Більш оптимістичні очікування у Світового банку (+3,2%) або у інвесткомпанії Dragon Capital (+4%).
Через російські атаки на енергетику та затягування підтримки з боку найбільших партнерів прогнозувати зміни в українській економіці стає все складніше.
До цього додаються й інші внутрішні фактори, які можуть реалізуватися найближчим часом — підвищення податків або економічне бронювання.
Потім обговоримо, що буде з гривнею та цінами в кінці 2024 та у 2025 році і що найімовірніше впливатиме на погіршення або покращення економіки за цей час.
Це регулярний формат заходів, які прогнози вийшли минулого разу — ми публікували на каналі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤13👍11😁5⚡2
👥 Підготували добірку корисних матеріалів до Міжнародного дня біженців
З 2022 року ми у ЦЕС досліджуємо стан та настрої українських біженців. Зокрема, ми провели три хвилі опитувань біженців і порахували вплив їхнього неповернення на українську економіку.
🔗 Цікавий контент з досліджень можна знайти на нашому каналі за хештегом #дослідження_про_біженців
📌 Нагадуємо результати останнього дослідження:
- за кордоном перебуває близько 4,9 млн українців;
- усіх біженців можна розділити на чотири групи: люди із зони бойових дій, люди у процесі інтеграції, люди старшого віку та самозабезпечені;
- підтримка біженців від урядів країн перебування поступово падає: лише половина біженців у Польщі отримують бодай якусь допомогу, найщедрішою залишається Німеччина 一 71% біженців отримують соцвиплати;
- за межами України можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців 一 загальні втрати для економіки становитимуть 4一6% ВВП.
🎙️Також ми записали подкаст з однією із авторок дослідження 一 старшою економісткою ЦЕС Дарією Михайлишиною, який можна послухати за посиланням.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
З 2022 року ми у ЦЕС досліджуємо стан та настрої українських біженців. Зокрема, ми провели три хвилі опитувань біженців і порахували вплив їхнього неповернення на українську економіку.
🔗 Цікавий контент з досліджень можна знайти на нашому каналі за хештегом #дослідження_про_біженців
📌 Нагадуємо результати останнього дослідження:
- за кордоном перебуває близько 4,9 млн українців;
- усіх біженців можна розділити на чотири групи: люди із зони бойових дій, люди у процесі інтеграції, люди старшого віку та самозабезпечені;
- підтримка біженців від урядів країн перебування поступово падає: лише половина біженців у Польщі отримують бодай якусь допомогу, найщедрішою залишається Німеччина 一 71% біженців отримують соцвиплати;
- за межами України можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців 一 загальні втрати для економіки становитимуть 4一6% ВВП.
🎙️Також ми записали подкаст з однією із авторок дослідження 一 старшою економісткою ЦЕС Дарією Михайлишиною, який можна послухати за посиланням.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍9❤6👏2🤬1🤡1
«Декларування не змушує компанію змінювати поведінку чи виходити з Росії вже завтра. Вони просто мають декларувати, скільки податків сплатили в Росії. І це буде смертельно для них, наприклад, коли інвестиційні фонди, як Fidelity, оголосять, що через півроку стануть "Russia Free Fund”. Або платформа Robinhood позначить такі компанії маленькою літерою "Z”».
«Коли ми будемо витягувати репарації з Росії, більшість цих грошей має розподілятися через ЄС своїм корпораціям для проєктів в Україні, щоб українці тільки писали запити.
Я не хочу, щоб склалася ситуація, коли ми отримуємо $10 млрд на відновлення, і незалежно від того, кого призначать головою цієї агенції, навіть якщо це буду я, хтось знайде спосіб щось вкрасти. У результаті ми побачимо статтю, що хтось збагатився на мільярди доларів.
Тоді це будуть останні 10 мільярдів, які наша країна отримає. Але якщо ці $10 млрд підуть європейським компаніям, і потім з'явиться стаття у Financial Times, що якась іноземна будівельна фірма вкрала мільйони, це вже буде не проблема України».
🎧 Послухати подкаст можна за посиланням.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍26🤡11⚡8🔥2❤1🤔1
Сьогодні другий день Щорічної дослідницької конференції НБУ та центробанку Польщі
На події українські та міжнародні експерти і полісімейкерів говоритимуть про:
▪️виклики для центробанків;
▪️вплив інфляції та монетарної політики;
▪️санкції та використання арештованих росактивів на користь України.
Більше про те, як пройшов перший день — можна прочитати за посиланням.
👉 Також сьогодні директор ЦЕС Гліб Вишлінський візьме участь у дискусії на тему повоєнного відновлення через європейську інтеграцію о 16:30.
Стежити за трансляцією можна тут.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
На події українські та міжнародні експерти і полісімейкерів говоритимуть про:
▪️виклики для центробанків;
▪️вплив інфляції та монетарної політики;
▪️санкції та використання арештованих росактивів на користь України.
Більше про те, як пройшов перший день — можна прочитати за посиланням.
Стежити за трансляцією можна тут.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤9⚡4👍3🙊1
90% часу БЕБ має займатися економічною аналітикою, а не обшуками
🕵️♀️ Вчора Верховна Рада схвалила закон про "перезавантаження" Бюро економічної безпеки. Він передбачає зміну керівництва на відкритому конкурсі та переатестацію всіх працівників Бюро.
Склад комісії з відбору пропонується з трьох осіб від Кабміну та трьох від “міжнародників”:
⌨️ 90% часу БЕБ має займатися якісною економічною аналітикою, а не обшуками. Аналітика має бути спрямована не лише на виявлення, а й на запобігання злочину.
Крім цього, БЕБ не повинен займатися дрібними справами, де держава втратила 5-10 тисяч гривень, якщо це не повторюється системно.
Аналізуємо роботу Бюро економічної безпеки у рамках проєкту Good Governance Fund "Економічний хаб: ефективна політика управління публічними фінансами та візія зростання", який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту – Abt Britain та Центр економічної стратегії.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🕵️♀️ Вчора Верховна Рада схвалила закон про "перезавантаження" Бюро економічної безпеки. Він передбачає зміну керівництва на відкритому конкурсі та переатестацію всіх працівників Бюро.
Склад комісії з відбору пропонується з трьох осіб від Кабміну та трьох від “міжнародників”:
«Єдине застереження, що комісія може пропонувати одразу двох кандидатів. Треба, щоб були два хороші, сильні кандидати. І по добору кадрів краще не поспішати. Встановлені часові рамки по переатестації 一 18 місяців 一 цілком логічні. Коли буде призначений директор Бюро, він сам буде зацікавлений максимально швидко набрати якісні кадри і почати показувати результат», 一 коментує старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай для Українського радіо.
Крім цього, БЕБ не повинен займатися дрібними справами, де держава втратила 5-10 тисяч гривень, якщо це не повторюється системно.
«У нас обмежений ресурс, і за принципом 20% зусиль мають давати 80% результату, треба взятися за 5-7 найбільших історій, наприклад, про ухилення від сплати акцизів у тютюновій, алкогольній галузі, гральному бізнесі і низці інших схем, які завдають мільярдних збитків.
Це буде краще і для бюджету, і для бізнесу, який розумітиме, що, якщо ти не лізеш в системне завдавання шкоди бюджету, ймовірність, що на тебе звернуть увагу по економічному розслідуванню невелика. До тебе будуть питання від податкової, але це знімає фактор додаткового тиску», 一 коментує Юрій.
Аналізуємо роботу Бюро економічної безпеки у рамках проєкту Good Governance Fund "Економічний хаб: ефективна політика управління публічними фінансами та візія зростання", який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту – Abt Britain та Центр економічної стратегії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍45❤5⚡3👎1
🏦 Завтра Економічна правда проведе перший з початку повномасштабного вторгнення Банківський форум
Журналісти пропонують подивитися на банківський бізнес з трьох точок зору:
▪ з точки зору клієнтів, які хочуть отримувати сучасний продукт та бути впевненими у збереженні своїх заощаджень;
▪ з точки зору держави та регулятора, якому важливо забезпечити стабільність економіки та водночас наповнювати бюджет;
▪ з точки зору самих банкірів.
📌 Від ЦЕС візьме участь наш директор Гліб Вишлінський. Придбати квитки можна за посиланням.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Журналісти пропонують подивитися на банківський бізнес з трьох точок зору:
▪ з точки зору клієнтів, які хочуть отримувати сучасний продукт та бути впевненими у збереженні своїх заощаджень;
▪ з точки зору держави та регулятора, якому важливо забезпечити стабільність економіки та водночас наповнювати бюджет;
▪ з точки зору самих банкірів.
📌 Від ЦЕС візьме участь наш директор Гліб Вишлінський. Придбати квитки можна за посиланням.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍9❤3🤡2👎1👏1
Потреба у фінансуванні на 2024 рік суттєво знизилась порівняно з минулим роком
👉 Про це на сьогоднішньому заході ЦЕС розповіла Олена Білан, директорка аналітичного департаменту інвесткомпанії Dragon Capital та членкиня наглядової ради ЦЕС.
За оцінками інвесткомпанії потреба у фінансуванні на 2024 рік складає $53 млрд (у порівнянні з $60 млрд 一 у 2023 році).
📊 Суттєве зниження потреб стало можливим завдяки:
▪ зменшенню дефіциту бюджету у доларовому еквіваленті;
▪ девальвації гривні;
▪ підвищеній ставці податку на прибуток банків.
Незважаючи на це, експерти припускають, що різниця між бюджетними потребами та міжнародною підтримкою на 2024 рік складає близько $17 млрд.
📌 Додаємо повну презентацію, де зібрані всі прогнози від експертів у коментарях.
Також залишаємо посилання на обговорення макропрогнозу 2024-2025 на нашому YouTube.
Подія є однією з активностей у рамках проєкту Good Governance Fund “Економічний хаб: Зміцнення макроекономічної стабільності через ефективне управління державними фінансами”, який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Центр економічної стратегії.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
За оцінками інвесткомпанії потреба у фінансуванні на 2024 рік складає $53 млрд (у порівнянні з $60 млрд 一 у 2023 році).
▪ зменшенню дефіциту бюджету у доларовому еквіваленті;
▪ девальвації гривні;
▪ підвищеній ставці податку на прибуток банків.
Незважаючи на це, експерти припускають, що різниця між бюджетними потребами та міжнародною підтримкою на 2024 рік складає близько $17 млрд.
📌 Додаємо повну презентацію, де зібрані всі прогнози від експертів у коментарях.
Також залишаємо посилання на обговорення макропрогнозу 2024-2025 на нашому YouTube.
Подія є однією з активностей у рамках проєкту Good Governance Fund “Економічний хаб: Зміцнення макроекономічної стабільності через ефективне управління державними фінансами”, який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Центр економічної стратегії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍13❤4👏3👎1
Які сильні та слабкі сторони української економіки перед вступом до Євросоюзу?
Переказуємо тези директора ЦЕС Гліба Вишлінського з дискусії на конференції НБУ та центробанку Польщі.
▪ Серед сильних сторін 一 природні ресурси, які не так легко зруйнувати, як фізичний капітал. З фізичним капіталом ми мали недоінвестування протягом більшості років незалежності України, а потім і руйнування, завдані росіянами.
▪ Водночас є нестача людського капіталу. Незважаючи на побоювання щодо нової хвилі переїзду українців після вступу до ЄС, ми вважаємо, що свобода руху робочої сили між ЄС та Україною буде корисною завдяки круговій міграції. Це дозволить українцям працювати в інших країнах і повертатися назад.
▪ Ми маємо значні компетенції в обороні та оборонній промисловості. Не тільки у значенні виробництва зброї, що може вбивати людей. Україна стала новатором у дронах на початку війни, тому що вже активно використовувала аграрні дрони раніше. Ми могли би повернутися до цього у мирний час.
▪ Ми повинні будувати прагматичні відносини з нашими сусідами, насамперед з Польщею. Коли ми розглядаємо наші сильні та слабкі сторони, це показує, що ми, фактично, доповнюємо один одного. Ми не є природними конкурентами. Це створює сприятливі умови для інвестицій з Польщі. Польські громадяни складають третю за чисельністю групу іноземних інвесторів в Україні після початку повномасштабного вторгнення. Інвестиції, спільні підприємства та торгівля допоможуть уникнути негативних явищ, таких як блокади на кордоні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤20👍12🤔2😁1🤯1🤡1
Гривня поступово девальвуватиме у 2024 році, втім без різкої зміни курсу
💸 Середній прогноз неурядових ескпертів: приблизно 40 грн/$ в середньому за рік та до 42 грн/$ на кінець року.
Про це на нашій події вчора говорив голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук:
📊 Графік: презентація макропрогнозу на 2024 рік.
Подія є однією з активностей у рамках проєкту Good Governance Fund “Економічний хаб: Зміцнення макроекономічної стабільності через ефективне управління державними фінансами”, який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Центр економічної стратегії.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Про це на нашій події вчора говорив голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук:
«В частині валютної політики, одним з найбільших досягнень Нацбанку є те, що він наважився на помірну, контрольовану девальвацію гривні. Звісно, НБУ не дає жодних орієнтирів з приводу динаміки та глибини можливої девальвації курсу, але на ринку склалось таке розуміння, що ці рухи навряд будуть різкими. Навряд ми будемо бачити різку зміну обмінного курсу за короткий проміжок часу».
Подія є однією з активностей у рамках проєкту Good Governance Fund “Економічний хаб: Зміцнення макроекономічної стабільності через ефективне управління державними фінансами”, який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Центр економічної стратегії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍18🤔6👎2😁2❤1
Якщо минулі рази основні припущення прогнозистів стосувалися роботи зернового коридору та портів, то зараз — питань енергетики. Також всі прогнозисти сходяться, що війна триватиме щонайменше до кінця 2024 року.
Інфляція: Середній прогноз 一 8% (10% за попереднім прогнозом у грудні 2023 року).
📈 Зростання ВВП: Середнє очікуване зростання економіки 一 3,5% (у грудні 2023 було 4%); погіршення через втрати електрогенерації.
«Плануємо перегляд прогнозу на кінець липня. Мені здається, що переважають ризики в бік погіршення нашого прогнозу, але частково вони нівелюються кращою ситуацією в перші 5 місяців цього року порівняно з нашими попередніми оцінками», 一 коментував на заході Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ.
Потреба у фінансуванні бюджету: $50-60 млрд. Потреба у фінансуванні на 2024 рік суттєво знизилась порівняно з минулим роком зокрема завдяки послабленню гривні. Детальніше про це тут.
Держборг: Опитані прогнозисти погоджуються, що співвідношення боргу до ВВП не перевищить 100% у 2024 році і складе в середньому 94-96%
Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital: «Основне питання по реструктуризації приватного боргу 一 за якою ставкою рахувати майбутні грошові потоки. Мені здається, що наші приватні кредитори не зовсім розуміють ситуацію в Україні і дуже багато хочуть, фактично хочуть отримати майбутні потоки за ставкою 20%. Скажімо прямо, вони трохи зажралися».
💵 Курс: приблизно 40 грн/$ в середньому за рік, до 42 грн/$ до кінця 2024 року. Детальніше писали тут.
Подія є однією з активностей у рамках проєкту Good Governance Fund “Економічний хаб: Зміцнення макроекономічної стабільності через ефективне управління державними фінансами”, який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Центр економічної стратегії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍14❤5⚡2
👥 Що відбувається на ринку праці?
Переказуємо ключові тези зі статті Економічної правди.
▪️ Сайти з пошуку роботи третій місяць поспіль фіксують рекордну к-сть вакансій з початку повномасштабного вторгнення: понад 106 тис. вакансій на work.ua (рівень І половини лютого 2022 року) та 108 тис. на robota.ua.
▪️ Дефіцит кадрів змушує роботодавців підвищувати зарплати. Середня зарплата в І кварталі 2024 року становила майже 19 тис. грн — дані Держстату. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року, ця цифра зросла на 22,5%. В уряді прогнозують, що за підсумками 2024 року середньомісячна зарплата становитиме 21,8 тис грн.
▪️ Підприємства залучають групи населення, які раніше були менше представлені на ринку праці. Зокрема, це стосується жінок і тих, хто працює дистанційно. Залучення ветеранів війни та осіб з інвалідністю, набутою до лютого 2022 року, поки що незначне.
▪️ На фрилансі теж брак кваліфікованих кадрів. За останні три місяці реєстрація фрилансерів упала у 2,6 разу порівняно з 2023 роком. Чоловіків зареєструвалося на 20% менше.
▪️ Кількість вакансій від Сил оборони збільшилася на 15% і становить понад 4,7 тис вакансій. Уперше у 2024 році кількість відгуків на такі вакансії зросла. У травні шукачі надіслали понад 16,7 тис відгуків, що на 10% більше, ніж у квітні. Серед шукачів на вакансії Сил оборони в травні було 35% жінок.
📌 Детальніше — у матеріалі за посиланням.
🤳Вакансії відновлюються нерівномірно — детальніше на карті.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Переказуємо ключові тези зі статті Економічної правди.
▪️ Сайти з пошуку роботи третій місяць поспіль фіксують рекордну к-сть вакансій з початку повномасштабного вторгнення: понад 106 тис. вакансій на work.ua (рівень І половини лютого 2022 року) та 108 тис. на robota.ua.
▪️ Дефіцит кадрів змушує роботодавців підвищувати зарплати. Середня зарплата в І кварталі 2024 року становила майже 19 тис. грн — дані Держстату. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року, ця цифра зросла на 22,5%. В уряді прогнозують, що за підсумками 2024 року середньомісячна зарплата становитиме 21,8 тис грн.
▪️ Підприємства залучають групи населення, які раніше були менше представлені на ринку праці. Зокрема, це стосується жінок і тих, хто працює дистанційно. Залучення ветеранів війни та осіб з інвалідністю, набутою до лютого 2022 року, поки що незначне.
▪️ На фрилансі теж брак кваліфікованих кадрів. За останні три місяці реєстрація фрилансерів упала у 2,6 разу порівняно з 2023 роком. Чоловіків зареєструвалося на 20% менше.
▪️ Кількість вакансій від Сил оборони збільшилася на 15% і становить понад 4,7 тис вакансій. Уперше у 2024 році кількість відгуків на такі вакансії зросла. У травні шукачі надіслали понад 16,7 тис відгуків, що на 10% більше, ніж у квітні. Серед шукачів на вакансії Сил оборони в травні було 35% жінок.
📌 Детальніше — у матеріалі за посиланням.
🤳Вакансії відновлюються нерівномірно — детальніше на карті.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤13👍7😁3
Ми прагнемо удосконалити та оновити сайт, тому шукаємо розробника, який зможе реалізувати готові дизайн-рішення.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍7🔥5❤2🤡2
❗️В Україні не залишилося хороших рішень для фінансування Сил оборони
Про це в інтерв’ю директору ЦЕС Глібу Вишлінському розповів Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів на Банківському форумі від ЕП.
За його словами, немає інших рішень для фінансування Сил оборони, крім податків: зробити детінізацію для цього недостатньо, друкувати гроші та девальвувати гривню уряд не збирається.
📌 Нагадаємо, що раніше в матеріалі для Економічної правди ми писали про те, який ефект дасть підвищення податків. Коротко про це тут.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Про це в інтерв’ю директору ЦЕС Глібу Вишлінському розповів Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів на Банківському форумі від ЕП.
"Насправді у нас катастрофічна ситуація з видатками на фінансування для безпеки й оборони. У нас величезна діра в бюджеті, і це, певно, не десятки мільйонів, це сотні мільйонів. Це сотні мільярдів, які нам треба зібрати", - заявив він.
За його словами, немає інших рішень для фінансування Сил оборони, крім податків: зробити детінізацію для цього недостатньо, друкувати гроші та девальвувати гривню уряд не збирається.
📌 Нагадаємо, що раніше в матеріалі для Економічної правди ми писали про те, який ефект дасть підвищення податків. Коротко про це тут.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡57👍10😁5😢4😨4👎2🦄2❤1
🇺🇦 Україна дійшла до четвертого перегляду програми МВФ, виконавши потрібні структурні маяки. Це відкриває ще один транш фінансування у розмірі $2,2 млрд цього місяця.
Ще €1,9 млрд допомоги у червні очікується від ЄС, про що раніше на Конференції з відновлення України в Берліні оголосила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
⚡️Сьогодні, 27 червня, о 16:00 спільно з партнерами з Консорціуму RRR4U ми оглянемо, як Україна виконує умови Ukraine Facility та програми від ЄС.
Крім цього, на одній з панелей наш економіст Максим Самойлюк розкаже про вплив зовнішньої фінансової допомоги на економіку України і чи вийде закрити фіскальний розрив цього року.
🖇 До заходу можна долучитися як онлайн, так і офлайн у Києві. Реєструйтеся за посиланням, щоб отримати адресу проведення або лінк на Zoom.
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.
RRR4U щомісяця випускає Моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з ними можна на сайті консорціуму.
Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Ще €1,9 млрд допомоги у червні очікується від ЄС, про що раніше на Конференції з відновлення України в Берліні оголосила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
⚡️Сьогодні, 27 червня, о 16:00 спільно з партнерами з Консорціуму RRR4U ми оглянемо, як Україна виконує умови Ukraine Facility та програми від ЄС.
Крім цього, на одній з панелей наш економіст Максим Самойлюк розкаже про вплив зовнішньої фінансової допомоги на економіку України і чи вийде закрити фіскальний розрив цього року.
🖇 До заходу можна долучитися як онлайн, так і офлайн у Києві. Реєструйтеся за посиланням, щоб отримати адресу проведення або лінк на Zoom.
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.
RRR4U щомісяця випускає Моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з ними можна на сайті консорціуму.
Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
👍11❤8
🫣 Наступний перегляд програми МВФ у серпні буде складним
▪️ Фонд, найвірогідніше, переглядатиме макроекономічний прогноз, який є основною програми. Причина — довша активна фаза війни, ніж припускали початково.
▪️Через це зросте потреба у фінансуванні. Додаткові кошти Україна сподівається отримати за рахунок $50 млрд, які G7 домовилися виділити з прибутків від заморожених російських активів.
▪️ Також для успішного п’ятого перегляду програми потрібно перезавантажити Бюро економічної безпеки. Парламент вже ухвалив законопроєкт, про що ми писали тут.
Кошти від МВФ та ЄС надійшли у червні із запізненням, тому Україна стикнулась із фіскальним розривом.
“Цьогоріч ситуація є доволі складною. Наразі розрив у бюджеті становить 400-500 млрд грн. Україні доведеться шукати джерела фінансування цих видатків. Швидше за все пріоритетним буде шлях підняття податків”, — коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
📌 Більше деталей можна почитати у останньому Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС, який ми спільно з партнерами з Консорціуму RRR4U* презентували вчора.
*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, ІЕД, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
⚡️«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
▪️ Фонд, найвірогідніше, переглядатиме макроекономічний прогноз, який є основною програми. Причина — довша активна фаза війни, ніж припускали початково.
▪️Через це зросте потреба у фінансуванні. Додаткові кошти Україна сподівається отримати за рахунок $50 млрд, які G7 домовилися виділити з прибутків від заморожених російських активів.
▪️ Також для успішного п’ятого перегляду програми потрібно перезавантажити Бюро економічної безпеки. Парламент вже ухвалив законопроєкт, про що ми писали тут.
Кошти від МВФ та ЄС надійшли у червні із запізненням, тому Україна стикнулась із фіскальним розривом.
“Цьогоріч ситуація є доволі складною. Наразі розрив у бюджеті становить 400-500 млрд грн. Україні доведеться шукати джерела фінансування цих видатків. Швидше за все пріоритетним буде шлях підняття податків”, — коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
📌 Більше деталей можна почитати у останньому Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС, який ми спільно з партнерами з Консорціуму RRR4U* презентували вчора.
*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, ІЕД, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
⚡️«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
👍11🥱5😢3❤2🤡1
Ярослав Железняк опублікував найцікавіші цифри із Бюджетної декларації на 2025-27 рік.
Хоч і за невизначеності воєнного часу, з пріоритетів фінансування нарешті можна побачити стратегічні пріоритети уряду.
Плани щодо податкової політики дають зрозуміти, на які зміни нам варто розраховувати найближчими роками
Хоч і за невизначеності воєнного часу, з пріоритетів фінансування нарешті можна побачити стратегічні пріоритети уряду.
Плани щодо податкової політики дають зрозуміти, на які зміни нам варто розраховувати найближчими роками
👍9
Forwarded from Залізний нардеп
Бюджетна декларація 2025-2027.pdf
335.3 KB
💰📜 Тримайте інсайд: схвалена у пʼятницю урядом Бюджетна декларація на 2025-2027 рік.
🗓️ Взагалі то по закону, її мали подати у Раду ще місяць тому. Але перенесли через консультації з донорами (тому і схвалили в день засідання МВФ).
💁♂️Тут дуже багато цікавих показників
📈ВВП реальний:
2025: +2,7%
2026: +7,5%
2027: +6,2%
💲 Курс гривні:
2025: 45 грн /дол
2026: 46,5 грн / дол
2027: 46,4 грн / дол
🪙 Дефіцит бюджету:
2025: 18,2%
2026: 10,3%
2027: 6,7%
🌏 Фінансування бюджету (борги та гранти):
2025: 1,53 трлн грн
2026: 1,04 трлн грн
2027: 786,5 млрд грн
🪖Видатки на безпек та оборону :
2025: 2,2 трлн грн
2026: 1,6 трлн грн
2027: 1,5 трлн грн
🧔♂️Мінімальна заробітна плата у 2025 буде 8000 грн.
💸По податкам записано розроблення додаткового пакета заходів на 2025— 2027роки в обсязі близько +340 млрд. грн щороку. Ще раз- кожен рік плюс 340.
💁♂️Я прям дуже раджу почитати документ тим хто цікавиться акцизом на цигарки/ паливо та рентою.
😉І ще….ПДВ в декларації залишається незмінним: 20% весь час до 2027-го.
🛣️ Хочуть відновити Дорожній фонд. Там спочатку у 2025 буде 25% від нього або 44 млрд грн, а потім 2026 і 2027 відповідно 50% і 75% або по 124 та 233 млрд грн.
💰 Боргове навантаження до 2027 мають знизити до 90%.
P.S. 🗳️ Фінансове забезпечення підготовки та проведення всіх чергових виборів буде забезпечено після закінчення воєнного стану в Україні.
Додатки у коментарях 👇👇👇
🗓️ Взагалі то по закону, її мали подати у Раду ще місяць тому. Але перенесли через консультації з донорами (тому і схвалили в день засідання МВФ).
💁♂️Тут дуже багато цікавих показників
📈ВВП реальний:
2025: +2,7%
2026: +7,5%
2027: +6,2%
💲 Курс гривні:
2025: 45 грн /дол
2026: 46,5 грн / дол
2027: 46,4 грн / дол
🪙 Дефіцит бюджету:
2025: 18,2%
2026: 10,3%
2027: 6,7%
🌏 Фінансування бюджету (борги та гранти):
2025: 1,53 трлн грн
2026: 1,04 трлн грн
2027: 786,5 млрд грн
🪖Видатки на безпек та оборону :
2025: 2,2 трлн грн
2026: 1,6 трлн грн
2027: 1,5 трлн грн
🧔♂️Мінімальна заробітна плата у 2025 буде 8000 грн.
💸По податкам записано розроблення додаткового пакета заходів на 2025— 2027роки в обсязі близько +340 млрд. грн щороку. Ще раз- кожен рік плюс 340.
💁♂️Я прям дуже раджу почитати документ тим хто цікавиться акцизом на цигарки/ паливо та рентою.
😉І ще….ПДВ в декларації залишається незмінним: 20% весь час до 2027-го.
🛣️ Хочуть відновити Дорожній фонд. Там спочатку у 2025 буде 25% від нього або 44 млрд грн, а потім 2026 і 2027 відповідно 50% і 75% або по 124 та 233 млрд грн.
💰 Боргове навантаження до 2027 мають знизити до 90%.
P.S. 🗳️ Фінансове забезпечення підготовки та проведення всіх чергових виборів буде забезпечено після закінчення воєнного стану в Україні.
Додатки у коментарях 👇👇👇
🤨23👍7👎6😁5❤1🔥1
The Economist пише, що Україна має місяць, щоб уникнути дефолту. Чи дійсно це так?
Про що йдеться у статті:
📌 За останні два роки кредитори України погодилися на призупинення виплат за боргами. Обсяг зекономленої Україною на платежах офіційним та приватним кредиторам суми еквівалентний 15% ВВП щороку. Якби не відтермінування, виплати кредиторам стали би другою за величиною видатками держави після оборони.
📌Мораторій для приватних тримачів облігацій, включаючи одні з найбільших у світі інвесткомпанії Amundi (Франція) та PIMCO (США), закінчується 1 серпня.
📌 У червні міністр фінансів Сергій Марченко запропонував кредиторам угоду, яка скорочувала 60% від поточної вартості боргів, проте кредитори “холоднокровно відповіли”, що вважають більш прийнятною ставку у 22%.
📌 Хоча сума, списання боргу яку хоче отримати Україна, є скромною - $12 млрд з 2024 по 2027 рік — країна не має вільних коштів, які можна було б витратити, якщо кредитори не погодяться на списання.
Якщо домовитися про реструктуризацію не вийде, то уряд матиме два варіанти — намагатися подовжити мораторій на виплати за боргами або оголосити дефолт.
Думка нашого економіста Максима Самойлюка:
“Україні важливо домовитися про таку реструктуризацію, яка б дозволила у найближчі декілька років або взагалі нічого не виплачувати приватним кредиторам, або звести обсяги таких платежів до мінімуму, щоб не ставити під загрозу фінансування оборони.
Домовленості треба досягти до серпня, і це має бути саме домовленість про реструктуризацію, а не чергове призупинення виплат за боргом, яке діє зараз — це є в тому числі нашим зобов'язанням перед МВФ. Переговори між урядом і приватними кредиторами тривають, і ми сподіваємося, що вони завершаться вчасно і успішно для України
Проте, навіть якщо домовленості досягнено не буде, ймовірним варіантом є погоджене з кредиторами продовження мораторію за виплатами ще на рік, а не дефолт України".
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Про що йдеться у статті:
📌 За останні два роки кредитори України погодилися на призупинення виплат за боргами. Обсяг зекономленої Україною на платежах офіційним та приватним кредиторам суми еквівалентний 15% ВВП щороку. Якби не відтермінування, виплати кредиторам стали би другою за величиною видатками держави після оборони.
📌Мораторій для приватних тримачів облігацій, включаючи одні з найбільших у світі інвесткомпанії Amundi (Франція) та PIMCO (США), закінчується 1 серпня.
📌 У червні міністр фінансів Сергій Марченко запропонував кредиторам угоду, яка скорочувала 60% від поточної вартості боргів, проте кредитори “холоднокровно відповіли”, що вважають більш прийнятною ставку у 22%.
📌 Хоча сума, списання боргу яку хоче отримати Україна, є скромною - $12 млрд з 2024 по 2027 рік — країна не має вільних коштів, які можна було б витратити, якщо кредитори не погодяться на списання.
Якщо домовитися про реструктуризацію не вийде, то уряд матиме два варіанти — намагатися подовжити мораторій на виплати за боргами або оголосити дефолт.
Думка нашого економіста Максима Самойлюка:
“Україні важливо домовитися про таку реструктуризацію, яка б дозволила у найближчі декілька років або взагалі нічого не виплачувати приватним кредиторам, або звести обсяги таких платежів до мінімуму, щоб не ставити під загрозу фінансування оборони.
Домовленості треба досягти до серпня, і це має бути саме домовленість про реструктуризацію, а не чергове призупинення виплат за боргом, яке діє зараз — це є в тому числі нашим зобов'язанням перед МВФ. Переговори між урядом і приватними кредиторами тривають, і ми сподіваємося, що вони завершаться вчасно і успішно для України
Проте, навіть якщо домовленості досягнено не буде, ймовірним варіантом є погоджене з кредиторами продовження мораторію за виплатами ще на рік, а не дефолт України".
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
👍28😁3👎2😱1
🥲 Споживчі настрої українців впали до найнижчого за час повномасштабної війни рівня
За оцінкою Info Sapiens, в червні цей показник складав 64,5 пунктів, порівняно з 72,6 у травні.
Нагадаємо, що складниками Індексу споживчих настрої є Індекс економічних очікувань (73,6) та Індекс поточного становища (50,9). Коли вони перебувають на позначці менше 100, це означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої.
📌 Більше інформації можна знайти у нашому Трекері економіки під час війни.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
За оцінкою Info Sapiens, в червні цей показник складав 64,5 пунктів, порівняно з 72,6 у травні.
Нагадаємо, що складниками Індексу споживчих настрої є Індекс економічних очікувань (73,6) та Індекс поточного становища (50,9). Коли вони перебувають на позначці менше 100, це означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої.
📌 Більше інформації можна знайти у нашому Трекері економіки під час війни.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
😢34🗿9👍7🤩2🤔1🫡1
📉 Очікування бізнесу в червні суттєво погіршилися
Минулого місяця Індекс очікувань ділової активності НБУ впав до 43,6 порівняно з 48 у травні.
В основному на погіршення настроїв вплинули значні перебої з електропостачанням та зростання виробничих витрат.
Зміна очікувань бізнесу — це суб’єктивний, але важливий показник стану економіки, що свідчить про поступове відновлення активності чи, навпаки, погіршення ситуації.
📌 Більше графіків про економіку під час війни шукайте у нашому Трекері.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Минулого місяця Індекс очікувань ділової активності НБУ впав до 43,6 порівняно з 48 у травні.
В основному на погіршення настроїв вплинули значні перебої з електропостачанням та зростання виробничих витрат.
Зміна очікувань бізнесу — це суб’єктивний, але важливий показник стану економіки, що свідчить про поступове відновлення активності чи, навпаки, погіршення ситуації.
📌 Більше графіків про економіку під час війни шукайте у нашому Трекері.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
😢21👍6🤷♂4❤1😁1