Що з економікою?
14.7K subscribers
1.61K photos
23 videos
4 files
3.06K links
Канал Центру економічної стратегії (ЦЕС).

Досліджуємо та пояснюємо, що відбувається з українською економікою.

Сайт - ces.org.ua, зв'язок - press@ces.org.ua (рекламу не розміщуємо).

Instagram - https://www.instagram.com/cesukraine/
Download Telegram
«Поки ніхто особливо не зацікавлений у відновленні»

✍ Прокоментували для іноземних медіа ситуацію зі звільненням Мустафи Найєма і представництвом України на конференції у Берліні.

Днями стало відомо, що прем’єр-міністр Шмигаль заблокував поїздку голови Держагентства відновлення на щорічну конференцію з відновлення України 11-12 червня у Берліні.

Сьогодні Мустафа Найєм написав заяву про звільнення через тривале перешкоджання роботі Агентства і проблеми з фінансуванням.

«Ця ситуація дуже погана для сприйняття української влади та України загалом. Україна є і має сприйматися як незламна. Звільнення Кубракова та Найєма створює образ слабкої та непередбачуваної влади, несправедливої щодо зусиль українців у ці роки», — говорить директор ЦЕС Гліб Вишлінський у матеріалі Financial Times.


Присутність Зеленського на конференції у Берліні дещо компенсує це на політичному рівні, але буде невдоволення серед чиновників, оскільки це ненормальна ситуація:

«Це свідчить про те, що поки ніхто особливо не зацікавлений у відновленні. На це немає грошей, і важливіша підтримка оборони та довгострокове фінансування бюджетних потреб», 一 підсумовує Гліб для Bloomberg.


🔔 Уже у цю п'ятницю, 14 червня о 16:00, обговорюватимемо підсумки Ukraine Recovery Conference на нашій щомісячній події огляду економіки. Серед спікерів — представники уряду та учасники конференції.

📌 Реєстрація 一 за посиланням. Детальний розклад події можна глянути тут.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡24👍14🤯12😢4😱2
🇺🇦 Сьогодні у Берліні почалась конференція з питань відновлення України

Ukraine Recovery Conference – це щорічний захід, присвячений повоєнному відновленню України.

💼 Цьогоріч конференція пройде 11-12 червня у Берліні і збере представників українського та іноземних урядів, донорів, бізнесу та громадянського суспільства.

Заступниця директора ЦЕС Марія Репко візьме участь, як спікерка, у двох сесіях на тему відновлення регіонів та реформи розвитку бізнесу. Залишаємо посилання на детальну програму та онлайн-трансляцію конференції.

👀 Ми будемо слідкувати за новинами та інсайдами з конференції під хештегом #URC2024.

❗А уже в цю п'ятницю, 14 червня о 16:00, разом з представниками уряду та учасниками конференції підсумуємо результати на нашому заході. Детальний розклад 一 тут.

🔗 Зареєструватися на подію можна за посиланням.

#URC2024

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍18😁11👀4👏3❤1
♻ Захист європейського ринку виявився важливішим за амбітні темпи «зеленого переходу»

👉 Днями з'явилася новина про те, що ЄС планує підняти мита на імпорт китайських електромобілів з теперішніх 10% до 25%, а може й 50%.

Схоже, амбітні графіки «зеленого переходу», які неможливо було виконати без китайських електричок, поступилися у важливості захисту європейського ринку.

🇹🇷 Крім того, Туреччина для захисту внутрішніх виробників піднімає ввізне мито на всі імпортовані з Китаю авто до 40% від митної вартості, але не менше $7000 за авто.

Це, вочевидь, викличе взаємні заходи від Китаю, які вдарять перш за все по німецьких виробниках, особливо по ДВЗ (категорія двигуна), які мають великі продажі на китайському ринку.

Торгова війна в повний зріст. Китайців зараз рятує РФ, яка замістила практично всі європейські авто (і імпортовані, і ліцензійне виробництво) імпортом з Китаю.

60% приросту китайського експорту після вторгнення — це прямий, або паралельний імпорт до РФ.

🖋 Допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍25🤯8😱3😁2❤1
За даними, лише 1% збитків у житловому секторі покриті фінансуванням

👉 Про це розповіла Марія Репко, заступниця директора ЦЕС, на Конференції з питань відновлення України.

«Оцінка завданих Росією прямих збитків від руйнування житлового сектора (RDNA3) перевищує $150 млрд. Це близько 37% сукупної оцінки прямих руйнувань. Якщо дивитись на доступну відкриту статистику, яка включає компенсаційні видатки за урядовими житловими програмами та проєкти відбудови, які публікуються у системі DREAM, фінансування покриває лише 1% збитків, завданих Україні у житловому секторі».


Проте ці дані неповні 一 адже до відбудови житла дотичні не лише урядові, але й приватні, благодійні та донорські проєкти. Вона закликала всі організації та донорів, які зараз працюють над проєктами відбудови, використовувати систему DREAM, як єдине джерело інформації та координації зусиль:

«Як громадянське суспільство ми бачимо зараз лише проєкти держави та муніципалітетів. Донори не публікують нічого з того, що вони роблять власними силами, використовуючи власні ресурси, людей, підрядників. Тому я закликаю всіх використовувати систему DREAM і зробити її дійсно великим і єдиним джерелом інформації та координації зусиль».


Додатково пані Репко виокремила три виклики перед відбудовою на місцевому та регіональному рівнях.

▪️Відсутність координації між органами місцевого самоврядування та донорами, волонтерами щодо об'єктів відбудови.

▪️Брак робочої сили і будівельних матеріалів.

▪️Брак фінансування.

✍️ Нагадаємо, що у Берліні триває Ukraine Recovery Conference 一 щорічний захід, присвячений повоєнному відновленню України.

Посилання на детальну програму та онлайн-трансляцію конференції.

#URC2024

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍14❤5🤯5
💶 G7 хочуть створити фонд для підтримки України, використовуючи доходи від заморожених російських активів

Фонд буде створений під егідою міжнародної організації, наприклад, Світового банку. США, Великобританія, Японія та інші країни будуть робити внески у вигляді кредитів.

Україна отримуватиме допомогу у вигляді пожертвувань, і не буде зобов'язана повертати гроші.

Конкретний механізм лідери G7 обіцяють схвалити цього тижня на саміті в Італії.

🧐 Наскільки це рішення влаштує Україну? Говоритимемо про це наступного понеділка, 17 червня о 16:00, на нашому заході.

Серед спікерів:

▪ Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента України;
▪ Андрій Міхеєв, юрист-міжнародник, експерт Міжнародного центру української перемоги;
▪ Владислав Рашкован, заступник виконавчого директора в МВФ;

🔗 Реєстрація за посиланням.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍18❤4
Ринкова ціна на електроенергію у 2023 році була більше 7 грн (проти 2,64 грн/кВт∙год для населення)

👉 Про це розповів заступник директора аналітичного центру DiXi Group Богдан Серебренніков у нашому подкасті «Що з економікою?».

З чого складається ціна на е/е?


▪ Оптова ціна. Постачальники купують е/е на оптовому ринку за різними цінами за годину, які потім усереднюються для споживачів.

▪ Передача і розподіл. Для передачі е/е до споживача є дві транспортні складові: передача магістральними мережами (здійснює «Укренерго»), та розподіл безпосередньо до споживачів (здійснює оператор системи розподілу, раніше різні «обленерго»). Оскільки передача і розподіл електроенергії є природною монополією, ці тарифи регулюються державою (НКРЕКП) і фіксуються зазвичай на рік.

▪ Маржа постачальників 一 невелика частина вартості е/е, яка покриває продаж, укладення договорів та інформування споживачів.

▪ Податки, зокрема податок на додану вартість. Сума попередніх складових множиться на 20% ПДВ.

«Тут є нюанс, який треба розуміти, що саме тариф на розподіл 一 транспортування локальними мережами 一 відрізняється в кожній області. Може бути від 70 коп. за кВт·год у Києві до більше 2 грн на заході або сході країни. Звичайно, ніхто не піде на те, щоб тарифи були регіональними і відрізнялися. Тому є середня ціна, і за 2023 рік 一 це 7,08 грн», 一 пояснює Богдан Серебренніков.


Нагадаємо, що з червня цього року ціна на е/е зросла з 2,64 грн/кВт∙год до 4,32 грн/кВт∙год.

🎧 Більше про те, хто компенсує збитки від низьких цін на електроенергію у новому подкасті «Що з економікою?» за посиланням.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍24🤡13🤯6❤1
📊 На графіку 一 візуалізація безпрецедентного фіскального стимулювання економіки, яке відбувається у нас останні 2 роки

Населення зменшилося на ~12% (причому виїхали в середньому більш економічно активні), руйнування активів на сотні мільярдів доларів, очікування і споживчі настрої песимістичні, і при цьому роздрібний товарообіг в реальному вимірі впав всього на 7% (19-26).

📈 Тобто реальний рівень споживання тих, хто в Україні, зараз вищий, ніж був до вторгнення.

Це можливо лише завдяки 20-25% ВВП, які вже третій рік заливаються у вигляді фінансової допомоги ззовні, нашими партнерами.

Інакше цифри на графіку були б зовсім іншими. Точніше, думаю, ніякого графіку не було б, ритейлерам було б не до конференцій.

Допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая.

Скрин 一 RAU Expo.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍39❤13🔥2
🤡 Маск вимагає додати українське медіа Texty.org у список терористичних організацій

А конгресмен-республіканець Джим Бенкс просить позбавити видання донорської підтримки.

🇺🇸 Так фігуранти реагують на велике дослідження Текстів про відомих американців 一 політиків, експертів 一 які виступають проти допомоги України і повторюють російські наративи. Коротко про нього ми писали тут.

📍Зараз Тексти шукають підтримки у відомих людей і в Україні, і в Штатах, які би публічно виступили на захист медіа.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡81🤯20👍9🤬8😁5❤3
Bloomberg: G7 домовились виділити Україні $50 млрд з прибутків від заморожених російських активів

Детальніше про цю ініціативу ми писали вчора.

Таке рішення може зменшити наші шанси на повну конфіскацію заморожених росактивів на користь України, пише наш старший економіст Юрій Гайдай. Але, певно, це найкраща з можливих опцій перед 2025-м роком.

«На мій погляд 一 це беззубе рішення, яке значно зменшить наші шанси отримати у розпорядження повний обсяг коштів від російських активів, і яке знову ж таки фінансуватиметься коштом європейських урядів (конкуруючи за пряму підтримку). Але якщо стоятиме вибір 一 нічого у 2025 році, чи $50-60 млрд через похідний інструмент 一 можуть обрати і його».


📌 Більше детально про значення позиції G7 для України говоритимемо на нашій події уже наступного понеділка, 17 червня о 16:00.

🔗 Деталі та реєстрація 一 за посиланням.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍24❤7😱2
📉 Інфляція навесні була повільніша, ніж очікував НБУ

Сьогодні Нацбанку знизив облікову ставку на 0,5 в.п. до 13%. З цікавого у релізі регулятора:

▪️Темпи інфляції у квітні-травні були повільніші, ніж того очікував НБУ. Інфляція пришвидшиться до кінця року, однак залишатиметься помірною.

▪️Потенційне підвищення непрямих податків і акцизів може мати додатковий вплив на інфляцію цьогоріч.Водночас воно підтримає обороноздатність країни та стійкість публічних фінансів.

▪️НБУ і далі покриватиме структурний дефіцит валюти та згладжуватиме надмірні курсові коливання для стійкості гривні.

▪️Бюджетні потреби в травні – першій половині червня фінансувалися за рахунок підтримки партнерів у попередні місяці. У найближчі тижні очікується активізація надходжень зовнішньої
допомоги. Зокрема $2,2 млрд від МВФ додатково та €1,9 млрд від ЄС.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍20❤5😨2
Україна б’є рекорди по імпорту електроенергії від початку вторгнення

😬 Імпорт електроенергії у травні став рекордним за весь період російської агресії і сягнув 445 ГВт·год. Це майже вдвічі більше попереднього найвищого показника у грудні 2023 року.

