🙄 Європейські партнери закривають очі на зрив реформ в Україні за «послуги безпеки» та захист від Росії

Однак така поведінка української влади гальмує для нас шлях в ЄС. Директор ЦЕС Гліб Вишлінський написав блог для Української правди про другий день на URC2025.

«Влада системно гальмує реформи, які зменшили б ризики бізнесу від взаємодії з державою.

Спочатку уряд відклав на півроку початок реформи митниці та конкурс на нового голову. Минулого тижня під надуманим приводом Кабмін всупереч закону відмовився призначити обраного комісією голову Бюро економічної безпеки.

У першому випадку внаслідок цього Україна вже невчасно виконала зобов'язання перед МВФ. В другому те саме відбудеться наприкінці липня, коли спливає обіцяний термін.

Миттєва заява бізнес-асоціацій в той самий день показала, що ця реформа потрібна, насамперед, бізнесу, а не МВФ.

Але влада жорстко налаштована втримувати вертикаль прямого контролю над всіма правоохоронними органами, який дозволяє миттєво атакувати будь-який бізнес.

Це бачать в Європейському Союзі, членом якого прагне стати України. Директорка служби по Україні DG ENEST Єврокомісії Анна Ярош-Фріс у відповідь на моє питання на одній з панелей URC визнала, що затримка подібних реформ негативно впливає на бізнес-середовище.

Зрозуміло, що європейські партнери, яких Україна зараз захищає від Росії, стали набагато більш поблажливими до зривів реформ. І будуть далі давати гроші Україні за "послуги безпеки".

Але така поведінка української влади з великою ймовірністю загальмує для нас шлях в Євросоюз. Ще одна Угорщина нікому не потрібна.

Насамкінець конференції дуже цікаве дослідження показали Світовий банк спільно з Університом Чікаго.

Воно свідчить, що в останні 20 років, особливо, після 2008 року, темпи створення нового бізнесу в Україні суттєво впали. Багато малого бізнесу "застрягли" в своєму розвитку і припинили зростати. Ринки щодалі більше концентрувалися, зокрема, зростали частки держпідприємств, хоча вони і є менш продуктивними. Відповідно, й темпи зростання продуктивності залишаються низькими.

Причини – бар'єри для виходу на ринок нових бізнесів, зокрема, через нереформовані погані інституції. Вони блокують збільшення конкуренції, інновації та зростання продуктивності.

Вам здається, що це і про нереформовані митницю, БЕБ та інші правоохоронні органи? Ви не помиляєтеся».

🔗 Повний текст тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Вперше з 2001 року: коли в Україні проведуть новий перепис населення?

👉 На цю тему поговорили у подкасті «Що з економікою?» з головою Державної служби статистики України Арсеном Макарчуком.   

Останній і поки що єдиний перепис населення в Україні відбувся 24 роки тому — наприкінці 2001 року.

«Відповідно до законодавства, перепис не проводиться в умовах воєнного стану. А на його підготовку потрібно 3 роки. Тож за оптимістичним сценарієм — не раніше 2028 року. Я особисто вважаю, що це неприпустимо пізно. Тому ми вже працюємо над тим, щоб провести офіційну оцінку населення швидше», 一 каже Арсен Макарчук.

Держстат розробляє альтернативну оцінку чисельності населення. Як пояснює Макарчук, головна мета — не покладатися на одне джерело, а використовувати комбіновану методологію:

Одним із основних джерел є дані мобільних операторів. В Україні з 2019 року існує методика, яка дозволяє оцінювати чисельність населення за кількістю активних SIM-карт, із поправками на регіональні особливості.

Проте, ця оцінка на рівні країни та областей є більш-менш прийнятною, а от на рівні громад чи районів — непридатною для точних розрахунків. Через це її необхідно доповнювати іншими джерелами.

Приклад Естонії

Один із найцікавіших прикладів — Естонія, де використовують понад 40 так званих life science indicators — непрямих ознак кількості населення на певній території.

Серед них:

▪️ Споживання хліба: якщо відома середня норма споживання на людину, можна оцінити населення території, виходячи з обсягу реалізованого хліба.

▪️ Обсяг вивезеного сміття: припускаючи, скільки відходів генерує одна людина, можна оцінити кількість мешканців.

▪️ Кількість поверхів, які проїхав ліфт: в окремих країнах навіть такі показники використовують для оцінки заповненості житлових будинків.

Таку методологію визнав Євростат.

«Сам по собі кожен із цих індикаторів є надзвичайно неякісним і неточним. Будувати припущення лише на одному з них — неможливо. Але коли ви зберете їх 4 десятки, ми можемо вийти на відносно точні показники», 一 наголошує Арсен Макарчук.

Також у подкасті:

▪️ Як працює Держстат зсередини?
▪️ Чому відновлюють обов'язкове звітування підприємств?
▪️ Чи будуть до нас додому ходити люди в жилетах і питати «скільки грошей витрачаєте на харчування» (опитування домогосподарств)?

🙌 Нагадуємо, що у нас новий YouTube-канал «Що з економікою?». Слухайте, підписуйтесь, коментуйте.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Юлія Свириденко може очолити уряд. Що зміниться для економічної політики?

До кардинальних змін це навряд призведе, коментує для NV наш директор Гліб Вишлінський:

«Теоретично, на посаді прем'єра вона може отримати більше важелів для реалізації започаткованих у Мінекономіки програм підтримки бізнесу. Водночас їй, ймовірно, доведеться ще більше балансувати ці програми з можливостями бюджету».

Втім, є і потенційні слабкі сторони потенційної очільниці уряду:

«Свириденко не проявляє активної позиції щодо рішень згори, навіть якщо вони суперечать цілям її політики. Наприклад, на тлі розгортання програм фінансової підтримки бізнесу продовжував зростати тиск на підприємців з боку правоохоронних органів. Але з боку міністерки не було чіткої публічної реакції. Так само вона підтримала урядове рішення не затверджувати результати конкурсу на керівника БЕБ», — наголосив Вишлінський.

📌 Більше про кадрові зміни в уряді тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❗️ Заява громадських організацій щодо тиску на Віталія Шабуніна

Разом з іншими аналітичними центрами звертаємося до Президента, Генпрокурора і директора ДБР із вимогою зупинити політичну розправу, відсторонити відповідальних осіб та забезпечити законність.

11 липня в будинку сержанта ЗСУ та співзасновника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна відбулися обшуки, ініційовані ДБР. Слідчі дії супроводжувались численними порушеннями: відсутність ухвали суду, обшуки без допуску адвокатів, вилучення техніки (включно з дитячими планшетами) без фіксації процесу.

Вважаємо кримінальне переслідування Шабуніна політично мотивованим і таким, що порушує фундаментальні права — на справедливий суд, свободу висловлення та захист від зловживань.

📌 Повний текст заяви тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як українці оцінювали фінансовий стан своєї сім’ї за останні 30 років?

Ділимося свіжою публікацією масиву даних від КМІС про фінансовий стан українських домогосподарств в Україні за 1994-2024 роки

Бачимо, що червоного стає все менше, а синього більше.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏠 Скільки українців повертається з-за кордону і які основні причини?

Переказуємо цікаві дані з дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ):

▪️ Приблизно 100 тис. українців повертаються кожні 6 місяців — йдеться не про нетто повернення, а про загальну кількість. Водночас за нашим дослідженням за перші 11 місяців 2024 року нетто виїхало за кордон майже 400 тис. людей. Рік тому 93% повернулись з країн ЄС — зараз таких 77%. У той же час зросла частка повернення з Канади (з 1% до 8%), Молдови (з 2% до 6%) та Болгарії (з 4% до 8%).

▪️ 70% українців, що повернулися, назвали головною причиною бажання бути вдома та возз'єднатися з сім'єю. Можливість працевлаштування та доступ до житла є важливими, але лише другорядними мотиваторами. Нагадаємо, що за нашим спільно з AUK дослідженням сімʼя та почуття приналежності до країни також є основною причиною, чому жінки не виїжджають за кордон. 

▪️ Повертаються не сім’ї, а окремі дорослі — дедалі частіше літні. Частка родин із дітьми серед поверненців зменшилася з 56% до 35%. Натомість зростає частка людей 60+. 

Лише 61% працездатних поверненців з-за кордону мають роботу (проти 72% серед ВПО). Серед тих, хто шукає роботу, 35% називають головною проблемою нестачу вакансій, а 20% — негнучкий графік.

