💰 Якщо лідери G7 погодять випуск облігацій на $50 млрд за рахунок заморожених російських активів 一 це закриє питання бюджетної допомоги на 2025 рік
👉 Про це говорив Гліб Вишлінський, директор ЦЕС, на експертній дискусії, організованій Національним інститутом стратегічних досліджень.
Нагадаємо, що наприкінці березня США запропонували G7 створити механізм для випуску облігацій щонайменше на $50 млрд за рахунок прибутків від заморожених росактивів. Кошти мають використати на допомогу Україні.
Друге, на що потрібно звернути увагу і через що переступити 一 це популізм. Нам, як суспільству, потрібно адаптуватись до тривалої війни.
📌 Запис події 一 за посиланням.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
👉 Про це говорив Гліб Вишлінський, директор ЦЕС, на експертній дискусії, організованій Національним інститутом стратегічних досліджень.
Нагадаємо, що наприкінці березня США запропонували G7 створити механізм для випуску облігацій щонайменше на $50 млрд за рахунок прибутків від заморожених росактивів. Кошти мають використати на допомогу Україні.
«Фактично, це закриє питання бюджетної допомоги на 2025 рік. Але ми маємо розуміти, що наступний рік несе невизначеність щодо подальшої збройної допомоги з боку США та ЄС (...). Після 2026 року нам треба позитивне рішення щодо основної суми росактивів (близько $300 млрд)», 一 пояснює Гліб Вишлінський.
Друге, на що потрібно звернути увагу і через що переступити 一 це популізм. Нам, як суспільству, потрібно адаптуватись до тривалої війни.
«Під популізмом я маю на увазі неготовність влади в широкому сенсі до непопулярних рішень. Часто навіть неболючих, або не сильно болючих, але непопулярних. Війна вимагає концентрації усіх ресурсів. І тут ми говоримо про набір рішень, які мають нас посилити. Це питання тарифів на електроенергію, газ та опалення, які генерують борги в енергетичному секторі.
На сьогодні за оцінками Міністерства соціальної політики забюджетовані для них субсидійні кошти навіть не використовуються повною мірою. Тобто вони мають додаткові ресурси, але немає політичного рішення щодо спрямування фінансових ресурсів від громадян, які можуть собі дозволити сплачувати ціни, ближчі до ринкових.
Є також дуже багато дірок, які стосуються недооподаткованих секторів і домогосподарств. Дуже хороший приклад — доходи від банківського сектору у минулому році».
📌 Запис події 一 за посиланням.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍27❤9👎2
🚢 Український експорт у травні склав $3,3 млрд (-6,9% за обсягом, та -0,5% за вартістю порівняно з квітнем)
Про це повідомив заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка.
З головного:
▪ У травні традиційно зменшився експорт зернової продукції минулорічного врожаю. Незважаючи на те, що фізичні обсяги були менші на 6,9% порівняно з квітнем, вартість експорту зменшилась лише на 0,5%.
▪ Натомість у травні істотний приріст експорту металургії: напівфабрикати 一 184 тис. т (+40% до квітня); плоский прокат 一 117 тис. т (+17%), труби безшовні 一 51 тис. т (+50,2%).
▪ Морем експортували 8,5 млн т (на 1 млн т менше, ніж в квітні). Автомобільним транспортом 一 896 тис. т (+ 10,7%).
▪ Експорт до ЄС зріс на 1,7% 一 $1,867 млрд. Експорт до Польщі зріс на 12% у порівнянні до квітня і склав $365,8 млн.
▪ Експорт до Китаю зменшився на 30% 一 $256 млн. Зокрема, тому що основним експортним товаром до Китаю є кукурудза.
▪ Експорт до Індії зріс на 85% 一 до $148 млн. Левова частка експорту 一 соняшникова олія. Експорт цього товару у травні збільшився на 13,7% і склав 714 тис. т.
▪Імпорт скоротився на 7% і склав $5,1 млрд.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Про це повідомив заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка.
З головного:
▪ У травні традиційно зменшився експорт зернової продукції минулорічного врожаю. Незважаючи на те, що фізичні обсяги були менші на 6,9% порівняно з квітнем, вартість експорту зменшилась лише на 0,5%.
▪ Натомість у травні істотний приріст експорту металургії: напівфабрикати 一 184 тис. т (+40% до квітня); плоский прокат 一 117 тис. т (+17%), труби безшовні 一 51 тис. т (+50,2%).
▪ Морем експортували 8,5 млн т (на 1 млн т менше, ніж в квітні). Автомобільним транспортом 一 896 тис. т (+ 10,7%).
▪ Експорт до ЄС зріс на 1,7% 一 $1,867 млрд. Експорт до Польщі зріс на 12% у порівнянні до квітня і склав $365,8 млн.
▪ Експорт до Китаю зменшився на 30% 一 $256 млн. Зокрема, тому що основним експортним товаром до Китаю є кукурудза.
▪ Експорт до Індії зріс на 85% 一 до $148 млн. Левова частка експорту 一 соняшникова олія. Експорт цього товару у травні збільшився на 13,7% і склав 714 тис. т.
▪Імпорт скоротився на 7% і склав $5,1 млрд.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍18❤2
«Досі зустрічаю "ми не можемо конкурувати з дешевими китайськими товарами". Це вже інерція сприйняття, реальність давно змінилася.
Цьому є ряд причин. По-перше, старіння населення — середній вік працівника в промисловості уже більше 38 років.
🧑🎓 Коли на ринку праці повно низькокваліфікованих 20-літніх, вони тиснуть на зарплати вниз. Але зараз більшість працівників на виробництві - у віці 30-50 років. Вони отримували освіту, підвищували кваліфікацію, і їх праця здорожчала.
Окрім того, багато працівників пішли у "нову економіку» — фриланс в інтернеті, всілякі доставки і послуги.
Плюс уряд ввалює гроші у інфраструктуру та армію, а це теж збільшує попит на робочу силу.
От і виходить, що праця вже коштує в Китаї, як у Східній Європі. Звідси і масове перенесення виробництв. Щось із меншою доданою вартістю — в оці країни на графіку, де середній вік працівника на 7-10 років нижчий. А "цікавіші" виробництва держави заходу намагаються затягнути назад до себе.
Ситуацію поки пом'якшує те, що управлінці середньої та низової ланок у Китаї поки в рази дешевші — мабуть якраз через великий пул потенційних працівників, які хочуть рухатися далі вгору.
Це призводить до парадоксальної ситуації, коли начальники змін і супервайзери на виробництві в середньому отримують менше за працівників, і в 4-5 разів менше, ніж у країнах Східної Європи.
Звісно, китайські товари зараз можуть бути конкурентніші за наші завдяки вищій продуктивності (зокрема через ефект масштабу) та приховані субсидії у ряді галузей, але тотальної прірви у собівартості давно немає».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍44❤4👎2🔥2😁1🤔1
Як війна та демографічна ситуація впливає на українську пенсійну систему
Лонгрид Дарини Марчак, заступниці міністра соціальної політики. Спільно з Мінсоцом ми у ЦЕС працюємо над Стратегією демографічного розвитку та реформою пенсійної системи.
«ЗМІ тиражують мої слова про те, що українцям потрібно (1) довше працювати, (2) накопичувати собі на пенсію, бо (3) солідарні пенсії у майбутньому будуть невисокими.
Чи це так? Хочу додати контексту до цієї дискусії.
1. Населення України скорочується. Дітей народжується все менше, не відбувається заміщення поколінь. Після повномасштабного вторгнення коефіцієнт народжуваності впав із 1,2 дитини на одну жінку до 0,9 при нормі відновлення населення 2,2.
📉 Українська нація старіє: 18% населення 65+ років, а співвідношення працюючих і пенсіонерів 一 1 до 1.
Станом на 1 січня в Україні було 10,8 млн працюючих, за яких сплачувались внески до солідарної пенсійної системи, і 10,5 млн пенсіонерів, які отримували виплати з цієї системи. Тобто вже зараз один працюючий утримує одного пенсіонера.
Для порівняння: в Австрії 3,9 млн працюючих і 2,5 млн пенсіонерів, співвідношення 一 1,6:1. В Німеччині — 39 млн працюючих і 21 млн пенсіонерів, співвідношення — 1,8:1. В Іспанії — 19,5 млн зайнятих на 8,8 млн пенсіонерів, співвідношення — 2,2:1.
Низьке співвідношення працюючих і пенсіонерів — головне обмеження для зростання пенсій в нашій країні.
За 2023 рік на пенсійне страхування сплачено 428,5 млрд грн єдиного внеску при кількості платників страхового внеску 10,8 млн осіб.
Отже, в середньому в місяць кожна людина, яка працює, сплатила 3307 грн, які можна було спрямувати на виплату пенсій.
2. Якщо я хочу отримувати вищу пенсію, в моїх інтересах — довше залишатись активним учасником ринку праці.
По-перше, чим довше я працюю і чим вищі внески до пенсійної системи я сплачую, тим більшим є обсяг фінансового ресурсу, доступного до виплати пенсій вже зараз.
💳 По-друге, чим я довше плачу страхові внески, тим більше через формулу обрахунку пенсії це збільшує її розмір. Так має працювати страховий принцип пенсійного забезпечення.
Так, сьогодні цей страховий принцип працює далеко не ідеально. Тому ми вже розробили проєкт реформи солідарного пенсійного забезпечення, щоб забезпечити пряму залежність обсягу сплати внесків і розміру вашої пенсії у майбутньому.
3. За оцінками Мінекономіки, дефіцит на ринку праці в середньостроковій перспективі 一 4,5 млн осіб. Оцінки Міжнародної організації праці ще більш песимістичні: МОП прогнозує, що нам потрібно буде залучити додатково 8,6 млн працівників протягом наступних 10 років.
Кожна людина, яка виходить на пенсію, випадаючи з ринку праці — це мінус на ринку праці, у сплаті податків, а відтак і обсягу фінансового ресурсу, який у нас є для виплати пенсій і соц. допомог.
Саме тому ми маємо стати країною активного довголіття. Забезпечити інклюзію на ринку праці, адаптувати робочі місця для роботи з людьми старшого віку (так само, як із людьми з інвалідністю, ветеранами, ВПО).
4. Якщо ми хочемо високу, співставну з нашим середнім заробітком протягом життя пенсію, ми маємо робити власні накопичення на пенсію. Це практика багатьох розвинених країн, про що свідчить статистика ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку).
👉 У країнах ОЕСР державні (разом і солідарні, і накопичувальні) пенсії забезпечують коефіцієнт заміщення пенсією зарплати в середньому 42,2 (для людини, яка отримує заробітну плату на рівні середньої). А завдяки іншим елементам пенсійного страхування загальний коефіцієнт заміщення складає в середньому 57,6.
В Україні вже діє добровільне накопичувальне пенсійне страхування (т. зв. “третій рівень” пенсійного забезпечення). На сьогодні є близько 900 тис. учасників добровільних накопичувальних схем, з яких 93,3 тис. вже отримали або отримують пенсійні виплати.
Вочевидь рівень залученості до добровільних пенсійних накопичень не є достатнім 一 потрібно впроваджувати накопичувальну пенсійну систему як елемент обов'язкового пенсійного страхування».
Детальніше 一 за посиланням.
Лонгрид Дарини Марчак, заступниці міністра соціальної політики. Спільно з Мінсоцом ми у ЦЕС працюємо над Стратегією демографічного розвитку та реформою пенсійної системи.
«ЗМІ тиражують мої слова про те, що українцям потрібно (1) довше працювати, (2) накопичувати собі на пенсію, бо (3) солідарні пенсії у майбутньому будуть невисокими.
Чи це так? Хочу додати контексту до цієї дискусії.
1. Населення України скорочується. Дітей народжується все менше, не відбувається заміщення поколінь. Після повномасштабного вторгнення коефіцієнт народжуваності впав із 1,2 дитини на одну жінку до 0,9 при нормі відновлення населення 2,2.
📉 Українська нація старіє: 18% населення 65+ років, а співвідношення працюючих і пенсіонерів 一 1 до 1.
Станом на 1 січня в Україні було 10,8 млн працюючих, за яких сплачувались внески до солідарної пенсійної системи, і 10,5 млн пенсіонерів, які отримували виплати з цієї системи. Тобто вже зараз один працюючий утримує одного пенсіонера.
Для порівняння: в Австрії 3,9 млн працюючих і 2,5 млн пенсіонерів, співвідношення 一 1,6:1. В Німеччині — 39 млн працюючих і 21 млн пенсіонерів, співвідношення — 1,8:1. В Іспанії — 19,5 млн зайнятих на 8,8 млн пенсіонерів, співвідношення — 2,2:1.
Низьке співвідношення працюючих і пенсіонерів — головне обмеження для зростання пенсій в нашій країні.
За 2023 рік на пенсійне страхування сплачено 428,5 млрд грн єдиного внеску при кількості платників страхового внеску 10,8 млн осіб.
Отже, в середньому в місяць кожна людина, яка працює, сплатила 3307 грн, які можна було спрямувати на виплату пенсій.
2. Якщо я хочу отримувати вищу пенсію, в моїх інтересах — довше залишатись активним учасником ринку праці.
По-перше, чим довше я працюю і чим вищі внески до пенсійної системи я сплачую, тим більшим є обсяг фінансового ресурсу, доступного до виплати пенсій вже зараз.
💳 По-друге, чим я довше плачу страхові внески, тим більше через формулу обрахунку пенсії це збільшує її розмір. Так має працювати страховий принцип пенсійного забезпечення.
Так, сьогодні цей страховий принцип працює далеко не ідеально. Тому ми вже розробили проєкт реформи солідарного пенсійного забезпечення, щоб забезпечити пряму залежність обсягу сплати внесків і розміру вашої пенсії у майбутньому.
3. За оцінками Мінекономіки, дефіцит на ринку праці в середньостроковій перспективі 一 4,5 млн осіб. Оцінки Міжнародної організації праці ще більш песимістичні: МОП прогнозує, що нам потрібно буде залучити додатково 8,6 млн працівників протягом наступних 10 років.
Кожна людина, яка виходить на пенсію, випадаючи з ринку праці — це мінус на ринку праці, у сплаті податків, а відтак і обсягу фінансового ресурсу, який у нас є для виплати пенсій і соц. допомог.
Саме тому ми маємо стати країною активного довголіття. Забезпечити інклюзію на ринку праці, адаптувати робочі місця для роботи з людьми старшого віку (так само, як із людьми з інвалідністю, ветеранами, ВПО).
4. Якщо ми хочемо високу, співставну з нашим середнім заробітком протягом життя пенсію, ми маємо робити власні накопичення на пенсію. Це практика багатьох розвинених країн, про що свідчить статистика ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку).
👉 У країнах ОЕСР державні (разом і солідарні, і накопичувальні) пенсії забезпечують коефіцієнт заміщення пенсією зарплати в середньому 42,2 (для людини, яка отримує заробітну плату на рівні середньої). А завдяки іншим елементам пенсійного страхування загальний коефіцієнт заміщення складає в середньому 57,6.
В Україні вже діє добровільне накопичувальне пенсійне страхування (т. зв. “третій рівень” пенсійного забезпечення). На сьогодні є близько 900 тис. учасників добровільних накопичувальних схем, з яких 93,3 тис. вже отримали або отримують пенсійні виплати.
Вочевидь рівень залученості до добровільних пенсійних накопичень не є достатнім 一 потрібно впроваджувати накопичувальну пенсійну систему як елемент обов'язкового пенсійного страхування».
Детальніше 一 за посиланням.
👍29😁12❤2
Уряд представив Матрицю реформ 一 аналітичний інструмент, де систематизовано усі зобов’язання перед міжнародними партнерами
📲 Матриця включає понад 200 реформ (понад 400 індикаторів), погоджених у домовленостях з ЄС, програмою Ukraine Facility, меморандумі з МВФ, угодах зі Світовим Банком.
Інструмент дозволяє фільтрувати індикатори за виконавцями (наприклад, подивитися всі зобов’язання Міністерства фінансів чи Держстату) або подивитися на який квартал року припадає найбільше реформ.
👉 Центр економічної стратегії долучився до створення Матриці спільно з колегами з Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Київської школи економіки та Світового банку.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Інструмент дозволяє фільтрувати індикатори за виконавцями (наприклад, подивитися всі зобов’язання Міністерства фінансів чи Держстату) або подивитися на який квартал року припадає найбільше реформ.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤19👍12🤡3😁2👎1🦄1
Що з економікою?
👉 Шукаємо комунікаційників/комунікаційниць для співпраці з Міністерством фінансів України Чудова можливість підсилити урядові комунікації та взяти участь у важливих процесах, які впливають на державу. За підтримки проєкту від уряду Великої Британії (UK Aid)…
На додачу до вакансій у Міністерство фінансів, оголошуємо ще одну у Міністерство соціальної політики
💻 Шукаємо спеціаліста з комунікацій, який відповідатиме за комунікаційну стратегію Мінсоцу, створюватиме контент для сайту та соцмереж відомства, працюватиме з медіа.
Вакансія передбачає повну зайнятість з червня по лютий з можливістю подовження.
Нагадаємо, що у проєкт для Мінфіну нам потрібні:
▪ комунікаційник/комунікаційниця
▪ копірайтер/копірайтерка
▪ digital-спеціаліста/спеціалістка;
▪ motion-дизайнера/дизайнерка.
📌 Деталі та контакти для подачі резюме – за посиланням. Всі вакансії передбачені у рамках проєкту від уряду Великої Британії (UK Aid).
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
💻 Шукаємо спеціаліста з комунікацій, який відповідатиме за комунікаційну стратегію Мінсоцу, створюватиме контент для сайту та соцмереж відомства, працюватиме з медіа.
Вакансія передбачає повну зайнятість з червня по лютий з можливістю подовження.
Нагадаємо, що у проєкт для Мінфіну нам потрібні:
▪ комунікаційник/комунікаційниця
▪ копірайтер/копірайтерка
▪ digital-спеціаліста/спеціалістка;
▪ motion-дизайнера/дизайнерка.
📌 Деталі та контакти для подачі резюме – за посиланням. Всі вакансії передбачені у рамках проєкту від уряду Великої Британії (UK Aid).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤8👍7
💶 Три сценарії, як можна отримати російські активи на €300 млрд
Наприкінці травня у Брюсселі пройшла велика зустріч юристів, дипломатів та фінансистів щодо використання російських активів на користь України.
👉 Заступниця директора ЦЕС Марія Репко відвідала подію і поділилась трьома сценаріями конфіскації активів РФ у матеріалі для Економічної правди.
Прибутки від активів (те, що вже відбувається):
Хоча активи заморожені, на них нараховуються відсотки та дивіденди. Цими коштами розпоряджаються депозитарії, інвестуючи їх та заробляючи на цьому.
Розташований у Брюсселі депозитарій Euroclear, у якому зберігається найбільше російських активів, за 2022-2023 роки заробив на них близько $5 млрд.
Уряд Бельгії оподаткував прибутки корпоративним податком у розмірі 25% та спрямував отримані кошти ($1,3 млрд) на допомогу Україні (зброя, гуманітарна допомога, підтримка біженців).
У 2024 році та надалі з прибутків Euroclear стягуватимуть податок за ставкою 99,7%.
Наразі не зрозуміло, збільшать ці надходження військову допомогу ЄС чи замінять закладене фінансування з European Peace Facility.
План США 一 сек'юритизація (те, що може невдовзі реалізуватися):
Наприкінці березня США запропонували G7 створити механізм для випуску облігацій щонайменше на $50 млрд за рахунок прибутків від заморожених росактивів.
Тобто Україна отримає гроші від кредиторів, але в майбутньому доходи від заморожених російських активів підуть на користь цих кредиторів, а не на рахунки України.
Щодо сек'юритизації є шанс отримати позитивне рішення на зустрічі лідерів G7 13-15 червня.
Це найкраще проміжне рішення, яке може дати потрібні ресурси вже зараз, а не щорічно і потроху, тому що з’являється правова рамка, у якій країни можуть діяти.
Конфіскація та репараційний кредит (перспектива на майбутнє):
Фінальним акордом має стати конфіскація активів РФ на користь України. Поки ця мета повільно наближається до реалізації, група американських юристів та дипломатів розробила проєкт репараційного кредиту, який може зробити кошти доступними Україні якнайшвидше.
За цим механізмом, країни G7 зможуть надавати Україні кредити з заморожених активів РФ.
Таким чином частина позовних вимог України до Росії за завдані війною збитки буде поєднана з можливістю конфіскації. При цьому Україна отримає кошти на оборону, не очікуючи на суди та репарації. Реалістично це може статися лише через кілька років,
📌 Детальніше 一 у матеріалі.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Наприкінці травня у Брюсселі пройшла велика зустріч юристів, дипломатів та фінансистів щодо використання російських активів на користь України.
Прибутки від активів (те, що вже відбувається):
Хоча активи заморожені, на них нараховуються відсотки та дивіденди. Цими коштами розпоряджаються депозитарії, інвестуючи їх та заробляючи на цьому.
Розташований у Брюсселі депозитарій Euroclear, у якому зберігається найбільше російських активів, за 2022-2023 роки заробив на них близько $5 млрд.
Уряд Бельгії оподаткував прибутки корпоративним податком у розмірі 25% та спрямував отримані кошти ($1,3 млрд) на допомогу Україні (зброя, гуманітарна допомога, підтримка біженців).
У 2024 році та надалі з прибутків Euroclear стягуватимуть податок за ставкою 99,7%.
Наразі не зрозуміло, збільшать ці надходження військову допомогу ЄС чи замінять закладене фінансування з European Peace Facility.
План США 一 сек'юритизація (те, що може невдовзі реалізуватися):
Наприкінці березня США запропонували G7 створити механізм для випуску облігацій щонайменше на $50 млрд за рахунок прибутків від заморожених росактивів.
Тобто Україна отримає гроші від кредиторів, але в майбутньому доходи від заморожених російських активів підуть на користь цих кредиторів, а не на рахунки України.
Щодо сек'юритизації є шанс отримати позитивне рішення на зустрічі лідерів G7 13-15 червня.
Це найкраще проміжне рішення, яке може дати потрібні ресурси вже зараз, а не щорічно і потроху, тому що з’являється правова рамка, у якій країни можуть діяти.
Конфіскація та репараційний кредит (перспектива на майбутнє):
Фінальним акордом має стати конфіскація активів РФ на користь України. Поки ця мета повільно наближається до реалізації, група американських юристів та дипломатів розробила проєкт репараційного кредиту, який може зробити кошти доступними Україні якнайшвидше.
За цим механізмом, країни G7 зможуть надавати Україні кредити з заморожених активів РФ.
Таким чином частина позовних вимог України до Росії за завдані війною збитки буде поєднана з можливістю конфіскації. При цьому Україна отримає кошти на оборону, не очікуючи на суди та репарації. Реалістично це може статися лише через кілька років,
📌 Детальніше 一 у матеріалі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍23❤2🔥2
Якість послуг у комунальній сфері у прифронтових містах оцінюють майже так само, як на заході країни
👉 Результати муніципального опитування IRI 一Міжнародного республіканського інституту.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍19🤯6❤3😁1🤔1
Чи права була колишня очільниця НБУ Валерія Гонтарєва (2014-2018), коли критикувала нинішнє керівництво?
Переказуємо допис Романа Сульжика, фінансиста, члена наглядової ради ЦЕС та члена наглядової ради Приватбанку (2019-2022).
«Коли у 2019 відкрилось невелике вікно оптимізму і в країну пішов потік валюти, замість того, щоб скупати цю валюту в резерви або дозволити бізнесам чи населенню вільно викупати валюту, НБУ дозволив гривні зміцнитись з 28 до 23 за долар. І ще хвалився, що в нас найшвидше у світі зростає валюта.
💵 А потім гривня одним кроком знов повернулась до 29 за долар і ми недоотримали щонайменше $3-5 млрд доларів резервів.
НБУ зробив дуже правильно, що на початку війни зафіксував курс і підняв облікову ставку до 25%. І потім, коли змінив фіксований курс, одразу на 20%, з 29 до 36, це теж було правильно.
Але я не погоджуюсь з їхнім рішенням дозволити гривні плавно знецінюватись, одночасно зменшуючи облікову ставку. Як на мене, це збільшує тиск на гривню, і усі вигоди, які вони отримують, дуже тимчасові.
Поясню як це працює. При ставці 25% і більш менш стабільній гривні, гривня може працювати як інструмент збереження заощаджень для населення 一 люди були готові купувати і тримати військові ОВДП та інші інструменти Мінфіну.
📊 При ставці 15% та девальвації проти долара зі швидкістю 10-15% на рік, локальні інструменти є менш привабливим, і населення та бізнес будуть більше скупати валюту. Ми це вже бачимо, в травні НБУ продав понад $3 млрд резервів — найбільшу суму з початку війни.
Зазвичай, девальвація корисна не тільки експортерам, як люблять вважати у нас, а й саме для того, щоб в країну заходили зовнішні гроші. Але під час війни цей механізм зовсім не працює. Умовний Воррен Баффет не скаже завтра «О, гривня впала до 50 за доллар, вона тепер занадто дешева, а давайте я заведу в Україну $10 млрд».
Під час війни, Англія зафіксувала курс фунту до долару у 1938 році, і протримала цей курс аж до 1949, коли після лібералізації фунт миттєво впав на 40%.
Саме тому я був здивований, коли побачив поради пані Гонтаревої сьогоднішньому НБУ. Вона радить, швидке зменшення облікової ставки і падіння гривні до долара.
Я вважаю зовсім протилежне, що краще взагалі зафіксувати курс і тримати ставку на рівні, де люди готові інвестувати в гривню, а не бігти скуповувати долари.
І тоді, може, і буде можливість помʼякшувати обмеження на купівлю валюти, але одночасно з введенням більших обмежень або податків на предмети розкоші».
📌 Більше — у дописі.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Переказуємо допис Романа Сульжика, фінансиста, члена наглядової ради ЦЕС та члена наглядової ради Приватбанку (2019-2022).
«Коли у 2019 відкрилось невелике вікно оптимізму і в країну пішов потік валюти, замість того, щоб скупати цю валюту в резерви або дозволити бізнесам чи населенню вільно викупати валюту, НБУ дозволив гривні зміцнитись з 28 до 23 за долар. І ще хвалився, що в нас найшвидше у світі зростає валюта.
💵 А потім гривня одним кроком знов повернулась до 29 за долар і ми недоотримали щонайменше $3-5 млрд доларів резервів.
НБУ зробив дуже правильно, що на початку війни зафіксував курс і підняв облікову ставку до 25%. І потім, коли змінив фіксований курс, одразу на 20%, з 29 до 36, це теж було правильно.
Але я не погоджуюсь з їхнім рішенням дозволити гривні плавно знецінюватись, одночасно зменшуючи облікову ставку. Як на мене, це збільшує тиск на гривню, і усі вигоди, які вони отримують, дуже тимчасові.
Поясню як це працює. При ставці 25% і більш менш стабільній гривні, гривня може працювати як інструмент збереження заощаджень для населення 一 люди були готові купувати і тримати військові ОВДП та інші інструменти Мінфіну.
📊 При ставці 15% та девальвації проти долара зі швидкістю 10-15% на рік, локальні інструменти є менш привабливим, і населення та бізнес будуть більше скупати валюту. Ми це вже бачимо, в травні НБУ продав понад $3 млрд резервів — найбільшу суму з початку війни.
Зазвичай, девальвація корисна не тільки експортерам, як люблять вважати у нас, а й саме для того, щоб в країну заходили зовнішні гроші. Але під час війни цей механізм зовсім не працює. Умовний Воррен Баффет не скаже завтра «О, гривня впала до 50 за доллар, вона тепер занадто дешева, а давайте я заведу в Україну $10 млрд».
Під час війни, Англія зафіксувала курс фунту до долару у 1938 році, і протримала цей курс аж до 1949, коли після лібералізації фунт миттєво впав на 40%.
Саме тому я був здивований, коли побачив поради пані Гонтаревої сьогоднішньому НБУ. Вона радить, швидке зменшення облікової ставки і падіння гривні до долара.
Я вважаю зовсім протилежне, що краще взагалі зафіксувати курс і тримати ставку на рівні, де люди готові інвестувати в гривню, а не бігти скуповувати долари.
І тоді, може, і буде можливість помʼякшувати обмеження на купівлю валюти, але одночасно з введенням більших обмежень або податків на предмети розкоші».
📌 Більше — у дописі.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
👍29❤13🤔8😁4👎1
Ділимося цікавими результатами вчорашньої Конференції з демократичного врядування
📣 Учора Міжнародний Республіканський Інститут презентував результати всеукраїнського опитування 一 аналізу ставлення громадян до органів місцевого самоврядування.
Наш економіст Максим Самойлюк взяв участь у конференції як спікер, і наголосив, що трьома викликами для регіонів, на які варто звернути увагу, є фізична безпека, енергетика та людський капітал.
Детальніше по кожній з проблем:
▪️ Українці не ходять в укриття, але і якість їх облаштування низька. У середньому по Україні 86% опитаних відповіли, що не використовували бомбосховище за останні чотири тижні. Водночас якість бомбосховищ оцінили на 2-2,5 бали з 5. Загалом укриття погані по всій країні, але найкращі — у Луцьку, Києві та Тернополі, найгірші — у Полтаві, Запоріжжі та Миколаєві.
▪️ Містяни погано підготовлені до відключень електроенергії: тільки 36% опитаних мали вдома якесь автономне джерело живлення (екофлоу, генератор, газовий балон тощо).
Безумовно, впливають доходи: тільки 20% “дуже бідних” підготували своє житло до відключень, тоді як серед “забезпечених” людей цей показник становив 55%. Але тільки 17% українців вважають, що місцеві бюджети мають витрачатися на енергоефективність чи відновлювані джерела енергії.
📈 Ймовірно, ця частка збільшилася з початком стабілізаційних знеструмлень і ще більше зросте взимку.
▪️ Ставлення до внутрішньо переміщених осіб погіршується, хоча ці люди є безцінним ресурсом для великих міст. Більше половини опитаних сказали, що ВПО не впливають на розвиток міста чи взагалі ускладнюють його (22% опитаних).
Найгірше ставлення до ВПО — на заході України, найкраще — у прифронтових містах.
Водночас опитані мешканці західних міст вважають, що за останній рік їхні міста стали більш економічно розвинутими.
В умовах демографічної кризи, внутрішньо переміщені особи є дуже важливим джерелом робочої сили, містам треба вчитися інтегрувати та залучати їх до роботи.
📍 Максим додає, що містам не варто чекати допомоги «згори» 一 це виклики, які треба вирішувати на місцях.
📲 Запис події 一 за посиланням.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
📣 Учора Міжнародний Республіканський Інститут презентував результати всеукраїнського опитування 一 аналізу ставлення громадян до органів місцевого самоврядування.
Наш економіст Максим Самойлюк взяв участь у конференції як спікер, і наголосив, що трьома викликами для регіонів, на які варто звернути увагу, є фізична безпека, енергетика та людський капітал.
Детальніше по кожній з проблем:
▪️ Українці не ходять в укриття, але і якість їх облаштування низька. У середньому по Україні 86% опитаних відповіли, що не використовували бомбосховище за останні чотири тижні. Водночас якість бомбосховищ оцінили на 2-2,5 бали з 5. Загалом укриття погані по всій країні, але найкращі — у Луцьку, Києві та Тернополі, найгірші — у Полтаві, Запоріжжі та Миколаєві.
▪️ Містяни погано підготовлені до відключень електроенергії: тільки 36% опитаних мали вдома якесь автономне джерело живлення (екофлоу, генератор, газовий балон тощо).
Безумовно, впливають доходи: тільки 20% “дуже бідних” підготували своє житло до відключень, тоді як серед “забезпечених” людей цей показник становив 55%. Але тільки 17% українців вважають, що місцеві бюджети мають витрачатися на енергоефективність чи відновлювані джерела енергії.
📈 Ймовірно, ця частка збільшилася з початком стабілізаційних знеструмлень і ще більше зросте взимку.
▪️ Ставлення до внутрішньо переміщених осіб погіршується, хоча ці люди є безцінним ресурсом для великих міст. Більше половини опитаних сказали, що ВПО не впливають на розвиток міста чи взагалі ускладнюють його (22% опитаних).
Найгірше ставлення до ВПО — на заході України, найкраще — у прифронтових містах.
Водночас опитані мешканці західних міст вважають, що за останній рік їхні міста стали більш економічно розвинутими.
В умовах демографічної кризи, внутрішньо переміщені особи є дуже важливим джерелом робочої сили, містам треба вчитися інтегрувати та залучати їх до роботи.
📍 Максим додає, що містам не варто чекати допомоги «згори» 一 це виклики, які треба вирішувати на місцях.
📲 Запис події 一 за посиланням.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
👍24❤5✍2🥱1
Слабка гривня може допомогти бюджету
💵 У травні курс долара пробив рекордних 40 гривень. Коливання спричинила зокрема валютна лібералізація НБУ, яку ми вже розбирали раніше.
У матеріалі для The Kyiv Independent пояснили, що слабка гривня є невеликою, але користю для бюджету 一 уряд зможе зібрати трохи більше грошей за рахунок акцизів та іноземної фінансової допомоги.
Це уже третій щомісячний графік з нашого Трекеру, який ми готуємо для іноземної аудиторії The Kyiv Independent. Найважливіша тема за місяць виходить англійською мовою із коментарями від наших експертів
Минулого місяця ми зосередились на темі руйнувань енергетичної інфраструктури.
📊 Нагадаємо, що Трекер економіки під час війни 一 це формат, у якому за допомогою інтерактивних графіків ми відстежуємо важливі зміни у різних секторах економіки.
Повний Трекер українською та англійською мовами доступний за посиланням на сайті ЦЕС.
📨 Також можна підписатися на розсилку оновлень Трекеру.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
💵 У травні курс долара пробив рекордних 40 гривень. Коливання спричинила зокрема валютна лібералізація НБУ, яку ми вже розбирали раніше.
У матеріалі для The Kyiv Independent пояснили, що слабка гривня є невеликою, але користю для бюджету 一 уряд зможе зібрати трохи більше грошей за рахунок акцизів та іноземної фінансової допомоги.
Це уже третій щомісячний графік з нашого Трекеру, який ми готуємо для іноземної аудиторії The Kyiv Independent. Найважливіша тема за місяць виходить англійською мовою із коментарями від наших експертів
Минулого місяця ми зосередились на темі руйнувань енергетичної інфраструктури.
Повний Трекер українською та англійською мовами доступний за посиланням на сайті ЦЕС.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁20👍14❤5👎1🤯1
Texty.org підготували велике дослідження про американців, які перешкоджають підтримці України.
Перелік включає 391 особи та 76 організацій — це політики, політичні рухи та угруповання, медіа та журналісти, експерти та аналітичні центри.
В інфографіках журналісти поділили їх за сферами діяльності, партійністю, зв’язками з російськими медіа тощо.
💵 Нагадаємо, що затримка фіндопомоги від Штатів прямо впливає на стан українського бюджету та військового потенціалу, що ми побачили на початку цього року. У нашому подкасті «Що з економікою?» міністр фінансів Сергій Марченко розповів про бюджетний «розрив» 一 близько $5 млрд до кінця цього року.
Також від ЦЕС: «Не варто сприймати ухвалений Палатою представників законопроєкт як свідчення, що зобов'язання США перед Україною закінчилися»
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍17🤨4❤2👎2🤡1
Цікаві результати опитування на тему “засилля” корупції в Україні
💰 У людей питали чи доводилось їм давати хабар/подарунок місцевій владі за останні два роки.
Джерело: муніципальне опитування IRI 一Міжнародного республіканського інституту.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Джерело: муніципальне опитування IRI 一Міжнародного республіканського інституту.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍34😁18❤2
🏛 Чому голову ЦБ РФ Набіулліну слід судити на трибуналі другою після Путіна — думка нашого економіста Юрія Гайдая
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Telegraph
Чому голову ЦБ РФ Набіулліну слід судити на трибуналі другою після Путіна — думка нашого економіста Юрія Гайдая
На Bloomberg вийшов гарний довгочит про Ельвіру Набіулліну. Він добре пояснює, чому я хотів би бачити її другою після Путіна на воєнному трибуналі, а ще краще - в предметі, за згадку якого фб мене остаточно забанить за заклики до насилля. Нижче дам скорочений…
👍47❤5😁4🥴1
Для 60% роботодавців пошук кваліфікованих працівників є проблемою №1
Основна причина 一 нестача кадрів через мобілізацію. Про це говорять результати опитування Мінекономіки. І не тільки вони.
👉 Нагадаємо, що на нашій події про економіку Харкова, представники різних секторів — від ІТ до важкої промисловості та видавничого сектору — говорили про проблему мобілізації кваліфікованих працівників.
💻 Днями уряд підтримав бронювання в «Дії», послугу можуть запустити на початку липня.
Якщо бізнес чи державний орган має право на бронювання, керівник через портал «Дія» може подати списки працівників та засвідчити електронним підписом заяву.
Далі «Дія» автоматично перевірить по реєстрах, чи справді людина працевлаштована офіційно і чи є про неї дані в базі «Оберіг». Якщо все ок, працівника заброньовано. Весь процес триватиме годину.
✍️ Крім електронного бронювання, в Україні з початку року розглядають модель економічного бронювання за сплату податків.
Модель із бронюванням співробітників, офіційний дохід яких перевищує 35 тисяч гривень, на думку Гліба Вишлінського, найкраще відповідає інтересам економіки:
Також від ЦЕС: «Економічне бронювання принесе в бюджет від 200 млрд грн на рік».
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Основна причина 一 нестача кадрів через мобілізацію. Про це говорять результати опитування Мінекономіки. І не тільки вони.
«Частково вирішити проблему мобілізації тих, хто підлягає броні, може електронне бронювання», 一 говорить директор ЦЕС Гліб Вишлінський у коментарі для Deutsche Welle.
Якщо бізнес чи державний орган має право на бронювання, керівник через портал «Дія» може подати списки працівників та засвідчити електронним підписом заяву.
Далі «Дія» автоматично перевірить по реєстрах, чи справді людина працевлаштована офіційно і чи є про неї дані в базі «Оберіг». Якщо все ок, працівника заброньовано. Весь процес триватиме годину.
Модель із бронюванням співробітників, офіційний дохід яких перевищує 35 тисяч гривень, на думку Гліба Вишлінського, найкраще відповідає інтересам економіки:
«Це точно вплине на "відбілювання" тіньової зайнятості. Будуть демонтувати схеми з офіційними виплатами мінімалки, а решти 一 готівкою, фейкові ФОПи, які насправді є штатними працівниками, що одразу дасть додаткові доходи до бюджету. Крім того, ця тенденція збережеться і після війни, адже податкова розумітиме: «Якщо ці люди з'явилися, то вони й надалі нікуди не мають діватися».
Також від ЦЕС: «Економічне бронювання принесе в бюджет від 200 млрд грн на рік».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍21😁5❤3🤡2🤯1
🏦 Оподаткування банківських надприбутків — вдале рішення зі збільшення надходжень до бюджету
Допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая.
«Цьогоріч банки вже сплатили 55,3 млрд грн податку на прибуток. Більшість цієї суми 一 це донарахований ПнП за ставкою 50% на минулорічні 160 млрд грн прибутку до оподаткування.
За 4 місяці цього року банки вже відзвітували про 52,1 млрд грн прибутку, і це ще +18,3% до 4 міс 2023-го. Цьогоріч (і надалі) діє ставка 25%, тому вже маємо 12,9 млрд грн нарахованого ПнП.
✔ І судячи по нормативах, банківська система далі в доброму стані (а чого б їй не бути, за теперішнього дизайну монетарної політики та валютних обмежень). Тому вилучити 50% прибутку минулоріч та 25% цьогоріч 一 добре рішення.
І ми тут далеко не єдині у Європі, ось приклади інших країн, які запровадили windfall tax останнім часом:
- Італія: одноразовий податок, який має бути сплачений у 2024 році, ставка 40% має застосовуватися до частини чистого процентного доходу у 2023 фінансовому році, яка перевищує 10% процентного доходу 2021-го року. (Банки можуть вибрати замість сплати податку залити в резерви в 2,5 рази більшу суму, таким чином слабші банки не втрачають стійкості).
- Іспанія: неподатковий збір у розмірі 4,8% від чистих процентів і комісійних доходів для більших банків (з доходом від €800 млн). При цьому збір не зменшує базу податку на прибуток.
- Чехія: додатковий податок у розмірі 60% на частину бази оподаткування ПнП банку, яка перевищує 120% середньої бази CIT банку за 2018–2021 роки.
Ці приклади істотно м'якіші, але в цих країнах немає такої унікальної ситуації з депсертами й ОВДП, та війни.
З іншого боку, наш ПнП дещо конфліктує з монетарною політикою, зменшуючи, по суті, ефективні ставки за депсертами та ОВДП. Але оскільки оподатковується весь прибуток, то відносно інших джерел доходів ці інструменти не просідають.
➡ Ну і ще слід пам'ятати, що на 5 державних банків припадає 63% прибутку банківської системи, а вони й так спрямували б значну його частину до бюджету (для різних держбанків 一 різні нормативи відрахувань), тому реальний приріст надходжень до бюджету є меншим.
Відтак підвищення ПнП таргетує, по суті, приватні банки, перш за все 一 п'ятірку іноземних (Райф, Укрсиб, ОТП, КредіАгріколь, Сіті), серед яких пара спонсорів війни, та український ПУМБ.
На решту банків окрім 5 державних і 6 вищеперелічених, припадає всього 12% прибутку у 2023-му.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая.
«Цьогоріч банки вже сплатили 55,3 млрд грн податку на прибуток. Більшість цієї суми 一 це донарахований ПнП за ставкою 50% на минулорічні 160 млрд грн прибутку до оподаткування.
За 4 місяці цього року банки вже відзвітували про 52,1 млрд грн прибутку, і це ще +18,3% до 4 міс 2023-го. Цьогоріч (і надалі) діє ставка 25%, тому вже маємо 12,9 млрд грн нарахованого ПнП.
✔ І судячи по нормативах, банківська система далі в доброму стані (а чого б їй не бути, за теперішнього дизайну монетарної політики та валютних обмежень). Тому вилучити 50% прибутку минулоріч та 25% цьогоріч 一 добре рішення.
І ми тут далеко не єдині у Європі, ось приклади інших країн, які запровадили windfall tax останнім часом:
- Італія: одноразовий податок, який має бути сплачений у 2024 році, ставка 40% має застосовуватися до частини чистого процентного доходу у 2023 фінансовому році, яка перевищує 10% процентного доходу 2021-го року. (Банки можуть вибрати замість сплати податку залити в резерви в 2,5 рази більшу суму, таким чином слабші банки не втрачають стійкості).
- Іспанія: неподатковий збір у розмірі 4,8% від чистих процентів і комісійних доходів для більших банків (з доходом від €800 млн). При цьому збір не зменшує базу податку на прибуток.
- Чехія: додатковий податок у розмірі 60% на частину бази оподаткування ПнП банку, яка перевищує 120% середньої бази CIT банку за 2018–2021 роки.
Ці приклади істотно м'якіші, але в цих країнах немає такої унікальної ситуації з депсертами й ОВДП, та війни.
З іншого боку, наш ПнП дещо конфліктує з монетарною політикою, зменшуючи, по суті, ефективні ставки за депсертами та ОВДП. Але оскільки оподатковується весь прибуток, то відносно інших джерел доходів ці інструменти не просідають.
➡ Ну і ще слід пам'ятати, що на 5 державних банків припадає 63% прибутку банківської системи, а вони й так спрямували б значну його частину до бюджету (для різних держбанків 一 різні нормативи відрахувань), тому реальний приріст надходжень до бюджету є меншим.
Відтак підвищення ПнП таргетує, по суті, приватні банки, перш за все 一 п'ятірку іноземних (Райф, Укрсиб, ОТП, КредіАгріколь, Сіті), серед яких пара спонсорів війни, та український ПУМБ.
На решту банків окрім 5 державних і 6 вищеперелічених, припадає всього 12% прибутку у 2023-му.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍18❤5👏3
«Поки ніхто особливо не зацікавлений у відновленні»
✍ Прокоментували для іноземних медіа ситуацію зі звільненням Мустафи Найєма і представництвом України на конференції у Берліні.
Днями стало відомо, що прем’єр-міністр Шмигаль заблокував поїздку голови Держагентства відновлення на щорічну конференцію з відновлення України 11-12 червня у Берліні.
Сьогодні Мустафа Найєм написав заяву про звільнення через тривале перешкоджання роботі Агентства і проблеми з фінансуванням.
Присутність Зеленського на конференції у Берліні дещо компенсує це на політичному рівні, але буде невдоволення серед чиновників, оскільки це ненормальна ситуація:
🔔 Уже у цю п'ятницю, 14 червня о 16:00, обговорюватимемо підсумки Ukraine Recovery Conference на нашій щомісячній події огляду економіки. Серед спікерів — представники уряду та учасники конференції.
📌 Реєстрація 一 за посиланням. Детальний розклад події можна глянути тут.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
✍ Прокоментували для іноземних медіа ситуацію зі звільненням Мустафи Найєма і представництвом України на конференції у Берліні.
Днями стало відомо, що прем’єр-міністр Шмигаль заблокував поїздку голови Держагентства відновлення на щорічну конференцію з відновлення України 11-12 червня у Берліні.
Сьогодні Мустафа Найєм написав заяву про звільнення через тривале перешкоджання роботі Агентства і проблеми з фінансуванням.
«Ця ситуація дуже погана для сприйняття української влади та України загалом. Україна є і має сприйматися як незламна. Звільнення Кубракова та Найєма створює образ слабкої та непередбачуваної влади, несправедливої щодо зусиль українців у ці роки», — говорить директор ЦЕС Гліб Вишлінський у матеріалі Financial Times.
Присутність Зеленського на конференції у Берліні дещо компенсує це на політичному рівні, але буде невдоволення серед чиновників, оскільки це ненормальна ситуація:
«Це свідчить про те, що поки ніхто особливо не зацікавлений у відновленні. На це немає грошей, і важливіша підтримка оборони та довгострокове фінансування бюджетних потреб», 一 підсумовує Гліб для Bloomberg.
🔔 Уже у цю п'ятницю, 14 червня о 16:00, обговорюватимемо підсумки Ukraine Recovery Conference на нашій щомісячній події огляду економіки. Серед спікерів — представники уряду та учасники конференції.
📌 Реєстрація 一 за посиланням. Детальний розклад події можна глянути тут.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡24👍14🤯12😢4😱2
🇺🇦 Сьогодні у Берліні почалась конференція з питань відновлення України
Ukraine Recovery Conference – це щорічний захід, присвячений повоєнному відновленню України.
💼 Цьогоріч конференція пройде 11-12 червня у Берліні і збере представників українського та іноземних урядів, донорів, бізнесу та громадянського суспільства.
Заступниця директора ЦЕС Марія Репко візьме участь, як спікерка, у двох сесіях на тему відновлення регіонів та реформи розвитку бізнесу. Залишаємо посилання на детальну програму та онлайн-трансляцію конференції.
👀 Ми будемо слідкувати за новинами та інсайдами з конференції під хештегом #URC2024.
❗А уже в цю п'ятницю, 14 червня о 16:00, разом з представниками уряду та учасниками конференції підсумуємо результати на нашому заході. Детальний розклад 一 тут.
🔗 Зареєструватися на подію можна за посиланням.
#URC2024
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Ukraine Recovery Conference – це щорічний захід, присвячений повоєнному відновленню України.
💼 Цьогоріч конференція пройде 11-12 червня у Берліні і збере представників українського та іноземних урядів, донорів, бізнесу та громадянського суспільства.
Заступниця директора ЦЕС Марія Репко візьме участь, як спікерка, у двох сесіях на тему відновлення регіонів та реформи розвитку бізнесу. Залишаємо посилання на детальну програму та онлайн-трансляцію конференції.
👀 Ми будемо слідкувати за новинами та інсайдами з конференції під хештегом #URC2024.
❗А уже в цю п'ятницю, 14 червня о 16:00, разом з представниками уряду та учасниками конференції підсумуємо результати на нашому заході. Детальний розклад 一 тут.
🔗 Зареєструватися на подію можна за посиланням.
#URC2024
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍18😁11👀4👏3❤1
♻ Захист європейського ринку виявився важливішим за амбітні темпи «зеленого переходу»
👉 Днями з'явилася новина про те, що ЄС планує підняти мита на імпорт китайських електромобілів з теперішніх 10% до 25%, а може й 50%.
Схоже, амбітні графіки «зеленого переходу», які неможливо було виконати без китайських електричок, поступилися у важливості захисту європейського ринку.
🇹🇷 Крім того, Туреччина для захисту внутрішніх виробників піднімає ввізне мито на всі імпортовані з Китаю авто до 40% від митної вартості, але не менше $7000 за авто.
Це, вочевидь, викличе взаємні заходи від Китаю, які вдарять перш за все по німецьких виробниках, особливо по ДВЗ (категорія двигуна), які мають великі продажі на китайському ринку.
Торгова війна в повний зріст. Китайців зараз рятує РФ, яка замістила практично всі європейські авто (і імпортовані, і ліцензійне виробництво) імпортом з Китаю.
60% приросту китайського експорту після вторгнення — це прямий, або паралельний імпорт до РФ.
🖋 Допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Схоже, амбітні графіки «зеленого переходу», які неможливо було виконати без китайських електричок, поступилися у важливості захисту європейського ринку.
🇹🇷 Крім того, Туреччина для захисту внутрішніх виробників піднімає ввізне мито на всі імпортовані з Китаю авто до 40% від митної вартості, але не менше $7000 за авто.
Це, вочевидь, викличе взаємні заходи від Китаю, які вдарять перш за все по німецьких виробниках, особливо по ДВЗ (категорія двигуна), які мають великі продажі на китайському ринку.
Торгова війна в повний зріст. Китайців зараз рятує РФ, яка замістила практично всі європейські авто (і імпортовані, і ліцензійне виробництво) імпортом з Китаю.
60% приросту китайського експорту після вторгнення — це прямий, або паралельний імпорт до РФ.
🖋 Допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍25🤯8😱3😁2❤1