💪 МВФ зменшить свої комісії, що позитивно вплине на український бюджет

Минулого тижня МВФ ухвалив рішення зменшити рівень комісій (charges, surcharges та commitment fees), які впливають на вартість ресурсів для країн, що розвиваються і мають програми фінансування від фонду.

У середньому, розмір комісій зменшується на 36%, що знизить доходи МВФ приблизно на $1,2 млрд на рік.

«Це рішення також має позитивний вплив для України: наші загальні річні витрати за користування ресурсами МВФ зменшаться приблизно на $130 млн. Беручи до уваги майбутні транші МВФ по існуючій програмі, ефект на наступні 5 років 一 $650-700 млн. Непогано, в тому числі тому, що затрати для України зменшуються на рівні 38-39%, тобто більше, ніж для інших країн», 一 написав заступник виконавчого директора в МВФ Владислав Рашкован.

👉 Нагадаємо, що за 2024 рік Україна уже отримала $3,1 млрд кредиту від МВФ. Ще $1,1 млрд маємо отримати за умови успішного пʼятого перегляду програми. Більше про це ми писали тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Втрата Покровська може значно знизити виробництво сталі в Україні — The Economist.

👉 Переказуємо ключове зі статті:

▪️ Шахтоуправління «Покровське» 一 це найбільша шахта з видобутку коксівного вугілля в Україні, де працює близько 6 тис. людей.

▪️ Ще у 2021 році, до втрати двох маріупольських заводів, Україна виробила 21,4 млн тонн сталі і займала 14 місце серед найбільших виробників сталі у світі. Після початку повномасштабного вторгнення виробництво та експорт сталі поступово відновлювалися. Так, минулого року металургійні заводи видобули 6,2 млн тонн сталі (24 місце у світі).

▪️ За даними президента об’єднання «Укрметалургпром» Олександра Каленкова, втрата Покровська може скоротити виробництво сталі до 2-3 млн тонн у 2024 році замість прогнозованих 7,5 млн тонн.

Без вугілля і коксу, який видобувають у Покровську, процеси виплавки заліза та виробництва сталі не були б такими ефективними й економічно вигідними.

«Навіть за умови безперебійного постачання сировини, ціни на металопродукцію не найвищі. Ситуація на світових ринках помірно негативна. А якщо брати до уваги логістичні складності, Україні буде важко конкурувати зі світовими виробниками. Тому нам важливо знайти альтернативні шляхи для забезпечення українських металургійних підприємств вугіллям», 一 пояснює у коментарі для BBC Україна старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.

📌 Обговорювати причини, які стримують сектор металургії будемо вже сьогодні о 17:00. Серед гостей — представники найбільших українських підприємств та аналітики.

Реєстрація за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що (окрім війни) зараз загрожує українській металургії?

👉 Переказуємо тези Станіслава Зінченко, директора GMK Center з нашого вчорашнього обговорення.

📉 Попит у світі на сталь у цьому році знижується. Це наслідок жорсткої монетарної політики центробанків, деіндустріалізації розвинених країн та різних невдач урядів в їхніх промислових та економічних політиках.

Цей тренд давить і на Україну. До війни ми експортували близько 80% сталі, зараз цей показник становить 45-50%, і виробляємо в рази менше.

🇨🇳 Дешева китайська сталь. За перші дев'ять місяців 2024 року експорт сталі з Китаю досяг восьмирічного максимуму — 81 млн тонн. Дешева сталь з Китаю негативно впливає на ціни та виробництво в інших країнах.

«Як кажуть китайські експортери, їм вигідно експортувати через будівельну кризу всередині країни, і багато малих і середніх компаній вперше вийшли на експортні ринки», 一 каже Станіслав Зінченко.

🇪🇺 Стагнація економіки у Європі. У Німеччині цього року очікують падіння машинобудівного сектору на 8%, а в будівельній галузі — на 2%.

«Невелике скорочення економіки ЄС суттєво впливає на українську промисловість, експорт і ціни. У нас обмежені можливості для пошуку альтернативних ринків.

До війни Україна експортувала свою металургійну продукцію до понад 90 країн світу, але зараз через логістичні обмеження ми вже не маємо такої гнучкості. Навіть з портами та Чорноморським коридором ціни на логістику надто високі», 一 пояснює Зінченко.

Внутрішні виклики. Нестабільність морського коридору, конкуренція з дешевшою російською продукцією та торговельні бар'єри, зокрема механізм CBAM 一 екологічне мито за імпорт продукції в ЄС у залежності від обсягів викидів СО2 під час її виробництва.

«З 1 січня 2026 року нас очікує впровадження механізму CBAM. За оцінками GMK Center, перший рік дії це обійдеться нам у €200 млн збитків.

Кілька заводів, які працюють на неповну потужність, можуть закритися, і залишиться лише 2-3 з шести», 一 резюмує Зінченко.

📌 Подивитися запис події можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Головні зміни в економіці за вересень

Переказуємо головне з огляду економіки від експертів ЦЕС.

💸 Курс. Гривня залишалась відносно стабільною, спред між готівковим та офіційним курсом — нижче 1,0%.

Макро. ВВП України зріс на 3,7% у II кварталі 2024 року рік-до-року. Ділові настрої покращилися в торгівлі та промисловості, але погіршилися в будівництві та сфері послуг.

Фіскальний сектор: Податкові надходження до держбюджету у вересні становили 117,9 млрд грн, збільшившись на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У вересні іноземне фінансування очікувано впало до мінімуму.

Видатки держбюджету без урахування натуральної військової допомоги сягнули 2,3 трлн за 8 місяців 2024 року. Це на 12,6% більше за аналогічний період минулого року.

Видатки на оборону та безпеку 一 1 308 млрд грн за 8 місяців 2024 року (+ 15,3% рік-до-року). Витрати на обслуговування боргу в серпні сягнули рекордних 49 млрд грн.

🌾 Галузі. Україна відновлює енергетичний баланс та готується до опалювального сезону. Експорт електроенергії відновився у вересні і незабаром почав перевищувати імпорт. Експорт зернових та олійних культур скоротився на 15% до 3,9 млн т через сезонність.

Виробництво усіх основних видів продукції чорної металургії скоротилось: чавун -3%, сталь -12%, сталевий прокат -14,5%.

📈 Монетарна політика. Інфляція прискорилася до 8,6%, а облікова ставка залишилася незмінною – 13%.

📌 Детальніше 一 у презентації на сайті ЦЕС.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Скільки грошей недоотримає бюджет через податкові пільги для ТВЕН (IQOS, glo тощо)?

🚬 У червні парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт про підвищення акцизів на цигарки. Це було однією з вимог ЄС щодо підняття акцизів до мінімального рівня.

Проте в ньому зберегли податкові пільги для тютюнових виробів електричного нагрівання — ТВЕН (IQOS, glo тощо) у розмірі 20%, через нібито нижчий ризик для здоров’я курців.

👉 За підрахунками ГО «Життя», бюджет недоотримає близько 18,6 млрд грн за 2025-2028 роки та 7 млрд грн за кожен наступний рік у випадку збереження цієї пільги.

А ще ця ситуація грає на руку найбільшому виробнику ТВЕНів — «Філіп Моріс Україна», якій належить 80% українського ринку.

🔗 Розібрали детальніше цю історію у колонці для Економічної правди.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛂 Президент Зеленський підписав закон про реформу митниці

«Ситуація з бюджетом була одним із політичних факторів для того, щоб цю реформу реально проголосували. Тому що є величезний тиск з боку людей і бізнесу, щоб не тільки підняти ставки податків, але й працювати над більш рівномірним податковим законодавством», — коментує реформу для The Kyiv Independent наш старший економіст Юрій Гайдай.

Нагадаємо, що закон #6490-д передбачає залучення міжнародних експертів до проведення конкурсу, незалежний аудит митних органів, переатестацію працівників та підвищення оплати праці.

Ці зміни мають принести додаткові десятки мільярдів до бюджету (замість кишень корупціонерів).

Проте #6490-д — це не вся реформа, а лише її передумова. Слухайте більше про це у нашому подкасті з Максимом Нефьодовим, колишнім головою Державної митної служби та співзасновником ГО «Технології прогресу».

🎧 Зокрема поговорили з ним про те, скільки втрачає бюджет через митницю і якою має бути зарплата митників.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Радіємо, що останнім часом до каналу долучилося багато нових підписників. Хочемо розповісти більше про нас, і також познайомитися з інтересами нашої аудиторії.

📌 Ми — Центр економічної стратегії (ЦЕС), громадська організація, яка досліджує українську економіку, розробляє і підтримує відповідальні рішення, потрбіні для її стійкого зростання.

До лютого 2022 року ми брали участь, зокрема, у розробці Стратегії економічного розвитку Донеччини та Луганщини, та «адаптивного карантину» — системи, яка знімала обмеження для громадян та бізнесу в залежності від епідситуації та за умови вакцинації.

📊 Тоді ми почали вести Трекер відновлення економіки від коронакризи, який згодом трансформувався у наш Трекер економіки під час війни, де збираємо найважливіші економічні показники у графіки.

Від початку вторгнення ми рахували активи українських олігархів, досліджували настрої біженців за кордоном та продовжуємо щомісяця аналізувати стан економіки країни (більше про теми досліджень — на сайті).

🎙Також ми щотижня записуємо подкаст "Що з економікою?" (за підтримки ПриватБанку) спільно з Громадським радіо.

У телеграмі ми публікуємо наші дослідження, думки експертів, новини про українську та світову економіку. В інстаграмі 一 офісні будні та нашу собачку Цессі.

Зараз хочемо дізнатися більше про те, який контент цікавий вам, тому попросимо пройти невелике опитування нижче 👇🏻.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚬 Бюджет може недоотримати у майбутньому 20-30 млрд грн на ТВЕНах (IQOS, glo тощо)

(допис Юрія Гайдая)

«Зараз буде злий текст, пробачте. Про те, як держава може подарувати 20-30 млрд грн міжнародним тютюновим корпораціям під час війни. Буду вдячний за поширення.

*ДЕПУТАТАМ* - можете одразу читати останній абзац допису для економії часу )

Недавно Рада проголосувала підвищення податків. Неоптимальне з точки зору справедливості та впливу на економіку, і при цьому половинчате, тому можемо постати перед потребою чергового підвищення уже за півроку.

І водночас, зараз іде обговорення законопроєкту Мінфіну по тютюнових акцизах до другого читання.

Там є одна перемога, і одна зрада. Я написав про перемогу три абзаци, але видалив їх, бо текст стає завеликим і ніхто не читатиме. Тому одразу до зради, бо її можна виправити.

Законопроєкт Мінфіну передбачає надання серйозної податкової пільги на ТВЕНи (стіки, айкоси).

В чинному кодексі мінімальні ставки зростали однаково, але після ухвалення нового закону ставка для ТВЕНів "відстане" від сигарет, і пільга зростатиме чотири роки, поки не сягне 25% від суми мінімального акцизу для сигарет.

Ціна питання? Я зробив власні розрахунки, і думаю, що маємо рідкісний випадок, коли навіть антитютюнові активісти недооцінюють втрати для бюджету.

Так, виходячи з припущень незмінної частки ринку ТВЕНів та курсу євро, ми подаруємо Філіп Моррісу та іншим глобальним тютюновим корпораціям 18-20 млрд грн за 4 роки.

Але частка ТВЕНів на ринку динамічно зростає щороку. В Україні вона вже найвища в Європі - понад 20%. І курс євро очевидно поміняється. Тому вартість цієї пільги буде значно більшою.

ТВЕНи й так надзвичайно прибуткові для тютюнщиків. Позавчора Філіп Морріс випустив реліз, що вперше в історії бренд IQOS приносить компанії більше чистого прибутку, ніж бренд Marlboro!

Чому? Нові технології стіків звужують конкурентне поле. Менше офіційних виробників і значно менше тіньового виробництва, поки.

Плюс нижчі ставки акцизів на ТВЕНи в більшості країн ЄС теж дають маржу тютюнщикам. І не через те, що стіки "менш шкідливі", як вам будуть парити лобісти. Менша шкода ТВЕНів не доведена, ВОЗ рекомендує оподатковувати їх на рівні з сигаретами. Просто євродиректива по акцизах на тютюн була ухвалена в 2011 році, коли ніяких ТВЕНів не було. І поки частка ринку ТВЕНів низька, уваги до цього мало.

Тому тютюнові корпорації шалено вкладаються в просування пільги для ТВЕНів в Україні. Давно я не бачив такого єднання.

Окей, EBA та ACC відпрацьовують членські внески тютюнових компаній, це їх робота. ТПП, УСПП, ФРУ - туди ж. Наймані юристи та GR-и тютюнщиків теж. Чесно роблять свою роботу, фахово і з азартом вигризають пільги. Але далі прикольніше.

Виліз якийсь "Інститут податкових реформ", який розказує, що нижчі ставки акцизу на тютюн приведуть до ІНВЕСТИЦІЙ В ІНОВАЦІЇ. В іноваційні тютюнові палички, себто!!

Якийсь дядько з "Економічного дискусійного клубу" розказує, що акциз ЗРОБИТЬ НЕКОНКУРЕНТНИМ ЕСПОРТ стіків (експорт не обкладається акцизом, звісно, це податок на споживання).

Підтягнулася навіть Національна академія наук України з експертними висновками, та хірург-пульмунолог, які дуже переживають, як погано буде, якщо акцизи на айкоси будуть такі ж, як на сигарети.

Та що там, ви колись чули, щоб Світлана Іванівна Воробей виступала проти вищих податків? А таке буває. У випадку ТВЕНів)

Ну і ще ряд поважних народних депутатів за нижчий акциз на ТВЕНи, бо от це детінізований сегмент, то давайте додатково стимулювати людей переходити на них, довгостроково це вигідно державі.

👉 Ця логіка хибна, бо (продовження в коментарях).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ У Міжнародному валютному фонді стежать за нашим Трекером

Помітили у новому Меморандумі МВФ графік з нашого Трекеру економіки під час війни.

Крім цього, на вихідних старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай ознайомився з Меморандумом і звернув увагу на новий структурний маяк про вимогу податкового звітування для операторів цифрових платформ:

«Мінфін до кінця квітня має внести у Раду законодавчі зміни. Вони дозволять податковій отримувати дані від операторів цифрових платформ та міжнародних органів про доходи фізосіб, які отримують доходи без реєстрації ФОП або використовують спрощену систему. Ці доходи будуть звіряти із задекларованими та донараховувати податки.

З огляду на посилання до Директиви DAC7, мова тут, вочевидь, не лише про сервіси таксі та доставки, а й про маркетплейси на кшталт Розетки та OLX, Booking та AirBnB, та фріланс-платформи, в тому числі іноземні».

🔗 Детальніше тут.

Нагадаємо, що минулого тижня виконавча рада МВФ затвердила п’ятий перегляд програми з Україною, за яким у держбюджет надійде $1,1 млрд.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

#ЦЕС_рекомендує (не реклама, ділимося тим, що може бути корисним)

👀 Часто ми натрапляємо на цікаві думки, що стосуються не тільки економічних тем. Вирішили час від часу публікувати їх тут.

Ось, наприклад, колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін пише про загрозу від результатів виборів у Молдові.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Цього тижня у Вашингтоні розпочалися щорічні збори МВФ та Світового Банку

💰 Це збори світових фінансових інституцій з метою планування глобальної економічної політики та допомоги країнам-партнерам.

Зокрема, важливою темою буде майбутнє фінансування МВФ для України. Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від Фонду $10,2 млрд.

Один з заходів у США організовуємо ми з колегами з українських аналітичних центрів (консорціум RRR4U*).

Тема — українська стійкість під час війни, що зроблено і що чекає попереду.

👥 Серед спікерів представники МВФ, Світового банку та українські експерти.

📌 Подія розпочнеться сьогодні о 21:00 за Києвом, мова англійська. Для реєстрації перейдіть за посиланням.

Ми будемо стежити за подіями у Вашингтоні та писати про найважливіше тут.

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📺 Держава покриває менше половини витрат телемарафону. Хто платить решту?

Записали подкаст з CEO Starlight Media (канали «ICTV», «СТБ», «Новий канал» та інші) Олександром Богуцьким, де поговорили про телеграм, конкуренцію традиційних медіа з соцмережами та телемарафон.

Олександр розповів про те, що медіа здебільшого власними силами фінансують марафон:

«Якщо взяти 100% бюджету телемарафону, держава оплачує менше половини. Більшу частину виробництва суспільно відповідальних програм ми фінансуємо з заробітку телеканалів «ICTV», «СТБ», «Новий канал»».

Зараз з бюджету виділяють кошти через тендери. Втім, на думку Богуцького, цього недостатньо і держава має витрачати більше, замовляючи контент у провідних медіа:

«Марафон треба посилювати. Держава повинна інвестувати більше в інформаційну безпеку, замовляючи якісний контент у найкращих українських виробників.

Після війни ми припинимо фінансувати марафон. Чи продовжить це робити держава? Я не знаю, чи вона захоче зберегти за собою бренд і проводити інформаційну діяльність, адже ми йдемо в ЄС, де держава не має права володіти медіа. Медіа можуть належати лише приватним акціонерам або громадським організаціям».

❓А ви дивитеся марафон? Чи виконує він функцію інформаційної безпеки?

🎧 Послухати подкаст повністю можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram