👨‍👩‍👧‍👦 Як повернути українських біженців?

Згідно з нашим дослідженням, після війни за кордоном залишиться від 1,3 млн до 3,3 млн українців (за різними сценаріями). Від цього економіка втрачатиме від 2,7% до 6,9% ВВП щорічно.

👉 Створювати умови для повернення біженців потрібно різні. Наприклад, квазітрудових мігрантів, які виїхали не тільки через війну, а й для роботи, можна повертати, пропонуючи добре оплачувані робочі місця. А людям, що втратили домівку, держава має надавати тимчасове житло і роботу.

💬 «Фактично треба казати: ваше житло на Північній Салтівці чи в Бахмуті зруйноване. Тому переїжджайте в містечко Ікс, даємо тимчасове житло і роботу у рідній країні», 一 розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський в інтервʼю Громадянській мережі ОПОРА.

Щоб повернути дітей, треба розв'язати проблему навчання під час тривог. І робити все, щоб діти не втрачали зв'язок з Україною, наприклад, створювати українські школи за кордоном.

Також можна розглянути варіант кругової міграції. Прикладом є трудові мігранти з Польщі та країн Балтії, які повернулись з Великобританії, коли вдома почала зростати економіка.

«Слід створювати умови, щоб людина могла працювати в Буковелі взимку, а влітку — в Хорватії, коли там сезон. Для цього треба спрощувати податкове адміністрування, підвищувати транспортну мобільність. І вести перемовини про умови перебування в статусі тимчасового захисту, тому що виїзд в Україну на триваліший період призводить до втрати цього статусу. Якщо ж людина його зберігає та живе три місяці тут, три місяці там, то є шанс, що вона тут залишиться за умов зменшення рівня небезпеки», 一 додає Гліб Вишлінський.

📌 Нагадаємо, що у нас є велике велике дослідження про біженців. Ми розібралися, хто саме виїхав, як українці впливають на економіку країн ЄС і що мотивуватиме їх повернутися.

Нову хвилю опитування плануємо презентувати у березні.

🔔Підписатися на «Що з економікою?»

⚖️ Проблеми бізнесу починаються не з судів, а з адміністрування податків

🎙 Про це розповів бізнес-омбудсмен в Україні Роман Ващук у новому випуску подкасту «Що з економікою?»:

«Ми стикались з рядом випадків протягом останнього року про нібито приховування складів активних товарів, наприклад, пального. Як це відбувається? Фірма тримає пальне на вулиці Шевченка 41А у якомусь місті. Склад зареєстрований, є на електронному реєстрі ДПС, при відповідному кліку може засвітитися з повною адресою.

Однак в одному із численних документів, які подаються, раптом замість Шевченка 41А поставили Шевченка 41. Виписується штраф: ви приховали склад, бо його при 41 немає.

Я поставив людям, які керують цими системами в Україні, офіційно і реально, питання, чи це не абсурд. Відповідь була в дусі, розумієте, наївний пане Романе, в Україні бачити букву А там, де її немає, це вже дискреція. А дискреція в нашій країні вважається першим кроком до корупції. Найбезпечніше ввалити штраф. Але бізнес йде до суду, і держава переважно програє».

У Раді бізнес-омбудсмена також припускають, що тиск на бізнес зменшує податкові надходження до держбюджету:

«Є український бізнес, який діє згідно злої волі. З того, що ми бачимо, немає особливо зосередження зустріти саме його, а радше “попадає на горіхи” саме доброчесному чи відносно доброчесному українському бізнесу», 一 додає пан Ващук.

📆 Нагадаємо, що 13 лютого о 17:00 ми проведемо подію зі спецтемою 一 тиск на бізнес, де зокрема виступить бізнес-омбудсмен Роман Ващук, а також й інші топові спікери зі сторони влади та бізнесу. Зареєструватися можна тут.

Послухати новий випуск подкасту «Що з економікою?».

🔔Підписатися на «Що з економікою?»

