Кількість нових вакансій у Харкові залишається на рівні 40% від середнього у 2021 році. Резюме 一 на рівні 45%.
📲 Ці дані ми підрахували для огляду економіки у квітні зі спецтемою 一 економіка Харкова.
👉 Також гострою проблемою промисловості у Харкові є відсутність чітких правил та умов щодо мобілізації персоналу. Про це на нашому заході розповідали представники бізнесу.
Наразі у місті майже не відкриваються нові бізнеси і не відбувається розширення існуючих.
📌 Подивитись запис обговорення 一 за посиланням.
Графіки 一 презентація огляду економіки у квітні.
Джерело даних 一 work.ua, розрахунки ЦЕС.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
📲 Ці дані ми підрахували для огляду економіки у квітні зі спецтемою 一 економіка Харкова.
Наразі у місті майже не відкриваються нові бізнеси і не відбувається розширення існуючих.
📌 Подивитись запис обговорення 一 за посиланням.
Графіки 一 презентація огляду економіки у квітні.
Джерело даних 一 work.ua, розрахунки ЦЕС.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍13✍4❤3😢3
У наступному році на світову економіку чекає зростання на 3,1% — це один з найнижчих показників за останні роки, і перспективи погіршуються
💬 «Без підвищення продуктивності праці та зниження світового боргу, наш час назвуть холодним десятиліттям 20-х років», 一 сказала Крісталіна Ґорґієва, директорка-розпорядник МВФ, на «Spring Meetings» у Вашингтоні.
👉 У новому випуску подкасту «Що з економікою?» Владислав Рашкован, заступник директора від України у МВФ, розповів, про що дискутували близько 10 тисяч урядових делегатів зі 180+ країн.
▪️Одним з головних чинників сповільнення економіки є значне зниження продуктивності праці. Другою проблемою є рекордний світовий борг 一 більше $300 трлн.
▪️ Багато говорили про геополітичну напруженість, у першу чергу, про відносини США і Китаю. Також про російську-українську війну, війну на Близькому Сході між Ізраїлем та ХАМАС.
🎙️Послухати більше про «Давос для центробанкірів та міністрів фінансів», як називає Весняні зустрічі МВФ Владислав Рашкован можна за посиланням.
Також від ЦЕС: Економічний розвиток США та реструктуризація боргу України 一 головне з матеріалу The Page, які побували на «Spring Meetings» МВФ у Вашингтоні
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
▪️Одним з головних чинників сповільнення економіки є значне зниження продуктивності праці. Другою проблемою є рекордний світовий борг 一 більше $300 трлн.
«Але не тільки розмір боргу має значення. Беручи до уваги, що в нас зараз високі ставки по всіх боргових інструментах, витрати урядів по всьому світі значно збільшуються. І в США, і на Шрі-Ланці», 一 додає Владислав Рашкован.
▪️ Багато говорили про геополітичну напруженість, у першу чергу, про відносини США і Китаю. Також про російську-українську війну, війну на Близькому Сході між Ізраїлем та ХАМАС.
«Зараз також засуха в Панамі, тому обмежений рух в Панамському каналі. Це впливає на міжнародну торгівлю, збільшуючи витрати та термін доставки по світу», 一 розповів пан Рашкован.
🎙️Послухати більше про «Давос для центробанкірів та міністрів фінансів», як називає Весняні зустрічі МВФ Владислав Рашкован можна за посиланням.
Також від ЦЕС: Економічний розвиток США та реструктуризація боргу України 一 головне з матеріалу The Page, які побували на «Spring Meetings» МВФ у Вашингтоні
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍16❤1👏1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Подивитися запис — за посиланням.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤18👍4👏2⚡1😁1
У Києві знову відключення світла
За 10 хвилин зоомагазин виніс на вулицю кроху-генератор на пару кіловат, фармацевткині викотили серйозніший, який живить також кавʼярню поруч, а "Сільпо" запустив свій промисловий — всі працюють далі.
Але інфляція у цьому місяці, можливо, трошки пришвидшиться 🥹
За 10 хвилин зоомагазин виніс на вулицю кроху-генератор на пару кіловат, фармацевткині викотили серйозніший, який живить також кавʼярню поруч, а "Сільпо" запустив свій промисловий — всі працюють далі.
Але інфляція у цьому місяці, можливо, трошки пришвидшиться 🥹
👍46⚡11❤8👏4😢2
У Харкові набагато простіше знайти людей, які читають креслення, ніж у Вінниці. Фактор успіху міста у майбутньому — повернути студентів до університетів
Про це Ігор Гуменний, президент UBC Group говорив на нашій події цього тижня. Більша частина його підприємства релокувалась у Вінницьку область після 2022 року.
🎓 До повномасштабного вторгнення у Харкові перебували близько 300 тисяч студентів, переважна більшість з них 一 технічних спеціальностей.
Харківський ІТ-сектор, один з найбільших експортерів та платників податків в регіоні, також об'єднаний харківською освітою. Про це розповіла Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster:
📕 Так само важливо, щоб у Харкові відновилась освіта і для видавничо-поліграфічного сектору:
👉 Про те, як освіта стала “суперсилою” Харкова слухайте у записі нашої події за посиланням.
Також від ЦЕС: Головні проблеми харківського бізнесу не пов’язані із близькістю до лінії фронту — це незрозуміла процедура бронювання та бюрократія на місцях
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Про це Ігор Гуменний, президент UBC Group говорив на нашій події цього тижня. Більша частина його підприємства релокувалась у Вінницьку область після 2022 року.
«Місто було і є другим за потенціалом в Україні, у тому числі за кількістю навчальних і наукових закладів. Чим довше триватиме повномасштабне вторгнення, тим складніше буде утримати людей від виїзду звідси, у тому числі зберегти навчальний потенціал», 一 говорить Євген Іванов, заступник начальника Харківської обласної військової адміністрації.
Харківський ІТ-сектор, один з найбільших експортерів та платників податків в регіоні, також об'єднаний харківською освітою. Про це розповіла Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster:
«У нашому кластері 60 університетів, це більше, ніж в будь-якому іншому кластері у Європі. Відповідно, у Харкові купа студентів, вони б ходили хоча би у гібридному форматі, як, наприклад, ходять студенти технічних спеціальностей у Польщі».
📕 Так само важливо, щоб у Харкові відновилась освіта і для видавничо-поліграфічного сектору:
«Наша галузь достатньо високоінтелектуальна. Для підготовки друкаря необхідно 10-15 років. І я не знаходжу зараз людей, які можуть достатньо швидко навчитися. Ми запустили власну програму підготовки кадрів. Але друкарі, електронщики, механіки 一 це люди, які готуються роками», 一 пояснює Олександр Попович, генеральний директор друкарні «Юнісофт».
Також від ЦЕС: Головні проблеми харківського бізнесу не пов’язані із близькістю до лінії фронту — це незрозуміла процедура бронювання та бюрократія на місцях
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍22❤16🥴6👏2
Експорт зернових та олійних перевищив попередній рекорд лютого і склав 6,6 млн т
🚢 Чорноморські маршрути залишаються ключовим фактором зростання: на них припадає 78% експорту агропродукції.
🌾 Основними експортними культурами у квітні були кукурудза (4,1 млн т), пшениця (1,9 млн т) та ячмінь (231 тис. т).
Експорт олійних у квітні скоротився до 319 тис. тонн. Основними експортними товарами були соєві боби (42%), ріпак (42%) та насіння соняшнику (12%).
Україна продовжує посівну кампанію ярих культур. Станом на 10 травня було засіяно майже 10 млн га, в тому числі 4,3 млн га зернових, 4 млн га соняшнику та 1,2 млн га сої.
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🚢 Чорноморські маршрути залишаються ключовим фактором зростання: на них припадає 78% експорту агропродукції.
🌾 Основними експортними культурами у квітні були кукурудза (4,1 млн т), пшениця (1,9 млн т) та ячмінь (231 тис. т).
Експорт олійних у квітні скоротився до 319 тис. тонн. Основними експортними товарами були соєві боби (42%), ріпак (42%) та насіння соняшнику (12%).
Україна продовжує посівну кампанію ярих культур. Станом на 10 травня було засіяно майже 10 млн га, в тому числі 4,3 млн га зернових, 4 млн га соняшнику та 1,2 млн га сої.
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤17👍6👏2
На Career Day молодь зустрічається із потенційними роботодавцями, отримує нові знання щодо побудови кар’єри та можливості для стажування.
Нагадуємо, що ми у ЦЕС завжди відкриті до талановитих стажерів, молодших та старших економістів, деталі на нашому сайті.
📌 Реєстрація на захід посиланням.
P. S. Серед іншого готуємо для вас економічну вікторину від нашого старшого економіста Володимира Ланди 一 гравця клубу «Що? Де? Коли?» (2002 一 2017). На учасників очікуватимуть цінні призи і додаткові бали на співбесіді.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍14❤8❤🔥2
Після ковіду реальний ВВП США виріс на 8,7%, а Німеччини 一 лише на 0,3%
Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай на прикладі графіку у своєму дописі пояснив, як норма заощаджень населення впливає на ВВП країни.
#ЦЕС_пояснює
1) Після ковідного стрибка заощаджень (люди не мали на що витрачати), німці, французи та британці почали заощаджувати більше, ніж до ковіду. А от американці та італійці 一 менше.
2) Норма заощаджень в Німеччині фантастичні 一 20% від доходу, в США 一 менше 5%. Десять років тому розрив був вдвічі, зараз у чотири рази.
Це показує принципову різницю в економічних моделях країн.
Нагадаю, ВВП = Споживання + Держвидатки + Інвестиції + Експорт (чистий).
🇺🇸 У США майже весь дохід домогосподарств йде у споживання. В Німеччині ж 1/5 доходу йде у заощадження. А це понад €250 млрд минулого року, наприклад.
Ці гроші потрапляють одразу на фондовий ринок, тобто значною мірою у капітал промисловості, або йдуть у ту ж німецьку промисловість через кредитування банками.
Відтак 1/5 доходів домогосподарств йде у німецьке ВВП не через споживання, а через інвестиції.
В наступній ітерації ці інвестиції в експортно орієнтовану німецьку промисловість збільшують чистий експорт Німеччини.
👉 Але в останні роки ряд факторів підкосили цю німецьку модель. Напевно, у першу чергу, ризикова ставка на економічну співпрацю з РФ та Китаєм.
Дорогий газ, розрив ланцюжків, невизначеність з де-рискінгом Китаю, навала китайських електричок, оце от все.
І от, після ковіду реальний ВВП США виріс на 8,7%, а Німеччини 一 лише на 0,3%.
🇩🇪 Тому, можливо, Німеччині доведеться задуматися про стимулювання внутрішнього ринку.
Хоча з іншого боку, економіка з таким рівнем заощаджень може виявитися сталішою у випадку потрясінь.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай на прикладі графіку у своєму дописі пояснив, як норма заощаджень населення впливає на ВВП країни.
#ЦЕС_пояснює
1) Після ковідного стрибка заощаджень (люди не мали на що витрачати), німці, французи та британці почали заощаджувати більше, ніж до ковіду. А от американці та італійці 一 менше.
2) Норма заощаджень в Німеччині фантастичні 一 20% від доходу, в США 一 менше 5%. Десять років тому розрив був вдвічі, зараз у чотири рази.
Це показує принципову різницю в економічних моделях країн.
Нагадаю, ВВП = Споживання + Держвидатки + Інвестиції + Експорт (чистий).
Ці гроші потрапляють одразу на фондовий ринок, тобто значною мірою у капітал промисловості, або йдуть у ту ж німецьку промисловість через кредитування банками.
Відтак 1/5 доходів домогосподарств йде у німецьке ВВП не через споживання, а через інвестиції.
В наступній ітерації ці інвестиції в експортно орієнтовану німецьку промисловість збільшують чистий експорт Німеччини.
Дорогий газ, розрив ланцюжків, невизначеність з де-рискінгом Китаю, навала китайських електричок, оце от все.
І от, після ковіду реальний ВВП США виріс на 8,7%, а Німеччини 一 лише на 0,3%.
Хоча з іншого боку, економіка з таким рівнем заощаджень може виявитися сталішою у випадку потрясінь.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍18🤔9❤7🙏1
Після початку повномасштабного вторгнення іноземці відкрили в Україні понад 2600 компаній
Переказуємо найцікавіше з аналітики Opendatabot.
▪️ Найбільшим бізнесом в Україні, відкритим іноземцями від початку повномасштабної, стала компанія ТОВ «ТЕНС1МА» із статутним капіталом у 1,28 млрд грн. Компанія зареєстрована в Одесі та займається наданням фінансових послуг. Власником бізнесу є громадянин Вірменії.
▪️ Найчастіше серед іноземців бізнес в Україні відкривають громадяни Туреччини 一 354 нових компанії.
▪️ Громадяни Узбекистану є власниками у 274 нових українських компаніях.
▪️ Громадяни Польщі — 193 бізнеси або 7% від загальної кількості компаній з іноземними власниками, відкритих після 2022 року. До топу також потрапили громадяни США, Казахстану, Німеччини, Азербайджану та Ізраїлю.
▪️ Загалом гроші в Україну під час великої війни інвестували громадяни зі 100 країн світу.
👉 Як ми писали раніше, після 24.02.2022 деякі бізнеси не тільки залишились працювати в Україні, але й розширились, наприклад, американська компанія Boeing.
Українська сторона, у свою чергу, продовжує працювати над безпекою та страхуванням бізнесу.
🔗 Детальніше про це 一 у нашому подкасті “Що з економікою?” з пані послом України у США Оксаною Маркаровою.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Переказуємо найцікавіше з аналітики Opendatabot.
▪️ Найбільшим бізнесом в Україні, відкритим іноземцями від початку повномасштабної, стала компанія ТОВ «ТЕНС1МА» із статутним капіталом у 1,28 млрд грн. Компанія зареєстрована в Одесі та займається наданням фінансових послуг. Власником бізнесу є громадянин Вірменії.
▪️ Найчастіше серед іноземців бізнес в Україні відкривають громадяни Туреччини 一 354 нових компанії.
▪️ Громадяни Узбекистану є власниками у 274 нових українських компаніях.
▪️ Громадяни Польщі — 193 бізнеси або 7% від загальної кількості компаній з іноземними власниками, відкритих після 2022 року. До топу також потрапили громадяни США, Казахстану, Німеччини, Азербайджану та Ізраїлю.
▪️ Загалом гроші в Україну під час великої війни інвестували громадяни зі 100 країн світу.
Українська сторона, у свою чергу, продовжує працювати над безпекою та страхуванням бізнесу.
🔗 Детальніше про це 一 у нашому подкасті “Що з економікою?” з пані послом України у США Оксаною Маркаровою.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍19❤5😁5🤔3🔥1👏1🥴1
🖇 Минулого тижня на подію “Як трансформується економіка Харкова? Досвід прифронтового міста” ми покликали Віктора Круглова, директора видавництва «Ранок» та Олександра Поповича, директора друкарні «Юнісофт».
Вони поділились труднощами та досягненнями видавничо-поліграфічного сектору Харкова під час війни.
📔 У 2023 «Юнісофт» експортувала послуг на €1,8 млн (у довоєнному 2021 було €2,5 млн). Рівень інвестицій у нове обладнання склав приблизно €500 тис. Уже в цьому році на обладнання витратили €200 тис.
Видавництво «Ранок» минулого року надрукувало 4,2 млн книжок. Тобто щоденно у Харкові виходило дві нових книжки. Крім цього, експортувало більше 150 тис. книжок.
«Також ми заключили контракт з Disney на друк “Зоряних війн”. Кажу їм, у нас у Харкові власні “зоряні війни”. Але ми розвиваємо освітні проєкти, цифрові платформи, запланували майже тисячу назв книжок, а це дуже важливо», 一 розповів директор видавництва "Ранок".
Разом з тим, і пан Віктор, і пан Олександр згадали про мобілізацію кадрів та проблеми з бронюванням.
«Якщо буде призваний до війська машиніст папероробної машини, фабрика, де працює більше ста людей, зупиниться. Я вважаю, що бізнес має обирати, кого треба залишити. Тому що ми, як керівники підприємств, знаємо, хто найбільш критичний», 一 пояснює пан Круглов.
🔗 Більше про це у записі події — за посиланням.
Фото 一 Texty.org
1) Обладнання друкарні «Юнісофт»;
2) Один зі складів видавництва «Ранок» після ворожого обстрілу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍28❤8🤯4🤡1
Зараз доступ до Kahoot відкритий, але грати можуть лише десятеро людей. Кому цікаво перевірити знання, переходьте за посиланням і діліться своїми результатами у коментарях.
P.S. Найскладнішим питанням для студентів стало “Починаючи з 1991 року, який найдовший термін одна людина перебувала на посаді міністра фінансів України?”.
А) Менше 5 років;
Б) 7 років;
В) 9 років;
Г) 13 років.
👇 Пишіть відповідь у коментарях.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍18🔥5❤3
👤 Ми не бачимо відтоку людей з Харкова, навіть попри близькість до фронту
👉 Переказуємо тези Євгена Іванова, заступник начальника Харківської ОВА з нашої події про економіку Харкова, яку ми провели на минулому тижні.
▪ У Харкові наразі 1,3 млн населення. Усього у регіоні 500 тис. ВПО, це переважно жінки та діти.
▪ Економічний профіль регіону 一 це середня і важка промисловість, машинобудування, агросектор та ІТ.
▪️ Сектори машинобудування і важкої промисловості активно задіяні у військово-промисловому комплексі. Є приватні ініціативи по напрямках РЕБ та дронів.
▪ Енергосектор Харкова зруйнований майже “під нуль”. Якщо не вжити заходів, місто не пройде опалювальний сезон. Критична інфраструктура працює на генераторах, але це тимчасовий вихід.
▪ Агросектор 一 55% валютної виручки області, головна проблема 一 мінування земель, 600 тис. га з 1,2 млн га земель заміновано.
▪ Без надійного захисту та ППО втримати життя на певному рівні в Харкові та області буде дуже складно.
📲 Запис події можна подивитись за посиланням.
Також від ЦЕС: Головні проблеми харківського бізнесу не пов’язані із близькістю до лінії фронту — це незрозуміла процедура бронювання та бюрократія на місцях
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
▪ У Харкові наразі 1,3 млн населення. Усього у регіоні 500 тис. ВПО, це переважно жінки та діти.
▪ Економічний профіль регіону 一 це середня і важка промисловість, машинобудування, агросектор та ІТ.
▪️ Сектори машинобудування і важкої промисловості активно задіяні у військово-промисловому комплексі. Є приватні ініціативи по напрямках РЕБ та дронів.
▪ Енергосектор Харкова зруйнований майже “під нуль”. Якщо не вжити заходів, місто не пройде опалювальний сезон. Критична інфраструктура працює на генераторах, але це тимчасовий вихід.
▪ Агросектор 一 55% валютної виручки області, головна проблема 一 мінування земель, 600 тис. га з 1,2 млн га земель заміновано.
▪ Без надійного захисту та ППО втримати життя на певному рівні в Харкові та області буде дуже складно.
Також від ЦЕС: Головні проблеми харківського бізнесу не пов’язані із близькістю до лінії фронту — це незрозуміла процедура бронювання та бюрократія на місцях
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍19❤8🫡7🤔2😢1🦄1
(Частина 1) Корисний допис від аналітика енергетичного сектора в Dragon Capital Дениса Сакви з вичерпними поясненнями про енергетику та відключення.
🧙Поширюйте для конспірологів
- Чому у нас відключали електроенергію у 2022 році?
Росія почала атакувати нашу енергосистему в 2022 році (у вересні). Спочатку вони атакували передачу електроенергії (підстанції Укренерго) та розподільчі пристрої на електростанціях (щоб унеможливити видачу потужності в мережу) намагаючись від’єднати споживання від генерації, і таким чином викликати т.зв. blackout, або розвал енергосистеми.
Їм це частково вдалося після атаки 23 листопада 2022 року. Але завдяки надзусиллям енергетиків, повного розвалу енергосистеми тоді вдалося запобігти. І ремонтні роботи дозволили доволі швидко почати відновлювати електропостачання.
Десь, починаючи з січня росіяни почали атакувати генерацію також, але не так потужно. І в лютому 2023 більшість обмежень на споживання вдалося прибрати.
Головна проблема в 2022-2023 була в тому, що в нас було достатньо генерації електроенергії, але ми не могли її доставити до кінцевих споживачів. Протягом 2022 та 2023 року енергетики героїчно відновлювали пошкоджене обладнання і всю зиму 2023/2024 ми пройшли без значних обмежень споживання по всій країні, але все одно були обмеження споживання в регіонах які постраждали від постійних обстрілів, такі як Харківська, Одеська, Дніпропетровська області (на додачу до Донецької та Луганської областей).
- Поясніть, яким чином в 2023 в кінці зими різко перестали вимикати електроенергію?
Укренерго активно ремонтували свої підстанції за рахунок власних коштів, коштів донорів, та обладнання, яке постійно надходило в країну від дружніх країн. Ці ремонти дозволили доставляти електроенергію від генерації до споживачів.
- А що змінилося зараз?
Починаючи з 22 березня Росія вже п’ять разів атакувала нашу енергосистему масованими ракетними обстрілами. Цього разу акцент вони зробили саме на генерації (хоча підстанції також атакували) і знищили або пошкодили майже всю теплову та частину гідроелектростанцій.
Після останньої атаки 8-го травня рівень пошкоджень сягнув такого рівня, що довелося повернути обмеження для багатьох споживачів. Спочатку це були лише промислові споживачі, але, згодом, ця проблема торкнулася і побутових споживачів. Відремонтувати пошкоджену турбіну та генератор набагато довше та дорожче ніж замінити трансформатор. Але замінити трансформатор це теж ДУЖЕ нетривіальне завдання.
Якщо замовляти трансформатор «з нуля», то його виробництво може зайняти 6-9 місяців. В 2022 році нам дуже допомогло те, що в Укренерго був певний запас трансформаторів на заміну знищеним. Запасів турбін і генераторів у нас немає.
Продовження в наступному дописі👇
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🧙Поширюйте для конспірологів
- Чому у нас відключали електроенергію у 2022 році?
Росія почала атакувати нашу енергосистему в 2022 році (у вересні). Спочатку вони атакували передачу електроенергії (підстанції Укренерго) та розподільчі пристрої на електростанціях (щоб унеможливити видачу потужності в мережу) намагаючись від’єднати споживання від генерації, і таким чином викликати т.зв. blackout, або розвал енергосистеми.
Їм це частково вдалося після атаки 23 листопада 2022 року. Але завдяки надзусиллям енергетиків, повного розвалу енергосистеми тоді вдалося запобігти. І ремонтні роботи дозволили доволі швидко почати відновлювати електропостачання.
Десь, починаючи з січня росіяни почали атакувати генерацію також, але не так потужно. І в лютому 2023 більшість обмежень на споживання вдалося прибрати.
Головна проблема в 2022-2023 була в тому, що в нас було достатньо генерації електроенергії, але ми не могли її доставити до кінцевих споживачів. Протягом 2022 та 2023 року енергетики героїчно відновлювали пошкоджене обладнання і всю зиму 2023/2024 ми пройшли без значних обмежень споживання по всій країні, але все одно були обмеження споживання в регіонах які постраждали від постійних обстрілів, такі як Харківська, Одеська, Дніпропетровська області (на додачу до Донецької та Луганської областей).
- Поясніть, яким чином в 2023 в кінці зими різко перестали вимикати електроенергію?
Укренерго активно ремонтували свої підстанції за рахунок власних коштів, коштів донорів, та обладнання, яке постійно надходило в країну від дружніх країн. Ці ремонти дозволили доставляти електроенергію від генерації до споживачів.
- А що змінилося зараз?
Починаючи з 22 березня Росія вже п’ять разів атакувала нашу енергосистему масованими ракетними обстрілами. Цього разу акцент вони зробили саме на генерації (хоча підстанції також атакували) і знищили або пошкодили майже всю теплову та частину гідроелектростанцій.
Після останньої атаки 8-го травня рівень пошкоджень сягнув такого рівня, що довелося повернути обмеження для багатьох споживачів. Спочатку це були лише промислові споживачі, але, згодом, ця проблема торкнулася і побутових споживачів. Відремонтувати пошкоджену турбіну та генератор набагато довше та дорожче ніж замінити трансформатор. Але замінити трансформатор це теж ДУЖЕ нетривіальне завдання.
Якщо замовляти трансформатор «з нуля», то його виробництво може зайняти 6-9 місяців. В 2022 році нам дуже допомогло те, що в Укренерго був певний запас трансформаторів на заміну знищеним. Запасів турбін і генераторів у нас немає.
Продовження в наступному дописі
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍21⚡7😢7❤3🥱1
(частина 2) Продовження допису від Дениса Сакви
- А чому атаки почалися в березні-травні вже після закінчення опалювального сезону?
Можливо Росія намагалася нанести пошкодження саме зараз тому, що хотіла, щоб реакція Європи та США була трохи «змазаною», бо на вулиці не мороз і люди не замерзають.
- Але чому відключають вночі, коли споживання на мінімумі?
Тут пояснення трохи складніше. Наявність електроенергії залежить не тільки від споживання, але і від виробництва. Починаючи з березня значно зростає відпуск електроенергії сонячними електростанціями (СЕС). Виробництво з цих електростанцій підтримує споживання вдень, коли попит високий, але вночі вони не працюють. На додачу до цього вдень йдуть шалені обсяги імпорту з Європи.
В певні години ми вибираємо всю доступну нам потужність (1.7ГВт – це майже два атомних блоки) та Укренерго додатково отримує аварійну допомогу із Європи. Вночі обсяги імпорту значно зменшуються. Фактично залишається аварійна допомога та імпорт е/е для промисловості, щоб виконати умови для запобігання відключень (якщо компанія імпортує 30% від свого споживання – її не відключають).
Чому імпорт вночі падає? Бо імпортери не можуть купити е/е в Європі та перепродати її в Україні по вигідній ціні. В денні години на Ринку на добу наперед (РДН) діють так звані прайс-кепи (максимальний рівень цін) від 5600 до 7500 грн за МВт*год (5.6-7.5 грн за кВт*год), а ціни на європейських ринках просідають за рахунок зростання відпуску СЕС.
Вночі ціни на Європейських ринках підстрибують і перевищують наші прайскепи.
Трейдери-імпортери не можуть імпортувати е/е вночі і потім перепродавати її на самому «швидкому» сегменті ринку (РДН), який не вимагає ніяких додаткових контрактів і імпорт падає. Таким чином дефіцит вночі більший за дефіцит вдень, навіть враховуючи менші обсяги споживання.
- Але ж нам казали, що треба максимально переводити споживання на ніч, щоб допомогти енергетиці.
Так, раніше це правило працювало, а зараз вже не працює і, щоб допомогти енергетикам, має сенс перевести прання, посудомийки, прасування на 10-16 години. З жовтня-лютого це правило знов почне працювати.
- Чому у мене відключають і в день?
Дефіцит можливий також і вдень, якщо виробництво СЕС та іншої генерації не покриває споживання.
- Чому не відключали одразу після атак, а почали тільки на минулому тижні?
Офіційна версія, якій в мене немає причин не довіряти – це холодна погода та зростання споживання е/е на опалення. Можливо, зменшилося виробництво гідроелектростанціями, бо скінчилося водопілля. Можливо, якесь обладнання вивели в ремонти, щоб підготувати до зими.
- Чому у мене відключають, а у Васі – ні!
Не знаю.
- Добре, але чому держава виділила 100500 мільярдів коштів на захист електростанцій, та сказало що захистили енергосистему на 100%, а зараз отаке!
Були виділені кошти на захист трансформаторів підстанцій та електростанцій. Декілька рівнів захисту. Частина трансформаторів була захищена від уламків, на частині були побудовані бетонні огородження, які мали більший рівень захисту та витримували пряме влучання дронів. Але пряме влучання ракети зі 150 кг вибухівки витримати дуже складно.
- А що з електростанціями?
Електростанції майже неможливо пасивно (за допомогою біг-бегів, габіонів, бетоних блоків) захистити від ударів дронів та ракет. Це величезні споруди на сотні метрів в довжину та ширину. Їх можна захистити (без гарантій) тільки за допомогою ППО. А з ППО у нас було дуже важко в березні-травні до того моменту як надійшла американська допомога. Як зараз у нас із ППО – я не знаю. Але навіть при наявності ППО перехопити десятки ракет та дронів, які одночасно летять надскладне завдання.
- Якщо в нас такі проблеми в травні, то що буде взимку?
Взимку споживання зростає десь на третину. А виробництво СЕС падає в 5 разів. Буде все набагато гірше. Все залежить від того, чи будуть ще атаки на енергосистему, чи зможуть наші енергетики щось відремонтувати до зими. Ніяких гарантій немає. Кожен має готуватися сам до найгірших сценаріїв.
- А чому атаки почалися в березні-травні вже після закінчення опалювального сезону?
Можливо Росія намагалася нанести пошкодження саме зараз тому, що хотіла, щоб реакція Європи та США була трохи «змазаною», бо на вулиці не мороз і люди не замерзають.
- Але чому відключають вночі, коли споживання на мінімумі?
Тут пояснення трохи складніше. Наявність електроенергії залежить не тільки від споживання, але і від виробництва. Починаючи з березня значно зростає відпуск електроенергії сонячними електростанціями (СЕС). Виробництво з цих електростанцій підтримує споживання вдень, коли попит високий, але вночі вони не працюють. На додачу до цього вдень йдуть шалені обсяги імпорту з Європи.
В певні години ми вибираємо всю доступну нам потужність (1.7ГВт – це майже два атомних блоки) та Укренерго додатково отримує аварійну допомогу із Європи. Вночі обсяги імпорту значно зменшуються. Фактично залишається аварійна допомога та імпорт е/е для промисловості, щоб виконати умови для запобігання відключень (якщо компанія імпортує 30% від свого споживання – її не відключають).
Чому імпорт вночі падає? Бо імпортери не можуть купити е/е в Європі та перепродати її в Україні по вигідній ціні. В денні години на Ринку на добу наперед (РДН) діють так звані прайс-кепи (максимальний рівень цін) від 5600 до 7500 грн за МВт*год (5.6-7.5 грн за кВт*год), а ціни на європейських ринках просідають за рахунок зростання відпуску СЕС.
Вночі ціни на Європейських ринках підстрибують і перевищують наші прайскепи.
Трейдери-імпортери не можуть імпортувати е/е вночі і потім перепродавати її на самому «швидкому» сегменті ринку (РДН), який не вимагає ніяких додаткових контрактів і імпорт падає. Таким чином дефіцит вночі більший за дефіцит вдень, навіть враховуючи менші обсяги споживання.
- Але ж нам казали, що треба максимально переводити споживання на ніч, щоб допомогти енергетиці.
Так, раніше це правило працювало, а зараз вже не працює і, щоб допомогти енергетикам, має сенс перевести прання, посудомийки, прасування на 10-16 години. З жовтня-лютого це правило знов почне працювати.
- Чому у мене відключають і в день?
Дефіцит можливий також і вдень, якщо виробництво СЕС та іншої генерації не покриває споживання.
- Чому не відключали одразу після атак, а почали тільки на минулому тижні?
Офіційна версія, якій в мене немає причин не довіряти – це холодна погода та зростання споживання е/е на опалення. Можливо, зменшилося виробництво гідроелектростанціями, бо скінчилося водопілля. Можливо, якесь обладнання вивели в ремонти, щоб підготувати до зими.
- Чому у мене відключають, а у Васі – ні!
Не знаю.
- Добре, але чому держава виділила 100500 мільярдів коштів на захист електростанцій, та сказало що захистили енергосистему на 100%, а зараз отаке!
Були виділені кошти на захист трансформаторів підстанцій та електростанцій. Декілька рівнів захисту. Частина трансформаторів була захищена від уламків, на частині були побудовані бетонні огородження, які мали більший рівень захисту та витримували пряме влучання дронів. Але пряме влучання ракети зі 150 кг вибухівки витримати дуже складно.
- А що з електростанціями?
Електростанції майже неможливо пасивно (за допомогою біг-бегів, габіонів, бетоних блоків) захистити від ударів дронів та ракет. Це величезні споруди на сотні метрів в довжину та ширину. Їх можна захистити (без гарантій) тільки за допомогою ППО. А з ППО у нас було дуже важко в березні-травні до того моменту як надійшла американська допомога. Як зараз у нас із ППО – я не знаю. Але навіть при наявності ППО перехопити десятки ракет та дронів, які одночасно летять надскладне завдання.
- Якщо в нас такі проблеми в травні, то що буде взимку?
Взимку споживання зростає десь на третину. А виробництво СЕС падає в 5 разів. Буде все набагато гірше. Все залежить від того, чи будуть ще атаки на енергосистему, чи зможуть наші енергетики щось відремонтувати до зими. Ніяких гарантій немає. Кожен має готуватися сам до найгірших сценаріїв.
👍32🤔9❤8😢3🙏1🤓1
Про це повідомляє міністр фінансів Сергій Марченко.
Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) 一 друге за розміром внутрішнє джерело фінансування держбюджету з початку повномасштабної війни після податків.
«Попит на облігації динамічно зростає. З початку повномасштабного вторгнення обсяг вкладень фізичних осіб збільшився у понад 2,4 раза, перетнувши позначку у 60 мільярдів гривень, а юридичних осіб — у 2 рази, склавши понад 160 мільярдів гривень. У 2016 інвестиції фізичних осіб в облігації становили лише 100 млн грн. На сьогодні ця сума зросла у близько 600 разів», — додав Сергій Марченко.
Придбати ОВДП можна у банках або через Дію. Залишаємо посилання на інструкцію від Дії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍30❤11🔥6
⛽️ Невиправданих пільг для скрапленого газу (здебільшого російського) не буде
У новому законопроєкті про підвищення акцизів прибрали пільги для скрапленого автогазу, значна частина якого має російське походження.
👉 Переказуємо допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая про акцизи на моторне паливо.
«На початку квітня писав, що пропонований урядом план підвищення акцизів до рівня мінімальних європейських зберігає невиправдані пільги для скрапленого газу.
І от у новому законопроєкті цю хибу виправили, і це дуже добре. Замість цільових 70 євро за 1000 літрів у 2028 році, які відповідають мінімально дозволеному акцизу в ЄС, буде 277 євро, що співмірно з 330 євро за дизель та 359 євро за бензин, з поправкою на більші витрати газу.
При цьому основне підвищення акцизу на газ, до паритетного рівня з бензином/дизелем відбудеться вже у цьому році.
Звісно, 16-20% користувачів LPG можуть не погодитися, що таке підвищення 一 добре, але нагадаю, що:
1) Більше половини скрапленого газу на нашому ринку - російського походження (іноді й значно більше). Стимулювати його споживання пільгами - безглуздо.
2) Дизайн ставок акцизів був закладений у Євродирективу у 2003 році, коли LPG вважався найекологічнішим паливом для авто у містах. Цей час давно позаду.
3) Війну потрібно фінансувати. Наступного року підвищені акцизи принесуть додатково близько 60 млрд грн.
📈 І так, як бачите з графіку, ніяких 75-80 грн на літрі не буде, як розганяли телеграмні помийки. Навіть у 2028 році.
Точніше можуть бути, але не через акцизи, а якщо дорожчатиме нафта, чи буде істотна девальвація. За інших рівних 一 LPG до 2028 року здорожчає на третину, бензин та дизель 一 на 10-15%».
📌 Ми оцінюємо вплив на інфляцію в межах 1 п.п., а додаткові надходження акцизу до бюджету із LPG цьогоріч 一 до 20 млрд, та 50-60 млрд грн у 2025 році.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
У новому законопроєкті про підвищення акцизів прибрали пільги для скрапленого автогазу, значна частина якого має російське походження.
«На початку квітня писав, що пропонований урядом план підвищення акцизів до рівня мінімальних європейських зберігає невиправдані пільги для скрапленого газу.
І от у новому законопроєкті цю хибу виправили, і це дуже добре. Замість цільових 70 євро за 1000 літрів у 2028 році, які відповідають мінімально дозволеному акцизу в ЄС, буде 277 євро, що співмірно з 330 євро за дизель та 359 євро за бензин, з поправкою на більші витрати газу.
При цьому основне підвищення акцизу на газ, до паритетного рівня з бензином/дизелем відбудеться вже у цьому році.
Звісно, 16-20% користувачів LPG можуть не погодитися, що таке підвищення 一 добре, але нагадаю, що:
1) Більше половини скрапленого газу на нашому ринку - російського походження (іноді й значно більше). Стимулювати його споживання пільгами - безглуздо.
2) Дизайн ставок акцизів був закладений у Євродирективу у 2003 році, коли LPG вважався найекологічнішим паливом для авто у містах. Цей час давно позаду.
3) Війну потрібно фінансувати. Наступного року підвищені акцизи принесуть додатково близько 60 млрд грн.
Точніше можуть бути, але не через акцизи, а якщо дорожчатиме нафта, чи буде істотна девальвація. За інших рівних 一 LPG до 2028 року здорожчає на третину, бензин та дизель 一 на 10-15%».
📌 Ми оцінюємо вплив на інфляцію в межах 1 п.п., а додаткові надходження акцизу до бюджету із LPG цьогоріч 一 до 20 млрд, та 50-60 млрд грн у 2025 році.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍27❤6🤡2😁1💯1🙈1
💰Бюджетний «розрив» через військові видатки 一 близько $5 млрд до кінця року
Про це розповів міністр фінансів Сергій Марченко новому випуску подкасту «Що з економікою?».
Через мінімальну військову допомогу за останні півроку, уряд був змушений переміщувати оборонні видатки з кінця року на “зараз”.
Тепер в уряді думають як перекривати цей розрив.
Нагадаємо, що внутрішній фінансовий ресурс, на який зараз опирається країна — це в першу чергу податки.
На другому місці — облігації внутрішньої держпозики, яких вже продали на 1 трлн грн.
🎧 Слухайте подкаст на усіх зручних платформах за посиланням.
📲 Відео — на YouTube Громадського Радіо.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Про це розповів міністр фінансів Сергій Марченко новому випуску подкасту «Що з економікою?».
Через мінімальну військову допомогу за останні півроку, уряд був змушений переміщувати оборонні видатки з кінця року на “зараз”.
Тепер в уряді думають як перекривати цей розрив.
«У нас є певні зобов'язання перед нашими партнерами. Є програма МВФ.
Але ці видатки ми маємо перекривати самостійно. Найближчими тижнями буде місія МВФ, нам потрібно успішно пройти четвертий перегляд програми. Далі будемо спілкуватися з нашими партнерами, шукати способи і рішення », 一 каже Сергій Марченко.
Нагадаємо, що внутрішній фінансовий ресурс, на який зараз опирається країна — це в першу чергу податки.
На другому місці — облігації внутрішньої держпозики, яких вже продали на 1 трлн грн.
🎧 Слухайте подкаст на усіх зручних платформах за посиланням.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍18❤9😢3
⛽️ Суттєвого підвищення цін на пальне з 1 липня очікувати не варто
#ЦЕС_пояснює що зміниться, якщо Рада проголосує підвищення акцизу на пальне.
На початку місяця Кабмін зареєстрував законопроєкт про підвищення акцизу на пальне — це частина угоди ЄС про асоціацію, яке наближує українське законодавство до європейського. До 2028 року уряд має дійти до мінімального рівня акцизів, які діють в ЄС.
Подорожчання відчують ті, хто багато їздить, та бізнеси у кого пальне складає значну частину у собівартості послуг (наприклад, автоперевізники).
👉 Про це вчора в етері телемарафону говорив старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.
У першій версії проєкту закону також були закладені пільги для для скрапленого газу (який на нашому ринку має здебільшого російське походження) — проте цю норму прибрали.
➡️ Найбільший виклик для української економіки в найближчі місяці 一 акумулювати власний фінансовий ресурс для протистояння ворогу, мінімально зашкодивши бізнесу. Це стосується і податків, і мобілізації.
Також від ЦЕС: Бюджетний «розрив» через військові видатки 一 близько $5 млрд до кінця року
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
#ЦЕС_пояснює що зміниться, якщо Рада проголосує підвищення акцизу на пальне.
На початку місяця Кабмін зареєстрував законопроєкт про підвищення акцизу на пальне — це частина угоди ЄС про асоціацію, яке наближує українське законодавство до європейського. До 2028 року уряд має дійти до мінімального рівня акцизів, які діють в ЄС.
«З опублікованого проєкту Мінфіну, не буде в другому півріччі ніякого подорожчання до 80 гривень/літр. Міністерство не хоче інфляційних шоків і для економіки, і для громадян. Виходячи зі змін акцизу, ціна на пальне підніметься у другому півріччі на 1-1,5 грн.
На скраплений газ перший стрибок буде істотнішим 一 напевно, понад 5 гривень на літр».
Подорожчання відчують ті, хто багато їздить, та бізнеси у кого пальне складає значну частину у собівартості послуг (наприклад, автоперевізники).
У першій версії проєкту закону також були закладені пільги для для скрапленого газу (який на нашому ринку має здебільшого російське походження) — проте цю норму прибрали.
➡️ Найбільший виклик для української економіки в найближчі місяці 一 акумулювати власний фінансовий ресурс для протистояння ворогу, мінімально зашкодивши бізнесу. Це стосується і податків, і мобілізації.
Також від ЦЕС: Бюджетний «розрив» через військові видатки 一 близько $5 млрд до кінця року
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍8👎3❤2👏2🤬1🤡1