У першій третині червня дефіцит в енергосистемі ще збільшився, в результаті чого Україна імпортує рекордні 27-29 ГВт·год щодня. Україна імпортує електроенергію з усіх сусідніх країн, крім Росії та Білорусі; найбільшим постачальником є Угорщина. Експорт електроенергії з України останні тижні дорівнює нулю.

🧷 Як заявив президент Зеленський, Україна втратила 9 ГВт потужностей генерації електроенергії внаслідок російських обстрілів. Імпорт же електроенергії сягає лише 1,7 ГВт в окремі години, чого недостатньо для покриття дефіциту. Через це доводиться застосовувати графіки аварійних відключень.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢30👍15🤯10🎉2❤1
Продовжуємо ділитись результатами за місяць з нашого Трекеру економіки

⚙ Україна оновила максимальні показники виробництва основних видів металопродукції за час повномасштабного вторгнення.

За січень-травень цього року виробили 2,84 млн т чавуну (+21% рік до року), 3,14 млн т сталі (+31%) та 2,57 млн т прокату (+30%). Прискорився експорт металопродукції, зокрема напівфабрикатів і труб.

Також уряд США продовжив призупинення дії тарифів за Секцією 232 щодо української сталі ще на один рік. Це означає, що сталь з України та сталь, вироблена в ЄС з української сировини, буде і далі звільнена від мита.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤20👍12👏1
Що послухати на вихідних?

🎧 Цього тижня у нас вийшов цікавий подкаст про стан української енергосистеми з Богданом Серебренніковим з аналітичного центру DiXi Group.

Можна дізнатись більше про те, як формується ціна на електроенергію та хто компенсує збитки від низьких тарифів 一 таких боргів лише у 2023 році було на 145 млрд грн.

📲 А медіа «Ґрунт» випустило цікаве відео «Як онлайн-казино захопили Україну і що з ними треба зробити», де можна послухати нашого старшого економіста Юрія Гайдая.

✍ Також нагадаємо, що всі записи наших подкастів та їхні текстові версії доступні за посиланням.

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🔥17👍11❤1
🧐 Чи врятує нас розподілена генерація цієї зими?

Якщо під словом “врятує” мається на увазі, що не буде відключень світла, то ні. Однак це дозволить пом'якшити дефіцитність в енергосистемі та проблеми з балансуванням.

Про це каже Богдан Серебренніков, заступник директора аналітичного центру DiXi Group у нашому подкасті «Що з економікою?».

Розподілена генерація 一 це не лише газопоршневі та газотурбінні установки, а й вітрові, сонячні, біогазові установки.

«Населенню і деяким суб'єктам господарювання легше встановлювати сонячні панелі 一 це найшвидше і найдешевше. Влітку вони допомагають, але в зимовий період вони видають максимум 10% від того, що видають зараз. Тобто, має бути оптимальний мікс», 一 продовжує пан Серебренніков.


Газопоршневі установки досить легко підключати. Хоча на практиці з цим є проблеми:

«З 97 установок, які Україні подарував USAID, величезна кількість не підключена. Уряд, як регулятор намагається спростити підключення і прийняв низку постанов. Однак це реактивна, а не проактивна дія. Інша проблема 一 відсутність компетенції. У громадах мають бути фахівці, які здійснюють це технічне підключення».


Богдан додає, що найближчим роками завдяки таким установкам можна реально покращити ситуацію в енергетичній сфері.

«У короткостроковому періоді повністю нас це не врятує. Але все одно це наша дорога. Ми розуміємо, що збереження великої енергетики віджило. Маючи з боку такого сусіда, нам треба перебудовувати свою енергосистему шляхом децентралізації».


🎧 Послухати більше 一 у нашому подкасті за посиланням.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍24😢7❤3🤔3😁1
📈 Податкові надходження у травні виросли на 40% (рік-до-року)

Основним драйвером став податок на прибуток (ПнП), зокрема збільшення ПнП для банків до 25% цього року. Загалом, ПнП у травні приніс 42,1 млрд грн (+48% р/р).

Усього доходи до бюджету у травні склали 144,9 млрд грн.

Водночас надходження від податків на споживання (ПДВ, акцизи та мита) трохи скоротилися у порівнянні з квітнем на 5%. Втім, надходження від таких податків за рік зросли на 42%.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

👉 Більше про це 一 у нашому огляді економіки за травень.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍28🔥3👏2👀2
​🇬🇧 Які зміни у податковій політиці британські партії пропонують виборцям перед прийдешніми виборами?

📎 Цікавий допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая.

«Лейбористи (ліво-центристи, партія "робочого класу", Стармер, поточний рейтинг ~45%):

- обмежити податок на прибуток на рівні 25% (як зараз);
- не підвищувати ПДВ, ПДФО, соціальний внесок;
- скасувати пільгу з ПДВ для приватних шкіл.

Консерватори (ліберальні право-центристи, Сунак, рейтинг ~20%):

- не підвищувати ПДФО, податок на прибуток, ПДВ, соц.внесок, оподаткування пенсій;
- не зменшувати пільги з місцевого податку (council tax);
- підвищити річний ліміт неоподатковуваних пенсійних заощаджень;
- відмінити гербовий збір для купівлі першого житла вартістю до £425 тис. (зараз - від 5 до 12% від вартості житла).

Ліберальні демократи (рейтинг ~10%):

- реформувати податок на приріст капіталу, щоб зібрати +£5 млрд;
- підвищити "податок на Google" з 2% до 6%;
- збільшити фінансування фіскальної служби (HMRC), щоб краще боротися з ухилянням від сплати податків;
- замінити оподаткування користування комерційним майном для малого бізнесу на збір з власників комерційного майна;
- встановити 16% "каналізаційний збір" з прибутків водоканалів.

Зелені (рейтинг ~10%):

- 1% податку на статки більше 10 млн фунтів, 2% на статки понад £1 млрд;
- 75% податку на надприбутки банків;
- підвищити ставки на приріст капіталу до рівня ПДФО (базова ставка 20%, 40% для доходу від 50 тис фунтів, 45% від 125 тис фунтів).

Reform (рейтинг ~10%):

- зменшити податок на прибуток до 20%, а далі - до 15%;
- "зібрати мільярди несплачених податків" (sic!);
- зменшити акцизи на пальне на 20 пенсів на літр;
- 20% податкова пільга на приватну медицину та медичне страхування;
- звільнення медиків від ПДФО на три роки;
- не вводити ПДВ для приватних шкіл;
- відмінити оподаткування спадків до £2 млн;
- відмінити гербовий збір за операії з нерухомістю до £750 тис., знизити до 2% для житла до £1,5 млн (зараз - від 5 до 12%);
- звільнити електроенергію від ПДВ;
- скасувати екологічні збори.

📍Спостереження:

1) Фіскальній політиці у програмах приділяється багато уваги, і кроки виписуються доволі детально, а не "знизимо податки, втішимо ображених". Журналісти ретельно співставляють обіцянки і критикують за "порожні чеки" та "нереалістичні пільги" - звісно, залежно від партійних уподобань редакції.

2) Обсяг обіцянок поки обернено пропорційний рейтингам. Лейбористи взагалі не обіцяють зменшення податків, навіть пропонують обкласти ПДВ приватні школи. Консерватори лише трішки "м'якіші", але й ті і ті наобіцяли у межах десяти мільярдів фунтів.

Лібдеми - вже на пару десятків мільярдів.

"Зелені" та "реформатори", якщо накласти пропоновані збільшення видатків на зміни оподаткування, обіцяють на сотні мільярдів. Абсолютно відірвані від реальності.

"Реформатори", наприклад, на фоні купи податкових пільг, пропонують підвищувати бюджет на оборону до 3% ВВП і збільшувати кількість поліцейських на 40 тис.

"Націоналізувати водоканали, залізниці, енергетику, зробити університети безкоштовними, збільшити видатки на NHS на 40%" - це зелені. Дідусь Ленін зворушено посміхається з пекла.

📌 А для нас головне, що всі, крім зелених (які хочуть зупинити ядерну програму Трайдент ), топлять за посилення армії та підтримуватимуть Україну.


«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
👍17🥰3❤1👏1
Немає жодних юридичних перешкод для конфіскації росактивів — Мін’юст

👀 Також у Міністерстві юстиції України не бачать потенційної інстанції, куди РФ би могла звернутися для оскарження конфіскації її суверенних активів.

Про це на нашому заході у понеділок розповів Микола Юрлов — заступник директора департаменту міжнародного співробітництва та представництва Мін'юсту.

«Не схоже на те, що існує механізм врегулювання спорів між інвестором та державою, оскільки Росія не буде [не вважатиметься 一 ЦЕС] іноземним інвестором, який захищений двосторонньою інвестиційною угодою.

Цей механізм зарезервований для таких інвесторів, як корпорації. Саме тому конфіскація приватних активів росіян набагато складніша 一 вони захищені механізмами врегулювання спорів між інвесторами та державою.

Росія не захищена. Її активи є суверенними і не кваліфікуються як іноземні інвестиції відповідно до будь-якого двостороннього інвестиційного договору. Тому немає жодних юридичних перешкод для їхнього вилучення».


👉 Подивитися запис обговорення українською та англійською мовами можна за посиланням на нашому Youtube.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍15😁7❤2👏1🤡1
💸 У травні Україна практично не отримала зовнішнього фінансування 一 лише $20 млн кредиту від Світового Банку

🔻 Це найгірший місяць з точку зору фінансової підтримки від початку повномасштабного вторгнення.

У червні ситуація має покращитися, оскільки Україна має отримати €1,9 млрд від ЄС та $2,2 млрд від МВФ.

Втім, ритмічність допомоги втрачено, що негативно впливає на можливість українського уряду планувати видатки.

📈 Графік 一 Трекер економіки під час війни.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤯16👍10🤔5😢4😁1🤨1
📈 У 2024 році українська економіка зросте на 3% згідно з останнім прогнозом НБУ.

Більш оптимістичні очікування у Світового банку (+3,2%) або у інвесткомпанії Dragon Capital (+4%).

Через російські атаки на енергетику та затягування підтримки з боку найбільших партнерів прогнозувати зміни в українській економіці стає все складніше.

До цього додаються й інші внутрішні фактори, які можуть реалізуватися найближчим часом — підвищення податків або економічне бронювання.

⏰ Наступного тижня, 24 червня о 16:00, ми презентуємо прогнози від шести українських та іноземних аналітичних команд і порівняємо їх з урядовими.

Потім обговоримо, що буде з гривнею та цінами в кінці 2024 та у 2025 році і що найімовірніше впливатиме на погіршення або покращення економіки за цей час.

Це регулярний формат заходів, які прогнози вийшли минулого разу — ми публікували на каналі.

⚡️ Серед спікерів — представники НБУ, Мінекономіки, Мінфіну, міжнародних фінансових інституцій та аналітики від Dragon Capital, Forbes Ukraine, ICU, ІК Concorde Capital, ІЕД, Віденського інституту економічних досліджень та Oxford Economics.

❗️ Приєднатися до заходу можна за попередньою реєстрацією.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤13👍11😁5⚡2
👥 Підготували добірку корисних матеріалів до Міжнародного дня біженців

З 2022 року ми у ЦЕС досліджуємо стан та настрої українських біженців. Зокрема, ми провели три хвилі опитувань біженців і порахували вплив їхнього неповернення на українську економіку.

🔗 Цікавий контент з досліджень можна знайти на нашому каналі за хештегом #дослідження_про_біженців

📌 Нагадуємо результати останнього дослідження:

- за кордоном перебуває близько 4,9 млн українців;

- усіх біженців можна розділити на чотири групи: люди із зони бойових дій, люди у процесі інтеграції, люди старшого віку та самозабезпечені;

- підтримка біженців від урядів країн перебування поступово падає: лише половина біженців у Польщі отримують бодай якусь допомогу, найщедрішою залишається Німеччина 一 71% біженців отримують соцвиплати;

- за межами України можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців 一 загальні втрати для економіки становитимуть 4一6% ВВП.

🎙️Також ми записали подкаст з однією із авторок дослідження 一 старшою економісткою ЦЕС Дарією Михайлишиною, який можна послухати за посиланням.

😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍9❤6👏2🤬1🤡1