Що з економікою?
14.7K subscribers
1.61K photos
22 videos
4 files
3.05K links
Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС).

Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою.

Сайт - ces.org.ua, зв'язок - press@ces.org.ua (рекламу не розміщуємо).

Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/
Download Telegram
«На наступний рік маємо непокриту потребу від 12 до 15 мільярдів доларів» — міністр фінансів Сергій Марченко у нашому подкасті «Що з економікою?»

👉 Для тих, хто більше любить читати — Економічна правда виділила найцікавіше з розмови у свіжому матеріалі: про БЕБ, Нацстратегію доходів, російські активи та інше.

Нагадаємо, що цього разу подкаст «Що з економікою?» вперше вийшов у відеоформаті. Подивитись можна на YouTube Громадського.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍13❤6👏2😁2🤯1
🇺🇦 Друзі, сьогодні представляємо вашій увазі канали, які дійсно на це заслуговують. Саме їх читають та цитують. Підписуйтесь на наших друзів:

📈ІнвестМуд | Інвестиції
— Канал про інвестиції, де ти зрозумієш, як можна зберегти і примножити свої гроші. Не пропусти свою можливість - підпишись

🔥 Banker.UA — головні банківські новини, ексклюзивні інтерв'ю банкірів, огляди, фінансові лайфхаки і експертні колонки. Те, що не прочитаєш у інших

🧑🏼‍💻Бізнес Інсайдер — канал, який читають всі топи українського бізнесу. Ласкаво просимо.

💶PRO Бізнес
— це завжди про актуальні новини у сфері підприємства, криптовалюти та науки. Якщо мрієш відкрити власну справу або підвищити рівень доходів, тобі до нас. Змінюй фінансове майбутнє разом з нами!

💸Шабля — Останній новини світу грошей.

🏦Bonds & Stocks Ukraine — головний тг-канал ринку ринку облігацій і акцій України. Найважливіші новини, календар подій, оперативна інформація про ВСІ нові випуски облігацій та євробондів України
👍10❤2
👉 Шукаємо комунікаційників/комунікаційниць для співпраці з Міністерством фінансів України

Чудова можливість підсилити урядові комунікації та взяти участь у важливих процесах, які впливають на державу.

За підтримки проєкту від уряду Великої Британії (UK Aid) шукаємо наступних спеціалістів (гібридна full-time зайнятість з червня до лютого із можливістю подовження):

▫️Талановитий комунікаційник/комунікаційниця по напряму популяризації ОВДП;

▫️Креативний і грамотний копірайтер/копірайтерка;

▫️Digital-спеціаліст/спеціалістка, який/яка розуміється на різних форматах;

▫️Motion-дизайнер/дизайнерка для покращення візуалів Міністерства.

📌 Деталі по кожній з вакансій 一 на нашому сайті.

👥 Надсилайте своїм друзям, які працюють у сферах журналістики та комунікацій.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤13😍6❤‍🔥2😁1🥴1
⚡️ Цього місяця ми випустили три подкасти з гостями, які приймають рішення на найвищому рівні

Серед них посол України в США Оксана Маркарова, міністр фінансів Сергій Марченко та представник України в МВФ Владислав Рашкован.

Коротко нагадаємо про що ми говорили з кожним із гостей:

Міністр фінансів Сергій Марченко про бюджетний «розрив», перспективи на 2025 рік, Нацстратегію доходів та БЕБ.

Посол України у США Оксана Маркарова про структуру американського пакету допомоги, конфіскацію росактивів на користь України та лобіювання українських інтересів у США.

Заступник виконавчого директора від України у МВФ Владислав Рашкован про Весняні збори МВФ, зниження продуктивності праці, світовий борг та економічну політику України.

👉 Наступним гостем уже цього тижня стане голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев.

🎙️ Подкаст «Що з економікою?» виходить щотижня на Громадському радіо, ми у свою чергу додаємо його на всі зручні подкаст-платформи та робимо розшифровки за посиланням.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤18⚡4❤‍🔥3👍3
💰Схоже, обійтися без підвищення податків вже неможливо.

Це непопулярне рішення, на яке має зважитися президент Володимир Зеленський разом з фінансовим блоком.

👉 Написали про це у матеріалі для Економічної правди.

Основні цифри з матеріалу:

▪️Бюджетний розрив до кінця року — близько $5 млрд; щоб провести у 2024 році мобілізацію та часткову ротацію і посилити (за потреби) воєнні дії потрібно буде ще стільки ж.