▪️ Перший рік після повернення — найважчий. Ті, хто повернувся нещодавно, частіше змушені продавати житло або зменшувати витрати на медицину й освіту. 59% користуються кризовими стратегіями виживання (продаж майна, зменшення базових витрат), у той час як серед тих, хто повернувся більше року тому — лише 46%.

▪️ Економічні труднощі та проблеми з реінтеграцією роблять повернення нестабільним. Майже кожен четвертий (24%) з тих, хто повернувся протягом останнього року, розглядає можливість поїхати знову. Причому 18% з них думають про повторний виїзд саме за кордон.

Карта та повний текст — тут.  

Нагадаємо, що у нашому #дослідженні_про_біженців ми також опитали українців, чи планують вони повертатися — станом на листопад 2024 року лише 43% виявляли таке бажання. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

До речі, дані опитування співпадають з офіційною статистикою ВВП на душу населення

🔹 Сині стовпчики — частка респондентів, які за власною оцінкою можуть дозволити собі більше, ніж лише основні потреби.

➖ Чорна лінія — ВВП на душу населення (у доларах США, за даними Світового банку).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 ЄС запланував €100 млрд для України у своєму довгостроковому бюджеті на 2028-2034

Про це повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Ці кошти мають поповнити фонд Ukraine Facility, який поступово вичерпується. Оновлений фонд підтримає відновлення України у наступні роки.

Проєкт бюджету ще мають обговорити у Європарламенті та Європейській раді, а остаточне рішення очікується до кінця 2027 року.

Водночас ЄС шукає $19 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету в Україні вже у 2026 році.

За прогнозами, наступного року Україні знадобиться щонайменше $8 млрд додаткового зовнішнього фінансування, а у разі припинення допомоги від США ця сума може зрости до $19 млрд.

❗️Детальніше про те, що відбувається з бюджетом і де Україні брати гроші на оборону, ми поговоримо вже завтра, 18 липня, о 12:30.

У дискусії візьмуть участь:

▪️Олена Білан, головна економістка Dragon Capital.
▪️Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні.
▪️Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів України.
▪️Роксолана Підласа, голова комітету з питань бюджету Верховної Ради України.

Крім того, експерти ЦЕС традиційно презентують основні зміни в українській економіці за останній місяць.

🔗 Реєструйтеся на подію за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що з бюджетом?

Відібрали для вас ключові тези з сьогоднішньої дискусії про бюджет, куди ми запросили урядовців, парламентарів, представників МВФ та експертів.

💬 Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів України:

«Якщо найближчі тижні ситуація не змінюється, ми плануємо бюджет на 26-й рік, виходячи зі сценарію, що нам потрібно передбачити фінансування сил оборони на рівні не менше, ніж у 2025 році.

Відповідно на 2026-2027 рік потреба в зовнішньому фінансуванні наразі є на рівні 37,4 млрд доларів.

(...) Завершення війни або припинення бойових дій не означатиме зниження потреби. Це пов'язано в тому числі з нашою потребою подальшого утримання армії. (...) Тому ми запропонували ініціативу під назвою security-as-a-service, тобто забезпечення оборонних потужностей України для безпеки Європи».

💬 Роксолана Підласа, голова бюджетного комітету Верховної Ради:

«Ми очікуємо від МВФ продовження і, можливо, збільшення підтримки в 2026 році. В 2025 році МВФ погодив програму співпраці з Аргентиною на $20 млрд, з яких $12 млрд було initial disbursement (первинної виплати).

Я просто нагадаю, що для того, щоб отримати трохи більше 6 мільярдів доларів, Україні потрібно було пройти 8 переглядів програми. Тому я бачу великий потенціал до співпраці з МВФ та іншими донорами українського бюджету».

За її словами, у 2024 році, як і в усі попередні роки після початку повномасштабного вторгнення, понад 70% фінансування дефіциту бюджету забезпечувала міжнародна підтримка. І поки тривають активні бойові дії, така пропорція зберігатиметься.

💬 Олена Білан, головна економістка Dragon Capital:

«Основна задача оновленого уряду, це сфокусуватися на забезпеченні зовнішнього фінансування. І мені здається, що Україні теж доведеться зробити свою домашню роботу. Тому що є сфери, які не оподатковуються.

Наприклад, Нацбанк отримав доступ до знеособлених даних і порахував, що минулого року українцям надійшло з-за кордону посилок на 3,5 млрд доларів, а за перший квартал цього року на 1,5 млрд доларів. Тобто, в рік це 6 млрд доларів, з яких я підозрюю оподатковується дуже маленька частина.

Домашня робота, яку має зробити наша влада – це знайти джерела фінансування, не збільшуючи ставки податків».

💬 Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні:

«МВФ високо оцінив Бюджетну резолюцію на 2026-2028 роки, яку підготував уряд України і яка має два сценарії: завершення війни у цьому році та її продовження у наступному. Але тепер уряд має обов'язково визначитися, за яким сценарієм готувати проєкт державного бюджету на 2026 рік. Це є критичним питанням, яке необхідно буде вирішити до того, як бюджет на 2026 рік буде подано до парламенту 15 вересня».

📌 Подивитися повну дискусію можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛒 «Епоха дешевих продуктів закінчується».  

Записали подкаст з Тарасом Баштанником, він президент Української плодоовочевої асоціації.

Спілкуємось про те як формуються ціни на фрукти та овочі (і чому собівартість мало кого цікавить), що буде з цінами цього року та чому ера дешевих продуктів закінчується.

▪️Чому яблука дорожчі за апельсини?
▪️Звідки береться черешня по 1500 грн за кілограм?
▪️Чому «борщовий набір» то злітає в ціні, то дешевшає?
▪️Яку галузь повністю втрачено після тимчасової окупації півдня?

👤 Ведучі:
– Ангеліна Завадецька, комунікаційна менеджерка ЦЕС
– Максим Самойлюк, економіст ЦЕС

🐛 До речі, про «мяско» в черешнях (ви цікавились в коментарях) теж запитали.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку у співпраці з Громадським радіо. Згодом додамо текстову розшифровку на сайт ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Трошки наших думок по сьогоднішньому голосуванню по НАБУ/САП.

З допису економіста ЦЕС Богдана Слуцького.

Поганою парламентською практикою є внесення на другому читанні поправок, що не відповідають ані меті, ані логіці, ані змісту законопроєкту, поданого на перше читання.

Іноді цим інструментом користуються із добрих намірів — щоб пришвидшити ухвалення корисних змін. Але така "лазівка" створює серйозні ризики: під виглядом технічних правок можна протягнути норми, які несуть реальну шкоду.

Саме це сталося сьогодні, коли Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414. Попри нейтральну назву, до другого читання в текст були додані положення, які не мають жодного стосунку до початкової мети документа. Зокрема, ними фактично підпорядковуються НАБУ і САП Генеральному прокурору.

У чому головна загроза?

У тому, що ці органи задумувалися та створювалися як незалежні. Їхні керівники мали обиратися на прозорих конкурсах, щоб не бути залежними від політичної кон’юнктури, а займатися розслідуваннями топкорупції без огляду на те, хто при владі.

❗️Натомість Генеральний прокурор — це політична фігура. Яким би фаховим він не був, його призначають без конкурсу — за поданням президента і рішенням парламенту. За таких умов важко говорити про реальну інституційну незалежність.

Якби генпрокурора обирали через прозорий конкурс — ще можна було б дискутувати про доцільність таких змін. Але в українській практиці прозорі конкурси — не найулюбленіший інструмент.

Тому тепер САП — Спеціалізована антикорупційна прокуратура — ризикує втратити "спеціалізованість". По суті, її можна буде називати просто антикорупційною прокуратурою, без жодних гарантій самостійності розслідувань на найвищому рівні.

Поіменний список депутатів, які підтримали скандальну правку за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що чекає на економіку у 2025 році і далі?

Поки депутати вирішують чи повертатися з відпустки чи ні, ми традиційно зібрали для порівняння прогнози від Міністерства економіки, НБУ та восьми неурядових аналітичних команд.

Вже завтра о 12:00 презентуємо їх і поговоримо про те, що відбуватиметься з гривнею, інфляцією, ВВП та іншими ключовими показниками у найближчий час.

🔗 Реєстрація на подію обов'язкова за посиланням.

Позицію Нацбанку прокоментує заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, своїми прогнозами також поділяться неурядові аналітики:

▪️Олександра Бетлій, провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
▪️Олена Білан, головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital.
▪️Дмитро Круковець, експерт з макроекономічного аналізу KSE Institute.
▪️Олександр Мануілов, аналітик відділу аналітики та досліджень Forbes Ukraine.
▪️Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital.
▪️Ольга Піндюк, економістка Віденського інституту економічних досліджень.
▪️Євгенія Слєпцова, старша економістка в Oxford Economics.
▪️Аліна Слюсарчук, керівниця економічного напряму по регіону CEEMEA в Morgan Stanley.

Подію проводимо з колегами з German Economic Team, які підіб’ють підсумки обговорення в кінці заходу.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

24 липня внаслідок ДТП загинув секретар Комітету Ради з питань економічного розвитку та народний депутат Ярослав Рущишин.

Ярослав неодноразово долучався до наших подій та подкасту.

❤️‍🩹 Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав пана Ярослава.

Тут можна послухати наш останній подкаст з паном Ярославом.

Світла памʼять.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

💸 Що буде з курсом гривні до кінця року? Прогнози економістів, уряду та МВФ

👉 Ділимося найцікавішим з сьогоднішнього обговорення між прогнозистами. Нагадаємо, сьогодні офіційний курс гривні до долару становить 41,77.

1. Неурядові економісти (середнє між 8 аналітичними командами):

42,1 грн/$ — середньорічний курс, 43,2 грн/$ — до кінця року. 

2. Мінекономіки: 42,4 грн/$ — в середньому за рік, 43,7 грн/$  — до кінця року.

3. МВФ: 42,5 грн/$ — в середньому за рік.

Також експерти фіксують зниження темпів знецінення гривні. Минулоріч девальвація сягнула 10%, у 2025 цей показник очікується на рівні 3%, а у 2026 — 4%.

Якщо на 2025-й рік прогнози щодо гривні між аналітиками майже не розходяться, то з 2026-й ситуація складніша, коментує Дмитро Круковець з KSE Institute.

Більшість зовнішнього фінансування надходить у 2025 році, тому у 2026 обсяги можуть різко впасти, що призведе до зниження валютних резервів.

При цьому погіршується торговельний баланс: зростає імпорт військової техніки, а от експорт не встигає за темпами.

Навіть попри зниження цін на нафту, це створює додатковий тиск на курс.

📊 Для зручності зібрали всі прогнози (інфляція, курс, ВВП, зовнішнє фінансування, резерви НБУ) — на одній інтерактивній сторінці.

Запис дискусії доступний за посиланням. Подію проведено за сприяння German Economic Team.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

😡 «Росіяни штампують сотні дронів на день в Алабузі».

У новому епізоді «Що з економікою?» говоримо з Богданом Мірошниченком — шеф-редактором проєкту «Оборонка» та журналістом Української правди.

— Як виглядає сучасне ППО України: що ми маємо, чого бракує і де імпровізуємо
— Як Росія збудувала «місто дронів» в Алабузі і штампує до 170 шахедів щодня
— Чи реально збивати все — і чому іноді допомагають навіть «франкенштейни» з радянських ракет
— Що не так із закупівлями зброї в Україні, чому зривались контракти і чому нам потрібні довгі контракти

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку. Згодом додамо текстову розшифровку на сайт ЦЕС.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

💶 Україна може і далі «втрачати» гроші від ЄС, найближчий дедлайн — 31 липня

Зараз Україна недоотримала €1,5 млрд (з яких близько €0,5 млрд мали бути грантами) за невиконання трьох індикаторів програми Ukraine Facility у першому кварталі.

Ситуація з індикаторами у другому кварталі 2025 року ще гірша 一 не виконано вже п’ять.

👉 Як гальмування реформ в Україні вплине на міжнародне фінансування?

Проводимо подію на цю тему офлайн у Києві (обмежена к-сть місць) та онлайн у рамках моніторингу RRR4U*.

Захід відбудеться 31 липня о 16:00. Реєстрація обов'язкова за посиланням. 

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) 一 це консорціум чотирьох українських аналітичних організацій: DiXi Group, Інституту аналітики та адвокації, Інституту економічних досліджень і політичних консультацій та Центру економічної стратегії.

RRR4U щомісяця та щокварталу публікує огляди про виконання Україною умов ключових програм фінансування від ЄС та МВФ. Усі звіти можна знайти тут: rrr4u.org/analytics