Інфляція у березні сповільнилася до 3,2%

За інформацією Держстату, у березні інфляція порівняно з лютим становила 0,5%.

🛍 Найбільше за місяць подорожчав одяг і взуття (+12,9% березень до лютого), але у річному вимірі ціни на одяг і взуття зменшилися на 6,7%.

🛒 З продуктів за місяць подорожчали фрукти (+4,1% у березні), а яйця подешевшали (-16,4%).

У річному вимірі інфляція сповільнилася до 3,2% з 4,3% у лютому. Нагадаємо, що таргет інфляції НБУ, визначений до повномасштабного вторгнення — 5% (±1 в.п.).

📌 Більше деталей у нашому інтерактивному Трекері економіки України під час війни.

🗳 Підписатися на розсилку оновлень.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🎰 Як має працювати державна система онлайн-моніторингу ігорки

Найважливіше, з чим зволікають від самого початку запровадження легального ринку грального бізнесу 一 це державна система онлайн-моніторингу.

👉 Така система 一 це аналог реєстраторів розрахункових операцій для операторів азартних ігор, який не тільки виконує фіскальну функцію 一 реєструючи кожну ставку і виплату, а й дозволяє регулювати доступ до азартних ігор.

«Наприклад, якщо ти спустив більше тисячі доларів за місяць, не важливо в одного чи декількох операторів, тобі заборонено грати по всій країні, поки ти не підтвердиш своїх доходів, або оператор онлайн-казино не перевірить твою кредитну історію і не переконається, що ти не граєш в борг», 一 пояснює старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай в етері Радіо НВ.

🚫 Проте важко знайти ефективний спосіб заборонити ігорку для військовослужбовців.

«Якщо 40 років тому можна було зробити Лас-Вегас та заборонити казино в інших місцях, зараз є онлайн, і він буде лізти з кожної дірки. Тому стратегія повної заборони азартних ігор не може спрацювати 一 потрібно дозволяти і регулювати», 一 каже Юрій Гайдай.

💻 Одним із рішень може бути впровадження системи онлайн-моніторингу з надійною верифікацією особи гравця, але це збільшить безпекові ризики для військовослужбовців.

🎲 Крім того, важливо системно обмежувати рекламу азартних ігор і ефективно переслідувати порушення, щоб зменшити поширення залежності.

Нагадаємо, що 4 квітня Комітет Ради схвалив законопроєкт про ліквідацію КРАІЛ та посилення контролю за гральним бізнесом.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Європарламент і Рада ЄС попередньо погодили жорсткіші обмеження на імпорт агропродукції з України. Але це не найгірший сценарій

👉 Пояснення старшої економістки ЦЕС Яни Охріменко.

🇪🇺 Днями Європейській раді та Європарламенту вдалося досягти попередньої домовленості про продовження вільної торгівлі з Україною до 5 червня 2025 року.

Проте будуть і зміни. Вони стосуватимуться так званих «автоматичних запобіжних заходів» (повернення до обмежень на імпорт) на українські продукти, які можуть загрожувати добробуту національних виробників:

▪️ Список українських товарів, до яких можуть застосовуватися запобіжні заходи включатиме птицю, яйця, цукор, овес, кукурудзу, крупи та мед (у версії ЄК були лише птиця, яйця, та цукор);
▪️ Європейська Комісія посилить моніторинг імпорту українського зерна, зокрема, пшениці;
▪️ Новий підхід враховуватиме вплив українських товарів на окремі країни ЄС, а не на Союз загалом, як було до цього;
▪️ Комісія вживатиме «запобіжні заходи», якщо обсяг імпорту перевищуватиме середній показник за період із другої половини 2021 по кінець 2023 року.

«Зважаючи на всі чинники, сценарій, за якого Україна продовжуватиме експортувати товари до ЄС – далеко не найгірший, попри нові обмеження», – каже Яна Охріменко.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Скільки українців в Україні і за кордоном 一 графік

📊 Красивий візуал від Texty.org, для яких наш старший економіст Володимир Ланда написав матеріал.

Офіційні джерела по різному рахують українців, однак ці розрахунки можна звести до загального числа 40 млн, з яких 35,1 перебувають у кордонах України 1991 року, а 4,9 млн — за кордоном.

📌 Більше деталей — у статті Володимира, який є членом робочої групи по розробці Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Різниця соціальної реклами регулятора азартних ігор в Україні та регулятора у Британії

🇺🇦 «Це лише розвага, а не спосіб побудувати добробут»

🇬🇧 «Кожен третій суїцид сьогодні повʼязаний з азартними іграми. До 496 самогубств на рік. Ми втрачаємо більше, ніж просто гроші»

Детальніше про ринок реклами та державну систему онлайн-моніторингу ігорки розповів наш старший економіст Юрій Гайдай в етері Радіо НВ.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

«Якщо сильно піднатужимося, можемо знайти $20 млрд з очікуваних $60 млрд від США 一 але це максимум»

Ділимося фрагментом великого інтерв'ю старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая для Бабель.