▪️Ці кошти не були передбачені, адже базовим припущенням при розробці бюджету-2024 було зменшення інтенсивності бойових дій у другій половині цього року після успішного контрнаступу.

▪️В уряді розглядають варіант підвищення розміру ставок ПДВ на 3 п.п до 23% та військового збору - на 3,5 п.п до 5%. (у тексті детально описуємо критерії вибору саме цих інструментів).

▪️Таким чином, з пропонованих ініціатив по підвищенню податків "набирається" 240-250 млрд грн у річному вимірі, 60-70 млрд грн до кінця 2024 року у випадку їх запровадження з серпня-вересня.

Що ще можна зробити, аби зменшити бюджетний розрив з мінімальною шкодою для економіки?

⬆️ На боці доходів нагальною є потреба в жорсткому обмеженні очевидних схем ухилення від сплати податків, перш за все – з підакцизної продукції і тіньового імпорту.

⬇️ На боці видатків – найкращий час нарешті провести справжній функціональний перегляд витрат. Цілі та показники бюджетних програм мають відповідати актуальним цілям та наявним ресурсам воєнного часу.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍24👎18😢15😁6❤5
🫠 Про «росіяни підвищили податки для багатих, а ми хочемо підвищити для бідних»

👉 Старший економіст ЦЕС та автор тексту на ЕП «Війна за новими ставками. Який ефект дасть підвищення податків» Юрій Гайдай відповідає:

«Росіяни не підвищили податки для багатих і не ввели ніякого прогресивного ПДФО. Це маркетинг.

Вони вводять прогресивний податок із зарплати (15-22%) для пари відсотків населення, яке отримує зарплати більше €2 тис. на місяць.

А ставки ПДФО з інших доходів 一 від дивідендів, процентів, цінних паперів і т.д. 一 залишаються 13% і 15%. Це саме ті джерела, які переважають у справді багатих людей.

Тобто в РФ підняли податок на зарплати середнього класу, умовної айтішечки. І зробили це навіть не для наповнення бюджету, а щоб перерозподілити пільгами.

Російський бюджет ніколи не покладався на ПДФО, тому там і ставки такі низькі, навіть у прогресії.
І навіть податок на прибуток компаній вони піднімають зараз на чверть, до 25%, не для наповнення бюджету. А тому, що держава у них краще за ринок знає, що розвивати)

Збільшується обсяг вилучення у всіх, щоб потім дати потрібним галузям (і людям) пільгами на капітальні інвестиції.

Ну і як я вчора писав у матеріалі для ЕП щодо підвищення ПДВ у нас:

"Громадяни з низькими доходами витрачають більшу їх частку на споживання в неформальному секторі. А зі зростанням доходів зростає частка "білого" споживання: заможні люди, як правило, купують більше продуктів у супермаркетах, а не на ринках, заправляються дорожчим пальним у мережах, які не ухиляються від сплати податків.

Отже, підвищення податків на споживання прогресивне – ефективна ставка податкового навантаження, тобто частки податків у витратах, вища для заможніших домогосподарств."

💬 Та й в цілому так прямолінійно порівнювати наші бюджети та фіскальну політику не варто 一 дуже різна структура економіки, надходжень, джерел фінансування, та навіть спроможності фіскальних органів та репресивного апарату (фіскали у них спроможніші, а репресивного апарату у нас, вважайте, нема, у порівнянні з РФ).

#ЦЕС_пояснює

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍31🤡21❤2👎1😁1🤯1🦄1
👩‍🌾👩‍💼 Аграрії та юристи найчастіше закривали бізнес під час повномасштабної війни

Головне з аналізу від YouControl.Market.

▪️У 2023 році в Україні закрили трохи більше 4 тис. компаній — це вдвічі менше, ніж у 2021 році. Але кількісний показник не є репрезентативним для оцінки стану справ на ринку, адже у 2021 році кількість новостворених компаній була майже вдвічі більшою, ніж у 2023.

▪️Найбільше закрилося аграрних підприємств — 1261 компанія з 2022 по I квартал 2024.Наступні сфери за кількістю закриттів — оптова торгівля, операції з нерухомістю та будівельні компанії.

▪️Найбільше за час повномасштабного вторгнення зросла частота закриття компаній на ринку юридичних послуг 一 з 2,3% до 4,7%.

▪️В Києві, Одеській, Дніпропетровській, Львівській та Київській областях кількість закритих компаній у 2023 році була найвищою.

▪️Суттєве знизилось закриття бізнесу у Херсонській, Харківській та Донецькій областях. Це пов'язано з окупацією частини регіонів, а не з покращенням умов ведення бізнесу.

📣 Більше 一 у дослідженні.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢9👍6⚡3❤1
🚬 Побороти тінь в тютюновій галузі поки не вдалося

Про це сказав голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев у нашому подкасті “Що з економікою?”.

Ключові цитати:

«Цей ринок 一 це харчова база для корупціонерів в усіх без виключення державних органах. Ми знаємо дослідження Kantar 一 це більше 20 млрд грн тіні. При 80 млрд, що ми отримуємо від ринку по року, це плюс 20, якщо б ми побороли цю тінь».

«Тютюн – найскладніший ринок. Я займаюся наведенням порядку з 2019 року. Попри те, що був дотичний до закриття злочинців, що працювали у Жовтих Водах, можу констатувати, що я не зміг побороти тінь протягом майже п'яти років».

«При всьому моєму відношенню до БЕБ, мені подобається, що вони зараз роблять по тютюновому ринку. Це 24 обшуки, одночасні у всіх виробників, легальних, нелегальних, на складах цієї продукції. Це вже вирізане обладнання в декількох виробниках. Це врешті припинена діяльність цього київського конвертатора, який виготовляв брендові цигарки попри декілька кримінальних справ, які постійно проти нього розслідувалися. Також тривають обшуки у Винниках».


Пан Гетманцев додав, що рівень тіньової економіки в Україні оцінюють приблизно у 500 млрд грн на рік.

🎙 Послухати повністю 一 за посиланням на зручних подкаст-платформах.

Інфографіка 一 дослідження Kantar.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁17😱11👍8❤1🤯1
📚 Сьогодні розпочався Книжковий Арсенал 一 одна з найбільших книжкових подій країни

В суботу виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський модеруватиме там дискусію "Харків книжковий — як працює найбільший видавничий центр України".

📌 Програма та квитки 一 за посиланням.

Нагадаємо, що після останнього російського удару по друкарні видавництва Vivat у Харкові, сукупна потужність видавництва книг в Україні може зменшитися на 30—40%.

Фото 一 стенд на Арсеналі зі спаленими книжками Вівата. Джерело 一 телеграм-канал «Непозбувний книгочитун».

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🫡16❤15😢6👍2
Гетманцев підтримує повернення до прогресивної шкали ПДФО, хоча це й вимагає складнішого адміністрування

👉 Про це він сказав у нашому подкасті “Що з економікою?”.

«Це правильне рішення не стільки в інтересах держави, як суспільства. Бо таким чином оподаткування робиться більш справедливо. Ми з вами знаємо, що гривня в низькому доході і гривня в високому доході мають різні економічні цінності для платника», 一 пояснює пан Гетманцев.


Прогресивний ПДФО вимагатиме загального або принаймні значного розширення декларування.

«Але сама по собі прогресія 一 це благо. Це змушує людину вести фінансову історію, що також благо. І це справедливо, коли багаті сплачують більше, бідні сплачують менше», 一 додає Гетманцев.


Щодо додаткового ризику тінізації доходів пан Гетманцев вважає, що “тінь” створюється не ставками податку чи механізмами, а якістю адміністрування.

🎧 Детальніше 一 у нашому подкасті.

Нагадаємо, що опублікована на початку року Нацстратегія доходів на 2024-2030 роки передбачає відновлення прогресивної шкали ПДФО.

Міністр фінансів Сергій Марченко на нашій події у січні наголосив, що зміна податків може відбутися тільки після реформи Державної податкової служби, зростання довіри до податкової та безпеки даних платників податків. Більше про це тут.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡44👍30👎2🤬2❤1
Радимо якісні Telegram-канали на різний смак — про економіку, бізнес, фінанси, інвестиції, маркетинг, агробізнес та інше.

Рекомендуємо підписатись 👇

💸 InVenture - все про інвестиції, бізнес та економіку в Україні. Тут ви завжди знайдете свіжі інвестиційні новини, тематичну аналітику, корисні статті, перевірені та вигідні інвестиційні пропозиції.

🎲 Монополіст — про тарифи, податки, та правила гри від держави. Автори розповідають про зміну цін на енергоресурси, олігархів та шкоду монополій для економіки.

✅ UA Brand — про український технологічний бізнес, стартапи, сервіси і підприємців, які створюють нові технології для ЗСУ

📲 Діджитальня — канал про маркетинг та все найцікавіше у digital-сфері. Кейси та факапи бізнесу, гумор, поради, курси та події зі сфери маркетингу в Україні та багато іншого.

🏦 Bonds & Stocks Ukraine — ОВДП, облігації, євробонди та акції в України, випуски, аналітика, новини.

🏙 Хмарочос — головні міські теми у фокусі одного медіа. Тут є все, що варто знати сучасному містянину: скільки коштує житло, яким буде транспорт, що з економікою, як відновлюватимуться міста та інші теми, що хвилюють кожного.

🧐 Що з економікою? — тут пояснюють, що відбувається з економікою під час війни, в якому стані бізнес і що буде з гривнею та фінансуванням від партнерів. Експерти Центру економічної стратегії розбирають актуальні новини та публікують висновки з власних досліджень.

🟨 Я-Куркуль — це канал про фермерське життя, репортажі з полів, тваринницьких ферм, а також аграрного виробництва України та світу.

❤️ LIGA.Бізнес — все про бізнес, економіку та фінанси без політики.
👍7❤‍🔥3❤2👎1
💵 Чому курс долара пробив 40 грн/$?

#ЦЕС_пояснює

Коливання курсу спричинила валютна лібералізація, яку НБУ ввів на початку місяця. Це означає, що тепер підприємства можуть імпортувати послуги без обмежень та сплачувати відсотки за кредитами, які залучили в іноземців раніше. Це сформувало додатковий попит на валютному ринку.

Попри це Нацбанк притримується своєї політики і зберігає приблизно схожий рівень валютних інтервенцій на міжбанківському ринку, не виходячи за рівень приблизно $2 млрд на місяць.

До того ж, є багато зацікавлених сторін в тому, щоб гривня слабшала: від Мінфіну, яке хочуть отримувати більше гривні від зовнішньої допомоги у валюті; до експортерів, які хочуть отримувати більше прибутків від продажу.

👉 Зараз Нацбанк намагається зберігати незалежність від цих впливів та мінімізує валютні стрибки, які битимуть по кишені українців.

«Виплата відсотків за кредитами є відносно тимчасовим явищем(…). Тому абсолютно можливим є стабілізація або й відкат курсу. Потім, звісно, буде третя фаза валютної лібералізації, яка дозволить іноземним власниками виводити дивіденди. До того ж всі мають пам’ятати, що торговельний баланс країни через російську агресію і далі залишається негативним, хоч це і компенсується міжнародною допомогою», 一 пояснив в етері ICTV директор ЦЕС Гліб Вишлінський.


📈 Додамо, що останні два місяця міжнародні резерви тримаються на рекордному рівні завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів. Це дозволяє НБУ підтримувати гривню.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍20❤6🤡3🫡3
Уряд зупиняє експорт цукру до ЄС до кінця року та обмежує експорт птиці

Причиною стала нова постанова, яка регулює експорт окремих товарів до держав ЄС на 2024 рік.

👉 Про це зокрема писала старша економістка ЦЕС Яна Охріменко у матеріалі для Європейської правди.

Станом на 29 квітня Україна вибрала 86% квоти по експорту цукру до ЄС на 2024-й рік (262,7 тис т).

Повністю цю квоту українські виробники могли вичерпати вже у травні.

(До речі, квоти на м’ясо птиці вже вибрані на 34% - 45 тис т).

💬 «Скорочення імпорту українського цукру призведе до збільшення імпорту з країн, з якими ЄС підписав Угоду про економічне партнерство (переважно держав, що розвиваються, та країн третього світу).

Це рішення буде буде досить болісним для обох сторін», 一 резюмує Яна Охріменко у матеріалі.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢24👍8❤5👏2🤡2
Побувала на зворушливій події - про те, як тримається зараз харківське книговидання. Ось кілька тез:

1) Видавництво "АССА" почали друкувати меншими накладами. Бо коли зберігаєш книжки, і навіть поки везеш їх від друкарні до складу - їх можуть розбомбити. Тому щоб в разі чого, збитки були менші, намагаються не сконцентровувати великі наклади в одному місці, а друкувати потроху. Це дорожче, але менші ризики.

2) У Книголенда до повномасштабної війни було 12 книгарень в Харкові, лишилося 8. Три - майже повністю розбомбили. Загальний збиток - близько 3 мільйонів гривень. Вони віддали видавництвам гроші за книжки, які були знищені.

"Але ми не можемо закрити всі книгарні в Харкові і виїхати. Це зрада", - цитата Ігоря Зарудко з "Книголенду".

3) Друкарня Юнісофт, яка є найбільшою друкарнею книжок в Україні, знаходиться в Харкові. Найбільша проблема - відключення і обмеження електрики. Але у Юнісофта є два потужних генератори, які дозволяють працювати на 80% потужності виробництва - коли електрики немає. Все інше, що тільки можна вимкнути електричного, в цей період вимикають.

Але загалом друкарня налаштована оптимістично - кажуть, важко прогнозувати, що буде взимку, але поки що, завдяки генераторам, можна працювати майже як раніше. Навіть мають (і шукають нових) клієнтів за кордоном та експортують продукцію.

4) У КСД в Харкові лишається 4 книгарні. В них впав попит на дитячі книжки - бо більшість дітей вивезли. Але книжки все одно активно купують. Власник самого КСД також лишається в Харкові і щодня ходить в офіс.

5) Засновниця видавництва "АССА": "Ми в Харкові усвідомлюємо, чим ми ризикуємо. Жінки лагяють спати у найкращій білизні - щоб бути красивими, якщо відкопають. І відправляють друзям фото своїх тату, щоб було легше опізнати. Але ми обираємо лишатися. Це важко пояснити, але це так".

💔💔💔

Але загалом всі налаштовані оптимістично - кажуть, Харків продовжуватиме бути столицею українського книговидання. Бо багато людей зараз роблять для цього усе можливе.
👍30❤27😢17
⚡ Директор ЦЕС Гліб Вишлінський увійшов до списку 30 лідерів думок, чиї тексти, оцінки та інтерв’ю формують настрої влади та суспільства

Разом з Глібом до переліку увійшли Євген Глібовицький, Владислав Рашкован (з яким ми нещодавно записали подкаст), Тарас Чмут, Оксана Забужко, Сергій Жадан та інші.

Рішення приймали 26 експертів, опитаних NV.

👇 Нижче можна почитати думки Гліба про те:

▪ як повернути українських біженців: гідні умови праці та кругова міграція;

▪ що робити, коли міжнародна допомога поменшає;

▪ як покрити дефіцит бюджету: підвищення податків та скорочення держслужбовців.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍31❤8😁8🔥4
🇺🇦 Україна виконала усі маяки для отримання четвертого траншу МВФ розміром $2,2 млрд

Про це розповів економіст ЦЕС Максим Самойлюк на презентації нового моніторингу виконання умов програми МВФ та Плану України:

«Згідно з незалежним моніторингом консорціуму #RRR4U*, Україна має всі шанси на позитивне рішення з боку МВФ з огляду на всі виконані передбачені структурні маяки.

Наступними кроками в межах програми МФВ має стати остаточне перезавантаження БЕБ та завершення аудиту компаній ТКЕ (Теплокомуненерго) до кінця червня поточного року».


👉 На вихідних стало відомо, що представники України та експерти МВФ досягли домовленості на рівні експертів. Подальше затвердження рішення Виконавчою радою МВФ має відбутися найближчими тижнями.

Нагадаємо, що перший транш від МВФ цього року Україна отримала у березні 一 $880 млн. Загальний обсяг 4-річної програми складає близько $15,6 млрд.

📌 Детальніше 一 у презентації нового моніторингу.

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍26❤9👏4
💰 Якщо лідери G7 погодять випуск облігацій на $50 млрд за рахунок заморожених російських активів 一 це закриє питання бюджетної допомоги на 2025 рік

👉 Про це говорив Гліб Вишлінський, директор ЦЕС, на експертній дискусії, організованій Національним інститутом стратегічних досліджень.

Нагадаємо, що наприкінці березня США запропонували G7 створити механізм для випуску облігацій щонайменше на $50 млрд за рахунок прибутків від заморожених росактивів. Кошти мають використати на допомогу Україні.

«Фактично, це закриє питання бюджетної допомоги на 2025 рік. Але ми маємо розуміти, що наступний рік несе невизначеність щодо подальшої збройної допомоги з боку США та ЄС (...). Після 2026 року нам треба позитивне рішення щодо основної суми росактивів (близько $300 млрд)», 一 пояснює Гліб Вишлінський.


Друге, на що потрібно звернути увагу і через що переступити 一 це популізм. Нам, як суспільству, потрібно адаптуватись до тривалої війни.

«Під популізмом я маю на увазі неготовність влади в широкому сенсі до непопулярних рішень. Часто навіть неболючих, або не сильно болючих, але непопулярних. Війна вимагає концентрації усіх ресурсів. І тут ми говоримо про набір рішень, які мають нас посилити. Це питання тарифів на електроенергію, газ та опалення, які генерують борги в енергетичному секторі.

На сьогодні за оцінками Міністерства соціальної політики забюджетовані для них субсидійні кошти навіть не використовуються повною мірою. Тобто вони мають додаткові ресурси, але немає політичного рішення щодо спрямування фінансових ресурсів від громадян, які можуть собі дозволити сплачувати ціни, ближчі до ринкових.

Є також дуже багато дірок, які стосуються недооподаткованих секторів і домогосподарств. Дуже хороший приклад — доходи від банківського сектору у минулому році».


📌 Запис події 一 за посиланням.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍27❤9👎2
🚢 Український експорт у травні склав $3,3 млрд (-6,9% за обсягом, та -0,5% за вартістю порівняно з квітнем)

Про це повідомив заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка.

З головного:

▪ У травні традиційно зменшився експорт зернової продукції минулорічного врожаю. Незважаючи на те, що фізичні обсяги були менші на 6,9% порівняно з квітнем, вартість експорту зменшилась лише на 0,5%.

▪ Натомість у травні істотний приріст експорту металургії: напівфабрикати 一 184 тис. т (+40% до квітня); плоский прокат 一 117 тис. т (+17%), труби безшовні 一 51 тис. т (+50,2%).

▪ Морем експортували 8,5 млн т (на 1 млн т менше, ніж в квітні). Автомобільним транспортом 一 896 тис. т (+ 10,7%).

▪ Експорт до ЄС зріс на 1,7% 一 $1,867 млрд. Експорт до Польщі зріс на 12% у порівнянні до квітня і склав $365,8 млн.

▪ Експорт до Китаю зменшився на 30% 一 $256 млн. Зокрема, тому що основним експортним товаром до Китаю є кукурудза.

▪ Експорт до Індії зріс на 85% 一 до $148 млн. Левова частка експорту 一 соняшникова олія. Експорт цього товару у травні збільшився на 13,7% і склав 714 тис. т.

▪Імпорт скоротився на 7% і склав $5,1 млрд.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍18❤2
👉 Цікавий допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая про собівартість вітчизняних та китайських товарів

«Досі зустрічаю "ми не можемо конкурувати з дешевими китайськими товарами". Це вже інерція сприйняття, реальність давно змінилася.

🇨🇳 Середня зарплата на виробництві у Китаї перевалила за $1300 на місяць. І навіть мінімальна зарплата у ряді провінцій уже понад $350, тобто 14 тис грн.

Цьому є ряд причин. По-перше, старіння населення — середній вік працівника в промисловості уже більше 38 років.

🧑‍🎓 Коли на ринку праці повно низькокваліфікованих 20-літніх, вони тиснуть на зарплати вниз. Але зараз більшість працівників на виробництві - у віці 30-50 років. Вони отримували освіту, підвищували кваліфікацію, і їх праця здорожчала.

Окрім того, багато працівників пішли у "нову економіку» — фриланс в інтернеті, всілякі доставки і послуги.

Плюс уряд ввалює гроші у інфраструктуру та армію, а це теж збільшує попит на робочу силу.

От і виходить, що праця вже коштує в Китаї, як у Східній Європі. Звідси і масове перенесення виробництв. Щось із меншою доданою вартістю — в оці країни на графіку, де середній вік працівника на 7-10 років нижчий. А "цікавіші" виробництва держави заходу намагаються затягнути назад до себе.

Ситуацію поки пом'якшує те, що управлінці середньої та низової ланок у Китаї поки в рази дешевші — мабуть якраз через великий пул потенційних працівників, які хочуть рухатися далі вгору.

Це призводить до парадоксальної ситуації, коли начальники змін і супервайзери на виробництві в середньому отримують менше за працівників, і в 4-5 разів менше, ніж у країнах Східної Європи.

Звісно, китайські товари зараз можуть бути конкурентніші за наші завдяки вищій продуктивності (зокрема через ефект масштабу) та приховані субсидії у ряді галузей, але тотальної прірви у собівартості давно немає».

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍44❤4👎2🔥2😁1🤔1