій події вчора.

Щодо чорних металів ситуація дещо краща за руду: обсяг невеликий — 5,5 млн тонн, і це маржинальний товар, який підприємства прагнуть максимально продати на ринках Європи. Але й тут перешкоди — додаткове екологічне мито ЄС (CBAM) та запроваджені у липні квоти на український металургійний експорт, які ускладнюють металургам доступ на європейський ринок.

Загалом у липні та серпні пошкоджень зазнали 20 великих підприємств. 5 серпня у Київській області було знищено 10 складських об'єктів. «Укрзалізниця» також повідомляє про зростання кількості пошкоджених локомотивів, а об'єкти газовидобутку лише за попередній тиждень зазнали 13 ударів.

Ризики для економіки залишаються високими. За нашими розрахунками, 8 західних областей, де повітряні тривоги через балістичну загрозу оголошують рідше, формують лише 22% ВВП України.

Графік: огляд економіки від ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що чекає на українську економіку: ВВП, курс долара, ціни та оборонка

У День незалежності говоримо про українську економіку з Оленою Білан, головною економісткою інвестиційної компанії Dragon Capital та учасницею наглядової ради ЦЕС.

▪️ яким може бути курс долара та чому НБУ, ймовірно, допускатиме поступове послаблення гривні;
▪️ чому цивільна частина економіки вже на межі рецесії, а ОПК фактично «витягує» економічне зростання;
▪️ як зростання витрат бізнесу, логістичні проблеми та зарплати впливають на ціни.

Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram