​🇺🇦 Україна дійшла до четвертого перегляду програми МВФ, виконавши потрібні структурні маяки. Це відкриває ще один транш фінансування у розмірі $2,2 млрд цього місяця.

Ще €1,9 млрд допомоги у червні очікується від ЄС, про що раніше на Конференції з відновлення України в Берліні оголосила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

⚡️Сьогодні, 27 червня, о 16:00 спільно з партнерами з Консорціуму RRR4U ми оглянемо, як Україна виконує умови Ukraine Facility та програми від ЄС.

Крім цього, на одній з панелей наш економіст Максим Самойлюк розкаже про вплив зовнішньої фінансової допомоги на економіку України і чи вийде закрити фіскальний розрив цього року.

🖇 До заходу можна долучитися як онлайн, так і офлайн у Києві. Реєструйтеся за посиланням, щоб отримати адресу проведення або лінк на Zoom.

RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

RRR4U щомісяця випускає Моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з ними можна на сайті консорціуму.

Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

​🫣 Наступний перегляд програми МВФ у серпні буде складним

▪️ Фонд, найвірогідніше, переглядатиме макроекономічний прогноз, який є основною програми. Причина — довша активна фаза війни, ніж припускали початково.

▪️Через це зросте потреба у фінансуванні. Додаткові кошти Україна сподівається отримати за рахунок $50 млрд, які G7 домовилися виділити з прибутків від заморожених російських активів.

▪️ Також для успішного п’ятого перегляду програми потрібно перезавантажити Бюро економічної безпеки. Парламент вже ухвалив законопроєкт, про що ми писали тут.

Кошти від МВФ та ЄС надійшли у червні із запізненням, тому Україна стикнулась із фіскальним розривом.

“Цьогоріч ситуація є доволі складною. Наразі розрив у бюджеті становить 400-500 млрд грн. Україні доведеться шукати джерела фінансування цих видатків. Швидше за все пріоритетним буде шлях підняття податків”, — коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк.

📌 Більше деталей можна почитати у останньому Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС, який ми спільно з партнерами з Консорціуму RRR4U* презентували вчора.

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, ІЕД, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

⚡️«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

Ярослав Железняк опублікував найцікавіші цифри із Бюджетної декларації на 2025-27 рік.

Хоч і за невизначеності воєнного часу, з пріоритетів фінансування нарешті можна побачити стратегічні пріоритети уряду.

Плани щодо податкової політики дають зрозуміти, на які зміни нам варто розраховувати найближчими роками

💰📜 Тримайте інсайд: схвалена у пʼятницю урядом Бюджетна декларація на 2025-2027 рік.

🗓️ Взагалі то по закону, її мали подати у Раду ще місяць тому. Але перенесли через консультації з донорами (тому і схвалили в день засідання МВФ).

💁‍♂️Тут дуже багато цікавих показників

📈ВВП реальний:
2025: +2,7%
2026: +7,5%
2027: +6,2%

💲 Курс гривні:
2025: 45 грн /дол
2026: 46,5 грн / дол
2027: 46,4 грн / дол

🪙 Дефіцит бюджету:
2025: 18,2%
2026: 10,3%
2027: 6,7%

🌏 Фінансування бюджету (борги та гранти):
2025: 1,53 трлн грн
2026: 1,04 трлн грн
2027: 786,5 млрд грн

🪖Видатки на безпек та оборону :
2025: 2,2 трлн грн
2026: 1,6 трлн грн
2027: 1,5 трлн грн

🧔‍♂️Мінімальна заробітна плата у 2025 буде 8000 грн.

💸По податкам записано розроблення додаткового пакета заходів на 2025— 2027роки в обсязі близько +340 млрд. грн щороку. Ще раз- кожен рік плюс 340.

💁‍♂️Я прям дуже раджу почитати документ тим хто цікавиться акцизом на цигарки/ паливо та рентою.
😉І ще….ПДВ в декларації залишається незмінним: 20% весь час до 2027-го.

🛣️ Хочуть відновити Дорожній фонд. Там спочатку у 2025 буде 25% від нього або 44 млрд грн, а потім 2026 і 2027 відповідно 50% і 75% або по 124 та 233 млрд грн.

💰 Боргове навантаження до 2027 мають знизити до 90%.

P.S. 🗳️ Фінансове забезпечення підготовки та проведення всіх чергових виборів буде забезпечено після закінчення воєнного стану в Україні.

Додатки у коментарях 👇👇👇

​​The Economist пише, що Україна має місяць, щоб уникнути дефолту. Чи дійсно це так?

Про що йдеться у статті:

📌 За останні два роки кредитори України погодилися на призупинення виплат за боргами. Обсяг зекономленої Україною на платежах офіційним та приватним кредиторам суми еквівалентний 15% ВВП щороку. Якби не відтермінування, виплати кредиторам стали би другою за величиною видатками держави після оборони.

📌Мораторій для приватних тримачів облігацій, включаючи одні з найбільших у світі інвесткомпанії Amundi (Франція) та PIMCO (США), закінчується 1 серпня.

📌 У червні міністр фінансів Сергій Марченко запропонував кредиторам угоду, яка скорочувала 60% від поточної вартості боргів, проте кредитори “холоднокровно відповіли”, що вважають більш прийнятною ставку у 22%.

📌 Хоча сума, списання боргу яку хоче отримати Україна, є скромною - $12 млрд з 2024 по 2027 рік — країна не має вільних коштів, які можна було б витратити, якщо кредитори не погодяться на списання.
Якщо домовитися про реструктуризацію не вийде, то уряд матиме два варіанти — намагатися подовжити мораторій на виплати за боргами або оголосити дефолт.

Думка нашого економіста Максима Самойлюка:

“Україні важливо домовитися про таку реструктуризацію, яка б дозволила у найближчі декілька років або взагалі нічого не виплачувати приватним кредиторам, або звести обсяги таких платежів до мінімуму, щоб не ставити під загрозу фінансування оборони.

Домовленості треба досягти до серпня, і це має бути саме домовленість про реструктуризацію, а не чергове призупинення виплат за боргом, яке діє зараз — це є в тому числі нашим зобов'язанням перед МВФ. Переговори між урядом і приватними кредиторами тривають, і ми сподіваємося, що вони завершаться вчасно і успішно для України

Проте, навіть якщо домовленості досягнено не буде, ймовірним варіантом є погоджене з кредиторами продовження мораторію за виплатами ще на рік, а не дефолт України".

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🥲 Споживчі настрої українців впали до найнижчого за час повномасштабної війни рівня

За оцінкою Info Sapiens, в червні цей показник складав 64,5 пунктів, порівняно з 72,6 у травні.

Нагадаємо, що складниками Індексу споживчих настрої є Індекс економічних очікувань (73,6) та Індекс поточного становища (50,9). Коли вони перебувають на позначці менше 100, це означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої.

📌 Більше інформації можна знайти у нашому Трекері економіки під час війни.

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

📉 Очікування бізнесу в червні суттєво погіршилися

Минулого місяця Індекс очікувань ділової активності НБУ впав до 43,6 порівняно з 48 у травні.

В основному на погіршення настроїв вплинули значні перебої з електропостачанням та зростання виробничих витрат.

Зміна очікувань бізнесу — це суб’єктивний, але важливий показник стану економіки, що свідчить про поступове відновлення активності чи, навпаки, погіршення ситуації.

📌 Більше графіків про економіку під час війни шукайте у нашому Трекері.

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

​​☝️ЕП також пише про розрив у бюджеті розміром 500 млрд грн на потреби війська. Раніше ми писали, про те що покривати його будуть через підняття податків — журналісти очікують відповідного голосування у Раді на найближчі пленарні тижні.

Сам розрив стався через затягування допомоги від США — зараз Україна використовує на потреби оборони кошти, які планувала витратити у вересні.

📍Цікаві моменти з матеріалу Економічної правди:

- Оборонний бюджет не покриває і десятої частини потреб, які Кабміну озвучують військові. При розробці бюджету-2024 уряд отримав від Генштабу запит на 17 трлн грн, з яких задовільнили 1,69 трлн грн;

- Уряд має гостру потребу в збільшенні бюджету оборони 500 млрд грн. Зміни до бюджету парламент має проголосувати найближчими пленарними тижнями.

- За даними співрозмовників ЕП в Міністерстві фінансів, уряд планує покрити додаткові витрати через внутрішні запозиченнями та підвищення податків.

- Попередньо йдеться про підвищення ставки ПДВ з 20% до 22-23%, а військового збору – з 1,5% до 5%, який поширять ще й на ФОПи.

- Якщо податкові зміни набудуть чинності з початку вересня, то до кінця року вони зможуть принести лише 60-70 млрд грн. Решту можуть покрити внутрішніми запозиченням та навіть друком коштів.

🤔 Чому не можна використати $50 млрд від заморожених російських активів?

- Країни G7 і досі далекі від розробки та затвердження механізму передавання коштів Україні

- Ці $50 млрд влада розглядає не як додатковий ресурс, а радше як фінансування, на заміну допомоги від США, якщо після виборів потік зброї та коштів звідти скоротиться.

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🪖 "Нам доводиться обирати найменш несправедливе рішення, серед інших несправедливих".

У останньому випуску нашого подкасту "Що з економікою" говоримо про економічне бронювання з співавтором законопроєкту, народним депутатом Дмитром Наталухою.

Скільки зараз в країні військовозобов'язаних? Кого бронюють і як це може змінитися? І де межа між етикою та утилітаризмом?

👉Дивитися подкаст.
👉Слухати (і читати текстову версію)

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

​Як може працювати економічне бронювання і що воно змінює?

В останньому випуску нашого подкасту "Що з економікою?" говорили про економічне бронювання з співавтором відповідного законопроєкту №11332, народним депутатом Дмитром Наталухою.

Нижче — найцікавіші тези пана Наталухи про те, як на його погляд, може запрацювати економічне бронювання, і які складаються передумови для цього.

📌 Скільки зараз в Україні військовозобов'язаних?

В Україні 11 млн 100 тис чоловіків віком 25-59 років. Частина з них вже служить, ще частина – за кордоном. Орієнтовно 1,5 млн можуть мати інвалідність — повноцінної статистики, на жаль, ніхто не веде. Заброньовано наразі трохи менше 600 тис осіб (т.зв стратегічне бронювання).

Також відомо, що близько 2 млн 620 тис чоловіків – це наймані працівники. Приблизно 938 тис осіб – це люди, про яких держава не знає нічого, крім ідентифікаційного коду.

📌 Як виникла ідея економічного бронювання і що воно вирішує?

Не всі компанії підпадають під стратегічне бронювання. Але якщо дивитися з точки зору сплати податків, то їм теж потрібно дати можливість забронювати критичних працівників. Це гарантуватиме подальше виконання фінансових зобов'язань бізнесу перед держбюджетом.

Другий момент — держава не шукає тих чоловіків, про яких нічого не знає, натомість, проходиться по офіційно працевлаштованих. Через ці причини велика кількість підприємств та асоціацій звернулася з проханням запропонувати альтернативний спосіб бронювання. Важливо, що економічне бронювання не скасує стратегічне.

📌 Як таке бронювання може запрацювати?

Будь-яка компанія отримає право самостійно визначити, яких співробітників їй бронювати. Це не залежить ні від посади, ні від обсягу зарплати. За цих людей сплачуватиметься збільшений військовий збір в розмірі 20 тис грн щомісячно.

Існує ризик, що за таких умов люди реєструватимуться ФОПами і бронюватимуть самі себе. Тому для ФОПів пропонуються інші умови:

- ФОП має вести підприємницьку діяльність щонайменше 6 місяців до моменту набуття чинності закону.
- Оборот за попередній звітній період має складати не менше 60 тис грн (три місяці економічного бронювання). Це невеликі гроші, але вони показують, що людина не кладе щомісяця на рахунок 20 тис, а була економічно активною.

"За цю позицію ми отримали шквал критики від ФОПів. Але економічне бронювання – це не про те, щоб врятувати всіх від мобілізації. Це про стабілізацію економіки та збір грошей на фінансування ЗСУ", — резюмує пан Дмитро.

📌 Коли законопроєкт можуть розглянути у Раді?

28 червня закінчився термін подачі альтернативних законопроєктів, і у депутатів вже є можливість виходити на його розгляд.

“Я думаю, що це десь тиждень-два і, можливо, ми підемо на перше читання в комітеті. Важливо провести дискусію всередині своєї ж фракції і з іншими фракціями, тому що там теж неоднозначні позиції. Дуже багато міфів, як природних, так і штучних, з цим доводиться працювати”, — резюмує нардеп.

👉 Слухайте більше у подкасті за посиланням. Відеоподкаст дивіться тут.

🤔 А яке ваше ставлення до ідеї економічного бронювання? Пишіть в коментарях

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🚴Українська компанія декларувала на митниці велосипеди по 3000 грн при реальній вартості більше 130 000 грн

💬 Думка нашого старшого економіста Юрія Гайдая:

"Якщо система, в даному випадку — корумпована та інституційно слабка митниця, та слабке БЕБ, дозволяють занижувати митну вартість в десятки разів, це створює нерівні умови для бізнесу.

Будуть звісно ті, хто принципово платитиме податки, але вони будуть менш конкурентними у порівнянні з тими, хто возить чи купує сірий/чорний імпорт, сидить на ФОПах, не показуючи обороти, не оформляючи найманих працівників.

Бізнес завжди прагне мінімізувати податкове навантаження в рамках дозволеного. Це нормально, так працює ринок. Ненормально, коли рамки дозволеного значно і стало виходять за межі закону.

А 90% покупців, нажаль, байдуже, як оформлюються велосипеди. А навіть якщо не байдуже - різниця у 20-30 тис грн на хорошому велі буде вирішальною для багатьох.

Тому так, потрібні зміни на митниці, потрібне перезавантаження БЕБ (закон уже підписаний, скоро почнеться), але потрібні також зміни податкової рамки, тут одним адмініструванням не обійдешся.

А на скріншоті з ТГ Гетманцева ми просто бачимо, що підняли дані митниці і відреагували на боці ДПС, а також передали матеріали до БЕБ, яке вже має відкрити провадження. Це точкове реагування, воно теж потрібне. Але не призведе до системних змін, звісно".

📌 Бонус-контент у коментарях до допису — скріншот з розсилки веломагазину про нову, "безпечнішу та конфіденційнішу" процедуру гуртових продажів за готівку (в т.ч. за валюту).

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися