📉 НБУ знизив облікову ставку на один відсотковий пункт до 13,5%.

👉 Що цікавого було у релізі регулятора:

▪️ Основний фактор зміни ставки 一 зниження ризиків для надходження міжнародної фіндопомоги. Базовий прогноз НБУ передбачає зниження облікової ставки до 13% у поточному році.

▪️ Споживча інфляція сповільнювалася швидше, ніж очікував НБУ. В березні вона знизилася до 3,2% р/р. Як і раніше, НБУ прогнозує помірне пришвидшення інфляції цьогоріч: за оновленим поліпшеним прогнозом – до 8,2%.

▪️ Дохідність банківських депозитів та ОВДП перевищує інфляцію. Помірне зниження облікової ставки не має зашкодити збереженню інтересу до заощаджень у гривні.

Враховуючи достатньо комфортний рівень міжнародних резервів, контрольовану ситуацію на валютному ринку та очікування щодо подальшого надходження міжнародної допомоги, НБУ передбачає низку кроків з валютної лібералізації в найближчі тижні.

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

📌 Також вчора НБУ опублікували і оновлений макропрогноз до 2026 року

👉 Наприклад, Нацбанк очікує на повільніше відновлення економіки, ніж прогнозував раніше, зокрема, через удари по енергетиці.

Однак розглядає і позитивні сценарії, у разі якщо розширяться можливості для експорту, Україні передадуть конфісковані російські активи тощо.

📍 Деталі на картинці, у дужках попередній прогноз НБУ за січень 2024 року.

Також читайте реліз.

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🛢 Переказуємо матеріал The Economist про те, як українські сховища вберегли ціни на газ

▪ Щоб зберегти ціну взимку, Європі потрібно було десь зберігати газ. Підземні сховища ЄС були майже заповнені; зберігання газу в танкерах на морі коштувало б дорого. Рішення було незвичним: перекачати 3 млрд куб. м газу на схід, в Україну.

▪ Оскільки Україна займає друге після Росії місце за масштабами газосховищ, і ЄС, і український уряд зацікавлені в тому, щоб вони функціонували. У «Нафтогазі» запропонували до половини своїх сховищ європейським енергетичним компаніям.

▪ До червня 2023 року різниця між літніми та зимовими цінами зросла настільки, що афера стала виправданою навіть без страхування військових ризиків. За підрахунками Колумбійського університету компанії на такій угоді заробили до $320 млн.

▪ Частково з міркувань безпеки, більшість компаній не розкривають своєї участі. За даними «Нафтогазу», понад 100 європейських компаній скористалися її сховищами. Серед підтверджених — сировинний гігант Trafigura.

«Україна все ще отримує до $1,5 млрд на рік від російських компаній, які використовують її трубопроводи для постачання газу в рамках існуючої транзитної угоди. Після закінчення терміну дії цієї угоди уряд має намір компенсувати частину дефіциту за рахунок зберігання газу західних компаній.

Чим більше ми зможемо інтегрувати енергетичну галузь з європейськими ринками, тим більше ЄС інвестуватиме в наш захист», 一 підсумовують у матеріалі.

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

«Бачив чергову хвилю експертних заламувань рук «кредит дорогий, це не дає економіці рости, залийте економіку грошима».

Я не раз пояснював, чому це так не працює, не повторюватимуся. Але ось цікаві дані зі звіту по діловим очікуванням підприємств, які щомісячно збирає Національний банк України».

Публікуємо допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Обмежені можливості отримання кредиту хвилюють 6% опитаних підприємців.

📋 Серед факторів, що обмежують спроможність збільшувати виробництво на друге місце після воєнних дій вийшов недостатній попит (38,4%), на третє 一 брак кваліфікованих працівників (37,8%).

Корупція заважає збільшувати виробництво 8% респондентів.

Та й регуляторний і податковий тиск в нижній частині переліку 一 13 та 18% відповідно.

💸 Ще цікаво, що в іншому запитанні 42% респондентів серед факторів уникання/відкладення кредитування вказали наявність інших джерел фінансування.

І ще глянув детальні дані по обмеженню виробництва через брак попиту та робочої сили, бо це важливі фактори, які будуть наростати.

📉 Від недостатнього попиту найбільше потерпають переробна промисловість, видобувна і торгівля. Брак кваліфікованих працівників теж найбільше б'є по переробці (будівельну галузь не враховую, вона мало представлена у вибірці із 661 підприємства).

І ще 一 несподівано не побачив Харківської області серед тих, кому найбільше бракує робочих рук і попиту (частина бізнесів все ж локальна + проблеми з логістикою, тому я б очікував спаду попиту внаслідок постійних обстрілів).

Але недостатній попит найбільш гостро відчувається у Кіровоградській області, Дніпрі і Черкасах.

👤 Кваліфікованих працівників найгостріше бракує в Полтавській області (65% опитаних бізнесів), Миколаєві та... Вінниці!

Думаю, тут різні причини. В Миколаєві 一 близькість бойових дій, на Вінниччині 一 притік релокованих бізнесів, а Полтава 一 можу лише гадати».

📌 Звіт за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

“У БЕБа є бюджет і хороші зарплати, співмірні з Антикорупційним бюро. Проте, результат такий, що БЕБ повертає державі майже вдвічі менше коштів, ніж держава витрачає на його утримання.

А якщо порівнювати з обсягами нелегальних, неоподаткованих обігів, то БЕБ, в його теперішній ітерації 一 це просто суцільні збитки для держави”, 一 розповідає Анастасія Радіна, Голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, у новому випуску подкасту «Що з економікою?».

🎙️Радимо послухати цими вихідними подкаст про Бюро економічної безпеки, надзвичайно важливий, але поки неефективний орган, який мав би зараз наповнювати бюджет на десятки мільярдів гривень “прикручуючи” нелегальний обіг алкоголю, тютюну, зерна.

👉 Нагадаємо, що уряд буде допрацьовувати прийнятий законопроєкт про БЕБ, який досі не відповідає усім вимогам міжнародних партнерів та бізнесу.

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🧐 Що таке облікова ставка і на що вона впливає?

#ЦЕС_пояснює за головними тезами економіста ЦЕС Максима Самойлюка на Українському радіо.

📉 Минулого тижня НБУ знизив облікову ставку на один відсотковий пункт до 13,5%.

Через зниження облікової ставки у банків не буде найближчим часом додаткового стимулу підвищувати депозитні ставки або зберігати їх на тому ж рівні, тому можна очікувати, що депозитні ставки зменшуватимуться.

Чому НБУ знизив зараз облікову ставку?

Ми маємо низьку інфляцію та отримали позитивне рішення щодо іноземної допомоги від США. Це також добре впливає на економічні очікування і дозволяє НБУ трохи послабити свої обмеження через вплив облікової ставки, зменшивши її на один відсотковий пункт до 13,5%.

НБУ очікує, що низькі темпи інфляції, які ми маємо зараз, не зберігатимуться вічно і вона буде пришвидшуватись. Економіка продовжує залежати від міжнародної допомоги і ми не можемо бути впевненими, що нам завжди її вистачатиме, щоб покривати всі свої видатки.

📌 Повне інтерв'ю за посиланням.

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

💸 ЕП зробила матеріал про те, скільки коштуватиме державі програма кешбеку «Купуй українське» і що принесе

З ключового:

▪У лютому Зеленський оголосив, що держава стимулюватиме споживання української продукції, виплачуючи кешбек її покупцям. Над ідеєю досі працюють Мінекономіки, Мінцифри, monobank, представники рітейлу та інші.

▪У процесі виплати кешбеку братимуть участь п'ять сторін: продавець, виробник, банк, державна платформа на основі "Дії" та власне покупець. Кожен з них, крім держави, повинен буде зареєструватися для участі в програмі.

▪Якщо "Дія" знаходитиме у чеках товари з "білого списку" українських товарів, то братиме інформацію про відповідну транзакцію у банку. Кешбек за товар держава нараховуватиме на карту на зразок "єПідтримка" чи "єВідновлення".

Скільки коштуватиме “Купуй українське”?

У березні та на початку квітня джерела ЕП озвучували цифру 一 22-25 млрд грн. Щоправда, більш пізні версії концепції потребуватимуть набагато менших сум. І, що найголовніше, ці кошти вже закладено у бюджет на поточний рік (програма "Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги" на 3 млрд грн).

👉 Як вважають у Мінекономіки, цих коштів має вистачити, щоб профінансувати програму до кінця поточного року.

Джерело фінансування кешбеку має знаходитися всередині країни. Навряд західні партнери захочуть профінансувати цю програму.

Наразі в уряді не мають ілюзій, що програма дасть відчутний результат у вигляді додаткових робочих місць чи приросту ВВП у короткостроковій перспективі.

🇺🇦 Ключовим пріоритетом програми є прищеплення українцям звички купувати українське.

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

«Західні корпорації продовжують сплачувати в бюджет мордору близько $20-30 млрд на рік»

Допис Романа Сульжика, члена наглядової ради Центру економічної стратегії та члена наглядової ради Приватбанку (2019-2022).

«Вже п’ятеро знайомих іноземців переслали сьогодні статтю Financial Times про те, що іноземні банки сплатити в рашці $800 млн податків. Ніби це шок.

Але ще більший шок у них був, коли я їм сказав, що за моїми оцінками західні корпорації продовжують сплачувати в бюджет мордору десь $20-30 млрд на рік!

Кожен третій долар їхнього бюджету іде на вбивство українців, тому західні корпорації «спонсорують» війну десь на $7-10 млрд.

How about them apples.

Саме тому я борюсь за те, щоб на заході ввели обовʼязкове декларування всіма публічними корпораціями сплату податків на росії.

І, для початку, вимога сплачувати вже зараз 50% від того що вони сплатили на росії у «Фонд відновлення України».

Це буде справедливо, і це найменше, що вони мають зробити.

Продовжую тиснути як можу. І особливо дякую Financial Times за те, що прикули до цього увагу, але тільки банків замало — треба виводити на чисту воду всіх, хто зараз допомагає россіянам вбивати українців».

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

Незважаючи на щоденні обстріли енергетики і цивільних будівель, найбільше прифронтове місто — Харків, продовжує жити і працювати

👉 Наступну тему наших щомісячних оглядів економіки ми вирішили присвятити цьому місту, досвід якого допоможе зрозуміти трансформації в економіці, які переживає Україна.

Ми проаналізуємо, як змінився бюджет та економічна активність міста, а також, який бізнес залишається працювати.

🗣️ Обговоримо ці теми із запрошеними спікерами:

▪️ Надія Бігун, заступниця міністра економіки України;
▪️ Євген Іванов, заступник начальника Харківської обласної військової адміністрації;
▪️ Тетяна Гавриш, почесна консулка Федеративної Республіки Німеччина у Харкові;
▪️ Віктор Круглов, генеральний директор видавництва «Ранок»;
▪️ Ігор Гуменний, президент UBC Group;
▪️ Олександр Попович, генеральний директор друкарні «Юнісофт»
▪️ Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster.

✍️ 14 травня о 17:00. Реєструйтеся, щоб не пропустити захід.

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

Російський експорт пального впав до майже історичного мінімуму — Politico

👉 Переказуємо головне зі статті Politico:

▪ Ціни на бензин у Росії досягли шестимісячного максимуму і зросли більш ніж на 20% з початку року;
▪ Ціни на дизель для російських споживачів зросли майже на 10% за останній тиждень;
▪ Російський експорт пального впав до майже історичного мінімуму 一 712 тис. т протягом минулого тижня у порівнянні з 844 тис. т за аналогічний період минулого року.
▪ Для Москви це і політична, і військова проблема. Крім того, що дешеве пальне потрібне для росармії, це і частина політики Путіна 一 протиотрута від низьких зарплат і слабкого рубля.

🔗 Детальніше 一 у статті.

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

Міжнародний день праці започаткували в кінці XIX ст. після страйків у Чикаго з вимогою 8-годинного робочого дня (замість 15-20 годин) та підвищення заробітної платні.

💻 Зараз про скорочення робочого часу говорити не перестали. Тепер у фокусі — 4-денний робочий тиждень.

▪ Так, експеримент 2023 року у Британії показав, що 92% компаній, які брали участь, готові переходити на 32-24 робочих години протягом чотирьох днів. Для 15% працівників додатковий вихідний виявився важливішим за зарплату, жодна сума грошей не змусить їх повернутися до п’ятиденного робочого тижня.

▪ Подібний експеримент в Україні виявився неуспішним. Наприклад, у 2019 році працівники IT-компанії Brightа не впорались з навантаженням за 4 робочі дні. Але емоційний стан персоналу покращився.

▪ За опитуванням сайту з пошуку роботи Jooble у 2021 році 52,5% роботодавців вважали реалістичною можливість ввести 4-денний робочий тиждень в Україні.

▪ Водночас у Мінекономіки скептично ставляться до подібних ініціатив:

«Якщо зменшити робочий час, але зберегти при цьому зарплати на тому ж рівні, це може призвести до падіння обсягів робіт чи послуг підприємств.

Відповідно, менше платежів надходитимуть до бюджетів (державного та місцевих) та фондів соціального страхування. Тому конкурентоспроможність національної економіки може впасти, а позиції нацвиробників на світових ринках погіршитися”.

❓ Чи встигали би Ви робити свою роботу за 4 дні, якби була така можливість?

🚀 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

Ми маємо бути готові до підвищення податків

Про це говорив старший економіст ЦЕС Володимир Ланда в інтервʼю проєкту «Сила вибору» Громадянської мережі ОПОРА.

💰 Нагадаємо, що дефіцит бюджету на 2024 рік становить $41 млрд. Де взяти гроші?

1. Урізати бюджетні видатки. Де це було зробити легко 一 ми вже урізали.

2. Сплачувати більше податків. Але підвищення податків як для громадян так і для бізнесу, не може відбутись раптово (як, наприклад, сталося у листопаді минулого року, коли банки дізналися, що мають платити не 18%, а 50% податку).

Водночас такі заходи мають носити тимчасовий характер, супроводжуватися ефективним контролем над здійсненням державних видатків та не загрожувати існуванню бізнесу:

«Рішення, які вбивають бізнес, щоб отримати короткострокові вигоди, це погані рішення. У влади буде спокуса зробити якийсь зашморг для більших надходжень в моменті. З цим треба бути дуже обережним», 一 пояснює Володимир Ланда.

👉 Також важливо, що це не має бути рішенням на десятиліття вперед. Після завершення війни та активізації відбудови державі логічно перейти до низьких податків і максимального залучення інвесторів до відбудови.

🎙 Слухайте більше в інтерв'ю за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися