📲 Чи замінить цифрова гривня (е-гривня) паперові гроші?

У нашому останньому подкасті з заступником голови НБУ Олексієм Шабаном говорили про те:

▪️ Як змінилася система платежів через IBAN
▪️ Яка пропускна здатність НБУ на день
▪️ Чи витіснять цифрові гроші паперову валюту

Декілька цікавих цитат:

▪️ Про структуру системи електронних платежів:

«За добу в системі електронних платежів Національного банку в середньому проходить 1,3 млн платежів на суму близько 658 млрд грн. Ми можемо виконувати в 10 разів більше платежів.

Найбільше проходить платежів до 1 тис. грн – 40% за кількістю, але це лише 1% за сумою. А платежі понад 100 тис. грн становлять 5% за кількістю, але 98,5% за сумою».

▪️ Про цифрові гроші (е-гривню). 

95% усіх карткових операцій в Україні – це оплати, а не зняття готівки. Чи стане е-гривня повноцінною альтернативою готівці? Це питання, яке наразі вивчає НБУ.

Закон про платіжні послуги вже закріпив е-гривню як третю форму національної валюти – поряд із готівкою та безготівковими коштами. 

НБУ ще не ухвалив рішення про емісію, але планує пілотні випробування за участю реальних користувачів, бізнесу та державних установ.

«Зараз ми в пошуку технологічного провайдера, який допоможе нам реалізувати таку платформу. Ми працюємо і маємо підтвердження в зацікавленості від декількох українських банків.

Ми хочемо розуміти, чи виконує е-гривня функції грошей. Наскільки вона зручна, наскільки ті програмовані функції зайдуть як громадянам, так і бізнесу, і державним органам – Пенсійному фонду, Міністерству соцполітики, можливо Державному казначейству. Наскільки це спростить для них їхні процеси та адміністрування».

🤪 Скрин з нашого YouTube (слухайте наш подкаст там та на всіх інших подкаст-платформах).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Без роботи залишався кожен сьомий українець 一 підсумки 2024 року

👉 Представляємо спецвипуск Трекеру економіки — більше 20 інтерактивних графіків з ключовими показниками української економіки за минулий рік та коментарями експертів.

Отже, у 2024 році середній рівень безробіття зменшився до 14,3% (у 2023 році – 17,4%, у 2022-му – 18,5%).

▪️ Ринок праці залишався нерівномірним: вакансій було багато, а безробіття все ще залишалося високим. Бізнесу критично не вистачає робочої сили.

▪️ Дефіцит кадрів стимулював зростання реальних зарплат. Компанії активніше залучали жінок, студентів і літніх працівників на посади, які раніше займали переважно чоловіки. 

Втім, перенавчання потребує часу, а кількість робочої сили й далі скорочується через мобілізацію та виїзд людей за кордон. 

Тому диспропорції на ринку праці збережуться й у найближчі роки.

Графік 一 спецвипуск Трекеру економіки за рік. Щоб отримувати щомісячні оновлення Трекеру, поставте галочку за словом підписатися.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Беремо і вітаємо 🎉

Сьогодні ПриватБанк святкує своє 33-річчя 一 дякуємо їм за підтримку. 

Нагадаємо, що Приват підтримує два продукти ЦЕС: Трекер економіки та подкаст «Що з економікою?»

Підтримуючи нас, банк робить свій вклад у стійке та інклюзивне економічне зростання України та її експертного середовища.

👉 Ми, у свою чергу, можемо розповідати про українську економіку через експертні розмови та візуалізацію даних. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

НБУ може змінити дизайн монет 1 та 2 гривні, щоб їх було легше розрізняти 

У 2021 році Національний банк України отримав чимало скарг на те, що монети номіналом 1 і 2 гривні надто схожі між собою.

👉 Ось що про це розповів заступник голови НБУ Олексій Шабан в нашому останньому подкасті:

«До нас звертались і організації, і асоціації людей з інвалідністю. Ми створили робочу групу, до якої увійшли не лише представники Національного банку, а й члени цих асоціацій. Провели фокус-групи, обговорили можливі зміни в дизайні однієї з монет – 1 або 2 гривень. Однак повномасштабна війна призупинила цей процес. Впевнений, що після стабілізації ситуації ми повернемося до цього питання.
Загалом оновлення банкнотно-монетного ряду – це безперервний процес для всіх центральних банків, і Національний банк України не є винятком».

🎧 Слухайте наш подкаст на усіх подкаст-платформах (також на сайті ЦЕС доступні текстові розшифровки). Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Як передати Україні російські активи і не «викликати занепокоєння» європейців?

Європейські країни стурбовані тим, що повна передача на користь України російських активів на $300 млрд може суперечити міжнародному праву. 

💸 Нагадуємо, що відсотки від заморожених російських активів уже працюють на Україну через механізм ERA. Це кредит на $50 млрд, забезпечений майбутніми доходами від цих активів для підтримки українського бюджету.

🧐 American Enterprise Institute, як вихід із ситуації, пропонує механізм «репараційної позики» під заставу російських активів, який буде можливо юридично легалізувати. 

Коротко про це з їх листа для Financial Times:

▪️ Україна може отримати кредит на $300 млрд (стільки ж, скільки заморожених росактивів) від їхніх власників. Під заставу вона надасть своє право вимагати репарації від Росії.

▪️ Міжнародна Компенсаційна комісія оцінить збитки, завдані війною, і визначить, скільки Росія має заплатити Україні.

▪️ Якщо Росія відмовиться платити, кредитори зможуть вимагати гроші, використовуючи заставу. Таким чином, вони отримають право конфіскувати заморожені активи.

▪️ Цей механізм базується на двох основних правових принципах: по-перше, країни зобов’язані виплачувати репарації за незаконне вторгнення в іншу державу.

По-друге, кредитори можуть зарахувати активи боржника в рахунок його боргів. 

👉 Нагадаємо, що раніше ми вже пояснювали, чому економічні аргументи проти конфіскації російських активів не витримують критики.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📖 У Харкові відновили друкарню «Фактор-Друк», зруйновану російським обстрілом рік тому.

Відновлення відбулось за рахунок фонду американського мільярдера Говарда Баффета.

👉 Минулоріч, після обстрілів друкарень, ми поспілкувалися з харківськими підприємцями про їх найбільші виклики.

Найцікавіші цитати у дописі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Чому українці залишаються в Україні?

Ми в ЦЕС багато досліджували настрої українських біженців за кордоном. За нашими оцінками, з початку повномасштабного вторгнення за межі країни виїхало 5,2 млн українців. 

Водночас близько 31 млн осіб залишаються в Україні. Якщо для більшості чоловіків існують правові обмеження на виїзд, то жінки переважно приймають це рішення самостійно.

👩 Цього разу ми вирішили з’ясувати, що мотивує жінок залишатися в Україні попри війну? Скільки з них планують виїхати найближчим часом і що може стати вирішальним фактором для виїзду за кордон?

👉 Відповіді на ці питання ми презентуємо у спільному з колегами дослідженні «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати».

Коли: 28 березня о 10:00 (початок реєстрації о 9:30) офлайн у Києві та онлайн у Zoom. Точну адресу надішлемо зареєстрованим учасникам.

Для учасників події офлайн, які проживають не в місті Києві та Київській області передбачена компенсація витрат на транспорт та готель. 

🔗 Реєстрація на захід обов’язкова за посиланням.

Запрошені спікери:

▪️ Дарина Марчак, перша заступниця міністра соціальної політики України (участь уточнюється);
▪️ Ілона Гавронська, заступниця міністра національної єдності України;
▪️ Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚬 Президент нарешті підписав закон про підвищення акцизів на тютюнові вироби

В закону довга історія, Рада ухвалила його ще на початку грудня минулого року, і з тих пір він два місяці перебував у правовому чистилищі — президент його не підписував і не ветував.

За цей час бюджет недоотримав близько 2 млрд грн. 

👉 Ось що про це пише наш старший економіст Юрій Гайдай. 

«Дотисли всі разом, вітаю! Хоча, схоже, наші партнери перш за все, але дякую усім, хто підписав петицію!

📌 Дві короткі ремарки:

1) Ціна пачки сигарет виросте не на 40 грн, а на 20-25 грн. (Чому так, пояснювали тут).

2) Бюджет втратив більше, ніж 2 млрд грн. Надходження від тютюнових акцизів у перші два місяці можуть вказувати на те, що тютюнщики активно форстолили, тобто накопичували запаси товару за "старими" акцизами. Тепер будуть економити. Перевіримо цю гіпотезу на горизонті кількох місяців.

Взагалі ця вся історія, на мій погляд, тягне на кримінальне провадження — шкода економічним інтересам держави завдана серйозна, і варто б розібратися, чому так сталося. У нас держслужбовці за копійки і дуже сумнівні склади злочину на допити ходять роками. 

Але провадження, звісно, не буде. Не на часі. Тут (майже) без іронії, справді не на часі».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна витратила 30% ВВП на оборону у 2024 році 一 це найвищий показник у світі

👉 Жодна інша країна світу не витрачає таку значну частину свого ВВП на оборону. Навіть Росія за доступною статистикою має нижчий показник.

Серед країн НАТО найбільшу частку ВВП на оборону спрямовують Польща (4,1%), Естонія (3,4%), Латвія (3,2%), Литва (2,9%) та Греція (3%).

Водночас вісім країн, зокрема Італія, Канада та Іспанія, досі не досягли мінімального порогу у 2%.

📊 Про це йдеться у спецвипуску нашого Трекеру економіки за рік. 

Трекер економіки 一 це один з наших флагманських продуктів, де ми у форматі інтерактивних графіків відслідковуємо головні зміни в економіці країни.

Як і минулого року, ми підготували спеціальний річний випуск Трекеру, в якому зібрали найцікавіші дані про різні сектори української економіки за минулий рік  — від ринку праці до бюджету. 

Трекер виходить за підтримки ПриватБанку. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚬 Не буде ніяких +40 гривень на пачку цигарок

Наскільки реально подорожчають цигарки пояснив у дописі наш старший економіст Юрій Гайдай.

«Бачу, треба ще раз про сигарети, і як вони подорожчають.

У 2024-му році мінімальний акциз на 1000 штук був 2517 грн. Оскільки законопроєкт 11090 не набув чинності з 1 січня, залишився в дії чинний графік підвищення акцизів, і мінімальний акциз зріс у 2025-му до 3020 грн за 1000 штук.

Тепер, після набуття чинності 11090 мінімальна ставка акцизу буде в євро, 78 євро за 1000 штук. Це 3510 грн. Тобто +490 грн.

👉 Це +9,8 грн на пачку! (UPD: насправді ще менше, бо курс для розрахунку береться станом на 01.07.2024). З ПДВ це +11,5 грн на пачку відносно чинних акцизів. Або +22-24 грн відносно 2024-го року. 

Ніяких +40 грн і страшної тінізації через це не буде.

Та сама історія щоразу. Пам'ятаєте, яке виття було, коли акцизи на пальне підіймали? "Літр виросте на 20 грн! Буде колапс!!!!" І шо? Ціни майже не змінилися, бо приріст від акцизів, який мав бути значно менший, взагалі компенсував спад цін на нафту. Тільки автогаз подорожчав, бо там значні пільги нарешті відмінили.

Риночок може закочувати очі, скільки завгодно. Це їхня робота, їм це вигідно. Але шановні журналісти, візьміть калькулятор, відкрийте податковий кодекс і перевірте слова тих, у кого очевидний конфлікт інтересів. Це ваша робота». 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🤓 «Київські ріелтори знають, де знаходиться все ППО»

🎙 Цього тижня ми випустили відеоподкаст «Що з економікою?» із бренд-директором компанії ЛУН Денисом Суділковським. До речі, напишіть як вам такий формат з відео. 

Кілька цікавих цитат із розмови:

▪️ Скільки років потрібно, щоб заробити на власне житло?

Якщо орієнтуватися на середню зарплату, однокімнатна квартира в Києві коштує еквівалент 8 років роботи, а двокімнатна – 12,3. Нагадаємо, що за розрахунками OLX у середньому по країні потрібно 12-13 років орендувати однокімнатну квартиру, щоб витрати дорівнювали її купівлі на вторинному ринку.

▪️ Куди переїжджають внутрішньо переміщені особи?

«Це може бути Київ або Львів, але емоційна прив’язаність до рідного регіону все ж тягне людей до Дніпра та Харкова. Не те щоб рекомендація, але цікавою з точки зору оренди виступає Одеса. Це відносно безпечний регіон, там є робота, а ключове 一 великий квартирний фонд, тому що історично місто розвивалось як курортне». 

▪️ Коли зникнуть ріелтори?

«За 10 років в компанії мені найчастіше ставлять два питання: де придбати житло, і коли ви нарешті знищите всіх ріелторів? 

Ми забираємо у ріелторів функцію інформаційного посередництва. Тобто часи, коли цінність ріелтора була в тому, що він знав якусь квартиру, котру більше ніхто не знає, відходять в минуле.

З іншого боку, брокери й ріелтори чомусь існують в усьому світі. Десь це продиктовано законом, ти не можеш придбати житло у людини без ліцензії. Але в багатьох речах це сервісна функція. Це людина, яка може взяти тебе за руку, провести ринком, підказати всі нюанси по житлу, виходячи з власного досвіду і експертизи, і тут може бути додаткова цінність. 

Ріелтори не зникнуть. Окремо додам, київські ріелтори знають, де знаходиться все ППО. Ми теж, можливо, здогадуємося, де воно знаходиться, але ніколи його не зможемо вивести на карті. А ріелтор, коли здає в оренду, може підказати, наскільки тут буде гучно або не гучно». 

▪️ «Ви не паркуєте гроші, а покращуєте своє життя 一 тому спробуйте насолодитись процесом» 一 що радить Денис при покупці квартири?

«Змиріться, що в покупці квартири раціонального не так багато, як вам здається. Ви покращуєте власне життя. Ви не купляєте квадратні метри, ви не паркуєте гроші. Тому сфокусуйтесь на тому, що вам може приносити задоволення 一 вікно у ванній, або маленька кімната для кота. 

А найбільш практична порада не економити на безбар’єрності простору. Йдучи з супермаркету з пакетом продуктів та кавуном, ви будете вдячні наступні 50 років за те, що у вас немає зайвих сходинок, і ви легко можете розвернутися в ліфті». 

👉 Слухайте та дивіться подкаст «Що з економікою?» за посиланням в YouTube та на інших подкаст-платформах. 
  
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Красива інфографіка про українські мінерали від Visual Capitalist.

За словами Трампа, угоду з Україною про рідкісноземельні метали буде підписано «незабаром». Більше про неї ми писали тут.
  
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛒 Як дорожчали продукти у 2024 році?

Продовжуємо ділитись найцікавішим з спецвипуску нашого Трекеру економіки за минулий рік. 

Минулоріч, вперше з осені 2022 року інфляція в Україні почала прискорюватись 一 до 12% у грудні 2024 року (проти 5,1% рік до року наприкінці 2023-го). 

Основні причини зростання цін:

▪️ засуха влітку та як наслідок слабкий урожай
▪️ подорожчання енергоносіїв, пального 
▪️ збільшення витрат на оплату праці.

Якщо в першій половині року ціни здебільшого були нижчі, ніж 2023 року, вже до кінця року вони зросли на всі товари. У листопаді найбільше подорожчали яйця 一 ціна зросла у 1,5 рази. 

👉 Більше про те, як змінювались ціни на популярні товари 一 в нашій інфографіці за посиланням. 

Проєкт виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏡Як єОселя впливає на ринок нерухомості?

Програмою єОселя скористалось лише 16 тис. родин. Це невеликий відсоток, але і розрахована  вона на інше. 

👉 Про це в нашому останньому подкасті розповів бренд-директор компанії Лун Денис Суділковський.

«Вона запускає соціальні механізми, дає сигнал ринку, що зараз можна купувати житло для себе. Ми не беремо в розгляд інвестиційну історію, тобто купити, перепродати, здавати в оренду, а саме житло для себе. І єОселя дала надзвичайно якісний, класний сигнал: зараз достатньо безпечно в Україні для того, щоб купити тут житло. 

Держава знає про проблему переселенців, вона знає про проблеми з житловим фондом в Україні. Треба згадати, що окрім того, що Росія знищила нам 10% нашого житлового фонду, то 80%, в деяких регіонах і 90% житлового фонду – це радянська спадщина, термін експлуатації якої вже був вичерпаний. Тобто навіть якщо б у нас не було повномасштабного вторгнення, все одно зараз б йшла мова про реновацію або робити щось з цими будинками, бо вони не є не те, що енергоефективними, вони вже масово переходять в аварійний стан.

Тому держава діє коректно. Мені б, звісно, хотілося бачити значно більше бюджету в цих програмах, але маємо, що маємо». 

🎧 Нагадаємо, що наш подкаст «Що з економікою?» можна слухати на усіх подкаст-платформах та віднедавна дивитись на YouTube. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 Економічні очікування українців погіршилися після піднесення перших років війни

У 2024 році українці втратили оптимізм, який з'явився на початку повномасштабного вторгнення, і почали оцінювати ситуацію більш реалістично.  

Середньорічний індекс споживчих настроїв у 2024 році досяг найнижчого рівня за останні три роки.  

👀 Попри зростання реальних доходів, інфляція та загальна соціально-економічна невизначеність посилювали песимізм щодо майбутнього.

Графік: спецвипуск Трекеру економіки за рік (виходить за підтримки ПриватБанку). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чому бізнес-логіка Маска не спрацює в управлінні держави?

👉 Ділимося частиною матеріалу нашого старшого економіста Юрія Гайдая (повна стаття за пейволом). 

[...]
Ключовою помилкою Маска, як виглядає, є сліпе відтворення агресивного бізнес-підходу до скорочення видатків. 

Підхід Маска до реструктуризації його бізнесів в умовах неповної інформації – різати стільки, щоб потім треба було додавати. Тобто, не маючи точної оцінки, краще урізати більше, ніж треба, а не менше. 

Так він робив щоразу, заходячи у новий бізнес через придбання, є чимало свідчень співробітників та партнерів Маска про такий його підхід до оптимізації витрат та процесів.

Якщо в процесі щось поламається – це не "баг", це "фіча". Далі потрібно швидко і якісно збирати зворотний зв'язок та реагувати на нього. Десь бізнес-процеси перебудують ефективно, зникнення якихось функцій справді ніхто не помітить, а десь – почнуться проблеми. 

Ракети та цифрові сервіси почнуть падати, з машин відпадатимуть неякісно закріплені панелі (див. історію із кібертраками), більше рекламацій та скарг від клієнтів, плюс зворотний зв'язок від внутрішнього аудиту та управлінців. Все це дозволяє швидко виявити, де зрізали забагато і куди справді потрібно додати ресурсів.

📌 Проблема в тому, що у державі зворотний зв'язок завжди працюватиме гірше та повільніше, ніж в ефективних і значно менших корпораціях. Матриця ухвалення рішень у державі складніша, цикл ухвалення рішень та бюджетний процес є значно довшими. 

Інакше й бути не може. Інституційна рамка держави більше заточена на стійкість та надійність, а у проривних технологічних компаній – на прийняття ризиків, проби та помилки, на яких вчаться заради швидкої експансії.

Ще гірше, що не розуміючи специфіки державного управління, у перші хвилі DOGE поскорочував і органи та підрозділи, завданням яких саме і є надання зворотного зв’язку, наприклад – службу при Департаменті охорони здоров’я, яка проводить наукові дослідження ефективності протоколів лікування. [...]

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

The Economist послались на наше дослідження про біженців, але взяли до уваги лише найгірший сценарій.

У матеріалі йдеться зокрема про те, як українські біженці адаптуються в Європі, чи планують там залишитися та як це впливає на економіку країн, що їх прийняли.

👨‍💼 Нагадаємо, що за нашими розрахунками, за кордон додатково після закінчення війни можуть виїхати:

290 тис. українських чоловіків за оптимістичного сценарію 
389 тис. — за середнього 
532 тис. — за песимістичного

Сьогодні на презентації нашого дослідження Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv, зазначив, що рішення чоловіків багато в чому залежить від безпекової ситуації:

«Для чоловіків, які прагнуть виїхати до своїх родин за кордон, одним із ключових чинників є питання безпеки.

Якщо ситуація зміниться і активні бойові дії хоча б у нинішньому вигляді припиняться – тобто лінія фронту стабілізується, навіть якщо збережуться обстріли дронами та ракетами, – я думаю, бажання чоловіків залишати країну значно зменшиться».

👉 Запис презентації дослідження «Що мотивує українців залишатися в Україні» тут. Також за посиланням ми підготували головні графіки з дослідження в інтерактивному форматі. 

Статтю The Economist активно тиражають у російських каналах, а в коментарях додаємо першу згадку ЦЕС від Миколи Азірова 🥱

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram