🤑 Гривня зміцнюється сьомий день поспіль
Національний банк України встановив на 31 липня офіційний курс 41,03 грн/$.
Таким чином, за сім робочих днів гривня подорожчала на 1,1%.
Ключовими факторами зміцнення гривні стали:
▪ реструктуризація зобов’язань по зовнішньому боргу;
▪ продовження валютних інтервенцій НБУ.
Раніше від початку повномасштабного вторгнення був лише один випадок, коли НБУ зміцнював гривню сім разів поспіль — у жовтні 2023 року.
За ті дні курс зміцнився на 0,8%.
❓Що думаєте, буде восьмий?
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Національний банк України встановив на 31 липня офіційний курс 41,03 грн/$.
Таким чином, за сім робочих днів гривня подорожчала на 1,1%.
Ключовими факторами зміцнення гривні стали:
▪ реструктуризація зобов’язань по зовнішньому боргу;
▪ продовження валютних інтервенцій НБУ.
Раніше від початку повномасштабного вторгнення був лише один випадок, коли НБУ зміцнював гривню сім разів поспіль — у жовтні 2023 року.
За ті дні курс зміцнився на 0,8%.
❓Що думаєте, буде восьмий?
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤30👍19🤡8🆒3👌1
❓ А що обрали би ви?
Скрин - допис директора ЦЕС Гліба Вишлінського.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🗿38🤡8😱6👍4❤1🔥1🦄1
Ми рідко публікуємо збори, але це саме той випадок.
🙌 Запрошуємо підтримати наших хороших знайомих з фонду Лелека, яким ми довіряємо. Їхній основний фокус на медичному приладі та засобах першої допомоги.
Далі з допису Юрія Кубрушко, співзасновника та координатора фонду:
«У нас криза жанру по РЕБ для медичної евакуації, за тиждень не змогли зібрати гроші навіть на замовлення однієї нової системи (150 тис грн).
Черга відкритих запитів від медиків наближається до 30 систем.
Буду дуже вдячний за пожертви, лайки, репости, будь-яке розповсюдження інформації про нашу роботу в оффлайн режимі.
Leleka Foundation / БФ Лелека-Україна
PayPal: PayPal@leleka.care
Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/8dYUdnmGdz
ПриватБанк: Найменування отримувача: БФ ЛЕЛЕКА-Україна
Код отримувача: 44945199
IBAN: UA343052990000026000006238147 або за лінком
Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
Призначення: безповоротна благодійна допомога»
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Далі з допису Юрія Кубрушко, співзасновника та координатора фонду:
«У нас криза жанру по РЕБ для медичної евакуації, за тиждень не змогли зібрати гроші навіть на замовлення однієї нової системи (150 тис грн).
Черга відкритих запитів від медиків наближається до 30 систем.
Буду дуже вдячний за пожертви, лайки, репости, будь-яке розповсюдження інформації про нашу роботу в оффлайн режимі.
Leleka Foundation / БФ Лелека-Україна
PayPal: PayPal@leleka.care
Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/8dYUdnmGdz
ПриватБанк: Найменування отримувача: БФ ЛЕЛЕКА-Україна
Код отримувача: 44945199
IBAN: UA343052990000026000006238147 або за лінком
Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
Призначення: безповоротна благодійна допомога»
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍19❤9🔥3👏1
Хочемо покращити візуали для соцмереж, сайту та наших досліджень, але також відкриті і до нових ідей.
Ми співпрацюємо з міжнародними донорськими організаціями, що дозволяє гідно оплачувати роботу.
📩 Якщо вам відгукнулася вакансія, надсилайте резюме та портфоліо сюди: office@ces.org.ua
👥 Будемо вдячні за поширення друзям-дизайнерам, хто в пошуку роботи.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤10✍5⚡4
Економіка «дирчика» – це катастрофа
👉 Випустили цікавий відеоподкаст про енергетику з Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики та Романом Зінченком, співзасновником Greencubator.
Зокрема, поговорили про те:
▪ як відбувається імпорт європейської електроенергії,
▪ як бізнесу запустити газову турбіну «з нуля»;
▪ чому малі генератори 一 це економічна катастрофа.
Оптимальний час на запуск однієї турбіни 20+ МВт – рік.
🎧 Радимо подивитися подкаст представникам бізнесу та усім, хто хоче поглибити свої знання на тему енергетики.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Зокрема, поговорили про те:
▪ як відбувається імпорт європейської електроенергії,
▪ як бізнесу запустити газову турбіну «з нуля»;
▪ чому малі генератори 一 це економічна катастрофа.
«Завжди в кінці платить споживач. Зараз він платить ілюзією, що «дирчик» – це добре. Люди, економіка «дирчика» – це катастрофа, а генератор – це економічна катастрофа.
Крім всього іншого, тут працює ще економіка масштабу. Ніколи генератор під кафе не зрівняється з точки зору ефективності виробництва з промисловою електростанцією хоча б 20 МВт.
Турбіна 20 МВт – це, в принципі, майже off-the-shelf продукт, який ти можеш поїхати і купити»,– каже Роман Зінченко, співзасновник Greencubator.
Оптимальний час на запуск однієї турбіни 20+ МВт – рік.
«Зараз регуляторку майже прибрали, просто технічно по цьому процесу воно у вас займе рік. Причому не з моменту, коли є гроші, а з моменту, коли обладнання стало доступним десь на складі в Європі і допоки воно доїде і запрацює тут. Газотурбінне обладнання я не уявляю швидше, ніж за рік.
А газопоршневе, коли воно опинилося на місці – 2-3 місяці, це рекордні терміни запуску», – додає Олександр Харченко.
🎧 Радимо подивитися подкаст представникам бізнесу та усім, хто хоче поглибити свої знання на тему енергетики.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍30❤7🤯4🥴2
Взяли у нашого старшого економіста Юрія Гайдая
Чому підвищення ПДВ — це найкраще з поганих рішень — писали тут.
👉 Офіційна позиція ЦЕС — тут.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Чому підвищення ПДВ — це найкраще з поганих рішень — писали тут.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁47👍15🤡3✍2👎1
⚡️ Для компаній дешевше і ефективніше будувати власну генерацію, ніж імпортувати з ЄС
Про це ми говорили у подкасті «Що з економікою?» з Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики, та Романом Зінченком, співзасновником ГО Greencubator.
На ринок будівництва власної генерації вже заходять такі приватні компанії, як МХП, Епіцентр, Біосфера. Також є державні «Укрнафта» і «Укрзалізниця», які компетентні в трейдингу та обслуговуванні.
Він нагадує, що українська енергосистема значною мірою збудована на радянських засадах. Вона створювалася під потреби великих промислових комплексів.
💬 «Ці комплекси — катастрофа з точки зору енергоефективності. Іноді люди ностальгійно згадують “Боже, це ж був такий завод”. Люди, через маразм проєктування цей завод випускав в повітря третину отриманої енергії. Зараз структура української економіки інша. Багато нових підприємств збудовані на ефективних технологіях, гігантоманія не актуальна. І в цій ситуації промисловий споживач, бізнес-споживач, домашній споживач, починає грати вагому роль».
🎧 Послухати подкаст на зручних платформах.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Про це ми говорили у подкасті «Що з економікою?» з Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики, та Романом Зінченком, співзасновником ГО Greencubator.
На ринок будівництва власної генерації вже заходять такі приватні компанії, як МХП, Епіцентр, Біосфера. Також є державні «Укрнафта» і «Укрзалізниця», які компетентні в трейдингу та обслуговуванні.
«Структура ринку буде змінюватися. Якщо у 2022-2023 році приватні особи і бізнеси ввезли різнопланової генеруючої потужності десь на 1,5 ГВт, то за цей сезон, коли буде підписаний закон про зняття ПДВ, думаю, ввезуть 2 ГВт+», 一 каже пан Зінченко.
Він нагадує, що українська енергосистема значною мірою збудована на радянських засадах. Вона створювалася під потреби великих промислових комплексів.
🎧 Послухати подкаст на зручних платформах.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍45🔥7❤3👏2✍1🤡1
⚡️ Радимо почати тиждень з цікавої розмови на ютуб-каналі УТ-2. Головна економістка Dragon Capital та учасниця Наглядової ради ЦЕС Олена Білан розповіла про:
- вплив мобілізації на економіку;
- залежність від допомоги США і можливе президентство Трампа;
- підвищення податків і чим українська система оподаткування відрізняється від російської.
А також про курс, бюджет і базовий прогноз на найближчий рік.
Залишаємо посилання на інтерв'ю тут.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
- вплив мобілізації на економіку;
- залежність від допомоги США і можливе президентство Трампа;
- підвищення податків і чим українська система оподаткування відрізняється від російської.
А також про курс, бюджет і базовий прогноз на найближчий рік.
Залишаємо посилання на інтерв'ю тут.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👍29❤7😁1🥴1
🤝 До кінця року Україна може повністю закрити цивільні видатки бюджету завдяки міжнародній допомозі. Проте ситуація з фінансуванням війська залишається складною.
Спільно з колегами з Інституту аналітики та адвокації, ІЕД та DiXi Group продовжуємо стежити за виконанням Україною вимог МВФ та ЄС.
Найважливіше з моніторингу за останній місяць.
🌐 По МВФ:
- У липні, після успішного перегляду програми МВФ, Україна отримала п'ятий транш у розмірі $2,2 млрд. Вперше за історію співпраці з МВФ Україна змогла успішно пройти четвертий перегляд програми.
- Оновлений Меморандум з МВФ містить ще два нові маяки з терміном виконання наприкінці жовтня: реформа митниці та скасування “правок Лозового”
- Якщо п'ятий та шостий перегляди програми також будуть успішними, то ми зможемо отримати ще понад $2 млрд сумарно до кінця року
🇪🇺По ЄС (План України та Ukraine Facility):
- За виконання індикаторів ІІ кварталу Україна зможе отримати транш на суму близько €4,2 млрд найпізніше у вересні. За виконання індикаторів ІІІ кварталу ми отримаємо приблизно таку ж суму.
- У III кварталі 2024 року Україна має вже один виконаний індикатор: вже ухвалено рішення про збільшення штату співробітників САП.
Загальні спостереження:
✅ Україна успішно виконує зобов’язання перед міжнародними партнерами, тож фінансування пріоритетних видатків, які не відносяться до оборони та безпеки, на цей рік має бути закрито. Проте є ризик повністю не покрити фіскальний розрив, який виник через додаткові потреби війська на суму 500 млрд грн
❓Наступного року ситуація з фінансуванням усіх статей видатків поки що виглядає туманно. З $32 млрд цивільних видатків наразі підтверджені транші від МВФ та ЄС на суму близько $15,2 млрд. Чи буде надходити як військова, так і фінансова допомога від США — взагалі невідомо. Рішенням може стати надання Україні доходів від російських активів.
Подивитися повну презентацію можна за посиланням.
Спільно з колегами з Інституту аналітики та адвокації, ІЕД та DiXi Group продовжуємо стежити за виконанням Україною вимог МВФ та ЄС.
Найважливіше з моніторингу за останній місяць.
🌐 По МВФ:
- У липні, після успішного перегляду програми МВФ, Україна отримала п'ятий транш у розмірі $2,2 млрд. Вперше за історію співпраці з МВФ Україна змогла успішно пройти четвертий перегляд програми.
- Оновлений Меморандум з МВФ містить ще два нові маяки з терміном виконання наприкінці жовтня: реформа митниці та скасування “правок Лозового”
- Якщо п'ятий та шостий перегляди програми також будуть успішними, то ми зможемо отримати ще понад $2 млрд сумарно до кінця року
🇪🇺По ЄС (План України та Ukraine Facility):
- За виконання індикаторів ІІ кварталу Україна зможе отримати транш на суму близько €4,2 млрд найпізніше у вересні. За виконання індикаторів ІІІ кварталу ми отримаємо приблизно таку ж суму.
- У III кварталі 2024 року Україна має вже один виконаний індикатор: вже ухвалено рішення про збільшення штату співробітників САП.
Загальні спостереження:
✅ Україна успішно виконує зобов’язання перед міжнародними партнерами, тож фінансування пріоритетних видатків, які не відносяться до оборони та безпеки, на цей рік має бути закрито. Проте є ризик повністю не покрити фіскальний розрив, який виник через додаткові потреби війська на суму 500 млрд грн
❓Наступного року ситуація з фінансуванням усіх статей видатків поки що виглядає туманно. З $32 млрд цивільних видатків наразі підтверджені транші від МВФ та ЄС на суму близько $15,2 млрд. Чи буде надходити як військова, так і фінансова допомога від США — взагалі невідомо. Рішенням може стати надання Україні доходів від російських активів.
Подивитися повну презентацію можна за посиланням.
RRR4U Консорціум
Моніторинг виконання програми МВФ та допомоги ЄС (липень 2024) - RRR4U Консорціум
Консорціум RRR4U продовжує регулярний моніторинг виконання Україною умов програми фінансування МВФ та реалізації Плану України, виконання якого є підставою для отримання бюджетної підтримки від ЄС в межах Ukraine Facility. Моніторинг №7 враховує підсумки…
👍19🤔1
⚡️ “Укренерго” укладатиме 5-річні контракти з бізнесом для розбудови розподіленої генерації.
Переможці відповідних конкурсів матимуть до вересня 2025 року побудувати електростанцію чи установку, здатну підтримувати балансування енергосистеми.
“Ми будемо укладати контракт з іще не побудованими електростанціями на 5 років вперед. Ми будемо зобов'язуватись по визначеній на аукціоні ціні викуповувати у них послугу збалансування”, - коментує голова правління НЕК Володимир Кудрицький.
При цьому тариф, який пропонує ”Укренерго”, буде прив’язаний до курсу євро та вищим, ніж платять оператори європейських енергосистем.
На слайді — приклад з розрахунком станції потужністю 10МВт. Навіть за базового варіанту, коли підприємство покриває тільки свої потреби, економія від власної генерації замість мережевої становитиме приблизно €3,5 млн/рік.
Якщо бізнес ще і продаватиме е/е у години коли не працює ≈ €0,8 млн; а якщо разом з e/e ще й тепло взимку ≈ €2,5 млн
Нагадуємо, що у нашому подкасті “Що з економікою”, присвяченому енергетиці, ми обговорювали, що на ринок будівництва власної генерації вже заходять такі приватні компанії, як МХП, “Епіцентр”, “Біосфера”.
Слухайте на зручних платформах або дивіться на YouTube.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Переможці відповідних конкурсів матимуть до вересня 2025 року побудувати електростанцію чи установку, здатну підтримувати балансування енергосистеми.
“Ми будемо укладати контракт з іще не побудованими електростанціями на 5 років вперед. Ми будемо зобов'язуватись по визначеній на аукціоні ціні викуповувати у них послугу збалансування”, - коментує голова правління НЕК Володимир Кудрицький.
При цьому тариф, який пропонує ”Укренерго”, буде прив’язаний до курсу євро та вищим, ніж платять оператори європейських енергосистем.
На слайді — приклад з розрахунком станції потужністю 10МВт. Навіть за базового варіанту, коли підприємство покриває тільки свої потреби, економія від власної генерації замість мережевої становитиме приблизно €3,5 млн/рік.
Якщо бізнес ще і продаватиме е/е у години коли не працює ≈ €0,8 млн; а якщо разом з e/e ще й тепло взимку ≈ €2,5 млн
Нагадуємо, що у нашому подкасті “Що з економікою”, присвяченому енергетиці, ми обговорювали, що на ринок будівництва власної генерації вже заходять такі приватні компанії, як МХП, “Епіцентр”, “Біосфера”.
Слухайте на зручних платформах або дивіться на YouTube.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👍25⚡13🔥4❤2
📌Опублікували оновлення у нашому Трекері економіки під час війни. На графіку — дані по фінансовій підтримці.
У липні Україна отримала лише $2,2 млрд допомоги у вигляді кредиту від МВФ. Це покрило близько 52% потреб держбюджету на місяць.
У серпні ситуація покращилася. Уряд вже отримав $3,9 млрд гранту від США — це перша в цьому році американська виплата, що одразу займе половину від усієї бюджетної допомоги США у 2024 році ($7,85 млрд).
А також очікує ще на €4,2 млрд євро в рамках програми ЄС Ukraine Facility.
☝️Нагадаємо, що від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони; такі видатки займають приблизно половину бюджету.
Всі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної фінансової допомоги — у 2024 потреба у такому зовнішньому фінансуванні складає $38 млрд (вже отримано $20 млрд).
Більше деталей — на сторінці Трекеру.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
У липні Україна отримала лише $2,2 млрд допомоги у вигляді кредиту від МВФ. Це покрило близько 52% потреб держбюджету на місяць.
У серпні ситуація покращилася. Уряд вже отримав $3,9 млрд гранту від США — це перша в цьому році американська виплата, що одразу займе половину від усієї бюджетної допомоги США у 2024 році ($7,85 млрд).
А також очікує ще на €4,2 млрд євро в рамках програми ЄС Ukraine Facility.
☝️Нагадаємо, що від початку повномасштабного вторгнення всі власні надходження українського держбюджету йдуть на фінансування оборони; такі видатки займають приблизно половину бюджету.
Всі цивільні видатки держбюджету Україна фінансує за рахунок іноземної фінансової допомоги — у 2024 потреба у такому зовнішньому фінансуванні складає $38 млрд (вже отримано $20 млрд).
Більше деталей — на сторінці Трекеру.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👍17
🚬 Наш податковий експерт Юрій Гайдай сьогодні слідкував за засіданням Податкового Комітету Ради щодо детінізації ринку тютюну. Знову відзначимо наскільки важливим є ефективність Бюро економічної безпеки.
Нагадаємо:
- З початком повномасштабного вторгнення частка ринку нелегального тютюну збільшилась до рекордних 20%. У кіосках та телеграм-каналах можна було купити і підробки і продукцію призначену для магазинів duty free;
- Протидіяти нелегальній торгівлі тютюном повинні БЕБ та Нацполіція (на місцях), але це вдається їх лише частково (наприклад, блокування Винниківської тютюнової фабрики);
- Зокрема для детінізації цього ринку у грудні 2022 було створено ТСК з питань економічної безпеки, для якої ми у ЦЕС спільно з колегами з інших організацій готуємо аналітику (за підтримки уряду Великої Британії);
- У серпні 2023-го Рада заборонила виробництво сигарет для duty free;
- У квітні 2024 року загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні знизився до 18% (проти 19,1% на початку 2024 року);
- Попри це від початку 2024 року обсяги підроблених цигарок на ринку зросли з 8,7% до 10,1%;
- Станом на перше півріччя 2024 року, втрати держбюджету оцінюються в 23,4 млрд грн, а обсяг тіньового ринку сигарет становить 6,8 млрд шт;
🧩 Хоча на стороні виробництва БЕБ зараз відпрацьовує (як пише голова Комітету Данило Гетманцев: "на сьогодні всі виробники тютюну, які не співпрацюють із слідством зупинені"), але є ще багато роботи на боці збуту контрафакту.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Нагадаємо:
- З початком повномасштабного вторгнення частка ринку нелегального тютюну збільшилась до рекордних 20%. У кіосках та телеграм-каналах можна було купити і підробки і продукцію призначену для магазинів duty free;
- Протидіяти нелегальній торгівлі тютюном повинні БЕБ та Нацполіція (на місцях), але це вдається їх лише частково (наприклад, блокування Винниківської тютюнової фабрики);
- Зокрема для детінізації цього ринку у грудні 2022 було створено ТСК з питань економічної безпеки, для якої ми у ЦЕС спільно з колегами з інших організацій готуємо аналітику (за підтримки уряду Великої Британії);
- У серпні 2023-го Рада заборонила виробництво сигарет для duty free;
- У квітні 2024 року загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні знизився до 18% (проти 19,1% на початку 2024 року);
- Попри це від початку 2024 року обсяги підроблених цигарок на ринку зросли з 8,7% до 10,1%;
- Станом на перше півріччя 2024 року, втрати держбюджету оцінюються в 23,4 млрд грн, а обсяг тіньового ринку сигарет становить 6,8 млрд шт;
🧩 Хоча на стороні виробництва БЕБ зараз відпрацьовує (як пише голова Комітету Данило Гетманцев: "на сьогодні всі виробники тютюну, які не співпрацюють із слідством зупинені"), але є ще багато роботи на боці збуту контрафакту.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
😁18🤯7👍2
Примусова робота на оборонку, обов'язкові депозити з зарплати та агресивне підвищення податків
🇺🇸 На прикладі США у Другій світовій війні переказуємо лонгрид про економіку на «воєнних рейках» від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.
По суті, реалізували "воєнне кейнсіанство", керуючись ідеями Джона Мейнарда Кейнса. Основою воєнного кейнсіанства є значне збільшення бюджетного дефіциту для стимулювання економіки.
Але це стимулювання стосується конкретно — збільшення виробництва в оборонній промисловості та забезпечення максимальної зайнятості. Держава активно втручається в ринок, щоб її витрати були спрямовані тільки на ті сектори економіки, які допомагають наблизити перемогу.
💬 «За військового кейнсіанства виробництво зростає, викручуючи ринок праці до майже нульового безробіття, при цьому виробництво та імпорт споживчих товарів зменшуються.
Звісно, нульове безробіття та спад пропозиції споживчих товарів веде до інфляції, від якої втрачають прості робітники на найбідніші», — пише Юрій Гайдай.
Що з цим робили у США?
1) Регулювання цін на базові споживчі товари, щоб забезпечити їх доступність (розподілом займається держава), і відпускання цін на все решта, щоб там вже риночок порішав, кому дістанеться.
Причому коло базових соціальних товарів було вузьке. Зовсім базові продукти. Наприклад ціни на м'ясо, яйця, овочі 一 не фіксувалися, і добряче росли, незважаючи на певні обмеження.
2) Фіскальне стимулювання на фоні спаду пропозиції створює "навіс заощаджень" робітників, який загрожує інфляцією, незважаючи на регулювання цін, талони і т.п. У нас цей навіс теж виник, він вилучається квазі-ринковим способом, через ланцюжок депозити -> депозитні сертифікати + ОВДП.
3) Через агресивне регулювання, впродовж війни доходи працівників росли швидше, ніж доходи бізнесу.
💬 «Доходи працівників росли випереджаючими темпами лише в приватному секторі, через дефіцит робочої сили.
А чому був дефіцит? Бо була частково примусова "робоча мобілізація" різними інструментами на підприємства, які виконували державні оборонні замовлення.
І на цих підприємствах зростання зарплат було адміністративно обмежене офіційним рівнем інфляції, який був нижчим за фактичний. Це дозволяло обмежувати зростання видатків держави на оборонні замовлення.
Звільнятися з роботи у критичних галузях було заборонено. Страйки і "качання прав" профспілками були заборонені.
Так само була потужна пропаганда по залученню жінок та інших категорій, які раніше не були складовою робочої сили, для заміщення вакансій, які звільнилися через мобілізацію чоловіків до армії», — додає Гайдай.
4) Надлишки грошей в економіці, які могли бути витрачені непродуктивно, вилучалися на фінансування війни також через надзвичайно агресивне підвищення податків:
- оподаткування доходів фізосіб починалося з 19%, а для великих доходів маржинальна ставка сягала 95% на кінець війни.
- акцизи на тютюн та алкоголь були підвищені, та поширені на товари розкоші та розваги, зокрема з метою зменшення їх споживання.
💬 «За деякими критеріями РФ зараз значно ближча до цих «воєнних рейок», наприклад, безробіття у них близьке до нуля, а у нас — близько 18% за останніми оцінками InfoSapiens, і це непозволима розкіш під час війни.
✍️ Чому у нас ці напрямки не адресуються агресивно? (Тут виношу за дужки економічну доцільність у наших обставинах, кожен крок потребує глибшого аналізу). Такі кроки були б дуже непопулярні. ОП та Уряд до останнього уникали навіть поміркованого підвищення податків.
Уявляєте собі директивне працевлаштування через примусову мобілізацію працівників? А загороджувальні податки на імпорт? А примусові депозити у Приват?) Я — не дуже.
Але все ж потрібно шукати м'які інструменти, які формуватимуть економіку у напрямку, що наближатиме нас до перемоги. І мати сміливість їх запроваджувати», — резюмує старший економіст ЦЕС.
Повний текст тут.
«Що з економікою?» 一 канал Цетру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
🇺🇸 На прикладі США у Другій світовій війні переказуємо лонгрид про економіку на «воєнних рейках» від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.
По суті, реалізували "воєнне кейнсіанство", керуючись ідеями Джона Мейнарда Кейнса. Основою воєнного кейнсіанства є значне збільшення бюджетного дефіциту для стимулювання економіки.
Але це стимулювання стосується конкретно — збільшення виробництва в оборонній промисловості та забезпечення максимальної зайнятості. Держава активно втручається в ринок, щоб її витрати були спрямовані тільки на ті сектори економіки, які допомагають наблизити перемогу.
💬 «За військового кейнсіанства виробництво зростає, викручуючи ринок праці до майже нульового безробіття, при цьому виробництво та імпорт споживчих товарів зменшуються.
Звісно, нульове безробіття та спад пропозиції споживчих товарів веде до інфляції, від якої втрачають прості робітники на найбідніші», — пише Юрій Гайдай.
Що з цим робили у США?
1) Регулювання цін на базові споживчі товари, щоб забезпечити їх доступність (розподілом займається держава), і відпускання цін на все решта, щоб там вже риночок порішав, кому дістанеться.
Причому коло базових соціальних товарів було вузьке. Зовсім базові продукти. Наприклад ціни на м'ясо, яйця, овочі 一 не фіксувалися, і добряче росли, незважаючи на певні обмеження.
2) Фіскальне стимулювання на фоні спаду пропозиції створює "навіс заощаджень" робітників, який загрожує інфляцією, незважаючи на регулювання цін, талони і т.п. У нас цей навіс теж виник, він вилучається квазі-ринковим способом, через ланцюжок депозити -> депозитні сертифікати + ОВДП.
3) Через агресивне регулювання, впродовж війни доходи працівників росли швидше, ніж доходи бізнесу.
💬 «Доходи працівників росли випереджаючими темпами лише в приватному секторі, через дефіцит робочої сили.
А чому був дефіцит? Бо була частково примусова "робоча мобілізація" різними інструментами на підприємства, які виконували державні оборонні замовлення.
І на цих підприємствах зростання зарплат було адміністративно обмежене офіційним рівнем інфляції, який був нижчим за фактичний. Це дозволяло обмежувати зростання видатків держави на оборонні замовлення.
Звільнятися з роботи у критичних галузях було заборонено. Страйки і "качання прав" профспілками були заборонені.
Так само була потужна пропаганда по залученню жінок та інших категорій, які раніше не були складовою робочої сили, для заміщення вакансій, які звільнилися через мобілізацію чоловіків до армії», — додає Гайдай.
4) Надлишки грошей в економіці, які могли бути витрачені непродуктивно, вилучалися на фінансування війни також через надзвичайно агресивне підвищення податків:
- оподаткування доходів фізосіб починалося з 19%, а для великих доходів маржинальна ставка сягала 95% на кінець війни.
- акцизи на тютюн та алкоголь були підвищені, та поширені на товари розкоші та розваги, зокрема з метою зменшення їх споживання.
💬 «За деякими критеріями РФ зараз значно ближча до цих «воєнних рейок», наприклад, безробіття у них близьке до нуля, а у нас — близько 18% за останніми оцінками InfoSapiens, і це непозволима розкіш під час війни.
✍️ Чому у нас ці напрямки не адресуються агресивно? (Тут виношу за дужки економічну доцільність у наших обставинах, кожен крок потребує глибшого аналізу). Такі кроки були б дуже непопулярні. ОП та Уряд до останнього уникали навіть поміркованого підвищення податків.
Уявляєте собі директивне працевлаштування через примусову мобілізацію працівників? А загороджувальні податки на імпорт? А примусові депозити у Приват?) Я — не дуже.
Але все ж потрібно шукати м'які інструменти, які формуватимуть економіку у напрямку, що наближатиме нас до перемоги. І мати сміливість їх запроваджувати», — резюмує старший економіст ЦЕС.
Повний текст тут.
«Що з економікою?» 一 канал Цетру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👍26🔥6😁5👏2❤1👎1
Вони подешевшали на 60% порівняно з серпнем 2023 року, повідомляє EastFruit.
❓️Як це вплинуло на інфляцію?
За даними Держстату, вага кавунів у кошику розрахунку індексу трохи більше 0,2%.
Минулого року в Україні було вирощено 216 тис. т кавунів. Цьогоріч врожай почали збирати наприкінці червня. Гуртова ціна вже впала до 3-8 грн/кг, у найбільших роздрібних мережах кавуни коштують від 12,90 грн/кг.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤40😁22👍10❤🔥3🕊3👏1🤯1
Будь ласка, досить кидати гіфки кавунів в коментарях 🍉
😁93❤2🕊2😨2👍1🙏1👀1🫡1
Цієї теми ми торкнулись у нашому подкасті з Олексієм Геращенком, економістом та викладачем Києво-Могилянської бізнес-школи.
«Зараз виглядає так, що менше ніж $50 млрд на рік не можна витрачати на оборону – це наша нижня межа, і ми маємо стільки коштів зібрати.
Якщо вони [росіяни] починають витрачати більше, нам треба витримувати хоча би співвідношення 1:3», 一 вважає Геращенко.
На думку Олексія підвищення податків у довготривалій війні не уникнути, але це має бути планово і системно.
«Я би розвернув дискусію в сторону, чи є альтернатива отримати цифру 125 млрд грн у вигляді додаткових податків іншим чином. Я вважаю, що її отримати іншим чином потенційно можливо, виконуючи в тому числі зобов'язання перед партнерами, не чіпаючи основні податки. Те, що стосується акцизів, солодкої води — так, звідти можна брати додаткові кошти.
Що стосується ПДВ, ПДФО, ЄСВ, податку на прибуток — я вважаю, що це треба робити системно, комплексно, на базі цифр 2025 року. Складати реалістичний бюджет і формувати ці ставки там», 一 резюмує пан Геращенко.
❓Що думаєте про позицію Олексія?
Якщо вірити даним російських розслідувачів з липня 2023 по червень 2024 виплати російським військовим та компенсації їхнім родинам становили від 2,75 до 3 трлн рублів (близько 1,4 трлн грн). Тоді як весь запланований український бюджет на оборону у 2024 році становить близько 1,7 трлн грн.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍24🤡4👏3🤯2
У липні індекс очікувань ділової активності НБУ трохи покращився до 44,4 порівняно з 43,6 у червні.
Серед бізнесу переважають негативні очікування, але в усіх секторах настрої покращилися. Головним чинником стала стабілізація ситуації з енергопостачанням.
🏗️ Найбільш позитивними виявилися будівельники: крім сезонного пожвавлення, вони вдячні бюджетному фінансуванню на будівництво і відновлення житла та інфраструктури.
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤15👍11🤷♂2👏1
Дефіцит, який закривається комерційним імпортом, є навіть у таку м'яку погоду, як зараз.
▪️Щоб частково компенсувати втрати генерації, ми змушені імпортувати електроенергію — до 1,7 ГВт потужності в окремі години.
▪️Водночас Україна і близько не використовує максимальні добові можливості: ліміт у 1,7 ГВт означає, що впродовж доби максимально можна імпортувати до 40,8 ГВт·год, у липні ж Україна імпортувала в середньому 26,4 ГВт·год на добу.
«Імпортуємо 13-15 ГВт·год на добу в останні дні, проти пікових 35+ГВт·год в червні та на початку липня.
Побачимо, чи будуть відключення у чергову хвилю потепління. Спека випаде на вихідні, може й обійдеться. Але плани забезпечення безперебійного живлення точно не варто відкладати. До холодів залишилося 3 місяці», 一 коментує старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍31👀11🙏4❤2
💶 Учора Україна отримала €4,2 млрд від ЄС 一 €2,7 млрд кредиту та €1,5 млрд гранту
Ці кошти є частиною макрофінансової допомоги ЄС в межах Ukraine Facility. Таким чином, загальний обсяг залученого фінансування від ЄС у 2024 році становить понад €12 млрд.
Втім, до кінця 2024 року українському бюджету не вистачає близько 500 млрд грн. Через затримку військової допомоги від США, уряд був змушений перемістити оборонні видатки з кінця року на «зараз», а влада заговорила про підвищення податків.
👉 Де знайти кошти, щоб перекрити бюджетний розрив і які перспективи 2025 року?
Будемо говорити про це 20 серпня о 17:00 з представниками уряду та парламенту. Крім цього, традиційно оглянемо ключові зміни в економіці за останній місяць.
📌 Реєстрація на подію.
Медіапартнер заходу 一 Економічна правда
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Ці кошти є частиною макрофінансової допомоги ЄС в межах Ukraine Facility. Таким чином, загальний обсяг залученого фінансування від ЄС у 2024 році становить понад €12 млрд.
Втім, до кінця 2024 року українському бюджету не вистачає близько 500 млрд грн. Через затримку військової допомоги від США, уряд був змушений перемістити оборонні видатки з кінця року на «зараз», а влада заговорила про підвищення податків.
Будемо говорити про це 20 серпня о 17:00 з представниками уряду та парламенту. Крім цього, традиційно оглянемо ключові зміни в економіці за останній місяць.
📌 Реєстрація на подію.
Медіапартнер заходу 一 Економічна правда
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤21👍8⚡2
В липні індекс споживчих настроїв за оцінкою Info Sapiens становив 70,1 пунктів.
Серед громадян все ще переважали негативні очікування. Однак загалом ситуація поліпшилася після найбільшого за час повномасштабної війни падіння настроїв у червні (64,5 пунктів).
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍16👀3❤2