📉 Інфляція у січні сповільнилася до 4,7% 一 ціни зростали повільніше, ніж у грудні

За інформацією Держстату, у січні інфляція порівняно з груднем становила 0,4% 一 ціни зростали пʼятий місяць поспіль.

🛒Найбільше подорожчали продукти та напої (+1,1% за місяць), зокрема овочі (+16,8%). Ціни на яйця зменшилися на 8,4% за місяць. На 5,5% за місяць подешевшали одяг і взуття, на 4,6% 一 паливо та мастила.

Нагадаємо, що у 2023 році інфляція знизилася з 26,6% до 5,1%, насамперед завдяки достатній пропозиції продуктів харчування, збереженню стійкої ситуації на валютному ринку та оптимістичним інфляційним очікуванням.

Однак у 2024 році очікується прискорення інфляції через зростання витрат бізнесу, подальше пожвавлення споживчого попиту та низьку базу порівняння.

📊 Більше деталей у нашому інтерактивному Трекері економіки України під час війни.

📨 Підписатися на розсилку оновлень.

🔔Підписатися на «Що з економікою?»

🌾 Україна продовжує ефективно вивозити зерно морським коридором на тлі протестів у Польщі

У січні з 6,3 млн т олійних та зернових близько 85% зернових експортували саме морем. Для порівняння, фурами експортували близько 1,5% (0,1 млн тонн).

⛔️ У лютому польські фермери продовжили блокування польсько-українського кордону, зокрема днями висипали зерно з українських фур на кордоні.

За словами посла України в Польщі Василя Зварича через минулий страйк польських перевізників, який тривав два місяці, бюджет України своєчасно недоотримав близько $500 млн.

Фермери блокують не лише кордон з Україною, але й порти та автомагістралі всередині Євросоюзу. Тобто це тепер спільна проблема всього ЄС.

«Нам треба донести і фермерам, і політикам, що проблема товаропотоку і навантаження, яка було у 2022 році, зараз фактично зникає. У нас відкрився морський коридор, відновився морський експорт зернових. І головне, що всі наші експортери всередині країни вже переорієнтувалися на Одесу та на Дунай», 一 каже ​​заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, торговий представник України Тарас Качка.

🔥 Цього тижня у новому випуску подкасту «Що з економікою?» разом з Тарасом Качкою ми будемо говорити про причини та особливості польських протестів.

📊 Графік з нашого Трекеру економіки під час війни.

🔔 Підписатися на «Що з економікою?»

Росія завдала українській інфраструктурі $155 млрд прямих збитків

За розрахунками проєкту «Росія заплатить», у якому беруть участь ЦЕС та інші аналітичні центри, з жовтня ця сума зросла на $3,8 млрд.

На першому місці за сумою збитків залишається житловий фонд ($58,9 млрд). Повністю зруйновано або пошкоджено 250 тисяч будівель.

🏭 Наступні категорії за втратами 一 інфраструктура ($36,8 млрд) та активи підприємств ($13,1 млрд).

Зростає сума прямих збитків від зруйнованої інфраструктури енергетичної галузі 一 до $9 млрд, агропромислового комплексу 一 $8,7 млрд.

🏫 Сфера освіти 一 $8,6 млрд. Кількість пошкоджених або зруйнованих освітніх об’єктів зросла з 3,5 тис. до 3,8 тис.

Крім того, зросли збитки сфер ЖКГ — $4,5 млрд та охорони здоровʼя 一 ще до $3.1 млрд

Детальніше про це у релізі.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🇪🇺У ЄС ухвалили рішення зарезервувати прибуток від конфіскованих російських активів для відновлення України

Зокрема, центральні депозитарії цінних паперів, такі як бельгійський Euroclear, які володіють активами російського центрального банку на суму понад €1 млн, повинні відкладати будь-які прибутки, отримані від них, і зберігати їх окремо.

За даними Euroclear, у якому зберігається більшість заморожених російських активів в ЄС, ці прибутки становлять понад €4 мільярди на рік.

«Це рішення відкриває шлях до можливого створення фінансового внеску до бюджету ЄС, зібраного з цих чистих прибутків для підтримки України та її відновлення і реконструкції на більш пізньому етапі», 一 йдеться в заяві Ради ЄС.

«Використання прибутків від російських активів, а в перспективі 一 і самих активів, дозволить Україні хоча би частково профінансувати величезний бюджетний дефіцит та відбудову зруйнованого коштом нападника, а не платників податків країн-партнерів.

Це рішення 一 перша сходинка до того, чого ми маємо прагнути 一 справедливого покарання та використання ресурсів самого агресора для подолання наслідків його дій.

На наш погляд європейські партнери рухаються дуже повільно, і їхні страхи перебільшені», 一 додає заступниця директора ЦЕС Марія Репко.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

📍Прямо зараз відбуваються обшуки в "Балістики" — українського виробника військового спорядження.

У своєму телеграмі вони повідомили про обшуки у офісі та зупинку роботи шоуруму.

⚡️Нагадаємо, що сьогодні о 17:00 ми зустрінемося з представниками влади та бізнесу і обговоримо останні випадки тиску та підприємців.

Також традиційно експерти ЦЕС оглянуть зміни в економіці за місяць.

📌 Долучайтесь за реєстрацією.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🇺🇸 Сенат США зробив крок до того, щоб покрити фінансові потреби України на 2024-й рік

Сьогодні Сенат схвалив законопроєкт про допомогу Україні, Тайваню та Ізраїлю на $95 млрд. Якщо це рішення підтримає Палата представників, то більша частина з $37 млрд потреб у іноземному фінансуванні на цей рік буде покрита.

💵 Пакет допомоги Україні передбачає близько $60 млрд. З них:

$14 млрд на переозброєння України через закупівлю зброї та боєприпасів на оборонно-промисловій базі США;
$15 млрд на військову підготовку, обмін розвідданими та інші заходи підтримки;
$8 млрд на бюджетну підтримку;
$1,6 млрд на допомогу приватному сектору України.

Також близько $480 млн на допомогу українцям, переміщеним внаслідок війни.

«Незважаючи на те, що Україна розраховувала на $11,8 млрд прямої бюджетної підтримки від США у 2024, навіть ті обсяги допомоги, про які мова йде зараз, дозволять нам набагато легше пройти цей рік.

Якщо законопроєкт про допомогу ухвалять, більша частина $37 млрд потреби іноземного фінансування буде покрита», — каже економіст ЦЕС Максим Самойлюк.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

💻 У 2023 році український ІТ-експорт знизився вперше за історію спостережень і скоротився за рік на 8,5% – до $6,7 млрд

Інші цікаві факти про IT за останній час:

▪️Частка ІТ в експорті послуг у грудні становила 38%, що є найнижчим показником з початку повномасштабного вторгнення.

▪️Попри те, що учасники ринку негативно оцінюють поточну динаміку, обсяг місячного експорту ІТ-послуг у грудні збільшився третій місяць поспіль до $611 млн, що є найвищим значенням у 2023 році.

▪️36% експорту ІТ-послуг припадало на США.

▪️У січні кількість вакансій на ринку досягла найвищого рівня за останні півтора роки завдяки появі 1665 нових вакансій на найбільшому галузевому ресурсі з пошуку роботи.

Раніше ми писали про те, що кожен третій айтівець боїться втратити роботу.

📊 Графік з нашої презентації огляду ключових змін в економіці за січень. Прямо зараз триває трансляція 一 долучайтесь.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

За рік роботи ТСК з економічної безпеки у бюджет залучили додаткові 15 млрд грн

На минулому тижні відбулась презентація роботи ТСК з економічної безпеки, якій експерти ЦЕС надавали аналітичну підтримку.

Роботу проводили по напрямках грального бізнесу, нелегального обігу тютюну та палива, експорту «чорного зерна», непрозорого продажу держмайна та інституційної спроможності БЕБ, ДМС та КРАІЛ

💻 Найбільші схеми, які вдалось закрити чи зменшити:

▪️ ухилення від сплати податків за продаж тютюнових пачок через «Duty Free»;
▪️міскодинг та пільгове оподаткування 2% для галузі азартних ігор;
▪️змусили АРМА відкрити реєстр арештованих російських активів та використовувати Prozorro.Продажі.

🔑 Ключовими завданнями на 2024 рік є:

- Запуск системи онлайн-моніторингу азартних ігор (щоб не сталось відкату назад у тінь);
- Перезапуск БЕБ та Митниці — структурні маяки МВФ та ЄС;
- Забезпечення ефективної роботи правоохоронних органів, зокрема шляхом усунення політичного впливу на них.

Щонайменше 80 млрд грн можна додатково зібрати у бюджет за рахунок зменшення нелегальних ринків.

📨 Звіт про роботу ТСК з економічної безпеки за рік можна знайти на сайті ЦЕС.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Чому протестують європейські фермери і до чого тут Україна?

З початку року у Франції, Німеччині, Бельгії, Польщі та інших країнах ЄС тривають протести проти нової аграрної політики.

📄 Це спільна політика, що змінюється кожні сім років і на яку кошти виділяють не з національних бюджетів країн, а суто з бюджету ЄС.

👆Фермери постійно через неї бастують. Цього разу додалися нові обставини, а саме кліматична політика Єврокомісії, каже Тарас Качка, заступник Міністра економіки та торговий представник України, у новому випуску подкасту «Що з економікою?».

Згідно з кліматичною політикою ЄС, фермерам треба скоротити використання пестицидів та добрив, звільнити частину землі для несільськогосподарського використання і багато інших речей, що вимагають витрат.

🇺🇦 Ідея протестів внутрішньо-європейська, однак, Україну часто згадують у контексті фінансової допомоги. Мовляв гроші витрачають на Україну, коли вони потрібні аграріям.

«Цей конфлікт дебатувався в європейських інституціях багато років. З самого початку Green Deal, європейської «зеленої угоди», аграрна частина викликала заперечення з боку фермерів. А зараз ще додалися економічні чинники: ціни падають і у фермерів немає грошей. Відповідно, аграрії кажуть, як ми можемо годувати людей, якщо економічно не витягуємо», 一 додає Тарас Качка.

🎙Слухайте новий випуск подкасту «Що з економікою?» на зручних платформах.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Financial Times опублікував у себе графік про військові видатки з нашого Трекеру економіки під час війни

📊 Хто ще не чув, Трекер — це спеціальна сторінка, на якій економісти ЦЕС за допомогою інтерактивних графіків показують зміни економіки під час війни.

Частину з цих графіків ми також презентуємо у рамках щомісячних оглядів економіки, останню з них можна переглянути ось тут.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

«У 2022 році у польських фермерів стався культурний шок через величезний товаропотік з України».

👉 Продовжуємо ділитися цікавими тезами з нового випуску нашого подкасту з Тарасом Качкою, заступником Міністра економіки та торгового представника України.

У 2022 році польські фермери побачили обсяги українського експорту, якого вони не помічали раніше:

«До широкомасштабного вторгнення у нас росла торгівля з Південно-Східною Азією, у тому числі з Китаєм. Торгувати, наприклад, з Німеччиною було вигідніше через порти з Одеси. А з польського ринку ми фактично пішли, особливо в зернових. У 2022 році цей товаропотік, який йшов у ту саму Європу, але морем, побачили поляки. І у них стався культурний шок», 一 каже Тарас Качка.

Крім цього, враження про навалу українського зерна створила і митна статистика.

«У Польщі магазинам заборонено працювати в неділю, тобто торгівлю утискають і це викликає скоріше негативне ставлення. Коли почали з'являтись маленькі маркетплейси, які комерційно торгують українським зерном, де-юре це виглядає так, що вони купують в Польщу, а з Польщі продають в третій країні.

Тоді як митна статистика виглядає, ніби це навала української продукції в Польщі, хоча це насправді доставлення грузу до маркетплейсу», 一 додає Тарас Качка.

🎙Послухати більше про причини та особливості польських протестів можна у новому випуску подкасту «Що з економікою?».

🚀 «Що з економікою?» | підписатися