Чи варто розраховувати на державну пенсію?

На вихідних випустили подкаст «Що з економікою?» з міністеркою соціальної політики України Оксаною Жолнович. Ключові тези згадували тут.

🔔 Спеціально під наші подкасти ми створили новий YouTube-канал «Що з економікою?», 一 підписуйтесь, коментуйте та поширюйте з друзями якісний контент про українську економіку.

🎧 Також нагадуємо, що тепер наш подкаст виходитиме з новими ведучими.

Це Максим Самойлюк, автор Трекеру економіки та економіст ЦЕС та Ангеліна Завадецька, комунікаційна менеджерка та одна з авторок цього каналу.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

UPD: оновили час дискусії

ЄС шукає $19 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету в Україні наступного року

💵 Як пишуть в Financial Times, через зниження обсягів допомоги від США і невизначеність щодо завершення війни Європейська комісія розглядає кілька механізмів. 

Наприклад, надання військової допомоги у вигляді двосторонніх грантів, які будуть обліковуватися окремо як «позабюджетні зовнішні трансферти», але водночас враховуватимуться у витратах на національну оборону. Це дозволить сприяти виконанню зобов'язань НАТО щодо збільшення витрат на національну оборону до 5% ВВП і надати підтримку Україні.

Також розглядають дострокове використання позик у межах $50-мільярдної ініціативи країн G7 і активніше використання заморожених російських активів. 

👉 А що взагалі відбувається з українським бюджетом?

Нагадаємо, що у червні уряд запропонував збільшити державний бюджет майже на 450 млрд грн, переважну частину з яких спрямують на оборону. Покриття нових видатків планують за рахунок внутрішніх запозичень і перевиконання доходів.

Паралельно уряд представив бюджетну декларацію на 2026–2028 роки, яка визначає фінансові орієнтири на середньострокову перспективу. Її реалізація значною мірою залежатиме від подальшої підтримки з боку партнерів і розвитку ситуації на фронті.

Наступного тижня, спільно з представниками влади ми поговоримо про ці дві події, та спробуємо зрозуміти, що буде з бюджетом цього та наступного року і перспективи міжнародної підтримки на майбутні роки.

🔗 Зареєструватися можна тут, дискусія пройде 18 липня о 12:30. 

Серед запрошених спікерів:

▪️ Олена Білан, головна економістка Dragon Capital;
▪️ Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні;
▪️ Роксолана Підласа, голова комітету з питань бюджету Верховної Ради України;
▪️ Представник Міністерства фінансів України (участь уточнюємо).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Ще раз про безлад щодо призначення голови БЕБ розповіли для Politico

У виданні пишуть про те, що український уряд отримав ряд критики за зрив незалежного конкурсу на голову Бюро економічної безпеки — структури, яка мала б очистити економіку від злочинів, а натомість перетворилась на джерело тиску на бізнес. 

Хоч комісія обрала детектива НАБУ Олександра Цивінського — відомого викриттям земельної корупції в Києві, — Кабмін відмовився його призначити й попросив підібрати «інших».

🙄 Усе це сталося буквально перед тим, як делегація поїхала в Рим на Ukraine Recovery Conference просити більше грошей на відновлення. Тим часом європейські партнери впродовж останніх років вимагають реформування БЕБ як передумови подальшої допомоги.

«БЕБ створили, аби бізнесу не доводилось платити за “захист” силовикам. Але за фактом нічого не змінилось. Без реформ і в неправильних руках БЕБ далі знищуватиме підприємців — через обшуки, тяганину і тиск», 一 пояснює для Politico наш економіст Богдан Слуцький.

👉 Повна стаття тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Після нових подробиць про київський метрополітен, пригадуємо, що Київ у десятці найменш комфортних для житті міст версією The Economist

Найгірше в столиці якраз з інфраструктурою.

👉 Переказуємо допис молодшого економіста ЦЕС Андрія Акименка:

«Побачив свіжий The Global Liveability Index 2025. Там Києву приписали 165 місце, що приблизно на рівні із містами Каракас, Венесуела та Порт-Морсбі, Папуа Нова Гвінея.

Найгірша ситуація для столиці у категорії «Інфраструктура». Щоправда, з 2023 року оцінка дещо виросла 一 відбувається поступове відновлення. (у коментарях до допису скрин з прогресом).

А найкращу оцінку отримали у категорії «Освіта», що насправді дуже тішить і вселяє надію на ріст інших категорій у майбутньому.

Взагалі, щорічне опитування Economist Intelligence Unit було створене, щоб допомогти компаніям розраховувати надбавки за важкі умови праці під час переміщення персоналу. Міста оцінюють за охороною здоров’я, культурою та довкіллям, освітою, інфраструктурою, стабільністю».

Погоджуєтесь з такою оцінкою?

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📹 «Держава не має працювати наосліп». Арсен Макарчук про зміни в Держстаті та перепис населення

Уже вийшов на платформи наш подкаст з головою Державної служби статистики України Арсеном Макарчуком.

Говоримо про те:

📌 Чому Україна досі не провела перепис населення — і коли він може відбутися?
📌 Чи справді держава приймає рішення без даних?
📌 Які дані потрібні ЄС — і чому наша статистика є умовою євроінтеграції
📌 Що робити з втраченими даними за роки війни — і як їх відновити?

Ведучі:
Ангеліна Завадецька — комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк — економіст ЦЕС.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку у співпраці з Громадським радіо.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🙄 Європейські партнери закривають очі на зрив реформ в Україні за «послуги безпеки» та захист від Росії

Однак така поведінка української влади гальмує для нас шлях в ЄС. Директор ЦЕС Гліб Вишлінський написав блог для Української правди про другий день на URC2025.

«Влада системно гальмує реформи, які зменшили б ризики бізнесу від взаємодії з державою.

Спочатку уряд відклав на півроку початок реформи митниці та конкурс на нового голову. Минулого тижня під надуманим приводом Кабмін всупереч закону відмовився призначити обраного комісією голову Бюро економічної безпеки.

У першому випадку внаслідок цього Україна вже невчасно виконала зобов'язання перед МВФ. В другому те саме відбудеться наприкінці липня, коли спливає обіцяний термін.

Миттєва заява бізнес-асоціацій в той самий день показала, що ця реформа потрібна, насамперед, бізнесу, а не МВФ.

Але влада жорстко налаштована втримувати вертикаль прямого контролю над всіма правоохоронними органами, який дозволяє миттєво атакувати будь-який бізнес.

Це бачать в Європейському Союзі, членом якого прагне стати України. Директорка служби по Україні DG ENEST Єврокомісії Анна Ярош-Фріс у відповідь на моє питання на одній з панелей URC визнала, що затримка подібних реформ негативно впливає на бізнес-середовище.

Зрозуміло, що європейські партнери, яких Україна зараз захищає від Росії, стали набагато більш поблажливими до зривів реформ. І будуть далі давати гроші Україні за "послуги безпеки".

Але така поведінка української влади з великою ймовірністю загальмує для нас шлях в Євросоюз. Ще одна Угорщина нікому не потрібна.

Насамкінець конференції дуже цікаве дослідження показали Світовий банк спільно з Університом Чікаго.

Воно свідчить, що в останні 20 років, особливо, після 2008 року, темпи створення нового бізнесу в Україні суттєво впали. Багато малого бізнесу "застрягли" в своєму розвитку і припинили зростати. Ринки щодалі більше концентрувалися, зокрема, зростали частки держпідприємств, хоча вони і є менш продуктивними. Відповідно, й темпи зростання продуктивності залишаються низькими.

Причини – бар'єри для виходу на ринок нових бізнесів, зокрема, через нереформовані погані інституції. Вони блокують збільшення конкуренції, інновації та зростання продуктивності.

Вам здається, що це і про нереформовані митницю, БЕБ та інші правоохоронні органи? Ви не помиляєтеся».

🔗 Повний текст тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Вперше з 2001 року: коли в Україні проведуть новий перепис населення?

👉 На цю тему поговорили у подкасті «Що з економікою?» з головою Державної служби статистики України Арсеном Макарчуком.   

Останній і поки що єдиний перепис населення в Україні відбувся 24 роки тому — наприкінці 2001 року.

«Відповідно до законодавства, перепис не проводиться в умовах воєнного стану. А на його підготовку потрібно 3 роки. Тож за оптимістичним сценарієм — не раніше 2028 року. Я особисто вважаю, що це неприпустимо пізно. Тому ми вже працюємо над тим, щоб провести офіційну оцінку населення швидше», 一 каже Арсен Макарчук.

Держстат розробляє альтернативну оцінку чисельності населення. Як пояснює Макарчук, головна мета — не покладатися на одне джерело, а використовувати комбіновану методологію:

Одним із основних джерел є дані мобільних операторів. В Україні з 2019 року існує методика, яка дозволяє оцінювати чисельність населення за кількістю активних SIM-карт, із поправками на регіональні особливості.

Проте, ця оцінка на рівні країни та областей є більш-менш прийнятною, а от на рівні громад чи районів — непридатною для точних розрахунків. Через це її необхідно доповнювати іншими джерелами.

Приклад Естонії

Один із найцікавіших прикладів — Естонія, де використовують понад 40 так званих life science indicators — непрямих ознак кількості населення на певній території.

Серед них:

▪️ Споживання хліба: якщо відома середня норма споживання на людину, можна оцінити населення території, виходячи з обсягу реалізованого хліба.

▪️ Обсяг вивезеного сміття: припускаючи, скільки відходів генерує одна людина, можна оцінити кількість мешканців.

▪️ Кількість поверхів, які проїхав ліфт: в окремих країнах навіть такі показники використовують для оцінки заповненості житлових будинків.

Таку методологію визнав Євростат.

«Сам по собі кожен із цих індикаторів є надзвичайно неякісним і неточним. Будувати припущення лише на одному з них — неможливо. Але коли ви зберете їх 4 десятки, ми можемо вийти на відносно точні показники», 一 наголошує Арсен Макарчук.

Також у подкасті:

▪️ Як працює Держстат зсередини?
▪️ Чому відновлюють обов'язкове звітування підприємств?
▪️ Чи будуть до нас додому ходити люди в жилетах і питати «скільки грошей витрачаєте на харчування» (опитування домогосподарств)?

🙌 Нагадуємо, що у нас новий YouTube-канал «Що з економікою?». Слухайте, підписуйтесь, коментуйте.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Юлія Свириденко може очолити уряд. Що зміниться для економічної політики?

До кардинальних змін це навряд призведе, коментує для NV наш директор Гліб Вишлінський:

«Теоретично, на посаді прем'єра вона може отримати більше важелів для реалізації започаткованих у Мінекономіки програм підтримки бізнесу. Водночас їй, ймовірно, доведеться ще більше балансувати ці програми з можливостями бюджету».

Втім, є і потенційні слабкі сторони потенційної очільниці уряду:

«Свириденко не проявляє активної позиції щодо рішень згори, навіть якщо вони суперечать цілям її політики. Наприклад, на тлі розгортання програм фінансової підтримки бізнесу продовжував зростати тиск на підприємців з боку правоохоронних органів. Але з боку міністерки не було чіткої публічної реакції. Так само вона підтримала урядове рішення не затверджувати результати конкурсу на керівника БЕБ», — наголосив Вишлінський.

📌 Більше про кадрові зміни в уряді тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❗️ Заява громадських організацій щодо тиску на Віталія Шабуніна

Разом з іншими аналітичними центрами звертаємося до Президента, Генпрокурора і директора ДБР із вимогою зупинити політичну розправу, відсторонити відповідальних осіб та забезпечити законність.

11 липня в будинку сержанта ЗСУ та співзасновника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна відбулися обшуки, ініційовані ДБР. Слідчі дії супроводжувались численними порушеннями: відсутність ухвали суду, обшуки без допуску адвокатів, вилучення техніки (включно з дитячими планшетами) без фіксації процесу.

Вважаємо кримінальне переслідування Шабуніна політично мотивованим і таким, що порушує фундаментальні права — на справедливий суд, свободу висловлення та захист від зловживань.

📌 Повний текст заяви тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як українці оцінювали фінансовий стан своєї сім’ї за останні 30 років?

Ділимося свіжою публікацією масиву даних від КМІС про фінансовий стан українських домогосподарств в Україні за 1994-2024 роки

Бачимо, що червоного стає все менше, а синього більше.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏠 Скільки українців повертається з-за кордону і які основні причини?

Переказуємо цікаві дані з дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ):

▪️ Приблизно 100 тис. українців повертаються кожні 6 місяців — йдеться не про нетто повернення, а про загальну кількість. Водночас за нашим дослідженням за перші 11 місяців 2024 року нетто виїхало за кордон майже 400 тис. людей. Рік тому 93% повернулись з країн ЄС — зараз таких 77%. У той же час зросла частка повернення з Канади (з 1% до 8%), Молдови (з 2% до 6%) та Болгарії (з 4% до 8%).

▪️ 70% українців, що повернулися, назвали головною причиною бажання бути вдома та возз'єднатися з сім'єю. Можливість працевлаштування та доступ до житла є важливими, але лише другорядними мотиваторами. Нагадаємо, що за нашим спільно з AUK дослідженням сімʼя та почуття приналежності до країни також є основною причиною, чому жінки не виїжджають за кордон. 

▪️ Повертаються не сім’ї, а окремі дорослі — дедалі частіше літні. Частка родин із дітьми серед поверненців зменшилася з 56% до 35%. Натомість зростає частка людей 60+. 

Лише 61% працездатних поверненців з-за кордону мають роботу (проти 72% серед ВПО). Серед тих, хто шукає роботу, 35% називають головною проблемою нестачу вакансій, а 20% — негнучкий графік.

▪️ Перший рік після повернення — найважчий. Ті, хто повернувся нещодавно, частіше змушені продавати житло або зменшувати витрати на медицину й освіту. 59% користуються кризовими стратегіями виживання (продаж майна, зменшення базових витрат), у той час як серед тих, хто повернувся більше року тому — лише 46%.

▪️ Економічні труднощі та проблеми з реінтеграцією роблять повернення нестабільним. Майже кожен четвертий (24%) з тих, хто повернувся протягом останнього року, розглядає можливість поїхати знову. Причому 18% з них думають про повторний виїзд саме за кордон.

Карта та повний текст — тут.  

Нагадаємо, що у нашому #дослідженні_про_біженців ми також опитали українців, чи планують вони повертатися — станом на листопад 2024 року лише 43% виявляли таке бажання. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

До речі, дані опитування співпадають з офіційною статистикою ВВП на душу населення

🔹 Сині стовпчики — частка респондентів, які за власною оцінкою можуть дозволити собі більше, ніж лише основні потреби.

➖ Чорна лінія — ВВП на душу населення (у доларах США, за даними Світового банку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 ЄС запланував €100 млрд для України у своєму довгостроковому бюджеті на 2028-2034

Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Ці кошти мають поповнити фонд Ukraine Facility, який поступово вичерпується. Оновлений фонд підтримає відновлення України у наступні роки.

Проєкт бюджету ще мають обговорити у Європарламенті та Європейській раді, а остаточне рішення очікується до кінця 2027 року.

Водночас ЄС шукає $19 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету в Україні вже у 2026 році.

За прогнозами, наступного року Україні знадобиться щонайменше $8 млрд додаткового зовнішнього фінансування, а у разі припинення допомоги від США ця сума може зрости до $19 млрд.

❗️Детальніше про те, що відбувається з бюджетом і де Україні брати гроші на оборону, ми поговоримо вже завтра, 18 липня, о 12:30.

У дискусії візьмуть участь:

▪️Олена Білан, головна економістка Dragon Capital.
▪️Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні.
▪️Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів України.
▪️Роксолана Підласа, голова комітету з питань бюджету Верховної Ради України.

Крім того, експерти ЦЕС традиційно презентують основні зміни в українській економіці за останній місяць.

🔗 Реєструйтеся на подію за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що з бюджетом?

Відібрали для вас ключові тези з сьогоднішньої дискусії про бюджет, куди ми запросили урядовців, парламентарів, представників МВФ та експертів.

💬 Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів України:

«Якщо найближчі тижні ситуація не змінюється, ми плануємо бюджет на 26-й рік, виходячи зі сценарію, що нам потрібно передбачити фінансування сил оборони на рівні не менше, ніж у 2025 році.

Відповідно на 2026-2027 рік потреба в зовнішньому фінансуванні наразі є на рівні 37,4 млрд доларів.

(...) Завершення війни або припинення бойових дій не означатиме зниження потреби. Це пов'язано в тому числі з нашою потребою подальшого утримання армії. (...) Тому ми запропонували ініціативу під назвою security-as-a-service, тобто забезпечення оборонних потужностей України для безпеки Європи».

💬 Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету Верховної Ради:

«Ми очікуємо від МВФ продовження і, можливо, збільшення підтримки в 2026 році. В 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на $20 млрд, з яких $12 млрд було initial disbursement (первинної виплати).

Я просто нагадаю, що для того, щоб отримати трохи більше 6 мільярдів доларів, Україні потрібно було пройти 8 переглядів програми. Тому я бачу великий потенціал до співпраці з МВФ та іншими донорами українського бюджету».

За її словами, у 2024 році, як і в усі попередні роки після початку повномасштабного вторгнення, понад 70% фінансування дефіциту бюджету забезпечувала міжнародна підтримка. І поки тривають активні бойові дії, така пропорція зберігатиметься.

💬 Олена Білан, головна економістка Dragon Capital:

«Основна задача оновленого уряду, це сфокусуватися на забезпеченні зовнішнього фінансування. І мені здається, що Україні теж доведеться зробити свою домашню роботу. Тому що є сфери, які не оподатковуються.

Наприклад, Нацбанк отримав доступ до знеособлених даних і порахував, що минулого року українцям надійшло з-за кордону посилок на 3,5 млрд доларів, а за перший квартал цього року на 1,5 млрд доларів. Тобто, в рік це 6 млрд доларів, з яких я підозрюю оподатковується дуже маленька частина.

Домашня робота, яку має зробити наша влада – це знайти джерела фінансування, не збільшуючи ставки податків».

💬 Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні:

«МВФ високо оцінив Бюджетну резолюцію на 2026-2028 роки, яку підготував уряд України і яка має два сценарії: завершення війни у цьому році та її продовження у наступному. Але тепер уряд має обов'язково визначитися, за яким сценарієм готувати проєкт державного бюджету на 2026 рік. Це є критичним питанням, яке необхідно буде вирішити до того, як бюджет на 2026 рік буде подано до парламенту 15 вересня».

📌 Подивитися повну дискусію можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛒 «Епоха дешевих продуктів закінчується».  

Записали подкаст з Тарасом Баштанником, він президент Української плодоовочевої асоціації.

Спілкуємось про те як формуються ціни на фрукти та овочі (і чому собівартість мало кого цікавить), що буде з цінами цього року та чому ера дешевих продуктів закінчується.

▪️Чому яблука дорожчі за апельсини?
▪️Звідки береться черешня по 1500 грн за кілограм?
▪️Чому «борщовий набір» то злітає в ціні, то дешевшає?
▪️Яку галузь повністю втрачено після тимчасової окупації півдня?

👤 Ведучі:
– Ангеліна Завадецька, комунікаційна менеджерка ЦЕС
– Максим Самойлюк, економіст ЦЕС

🐛 До речі, про «мяско» в черешнях (ви цікавились в коментарях) теж запитали.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку у співпраці з Громадським радіо. Згодом додамо текстову розшифровку на сайт ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Трошки наших думок по сьогоднішньому голосуванню по НАБУ/САП.

З допису економіста ЦЕС Богдана Слуцького.

Поганою парламентською практикою є внесення на другому читанні поправок, що не відповідають ані меті, ані логіці, ані змісту законопроєкту, поданого на перше читання.

Іноді цим інструментом користуються із добрих намірів — щоб пришвидшити ухвалення корисних змін. Але така "лазівка" створює серйозні ризики: під виглядом технічних правок можна протягнути норми, які несуть реальну шкоду.

Саме це сталося сьогодні, коли Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414. Попри нейтральну назву, до другого читання в текст були додані положення, які не мають жодного стосунку до початкової мети документа. Зокрема, ними фактично підпорядковуються НАБУ і САП Генеральному прокурору.

У чому головна загроза?

У тому, що ці органи задумувалися та створювалися як незалежні. Їхні керівники мали обиратися на прозорих конкурсах, щоб не бути залежними від політичної кон’юнктури, а займатися розслідуваннями топкорупції без огляду на те, хто при владі.

❗️Натомість Генеральний прокурор — це політична фігура. Яким би фаховим він не був, його призначають без конкурсу — за поданням президента і рішенням парламенту. За таких умов важко говорити про реальну інституційну незалежність.

Якби генпрокурора обирали через прозорий конкурс — ще можна було б дискутувати про доцільність таких змін. Але в українській практиці прозорі конкурси — не найулюбленіший інструмент.

Тому тепер САП — Спеціалізована антикорупційна прокуратура — ризикує втратити "спеціалізованість". По суті, її можна буде називати просто антикорупційною прокуратурою, без жодних гарантій самостійності розслідувань на найвищому рівні.

Поіменний список депутатів, які підтримали скандальну правку за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram