«Імпортуємо 13-15 ГВт·год на добу в останні дні, проти пікових 35+ГВт·год в червні та на початку липня.

Побачимо, чи будуть відключення у чергову хвилю потепління. Спека випаде на вихідні, може й обійдеться. Але плани забезпечення безперебійного живлення точно не варто відкладати. До холодів залишилося 3 місяці», 一 коментує старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

«Під час першої хвилі ковіду виникла ідея перенавчання бортпровідників Скандинавських авіаліній на медичний персонал. На базі цього досвіду створили організацію для мобілізації бізнесу і суспільства навколо кризових ситуацій», 一 розповідає Денис.

«Ми побачили, що в Україні рівень залученості жінок до ринку праці значно нижчий від чоловіків. Тобто в довгій перспективі, це великий ресурс для вирішення кризи робочої сили. По-друге, виявили, що буквально негайна потреба – це водії, оператори техніки. Тому ми вирішили зосередитись на залученні жінок у нетипово жіночій професії», 一 розповідає Денис.

«Роботодавці, хоча й декларують готовність залучати жінок, насправді не підготовлені до їх інтеграції. По-перше 一 на рівні формування вимог до кандидата. Багато хто залишає вимогу трьох років досвіду. По-друге, суто побутові речі 一 чи є приміщення для жінок, роздягальні чи гуртожитки, де вони можуть почувати себе в безпеці.

По-третє, як правило, жінки більш обережні і відповідальні, щоб взяти на себе певні зобов'язання. Так, вони потребують іншого процесу онбординга.

Звичайно, культурний момент. Чоловіки в професії сприймають це дуже неоднозначно, десь змішуються стереотипи або навіть підсвідома конкуренція.

Проблема полягає в тому, що процеси й системи побудовані під чоловіків, і просте навчання жінок для заповнення вакантних місць не спрацює. Потрібна перебудова процесів для залучення різних груп, включаючи ветеранів та пенсіонерів», 一 пояснює Денис.

«Після того як істотно обмежили схеми по міскодингу, почала зростати активність схем з використанням «дропів» 一 це клієнти банків, посередники, яких можна в будь-який момент використати для відмивання коштів з незаконної діяльності. Обсяги таких транзакцій вимірюються сотнями мільярдів гривень», 一 коментує наш старший економіст Юрій Гайдай в етері Суспільного.

«Цей крок ускладнить схеми шахраям, але не вирішить проблему повністю. Ймовірно, ми будемо бачити радикальніші кроки не тільки на стороні Нацбанку, а й у вигляді змін до законодавства. Наприклад, зобов'язати банки ретельно підходити до відкриття рахунків, або перевірки офіційних доходів клієнтів, для того, щоб були детальнішими з обмеженнями», 一 додає Юрій Гайдай.

«Реальність вимагає підвищення ставок. Донори очікують, що Україна виконає свою частину роботи і поступово ставатиме самодостатньою».

«У 2025 році Україні знадобиться більше зовнішнього фінансування, ніж ми очікували. Я думаю, значна частина коштів надійде від донорів. Але внутрішня політика України також має бути спрямованою на досягнення бажаного результату».

«Проблема нашої митниці не тільки в посилках. Все дуже погано з інфраструктурою. Митниця – це не віртуальна структура, не людина з комп’ютером. Мають бути склади, сканери, великі логістичні системи, ланцюжки, на яких лежать товари, які просвічуються, зважуються і так далі.

Якщо цього немає, виглядає приблизно як на багатьох міжнародних місцях обміну поштовими перевезеннями. Склад, де навалено якихось коробок в два людських зрости, три митники, які дивляться на мільйони посило. Як вони перевірять коробку, на якій щось написане ієрогліфами – питання в повітрі», 一 коментує Нефьодов.

«Якщо хтось замовляв товари в Америці, він знає, що Amazon виставляє різні ціни та нараховує різні податки залежно від штату», 一 додає Нефьодов.

«Насамперед, це надходження від донорів. На 2025 рік вже є зобов'язання від ЄС на суму близько €12,5 млрд та програма МВФ, що складає приблизно $1,8 млрд. Решта фінансування є предметом переговорів, у яких також розглядається питання використання $50 млрд доходів від російських активів».

«Звідки можна залучити додаткові кошти, якщо не підвищувати податки? Перший напрям — енергетика. Вартість комунальних послуг у нас суттєво нижча за потенційні ринкові ціни. В результаті, як ті, хто може платити ринкову вартість, так і ті, хто не може, фактично сплачують однакову суму, яка не відповідає реальній ринковій ціні.

Другий напрямок — можна збільшити фінансування сектору безпеки і оборони за рахунок місцевих бюджетів. Частково ми вже це зробили, перенаправивши військовий ПДФО на безпеку і оборону.

Третій — податковий комплаєнс. Значна частина платників не сплачує належні податки. Один з прикладів — псевдофопи. Основне питання полягає в тому, як ефективно контролювати ці процеси».

«Наразі важко оцінити вплив запропонованих фіскальних заходів на економіку, тому що, по-перше, їх ще немає в фінальному варіанті, по-друге, це, мабуть, буде перша в історії України така масштабна зміна в оподаткуванні. Але можемо з упевненістю сказати, що, якщо ми оподатковуємо тільки тих, хто платить податки, це вплине на їхні доходи, на купівельну спроможність домогосподарств. Якщо ми притиснемо це внутрішнє споживання наступного року податками, то є питання, що буде джерелом економічного зростання».