Forwarded from Укренерго
ЩО ТАКЕ ЧЕРГА?
Споживачі кожної області, які не належать до переліку об’єктів критичної інфраструктури, поділені на 6 черг. Черга – це група побутових споживачів та бізнесу, які споживають певну кількість мегават. Споживання в областях відрізняється за обсягами, оскільки залежить від рівня споживання критичної інфраструктури, та кількості промислових підприємств, які імпортують понад 80% обсягу свого споживання (їх відключати не можна, відповідно до постанови Кабінету Міністрів).
ЯК СПОЖИВАННЯ ОБМЕЖУЄТЬСЯ ЗА ЧЕРГАМИ?
Скільки черг засовувати у всіх регіонах одночасно – визначає Диспетчерський центр «Укренерго» для компенсації дефіциту енергії в системі. Дефіцит – це нестача електроенергії в системі, коли рівень споживання значно перевищує обсяг виробленої українськими станціями електроенергії та імпортованої з ЄС. Для того, щоб не відбулося масштабної аварійної ситуації, Диспетчерський центр “Укренерго” має урівняти (збалансувати) рівень споживання до рівня наявної енергії в системі. Знаючи обсяг дефіциту, “Укренерго” визначає кількість черг споживачів, які мають бути відключені обленерго в кожному регіоні одночасно.
Тривалість черги, яку чергу (групу споживачів) відключати саме зараз, коли переключити на іншу чергу – визначають обленерго у кожному регіоні.
СКІЛЬКИ ГОДИН НЕ БУДЕ СВІТЛА?
Умовно, коли обленерго застосовують одну чергу графіків відключень – це 4 години обмежень на добу, дві черги – 8 годин обмежень, три черги – 12 годин обмежень, чотири черги – більше 12 годин обмежень.
УВАГА! Як протягом доби розподілити це навантаження, якою буде тривалість черги – це відповідальність обленерго. Саме обленерго формують відповідні графіки для кожного регіону. “Укренерго” визначає лише кількість черг, яку одночасно мають відключити всі обленерго в країні.
Інформацію про те, який у вас графік погодинних відключень, дивіться на офіційних сайтах обленерго у вашій області та м. Києві, на їхніх сторінках у соцмережах.
ЯК МОЖЕ НЕ БУТИ СВІТЛА 12 ГОДИН, ЯКЩО ВИ КАЖЕТЕ, ЩО ТРИ ЧЕРГИ ДІЮТЬ 3 16:00 ДО 18:00 (НАПРИКЛАД)?
Коли три черги графіків відключень діють протягом всієї доби, то це означає, що в цю добу у вас сумарно буде 12 годин без світла.
Якщо, наприклад, три черги відключень діють декілька годин, то для енергетиків це означає, що більша кількість споживачів обмежена в цей період. Але ще раз підкреслюємо: тривалість черги та її переключення – визначають обленерго у кожній області.
ЩО ТАКЕ “УКРЕНЕРГО” ТА ОБЛЕНЕРГО І ЗА ЩО ВОНИ ВІДПОВІДАЮТЬ?
НЕК «Укренерго» - державний оператор енергосистеми України (оператор системи передачі).
“Укренерго”:
🔹 транспортує (передає) електроенергію магістральними високовольтними мережами класом напруги від 750000 вольт до 220 000 вольт від електростанцій до мереж обленерго;
🔹 стежить за балансом між виробленою всіма українськими електростанціями енергією та рівнем споживання в країні.
Обленерго:
у кожному регіоні є оператор, який розподіляє електроенергію з мережі “Укренерго” до споживачів мережами класом напруги від 110 000 вольт до 220 вольт.
“Укренерго” НЕ постачає електроенергію безпосередньо споживачам, НЕ визначає, з яких адрес споживачів складаються черги, НЕ формує графіки відключень у будь-якому регіоні. Це – функції обленерго.
ЧОМУ ОБМЕЖУЮТЬ СПОЖИВАННЯ?
Головна причина застосування графіків погодинних відключень – наслідки восьми ракетних і дронових ударів по українських електростанціях, які росіяни здійснили з початку цього року. Втрати української енергосистеми перевищують 9 ГВт потужності. Ця потужність еквівалентна споживанню у пікові години влітку Нідерландів або Фінляндії.
На дефіцит потужності в системі також впливає зростання споживання через літню спеку. Наприклад, у вівторок 9 липня споживання зросло на понад 5%, порівняно із понеділком, 8 липня.
Тож коли за графіком повертається світло, будь ласка, не вмикайте потужні електроприлади одночасно. За можливості, обмежте використання кондиціонерів.
Споживачі кожної області, які не належать до переліку об’єктів критичної інфраструктури, поділені на 6 черг. Черга – це група побутових споживачів та бізнесу, які споживають певну кількість мегават. Споживання в областях відрізняється за обсягами, оскільки залежить від рівня споживання критичної інфраструктури, та кількості промислових підприємств, які імпортують понад 80% обсягу свого споживання (їх відключати не можна, відповідно до постанови Кабінету Міністрів).
ЯК СПОЖИВАННЯ ОБМЕЖУЄТЬСЯ ЗА ЧЕРГАМИ?
Скільки черг засовувати у всіх регіонах одночасно – визначає Диспетчерський центр «Укренерго» для компенсації дефіциту енергії в системі. Дефіцит – це нестача електроенергії в системі, коли рівень споживання значно перевищує обсяг виробленої українськими станціями електроенергії та імпортованої з ЄС. Для того, щоб не відбулося масштабної аварійної ситуації, Диспетчерський центр “Укренерго” має урівняти (збалансувати) рівень споживання до рівня наявної енергії в системі. Знаючи обсяг дефіциту, “Укренерго” визначає кількість черг споживачів, які мають бути відключені обленерго в кожному регіоні одночасно.
Тривалість черги, яку чергу (групу споживачів) відключати саме зараз, коли переключити на іншу чергу – визначають обленерго у кожному регіоні.
СКІЛЬКИ ГОДИН НЕ БУДЕ СВІТЛА?
Умовно, коли обленерго застосовують одну чергу графіків відключень – це 4 години обмежень на добу, дві черги – 8 годин обмежень, три черги – 12 годин обмежень, чотири черги – більше 12 годин обмежень.
УВАГА! Як протягом доби розподілити це навантаження, якою буде тривалість черги – це відповідальність обленерго. Саме обленерго формують відповідні графіки для кожного регіону. “Укренерго” визначає лише кількість черг, яку одночасно мають відключити всі обленерго в країні.
Інформацію про те, який у вас графік погодинних відключень, дивіться на офіційних сайтах обленерго у вашій області та м. Києві, на їхніх сторінках у соцмережах.
ЯК МОЖЕ НЕ БУТИ СВІТЛА 12 ГОДИН, ЯКЩО ВИ КАЖЕТЕ, ЩО ТРИ ЧЕРГИ ДІЮТЬ 3 16:00 ДО 18:00 (НАПРИКЛАД)?
Коли три черги графіків відключень діють протягом всієї доби, то це означає, що в цю добу у вас сумарно буде 12 годин без світла.
Якщо, наприклад, три черги відключень діють декілька годин, то для енергетиків це означає, що більша кількість споживачів обмежена в цей період. Але ще раз підкреслюємо: тривалість черги та її переключення – визначають обленерго у кожній області.
ЩО ТАКЕ “УКРЕНЕРГО” ТА ОБЛЕНЕРГО І ЗА ЩО ВОНИ ВІДПОВІДАЮТЬ?
НЕК «Укренерго» - державний оператор енергосистеми України (оператор системи передачі).
“Укренерго”:
🔹 транспортує (передає) електроенергію магістральними високовольтними мережами класом напруги від 750000 вольт до 220 000 вольт від електростанцій до мереж обленерго;
🔹 стежить за балансом між виробленою всіма українськими електростанціями енергією та рівнем споживання в країні.
Обленерго:
у кожному регіоні є оператор, який розподіляє електроенергію з мережі “Укренерго” до споживачів мережами класом напруги від 110 000 вольт до 220 вольт.
“Укренерго” НЕ постачає електроенергію безпосередньо споживачам, НЕ визначає, з яких адрес споживачів складаються черги, НЕ формує графіки відключень у будь-якому регіоні. Це – функції обленерго.
ЧОМУ ОБМЕЖУЮТЬ СПОЖИВАННЯ?
Головна причина застосування графіків погодинних відключень – наслідки восьми ракетних і дронових ударів по українських електростанціях, які росіяни здійснили з початку цього року. Втрати української енергосистеми перевищують 9 ГВт потужності. Ця потужність еквівалентна споживанню у пікові години влітку Нідерландів або Фінляндії.
На дефіцит потужності в системі також впливає зростання споживання через літню спеку. Наприклад, у вівторок 9 липня споживання зросло на понад 5%, порівняно із понеділком, 8 липня.
Тож коли за графіком повертається світло, будь ласка, не вмикайте потужні електроприлади одночасно. За можливості, обмежте використання кондиціонерів.
👍25🤔5❤3👏2
Це все ще нижче за офіційні прогнози 一 у квітні НБУ прогнозував прискорення індексу споживчих цін до 5,4% у річному вимірі.
ІСЦ у червні збільшився на 2,2% до попереднього місяця.
За інформацією Держстату, найбільше – на 63,6% – у червні зросли ціни на електроенергію.
Суттєво за місяць зросли ціни на яйця (+15,5%). Утім, навіть після цього вони залишаються ще на 22% дешевшими, ніж торік.
Разом з тим, зростання цін на пальне прискорилося у річному вимірі з 22,5% у травні до 25,5% у червні.
🚞 Також за місяць суттєво зросли ціни на залізничні перевезення пасажирів (+10%).
📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍17👏7😢2❤1
За червень Україна імпортувала електрики, як за попередні пʼять місяців, і уперлась у стелю.
Переказуємо головне зі статті Forbes.
▪ На початку липня імпорт електрики в окремі години сягав дозволеного максимуму оператором європейської енергосистеми 一 ENTSO-E 一 1,7 ГВт. Україна сподівається, що дозволену потужність імпорту збільшать на 30% – до 2,2 ГВт⋅год.
▪ Польща запропонувала наростити виробництво на польських ТЕС, щоб постачати з них електрику в Україну. Ідея виникла з огляду на профіцит вугілля в країні та бажання використати його в обхід зобов’язань про «зелений перехід». Перевага в тому, що постачання польської електроенергії в Україну може бути оплачене коштом ЄС. Проте це не розв’язує головну проблему – технологічну неспроможність європейських країн швидко збільшити перетин.
▪ Сусідні країни ЄС мають інвестувати у власні потужності – ЛЕП і трансформатори, щоб ENTSO-E дозволило збільшити постачання електрики в Україну. Поточні розрахунки показують, що при збільшенні перетину в деяких країнах ЄС можуть виникнути проблеми зі стабільністю енергопостачання.
▪ ENTSO-E робить оцінку на основі аварійного режиму роботи, а не звичайного, що не грає на користь України. «Це якби пропускну спроможність чотириполосного шосе оцінювали як двополосного та ще й з постійними аваріями», – наводить аналогію топменеджер великого енерготрейдера.
▪ Україна зробила все від неї залежить, щоб збільшити перетин з Європою – додала необхідне обладнання, підлаштувала технічні характеристики під європейські, каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
▪ Крім планів збільшення перетину до 2,2 ГВт⋅год, на перспективу розглядається розширення ліміту і до 5 ГВт, каже Харченко. Але для цього Україні потрібні щонайменше 3 нові високовольтні лінії електропередач: будівництво кожної – це 4-5 років і $300–600 млн.
📊 Нагадаємо, що у нашому Трекері економіки ми відслідковуємо стан енергосистеми та щомісяця оновлюємо графіки імпорту та експорту електроенергії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤19👍17⚡5
🔦 Раптом у вас не було світла, і ви пропустили нашу подію «Що заважає бізнесу залучати кошти?», залишаємо посилання на запис в YouTube.
⚡️ Спікери:
▪ Андрій Гапон, директор Фонду розвитку підприємництва;
▪ Вікторія Куликова, керівниця департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації;
▪ Катерина Рожкова, перша заступниця голови Національного банку України.
▪ Андрій Страшний, начальник управління фінансової політики Міністерства економіки України;
▪ Артем Шевальов, член ради директорів Європейського банку реконструкції та розвитку;
▪ Борис Шестопалов, співзасновник HD-GROUP.
📌 Презентація огляду економіки від експертів ЦЕС у червні 一 тут.
🏦 Спецтемою цього місяця стала доступність фінансових ресурсів для бізнесу. Повне дослідження по темі 一 тут.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
▪ Андрій Гапон, директор Фонду розвитку підприємництва;
▪ Вікторія Куликова, керівниця департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації;
▪ Катерина Рожкова, перша заступниця голови Національного банку України.
▪ Андрій Страшний, начальник управління фінансової політики Міністерства економіки України;
▪ Артем Шевальов, член ради директорів Європейського банку реконструкції та розвитку;
▪ Борис Шестопалов, співзасновник HD-GROUP.
📌 Презентація огляду економіки від експертів ЦЕС у червні 一 тут.
🏦 Спецтемою цього місяця стала доступність фінансових ресурсів для бізнесу. Повне дослідження по темі 一 тут.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤8👏4👍2🔥2
Зовнішня допомога у червні покрила тільки третину потреби
💸 Минулого місяця Україна отримала кредити обсягом $2 млрд від ЄС та $3 млн від Світового банку. Є покращення з фіндопомогою порівняно до травня, однак ситуація далека від ідеальної.
Іноземна допомога у червні покрила близько 37% потреб у фінансуванні держбюджету (у травні лише 0,4% потреб).
Навіть з урахуванням траншу на $2,2 млрд від МВФ у липні, зовнішнє фінансування за перше півріччя у 2024 році на $23,7 млрд менше за аналогічний період 2023-го, зокрема через відсутність надходжень від США.
📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
💸 Минулого місяця Україна отримала кредити обсягом $2 млрд від ЄС та $3 млн від Світового банку. Є покращення з фіндопомогою порівняно до травня, однак ситуація далека від ідеальної.
Іноземна допомога у червні покрила близько 37% потреб у фінансуванні держбюджету (у травні лише 0,4% потреб).
Навіть з урахуванням траншу на $2,2 млрд від МВФ у липні, зовнішнє фінансування за перше півріччя у 2024 році на $23,7 млрд менше за аналогічний період 2023-го, зокрема через відсутність надходжень від США.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤯18👍6❤3
«90% українських банків навіть не розглядають фінансування наших підприємств у Запоріжжі»
👉 Ділимося тезами Бориса Шестопалова, співзасновника платформи HD-GROUP, яка надає послуги бізнесу в агросекторі, з нашої дискусії про доступність фінансових ресурсів для українського бізнесу.
▪Коли під час війни ми втратили 5 підприємств і з великого стали середнім бізнесом 一 велика к-сть інструментів фінансування нам стала недоступна, зокрема державні гранти.
▪Ми більше розраховуємо на фінансування від міжнародних організацій, ніж від українського банківського сектору. Грошей за програмою «5-7-9» для 10 аграрних виробництв від Чернівців до Кривого Рогу нам не вистачило. Залишок зараз використаємо на одну когенераційну установку, хоча нам потрібно шість.
▪Також у нас є проблеми із заставами 一 ми продовжуємо обслуговувати 5 зруйнованих підприємств з кредитним навантаженням.
▪Більшість банківських програм в Україні націлені на малий бізнес, а середній з річним оборотом 1-3 млрд грн, до якого ми належимо, опинився в ніші, коли ми вже не малі, але ще недостатньо великі, щоб отримувати підтримку.
▪50% нашої компанії зосереджено в Запоріжжі, місті, яке, згідно з законом, не є прифронтовою зоною, тому ми платимо усі податки без звільнень. Втім я запевняю, що 90% українських банків навіть не розглядають фінансування наших підприємств на цій території. Щоб залучати кошти в Запоріжжя, ми закладаємо активи в Чернівцях або Львові.
📲 Послухати подію 一 за посиланням. На події експерти ЦЕС також презентували огляд економіки у червні, презентація доступна англійською (згодом додамо переклад) на сайті.
🏦 Також днями ми випустили дослідження про доступ бізнесу до фінансування, зокрема порахували, що річний обсяг відповідних програм фінансування становить 341 млрд грн.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
👉 Ділимося тезами Бориса Шестопалова, співзасновника платформи HD-GROUP, яка надає послуги бізнесу в агросекторі, з нашої дискусії про доступність фінансових ресурсів для українського бізнесу.
▪Коли під час війни ми втратили 5 підприємств і з великого стали середнім бізнесом 一 велика к-сть інструментів фінансування нам стала недоступна, зокрема державні гранти.
▪Ми більше розраховуємо на фінансування від міжнародних організацій, ніж від українського банківського сектору. Грошей за програмою «5-7-9» для 10 аграрних виробництв від Чернівців до Кривого Рогу нам не вистачило. Залишок зараз використаємо на одну когенераційну установку, хоча нам потрібно шість.
▪Також у нас є проблеми із заставами 一 ми продовжуємо обслуговувати 5 зруйнованих підприємств з кредитним навантаженням.
▪Більшість банківських програм в Україні націлені на малий бізнес, а середній з річним оборотом 1-3 млрд грн, до якого ми належимо, опинився в ніші, коли ми вже не малі, але ще недостатньо великі, щоб отримувати підтримку.
▪50% нашої компанії зосереджено в Запоріжжі, місті, яке, згідно з законом, не є прифронтовою зоною, тому ми платимо усі податки без звільнень. Втім я запевняю, що 90% українських банків навіть не розглядають фінансування наших підприємств на цій території. Щоб залучати кошти в Запоріжжя, ми закладаємо активи в Чернівцях або Львові.
🏦 Також днями ми випустили дослідження про доступ бізнесу до фінансування, зокрема порахували, що річний обсяг відповідних програм фінансування становить 341 млрд грн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢26👍16❤1🔥1👏1
З допису нашого старшого економіста Юрія Гайдая:
«Парламент Польщі проголосував за підвищення оборонних видатків у 2025 році до 5% ВВП.
Це означає, що в абсолютному вимірі Польща обійде Італію, і стане третьою країною в ЄС за оборонними видатками після Німеччини та Франції, і, з відривом, першою в ЄС та НАТО за видатками відносно ВВП.
💶 Оборонні видатки наблизяться до вражаючих €40 млрд 一 це вже буде співставно з видатками українського бюджету на оборону в 2023 році, в умовах повномасштабної війни.
Це серйозне навантаження на економіку, особливо з огляду на те, що значні суми з року в рік ідуть на імпорт зброї 一 перш за все танків, самохідних гаубиць, РСЗВ, винищувачів, гвинтокрилів та купи іншої номенклатури із США, Південної Кореї та інших країн.
Але, вочевидь, поляки хочуть мати певність, що зможуть захиститися у разі збільшення масштабів війни, і готові платити за це меншим економічним зростанням».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍41🤔4❤3🤯2
Чому варто підписатись:
▪️ Запаковуємо наші дослідження і думки у новий формат;
▪️ Публікуємо унікальний контент з нашого офісу;
▪️ Пропонуємо альтернативу на випадок закриття телеграму.
❤️ Підписуйтесь та діліться з друзями.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤25👏8⚡4👍4👎2🔥1😁1
За I півріччя 2024-го року до державного бюджету надійшло 739,4 млрд грн, що на 50% більше за аналогічний період минулого року.
🏦 Найбільшим фактором зростання став податок на прибуток банків (+79,7 млрд грн, або +117% рік-до-року).
Серед інших факторів зростання доходів:
▪ скасування тимчасових податкових пільг у 2023 році;
▪ підвищення ставок акцизного податку;
▪ перерахування “військового” ПДФО до держбюджету;
▪ краще адміністрування;
▪ інфляція та девальвація.
Доходи від внутрішнього ПДВ +49%, від ПДВ з імпорту +39%.
У той час як валові надходження від внутрішнього ПДВ зросли на 26%, відшкодування ПДВ знизилось на 2,5%, що свідчить про більш жорстке адміністрування ПДВ.
Надходження від акцизів +81%.
Рентна плата за користування надрами була єдиним джерелом доходів, яке зменшилось у 2024 році — на 21% порівняно з І півріччям 2023 року.
Додамо, що податкові надходження у червні склали 104,6 млрд грн (144,9 млрд грн минулого місяця).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍22❤2👏2😁1
🏦 Банки можуть кредитувати бізнес вдвічі більше, проте підприємці не поспішають
Про це на нашій події минулого тижня говорила Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ.
За її словами, кредитування не є самоціллю, а інструментом для зростання економіки. Вона говорить про те, що завданням держполітики на сьогодні є 一 стимулювання споживчого попиту та експорту.
👉 Водночас Борис Шестопалов, співзасновник платформи HD-GROUP, яка надає послуги бізнесу в агросекторі говорив про те, що його підприємства орієнтуються на міжнародне, а не банківське фінансування з кількох причин. Детальніше про це тут.
📲 Переглянути запис події можна за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Про це на нашій події минулого тижня говорила Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ.
«Підприємству потрібні гроші в кредит, коли воно розширюється або модернізується. Якщо ми подивимося на банківські баланси, підприємства "сидять" на власних грошах.
Звичайно, валютні обмеження також сприяють цьому, оскільки підприємства не можуть заплатити дивіденди, вивести кошти за кордон, повністю розрахуватися за зовнішніми зобов'язаннями. Це все пригнічує попит на кредитування», 一 пояснила Рожкова.
За її словами, кредитування не є самоціллю, а інструментом для зростання економіки. Вона говорить про те, що завданням держполітики на сьогодні є 一 стимулювання споживчого попиту та експорту.
«Наше завдання не в тому, щоб просто роздавати кредити навіть тим підприємствам, які їх не потребують. Не повинно бути так, що вони беруть кредит у одного банку за низькою ставкою, а в іншому вкладають ці гроші на депозит за високою ставкою, і ми бачимо зростання портфеля з обох сторін, звітуючи про рекордні обсяги роботи банківської системи.
Наше завдання в тому, щоб ці кошти спрямувати на розвиток економіки. Ці потреби ми визначили у Стратегії з розвитку кредитування», 一 додає пані Катерина.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍13❤2👏2😁2
Що відбувається з курсом гривні?
💵 Сьогодні Нацбанк встановив офіційний курс гривні на рівні 41,2575 грн/$ — це новий мінімум для національної валюти.
Наш старший економіст Юрій Гайдай у своєму дописі пояснив, що з курсом.
«У нас режим керованої гнучкості валютного курсу. Тобто курс буде такий, як хоче Нацбанк.
Нацбанк визначає курс не встановлюючи циферки на табло, а проводячи інтервенції на валютному ринку. Тобто продає стільки валюти, скільки вважає потрібним, щоб задовольнити "зайвий" попит на неї з боку населення та бізнесу.
А чому тоді НБУ дає гривні знецінюватися? Бо у нас дурних масштабів торговий дефіцит (див. графік 一 Трекер економіки під час війни). Під $3 млрд на місяць. Стільки до вторгнення набиралося за рік.
🧮 Торговий дефіцит частково лікується здешевленням національної валюти 一 тоді наш експорт стає конкурентнішим, а імпорт 一 дорожчим.
Але тільки частково лікується, бо є великий "структурний" дефіцит, викликаний війною 一 руйнуванням промисловості, імпортом зброї та електроенергії замість експорту, і т.п.
Саме цим НБУ обґрунтовує, чому зовсім відпускати курс не варто 一 бо ринок структурний дефіцит не виправить, а боляче буде всім.
Тому НБУ плавно спускає гривню до того рівня, який вважає оптимальним зараз. Що це за рівень? НБУ нікому не каже.
Але ми розуміємо, що НБУ не хотів би виштовхувати населення з гривневих депозитів та ОВДП. Тобто річна девальвація не мала б перевищити дохідність цих інструментів.
📈 Прогнозувати курс 一 невдячна справа, але ми в ЦЕС щороку запитуємо у спеціально навчених розумних людей, який ще називають макроекономістами. Так от вони в середньому очікують, що на кінець року долар вартуватиме 42 гривні. А на кінець 2025 一 45 гривень.
(Вони, звісно, можуть помилятися 一 ще півроку тому вони очікували, що в кінці року буде 40,5. Але тоді ще не було масованих обстрілів енергосистеми).
Чи зможе НБУ "втримати" той курс, який вважає потрібним? Так, поки у нього достатньо резервів (див. графік 一 Трекер економіки під час війни). Тобто поки дурних масштабів дефіцит у зовнішній торгівлі компенсується притоком допомоги від наших партнерів.
Зараз резервів вистачає на 5 місяців імпорту, це гарний запас.
Із притоком допомоги на найближчі 12 місяців серйозних проблем бути не повинно».
#ЦЕС_пояснює
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
💵 Сьогодні Нацбанк встановив офіційний курс гривні на рівні 41,2575 грн/$ — це новий мінімум для національної валюти.
Наш старший економіст Юрій Гайдай у своєму дописі пояснив, що з курсом.
«У нас режим керованої гнучкості валютного курсу. Тобто курс буде такий, як хоче Нацбанк.
Нацбанк визначає курс не встановлюючи циферки на табло, а проводячи інтервенції на валютному ринку. Тобто продає стільки валюти, скільки вважає потрібним, щоб задовольнити "зайвий" попит на неї з боку населення та бізнесу.
А чому тоді НБУ дає гривні знецінюватися? Бо у нас дурних масштабів торговий дефіцит (див. графік 一 Трекер економіки під час війни). Під $3 млрд на місяць. Стільки до вторгнення набиралося за рік.
🧮 Торговий дефіцит частково лікується здешевленням національної валюти 一 тоді наш експорт стає конкурентнішим, а імпорт 一 дорожчим.
Але тільки частково лікується, бо є великий "структурний" дефіцит, викликаний війною 一 руйнуванням промисловості, імпортом зброї та електроенергії замість експорту, і т.п.
Саме цим НБУ обґрунтовує, чому зовсім відпускати курс не варто 一 бо ринок структурний дефіцит не виправить, а боляче буде всім.
Тому НБУ плавно спускає гривню до того рівня, який вважає оптимальним зараз. Що це за рівень? НБУ нікому не каже.
Але ми розуміємо, що НБУ не хотів би виштовхувати населення з гривневих депозитів та ОВДП. Тобто річна девальвація не мала б перевищити дохідність цих інструментів.
(Вони, звісно, можуть помилятися 一 ще півроку тому вони очікували, що в кінці року буде 40,5. Але тоді ще не було масованих обстрілів енергосистеми).
Чи зможе НБУ "втримати" той курс, який вважає потрібним? Так, поки у нього достатньо резервів (див. графік 一 Трекер економіки під час війни). Тобто поки дурних масштабів дефіцит у зовнішній торгівлі компенсується притоком допомоги від наших партнерів.
Зараз резервів вистачає на 5 місяців імпорту, це гарний запас.
Із притоком допомоги на найближчі 12 місяців серйозних проблем бути не повинно».
#ЦЕС_пояснює
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍17❤10👏2
Продовжуємо розповідати про найважливіші зміни в українській економіці за останній місяць.
За перше півріччя 2024-го зросло виробництво:
▪️сталі на 37% до 3,87 млн т,
▪️чавуну – на 22% до 3,47 млн т,
▪️прокату – на 32% до 3,14 млн т.
За цей же час Україна експортувала 15,5 млн т руди (у 2,3 раза більше за аналогічний період минулого року) на суму $1,37 млрд (+82%).
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤16👍9😱4😢2
Дайджест БЕБ_червень.pdf
149.9 KB
🕵️♀️ Що нового у роботі Бюро економічної безпеки? Дайджест за червень
▪️Наприкінці червня набрав чинності закон про перезавантаження БЕБ, який, зокрема, був однією з умов отримання кредиту від МВФ;
▪️До змін, у квітні-червні, кількість конкурсів на вакантні посади була в 5,4 рази менша за кількість призначень.
▪️У червні БЕБ відшкодувало 327 млн грн за направленими до суду кримінальними провадженнями. Утримання органу за червень коштувало держбюджету 83,8 млн грн. Додамо, що ефект від діяльності БЕБ вимірюється не лише відшкодованими коштами, а й збільшення вартості вчинення економічних злочинів та вирівнювання правил гри для підприємців.
🔍 Над дайджестом експерти ЦЕС та учасники проєкту працювали у рамках парламентської Тимчасової слідчої комісії, що розслідує протиправні дії, які шкодять економічній безпеці.
Аналітичні матеріали було розроблено у рамках проєкту Good Governance Fund "Економічний хаб: ефективна політика управління публічними фінансами та візія зростання", який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту – Abt Britain та Центр економічної стратегії.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
▪️Наприкінці червня набрав чинності закон про перезавантаження БЕБ, який, зокрема, був однією з умов отримання кредиту від МВФ;
▪️До змін, у квітні-червні, кількість конкурсів на вакантні посади була в 5,4 рази менша за кількість призначень.
«В Бюро дуже поспішали призначити якомога більше своїх. Як завжди, маніпулювали конкурсами, призначали людину, просували її на іншу посаду в той же день, призначали наступного в рейтингу і так далі», 一 написав голова ТСК Ярослав Железняк.
▪️У червні БЕБ відшкодувало 327 млн грн за направленими до суду кримінальними провадженнями. Утримання органу за червень коштувало держбюджету 83,8 млн грн. Додамо, що ефект від діяльності БЕБ вимірюється не лише відшкодованими коштами, а й збільшення вартості вчинення економічних злочинів та вирівнювання правил гри для підприємців.
🔍 Над дайджестом експерти ЦЕС та учасники проєкту працювали у рамках парламентської Тимчасової слідчої комісії, що розслідує протиправні дії, які шкодять економічній безпеці.
Аналітичні матеріали було розроблено у рамках проєкту Good Governance Fund "Економічний хаб: ефективна політика управління публічними фінансами та візія зростання", який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту – Abt Britain та Центр економічної стратегії.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍7❤4🤔1
❗️Сьогодні Рада дозволила Кабміну призупинити виплати за зовнішнім боргом до жовтня за потреби
👉 Нагадаємо, що уряд має домовитися із кредиторами про реструктуризацію боргу до середини серпня.
Якщо домовитись не вийде, мова йтиме про оголошення суто технічного мораторію на перші платежі, які дозволять виграти час для переговорів та оформлення домовленостей. Раніше ми прогнозували такий сценарій.
Хоча сума питання є відносно скромною — $12 млрд з 2024 по 2027 рік — Україна не має вільних коштів, які можна було б витратити, якщо кредитори не погодяться на списання.
📑 Законопроєкт 11396 містить дві норми:
▪ надати право уряду тимчасово призупинити виплати по зовнішньому держборгу у разі потреби.
▪ дозволити реструктуризацію боргу колишнього Укравтодору (мова йде про серію єврооблігацій 2021 року на загальну суму $700 млн + відсотки).
Навіть за умови якщо ні про реструктуризацію, ні про подовження мораторію на платежі домовитися не вийде, потенційний дефолт нічим критичним не загрожує.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Якщо домовитись не вийде, мова йтиме про оголошення суто технічного мораторію на перші платежі, які дозволять виграти час для переговорів та оформлення домовленостей. Раніше ми прогнозували такий сценарій.
Хоча сума питання є відносно скромною — $12 млрд з 2024 по 2027 рік — Україна не має вільних коштів, які можна було б витратити, якщо кредитори не погодяться на списання.
📑 Законопроєкт 11396 містить дві норми:
▪ надати право уряду тимчасово призупинити виплати по зовнішньому держборгу у разі потреби.
▪ дозволити реструктуризацію боргу колишнього Укравтодору (мова йде про серію єврооблігацій 2021 року на загальну суму $700 млн + відсотки).
Навіть за умови якщо ні про реструктуризацію, ні про подовження мораторію на платежі домовитися не вийде, потенційний дефолт нічим критичним не загрожує.
«Зважаючи на те, що зараз ми й так нічого не позичаємо у приватних кредиторів, бо через війну і ризики ставки є зависокими, дефолт на практиці не змінить нічого і не матиме об’єктивного впливу на, наприклад, курс долара.
Проте у випадку дефолту Україні буде важче залучати нові кредитні кошти після закінчення війни», 一 коментує економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👀17👍14❤2😁1🥴1🤓1
🛢️ Як підвищення акцизів на пальне вплинуть на ціни 一 графік
Сьогодні Рада прийняла законопроєкт, який передбачає підвищення акцизів на пальне до мінімального рівня, встановленого в ЄС.
👉 Далі коментар старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.
«Сьогодні багато податкових новин, перше 一 про паливні акцизи.
Ярослав Железняк пише, що "акцизний" законопроєкт ухвалили з правкою №267 (і, наскільки я розумію, з 296). Це означає, що газові лобісти зазнали невдачі і графік підвищення акцизів на LPG прямуватиме до ставки 250 євро за 1000 літрів у 2028 році.
За інших рівних (а ціни на колонках дуже залежать від світових цін та обмінного курсу), динаміка зростання буде отака, як на графіку (друга зелена колонка 一 це пропозиція першого читання, з цільовою ставкою 70 євро, червоним 一 різниця в ухваленій ставці з першим читанням).
Отже, з першого вересня акцизи додадуть приблизно:
▪ 1,3 грн на літрі бензину;
▪ 1,7 грн на літрі дизелю;
▪ 4,3 грн на літрі газу.
До 2028 року 一 6,5, 8,6 та 9 грн відповідно (дуже умовно, бо курс євро та ціни на нафту і газ за 4 роки можуть бути зовсім іншими).
Звісно, буде певний лаг між зміною акцизів та підвищенням цін, але не великий, бо накопичувати багато палива в Україні зараз ніхто не ризикуватиме, якщо і залишилися ємності.
Вітаю, що нардепи проголосували підвищення акцизу на LPG до умовного паритету з бензином і дизелем. Пільги для газу зараз зовсім не на часі, вони не виправдані економічно, та й з т.з. довгострокової екологічної політики сумнівно через прихід ери електричок».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Сьогодні Рада прийняла законопроєкт, який передбачає підвищення акцизів на пальне до мінімального рівня, встановленого в ЄС.
«Сьогодні багато податкових новин, перше 一 про паливні акцизи.
Ярослав Железняк пише, що "акцизний" законопроєкт ухвалили з правкою №267 (і, наскільки я розумію, з 296). Це означає, що газові лобісти зазнали невдачі і графік підвищення акцизів на LPG прямуватиме до ставки 250 євро за 1000 літрів у 2028 році.
За інших рівних (а ціни на колонках дуже залежать від світових цін та обмінного курсу), динаміка зростання буде отака, як на графіку (друга зелена колонка 一 це пропозиція першого читання, з цільовою ставкою 70 євро, червоним 一 різниця в ухваленій ставці з першим читанням).
Отже, з першого вересня акцизи додадуть приблизно:
▪ 1,3 грн на літрі бензину;
▪ 1,7 грн на літрі дизелю;
▪ 4,3 грн на літрі газу.
До 2028 року 一 6,5, 8,6 та 9 грн відповідно (дуже умовно, бо курс євро та ціни на нафту і газ за 4 роки можуть бути зовсім іншими).
Звісно, буде певний лаг між зміною акцизів та підвищенням цін, але не великий, бо накопичувати багато палива в Україні зараз ніхто не ризикуватиме, якщо і залишилися ємності.
Вітаю, що нардепи проголосували підвищення акцизу на LPG до умовного паритету з бензином і дизелем. Пільги для газу зараз зовсім не на часі, вони не виправдані економічно, та й з т.з. довгострокової екологічної політики сумнівно через прихід ери електричок».
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍12👀11❤4🔥1😁1
Підвищення податків було невідворотнім. Але зараз весь тягар покладають на «білий» бізнес та офіційно оформлених працівників.
Позиція ЦЕС у дописі нашого податкового експерта Юрія Гайдая.
«Сьогодні на потреби оборони бракує 500 млрд грн, близько $12 млрд — це щоб профінансувати зовсім базові потреби армії та зберегти хоча б приблизний паритет з РФ.
👉 Реалістичних джерел на сьогодні є три: друк грошей, фінансові репресії та підвищення податків/зменшення видатків.
Емісія є очевидно найгіршим інструментом, кроком останньої надії (і чим далі відтягували рішення по фінансуванню, тим імовірнішою вона ставала). Легкі фінансові репресії для банків можна очікувати. Бо додаткові 220 млрд грн ОВДП треба розмістити.
А решта – податки і видатки. Що ми бачимо?
Основна ставка зроблена на військовий збір (ВЗ). Загалом би виділив три групи.
1) “Дійні корови”. 3/4 всіх додаткових надходжень мають принести два джерела:
- 1% ВЗ від доходів юросіб на загальній системі (по суті це податок з обороту);
- підвищений до 5% ВЗ із доходів громадян.
Ще в цю групу можна додати 5% ВЗ на мобільний зв’язок і авансові внески з податку на прибуток з паливних мереж, у прив’язці до об’ємів резервуарів.
Пробачте за метафору дійних корів, але вона відверто описує цю групу – джерела, з яких уряд очікує легко і прогнозовано зібрати податки.
2) Оподаткування «розкішного споживання»/імпорту. Тут 15% ВЗ від вартості на першу реєстрацію авто в Україні, 30% ВЗ від реалізації ювелірки, 5% ВЗ від вартості проданої фізособами нерухомості, та повернення ПДВ для ввезення товарів до 150 євро.
3) «Справедливість для ФОПів». ВЗ 1% від доходу для третьої групи та 5% від двох МЗП (зараз 800 грн) для інших груп.
Це має принести всього 1 млрд грн на місяць, тому, на наш погляд, основна мета тут – на фоні підвищення ВЗ для найманих працівників та загальної системи ввести хоч якийсь ВЗ для спрощенки, яка його досі не платила.
Цікаво, що уряд не відважився "влупити" для спрощенців вищу ставку ВЗ, яка обговорювалася раніше. Хоча це був творчий спосіб трохи зменшити зловживання спрощенкою.
🥤 Ще залишився без групи акциз на солодкі напої.
Основна мета — зменшити споживання цукру українцями, але поки незрозуміло, як цей акциз планують адмініструвати і чи буде це ефективно.
Але такому дизайні пакету підвищення податків є серйозна проблема. Він ігнорує значну тіньову економіку, економічних «ухилянтів».
Я не вірю в те, що можна зібрати «на вчора» істотні суми через покращення адміністрування і вольове розширення бази існуючих податків.
Хоча деякі кроки законопроєкт передбачає — обов’язок щодо інвентаризації на вимогу податкового органу під загрозою адмінарешту майна, вартісні межі для ввезення товарів у ручній поклажі та багажі, ті ж аванси з ПнП для паливних мереж.
Але в цілому пропоновані кроки покладають практично все навантаження на білий бізнес та найманих працівників.
🧮 Альтернативою є підвищення непрямих податків, тобто підвищення оподаткування всього кінцевого споживання.
І контрабандисти, і обнальщики, і криптоскамери, і гаражні СТО, і власники магазинчиків з контрабандною польською молочкою, італійською ковбасою та побутовою хімією купують товари з ПДВ і акцизами.
Підвищення ставки ПДВ до 23% (як у Польщі) могло б замінити підвищення ВЗ для найманих працівників.
Підвищення ставки ПДВ до 25% (як у Хорватії чи Данії) могло б замінити 1% податок з обороту для юросіб.
На наш погляд, це було б кращою альтернативою у наших обставинах.
📌 І, вкотре повторимо, дуже на часі є функціональний перегляд витрат із скороченням усього, що ще можна скоротити.
Бо анонсоване скорочення видатків на 65 млрд грн є радше технічним - це урахування реструктуризації зовнішнього боргу».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Позиція ЦЕС у дописі нашого податкового експерта Юрія Гайдая.
«Сьогодні на потреби оборони бракує 500 млрд грн, близько $12 млрд — це щоб профінансувати зовсім базові потреби армії та зберегти хоча б приблизний паритет з РФ.
Емісія є очевидно найгіршим інструментом, кроком останньої надії (і чим далі відтягували рішення по фінансуванню, тим імовірнішою вона ставала). Легкі фінансові репресії для банків можна очікувати. Бо додаткові 220 млрд грн ОВДП треба розмістити.
А решта – податки і видатки. Що ми бачимо?
Основна ставка зроблена на військовий збір (ВЗ). Загалом би виділив три групи.
1) “Дійні корови”. 3/4 всіх додаткових надходжень мають принести два джерела:
- 1% ВЗ від доходів юросіб на загальній системі (по суті це податок з обороту);
- підвищений до 5% ВЗ із доходів громадян.
Ще в цю групу можна додати 5% ВЗ на мобільний зв’язок і авансові внески з податку на прибуток з паливних мереж, у прив’язці до об’ємів резервуарів.
Пробачте за метафору дійних корів, але вона відверто описує цю групу – джерела, з яких уряд очікує легко і прогнозовано зібрати податки.
2) Оподаткування «розкішного споживання»/імпорту. Тут 15% ВЗ від вартості на першу реєстрацію авто в Україні, 30% ВЗ від реалізації ювелірки, 5% ВЗ від вартості проданої фізособами нерухомості, та повернення ПДВ для ввезення товарів до 150 євро.
3) «Справедливість для ФОПів». ВЗ 1% від доходу для третьої групи та 5% від двох МЗП (зараз 800 грн) для інших груп.
Це має принести всього 1 млрд грн на місяць, тому, на наш погляд, основна мета тут – на фоні підвищення ВЗ для найманих працівників та загальної системи ввести хоч якийсь ВЗ для спрощенки, яка його досі не платила.
Цікаво, що уряд не відважився "влупити" для спрощенців вищу ставку ВЗ, яка обговорювалася раніше. Хоча це був творчий спосіб трохи зменшити зловживання спрощенкою.
Основна мета — зменшити споживання цукру українцями, але поки незрозуміло, як цей акциз планують адмініструвати і чи буде це ефективно.
Але такому дизайні пакету підвищення податків є серйозна проблема. Він ігнорує значну тіньову економіку, економічних «ухилянтів».
Я не вірю в те, що можна зібрати «на вчора» істотні суми через покращення адміністрування і вольове розширення бази існуючих податків.
Хоча деякі кроки законопроєкт передбачає — обов’язок щодо інвентаризації на вимогу податкового органу під загрозою адмінарешту майна, вартісні межі для ввезення товарів у ручній поклажі та багажі, ті ж аванси з ПнП для паливних мереж.
Але в цілому пропоновані кроки покладають практично все навантаження на білий бізнес та найманих працівників.
🧮 Альтернативою є підвищення непрямих податків, тобто підвищення оподаткування всього кінцевого споживання.
І контрабандисти, і обнальщики, і криптоскамери, і гаражні СТО, і власники магазинчиків з контрабандною польською молочкою, італійською ковбасою та побутовою хімією купують товари з ПДВ і акцизами.
Підвищення ставки ПДВ до 23% (як у Польщі) могло б замінити підвищення ВЗ для найманих працівників.
Підвищення ставки ПДВ до 25% (як у Хорватії чи Данії) могло б замінити 1% податок з обороту для юросіб.
На наш погляд, це було б кращою альтернативою у наших обставинах.
📌 І, вкотре повторимо, дуже на часі є функціональний перегляд витрат із скороченням усього, що ще можна скоротити.
Бо анонсоване скорочення видатків на 65 млрд грн є радше технічним - це урахування реструктуризації зовнішнього боргу».
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍39🤯17❤11🤬3🥱3🤔2🥴2😁1