«Ніколи не буває достатньо грошей у такій війні, яку ми зараз ведемо. У нас були зобовʼязання перед МВФ — розробити план і знайти додаткові надходження до бюджету.

🛢 Уряд переглянув графік підвищення акцизів на пальне — за чотири роки їх приведуть до рівня мінімальних ставок в Євросоюзі. Це теж дасть певні кошти. Те саме стосується тютюнових акцизів. Це кроки, які зробити найпростіше, бо вони доволі легко адмініструються. Але ці кошти не покриють наших потреб.

💵 Якщо допомоги у розмірі понад $60 мільярдів від США не буде, навряд ми можемо витягти ці гроші з економіки. Економіка цього не потягне або потягне лише один раз. Ми можемо знайти $10 мільярдів. Якщо сильно піднатужимося, шляхом ще більшої економії — $20 мільярдів. Але це максимум.

Можна підвищити ставку податку на додану вартість. Можливо, не для всіх товарів — наприклад, залишити або трошки знизити ставку для сирих харчів (овочі, фрукти, крупи тощо).

Ще варіант — підвищити податки на доходи та нерухомість. Якщо ми говоримо про площу понад 70 квадратних метрів — це було б виправдано, як і податки на предмети розкоші. Але підвищення податків — це останній крок перед друком грошей. Передусім треба розібратися з адмініструванням — тобто братися за митницю. Держава втрачає там сотні мільярдів гривень на проблемах з акцизами і нелегальним ринком тютюну.

Із видатками теж проблема. У нас є багато чорних дір, наприклад освіта. Купа дітей і студентів за кордоном, при цьому існує шалено неефективна мережа університетів, які жеруть державні кошти. Вони ніяк не просувають науку, але, можливо, дозволяють комусь не потрапити під призов».

📌 Повне інтервʼю за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Рада підтримала оновлений законопроєкт про реформу БЕБ у першому читанні

👉 У законопроєкті врахували визначальний голос міжнародників у виборі керівництва БЕБ та негайну переатестацію усіх працівників БЕБ.

Однак залишились без уваги важливі позиції по:

▪️ детально прописаній процедурі переатестації та відбору кандидатів;
▪️неможливості пропонувати більше, ніж одного кандидата;
▪️наданні права кадровій комісії під час переатестації кадрів керуватися обґрунтованою підозрою, яка ґрунтується на фактах та документах, коли перевіряється доброчесність кандидатів.

За словами нардепа Ярослава Железняка, голова коаліції Давид Арахамія публічно взяв зобов'язання доопрацювати законопроєкт за вимогами МВФ, G7 та бізнесу.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

🐷 «У російському «Фонді національного добробуту» ліквідних активів лишилося менш ніж до кінця року.

Зрештою це призведе до рецесії. Просто питання — коли саме», 一 Юрій Гайдай в інтервʼю Бабель.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

📈 Видатки з держбюджету на фортифікаційні споруди 一 графік

З допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая:

«Видатки за бюджетними програмами будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, фортифікаційного обладнання оборонних рубежів, улаштування системи невибухових загороджень.

Пунктиром - ковзна середня за 2 місяці. Даних за березень поки немає.

Це не обов'язково усі видатки на фортифікацію, ще щось може капати з інших програм, але цільові - ось.

Також сюди не входять видатки на захист об'єктів енергетики.

P.S. І не ведіться на дурню про те, що ніби раніше відзвітували про 100% захист Трипільської ТЕС, ааааа, на що пішли гроші. Мова йшла про захист від непрямих влучань, який виконали на 100%. Від прямих влучань ракет такий об'єкт може захистити хіба саркофаг, який коштуватиме більше, ніж сама станція».

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Принаймні пара мереж, які раніше не платили податки, приходять до тями — графік продажів підакцизних продуктів

Допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

"Звів на одному графіку динаміку "білих" продажів підакцизки за даними ДПС.

Дуже синхронні графіки, за винятком різдв'яно-новорічного алкогольного стрибка.

📍 Нарешті бачимо розворот тренду. Тут багато різних факторів, і непросто якісно відділити зміни споживчого попиту від зміни частки тіні, але схоже, що алкоголь останні місяці "детінізують" успішніше за тютюн.

Ну і дані по паливному роздрібу і податковому навантаженню на мережі показують, що принаймні пара мереж, які раніше не платили податки, схоже, приходять до тями.

📈 Наприклад, зростання квартальних податкових надходжень від Авантажу - у 9 разів відносно 2 кв. 2023 року, дивовижно. Може попередні репресії допомогли.

Але треба дивитися далі, 1-2 місяці непоказово. Бо уже було зростання у першому півріччі 2023, але потім тренд розвернувся".

📊 Графік - огляд економіки у березні.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

У липні-серпні можна очікувати жорстких обмежень для споживачів внаслідок останніх атак на енергетику

👉 За оцінками Центру досліджень енергетики, до опалювального сезону ми маємо повернути 2 ГВт потужностей, з яких у кращому випадку 300-500 МВт генерації до літнього піку споживання (липень-серпень).

Про це учора розповів Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, на нашій події «Як українській економіці витримати нові удари по енергетиці?».

⚡️ Загальна втрата генеруючих потужностей через ракетні атаки в Україні на кінець березня склала 23%, а з урахуванням атак у квітні може сягнути 35-40%*.

Щоб покрити 98% добового споживання до опалювального сезону, слід не тільки імпортувати електроенергію по максимуму, але й відновити 2 гігавати потужностей теплової генерації.

«На жаль, можна зараз вже констатувати, що ще приблизно 1,5 ГВт повернуться до нас не раніше, ніж через півтора-два роки», – каже Олександр Харченко.

Станом на 31 березня 2024 енергосистема України могла забезпечувати:

▪️ 75% від прогнозованого добового максимального споживання протягом опалювального сезону 2024/25 – без урахування імпорту електроенергії;
▪️87% від прогнозованого добового максимального споживання протягом опалювального сезону 2024/25 – за умови максимального імпорту.

«Це цифри, які в нас виходили до останньої атаки 11 квітня. Тобто, фактично, можна відрізати по 10-12%* від кожного з цих показників», 一 додає пан Харченко.

Для відновлення потужностей об'єднаної енергосистеми Україні потрібно близько $5 млрд на найближчі три-п’ять років.

📌 Запис обговорення можна переглянути на Youtube за посиланням. Також залишаємо посилання на презентацію огляду економіки за березень від експертів ЦЕС.

* - Центр досліджень енергетики зможе надати оновлені розрахунки на наступному тижні.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

В Україні не залишилось жодної ІТ-компанія зі штатом більше 10 000 працівників, експорт послуг на найнижчому рівні від початку великої війні

💻 За даними DOU, у другій половині 2023 року всі 5 найбільших компаній на ринку скоротили свій штат.

Найбільшими компаніями галузі залишаються EPAM (9986 працівників) та SoftServe (7841).

👉 За увесь минулий рік кількість ІТ-фахівців в Україні скоротилася на 10,7 тис. людей і у січні 2024 становила 81,8 тис. Відплив торкнувся передусім технічних фахівців.

ІТ-експорт залишається на дворічному мінімумі, додавши лише 2% у лютому і досягнувши $518 млн, що є другим найнижчим показником за весь воєнний час.

Частка ІТ в національному експорті послуг у лютому оновила найнижчий рівень з початку повномасштабного вторгнення 一 37,2%.

📊 Графік 一 огляд економіки ЦЕС.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

“Виручка на одного працівника у зарубіжних компаніях, які працюють в Україні, значно вища, ніж у місцевих підприємствах, іноді в 10-20 разів”

👉 Про це розповідає Денис Шемякін, директор Команди підтримки реформ Мінекономіки у новому випуску подкасту “Що з економікою?”.

“Для того, щоб досягти ВВП у розмірі $246 млрд до 2032 року потрібно 8,6 млн додаткових працівників.

Якщо ми плануємо економічне зростання, потрібно робити ставку не тільки на еміграційної політику для повернення наших громадян, а й на розвиток продуктивності праці. Наприклад, за рахунок автоматизації виробництва.

Особливо враховуючи технологічну підтримку, яку готові надавати Південна Корея та Японія”.

🎙 Більше про те, як автоматизація вплине на українську економіку слухайте у подкасті “Що з економікою?”.

🚀 «Що з економікою?» | підписатися

Понад половина українських біженців не отримує підтримки від польського уряду станом на січень 2024 року

Тоді як у листопаді 2022 року лише 9,4% українців у Польщі повідомляли, що не отримують жодної допомоги.

👉 Продовжуємо ділитися результатами третьої хвилі дослідження ЦЕС про українських біженців.

Найщедрішою до біженців державою, як і раніше, є Німеччина, де майже три чверті українських біженців відвідують мовні курси, отримують соціальні виплати та забезпечені житлом.

Попри загальне зменшення підтримки, приблизно 71% біженців отримує бодай якусь допомогу. У листопаді 2022 року цей показник становив 92,5%.

🛒 Поза тим, стабільно збільшується частка тих, кому соціальних виплат достатньо для базових життєвих потреб.

Зростання заможності серед українських біженців також пояснюється збільшенням залученості до ринку праці 一 з 39% у травні 2023 до 45% у січні 2024.

📌 Детальніше про це у третій хвилі #дослідження_про_біженців ЦЕС.

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

«У пік споживання взимку ні сонячні, ні вітрові електростанції з високою вірогідністю нічим не допоможуть»

👉 На заході ЦЕС Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, ще раз підтвердив думку про децентралізацію генерації.

⛽ Як приклад він навів газотурбінні і газопоршневі установки. У якості палива вони можуть споживати як газ, так і нафтопродукти. Це найоптимальніший варіант з точки зору безпеки.

Газопоршневий двигун невеликої потужності до 2-3 МВт не дуже відрізняється розміром від морського контейнеру. Його можна легко сховати під землю.

«Мінімальний бажаний обсяг для того ж Харкова був би 100-120 МВт. 30-40 газопоршневих двигунів могли би одночасно забезпечувати тепло для заміщення уражених теплоелектроцентралей та виробляти електроенергію для міста, принаймні для критичної інфраструктури», 一 каже Олександр Харченко.

Наразі тільки обласні та місцеві теплокомуненерго мають кваліфікований персонал та технічні можливості, щоб оперувати такими установками. Проте всі комунальні та державні теплоенергокомпанії мають великі борги за газ.

«Найбільш ефективним було би залучення приватних інвесторів, які могли б надати обладнання у формі донатів або підтримки для реалізації проєктів. Це дозволило б оперативно встановлювати та експлуатувати обладнання, і взаємодіяти з ринками, включаючи закупівлю газу, продаж електроенергії та постачання тепла», 一 додає пан Харченко.

🔗 Якщо ви ще не встигли подивитись наш щомісячний огляд, залишаємо посилання на відеозапис, а також презентацію ключових змін в економіці за березень.

Карта 一 НЕК «Укренерго».

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🇺🇸 Якщо Палата представників проголосує за розділений законопроєкт 一 існує ризик затягування допомоги

Сьогодні спікер Палати представників Майк Джонсон на закритому засіданні презентував чотири окремі законопроєкти про допомогу Україні, Ізраїлю, Тайваню та про пріоритети національної безпеки.

👉 Попередній законопроєкт, який вже був затверджений Сенатом, зараз перебуває в Палаті представників Конгресу. Якщо вони проголосують до кінця тижня, законопроєкт потрапить на підпис до Байдена, і надавати військові і фінансові ресурси Україні уряд США зможе вже за кілька днів.

Про це говорив директор ЦЕС Гліб Вишлінський в етері Радіо НВ на вихідних.

«Якщо ми отримаємо ці гроші у вигляді того кредиту, про який говорять трампісти, великої проблеми немає. Те, про що від початку заявив Трамп, виглядало навіть краще, ніж ті гроші, які ми отримуємо від ЄС. Тому що у випадку з ЄС 一 це безвідсотковий кредит на 35 років і 10 років відстрочки, але врешті-решт ми ці гроші маємо повернути. Можливо, колись нам його спишуть, але поки що ніхто про це особливо не говорить.

У випадку з Трампом, він хоче, щоб це був кредит, не тому, що ці гроші настільки будуть потрібні потім Америці, а тому що він боїться, що Україна змінить своє бачення 一 хто друзі, хто вороги, і, нібито, тоді США викине ці гроші на смітник. А якщо ми будемо “котиками”, то повертати їх не треба буде. Це поки дивний механізм без технічних деталей», 一 каже Гліб Вишлінський.

🏢 Проте, якщо Палата представників вирішить проголосувати за інший законопроєкт, розділений на чотири частини, де законопроєкт про пріоритети національної безпеки зокрема включатиме арешт російських активів 一 існує ризик затягування цього процесу.

«Це означатиме, що Палата представників повинна буде провести голосування, а потім відправити його до Сенату для подальшого затвердження. І невідомо, яку позицію займуть демократи», 一 резюмує директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🤱 Пряма виплата на народження дитини – це «хабар від держави»

Минулого місяця депутати запропонували збільшити допомогу при народженні дитини майже з існуючих 41 тис. грн до 128-384 тис. грн.

👉 Про те, наскільки ефективним є такі заходи, розповів старший економіст ЦЕС Володимир Ланда на Українському Радіо.

«Пряма виплата на народження дитини – це “хабар від держави” за те, що вона не змогла забезпечити належні умови. Якщо батьки працюють з високою зарплатою, є доглядові послуги і дитина забезпечується з самого початку, тоді не потрібні додаткові виплати.

Такі виплати потрібні для людей у скрутних ситуаціях. Але надавати соціальну допомогу для забезпечених людей у воєнний час – це неефективне рішення», 一 вважає Володимир Ланда, який також є учасником робочої групи по розробці Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року.

❓ А як ви ставитеся до стимулювання народжуваності через гроші?

Також на цю тему від ЦЕС:
“Скільки українців в Україні і за кордоном 一 графік”

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися