Без грошей і позаду Молдови. Як Україна випускає легку можливість для зближення з ЄС

Уже не вперше ми пишемо про те, скільки Україна втрачає від неприєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Сьогодні переказуємо матеріал, який підготували для Європейської правди, про шанс у вересні нарешті запустити цей процес — перш ніж Україна ще більше відстане від Молдови та зіткнеться з жорсткішими вимогами ЄС. 

Молдова, наша «напарниця» у вступі до ЄС, приєдналася до SEPA ще минулого року і за перші 9 місяців середня вартість переказу до ЄС там впала з €20 до €1,11. Країна уже заощадила €11,6 млн на комісіях, а кількість транскордонних платежів у євро зросла на 77%.

Зауважимо, що населення Молдови менше за населення Києва та області. Тобто наш виграш може бути більш ніж вдесятеро більшим. Для України потенційна економія лише на комісіях оцінюється у €70–200 млн на рік. Кожен місяць затримки може коштувати близько €6–17 млн.

Головна законодавча перепона — створення Реєстру рахунків і сейфів. Він не міститиме даних про залишки чи рух коштів або вміст сейфів, але дозволить уповноваженим органам встановлювати власників рахунків.  

Перша урядова спроба переконати Раду ухвалити закон про приєднання до SEPA відбулася ще у квітні 2025 року. Законопроєкт ще до винесення у залу спричинив значний суспільний резонанс, але після зміни уряду влітку він був відкликаний. 

У квітні комітет схвалив компромісний проєкт 14327-д, але попри позитивний висновок ключових комітетів, його статус лишається незмінним 一 "очікує розгляду". У вересні проєкт, що є головною передумовою інтеграції до SEPA, нарешті обіцяють винести в зал 一 але йтиметься лише про перше читання.

Навіть якщо Україна швидко ухвалить необхідні зміни, реальне підключення до SEPA може відбутися не раніше 2028 року. Молдові від заявки до запуску знадобилося близько 20 місяців.

Ухвалення цього закону також є однією з дванадцяти умов, від яких залежить наступна позика Світового банку на підтримку реформ, де на кону $1 млрд.

Тобто ми зволікаємо з реформою, за яку партнери платять наперед і яка після запуску починає економити гроші самостійно.

👉 Детальніше 一 у матеріалі.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Удари по великих складах можуть призвести до зростання цін на продукти

Великі логістичні центри, знищені російськими ударами, були значною мірою автоматизовані. Тепер бізнесу доводиться розподіляти товари між меншими складами, і виконувати фізично частину процесів, яка була автоматизована.

Про це Гліб Вишлінський, директор ЦЕС розповів в ефірі Радіо НВ. 

Для підтримки бізнесу Гліб насамперед пропонує удосконалити страхування воєнних ризиків. 

Зараз державний механізм страхування має сенс переважно для малого та частини середнього бізнесу. Для великих компаній можливі виплати просто не відповідають масштабу потенційних збитків.

Один із варіантів — обов'язкове страхування воєнних ризиків для всього бізнесу.

«Всі бізнеси, які є в Україні, незалежно від того, знаходяться вони в Ужгороді чи знаходяться вони в Харкові, сплачують якийсь обов'язковий відсоток, який збирається у великий кошик, з якого потім покриваються потенційні збитки від російських атак на всій території України», 一 каже Гліб Вишлінський.

Таким чином компанії з менш ризикованих регіонів частково покривали б ризики бізнесів, які працюють ближче до фронту та частіше потерпають від російських атак. Такий механізм за належного дизайну був би справедливішим і допоміг би великим компаніям зберігати присутність по всій країні.

 🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Які дані Україна, як держава, ще має відкрити?

Українське законодавство виходить із принципу, що публічна інформація має бути відкритою за замовчуванням, а обмеження доступу держава повинна обґрунтувати.

Водночас частина важливих даних досі залишається недоступною. Серед них — окремі набори Державної податкової служби, дані митниці про експортно-імпортні декларації та Реєстр пошкодженого і знищеного майна.

При цьому Україна посіла 4-те місце серед 36 країн у рейтингу Open Data Maturity 2025 із результатом 97,1%.

Які реєстри варто відкрити наступними? Як бізнес в Україні заробляє на відкритих даних? І які дані використовують для тренування української моделі ШІ?

Про це говоримо у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Яніною Любивою, керівницею напряму розвитку сфери відкритих даних у Мінцифри.

Дивіться випуск на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=GXETlnJ5swM

Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Через блокаду моря прогноз експорту агропродукції знизився з 64,4 до 29,6 млн тонн на цей маркетинговий рік

Наслідки блокування Росією роботи морських портів відчуває і металургія, зокрема про призупинення діяльності повідомили Ferrexpo та Південний ГЗК. «Інтерпайп»  переорієнтував відвантаження в один із портів Європи, у той час, як для європейських замовників продовжує постачати продукцію автотранспортом.

Нові маршрути для перевезення шукає «Укрзалізниця», яка теж зазнає масованих атак по логістичній інфраструктурі та рухомому складу.

Яких втрат може зазнати українська економіка через фактичну морську блокаду та чи є реалістичні способи зберегти торгівлю? 

Про це будемо говорити на нашій щомісячній події, присвяченій огляду економіки за останній місяць зі спецтемою: «Море в облозі: як Україні зберегти експорт?».

Дата: 20 серпня (у цей четвер) о 16:00 онлайн.

Реєстрація за посиланням.

Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development). Проте висловлені думки не обов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Ринок відкритих даних в Україні оцінюють у 27 млрд грн. Як це порахували?

Навіть якщо ви ніколи не заходили на портал відкритих даних, найімовірніше, ви ними користувалися. Наприклад, коли стежили за рухом транспорту через EasyWay або перевіряли компанію через YouControl чи Opendatabot. 

Сьогодні в Україні працює майже 130 сервісів на основі відкритих даних. Про те, які реєстри є найбільш економічно вигідними говорили у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Яніною Любивою, керівницею експертної групи розвитку сфери відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України. 

Щоб оцінити економічний ефект, наші колеги з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) минулого року порахували, скільки часу та грошей бізнесу довелося б витратити, якби потрібні державні дані не були відкритими. 

«Береться кількість годин: відповідь на запит за законом — до 5 робочих днів. [...] Плюс — за відкритими даними Держстату — вартість оплати праці людини за годину. І таким чином загальною методикою вирахували ці 27 млрд гривень», — пояснює Яніна Любива, керівниця експертної групи розвитку сфери відкритих даних Мінцифри.

Один із найбільш цінних наборів — Єдиний державний реєстр юридичних осіб та ФОП.

«Якщо хочеш щось зробити про юросіб чи фізичних осіб-підприємців, без ЄДР не поїдеш», — говорить Яніна.

Після початку повномасштабного вторгнення доступ до ЄДР у формі відкритих даних обмежили. З січня його вдалося частково відновити, без окремих полів, але з можливістю безоплатно отримувати великий масив інформації та створювати на його основі сервіси.

Повномасштабна війна створила нові величезні масиви інформації про атаки, повітряні тривоги, руйнування та пошкоджене майно.

Зокрема, реєстр пошкодженого та знищеного майна за законом мав стати доступним у формі відкритих даних ще з грудня 2023 року. Поки цього не сталося через безпекові та інституційні обмеження, та у Мінцифри говорять, що працюють над поетапним відкриттям інформації.

Детальніше про те, які набори даних ще мають стати доступними для всіх — слухайте у новому випуску подкасту «Що з економікою?».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Додали три нових країн до нашої мапи економічних зв'язків України та ЄС — це Австрія, Португалія та Данія.

Нижче зібрали по парі цікавих фактів з досліджень, і нагадаємо, що більше про проєкт, та про інші країни можна прочитати за посиланням.

🇩🇰 Данія: кожна десята одиниця імпортованого дитячого одягу в Данії — з України. А ще Україна входить до топ-10 постачальників дерев'яних меблів для данців. Тим часом 410 данських компаній вже працюють в Україні, переважно у виробничому секторі.

Загалом торговельні зв’язки залишаються слабкими. Існує потенціал для тіснішої співпраці в оборонній сфері, зокрема вже відбувається обмін технологіями між українськими компаніями та Данією.

🇵🇹 Португалія: Україна постачає до Португалії більше кукурудзи, ніж будь-яка інша країна світу (41,6% усього імпорту). А ще саме звідти летять розвідувальні дрони AR3 від Tekever, які вже накопичили понад 10 000 годин бойових вильотів.

Переробна промисловість олійних культур Португалії вже залежить від українських сировинних матеріалів — поглиблення до спільних переробних підприємств є природним наступним кроком.

🇦🇹 Австрія: в Україні працює понад 1,1 тис. австрійських компаній, а обсяг австрійських прямих іноземних інвестицій у 2025 році сягнув $2,2 млрд. Серед інвесторів «Райффайзен Банк» — найбільший в Україні банк з іноземним капіталом, що посідає 5-те місце за чистими активами серед усіх банків країни у 2025 році.

Подальше економічне співробітництво може включати модернізацію та інвестиції у галузі, в яких Австрія вже залучена, такі як:​ фармацевтика, автомобілебудування, будівництво, банківський та фінансовий сектор​.

Проєкт робимо за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» у межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР «Єднання» за фінансової підтримки Норвегії та Швеції.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚢 Втрати агроекспорту можуть сягнути 30 млн тонн через блокаду портів

У липні експорт зернових та олійних скоротився приблизно на 1 млн тонн — до 2,8 млн тонн проти 3,7 млн тонн у червні. Найбільше зниження припало на перевезення через чорноморські порти: з 3,3 млн тонн у червні до 2,3 млн тонн у липні.

👉 Розпочали подію, присвячену огляду економіки за останній місяць. Приєднатися можна за посиланням. 

У січні–червні експорт агропродукції приніс Україні близько $12,5 млрд. Тому тривала блокада портів означатиме не лише фізичне скорочення експорту, а й втрату валютної виручки, переповнення складів та ризики втрати ринків збуту.

За оцінкою міністра аграрної політики Тараса Висоцького, за такого сценарію втрати аграрного експорту можуть досягти 30 млн тонн.

У першому півріччі 2026 року українські морські порти обробили 42,4 млн т вантажів, з яких приблизно 50% — агропродукція. Порти забезпечили ~90% експорту агропродукції.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 У липні металургійне виробництво в Україні скоротилося на 34–36% порівняно з червнем

Основні причини — зупинка морського експорту, запровадження ЄС квот на українську металургійну продукцію та «вуглецевий податок» в ЄС (CBAM). 

Додаткового удару галузі завдали російські обстріли. У серпні атаки на найбільші металургійні підприємства змусили ArcelorMittal скоротити виробництво, а «Запоріжсталь» — повністю зупинити роботу.

Через закриття морських маршрутів Ferrexpo та «Метінвест» були змушені призупинити роботу частини гірничодобувних підприємств.

«У руди однозначно ми втратимо майже половину експорту нашого, десь 30-40%», — розповів Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці» на нашій події вчора.

Щодо чорних металів ситуація дещо краща за руду: обсяг невеликий — 5,5 млн тонн, і це маржинальний товар, який підприємства прагнуть максимально продати на ринках Європи. Але й тут перешкоди — додаткове екологічне мито ЄС (CBAM) та запроваджені у липні квоти на український металургійний експорт, які ускладнюють металургам доступ на європейський ринок.

Загалом у липні та серпні пошкоджень зазнали 20 великих підприємств. 5 серпня у Київській області було знищено 10 складських об'єктів. «Укрзалізниця» також повідомляє про зростання кількості пошкоджених локомотивів, а об'єкти газовидобутку лише за попередній тиждень зазнали 13 ударів.

Ризики для економіки залишаються високими. За нашими розрахунками, 8 західних областей, де повітряні тривоги через балістичну загрозу оголошують рідше, формують лише 22% ВВП України.

Графік: огляд економіки від ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що чекає на українську економіку: ВВП, курс долара, ціни та оборонка

У День незалежності говоримо про українську економіку з Оленою Білан, головною економісткою інвестиційної компанії Dragon Capital та учасницею наглядової ради ЦЕС.

▪️ яким може бути курс долара та чому НБУ, ймовірно, допускатиме поступове послаблення гривні;
▪️ чому цивільна частина економіки вже на межі рецесії, а ОПК фактично «витягує» економічне зростання;
▪️ як зростання витрат бізнесу, логістичні проблеми та зарплати впливають на ціни.

Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Курс 49 грн/$ наприкінці 2027 року: як його прогнозують і чому цієї цифри не варто боятися

Станом на серпень середній прогноз неурядових аналітиків становить 49 грн/$ наприкінці 2027 року. Такий самий курс прогнозує Dragon Capital.

Про те, що стоїть за цією цифрою, від чого залежать рішення НБУ та чи варто боятися різкої девальвації, говоримо у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Оленою Білан, головною економісткою інвестиційної компанії Dragon Capital та учасницею Наглядової ради ЦЕС.

Під час війни НБУ фактично задає траєкторію курсу: міжнародна допомога поповнює резерви, з яких регулятор покриває дефіцит валюти інтервенціями. Тому курсові прогнози значною мірою залежать від очікуваної реакції регулятора.

«У певному сенсі всі прогнозисти вгадують, як буде реагувати Нацбанк на ті чи інші події в економіці», — пояснює Олена Білан.

Рішення НБУ залежать від ситуації на валютному ринку, інфляції та обсягу міжнародних резервів. Водночас важливий не лише розмір попиту на валюту, а й причина його виникнення.

Наприклад, попит на валюту для закупівлі зброї, газу та обладнання для відновлення енергетики формує частину структурного дефіциту. НБУ може покривати цей дефіцит, продаючи валюту з резервів, які поповнюються завдяки міжнародній допомозі.

Інакше НБУ реагує, коли попит зростає через те, що населення активніше купує валюту, експорт скорочується, а імпорт споживчих товарів збільшується. У такому разі регулятор може допустити швидшу девальвацію.

Так було під час війни в Ірані: подорожчання нафти й пального підштовхнуло українців купувати більше валюти. НБУ допустив швидше послаблення гривні, а коли напруга на валютному ринку спала, курс стабілізувався.

«Нацбанк абсолютно не зацікавлений, щоб курс став джерелом нестабільності. І так вистачає різних шоків, особливо з боку ворога. Тому точно не буде якихось різких рухів курсу. Ми очікуємо поступового послаблення гривні до долара», — говорить Олена Білан.

Тож прогноз 49 грн/$ на кінець 2027 року не свідчить про валютну кризу. Йдеться про поступове послаблення гривні, тоді як НБУ прагне стримувати різкі коливання та підтримувати дохідність гривневих активів вищою за інфляцію. Про кризу можна було б говорити у разі стрімкого й неконтрольованого падіння гривні, коли курс сам стає джерелом нестабільності.

На кінець 2026 року Dragon Capital очікує курс у межах 46–47 грн/$, хоча точне значення залежатиме від рішень НБУ.

Детальніше про те, чи варто переводити заощадження у валюту та чи залишаються гривневі активи привабливими для інвестування, — слухайте у повному випуску подкасту «Що з економікою?».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram